29. основи клінічної онкології актуальність icon

29. основи клінічної онкології актуальність




Скачати 138.98 Kb.
Назва29. основи клінічної онкології актуальність
Дата23.06.2012
Розмір138.98 Kb.
ТипДокументи





Змістовий модуль 6.


Основи клінічної онкології.


29. ОСНОВИ КЛІНІЧНОЇ ОНКОЛОГІЇ

1. Актуальність. За даними літератури, онкологічна захворюваність в світі щорічно становить не менше 6 млн. хворих і продовжує зростати. Незважаючи на зусилля вчених багатьох країн, що відкривають нові аспекти структурно-функціональних змін клітини, які відбуваються на клітинному, субклітинному, молекулярному рівні при розвитку злоякісних новоутворень та розробляють нові підходи та концепції лікування онкологічної патології, ця проблема залишається складною і актуальною.

В зв'язку з цим вивчення даної теми має важливе практичне значення. Можливість порівняти класичні клінічні ознаки з проявами захворювання у конкретного хворого, а особливо - при візуальних формах раку, дозволяють підвищити рівень теоретичних і практичних знань студентів.

^ 2. Навчальна мета:

2.1. Студент повинен знати:

- визначення поняття "пухлина";

- сучасні погляди на етіологію, патогенез, патоморфологію та теорії виникнення пухлин;

- поняття про фактори ризику;

- морфологічна класифікація пухлин;

- клінічна класифікація пухлин;

- міжнародна класифікація пухлин;

- передпухлинні стани та рання онкологічна патологія;

- особливості клінічної симптоматики та характер перебігу раку шкіри;

- особливості клінічної симптоматики та характер перебігу раку молочної залози;

- особливості обстеження раку молочної залози;

- діагностичні можливості додаткових методів дослідження (лабораторних, морфологічних, ендоскопічних, термографічних, ультразвукових, рентгенологічних, радіонуклідних, комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії) при пухлинах, покази та протипокази до їх проведення;

- диференційну діагностику раку шкіри з доброякісними утвореннями (папіломи, себорейний гіперкератоз, фіброми, ангіофіброми, гемангіоми, нейрофіброми та ін.);

~ диференційну діагностику раку молочної залози з доброякісними дисплазіями молочної залози, доброякісними пухлинами та гнійно-запальними процесами;

- поняття скринінгу;

- організацію онкологічної допомоги та диспансеризації онкологічних хворих;

- будову та принципи роботи онкологічного диспансеру.

2.2. Вміти:

- визначити основні скарги хворого;

- зібрати дані про клінічний розвиток хвороби від появи перших симптомів до моменту даного дослідження хворого;

- визначати наявність синдрому малих ознак злоякісної пухлини;

- визначитися у виясненні основних питань загального анамнезу, анамнезу життя та сімейного анамнезу хворого, наявності професійних шкідливостей;

- скласти план обстеження хворого;

- виконати об'єктивне обстеження з першочерговою оцінкою загального стану хворого та дослідження кожної системи органів;

- виконати обстеження "місцевого статусу" з послідовним і повним використанням методів огляду, пальпації, перкусії, аускультації, вимірювання даних спеціальних і додаткових досліджень;

- аналізувати результати про ведених дослідження;

- провести клініко-лабораторну діагностику використовуючи отримані дані;

- провести диференційну діагностику запідозреного захворювання з подібними проявами при інших хворобах;

- сформулювати обґрунтований клінічний діагноз згідно вимог сучасної класифікації;

- визначити тактику попередніх медичних працівників, які спостерігали хворого;

- оформити медичну документацію (історію хвороби, індивідуальну карту амбулаторного хворого, листок непрацездатності, нагальне повідомлення в ООД про хворого із вперше виявленим онкологічним захворюванням, направлення на МСЕК).

2.3. Опанувати практичні навички:

- збору анамнезу хворого та проведення його аналізу;

- огляду хворого із раком шкіри;

- огляду хворої із раком молочної залози;

- проведення обстеження хворого на рак шкіри;

- проведення обстеження хворої на рак молочної залози;

- методики пальпації молочної залози;

- проведення поверхневої та глибокої методичної топографічної ковзної пальпації органів черевної порожнини;

- методикою підготовки хворого до інструментального та променевого дослідження.

^ 3. Міжпредметна інтеграція.

Назва дисципліни та відповідної кафедри


Знати

Вміти
^

Базисні кафедри





Анатомія, топографічина анатомія (кафедри анатомії людини та топографічної анатомії)

Анатомія та. топографічна анатомія голови, кінцівок, органів грудної клітки та черевної порожнини




Фізіологія (кафедра нормальної фізіології)


Фізіологію функціонування

різних органів і систем





Патофізіологія (кафедра патологічної фізіології)

Механізми виникнення та розвитку патологічних станів органів і систем


Аналізувати механізм розвитку патологічного стану як адаптаційно-пристосувальний


Патологічна анатомія (кафедра патологічної анатомії)

Гістологічну картину основних злоякісних пухлин

Виявляти при гістологічному дослідженні злоякісні пухлини

Пропедевтика внутрішніх хвороб (кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб)

Основні методи діагностики

Зібрати скарги, анамнез захворювання; володіти фізичними та допоміжними методами обстеження

Фармакологія (кафедра фармакології)

Фармакологічну дію необхідних препаратів

Виписати рецепти необхідних медикаментозних препаратів


5. Поради студенту

Опитування та фізичне обстеження хворого проводять самі студенти почергово, під контролем викладача. Для оцінки правильності обстеження постійно залучаються інші студенти.

При опитуванні хворих увага студентів звертається на поняття "онкологічна настороженість", та основні симптоми онкологічного захворювання: 1 - порушення загального стану, 2 - порушення функції органа, 3 - біль; виявлення синдрому малих ознак злоякісної пухлини, синдрому дискомфорту.

Зупинитися на скаргах хворого, зазначивши, що основними клінічними проявами злоякісної пухлини е: втрата, загальної зацікавленості, байдужість, апатія; зміна самопочуття; сонливість, слабкість, стомлюваність; стійке зниження або відсутність апетиту, відраза до їжі; прогресуюче схуднення; явища дискомфорту з боку ураженого органа; кашель, втрата відчуття задоволення від фізіологічного акту тощо. Для таких хворих характерним є безперервне наростання симптомів.

При об'єктивному обстеженні огляд хворого може дати багато. Відомо, що онкологічні хворі худі, бліді, із землистим , інколи жовтяничним відтінком шкіри.

Надзвичайно важливе значення має пальпація. Пальпують ніжно, кінчиками пальців, не травмуючи пухлину. Потрібно пам'ятати, що груба, пальпація сприяє потраплянню елементів пухлини й лімфу і кроті, тобто збільшує ризик метастазування. З особливою увагою необхідно визначити стан лімфовузлів усіх ділянок, доступних для пальпації, і, зокрема, типові зони регіонарного відтікання лімфи (для нижніх кінцівок, прямої кишки - пахові, здухвинні вузли; для верхніх кінцівок ліктьові, пахвинні, шийні; для молочної залози пахвинні, підключичні і надключичні, для голови — підщелепні, шийні). Особливо уважно необхідно пропальпувати ділянку в куті між ключицею і киваючим м'язом зліва - типова локалізація досить частого метастазування пухлин черевної та грудної порожнин, молочної залози (метастаз Вірхова щільний круглий вузол різних розмірів). Його визначення свідчить про IV стадію процесу. Лімфовузли уражені метастазами, збільшені, щільні, безболісні, з чіткими контурами, як правило округлі, інколи спаяні між собою в конгломерати.

Рак шкіри клінічно проявляється виникненням безболючого щільного або декількох вузликів, що зливаються, жовтуватого кольору. Пухлина прогресивно збільшується і на ній швидко утворюються виразки. Лише деякі форм раку шкіри (базаліоми) характеризуються повільним ростом і не змінюються іноді по декілька років. Ракова виразка має характерні припідняті валикоподібні ущільненні краї та грязно-сіре дно. По мірі розвитку пухлини відбувається її зрощення з глибокими тканинами і утворюється щільний нерухомий інфільтрат.

Рак губи звичайно проявляється невеликим щільним вузликом, тріщиною або маленькою виразкою, які не болять, однак тривало не загоюються. В подальшому виразка набуває типового ракового вигляду з поширенням інфільтрації на всю товщину губи і навіть на близько розташовані м’які тканини. Тому у відношенні любих виразок губи прийнято правило, що якщо на протязі двох тижнів консервативного протизапального лікування виразка не загоїлась необхідно запідозрити рак.

Рак молочної залози характеризується появою пухлинного вузла або ущільнення в ній з нечіткими границями. При цьому спостерігається зміна положення залози – вона разом з соском підтягнута догори або опущена донизу. Над місцем розташування пухлини відмічається ущільнення або пупкоподібне втягнення шкіри, іноді симптом апельсинової кірки, а потім з’являється виразка. Типовими симптомами раку молочної залози є ущільнення та втягнення соску, а також кров’янисті виділення з нього. Больові відчуття не мають важливого діагностичного значення, оскільки часто відсутні на ранніх стадіях захворювання.

Обговорення: додаткових методів обстеження, обґрунтування попереднього та клінічного діагнозів проводиться в навчальній кімнаті за відсутності хворого.

При обґрунтуванні діагнозу звертається увага на стадію захворювання (враховуються клінічна, морфологічна та. міжнародна, класифікація пухлин).

Проводиться диференційний діагноз з доброякісними пухлинами чи захворюваннями.

Потім слід приступити до обговорення питань лікування хворих, що спостерігалися студентами. При складанні плану лікування хворого наголосити на тому, що воно повинно бути диференційованим і комплексним. Тактика, лікування залежить від стадії захворювання, наявності супутніх захворювань та віку хворих.

Відмітити значення режиму та дієтотерапії і основні принципи її побудови, необхідність застосування високобілкових продуктів.

Розібрати питання профілактики та скринінгу злоякісних пухлин, санітарно-просвітницької роботи, прогнозу, медично-соціальної експертизи.











5.3. Контрольні питання:

1. Дайте визначення поняття "пухлина".

2. Сучасні погляди на етіологію, патогенез, патоморфологію та теорії виникнення пухлин.

3. Поняття про фактори ризику.

4. Морфологічна класифікація пухлин.

5. Клінічна класифікація пухлин.

6. Міжнародна класифікація пухлин.

7. Передпухлинні стани та рання онкологічна патологія.

8. Синдром малих ознак злоякісної пухлини.

9. Особливості клінічної симптоматики та характер перебігу раку шкіри.

10. Особливості клінічної симптоматики та характер перебігу раку молочної залози.

11. Особливості обстеження раку молочної залози.

12. Діагностичні можливості додаткових методів дослідження (лабораторних, морфологічних, ендоскопічних, термографічних, ультразвукових, рентгенологічних, радіонуклідних, комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії) при пухлинах, покази та протипокази до їх проведення.

13. Диференційну діагностику раку шкіри та губи з доброякісними утвореннями (папіломи, себорейний гіперкератоз, фіброми, гемангіоми, нейрофіброми та ін.).

14. Диференційну діагностику раку молочної залози з доброякісними дисплазіями молочної залози, доброякісними пухлинами та гнійно-запальними процесами.

15. Поняття скринінгу.

16. Організація онкологічної допомоги та диспансеризація онкологічних хворих.

17. Будова та принципи роботи онкологічного диспансеру.

Тести для самоконтролю


  1. пухлина характеризується:

    1. поліморфізмом будови;

    2. здатністю до нестримного росту за рахунок розмноження клітинних елементів;

    3. патологічним розростанням тканин організму;

    4. все перераховане;

    5. нічого з перерахованого.

  2. Розрізняють пухлини:

    1. доброякісні (зрілі, диференційовані);

    2. злоякісні (незрілі, недиференційовані);

    3. все перераховане;

    4. нічого з перерахованого.

  3. Для доброякісних пухлин характерний:

    1. повільний ріст без проростання тканин;

    2. мають капсулу;

    3. експансивний ріст;

    4. здатні метастазувати;

    5. можуть перетворюватися в злоякісні.

  4. Злоякісні пухлини характеризуються:

    1. швидким інфільтративним ростом;

    2. руйнуванням тканин і органів;

    3. здатні метастазувати;

    4. можуть перетворюватися в доброякісні.

  5. Злоякісні пухлини за гістологічною будовою поділяють:

    1. раки (карциноми);

    2. пухлини, що походять з епітеліальної тканини;

    3. саркоми;

    4. ксерози;

    5. занози.




  1. Рак за гістологічною будовою буває:

    1. плоско клітинним;

    2. залозистий;

    3. солідний;

    4. колоїдний;

    5. дрібноклітинний;

    6. фіброзний.

  2. Доброякісними пухлинами з епітеліальної тканини є:

    1. папіломи;

    2. фіброми;

    3. невриноми;

    4. кісти;

    5. міоми.

  3. Доброякісними пухлинами з сполучної тканини є:

    1. папіломи;

    2. фіброми;

    3. невриноми;

    4. кісти;

    5. міоми;

    6. фіброми, хондроми.

  4. Доброякісними пухлинами з м'язової тканини є:

    1. папіломи;

    2. лейоміоми;

    3. невриноми;

    4. кісти;

    5. міоми;

    6. фіброми, хондроми.

  5. Доброякісними пухлинами з судинної тканини є:

    1. гемангіоми;

    2. лейоміоми;

    3. невриноми;

    4. лімфангіоми;

    5. міоми;

    6. фіброми, хондроми.

  6. Доброякісними пухлинами з нервової тканини є:

    1. гемангіоми;

    2. невриноми;

    3. гліоми;

    4. лімфангіоми;

    5. гангліоневроми;

    6. фіброми, хондроми.

  7. Теорії канцерогенезу:

    1. вірусна, хімічна;

    2. імунологічна;

    3. поліетіологічна;

    4. прогностична.

  8. Передпухлинні захворювання:

    1. облігатні;

    2. факультативні;

    3. хронічні;

    4. специфічні;

    5. рослинні.

  9. Іа клінічна група:

    1. хворі з підозрою на злоякісну пухлину;

    2. хворі з передпухлинними захворюваннями і доброякісними пухлинами;

    3. хворих із злоякісними пухлинами, що підлягають комплексному лікуванню;

    4. хворі, що підлягають радикальному лікуванню, успіх якого цілком імовірний (ранні стадії раку);

    5. включає хворих із злоякісними пухлинами, що підлягають спеціальному лікуванню, межі якого недостатньо визначені (рак стравоходу і легені, саркома, лейкоз, лімфогранулематоз та ін.);

    6. хворі з дуже розвинутими стадіями злоякісних пухлин, які потребують симптоматичного лікування або паліативних операцій;

    7. хворі на злоякісні пухлини після радикальних операцій без рецидивів (практично здорові).

  10. Іб клінічна група:

    1. хворі з підозрою на злоякісну пухлину;

    2. хворі з передпухлинними захворюваннями і доброякісними пухлинами;

    3. хворих із злоякісними пухлинами, що підлягають комплексному лікуванню;

    4. хворі, що підлягають радикальному лікуванню, успіх якого цілком імовірний (ранні стадії раку);

    5. включає хворих із злоякісними пухлинами, що підлягають спеціальному лікуванню, межі якого недостатньо визначені (рак стравоходу і легені, саркома, лейкоз, лімфогранулематоз та ін.);

    6. хворі з дуже розвинутими стадіями злоякісних пухлин, які потребують симптоматичного лікування або паліативних операцій;

    7. хворі на злоякісні пухлини після радикальних операцій без рецидивів (практично здорові).

  11. ІІ клінічна група:

    1. хворі з підозрою на злоякісну пухлину;

    2. хворі з передпухлинними захворюваннями і доброякісними пухлинами;

    3. хворих із злоякісними пухлинами, що підлягають комплексному лікуванню;

    4. хворі, що підлягають радикальному лікуванню, успіх якого цілком імовірний (ранні стадії раку);

    5. включає хворих із злоякісними пухлинами, що підлягають спеціальному лікуванню, межі якого недостатньо визначені (рак стравоходу і легені, саркома, лейкоз, лімфогранулематоз та ін.);

    6. хворі з дуже розвинутими стадіями злоякісних пухлин, які потребують симптоматичного лікування або паліативних операцій;

    7. хворі на злоякісні пухлини після радикальних операцій без рецидивів (практично здорові).

  12. ІІІ клінічна група:

    1. хворі з підозрою на злоякісну пухлину;

    2. хворі з передпухлинними захворюваннями і доброякісними пухлинами;

    3. хворих із злоякісними пухлинами, що підлягають комплексному лікуванню;

    4. хворі, що підлягають радикальному лікуванню, успіх якого цілком імовірний (ранні стадії раку);

    5. включає хворих із злоякісними пухлинами, що підлягають спеціальному лікуванню, межі якого недостатньо визначені (рак стравоходу і легені, саркома, лейкоз, лімфогранулематоз та ін.);

    6. хворі з дуже розвинутими стадіями злоякісних пухлин, які потребують симптоматичного лікування або паліативних операцій;

    7. хворі на злоякісні пухлини після радикальних операцій без рецидивів (практично здорові).

  13. IV клінічна група:

    1. хворі з підозрою на злоякісну пухлину;

    2. хворі з передпухлинними захворюваннями і доброякісними пухлинами;

    3. хворих із злоякісними пухлинами, що підлягають комплексному лікуванню;

    4. хворі, що підлягають радикальному лікуванню, успіх якого цілком імовірний (ранні стадії раку);

    5. включає хворих із злоякісними пухлинами, що підлягають спеціальному лікуванню, межі якого недостатньо визначені (рак стравоходу і легені, саркома, лейкоз, лімфогранулематоз та ін.);

    6. хворі з дуже розвинутими стадіями злоякісних пухлин, які потребують симптоматичного лікування або паліативних операцій;

    7. хворі на злоякісні пухлини після радикальних операцій без рецидивів (практично здорові).

  14. ІІа клінічна група:

    1. хворі з підозрою на злоякісну пухлину;

    2. хворі з передпухлинними захворюваннями і доброякісними пухлинами;

    3. хворих із злоякісними пухлинами, що підлягають комплексному лікуванню;

    4. хворі, що підлягають радикальному лікуванню, успіх якого цілком імовірний (ранні стадії раку);

    5. включає хворих із злоякісними пухлинами, що підлягають спеціальному лікуванню, межі якого недостатньо визначені (рак стравоходу і легені, саркома, лейкоз, лімфогранулематоз та ін.);

    6. хворі з дуже розвинутими стадіями злоякісних пухлин, які потребують симптоматичного лікування або паліативних операцій;

    7. хворі на злоякісні пухлини після радикальних операцій без рецидивів (практично здорові).

  15. Міжнародна класифікація пухлин називається:

    1. TNM;

    2. MNF

    3. NPM;

    4. MNT

    5. ONK.

6. Література

6.1. Основна:

1. Методичні вказівки студентам 3 курсу медичного факультету для самостійної підготовки до занять з загальної хірургії (навчально-методичний посібник) //Іващук О.І., Кулачек Ф.Г., Білик І.С., Карлійчук О.О., Сидорчук Р.І., Паляниця А.С., Волянюк П.М., Петрюк Б.В., Ротар О.В., Рябий С.І,, Білик І.І., Ковальчук Н.Г. – Чернівці: БДМУ, 2006. – 191 с.

2. Гостищев В.К. Общая хирургия. М., "Медицина", 1997.

3. Жученко С.П. Желіба М.Д., Хіміч С.Д. Загальна хірургія. К., "Здоров'я", 1999.

4. Кулачек Ф.Г., Іващук О.І., Кудла А.О., Білик І.С., Сидорчук Р.І., Паляниця А.С., Волянюк П.М., Карлійчук О А.., Петрюк Б.В. Схема історії хвороби (навчально-методичний посібник для студентів ІІІ курсу). Чернівці: БДМА. – 2004. – 32с.

5. Білинський Б.Т., Гнатишак А.І., Савран В.Р. Онкологія: підручник. Львів: Світ, 1992.

6.2 Додаткова:

  1. Хегглин Ю. Хирургическое обследование: Пер. с нем. - М. Медицина, 1991.

  2. Слинчак С.М. Онкология: Учебник. К., Вища школа, 1989.




Схожі:

29. основи клінічної онкології актуальність icon616. 006 Х-98 Хурані І. Ф. Основи клінічної онкології
Основи клінічної онкології : посібник / І. Ф. Хурані, О. Я. Какарькін, А. П. Ковальчук. Вінниця : тезис, 2010. 180 с. Предм покажч.:...
29. основи клінічної онкології актуальність iconТематичний план практичних занять з основ клінічної медицини для студентів 2 курсу фармацевтичного факультету внму (спеціальність клінічна фармація) на 1V семестр 2012 -2013 навчальний рік
Модуль Основи клінічної медицини (гастроентерологія, пульмонологія, нефрологія)
29. основи клінічної онкології актуальність iconРаки окремих органів. Актуальність теми
Ці знання будуть до речі при опануванні особливостей перебігу раків різної локалізації на кафедрах терапії, хірургії, рентгенології,...
29. основи клінічної онкології актуальність iconТематичний план практичних занять з основ клінічної медицини для студентів 4 курсу фармацевтичного факультету внму (спеціальність клінічна фармація) на VІІ семестр 2012 -2013 навчальний рік
Модуль Основи клінічної медицини (неврологія, офтальмологія, захворювання лор-органів,ревматологія та гематологія)
29. основи клінічної онкології актуальність iconТема № Пухлини з епітелію. Раки окремих органів. Актуальність теми
Ці знання будуть до речі при опануванні особливостей перебігу раків різної локалізації на кафедрах терапії, хірургії, рентгенології,...
29. основи клінічної онкології актуальність iconНеепітеліальні пухлини актуальність теми
Ці знання й уміння, отримані на занятті, необхідні практичним лікарям усіх спеціальностей, а також вони допоможуть при освоєнні відповідних...
29. основи клінічної онкології актуальність icon«Затверджую» Зав кафедрою онкології професор І. Б. Щепотін тематичний план практичних занять з онкології для студентів 5 курсу медичних факультетів на 20 10 /1 1 навч.
Змістовий модуль Загальна онкологія. Організація онкологічної служби. Рак молочної залози
29. основи клінічної онкології актуальність iconГемобластози. Класифікація. Діагностичні критерії. Тактика терапевта. Гострі лейкози. Актуальність теми
По-третє, різноманітністю «клінічних масок» маніфестацій гемобластозів, що зустрічаються у всіляких областях клінічної медицини,...
29. основи клінічної онкології актуальність iconПухлини кровотворної тканини актуальність теми
Знання суті та морфологічних проявів цих пухлин кровотворної тканини необхідні для вивчення їх на кафедрі терапії, зокрема гематології,...
29. основи клінічної онкології актуальність iconТематичний план лекцій з клінічної мікробіології та імунофармакології для студентів
Мікробіологічні основи хіміотерапії інфекційних захворювань. Основні групи протимікробних засобів. Принципи раціонального застосування...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи