Харківська національна академія міського господарства методичні рекомендації icon

Харківська національна академія міського господарства методичні рекомендації




Скачати 207.16 Kb.
НазваХарківська національна академія міського господарства методичні рекомендації
Дата23.06.2012
Розмір207.16 Kb.
ТипМетодичні рекомендації


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


Методичні рекомендації


для вивчення політологічних проблем


(для студентів 2-4 курсів усіх спеціальностей Академії)


Харків – ХНАМГ – 2005

Методичні рекомендації для вивчення політологічних проблем (для студентів 2-4 курсів усіх спеціальностей Академії). Укл. Крюкова А.В. ? Харків: ХНАМГ, 2005. – 19 с.


Укладач: А.В.Крюкова


Рецензент: Л.О.Радіонова


Рекомендовано кафедрою філософії та політології,

протокол № 1 від 19 жовтня 2005 р.




Найважливіше завдання вищої школи – формування творчо мислячого фахівця, здатного самостійно оцінювати складні проблеми сучасного життя. Наш час гостро порушив питання про необхідність ламання догматичних методів і методик, упровадженні творчих підходів, нових ефективних методів навчання. Сьогодні особливої ваги набуває подолання у процесі викладання чисто інформаційно-пояснювальних підходів, упровадження проблемного методу навчання, націленого на продуктивну (пошукову) діяльність студентів. Проблемний метод може бути застосований практично у всіх формах навчання (лекціях, семінарах, спеціальних семінарах, контрольних співбесідах, спецкурсах, у керівництві самостійною роботою студентів і т.д.) з урахуванням їх специфіки, методичних і функціональних особливостей як самостійних ланок навчального процесу.

У цих рекомендаціях автор спробував у короткій формі викласти рад з основних форм вивчення політології.


^ 1.Методика засвоєння проблемно–концептуальної лекції

з політології


Проблемно–концептуальна лекція органічно поєднує в собі методологічну, ідейно–теоретичну сторону досліджувального питання (концепції) і проблемний метод його викладу. У таких лекціях „...Пізнавальні завдання ставляться і вирішуються, по-перше, на рівні наукових знань сьогоднішнього дня, по-друге, у системному вигляді, з урахуванням логіки саморозвитку самої науки” (Омх Л.Г. Питання проблемного викладання: Науково-метод. посібник. – М., 1996. – С.67). Проблемно–концептуальна лекція заснована на сполученні проблемного і концептуального підходів у навчанні. Основну мету проблемного методу можна визначити як забезпечення активної розумової діяльності студентів, націленої на глибоке і творче засвоєння навчального матеріалу. Ця мета досягається різними дидактичними прийомами, створеними для кожного структурного елемента лекції. Створення проблемних ситуацій при читанні лекційного курсу з політології має істотні особливості. По-перше, на попередніх курсах студенти вже засвоїли знання з інших соціально-політичних дисциплін; по-друге, до 4-5 курсів вони вже мають певний соціальний досвід, сформульовану життєву позицію.

Усвідомлення, а потім вирішення проблемної ситуації студентами багато в чому залежить від того, як сформульована основна навчальна проблема, що являє собою вид інтелектуального завдання і відрізняється від наукової проблеми рядом ознак. Як проблему навчальне питання виступає лише для групи осіб, тобто студентської аудиторії, якій доводиться немов би спочатку відкривати вже відоме. Але слід враховувати, що в сучасних­ соціально-політичних теоріях є не тільки різноманітні точки зору, але й чимало проблем, що тією або іншою мірою є відкритими для науки. Наприклад, деідеологізація міжнародних відносин зажадала нового наукового підходу до політичної проблеми відносин „Схід – Захід”. І від того, як вона буде вирішуватися, залежить виживання людства. А Ії вирішення, в кінцевому рахунку, неможливе без подолання глибокої ідеологічної конфронтації, що лежить в основі сьогоднішнього розколу світу, - не економічного, не духовного і навіть не політичного, а саме ідеологічного. Виходячи з цього, концепція, відповідно до якої головним стрижнем світового розвитку є боротьба двох протилежних систем, не відбиває більше дійсності.

Проблемне навчання – це система дидактичної діяльності викладача і студентів, що охоплює весь навчальний процес. У ряді випадків лекції можуть передувати самостійна робота, семінарські заняття, на яких студенти, як відомо, піднімають найбільш для них актуальні питання. Найбільш складні з них, не розв’язані в ході семінару, викладач може висвітити в ході лекції, зіставивши при цьому різні точки зору, висловлені студентами. Досить корисним є і використання викладачем „Банку гострих проблем”, що містить найбільш цікавлячі студентів питання з різних проблем. Вивчення питань, що поставлені, урахування змісту можуть надати істотну допомогу викладачеві при підготовці до лекції.

Таким чином, проблемно–концептуальна лекція політології має ряд переваг у порівнянні з інформаційною, і головне тут те, що вона забезпечує більш самостійне творче осмислення навчального матеріалу. А це великою мірою залежить від особистості викладача, його методичної майстерності, рівня науково-теоретичного і загальноосвітнього розвитку. Саме особистість педагога – головна фігура процесу навчання і виховання студентської молоді.


^ 2.Методика підготовки і проведення спеціального семінару

з політології


Однією з форм навчання студентів є спеціальні сіменами, для яких характерна складність пізнавальних завдань, комплексне використання знань з ряду гуманітарних, соціально-політичних наук, і які як свідчить практика, застосовуються в основному на знаннях зі студентами старших курсів.

На спеціальному семінарі студенти вчаться всебічному, глибокому осмисленню та узагальненню складних методологічних і ідейно-теоретичних питань: це не тільки розгляд в нерозривному зв’язку з життям тих чи інших положень, але і застосування їх до аналізу економічних, соціально-політичних і культурних проблем нашого суспільства. Поряд з цим така форма занять сприяє формуванню у студентів політичної культури. Вони вчаться ораторському мистецтву, здобувають навички ведення політичної дискусії, вміння аналізувати й оцінювати виступи інших, чітко і переконливо викладати свої думки.

Мета спеціального семінару – перетворення знань у переконання, формування наукового світогляду. Виховний вплив на студентів робить організація заняття, його ідейно-теоретичний рівень. В атмосфері творчої роботи успішно формуються принциповість у судженнях, сміливість в оцінці виступів товаришів, самокритичність, почуття колективізму та інші якості. Вирішенню пізнавальних завдань сприяє використання наочного приладдя і технічних засобів навчання, що поглиблюють і закріплюють знання учасників семінару, значно посилюють емоційність заняття.

Винятково великий вплив має особиста поведінка викладача. Він виступає на занятті як пропагандист і носій високих моральних якостей. Знання, ідейна переконаність, послідовність поглядів, реакція на помилкові судження, демагогію, живе реагування на хід заняття, уміння гостру дискусію ввести в потрібне русло, педагогічний такт – ці якості дають добрий результат.

На спеціальному семінарі контролюються рівень знань студентів та якість їхньої самостійної роботи. Однак контроль повинен здійснюватися методично правильно. Не можна перетворювати спеціальний семінар у різновид заліку, але і послабляти контрольну функцію заняття не треба. Навчально-пізнавальне, виховне і контрольне завдання знаходяться в єдності. Їхнє комплексне вирішення обумовлює великі можливості спеціального семінару.

Форми проведення спеціального семінару з політології, як показує досвід, можуть бути різними. По-перше, це розгорнута бесіда на основі заздалегідь розробленого плану. Основні компоненти такого заняття – вступне слово викладача, доповідь студента (або без нього), виступи тих, кого навчають, висновок викладача. Ця форма проведення спеціального семінару має ряд переваг: необхідність підготовки студентів з усіх питань, можливість організувати дискусію і змістовні виступи, дати учасникам систему історичних, філософських і соціально-політичних знань з обговорюваної теми.

Розгорнута бесіда на основі плану спеціального семінару найбільш повно відповідає потребам навчального процесу.

Інша форма – семінар-конференція може проходити у формі рефератів, наукових повідомлень. Підготовка реферату і виступ по ньому збагачує методику роботи з книгою, сприяє виробленню у студентів навичок викладу своїх думок у письмовій формі й в усному викладі. Така форма проведення семінару найбільш доцільна на заключному етапі вивчення соціально-політичних наук.

На наш погляд, зазначені вище форми проведення спеціального семінару найбільш прийнятні, коли враховувати специфіку організації навчального процесу.

Слід відзначити, що успіх спеціального семінару, значною мірою залежить від підготовчої роботи кафедри, методичних секцій, керівників спеціальних семінарів і, природно, самопідготовки студентів.

Плани спеціальних семінар розробляються найбільш досвідченими викладачами, обговорюються на засіданні секції, а іноді й кафедри. Вони визначають ідейну спрямованість підготовки, основні проблеми для обговорення, теми рефератів, питання для дискусій, списки основної і додаткової літератур, проблемні завдання або питання, практичні завдання на самопідготовку. Практика свідчить, що на чотиригодинне заняття доцільно виносити 3-4, двогодинне – 2-3 питання.

Підготовка студентів до спеціального семінару визначається робочим планом(планом-проспектом). Він складається з двох розділів.

Перший, визначає особисту підготовку студента до семінару, включає одержання групової та індивідуальної консультації у викладачів тих, хто готує спеціальні виступи, перегляд нової літератури, підбір наочних приладдя, приведення в готовність технічних засобів навчання.

Групова й індивідуальна консультації покликані додати самостійній роботі цілеспрямованого характеру. Групова консультація має настановний характер: на ній розглядаються вузлові питання обговорюваної теми, необхідні першоджерела і додаткова література, зв’язок висунутих питань з теорією і практикою політологічних і соціологічних процесів, що відбуваються в суспільстві, з профілем вузу: питання виразності й культури мови, вимог до змісту і методики виступів.

З огляду на специфіку організації навчального процесу настановну консультацію з підготовки до спеціального семінару можна дати під час самостійної роботи під керівництвом викладача. Планування даної форми навчального процесу перед спеціальним семінаром дозволяє більш цілеспрямовано організувати самостійну роботу студентів, під час якої студенти знайомляться з планом семінару, темами доповідей, питаннями для дискусії, проблемними завданнями на самостійну підготовку, а також зразковими питаннями для проблемного(тематичного) конспектування першоджерела, по якому проводиться спеціальний семінар. Крім того, частина часу, відведеного для самостійної роботи під керівництвом викладача, може бути використана для аналізу найбільших складних історичних, філософських, економічних і соціально-політичних аспектів тієї чи іншої проблеми, обговорюваних на майбутньому спеціальному семінарі.

Практика показує, що настановна консультація перед спеціальним семінаром обов’язкова; вона покликана розкрити методичну сторону самостійної роботи студентів, її неправомірно зводити до викладу теми, розкриттю того, про що треба говорити на спеціальному семінарі; її призначення – допомогти студентам в організації самостійної роботи з окремих питань, а також проконтролювати їхню підготовку до заняття. Індивідуальні консультації доцільно використовувати для виявлення здібностей студентів, вивчення їхніх ділових і політичних якостей.

При підготовці до спеціального важливе значення має робота з доповідачем. Його необхідно призначити під час самостійної роботи під керівництвом викладача, коли інші студенти займаються відпрацьовуванням отриманого завдання. Викладач знайомить з вимогами до доповіді, допомагає скласти план, намітити структуру відповіді і коло основних ідей, дає поради з методикою його написання, застерігає від повторення типових недоліків, виявлених на попередніх заняттях.

Можна окремим студентам доручити спеціальні виступи. З метою профілізації спеціального семінару за темою „Духовне життя суспільства, сутність і напрямки культурної політики” можна підготувати вступ студента з проблеми „Роль духовної культури у формуванні особистості інженера”.

Другий розділ робочого (плану-проспекту) визначає вузлові моменти роботи спеціального семінару: це зразковий розподіл часу на питання і виступи студентів, організація обговорення теми відповідно до плану спеціального семінару (кому надавати слово в першу чергу, порядок виклику і контролю, питання для створення проблемних ситуацій і розгортання дискусій з урахуванням зв’язку із сучасністю і профілем вузу), основу заключного слова.

Практика показала, що завчасне планування основних моментів спеціального семінару з політології дозволяє більш ціле спрямовано керувати ним, активно впливати на хід обговорення питань.

Розглянемо методику проведення спеціального семінару. Головні зусилля викладач направляє на забезпечення високого – ідейно-теоретичного рівня знання, серйозне вивчення студентами проблем у ході розгорнутої бесіди або творчої дискусії, а його висока методологічна і педагогічна культура, оперативне і гнучке мислення, організаторські здібності забезпечують кваліфіковане керівництво спеціальним семінаром.

Спеціальний семінар доцільно починати із з’ясування готовності студентів до заняття і наявності неясних питань з обговорюваною теми. Це сприяє підвищенню почуття відповідальності студентів за свою підготовку, здійсненню контрольної функції спеціального семінару. У вступі викладач називає тему, формулює мету і завдання заняття, звертає увагу на вузлові проблеми для обговорення, нагадує про необхідність зв’язку матеріалу, що викладається, із сучасністю особливо з теорією і практикою, профілем вузу, майбутньою професією студентів. Указується порядок проведення заняття і його особливості. Важливо чітко поставити перед аудиторією цільову настанову спеціального семінару, в якій закладається ідейно-теоретична і практична спрямованість заняття, логічна структура обговорення поставлених проблем.

Вступ має бути лаконічним, логічно структурним і виразним. Його тривалість дво-чотиригодинному семінарі – 5-8 хвилин. Добре продуманий, яскравий за формою виступ викладача задає гарний тон усьому заняттю.

Після виступу викладача йде відповідь або обговорення питань плану семінару. Доповідь, як правило, має загальний характер, але може бути присвячена і одному з пунктів плану. Залежно від широти теми доповідь може заслуховуватися або перед обговоренням планових питань, або в ході обговорення (з приватного питання). Звичайно, другий варіант має і недолік; студенти, які виступили, не можуть дати оцінку доповіді. Досвід показує, що тривалість доповіді на двогодинному занятті повинна бути до 15 хвилин.

На поставлені запитання доповідач, як правило, відповідає одразу. Це дозволяє виявити й обговорити його точку зору з ряду важливих питань. Якщо доповідач не може відповісти одразу, йому дається можливість зібратися з думками і надається слово при готовності, або питання виноситься на обговорення всієї групи і тільки в крайньому разі дозволяються викладачем.

Нерідко студенти. не знаючи критеріїв оцінки, під час обговорення доповіді обмежуються окремими зауваженнями загального характеру, не відзначаючи його теоретичних і методичних достоїнств і недоліків. У цьому разі викладач у висновку до спеціального семінару, не вдаючись до загальних закликів виступити з оцінкою доповіді, конкретно показує, як це зробити.

Як свідчить практика, порядок обговорення питань може бути послідовним, тобто відповідно до плану, або рівнобіжним (упереміж); кращій, мабуть, перший із вказаних, тому що дозволяє більш ефективно реалізувати всю сукупність навчально-пізнавальних виховних і контрольних завдань. Дуже важливо домогтися того, щоб вступи були лаконічними (не більше 10 хвилин). Допущені в них неточні формулювання, невірні судження, помилки у вимові повинні бути помічені і неодмінно вчасно виправлені.

Втручання викладача у виступ повинно бути виправданим і вмілим, і припустиме в тих випадках, коли студент йде від питання, говорить не по суті, повторюється, впадає в багатослівність, не може закінчити виступ у відведений час або припускається грубої помилки, що вимагає негайного виправлення. Методично неправильно часто переривати і поправляти виступаючого. Це збиває його, плутає думки, ставить у незручне положення перед аудиторією.

Крім виступів з питань студенти можуть робити зауваження і доповнення зараховуються в актив студентів, про них треба сказати у висновку до спеціального семінару.

Обговорення проблем припускає і дискусію з найбільш складних і важливих питань політології, природно, з дотриманням етичних норм наукової полеміки. Треба підкреслити, що мало користі приносить суперечка з часткових що не мають теоретичного і політичного знання питань, що виникли в наслідок поганого знання навчального матеріалу.

Дискусія, як показує практика, може виникнути мимоволі, коли висловлена помилкова точка зору, порушила гостре дискусійне питання, або викладена тим або іншим студентом точка зору розходиться з поглядом інших учасників заняття.

Великий інтерес являють проблемні питання, що створюють ситуацію міркування, закликають до діалогу або з викладачем, або з товаришами по навчальній групі треба відзначити: головне, що характеризує проблемне питання, - це формулювання, яке не допускає або, у всякому разі, обмежує можливість готової відповіді на основі наявних знань. Сприймаючи питання, студент повинен усвідомити проблему, побачити закладені в ній зв’язки і відношення, але при цьому відчуває нестачу знань. Не виключені прості питання, що стосуються головним чином окремого факту, теоретичного судження, положення політологічної практики.

При проведенні спеціального семінару з теми „Політика як соціальне явище”, як свідчить досвід, можна поставити такі проблемні питання: „ Чи існує особистісна потреба у владі, її поширеність і вплив на поводження людини?”, „Що таке потреба влади?” та ін.

Пошук відповіді на потрібні питання вимагає певної логіки, здійснюється за допомогою таких прийомів, як аналіз, синтез, узагальнення, конкретизація й абстрагування і т.д. Формулюється проблема, висувається припущення, доводиться гіпотеза, а це призводить до різних точок зору – так на занятті виникає дискусія. Творчі дискусії сприяють розвиткові наукового мислення, формування вміння вести полеміку.

Важлива умова плодотворності дискусії – дотримання етики. Полеміка ведеться з обговорюваних питань. Зусилля її учасників направляються на пошук істини, а не на демонстрацією своєї ерудиції або красномовства. У полеміці недоступні гарячність, вживання різких і тим більше образливих зауважень і реплік, навішання ярликів, непримиренність у судженнях.

Дискусія займає важливе місце на спеціальному семінарі, але не вичерпує його змісту. У ході заняття може бути поставлене питання викладачеві. У цьому випадку не треба квапитися з відповіддю. Викладач визначає чи можна винести питання на обговорення всієї групи. І тільки після того, як будуть вичерпані можливості навчальної групи, він у висновку підводить підсумки висловлювань, вносить належну ясність у питання і робить висновки.

Велика витримка, ерудиція і такт потрібні при відповіді на гострі питання. В умовах відновлення суспільства, на студентів обрушився потік суперечливої інформації. Як показує практика, при проведенні спеціальних семінарів з політології у студентів виникають різні питання що стосуються теорії і практики будівництва нашого суспільства, реалізації нового політичного мислення. Викладач не повинен обходити їх, дратуватися, читати мораль. Відповідь, власне кажучи, що аргументує не спроможність тієї чи іншої позиції, зайнятої тим або іншим учасником семінару, дозволяє подолати помилкові погляди. Повчання учасників заняття не може привести до виправлення не вірних поглядів, зменшує студентів утримуватися від постановки подібних питань надалі, тим самим викладач позбавляється можливості вплинути на формування правильних поглядів на найбільш важкі й злободенні проблеми сучасності.

У висновку викладач концентрує увагу студентів на найбільш важливих і складних питаннях; вносить повну ясність у їхнє розуміння; оцінює підготовленість групи до заняття, його теоретичний і методичний рівень. Звертає увагу студентів на найбільш складні питання, що не знайшли відображення або слабко розкриті у виступах. Дає об’єктивну оцінку доповіді проаналізувавши її в методичному й змістовному плані. Коротко розбирає й оцінює виступи. Висновок – досить відповідальна частина спеціального семінару, його ні в якому разі не слід робити поспіхом або заощаджувати на ньому час. На чотиригодинному спеціальному семінарі висновку приділяється 20-25 хвилин, на двогодинному – 10-15 хвилин. Докладний, гострий, тактовний розбір змісту і методики виступів – важливий засіб активізації самостійної роботи, саме такого розбору чекають студенти. Володіючи більш великими знаннями, викладач завжди зуміє виділити нові або нерозглянуті аспекти проблем. Як показує практика в ході заняття викладач лише доповнює і конкретизує підготовлений висновок, вдалий висновок викладача здатний підняти теоретичний рівень семінару, справити на студентів великий виховний вплив.

Ці рекомендації не претендують на вичерпну повноту і не є готовим рецептом. Спираючись на знання і педагогічну майстерність, викладач завжди зуміє внести необхідні корективи у викладене, доповнити сказане з урахуванням конкретної обстановки проведення спеціального семінару та інших факторів.


^ 3. Методика контрольної співбесіди з політології


Контрольна співбесіда – ефективна форма з’ясування і закріплення знань студентів, розвитку їхніх творчих, живого обміну думками з тієї чи іншої теми курсу, що сприяє виробленню уміння зв’язувати теорію з практикою. Контрольна співбесіда може бути індивідуальною і груповою. Підготовка до її проведення починається з консультації викладача, в якій він виділяє основну проблему, що ставить ідею, дає рекомендації з вивчення першоджерела, інших документів, показує їхнє значення для професійної діяльності інженера.

Самостійна робота з теоретичними джерелами, державними документами, соціально-політичною літературою – головна ланка в підготовці до контрольної співбесіди, сама співбесіда – лише підсумок цієї роботи. При самостійній роботі важливо освідомити зміст і значення основних понять теми, підібрати потрібну літературу, виховати в собі культуру читання, навчитися вести запис прочитаного, вміти раціонально використовувати прочитане й записане.

Контрольна співбесіда – це спільна бесіда студентів і викладача з тих або інших тем. Під час такої співбесіди кожний з присутніх може ставити питання і брати в ній участь за умови ретельної попередньої підготовки, вивчення літератури, що рекомендується.


Зразкові запитання для контрольної співбесіди

1.Які зміст і особливості соціальної сфери в умовах сучасності?

2.Що є економічною основою соціальної рівності й справедливості?

3.Чому здійснення принципу „від кожного по здібностях, кожному – по праці” є однією з найважливіших основ соціальної справедливості?

4.У чому полягає різниця між національним достоїнством і націоналізмом?

5.Що означає забезпечення суверенітету, незалежності і волі нації?

6.Порівняєте поняття „політичні відносини” і „політика». У чому різниця між ними, що є загальним?

7.Які сутність, структура, функції, основні напрямки реформи політичної реформи суспільства?

8.Як співвідносяться категорії „демократія” і „самоврядування народу”?

9.У чому полягає сутність правової держави?

10.Які шляхи становлення цивільного суспільства?

11.У чому полягає соціальне призначення і роль масових громадських організацій і трудових колективів у політичній системі суспільства?

12.Які функції політичних партій?

13.Що містять у собі політичні потреби й інтереси особистості?

14.Які,на ваш погляд, основні шляхи докорінної перебудови студентського самоврядування?


Проблемні завдання

1.Чи правильне твердження, що перехід до суспільного самоврядування буде здійснюватися тільки шляхом послідовної передачі функцій держави громадським організаціям?

2.Яка з двох формул відповідає положенню особистості в правовій державі:

а) держава – суспільство – особистість;

б) особистість – суспільство – держава?

Головну увагу під час контрольної співбесіди з теми: „Цілісність і суперечливість сучасного світу. Діалектика загальнолюдського і класового в сучасному світі. Нове політичне мислення” слід приділити знанням студентів періодичної літератури.

Крім того, з огляду на актуальність і злободенність теми необхідно з’ясувати на скільки добре студенти орієнтуються в поточних питаннях світової політики, сучасних міжнародних відносин, звідки вони черпають інформацію, яку додаткову літературу читали. Треба перевірити їхні знання останніх ініціатив ООН і окремих держав.

Для з’ясування глибини знання теми слід поставити ряд проблемних питань з числа розглянутих у лекції, що допоможе з’ясувати якість засвоєння матеріалу.


^ Проблемні запитання

1.Чим визначається необхідність нового політичного мислення? Які суть і специфіка нового політичного мислення і шляхи його утвердження в міжнародних відносинах?

2.У чому суть діалектики загальнолюдського і класового в сучасних умовах?

3.Які спеціальний зміст і сутність мирного існування?

4.Проаналізуйте фактор, що обумовлюють саму можливість мирного існування.

5.У чому сутність концепції всеосяжної системи міжнародної безпеки, єдиного європейського дому?

При проведенні контрольної співбесіди важливо, щоб студенти не читали по заздалегідь написаному тексту. Читання – вірна ознака поганого засвоєння навчального матеріалу, невміння самостійно аналізувати те, чи інше питання.

Контрольна співбесіда завершується підведенням підсумків, об’єктивною оцінкою виконаної роботи. Викладач роз’ясняє спірні питання, їх правильні тлумачення, відзначає найбільш активних студентів, які виявили в ході співбесіди самостійне мислення і глибокі знання обговорюваних проблем.


^ 4. Методика самостійної роботи студентів

під керівництвом викладача


Центральне місце в методиці (метод – від грецької шлях, спосіб, прийом дії) самостійної роботи займає вивчення гуманітарної і соціально-політичної літератури.

Викладач повинен постійно керувати самостійною роботою студентів: ретельно продумувати обсяг завдань з урахуванням часу і можливостей студентів, учити умінню використовувати філософські, соціально-економічні і політологічні знання у своїй практичній і навчальній роботі.

При навчанні самостійній роботі треба виходити із специфіки предмету науки, рівня загальної і спеціальної підготовки учнів, придбаних ними навичок роботи з книгою. На молодших курсах студенти ще не мають великого досвіду самостійного придбання знань і самостійного мислення. Вони здебільшого намагаються засвоїти знання репродуктивним шляхом. Студенти старших курсів при вивченні першоджерел вже спираються на наявні самостійної роботи й удосконалюють них. При цьому вони мислять більш творчо, аналізують, зіставляють нові знання з наявним і придбаним досвідом самостійної роботи над книгою.

З метою підвищення ефективності самостійної роботи студентів кожен викладач і кафедра в цілому зобов’язані планувати її і систематично контролювати. У плані слід передбачити читання лекцій або проведення бесід за методикою самостійної роботи, консультації, обмін досвідом, періодичні студентські конференції та інші заходи. Центром і помічником кафедри і викладачів в організації самостійної роботи студентів є навчально-методичний кабінет.

Контроль за роботою студентів викладач здійснює на основі таких принципів, як систематичність, загальність (усіх студентів і всього програмного матеріалу), диференційований підхід, сполучення контролю з допомогою.

Самостійної роботи під керівництвом викладача як форма навчального процесу має на меті навчання раціональній методиці вивчення предмета й оволодіння культурною самостійної праці з придбання нових знань, що потребує від викладача ретельної підготовки до заняття.

Викладач розвиває у студентів уміння і навички, придбані ними раніше при вивченні літератури з гуманітарних і соціально-політичних наук, використовуючи з цією метою різноманітні прийоми. Важливо привчити студента починати роботу добутком із загального знайомства з ним, його структурою і передмовою. Читання книги повинно бути уважним і вдумливим, при цьому важливо виділяти питання, що викладаються в роботі. Самий важкий елемент роботи над книгою – конспектування, тобто ведення записів і закріплення в пам’яті прочитаного. Викладач повинен допомогти студентові в раціональному складанні конспекту, тез для виступу, збиранні матеріалу і його систематизації для підготовки реферату або доповіді.

Корисно використовувати й такі форми, як постановка питання про зв’язок матеріалу, що викладається у книзі із сучасністю; складання проблемних конспектів з різних питань соціально-економічного, політичного і культурного розвитку сучасного суспільства.

Усім цьому та іншим прийомам самостійної роботи необхідно вчити студентів постійно, а не тільки на спеціальних заняттях під керівництвом викладача.

Мистецтво викладача як керівника заняття полягає в тому щоб здійснювати контроль і спостереження за всіма, одночасно роблячи індивідуальну допомогу тому, кому вона потрібна. В індивідуальному порядку викладач дає короткі відповіді на питання з вивченого, роз’яснює невідомі терміни і поняття що набули особливу значущість в умовах перебудови („влада”, „політичний режим”, „власність”, „цивільне суспільство” та ін.).

У ході заняття викладач вчить студентів аналізувати текст: усвідомити головні думки, їх внутрішній логічний зв’язок, перехід від однієї думки до іншої; складати план глави, розділу або по всій статті, аргументувати ті чи інші висновки й положення наводячи відповідні факти, цифри, судження, схеми і т.п.

Такою є зразкова схема заняття із самостійної роботи студентів під керівництвом викладача.


^ Навчальне видання

Методичні рекомендації для вивчення політологічних проблем

(для студентів 2-4 курсів усіх спеціальностей Академії)


Укладач: Алла Василівна Крюкова


Редактор М.З.Аляб’єв


План 2005, поз. 35




Підп. до друку 5.12.05 Формат 60х84 1/8 Папір офісний

Друк на ризографі Умовн.-друк. арк. 1,8 Обл.-вид. арк. 2,5

Тираж 100 прим. Замовл. №





61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ






Схожі:

Харківська національна академія міського господарства методичні рекомендації iconХарківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації до підготовки реферат
Методичні рекомендації до підготовки рефератів з правових дисциплін для студентів денної форми навчання Укладач Кубах А.І., Харків:...
Харківська національна академія міського господарства методичні рекомендації iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Пожежна профілактика в будівництві” (для магістрів 5-го курсів денної форми навчання напряму підготовки 0921 060101) – «Будівництво»...
Харківська національна академія міського господарства методичні рекомендації iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Безпека на транспорті” (для студентів 2 курсу денної форми кваліфікаційного рівня бакалавр галузі знань 1702 “Цивільна безпека” напряму...
Харківська національна академія міського господарства методичні рекомендації iconХарківська національна академія міського господарства о. О. Воронков, Т. Б. Воронкова
Харківська національна академія міського господарства, вул. Революції, 12, Харків, 61002 Електронна адреса: rectorat@ksame kharkov...
Харківська національна академія міського господарства методичні рекомендації iconХарківська національна академія міського господарства писаревський Ілля Матвійович
...
Харківська національна академія міського господарства методичні рекомендації iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Охорона праці ” (для бакалаврів 4-го курсів заочної форми навчання напряму підготовки 060101 – «Будівництво» спеціалізації “Охорона...
Харківська національна академія міського господарства методичні рекомендації iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки до проведення практичних занять
Безпека на транспорті” (для студентів 2 курсу денної форми кваліфікаційного рівня бакалавр галузі знань 1702 “Цивільна безпека” напряму...
Харківська національна академія міського господарства методичні рекомендації iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки до виконаня контрольньної роботи
Методичні вказівки до виконаня контрольньної роботи з дисципліни «Охорона праці» (для студентів заочної форми навчання напряму підготовки...
Харківська національна академія міського господарства методичні рекомендації iconХарківська національна академія міського господарства л. О. Бєлова, Л. А. Биченко публічне адміністрування
Методичні рекомендації з підготовки до практичних занять І організації самостійної роботи
Харківська національна академія міського господарства методичні рекомендації iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства психологія управління
Програма, плани семінарських занять та методичні рекомендації щодо самостійної роботи
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи