Хірургічний інструментарій, шовний матеріал. Техніка І хід операцій. Операційна медсестра асистент хірурга icon

Хірургічний інструментарій, шовний матеріал. Техніка І хід операцій. Операційна медсестра асистент хірурга




НазваХірургічний інструментарій, шовний матеріал. Техніка І хід операцій. Операційна медсестра асистент хірурга
Сторінка1/3
Дата23.06.2012
Розмір0.61 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3


Буковинський ДЕРЖАВНий МЕДИЧНий університет

Кафедра догляду за хворими та вищої медсестринської освіти


" ЗАТВЕРДЖЕНО "

на методичній нараді

кафедри догляду за хворими та вищої медсестринської освіти

"______"___________________200___ р.

протокол №___

Зав. кафедри, доцент. Плеш І.А.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ №4


Тема: Хірургічний інструментарій, шовний матеріал. Техніка і хід операцій. Операційна медсестра – асистент хірурга.


Навчальний предмет - “Клінічне медсестринство” (цикл “Хірургія”).

2-й медичного факультету №4 з відділенням молодших

медичних і фармацевтичних фахівців

(денна форма навчання, навчання з неповним робочим тижнем )

3-й курс медичного факультету №4 з відділенням молодших

медичних і фармацевтичних фахівців

Спеціальність- 6.110100 “Сестринська справа”

Освітньо-кваліфікаційний рівень- “Медична сестра-бакалавр”

(навчання з неповним робочим тижнем).

Тривалість - 2 години.

Методичну розробку склав

Доцент, к.м.н. Хомко О.Й.


ЧЕРНІВЦІ - 2007рік.


Тема: Хірургічний інструментарій, шовний матеріал. Техніка і хід операцій. Операційна медсестра – асистент хірурга.


Актуальність теми: Переважна більшість хворих, що перебувають у хірургічних стаціонарах, підлягають оперативному лікуванню. Середній медичний персонал повинен вміти правильно провести передопераційну підготовку хворих в залежності від терміновості операції, та з урахуванням розташування патологічного чинника, в подальшому медична сестра веде постійний догляд за хворим, за його зовнішнім виглядом та основними показниками гомеостазу. Перекладання цієї роботи на плечі молодшої медичної ланки категорично забороняється.

Знання умов, що сприяють розвитку ускладнень післяопераційних ран і їх усунення дозволяють проводити профілактику цих ускладненнь. Правильне лікування рани, не ускладненої розвитком інфекції, значно скорочує строки загоєння і дозволяє в більш ранні строки відновити працездатність людини, що дає значний економічний ефект.


^ НавчальнА МЕТА: Навчити студентів загальним питанням підготовки хворих до операції, ознайомити з особливостями передопераційного періоду. Ознайомлення з організацією і проведенням хірургічної операції, роботою персоналу операційної. Навчити веденню післяопераційного періоду і загальним питанням догляду за оперованими хворими.


2.1. Студент повинен знати:

  1. Хірургічний інструментарій, який застосовується в сучасній хірургічній практиці.

  2. Шовний матеріал, який застосовується в сучасній хірургічній практиці..

  3. Знезараження, передстерилізаційна обробка, стерилізація хірургічного інструментарію, білизни та перев’язочного матеріалу.

  4. Види укладки хірургічного інструментарію, білизни та перев’язочного матеріалу в бікси.

  5. Режим та принципи роботи автоклаву.

  6. Методи контролю за чистотою та стерильністю хірургічного інструментарію, білизни та перев’язочного матеріалу.

  7. Техніка та хід виконання типових оперативних втручань:

  • трахеостомії;

  • апендектомії;

  • грижесічення;

  • венектомії;

  • холецистектомії;

  • резекції кишки;

  • резекції шлунка;

  • спленектомії;

  • ампутації кінцівок.

  1. Операційна медсестра – ассистент хірурга, її права і обов”язки.

  2. Прийоми та навички асистента при виконанні найбільш типових оперативних втручань:

  • трахеостомії;

  • апендектомії;

  • грижесічення;

  • венектомії;

  • холецистектомії;

  • резекції кишки;

  • резекції шлунка;

  • спленектомії;

  • ампутації кінцівок.


2.2. Студент повинен вміти:

  1. обстежувати хворих при різних варіантах ускладнень гострої хірургічної патології органів черевної порожнини;

  2. накладати різні видів пов’язок;

  3. провести заміну пов’язки;

  4. поставити дренаж в рану;

  5. зняти шви з рани;

  6. провести пункцію рани, її зондування;

  7. визначити візуально стадію протікання раньового процесу;

  8. визначити по зовнішньому виду рани її походження в залежності від предмету, що ранить;

  9. провести інтерпретацію симптомів ран;

  10. транспортувати хворих в операційну;

  11. намітити план додаткових методів дослідження.


2.3. Опанувати практичні навички:

  1. обстеження хворих при різних варіантах ускладнень гострої хірургічної патології органів черевної порожнини;

  2. оволодіти технікою накладання різних видів пов’язок;

  3. провести заміну пов’язки;

  4. поставити дренаж в рану;

  5. зняття швів з рани;

  6. проведення пункції рани, її зондування;

  7. визначити візуально стадію протікання раньового процесу;

  8. оволодіти технікою інтерпретації симптомів ран;

  9. оволодіти технікою транспортування хворих в операційну;

  10. намітити план додаткових методів дослідження.


поради студенту

Студентам слід знати різні інструменти і вивчити техніку їх стерилізації, ознайомитись з шовним матеріалом, що застосовується в хірургічній практиці і з найбільш розповсюдженими способами їх стерилізації, самостійно виконують окремі етапи стерилізації. Найбільш застосовуємими в хірургічній клініці інструментами є:

1. Металеві інструменти тупі (пінцети, кровозупиняючі затискачі, гачки для розведення країв рани, голкотримачі, зонди трахеотомічні, канюлі та ін.).

2. Металеві ріжучі інструменти (скальпелі, ножиці).

3. Скляні (шприци).

4. Гумові (катетери, дренажні і інтубаційні трубки).

5. Еластичні катетери, бужі.

6. Апарати, що мають оптичну систему (цистоскоп, ректоскоп, ендоскоп та ін.).

Перспективним є засто­сування хірургічних приладів і окремих інструментів одноразового ко­ристування в сучасній хірургії.

Існують способи стерилізації для кожної із вказаних груп інструментів:

1. Металеві тупі інструменти стерилізуються в автоклавах у стандартних біксах. Режим стерилізації відповідає режиму стерилізації операційної білизни та перев'язочного матеріалу.

– по закінченню операції увесь хірургічний інструментарій піддя­гає престерилізаційному очищенню з метою видалення білкових, жирових, механічних забруднень і лікарських препаравів.

– інструменти після гнійних операцій перед обробкою підлягають зануренню в р-н хлораміну Б1 0,5% миючого засобу, або перекису водню з 0,5% миючого засобу.

– престерилізаційну обробку проводять в такій послідовності:

а) престерилізаційне ополіскування під проточною водою на протя­зі 0,5 хв.

б) замочення в миючому засобі при повному зануренні виробу на 15хв. при темп. 50°С.

в) миття в миючому р-ні з допомогою ватно-марлевого тампону – 0,5 х в.

г) ополіскування проточною, а потім дистильованою водою – 0,5 хв;

в разі використання миючих засобів "Лотос", або "Астра" час ополіскування – 1 хв.

д) висушування в сухоповітряних стерилізаторах гарячим повітрям, при темп. 80-85° до повного зникнення вологи.

Якість миття хірургічних інструментів, шприців, голок визначаєть­ся шляхом постановки бензидинової, ортолідинової або амідопіринової проб.

– Стерилізацію проводять різними методами: парою, сухим гарячим новітрям та газами: вибір того чи іншого способу стерилізації за­лежить від особливостей стерилізації об'єкту.

– в парових стерилізаторах стерилізують хірургічні інструменти, деталі приладів і апаратів, вироблених із морозостійких металів і сплавів (скляний посуд, вироби з гуми (рукавички, трубки, катетери і ін.) при 2,0 атм, (132°С) – 20 хв., або 1,1 атм. (120°С) – 45 хв.

– Гумові рукавички перед стерилізацією зсередини і зовні переси­пають тальком для збереження від склеювання. Між рукавичками прокладають марлю, кожну пару рукавичок згортають окремо в марлю і в та­кому вигляді складають у бікси.

– Ріжучі інструменти стерилізують в повітряних стерилізаторах при темп. 60°С – 60 хв., потім зберігають в 96° спирті.

– Вироби з гуми, пластичних мас з тому числі з металевими части­нами проводять при повному зануренні виробу в р-ні дезоксон – 1 (1% р-н) на 45 хвилин, після чого виріб промивають дистильованою водою.

– Скляні шприци і інструменти стерилізуються в автоклавах у ро­зібраному вигляді, в спеціальних пакетах із рослинного пергаменту (режим – Т 120°, тиск 1,5 атм., на протязі 30 хв.). Еластичні катетери, бу­жі і апарати що мають оптичну систему, стерилізуються в парах формаліну на протязі 48 год. Студентам демонструють застосовані для такої стерилізації спеціальні шафи, на сітчастих поличках яких розміщують деталі, що підлягають стерилізації, а на дні-таблетки формаліну.

Інший спосіб стерилізації ендоскопів є їх занурення у антисептичні рідини (діоцид 1:1000 на протязі 15-20 хв., 1-2% р-р дегаміну (дегиміциду) на 15-20 хв., на 10 хв. в спирт, а потім на 5 хв. в р-н оксіцианістої ртуті (1:1000). Перед застосуванням інс­трументи протираються спиртом і промиваються стерильним фіз. розчином. При забрудненні гноєм ендоскопи тримають в розчині оксіцианістої ртуті 4 год. Деталі окремих ендоскопів .що не мають оптичної системи, можуть стерилізуватися кип'ятінням (ректоскоп).

Необхідно звернути увагу на шовний матеріал, що застосовується в хірургіч­ній практиці –шовк, кручений і плетений різних розмірів (від 00 до 16), кетгут від 00 до 6 ), капронові нитки, атравматичні голки з нитками. Знайомляться з методами їх стерилізації.

Стерилізація шовку по Кохеру: мотки шовку миються теплою во­дою з милом, висушуються стерильним рушником, намотуються стерильними руками на спеціальні котушки (з отворами для кращого доступу до шовку антисептичних засобів, або на предметні скельця та поміщають на 12-24 год. для знежирювання в ефір, а потім на такий же час в спирт. Після цього шовк кип'ятиться на протязі 10 хв. в р-ні сулеми (1:1000), і зберігаються в 96° спирті. Перед операцією його ще раз на протязі 2 хв кип'ятять в р-ні сулеми.

При цьому слід звернути увагу на необхідність намотувати шовк тонким шаром для кращої стерилізації і на небезпечність перерізування або надрізування нитки при намотуванні її на предметне скло, його по­передньо обгортають марлею. Необхідно вміти занурювати шовк в банку з ефіром і навчитись переносити його стерильним корнцангом в банку із спиртом. Ана­логічним методом можна стерилізувати лавсан і капрон.

Стерилізація кетгуту може проводитись наступними методами:

1. Метод Клаудіусу – кетгут в мотках, або кетгут, намотаний на скляні катушки заливають ефіром на 12-24 год., потім занурюють у банку з при­тертою пробкою, в який налитий р-н Люголя: чистого йоду 1,0, йодистого калію 2,0, дистильованої води 100,0. Тривалість стерилізації 8-10 дн, після чого кетгут зберігається в 96° спирті.

2. Метод Губарева:

а). Сухі нитки кетгуту не довше 1 м згортають в кіль­ця і заливають ефіром на 12-24 год.

б) Ефір зливають, а кетгут зали­вають на 8-10 діб спиртовим люголевським р-ном (етилового спирту 96° 1000 г. йодиду калію 10 г. чистого йоду 10,0 г.).

в) На 16-20 добу від по­чатку стерилізації кетгут підлягає бактеріологічній перевірці.

3. Метод Ситковського:

  • Кетгут занурюють в ефір на 12-24 год.

  • Стан­дартну нитку кетгуту розрізають на 3 частини і добре протирають мар­левим тампоном, змоченим в р-ні дихлорида ртуті (1:1000).

  • Нитки, об­роблені сулемою, занурюють в 2% водний р-н йодиду калію (всі нульо­ві номери на 30 сек., а останні на час в хвилинах що відповідає но­меру ниток.

  • Кетгут згортають в кілечка і в два рази, підвішують в сте­рильну скляну банку з притертою кришкою на відстані 60-70 мм від дна банки. На дно банки попередньо висипають кристалічний йод.

  • Пробку банки заливають парафіном.

  • Раз на добу банку струшують для забезпечення вільного доступу парів йоду в проміжки між кетгутом.

  • Кетгут тонкий № 0,1) готовий через 3 доби, № 2,3,4 через 4 доби, № 5,6 через 5 діб.

  • Із закінченням терміну стерилізації кетгут перекладають в суху стерильну банку (в чистій операційній) і в цей же час беруть висів на стерильність.

– Під час опанування теми слід вивчити джерела імплантаційної інфекції. Зверніть увагу на алопластичні матеріали, як на джерело імплантційної інфекції (металеві цвяхи, стержні, судинні протези), особливо важливе значення стерилізації шов­кового матеріалу. Існує наказ МОЗ СРСР № 720 від 31 липня 1978 р. про поліпшення медичної допомоги хворим з гнійни­ми хірургічними захворюваннями й покращання меддопомоги хворим та підсилення заходів по боротьбі із внутрішньолікарняною інфекцією і наказу МОЗ СРСР № 770 "Стерилізація та дезинфекція виробів медичного призначення" від 10 червня 1985 року.

4. Метод Баккала – кетгут занурюють в 1% р-н малахітової зелені потім поміщають в термостат при темп. 20-30°С на 3 доби, після чого переносять для знебарвлення і зберігають в 96° спирті.

Капронові нитки – стерилізуються кип'ятінням (20 хв.).

Атравматичні голки –відрізняються від звичайних голок тим, що нитка тут не втягується у вушко, а фабричним способом наштамповуеться в кінець голки, в результаті чого голка та нитка мають майже один діаметр. При накладанні швів звичайними голками отвір, утворений голкою й складений двічі перед­ньою частиною нитки, продутою в вушко, значно перевищує діаметр нитки, що негативно віддзеркалюється при накладанні швів на судини та нерви. Стерилізуються атравматичні голки кип'ятінням (20 хв.).


Після короткого пояснення студентам мети відвідування операційної, викладач знайомить їх з правилами поведінки під час операції, пояснює необхідність суворо дотримуватись дисципліни (не ходити в операційній, не говорити, не робити лишніх рухів, оберігати психіку хворого).

В передопераційній студенти одягають на ноги бахіли. Викладач перевіряє зовнішній вигляд студентів, як одягнені шапочки, хустинки, чи прикривають вони волосся, наявність масок. Звертається увага на підготовку персоналу до операції (переодягнення). Один з студентів разом з хірургом готується до операції.

Студенти заходять в операційну перед початком операції. В процесі підготовки та проведення операції вони знайомляться:

  1. з поведінкою персоналу в операційній;

  2. підготовкою рук хірурга до операції і одягнення стерильної білизни;

  3. організацією роботи лікаря-анестезіолога і сестри-анестезистки; беруть участь в доставленні хворого в операційну, вкладенні, фіксації його на операційному столі, підготовці системи для переливання крові, накладанні пов’язки на рану, доставленні хворого з операційної в палату, організації ведення найближчого післяопераційного періоду;

  4. одним із видів загального або місцевого обезболення;

  5. роботою операційної сестри (одяганя стерильної білизни, накриття стола з перев’язочним матеріалом і хірургічним інструментами, підготовка столика, -хірурга, інструментуваня під час операції та інш.);

  6. елементами антисептики і асептики під час операції (обробкою операційного поля, обкладання його стерильною білизною, користування стерильними інструментами і перев’язочним матеріалом, повторною обробкою рук хірургів в ході операції, ізоляція інфікованих органів і тканин);

  7. методикою тимчасової і кінцевої зупинки кровотеч під час операції (накладання кровозупинних затискачив, перев’язка, прошивання, електрокоагуляція, закручування кровоточивих судин, використання серветок з гарячим фізіологічним розчином, кровозупинних губок, підшивання живої тканини, накладання еластичного джгута при операціях на кінцівках та інше);

  8. загальною методикою оперування (проведення розрізу шкіри, бережне відношення до тканин, накладання швів, зав’язування вузлів, адаптація країв рани, дренування рани та інш.).

Асистуючи, один студент, під керівництвом викладача проводить місцеву анестезію, розріз шкіри та підшкірної клітковини, зупиняє кровотечу, накладає шви на рану. Інші студенти групи беруть участь в дачі наркозу та переливанні крові і кровозамінників.


“Стерилізація інструментів”.


Процес стерилізації інструментів складається з слідуючих етапів:

1. Предстерилізаційна підготовка

- механічна очистка інструментів, шприців, інєкційних голок, видалення пірогенних речовин, знищення вірусів (гепатиту, СНІДу та ін.).

а) Обробка неінфікованих інструментів.

1. Виконується ретельне вимивання інструментів під проточною водою на протязі – 0,5 хв.

2. Замочують інструментарій в одному з спеціальних миючих розчинах, підігрітих до t – 50єС на 15 хв. Шпріци обробляють обов’язково в розібраному вигляді. Склад миючих розчинів слідуючий:

а) р-н А: - пергідроля – 20 гр.

- пральний порошок (“Астра”, “Новость” та ін.) – 5 гр.

- води – 975 мл.

б) р-н Б: - р-н перекису водню 2,5% – 200 мл.

- пральний порошок (“Астра”, “Новость” та ін.) – 5 гр.

- води – 795 мл.

3. Повторне промивання інструментів в миючому р-ні йоршем або ватно-марлевим тампоном (0,5 хв. на інструмент).

4. Ополоскують інструмент на протязі 0,5 хв. в проточній воді.

5. 1 хв. ополоскують в дистильованій воді.

6. Інструменти та шприці розміщують в сухо-повітряний стерилізатор, де проводиться його сушка при t – 85єС. Після цього інструменти підлягають контролю за якістю передстерилізаційної обробки інструментів.

Якість очистки хірургічного інструментарію, шприців, голок, від крові визначається шляхом використання бензидинової, ортотолуїдинової або амідопірінової проби.

1. Бензидинова проба. Існують два різновиди цієї проби:

а) Проба з соляно-кислим бензидином. Змішують 0,5-1% розчин соляно-кислого бензидина, що готується на дистильованій воді, з рівною кількістью перекису водню. Якщо, при додаванні 2-3 крапель цієї суміші на поверхню досліджуваного інструменту виникають синьо-зелені плями, це свідчить про наявність залишків крові і потребі повторення обробки цього інструмента.

б) Проба з сірчано-кислим бензидином. В розчин, що складається з 5 мл. 50% оцтової кислоти та розчиненого в ній 0,025 гр. сірчано-килого бензидина, додають 5 мл. 3% перекису водню. При додаванні розчину на інструмент забруднений кров'ю виникає синьо-зелене забарвлення.

2. Ортотолуїдинова проба. Існують три модифікації проби:

а) – готують 4% розчин ортотолуїдина в 96% етиловому спирті. Реактив зберігається в холодильнику. При виконанні проби беруть 5-10 мл. цього розчину, додають до нього такуж кількість 50% оцтової кислоти і дистильованої води. На предмет ,що підлягає контролю, наносять 2-3 краплі розчину реактива та 1-2 краплі 20% розчину перекису водню.

б) – до реактиву, до складу якого входять 5 мл. 50% оцтової кислоти та розчиненого в ньому 0,025 гр. Ортотолуїдина, додають 5 мл. 3% розчину перекису водню.

в) – змішують рівну кількість 1% водного розчину ортотолуїдина, приготовленого на дистильованій воді та 3% розчина перекису водню.

При забруднені інструментів кров'ю, у всіх трьох випадках буде спостерігатися поява синьо–зелених плям.

3. Амідопіринова проба. Змішують рівну кількість 5% спиртового розчину амідопірина, 30% оцтової кислоти та 3% розчину перекису водню (по 2-3 мл.). При забруднені інструмента кров'ю виникає синьо-зелене забарвлення.

Контроль на наявність залишків миючого розчину проводять застосовуючи фенолфталеїнову пробу. Готують 1% спиртовий розчин фенолфталеїна. Наносять на інструмент 1-2 краплі розчина. При наявності залишків миючого засобу з'являється характерне рожеве забарвлення.

Виконання означених проб доцільно проводити як після промивання та механічної очистки інструментарія, так і після його сушки в в сухожаровій шафі. Інструментарій який дав позитивні проби на кров, або миючій розчин, підлягає повторній передстеридізаційній обробці, до отримання негативної рекції.

б) Обробка інструментів забруднених гноєм.

1. Попередньо інструменти занурюють в емаліровані тази що містять 0,1% р-н діоцида або 5% р-н лізола на 30 хв.

2. В цих тазах їх миють щітками по 30 сек. на один інструмент.

3. Ополоскують проточною водою – 0,5 хв.

4. Потім замочують в миючому розчині А або Б при t – 50С, 15-20 хв.

5. Миють інструменти щітками в цьому ж розчині по30 сек. на кожен інструмент.

6. Ополоскують під проточною водою – 0,5 хв. і 1 хв. в дистильованій воді.

7. поміщують в сухо-жарову шафу при t – 85С.

В) Обробка інстрментів забруднених анаеробною інфекцією.

1. Одразу після використання інструмент замочують на 1 годину в р-н що складається з 6% р-ну перекису водню та 0,5% р-ну миючого засобу.

2. Миють щітками по 30 сек. на один інструмент в розчині.

3. Потім там же кип’ятять 90 хв. тільки після цього проводиться обробка як для інструментів забруднених гноєм.

Ін”єкційні голки (неінфіковані).

Етап І (очистка):

1. Промивають з допомогою шприца з теплою водою.

2. Потім промивають 2% р-ном гідрокарбоната натрія.

3.Канал голки прочищають мандреном.

4. Промивають 0,5% р-ном нашатирного спирту.

5. Промивають проточною водою.

Етап ІІ (стерилізація):

1. Голку з вставленим в неї мандреном кип’ятять 30 хв. в 2% р-ні гідрокарбоната натрія.

2. Через 8-12 годин повторно кип’ятять їх 40 хв. в дистильованій воді.

3. Просушують їх шляхом промивання (з шприцем) ефіром під напором поршня (для промивання можно використовувати 96% спирт).

Їнєкційні голки (забруднені гноєм).

1. Ретельно миють їх (ополоскують).

2.Просвіт промивають проточною водою.

3. Занурюють їх на 1 год. в 5% р-н лізола.

4. Потім знову промивають р-ном лізола за допомогою шприца або гумової груші.

Після цього виконують всі заходи як для миття гистих голок.

Обробка гумових рукавичок.

1. Незнімаючи з рук рукавички миють під проточною водою (для видалення крові).

2. Просушують рушником.

3. Поміщають на 30 хв. в 0,5% р-н нашатирного спирту або в миючий р-н А або Б.

4. Потім їх миють проточною водою.

5. Висушують.

6. Упаковують для стерилізації (просипати тальком як з зовнішньої, так і з внутришньой сторони, укласти між полотяною тканиною і помістити в бікси).

Гумові рукавички забруднені гноєм або кишковим вмістом підлягають знищенню. Лише по крайній необхідності їх:

1. Миють в проточній воді.

2. Поміщають в миючий р-н на 45 хв.

3.Потім в 5% р-н лізолу на 30 хв.

4. Ополоскують проточною водою.

5. Пакують для стерилізації.

Виконують також контроль на наявність залишків крові та миючх засобів.

2.Укладка та підготовка до стерилізації.

а) Для стерилізації в сухожарових стерилізаторах:

1. Інструменти поміщують в металеві коробки (одним шаром). Шприци повинні бути розібрані (в їншому разі різний коефіцієнт розширення металу та скла призведе до руйнування шприця).

2. Попередньо шприці обгортують спеціальним двошаровим папіром.

б) Для стерилізації в автоклавах під тиском:

1. Інструменти завертають в бавовняно-паперову тканину у вигляді пакетів.

2. Циліндри та поршні шприців укладуються окремо з попереднім обгорненням їх в бавовняно-па­перову тканину.

Типи укладки (більш стосується перев’язочного матеріалу).

1. Універсальна укладка - в бікс укладають матеріал необхідний для однієї невеликої (типової) операції (апендектомія, венектомія, висічення кіли та ін.).

2. Цілеспрямована укладка - в бікс укладають необхідний інструментарій або перев’язочний матеріал і операційна білизна необхідні для виконання конкретних операцій (резекція шлунка та ін.).

3. Видова укладка - в бікс закладають певного виду перев’язочний матеріал або інструментарій (рідше). Це може бути бікс де містяться тільки халати, тільки простирадла, тільки шарики, скльпелі та ін.

3. Стерилізація хІрургічного інструментарія.

Стерилізація автоклавуванням (основний метод). Існують 2 основних різновида стерилізації в автоклаві:

- стерилізація текучим паром, при t 100єС;

- стерилізація, де підвищення температури до 132,9єС супроводжується підвщенням тиску в автоклаві до 2 атм.

Стерилізація текучим паром.

Автоклав для стерилізації текучим паром складається з двох ціліндрів різного діаменру, які вставлені один в одний таким чином, щоб між ними залишався простір в якому завдяки допоміжних нагріваючих пристроїв циркулює гаряча пара. Сполучення порожнинних частин двох цилінднрів в верхній їх ділянках, та система виходу пари з внутришнього циліндра в нижній його частині, сворює умови колообігу гарячого пара, який проходить тут через бікси з стерилізацією їх вмісту.

Стерилізація перев'язочного матеріала в такому автоклаві проводиться від1 – 1,5 до 2 годин, з максимальним температурним режимом до 100єС.

Суттевим недоліком стерилізації в ціьму випадку, є неможливість знищення спор спорооутворюючих бактерій (правця, сибірки), тому використання цього різновиду автоклавів в сучасних умовах має історичне значення.

Стерилізація під тиском.

Принциповою відмінністью в роботі цього виду автоклава від його попередника є можливість створення і підтримки в ньому високого тиску завдяки його конструктивним особливостям які забезпечують надійну герметичність і точність контролю за температурою і тиском. Ці автоклави обладнані манометром (для контролю за тиском), та запобіжним клапаном (для попередження надмірного підвищення тиску). Якщо тиск піднімається вище 2 атм., запобіжний клапан відкривається і тиск падає до нормативних показників.

^ Техніка стерилізації в автоклаві під тиском.

1. Через воронку в аппарат заливають воду, рівень якої визначають через водомірне скло.

2. В стерилізаційну камеру завантажують бікси з перев'язочним матеріалом, білизною або інструментарієм. В цьому випадку обов'язково звертається увага на те, щоб вентиляційні отвори біксів були відкритими.

3. Кришку стерилізатора герметично закривають і завінчують.

4. Після цього, кран що відводить назовні повітря і пару відкривають і включають джерело тепла.

5. Закривання відвідного крана проводять після того, як з нього вийде повідря і почне виходити пара.

6

tєC

Тиск (Р)

Час(хв.)

132,9-134єC

2 атм.

20 хв.

126-128єC

1,5 атм.

30 хв.

120-122єC

1 атм.

1 год.45 хв.
  1   2   3

Схожі:

Хірургічний інструментарій, шовний матеріал. Техніка І хід операцій. Операційна медсестра асистент хірурга iconТематичний план практичних занять по оперативній хірургії та топографічній анатомії для студентів медичних І міжнародного факультетів
Змістовий модуль Введення у топографічну анатомію та оперативну хірургію. Хірургічний інструментарій і термінологія, первинна хірургічна...
Хірургічний інструментарій, шовний матеріал. Техніка І хід операцій. Операційна медсестра асистент хірурга iconKaлендарний план практичних занять
Зміст, задачі і методи вивчення топографічної анатомії і оперативної хірургії. Хірургічний інструментарій. Місцева анестезія. Роз'єднання...
Хірургічний інструментарій, шовний матеріал. Техніка І хід операцій. Операційна медсестра асистент хірурга iconАвтори тестових завдань
Назаренко Іван Григорович к мед н., доцент, Лойко Євген Євгенович к мед н., доцент, Якименко Олександр Григорович к мед н., асистент,...
Хірургічний інструментарій, шовний матеріал. Техніка І хід операцій. Операційна медсестра асистент хірурга iconМетодичний інструментарій
Методичний інструментарій інвестиційного менеджменту: часова вартість грошей в інвестуванні: Опорний конспект лекцій з дисципліни...
Хірургічний інструментарій, шовний матеріал. Техніка І хід операцій. Операційна медсестра асистент хірурга iconЛекція 5 "Інформатика та комп'ютерна техніка" Тема Операційна система microsoft windows 95/98 Застосування робочого столу, піктограм та меню для запуску додатків ms windows 95. Зв’язування додатків з типами даних
Рабочий стол – область экрана, на котором расположены актуальные инструменты (объекты) – папки (каталоги), файлы и ярлыки
Хірургічний інструментарій, шовний матеріал. Техніка І хід операцій. Операційна медсестра асистент хірурга iconЛекція 5 "Інформатика та комп'ютерна техніка" Тема Операційна система microsoft windows 95/98 Застосування робочого столу, піктограм та меню для запуску додатків ms windows 95. Зв’язування додатків з типами даних
Рабочий стол – область экрана, на котором расположены актуальные инструменты (объекты) – папки (каталоги), файлы и ярлыки
Хірургічний інструментарій, шовний матеріал. Техніка І хід операцій. Операційна медсестра асистент хірурга iconЛекція 5 "Інформатика та комп'ютерна техніка" Тема Операційна система microsoft windows 95/98 Застосування робочого столу, піктограм та меню для запуску додатків ms windows 95. Зв’язування додатків з типами даних
Рабочий стол – область экрана, на котором расположены актуальные инструменты (объекты) – папки (каталоги), файлы и ярлыки
Хірургічний інструментарій, шовний матеріал. Техніка І хід операцій. Операційна медсестра асистент хірурга iconЛекція 5 "Інформатика та комп'ютерна техніка" Тема Операційна система microsoft windows 95/98 Застосування робочого столу, піктограм та меню для запуску додатків ms windows 95. Зв’язування додатків з типами даних
Рабочий стол – область экрана, на котором расположены актуальные инструменты (объекты) – папки (каталоги), файлы и ярлыки
Хірургічний інструментарій, шовний матеріал. Техніка І хід операцій. Операційна медсестра асистент хірурга iconЛекція 5 "Інформатика та комп'ютерна техніка" Тема Операційна система microsoft windows 95/98 Застосування робочого столу, піктограм та меню для запуску додатків ms windows 95. Зв’язування додатків з типами даних
Рабочий стол – область экрана, на котором расположены актуальные инструменты (объекты) – папки (каталоги), файлы и ярлыки
Хірургічний інструментарій, шовний матеріал. Техніка І хід операцій. Операційна медсестра асистент хірурга iconЛекція 5 "Інформатика та комп'ютерна техніка" Тема Операційна система microsoft windows 95/98 Застосування робочого столу, піктограм та меню для запуску додатків ms windows 95. Зв’язування додатків з типами даних
Рабочий стол – область экрана, на котором расположены актуальные инструменты (объекты) – папки (каталоги), файлы и ярлыки
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи