Змістовий модуль 2 icon

Змістовий модуль 2




НазваЗмістовий модуль 2
Сторінка7/8
Дата23.06.2012
Розмір0.91 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8

Задача №9. До хірурга звернувся хворий 25 р. із гемартрозом колінного суглоба. На тілі виявлені численні синці. Хворіє з дитинства на гемофілію А. Пульс – 80 уд./хв., ритмічний, задовільного наповнення. Артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст. У загальному аналізі крові еритроцити 2,8 Т/л, гемоглобін 106 г/л, лейкоцити 6,2 Г/л, тромбоцити 180 Г/л. Який препарат крові показаний для лікування даного хворого?


  1. Тромбомаса;

  2. Лейкомаса;

  3. Еритромаса;

  4. Альбумін;

  5. Кріопреципітат.

Вірна відповідь: Е.

Задача №10. На приймальне відділення лікарні доставили хворого 38 р. у важкому стані. На фоні блідої шкіри виявлена геморагічна висипка у вигляді петехій (пурпура). Пульс – 96 уд./хв., ритмічний, задовільного наповнення. Артеріальний тиск 100/70 мм рт. ст. У загальному аналізі крові еритроцити 2,9 Т/л, гемоглобін 100 г/л, лейкоцити 8,0 Г/л, тромбоцити 60 Г/л. Який препарат крові показаний для лікування даного хворого?


  1. Тромбомаса;

  2. Лейкомаса;

  3. Еритромаса;

  4. Альбумін;

  5. Кріопреципітат.

Вірна відповідь: А.

Задача №11. На приймальне відділення лікарні доставили хворого 28 р., який неодноразово лікувався у хірургічному відділенні з приводу абсцедуючих фурункулів (гнояків шкіри). При огляді виявлені фурункули на тулубі та кінцівках. У загальному аналізі крові еритроцити 2,9 Т/л, гемоглобін 100 г/л, лейкоцити 2,2 Г/л, тромбоцити 200 Г/л. Який препарат крові показаний для лікування даного хворого?


  1. Тромбомаса;

  2. Лейкомаса;

  3. Еритромаса;

  4. Альбумін;

  5. Кріопреципітат.

Вірна відповідь: В.


5.5. Тести для самоконтролю:

  1. Метою переливання крові є:

  1. Підвищення об‘єму циркулюючої крові;

  2. Стимуляція захисних сил організму;

  3. Стимуляція росту організму;

  4. Постачання організму поживними речовинами;

  5. Зупинка кровотечі.

Правильні відповіді: А, Е.


  1. Назвіть абсолютні покази до гемотрансфузії?

  1. Гостра крововтрата понад 20% об‘єму циркулюючої крові;

  2. Гостра крововтрата до 20% об‘єму циркулюючої крові;

  3. Шок;

  4. Кровотеча внаслідок гіпокоагуляції;

  5. Важка анемія.

Правильні відповіді: А, C, D, E.


  1. Назвіть відносні покази до гемотрансфузії?

  1. Захворювання крові;

  2. Інтоксикації;

  3. Гнійно-запальні захворювання;

  4. Порушення обміну речовин;

  5. Гіповітамінози.

Правильні відповіді: А, В, С.


  1. Назвіть абсолютні протипокази до гемотрансфузії?

  1. Набряк легень;

  2. Тромбоемболії;

  3. Хронічна печінкова та ниркова недостатність;

  4. Бронхіальна астма;

  5. Алергічні захворювання.

Правильні відповіді: А, В, С.


  1. Назвіть відносні протипокази до гемотрансфузії?

  1. Бронхіальна астма;

  2. Алергічні захворювання;

  3. Гіпертонічна хвороба;

  4. Нейроциркуляторна дистонія;

  5. Пневмонія.

Правильні відповіді: А, В, С.


  1. Підготовка хворого до гемотрансфузії включає?

  1. Дослідження функції серцево-судинної, дихальної та сечовидільної систем;

  2. Визначення групової та резус-належності крові;

  3. Загальний аналіз крові;

  4. Аналіз випорожнень;

  5. Флюорографія органів грудної клітки.

Правильні відповіді: А, В, С.


  1. До трансфузійних середовищ відносять?

  1. Цільна кров;

  2. Еритроцитарна маса;

  3. Інтерферон;

  4. Бікарбонатний буфер;

  5. Заморожена плазма.

Правильні відповіді: А, В, Е.


  1. До компонентів крові відносять?

  1. Еритроцитарна маса;

  2. Розморожені та відмиті еритроцити;

  3. Розчин еритроцитів;

  4. Еритроцитарна суспензія;

  5. Еритроцитарна емульсія.

Правильні відповіді: А, В, D, Е.


  1. До препаратів плазми відносять?

  1. Нативна плазма;

  2. Суха плазма;

  3. Центрифугована плазма;

  4. Ліофілізована плазма;

  5. Заморожена плазма.

Правильні відповіді: А, В, D, Е.


  1. Виберіть кровозамінник гемодинамічної дії?

  1. Рефортан;

  2. Неогемодез;

  3. Лактосол;

  4. Інфезол;

  5. Перфторан.

Правильні відповіді: А.


  1. Виберіть кровозамінник дезинтоксикакційної дії?

  1. Рефортан;

  2. Неогемодез;

  3. Лактосол;

  4. Інфезол;

  5. Перфторан.

Правильні відповіді: В.


  1. Виберіть кровозамінник регулятор кислотно-лужного стану?

  1. Рефортан;

  2. Неогемодез;

  3. Лактосол;

  4. Інфезол;

  5. Перфторан.

Правильні відповіді: С.


  1. Виберіть кровозамінник для парентерального харчування?

  1. Рефортан;

  2. Неогемодез;

  3. Лактосол;

  4. Інфезол;

  5. Перфторан.

Правильні відповіді: D.


  1. Виберіть кровозамінник з функцією переносу кисню?

  1. Рефортан;

  2. Неогемодез;

  3. Лактосол;

  4. Інфезол;

  5. Перфторан.

Правильні відповіді: Е.


  1. Вкажіть термін зберігання еритроцитарної маси?

  1. До 3 діб;

  2. До 21 доби;

  3. До 1 року;

  4. 5 років;

  5. 8-10 років.

Правильна відповідь: B.


  1. Вкажіть термін зберігання тромбомаси?

  1. До 3 діб;

  2. До 21 доби;

  3. До 1 року;

  4. 5 років;

  5. 8-10 років.

Правильна відповідь: А.


  1. Вкажіть термін зберігання замороженої плазми?

  1. До 3 діб;

  2. До 21 доби;

  3. До 1 року;

  4. 5 років;

  5. 8-10 років.

Правильна відповідь: С.


  1. Вкажіть термін зберігання заморожених еритроцитів при t - 196°C?

  1. До 3 діб;

  2. До 21 доби;

  3. До 1 року;

  4. 5 років;

  5. 8-10 років.

Правильна відповідь: Е.


  1. Вкажіть термін зберігання сухої плазми?

  1. До 3 діб;

  2. До 21 доби;

  3. До 1 року;

  4. 5 років;

  5. 8-10 років.

Правильна відповідь: D.


  1. Назвіть проби на сумісність крові донора та реципієнта?

  1. За системою АВ0;

  2. За системою HLA;

  3. За Rh-фактору;

  4. Біологічна проба;

  5. За білковими антигенами плазми.

Правильна відповідь: A, C, D.


Література:

Основна:

  1. Гостищев В.К. Общая хирургия. М., “Медицина”, 1997.- С. 326 – 342, 116 – 121.

  2. Загальна хірургія / За ред. С.П.Жученка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. Київ, "Здоров'я", 1999.- С. 235 – 240.

  3. Петров С.П. Общая хирургия. СПб., 2004. – С. 188-211.

  4. Хірургія. Т.1. / За ред. Я.С. Березницького, М.П. Захараша, В.Г. Мішалова. Дніпропетровськ, „Дніпро-VAL”, 2006. – 443 с.

  5. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. Київ, "Здоров'я", 2004.- С. 208 – 216.


Додаткова:

  1. Гематологія та трансфузіологія / За ред. проф. Гайдукової С.М. ВПЦ „Три крапки”, 2001. – 747 с.

  2. Гостищев В.К. Руководство к практическим занятиям по общей хирургии. М., “Медицина”, 1987.- С. 33-42.

  3. Клиническая трансфузиология /Под ред. А.Г.Румянцева, В.А.Аграненко. – М.:ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1997. – 575 с.

  4. Макеев И.Н. Справочник по инфузионно-трансфузионной терапии. М."Медицина",1996. с.218.

  5. Мокшонов И.Я. Врачебная деонтология. Минск, 1998.

  6. Усенко А.В., Шифрин Г.А. Интенсивная терапия при кровотечениях. Киев. "Здоров’я", 1990.

  7. Хирургия в вопросах и ответах. / Под ред. И.А. Ерюхина. С.-Пб., 1999. – 218с.

  8. Хоронько Ю.В., Савченко С.В. Справочник по неотложной хирургии М: «Феникс», 1999. – с. 59-80.

  9. Чен Г., Соннендэй К.Дж., Лилремо К.Д. Руководство по технике врачебных манипуляций (2-е издание) перевод с английского. Москва: Медицинская литература, 2002. - 384 с.

  10. Шевченко Ю.Л., Жибурт Е.Б. Безопасное переливание крови. С.-Пб., 2000.

11. ^ УСКЛАДНЕННЯ ПРИ ГЕМОТРАНСФУЗІЇ


1. Актуальність теми: Знання ускладнень, які можуть виникнути при переливанні крові від донора реципієнту, необхідне для своєчасного виявлення їх причин та запобігання негативних наслідків гемотрансфузії. Лікар будь-якої спеціальності повинен вміти надати першу допомогу при ускладненнях, які можуть виникнути під час переливання крові хворим.


^ 2. Тривалість заняття: 2 год.


3. Навчальна мета

а) знати:

  • класифікацію ускладнень гемотрансфузії;

  • причини, механізми розвитку, клінічні прояви, лікування та профілактику ускладнень механічного характеру (повітряної емболії, тромбоемболії, гострого розширення серця, флебітів та тромбофлебітів);

  • причини, механізми розвитку, клінічні прояви, лікування та профілактику гемотрансузійних реакцій (пірогенних, алергічних реакцій, анафілактичного шоку, синдрому масивної гемотрансфузії, синдрому гомологічної крові, цитратної інтоксикації, калієвої інтоксикації);

  • причини, патогенез, ступені, періоди, клінічні прояви, невідкладну допомогу, лікувальну тактику та профілактику гемотрансузійного шоку;

  • причини, клінічні прояви та профілактику трансмісивних ускладнень.


б) вміти:

  • виявляти причини розвитку ускладнень переливання крпові;

  • розпізнавати клінічні прояви ускладнень гемотрансфузії;

  • проводити діагностику ускладнень гемотрансфузії;

  • своєчасно встановити діагноз ускладнення під час переливання крові;

  • надати першу допомогу при виникненні ускладнень під час переливання крові хворому;

  • визначити лікувальну тактику при різних ускладненнях гемотрансфузії;

  • проводити заходи по профілактиці виникнення ускладнень гемотрансфузії.


в) опановувати навички:

  • підрахувати пульс хворому;

  • виміряти АТ хворому;

  • записати ЕКГ хворому;

  • оцінити придатність крові до переливання;

  • виконати пробу на індивідуальну сумісність крові донора та реципієнта за групою;

  • виконати пробу на індивідуальну сумісність крові донора та реципієнта за резус-фактором;

  • виконати венепункцію;

  • заповнити систему для гемотрансфузії;

  • виконати біологічну пробу;

  • виконати венепункцію,

  • виконати венесекцію на тренажері;

  • виконати внутрішньовенні ін‘єкції;

  • заправити систему для внутрішньовенної інфузії;

  • виконати внутрішньосерцеву ін‘єкцію на тренажері;

  • виконати внутрішньом’язові ін’єкції;

  • здійснити непрямий масаж серця на тренажері;

  • здійснити штучну вентиляцію легень методом „рот в рот”.



^ 4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)


Назви попередніх дисциплін

Отримані навички

1. Фізіологія


2. Імунологія


3.Фармакологія

Схематично зобразити склад крові, ідентифікувати форменні елементи крові, демонструвати функції крові.

Класифікувати антигенні системи форменних елементів крові, зобразити реакції взаємодії антигенів з антитілами.

Класифікувати вазотропні та інотропні препарати, кровозамінники за хімічною будовою, схематично зобразити механізм дії препаратів, вміти виписувати рецепти на медикаментозні препарати.


^ 5. Поради студенту.

5.1. Зміст теми:

Розрізняють такі групи ускладнень:

Механічного характеру: повітряна емболія, тромбоемболія, гостре розширення серця, флебіти та тромбофлебіти, поламка голки в вені, паравазальне введення крові, тощо – виникають при неправильній техніці переливання крові.

^ Реактивного характеру:

А) Гемотрансфузійні реакції (пірогенні, алергічні реакції, анафілактичний шок, інфекційно-токсичний шок, синдром масивної гемотрансфузії, синдром гомологічної крові, цитратна інтоксикація, калієва інтоксикація) – виникають при несумісності крові донора та реципієнта за лейкоцитарними, тромбоцитарними, сироватковими антигенами.

Б) Гемотрансфузійні ускладнення (гемотрансузійний шок) – виникають при несумісності крові донора та реципієнта за еритроцитарними антигенами (системи АВО та резус).

^ Трансмісивні ускладнення (ВІЛ-інфекція, сироватковий гепатит, сифіліс, висипний тиф, бруцельоз, сальмонельоз, ієрсиніоз, малярія, токсоплазмоз, трипаносомоз, лейшманіоз, прінні інфекції) – пов‘язані з недообстеженням донора.

Повітряна емболія виникає при неправильному заповненні системи для переливання кров‘ю, коли в ній залишається повітря або при несвоєчасному припиненні переливання крові хворому. Клінічні прояви: різкий біль у грудях, задишка, сильний кашель, ціаноз верхньої половини тулуба, слабкиій частий пульс, падіння артеріального тиску. Невідкладна допомога: негайне припинення гемотрансфузії, реанімаційні заходи, кардіотоніки (допамін, адреналін).

Тромбоемболія розвивається внаслідок переливання крові зі згустками, які утворюються при неправильному зберіганні крові, а також при відриві тромбів, що утворилися у вені, в яку вливають кров. Клінічні прояви схожі з повітряною емболією. При невеликих розмірах тромбів розвивається інфаркт легень. Рентген-ознаки: затемнення трикутної форми з вершиною, оберненою до кореня легень. Невідкладна допомога: припинення гемотрансфузії, інфузійна терапія, допамін, фібринолізин, стрептокіназа, гепарин, реополіглікюн.

Гостре розширення серця розвивається при швидкому надходженні в кров реципієнта великих доз консервованої крові при струминному переливанні або при переливанні крові під тиском. Клінічні прояви: задишка, ціаноз, біль в правому підребір‘ї, частий малий аритмічний пульс, зниження артеріального тиску та підвищення венозного тиску. Невідкладні заходи: припинити поривання крові, кровопускання, 200-300 мл, допамін, нітрогліцерин, гідрокортизон.

Пірогенні реакції складають близько 90 % всіх трансфузійних реакцій і розвиваються, як правило, у пацієнтів при повторних переливаннях крові або у жінок, що мали декілька пологів. Механізм їх виникнення пояснюється утворенням антитіл проти донорських лейкоцитів. В результаті руйнування останніх вивільняються ендогенні пірогени, які стимулюють синтез простагландину, що збуджує центр терморегуляції в гіпоталамусі. Розрізняють 3 ступеня реакцій: легкий – підвищення t на 1°с; середній – на 1-1,5°с, важкий – на 2 і більше °с. Клінічними проявами є: озноб, головний біль, біль за грудиною, в м‘язах, задишка, акроціаноз, тахікардія. При легкому та середньому ступенях реакцій достатньо зігріти хворого, напоїти гарячим чаєм, ввести жарознижуючі (ацелізин, парацетамол). При важкому ступеню реакції призначають інфузійну терапію, промедол, ацелізин, димедрол, хлорид кальцію, кордіамін.

Алергічні реакції виникають внаслідок сенсибілізації реципієнта до імуноглобулінів донора, які містяться у плазмі. Клінічні прояви: гарячка, озноб, уртикарна висипка на тілі, задишка або задуха, сиплість глосу (набряк Квінке), нудота, блювота. Лікування: десенсибілізуючі (димедрол, тавегіл, лоратадин, телфаст, кетотіфен), гідрокортизон, мезатон, норадреналін.

Анафілактичний шок найважчий вияв алергічної реакції, який характеризується артеріальною гіпотензією, задухою, ціанозом слизових, тахікардією, порушенням свідомості і може призвести до смерті хворого. Лікування: припинити переливання, ввести адреналін, розпочати інфузію 0,9% розчину натрію хлориду, рефортан, гідрокортизон, димедрол, еуфілін, натрію гідрокарбонат, лазикс, оксигенотерапія.

Інфекційно-токсичний шок може виникнути при переливанні інфікованої крові при порушенні правил забору крові або умов зберігання. Клінічні прояви: виражений озноб, лихоманка, сопорозний стан свідомості, тахікардія, артеріальна гіпотензія, блідість або гіперемія шкіри, олігурія. Лікування: протишокова, дезінтоксикаційна, антибактеріальна терапія.

Синдром масивної гемотрансфузії розвивається при переливанні за короткий період часу (до 24 год.) такої кількості донорської крові (особливо тривалих термінів зберігання), яка перевищує 40-50% ОЦК хворого (2-3 л). Проявляється зниженням артеріального та підвищенням венозного тиску, аритмією, ціанозом шкіри та слизових, зупинкою серця. Лікування як і при гострому розширенні серця. Профілактика: переливання свіжозаготовленої крові, компонентів крові дрібними дозами.

Синдром гомологічної крові розвивається при масивному переливанні крові, несумісної за антигенами білків плазми. Клінічні прояви: блідість, ціаноз, зниження артеріального та підвищення венозного тиску, тахікардія, задишка, клекочуче дихання. Лікування: протишокові препарати, допамін, адреналін, мезатон, гідрокортизон, реополіглюкін, гепарин, лазикс. Профілактика полягає у комбінованому використанні відмитих еритроцитів та кровозамінників.

Цитратна інтоксикація виникає при швидкому переливанні консервованої крові. Механізм розвитку пов‘язаний із тим, що цитрат натрію зв‘язує іонізований кальцій плазми і наступає гіпокальціємія. Клінічні прояви: брадикардія, артеріальна гіпотензія, судоми, аритмія, зупинка серця в діастолі. Профілактика: на кожні 500 мл консервованої крові слід вводити 5 мл 10% розчину хлориду кальцію.

Калієва інтоксикація розвивається при переливанні консервованої крові тривалих термінів зберігання. Проявляється фібриляцією шлуночків і зупинкою серця. Профілактика: застосування свіжозаготовленої крові, відмитих і розморожених еритроцитів.

^ Гемотрансфузійний шок – це найважче гемотрансфузійне ускладнення. Причинами шоку являється групова та резус-несумісність крові донора та реципієнта. Шок характеризується вираженими розладами кровообігу, гострим внутрішньосудинним гемолізом, порушенням системи згортання крові.

Розрізняють 3 ступені шоку: I ст. – зниження систолічного артеріального тиску до 90 мм рт ст.; II ст. – до 70 мм рт ст.; III – нижче 70 мм рт ст.

У перебігу гемотрансфузійного шоку виділяють періоди: 1) власне шоку; 2) олігурії та анурії; 3) відновлення діурезу; 4) реконвалесценції.

Ранніми клінічними проявами є озноб, біль в попереку, збудження, відчуття нестачі повітря, ціаноз, тахікардія, зниження артеріального тиску. Температура тіла сягає 38-39°с. Наступає значне зниження діурезу аж до анурії. Найбільшою небезпекою є гіперкаліємія, котра призводить до порушень атріовентрикулярної провідності аж до фібриляції шлуночків та асистолії.

Лікування: припинити переливання крові, обмінне переливання крові, паранефральна новокаїнова блокада, промедол, інфузія кристалоїдів та колоїдів, норадреналін, допамін, гідрокортизон, димедрол, гідрокарбонат натрію, лазікс, манітол, киснева терапія, плазмаферез.

У відділенні переливання крові студенти проводять оцінку придатності крові до переливання, вибирають трансфузійні середовища відповідно до механізму дії.

Далі проводяться проби на індивідуальну сумісність крові за групою та резус-фактором.

Студенти під керівництвом викладача заповнюють систему для гемотрансфузії, проводять венепункцію на муляжі, ведуть документацію переливання крові.


^ 5.2. Теоретичні питання до заняття:

  1. Класифікація ускладнень при переливанні крові.

  2. Назвати ускладнення механічного характеру.

  3. Назвати ускладнення реактивного характеру.

  4. Назвати ускладнення інфекційного характеру.

  5. Причини, патогенез, клініка, діагностика, невідкладна допомога, лікування та профілактика повітряної емболії.

  6. Причини, патогенез, клініка, діагностика, невідкладна допомога, лікування та профілактика тромбоемболії.

  7. Причини, патогенез, клініка, діагностика, невідкладна допомога, лікування та профілактика гострого розширення серця.

  8. Причини, патогенез, клініка, діагностика, невідкладна допомога, лікування та профілактика посттрансфузійних реакцій легкого, середнього та важкого ступенів.

  9. Причини, патогенез, клініка, діагностика, невідкладна допомога, лікування та профілактика пірогенних реакцій.

  10. Причини, патогенез, клініка, діагностика, невідкладна допомога, лікування та профілактика алергічних реакцій.

  11. Причини, патогенез, клініка, діагностика, невідкладна допомога, лікування та профілактика анафілактичного шоку.

  12. Причини, патогенез, клініка, діагностика, невідкладна допомога, лікування та профілактика гемотрансфузійного шоку.

  13. Причини, патогенез, клініка, діагностика, невідкладна допомога, лікування та профілактика інфекційно-токсичного шоку.

  14. Причини, патогенез, клініка, діагностика, невідкладна допомога, лікування та профілактика синдрому масивних гемотрансфузій.

  15. Причини, патогенез, клініка, діагностика, невідкладна допомога, лікування та профілактика синдрому гомологічної крові.

  16. Причини, патогенез, клініка, діагностика, невідкладна допомога, лікування та профілактика калієвої та цитратної інтоксикацій.

  17. Трансмісивні інфекції, які можуть передаватись від донора до реципієнта та їх профілактика.


^ 5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

    1. курація хворих із хірургічною патологією;

    2. діагностика ускладнень гемотрансфузії;

    3. підрахунок пульсу хворому;

    4. вимірювання АТ хворому;

    5. запис і розшифровка ЕКГ хворому;

    6. оцінка придатності крові до переливання;

    7. виконання проби на індивідуальну сумісність крові донора та реципієнта за групою;

    8. виконання проби на індивідуальну сумісність крові донора та реципієнта за резус-фактором;

    9. виконання венепункції;

    10. заповнення системи для гемотрансфузії;

    11. виконання біологічної проби;

    12. виконання венепункції,

    13. виконання венесекції на тренажері;

    14. виконання внутрішньовенних ін‘єкцій;

    15. заправлення системи для внутрішньовенної інфузії;

    16. виконання внутрішньосерцевих ін‘єкцій на тренажері;

    17. виконання внутрішньом’язових ін’єкцій;

    18. проведення непрямого масажу серця на тренажері;

    19. проведення штучної вентиляції легень методом „рот в рот”;

    20. надання невідкладної допомоги хворим із ускладненнями гемотрансфузії.


5.4. Задачі для самоконтролю:
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Змістовий модуль 2 iconТеорія І методика формування елементарних математичних уявлень змістовий модуль І
...
Змістовий модуль 2 iconМодуль 1 з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету
Змістовий модуль Вступ в гігієну та екологію. Основи запобіжного та поточного санітарного нагляду
Змістовий модуль 2 iconМодуль Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет
Змістовий модуль Морфологія і структура прокаріотів та паразитичних одноклітинних еукаріотів
Змістовий модуль 2 iconМодуль Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет
Змістовий модуль Морфологія і структура прокаріотів та паразитичних одноклітинних еукаріотів
Змістовий модуль 2 iconПрограма дисципліни " Банківський роздрібний бізнес " Змістовий модуль Організаційні засади банківської діяльності щодо обслуговування фізичних осіб Тема Роздрібні банківські послуги
Змістовий модуль Організаційні засади банківської діяльності щодо обслуговування фізичних осіб
Змістовий модуль 2 iconПрограма дисципліни “Банківські ризики І регулювання банківської діяльноcті ” Змістовий модуль Теоретичні основи банківських ризиків, механізм управління кредитним та інвестиційним ризиками
Змістовий модуль Теоретичні основи банківських ризиків, механізм управління кредитним та інвестиційним ризиками
Змістовий модуль 2 iconТематичний план самостійної роботи студентів 5 курсу медичного факультету №2 на 2012-2013 н р. Модуль 2 «Основи внутрішньої медицини»
Змістовий модуль 1: «Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб системи кровообігу»
Змістовий модуль 2 iconНазва дисципліни Ресурсна політика банків (вс 1) Зміст дисципліни: Змістовий модуль Порядок структурного формування банківських ресурсів
Тема Залучені та запозичені ресурси: природа та проблеми формування. Змістовий модуль Планування та регулювання ресурсів комерційних...
Змістовий модуль 2 iconСпецкурс) Змістовий модуль Метаморфози бароко в круговерті культурного розвитку (8 год.)
Змістовий модуль Метаморфози бароко в круговерті культурного розвитку (8 год.)
Змістовий модуль 2 iconЗмістовий модуль 1: „Захворювання органів дихання”

Змістовий модуль 2 iconМодуль анатомічна та гістологічна термінологія. Змістовий модуль Фонетика. Структура анатомо- гістологічних термінів
Вступ до курсу. Стисла історія латинської мови, її значення в медичній термінології. Фонетика. Алфавіт. Класифікація голосних І приголосних....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи