Змістовий модуль 2 icon

Змістовий модуль 2




НазваЗмістовий модуль 2
Сторінка4/8
Дата23.06.2012
Розмір0.91 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8

Примітка: при визначенні групи крові АВ (ІV) необхідно провести контрольне дослідження із сироваткою групи АВ (ІV).


^ ПОМИЛКИ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ГРУП КРОВІ

Помилки під час визначення груп крові:

А) Наявність аглютинації там, де її немає:

  • холодова аглютинація (низька температура);

  • підсихання краплі ( спостереження більше 5 хвилин);

  • пан аглютинація (визначення по свіжих сироватках);

  • утворення монетних стовпчиків;

  • мікробна аглютинація (використовування інфікованих сироваток);

Б) Непомітна аглютинація там, де вона має бути:

  • низький титр сироватки;

  • висока температура;

  • знижена аглютинобільність еритроцитів ( у новонароджених);

  • спостереження за реакцією менше 5 хвилин;

  • неправильне співвідношення сироватки та крові.

^ 1. ПОМИЛКИ ПРИ НАПИСАННІ ГРУПИ КРОВІ І ГРУП СТАНДРАТНИХ СИРОВАТОК

Щоб уникнути цієї помилки, лікарю, який визначає групи крові, необхідно особливо чітко і без виправлень записати її в історію хвороби, вказавши дату визначення. Це стосується і відмітки в паспорті.

^ 2. НЕВІРНА ТЕХНІКА ВИЗНАЧЕННЯ ГРУПИ КРОВІ

Подібні помилки бувають, коли група крові визначається не на тарілках або спеціальних лотках, при нормальному освітленні, при недотриманні пропорцій сироватки і крові, висиханні сироватки або краплі крові на тарілці, недостатньому часі чекання аглютинації.

З. ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ В ХОЛОДНОМУ (t<18°C) АБО ДУЖЕ ТЕПЛОМУ (t>^ 25°C) ПРИМІЩЕННІ

При t<18°C еритроцити склеюються у вигляді купок, які дуже нагадують аглютинацію. Додавання ізотонічного розчину NaCI призводить до зникнення феномену “холодної аглютинації”. При t>25°C аглютинація може не наступити або наступити дуже пізно.

^ 4. ФЕНОМЕН ТОМСЕНА

ФЕНОМЕН ТОМСЕНА – це аглютинація, яка залежить від дії на еритроцити бактерій при забрудненні обстежуваної крові. Профілактика цієї помилки полягає в ретельному дотриманні правил асептики.

^ 5. НИЗЬКА АГЛЮТИНАБЕЛЬНІСТЬ ФАКТОРА А2 ПРИ ДОСЛІДЖЕН-НІ КРОВІ А(ІІ) І AB(IV) ГРУП

Щоб уникнути цієї помилки, необхідно чекати появи аглютинації не менше 5 хв.

6. ПАНАГЛЮТИНАЦІЯ

ПАНАГЛЮТИНАЦІЯ – це склеювання еритроцитів зі своєю сироваткою, ізотонічним р-ном NaCI і т.і., а також здатність сироватки склеювати всі еритроцити. Найбільш часто це спостерігається у людей з О(І) групою крові. Панаглютинація виникає через декілька секунд від початку дослідження і поступово до 5 хв. послаблюється. Панаглютинація, як правило має місце, коли у всіх 4-х краплях швидко склеюються еритроцити. В цій ситуації необхідно ще 1 краплю досліджуваної крові змішати з 1 краплею ізотонічного р-ну NaCI. Якщо є Панаглютинація, то і в цій краплі відбудеться склеювання еритроцитів.

^ 7. ВИСИХАННЯ КРАПЛІ СИРОВАТКИ І КРОВІ

ПРИ ВИСИХАННІ КРАПЛІ СИРОВАТКИ І КРОВІ утворюються маленькі зернятка, які можуть бути прийняті за реакцію аглютинації. Щоб цього уникнути, проміжки між розміщенням крапель стандартних сироваток на тарілку і додаванням до неї досліджуваної крові не можна розтягувати.


^ 5.3. Контрольні питання:

  1. Історична довідка по переливанню крові.

  2. Хто із вчених відкрив групи крові, резус-фактор та “стабілізатор крові”

  3. На чому основана реакція ізогемаглютинації?

  4. Аглютиногени крові.

  5. Аглютиніни сироватки крові.

  6. Розподіл груп крові по аглютиногенам та аглютинінам.

  7. Стандартні гемаглютинуючі сироватки крові для визначення груп крові, визначення придатності їх та термін використання

  8. Умови для визначення груп крові.

  9. Визначення груп крові по стандартним сироваткам.

  10. Визначення груп крові по стандартним еритроцитам.

  11. Визначення груп крові за допомогою цоліконів антигенів А і В.

  12. Визначення груп крові перехресним методом.

  13. Помилки при визначення груп крові.

  14. Правило Отенберга.

  15. Поняття “універсальний донор”, “універсальний реципієнт”.


Тести для самоконтролю.

  1. Які елементи крові вміщують аглютиніни?

а)* сироватка крові

б) лейкоцити

в) еритроцити

г) тромбоцити

д) моноцити

  1. В яких елементах крові знаходяться аглютиногени?

а) плазма крові

б) сироватка крові

в) лейкоцити

г)* еритроцити

д) тромбоцити

  1. При визначенні групи крові реакція ізогемаглютинації була позитивною зі стандартними сироватками 0(І) та В(ІІІ) груп та від’ємною з А(ІІ). Яка група досліджуємої крові?

а) 0 (І)

б)* А (ІІ)

в) В (ІІІ)

г) АВ (ІV)

д) висновок зробити неможливо

  1. ^ При визначенні групи крові реакція ізогемаглютинації була позитивною зі стандартними сироватками 0(І) та А(ІІ) груп. До якої групи відноситься досліджуєма кров?

а) 0 (І)

б) А (ІІ)

в)* В (ІІІ)

г) АВ (ІV)

д) висновок зробити неможливо

5. При визначенні груп крові позитивна реакція ізогемаглютинації зі стандартними сироватками А(ІІ) та В(ІІІ) груп та негативна з 0(І) та АВ(ІV) груп. Про що свідчить даний результат?

а) про групу 0 (І) досліджуємої крові;

б) про групу А (ІІ);

в) про групу В (ІІІ);

г) про АВ (ІV) групу;

д)* про непридатність стандартних сироваток.

^ 6. При визначенні груп крові за допомогою цоліклонів аглютинація відсутня з цоліклонами анти-А та анти-В. Якої групи досліджуєма кров?

а)* 0 (І)

б) А (ІІ)

в) В (ІІІ)

г) АВ (ІV)

д) висновок зробити неможливо

^ 7. Аглютинація спостерігається з цоліклонами анти-А, відсутня з цоліклонами анти-В. Якої групи досліджуєма кров?

а) 0 (І)

б)* А (ІІ)

в) В (ІІІ)

г) АВ (ІV)

д) висновок зробити неможливо

^ 8. Аглютинація спостерігається з цоліклонами анти-А та анти-В. Якої групи досліджуєма кров?

а) 0 (І)

б) А (ІІ)

в) В (ІІІ)

г)* АВ (ІV)

д) висновок зробити неможливо

^ 9. Аглютинація спостерігається з цоліклонами анти-В. Якої групи досліджуєма кров?

а) 0 (І)

б) А (ІІ)

в)* В (ІІІ)

г) АВ (ІV)

д) висновок зробити неможливо

^ 10. Контроль за реакцією при визначенні груп крові за допомогою цоліклонів здійснюється протягом:

а) 3 – 5 с;

б) 20 – 30 с;

в) 1 хв;

г) 2 хв;

д)* 2,5 хв.

11. В результаті визначення групи крові при суворому дотриманні інструкції у хворого з інфікованим панкреонекрозом і сепсисом виникла аглютинація зі стандартними сироватками 0 (І), А (ІІ), В (ІІІ) і АВ (ІV) груп. Яка найбільш імовірна причина цього явища?

а) холодова аглютинація

б)* феномен Томпсена

в) псевдоаглютинація

г) аутоаглютинація

д) підсихання суміші сироватки і крові

12. У нічній час хворій, 30 років, у зв’язку з постгеморагічною анемією терміново потрібне було переливання еритроцитарної маси. При визначенні групи крові відбулася аглютинація зі стандартними сироватками ) 0(І), А (ІІ) і В (ІІІ) груп. У наборі для визначення груп крові не виявилось сироватки АВ (ІV) групи. Як визначити групу крові в даній ситуації?

а)* замість сироватки АВ (ІV) групи використати 0,9% розчин NaCl

б) зробити висновок без використання сироватки АВ (ІV) групи

в) замість сироватки АВ (ІV) групи використати 5% розчин глюкози

г) замість сироватки АВ (ІV) групи використати 10% розчин желатину

д) замість сироватки АВ (ІV) групи використати дистильовану воду

13. При визначенні груп крові за допомогою стандартних сироваток у хворого, 40 років, із кровотечею з вен стравоходу, гострою анемією, через 5 хв. виникла аглютинація із сироватками 0(І), А (ІІ), В (ІІІ) і АВ (ІV) груп. Яка група крові у хворого?

а) 0 (І)

б) А (ІІ)

в) В (ІІІ)

г) АВ (ІV)

д)* висновок зробити неможливо

^ 14. Укажіть на наявність аглютиногенів в еритроцитах у хворого з групою крові 0 (І):

а) еритроцити містять аглютиноген В

б)* еритроцити не містять аглютиногенів

в) еритроцити містять аглютиноген А і В

г) еритроцити містять аглютиноген А

^ 15. Укажіть на наявність аглютиногенів в еритроцитах у хворого з групою крові А (ІІ):

а) еритроцити містять аглютиноген В

б) еритроцити не містять аглютиногенів

в) еритроцити містять аглютиноген А і В

г)* еритроцити містять аглютиноген А

^ 16. Укажіть на наявність аглютиногенів в еритроцитах у хворого з групою крові В (ІІІ):

а)* еритроцити містять аглютиноген В

б) еритроцити не містять аглютиногенів

в) еритроцити містять аглютиноген А і В

г) еритроцити містять аглютиноген А

^ 17. Укажіть на наявність аглютиногенів в еритроцитах у хворого з групою крові АВ (ІV):

а) еритроцити містять аглютиноген В

б) еритроцити не містять аглютиногенів

в)* еритроцити містять аглютиноген А і В

г) еритроцити містять аглютиноген А

^ 18. Укажіть на наявність аглютинінів у сироватці крові у хворого з групою крові 0 (І):

а) сироватка не містить аглютинінів

б)* сироватка містить аглютиніни ? і ?

в) сироватка містить аглютинін ?

г) сироватка містить аглютинін ?

^ 19. Укажіть на наявність аглютинінів у сироватці крові у хворого з групою крові А (ІІ):

а) сироватка не містить аглютинінів

б) сироватка містить аглютиніни ? і ?

в) сироватка містить аглютинін ?

г)* сироватка містить аглютинін ?

^ 20. Укажіть на наявність аглютинінів у сироватці крові у хворого з групою крові В (ІІІ):

а) сироватка не містить аглютинінів

б) сироватка містить аглютиніни ? і ?

в)* сироватка містить аглютинін ?

г) сироватка містить аглютинін ?


^ 21. Укажіть на наявність аглютинінів у сироватці крові у хворого з групою крові АВ (ІV):

а)* сироватка не містить аглютинінів

б) сироватка містить аглютиніни ? і ?

в) сироватка містить аглютинін ?

г) сироватка містить аглютинін ?

^ 22. Група крові 0 (І) за системою аглютиноген-аглютинін:

а) АВ0

б) ВА

в)* 0АВ

г) АВ

23. Група крові А (ІІ) за системою аглютиноген-аглютинін:

а) АВ0

б) ВА

в) 0АВ

г)* АВ

^ 24. Група крові В (ІІІ) за системою аглютиноген-аглютинін:

а) АВ0

б)* ВА

в) 0АВ

г) АВ

25. Група крові АВ (ІV) за системою аглютиноген-аглютинін:

а)* АВ0

б) ВА

в) 0АВ

г) АВ


^ 5. Рекомендована література:

5.1. Основна:

  1. Хірургія. Т. 1 (підручник з загальної хірургії) (за редакцією Березницького Я.С., Захараща М.П., Мішалова В.Г., Шідловського В.О.). Дніпропетровськ, РВА „Дніпро-VAL”, 2006.

  2. Жученко С.П. з співавт. Загальна хірургія. Київ, "Здоров’я",1999.

  3. Гостищев В.К. Общая хирургия, М., "Медицина". 1997.

  4. Волколаков Я.В. Общая хирургия. Рига. "Звайгзне", 1988.

  5. Гостищев В.К. Руководство к практическим занятиям по общей хирургии. М., "Медицина", 1976.

  6. Стручков В.И., Стручков О.В. Общая хирургия, М., "Медицина" 1988.


5.2. Додаткова:

    1. Аграненко В.А. та співавт. Гемотрансфузионные реакции и осложнения.

    2. М., "Медицина". 1996.,с.327.

    3. Макеев И.Н. Справочник по инфузионно-трансфузионной терапии. М."Медицина",1996.,с.218.

    4. Матеріали лекцій.

^ 10. РЕЗУС - ФАКТОР. ПРОБИ НА СУМІСНІСТЬ.


Актуальність. Після відкриття в 1940 році резус-фактора Ландштейнером і Вінером стала ясною причина розвитку гемотрансфузійного шоку при переливанні крові, що послужило обов’язковою причиною визначення резус-фактора як у донора, так і у реципієнта, а також проби на резус-сумісність. Визначення проб на групову сумісність, резус-фактор та біологічну сумісність є важливою передумовою виникнення ускладнень, як під час переливання крові, так і після.


^ 2. Навчальна мета

Студент повинен:

знати

  • значення резус-фактора в трансфузіології;

  • значення резус-фактора в акушерстві;

  • методи визначення резус-фактора;

  • пробу на групову сумісність;

  • пробу на резус-сумісність;

  • пробу на біологічну сумісність

вміти

  • визначити групову сумісність (проба Бека);

  • визначити резус-сумісність крові донора та сироватки реципієнта (проба Соловйової);

  • визначити біологічну сумісність крові донора та реципієнта;

опановувати

- забір крові із вени хворого;

- провести пробу на групову сумісність;

- провести пробу на резус-сумісність;

- провести пробу на біологічну сумісність.


^ 3. Міжпредметна інтеграція.

Назва дисципліни та відповідної кафедри

Знати

Вміти

^

Базисні кафедри


Анатомія, топографічна анатомія (кафедра анатомії людини та топографічної анатомії)


Кафедра нормальної фізіології.

Анатомію та топографію венозної системи


Резус-фактор. Значення резус-фактора при трансфузіології в акушерстві.

Проведення венепункції, отримання сироватки крові.
^

Внутрішньопредметна інтеграція


Асептика та антисептика.

Принципи асептики та антисептики.

Дотримуватись правил асептики.
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Змістовий модуль 2 iconТеорія І методика формування елементарних математичних уявлень змістовий модуль І
...
Змістовий модуль 2 iconМодуль 1 з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету
Змістовий модуль Вступ в гігієну та екологію. Основи запобіжного та поточного санітарного нагляду
Змістовий модуль 2 iconМодуль Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет
Змістовий модуль Морфологія і структура прокаріотів та паразитичних одноклітинних еукаріотів
Змістовий модуль 2 iconМодуль Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет
Змістовий модуль Морфологія і структура прокаріотів та паразитичних одноклітинних еукаріотів
Змістовий модуль 2 iconПрограма дисципліни " Банківський роздрібний бізнес " Змістовий модуль Організаційні засади банківської діяльності щодо обслуговування фізичних осіб Тема Роздрібні банківські послуги
Змістовий модуль Організаційні засади банківської діяльності щодо обслуговування фізичних осіб
Змістовий модуль 2 iconПрограма дисципліни “Банківські ризики І регулювання банківської діяльноcті ” Змістовий модуль Теоретичні основи банківських ризиків, механізм управління кредитним та інвестиційним ризиками
Змістовий модуль Теоретичні основи банківських ризиків, механізм управління кредитним та інвестиційним ризиками
Змістовий модуль 2 iconТематичний план самостійної роботи студентів 5 курсу медичного факультету №2 на 2012-2013 н р. Модуль 2 «Основи внутрішньої медицини»
Змістовий модуль 1: «Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб системи кровообігу»
Змістовий модуль 2 iconНазва дисципліни Ресурсна політика банків (вс 1) Зміст дисципліни: Змістовий модуль Порядок структурного формування банківських ресурсів
Тема Залучені та запозичені ресурси: природа та проблеми формування. Змістовий модуль Планування та регулювання ресурсів комерційних...
Змістовий модуль 2 iconСпецкурс) Змістовий модуль Метаморфози бароко в круговерті культурного розвитку (8 год.)
Змістовий модуль Метаморфози бароко в круговерті культурного розвитку (8 год.)
Змістовий модуль 2 iconЗмістовий модуль 1: „Захворювання органів дихання”

Змістовий модуль 2 iconМодуль анатомічна та гістологічна термінологія. Змістовий модуль Фонетика. Структура анатомо- гістологічних термінів
Вступ до курсу. Стисла історія латинської мови, її значення в медичній термінології. Фонетика. Алфавіт. Класифікація голосних І приголосних....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи