\"Гемотрансфузія та інфузія, Покази, протипокази, техніка переливання, можливі ускладнення, профілактика ускладненнь\" icon

"Гемотрансфузія та інфузія, Покази, протипокази, техніка переливання, можливі ускладнення, профілактика ускладненнь"




Скачати 399.33 Kb.
Назва"Гемотрансфузія та інфузія, Покази, протипокази, техніка переливання, можливі ускладнення, профілактика ускладненнь"
Сторінка1/3
Дата23.06.2012
Розмір399.33 Kb.
ТипДокументи
  1   2   3


Буковинський ДЕРЖАВНий МЕДИЧНий університет

Кафедра догляду за хворими та вищої медсестринської освіти


" ЗАТВЕРДЖЕНО "

на методичній нараді

кафедри догляду за хворими та вищої медсестринської освіти

"______"___________________200___ р.

протокол №___

Зав. кафедри, доцент. Плеш І.А.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ №11


Тема: “Гемотрансфузія та інфузія, Покази, протипокази, техніка переливання, можливі ускладнення, профілактика ускладненнь”.


Навчальний предмет - “Клінічне медсестринство” (цикл “Хірургія”).

2-й медичного факультету №4 з відділенням молодших

медичних і фармацевтичних фахівців

(денна форма навчання, навчання з неповним робочим тижнем )

3-й курс медичного факультету №4 з відділенням молодших

медичних і фармацевтичних фахівців

Спеціальність- 6.110100 “Сестринська справа”

Освітньо-кваліфікаційний рівень- “Медична сестра-бакалавр”

(навчання з неповним робочим тижнем).

Тривалість - 2 години.

Методичну розробку склав

Доцент, к.м.н. Хомко О.Й.


ЧЕРНІВЦІ - 2007рік.

Тема: “Гемотрансфузія та інфузія, Покази, протипокази, техніка переливання, можливі ускладнення, профілактика ускладненнь”.


Актуальність теми: Переливання крові іноді призводить до ускладнень, тому медичні сестри повинні знати клініку, особливо перші ознаки того чи іншого ускладнення, щоб вчасно припинити переливання крові і надати першу допомогу.

Ряд захворювань, а також травматичні пошкодження, які супроводжуються великою крововтратою та розвитком геморагічного шоку, потребують переливання крові. Тому визначення груп крові, проб на сумісність крові донора і реципієнта, знання показів та проти показів для переливання крові, ускладнень при переливанні крові, дозволяють підвищити рівень теоретичних і практичних знань студентів.

Важливе місце в комплексному лікуванні хворих хірургічного профілю займають компоненти крові та кровозамінники. Медична сестра повинна знати та вміти використовувати при переливанні крові та її компонентів суворо під контролем лікаря всі кровозамінники та компоненти крові, які знаходяться у відділенні, правилами їх використовування, строками їх використання. Вона повинна знати про ускладнення, які можуть бути при їх використанні.


^ НавчальнА МЕТА: Навчити студентів діагностувати вид кровотечі, ступінь крововтрати та уміння виконувати тимчасову зупинку кровотечі. Розібрати з студентами клінічну картину ускладнень та методи надання першої допомоги та лікування.


2.1. Студент повинен знати:

  • існуючі групи крові;

  • значення резус-фактора в трансфузіології;

  • визначення придатності сироваток крові для визначення груп крові;

  • покази для переливання крові;

  • протипокази для переливання крові;

  • помилки при визначенні груп крові;

  • ускладнення при переливанні крові;

  • методи переливання крові;

  • перша допомога при ускладненні;


2.2. Студент повинен вміти:

  • визначення групи крові по стандартним сироваткам;

  • визначення групової сумісності;

  • визначення резус-сумісності;

  • визначення біологічної сумісності;

  • надати першу допомогу при гемотрансфузійному шоці;

  • надати першу допомогу при анафілактичному шоці;

  • заповнення документації при переливанні крові;


2.3. Опанувати практичні навички:

  • відпрацювати всі методи тимчасової зупинки кровотечі;

  • оволодіти методикою інструментального та лабораторного обстеження хворого з метою визначення крововтрати;

  • скласти схему лікування хворого залежно від причин та об’єму крововтрати.

  • пункція пальця для забору крові;

  • визначення групи крові та проб на сумісність;

  • заправлення системи для переливання крові;

  • венепункція.
^

Поради студенту



ТРАНСФУЗІОЛОГІЯ


І. Історична довідка

  1. 1492 р. - виконано переливання крові представнику церковної еліти, папі Інокентію VIII. Мета омолодження. Кров була взята від двох юнаків, які загинули від тромбемболії, а пацієнт - від віку.

2) Наукові підстави для вирішення цієї проблеми мали місце після ^ 1628 р. ,коли Вільямом Гарвеєм було відкрито вчення про анатомо-фізіологічні особливості кровообігу.

  1. 1666 р. - Лоуер вперше опублікував результати по переливанню крові на тваринах. Пози-

тивні результати цих дослідів були розвинуті і застосовані в клінічній практиці.

  1. ^ 1667 р. - особистий лікар Людовика ХІV Жан Дені та хірург Емерец - повторили досліди Лоуера на собаках. Після чого, перелили кров ягняти важко хворому. Незважаючи на недосконалість методу переливання, хворий одужав. Друга спроба такої маніпуляції закінчилась смертю пацієнта. На суді арбрітором цього процесу виступила французська академія наук. Метод признаний перспективним для вивчення, але для таких маніпуляцій потрібний був дозвіл академії. Наслідки: - дослідження в цьому напрямку не блоковані; - експериментальні і клінічні спроби по переливанню крові в подальшому мали можливість практично реалізуватись.

  1. ^ 1679 р. - Мерклін та в 1682 р. - Етенмюллер повідомили про результати своїх досліджень, при яких виявлено, що при змішувані крові 2-х осіб, можливе виникнення аглютинації.

  1. 1820 р. - Бландель (Англія) з успіхом виконав переливання крові від людини людині.

  2. 1830 р. - в Росії перші спроби по переливанню крові висвітлені роботами Хворостовського.

  3. 1832 р. - Вомов виконав перше в Росії переливання крові. Узагальнюючи історичний шлях розвитку цього питання хірургії, слід визначити такі

основні періоди:

1. До 1628 р., враховуючи час від древніх часів (2000-3000р. до наш.ери, Єгипет - перші спроби по переливанню крові ) до відкриття Гарвеєм законів кровобігу та їх анатомо-фізіологічне обгрунтування.

  1. 1628-1901 р. К.Ландштейнером відкриті закони ізогемаглютинації та виділені групи крові І-ІІІ гр. 1907 р. Янскім - довершено відкриття вчення про групи крові., та виділена ІV група крові.

3. 1914 р. Юстен, Юревич та Розенгерд відкрили стабілізатор цитрат натрія (6%).

  1. 1940 р. Ландштейнер та Вінер відкрили Rh-фактор.


В 1921 р. прийнята міжнародна класифікація груп крові.

На сьогодні у всьому світі виділені чотири групи крові:

Група І (0) - в еритроцитах немає аглютиногена, а в плазмі (сироватці) є аглютиніни . Повна формула І (0).

Група ІІ (А) - в еритроцитах містяться аглютиноген А, в сироватці - аглютинін .

Група ІІІ (В) - в еритроцитах міститься аглютиноген В, а в сироватці - аглютинін .

Група ІV(АВ) - в еритроцитах містяться аглютиногени А і В, а в сироватці аглютиніні немає. Слід зауважити, що серед людей з ІІ та ІV гр. є підгрупи по аглютиногену А: А1 - 95%; А2 - 5%. Таким чином, (умовно) можна вважати, що існують шість груп крові.

В даний час прийнято позначати порядкове розпреділення груп крові римськими цифрами та по вмісту аглютиногенів в еритроцитах, які позначаються великими літерами

А, В та О. Серед населення планети, відмічено слідуюча частота розпреділення людей по

груповій належності:


І(0)

ІІ(А)

ІІІ(В)

ІV(АВ)

41%

38%

18%

3%


ІІ. Методи визначення групової належності крові проводяться по:


а) по стандартним сироваткам

^ Вимоги до стандартних сироваток:

  1. сироватка повинна бути прозорою без ознак гниття;

  2. на кожній ампулі повинна бути позначка групи (0,А.В); титр сироватки повинен бути не нижче 1:32; вказується також термін придатності та місце виготовлення;

3) маркіровка сироваток

І(0) - на етикетці полос немає

ІІ(А) - дві полоси синього кольору

ІІІ(В) - три полоси червоного кольору

ІV(АВ) - чотири полоси жовтого кольору

Температура зберігання 4-10С.

Перші ознаки аглютинації повинні появлятися через 30 сек. при температурі 15-25С.

Методика визначення:

  • на спеціальній тарільці (з 6-тю луночками) наносять по краплині сироватки І, ІІ, ІІІ

груп крові двох різних серій.

  • поряд крапля крові, що досліджується.

  • співвідношення крові до сироватки 1:10 (1 частина крові, 10 частин сироватки - щоб

зберегти необхідний титр антитіл).

  • змішують ці дві краплини (аглютинація повинна настати через 30 сек.).

Результати:

а) І група - якщо аглютинації в І, ІІ, ІІІ луночках не наступає;

б) ІІ група - аглютинація наступила в луночках І та ІІІ гр., але не наступила в лунці ІІ гр. -

група ІІ(А);

в) ІІІ група - аглютинація з сироватками І та ІІ гр. - група ІІІ(В);

г) ІV група - аглютинація з сироватками всіх 3-х груп - група ІV(АВ);

д) для виключення неспецифічної аглютинабільності еритроцитів, необхідне додаткове ви-

значення з стандартною сироваткою ІV групи. Відсутність аглютинації з цією сироваткою,

підтверджує ІV групу крові.

^ Можливі помилки:

Для виключення недогляду за істинною аглютинацією слід:

  1. Використовувати стандартні сироватки з високим титром аглютинінів (1 : 64).

  2. Брати кров, що визначається в 5-10 раз менше ніж стандартної сироватки.

  3. Догляд за аглютинацією проводити не менше ніж 5 хвилин.

  4. Температура 15-25 С. В добре освітленому приміщенні.

При недотриманні цих правил можливо:

  1. При підсиханні краплини сироватки формується псевдоаглютинація у вигляді монетних стовпчиків (доцільно добавити краплину 0,9% розчину NaCl).

  1. Холодова панаглютинація (температура нижче 17-18С ). Відмінності від справжньої:

  • наступає пізніше чим при істинній (5-15 хв.)

  • при енергічному покачуванні або додаванні 0,9% NaCl - 1-2 краплі аглютинація зника.




При всіх сумнівних показах аглютинації необхідно перепровірити групу крові


б) визначення по стандартним еритроцитам


Методика визначення:

  • з вени хворого беруть 3-4 мл. крові в пробірку та центрифугують,

  • на тарілку в лунки (згідно позначок груп) наносять по краплині сироватки реципієнта, до кожної лунки додають по краплі стандартних еритроцитів в 10 раз менше об'єму сироватки.

Можливі 4-ри варіанти реакції аглютинації:

  • І - аглютинація відсутня з еритроцитами І групи і визначається з еритроцитами ІІ(А) і ІІІ(В) - досліджувана кров І(0) групи.

  • П - аглютинація відсутня з еритроцитами І(0) та ІІ(А) і визначається з еритроцитами ІІІ(В) - кров, що досліджується , - ІІ(А).

  • Ш - аглютинація відсутня в еритроцитах І і ІІІ та визначається з еритроцитами ІІ(А) -група ІІІ(В).

  • ІV - аглютинація відсутня з еритроцитами І(0), ІІ(А), ІІІ(В) - кров, що визначається,ІV групи (АВ).


в) визначення груп крові по системі А. В. О. за допомогою моноклональних антитіл анти-А та анти-В (целіклони анти-А та анти-В)


Целіклони анти-А та анти-В використовують для визначення групи крові замість стандартних гемаглютинуючих сироваток.

P.S. Виготовляється з мишиних антитілоутворюючих В-лімфоцитів з клітинами мишиної

мієломи. Це є розведена асцитична рідина мишей, що містить імуноглобулін М проти антигенів А та В.

Целіклони дають більш швидку та чітку реакію аглютинації, ніж стандартні сироватки. При використанні целіклонів виключається можливість передачі віруса гепатиту та ВІЧ (СНІДу).

Методика визначення (температура 15-25С)

  • на тарілку наносять по 1 краплі целіклона анти-А і анти-В

  • поряд наносять по 1 краплі крові (в 10 раз менше краплі целіклона)

  • змішують. Спостерігають 2,5 хв. Реакція настає через 3-5 сек.

Можливі варіанти :

  1. аглютинація відсутня з целіклоном анти-А і анти-В (кров не містить аглютиногенів А і В) - кров І(0) групи;

  1. аглютинація утворюється з целіклоном анти-А - еритроцити крові, що визначається, містить аглютиноген А - кров ІІ(А) групи;

  1. аглютинація утворюється з целіклоном анти-В - кров містить аглютиноген В - кров ІІІ(В)

групи;

  1. аглютинація утворюється з целіклонами анти-А і анти-В - кров ІV(АВ0) групи.



Визначення крові на Rh-фактор.


85% людей мають в еритроцитах антигенний фактор, що називають резус фактором -

Rh(+). А решта 15% не мають в крові Rh-фактора - Rh(-).

При повторному переливанні крові Rh(+)  Rh(-) - виникає тяжка посттрансфузійна реакція, що може призвести до смерті. При вагітності - до викидишу.


Визначення Rh-фактора:

  • кров, що дасліджують, беруть в суху пробірку без стабілізатора (2-3 мл).

  • з дна пробірки (згусток) беруть завись еритроцитів (5-10%).

  • на чашку Петрі наносять по 2 краплі сироватки антирезус (2-х серій) і до них додають по 1 краплині зависі досліджуваної крові. Змішують їх.

  • чашку Петрі поміщають на 7-10 хв. на водяну баню при температурі 45С.

  • якщо кров аглютинується обома серіями сироватки - антирезус - то кров Rh(+).


Індивідуальна проба на Rh-сумісність.

  • - на чашку Петрі наносять 1 краплю сироватки крові (хворого, якому перелив.кр.) та маленьку краплину крові, що переливають хворому (у співвідношенні 1 : 10).

  • - краплі змішують та ставлять на водяну баню (10 хв.) при t 42-45 С.

  • - якщо наступила аглютинація - кров несумісна по Rh-фактору, її переливати неможна.



Таким чмном для переливання крові необхідно провести - 5 проб на сумісність.

  • ^ Проба на сумісність по с-мі А.В.О.

Визначення групи крові донора і реципієнта по системі А.В.О. - групова належність.

(Кров з пальця. Визначається по стандартним сироваткам, стандартним еритроцитам та моно-

клональним целіклонам).

  • ^ Поба на індивідуальну сумісність (По системі АВО - групова сумісність).

(Проводиться при t - 22-25 С (17-25 С).

Методика.

- з вени хворого беруть кров (2-3 мл) в пробірку з 0,3 мл 6% цитрата Na.

- центрифугують і беруть сироватку реципієнта і змішують з краплиною крові (1к : 10с).

- нагляд 5 хв. Якщо аглютинації немає - кров сумісна по системі АВО.

  • ^ Проба на біологічну сумісність.

Методика.

Перші 75 мл вливають струйно в 3-ри прийоми по 25 мл з інтервалом 3-5 хв. Поява ознак гемолітичного шоку (нудота, блювота, різке погіршення стану) - є протипоказом для переливання крові

  • ^ Проба на Rh-залежність хворого і донора ( методику див.вище).

  • Проба на індивідуальну сумісність по Rh-фактору (методику див. вище).



  1   2   3

Схожі:

\"Гемотрансфузія та інфузія, Покази, протипокази, техніка переливання, можливі ускладнення, профілактика ускладненнь\" icon"Кровозамінники, їх класифікація. Покази, протипокази, техніка переливання, можливі ускладнення, профілактика ускладнень"
Тема: “Кровозамінники, їх класифікація. Покази, протипокази, техніка переливання, можливі ускладнення, профілактика ускладнень”
\"Гемотрансфузія та інфузія, Покази, протипокази, техніка переливання, можливі ускладнення, профілактика ускладненнь\" iconЗаняття
Наркоз кетаміном. Покази, протипокази, методика проведення. Можливі ускладнення та їх профілактика
\"Гемотрансфузія та інфузія, Покази, протипокази, техніка переливання, можливі ускладнення, профілактика ускладненнь\" iconДата Тема лекции
Види знеболювання в щелепно-лицевій ділянці, показання до їх застосування. Можливі ускладнення, їх лікування і профілактика
\"Гемотрансфузія та інфузія, Покази, протипокази, техніка переливання, можливі ускладнення, профілактика ускладненнь\" icon"затверджено"
«Вагітність та екстрагенітальна патологія. Перебіг та ускладнення вагітності, принципи сестринського догляду. Покази до госпіталізації...
\"Гемотрансфузія та інфузія, Покази, протипокази, техніка переливання, можливі ускладнення, профілактика ускладненнь\" icon"Значення крові та кровотворних органів в хірургії. Клініко-лабораторна оцінка гемостазіологічного стану. Діагностика внутрішньої та зовнішньої кровотечі"
Актуальність теми: Переливання крові іноді призводить до ускладнень, тому медичні сестри повинні знати клініку, особливо перші ознаки...
\"Гемотрансфузія та інфузія, Покази, протипокази, техніка переливання, можливі ускладнення, профілактика ускладненнь\" iconМета загальна – вміти діагностувати за зовнішніми та внутрішніми ознаками вузький таз, його тип та ступінь звуження, виробити раціональний план ведення пологів, передбачити можливі ускладнення та їх профілактика. Уміти Конкретні цілі
Ознайомитися з розвитком учення про вузький таз та великий плід, сучасні погляди на ці проблеми
\"Гемотрансфузія та інфузія, Покази, протипокази, техніка переливання, можливі ускладнення, профілактика ускладненнь\" iconТематичний план семінарських І практичних занять з лікарями-інтернами 2-го року навчання на базах стажування зі спеціальності "загальна практика сімейна медицина" на 2008/2009 навчальний рік
Використання малозатратних технологій в лікуванні терапевтичних хворих. Робота в денному стаціонарі поліклініки: структура відділення,...
\"Гемотрансфузія та інфузія, Покази, протипокази, техніка переливання, можливі ускладнення, профілактика ускладненнь\" iconТематичний план проходження заочного циклу інтернатури лікарями-інтернами другого року навчання зі спеціальності "Загальна практика сімейна медицина" у 2012/2013 навчальному році терапІЯ
Використання малозатратних технологій в лікуванні терапевтичних хворих. Робота в денному стаціонарі поліклініки: структура відділення,...
\"Гемотрансфузія та інфузія, Покази, протипокази, техніка переливання, можливі ускладнення, профілактика ускладненнь\" iconТематичний план проходження заочного циклу інтернатури лікарями-інтернами другого року навчання зі спеціальності "Загальна практика сімейна медицина" у 2012/2013 навчальному році терапІЯ
Використання малозатратних технологій в лікуванні терапевтичних хворих. Робота в денному стаціонарі поліклініки: структура відділення,...
\"Гемотрансфузія та інфузія, Покази, протипокази, техніка переливання, можливі ускладнення, профілактика ускладненнь\" iconТематичний план проходження заочного циклу інтернатури лікарями-інтернами другого року навчання зі спеціальності "Загальна практика сімейна медицина" у 2012/2013 навчальному році терапІЯ
Використання малозатратних технологій в лікуванні терапевтичних хворих. Робота в денному стаціонарі поліклініки: структура відділення,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи