Практичне заняття в поліклініці. Актуальність теми icon

Практичне заняття в поліклініці. Актуальність теми




Скачати 231.64 Kb.
НазваПрактичне заняття в поліклініці. Актуальність теми
Дата23.06.2012
Розмір231.64 Kb.
ТипДокументи





Змістовий модуль 7.


Практичні навички роботи в операційній та хірургічному кабінеті поліклініки.

30. ПРАКТИЧНА НАВИЧКИ РОБОТИ В ПОЛІКЛІНІЦІ (ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ В ПОЛІКЛІНІЦІ).


1. Актуальність теми:

Гнійна хірургічна патологія є однією з частих причин розвитку непрацездатності та ускладнень. Значеня гнійної хірургічної інфекції полягає також в тому, що вона є одним з частих ускладенень після різноманітних лікувальних процедур.

Ознайомити студентів з наданням хірургічної допомоги в амбулаторії, оснащенням хірургічного відділення поліклініки або хірургічного кабінету. Документація хірургічного кабінету поліклініки. Диспансерізація хірургічних хворих. Обстеження хворих з гнійно-запальними процесами шкіри та підшкірної клітковини.

^ 2. Тривалість заняття: 2(год.)


3. Навчальна мета

Студент повинен:

знати:

  • основні види гнійної хі­рургічної інфекції, їх класифікацію;

  • організацію роботи і гігієнічний режим у кабінеті хірургії поліклініки;

  • особливості клініки, діагностики та ліку­вання різних видів гострої гнійної інфекції.;

  • документацію відділення хірургії (кабінету) поліклініки, режимні накази;

  • необхідне оснащення;

  • особливості роботи у поліклінічному хірургіч­ному відділенні.

вміти:

  • проводити догляд за хворими з гост­рою гнійною інфекцією;

  • збирати анамнез, проводити опиту­вання, та основні методи мануаль­ного обстеження хворих, описувати місцевий статус;

  • готувати хворих до діагностичних до­сліджень та допомагати лікареві у їх проведенні;

  • виконувати амбулаторні перев’язки та маніпуляції;

  • складати набір інструментів для пе­рев’язок та оперативних втручань;

  • надавати першу допомогу при гост­рих порушеннях життєво важливих функцій організму.

практичні навички:

підготовку хворих до діагностичних обстежень та лікувальних процедур;

  • ведення документації.


^ 4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1. Анатомія людини


2. Топографічна анатомія


3.Пропедевтика внутрішніх хвороб


4. Біохімія


5. Пат. фізіологія


6. Фармакологія

Описувати будову скелета, опорно - рухового апарату, скелетотопію магістральних артеріальних і венозних судин, нервових стовбурів.

Визначати фізіологічне положення для різних частин людського організму

Визначити хід магістральних судин , нервових стовбурів, їх відношення до кісткових утворень. Поставити топічний діагноз

Володіти методикою обстеження хворого. Збирати анамнез, проводити огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію.

Знати особливості обміну речовин


Порушення обміну речовин


Описувати фармакологічну дію необхідних препаратів, вміти призначити консервативне лікування.



^ 5.Поради студенту.

5.1. Зміст теми:

Знайомство із теоретичним засвоєнням студентами лекційного ма­теріалу і даними підручників по темі. Студенти з викладачем проводять суб'єктивне обстеження хворих, вивчають основні клінічні форми, способи лікування, профілактику захворювань, проводять перев'язки хворим в пе­рев'язочній, розбирають та практично засвоюють оформлення документації в поліклініці.

Знайомство з наданням хірургічної допомоги в амбулаторії, оснащенням хірургічного відділення. Правила деонтології в поліклініці. Документація хірургічного кабінету. Диспансеризація хірургічних хворих. Обстеження хворих з гнійно-запальними процесами шкіри та підшкірної клітковини.

Викладач акцентує увагу на тому, що амбулаторно-поліклінічна допомога за своєю суттю являється кваліфікованою хірургічною допомогою і включає у себе:

  1. Надання невідкладної допомоги і лікування хворих з травмами та захворюваннями при яких не потрібна госпіталізація;

  2. Обстеження, встановлення попереднього діагнозу та вирішення організаційно-тактичних питань (куди направити хворого, яким видом транспорту перевозити, яке лікування проводити у період транспортування і т.п.) при захворюваннях та ушкодженнях, що вимагають стаціонарного лікування;

  3. Диспансерне спостереження та обстеження певної категорії хворих;

  4. Проведення санітарно-просвітницької роботи, спрямованої на профілактику, раннє виявлення і лікування хірургічних захворювань.

^ 5.2. Теоретичні питання до заняття:

  1. Структура амбулаторного хірургічного відділення.

  2. Обладнання та режим роботи амбулаторного хірургічного відділення.

  3. Обладнання операційної та перев.’язочної у поліклініці.

  4. Медична документація.

  5. Структура, облік, режим роботи маніпуляційного кабінету.

  6. Внутрішній розпорядок роботи поліклініки.

  7. Структура, режим роботи операційного блоку.

  8. Визначення деонтології та ії використання.


Рекомендована література:

Основна:

  1. Загальна хірургія / за ред. С.П.Жученка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. Київ, "Здоров'я", 1999.

  2. С. В. Петров. Общая хирургия //”Питер”, Санкт-Петербург, 2002

  3. Волколаков ЯВ. Общая хирургия. Рига, 1989.

  4. Стручков ВИ., Стручков Ю.В. Общая хирургия. Москва, 1988.

  5. Рычагов Г. П., Гарелик П. В., Мартов Ю. Б. Общая хирургия. Минск, 2002

  6. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія // Київ, 2004 р.

  7. Хірургія: Підручник з загальної хірургії / За редакцією Я.С.Березницького, М.П.Захараша, В.Г.Мішалова, В.О.Шідловського.- Дніпропетровськ:РВА “Дніпро-VAL”, 2006.- 443 с.

8.2. Додаткова:

  1. Юрихин А.П. Десмургия. Ленинград, 1986.

  2. Казицкий В.М., Корж НА. Десмургія. Київ, 1999.

  3. Гребенев А.Л., Шептулин А.А. Основы общего ухода за больными. Москва, 1991.

  4. Мурашко ВВ., Шуганов Е.Г., Панченко А.В. Общий уход за больными. Учебное пособие. Москва, 1988.

  5. Петров СП. Общая хирургия. Санкт-Петербург, 1999.

  6. Методика обстеження хірургічного хворого / під ред. М.О.Ляпіса. Тернопіль, 2000.

  7. Жизневский Я.А. Основы инфузионной терапии. Минск, 1994.

  8. “Хірургія” – Збірник нормативних документів. Київ МНІАЦ медичної статистики МВЦ “Медінформ”, 2006.–524 с.

^ 31. ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ РОБОТИ В ОПЕРАЦІЙНІЙ ТА ХІРУРГІЧНОМУ КАБІНЕТІ ПОЛІКЛІНІКИ


1. Актуальність теми: Переважна більшість хворих, що перебувають у хірургічних стаціонарах, підлягають оперативному лікуванню. Обробка операційного поля є важливим моментом у профілактиці гнійних ускладнень з боку післяопераційної рани. Знання основ асептики та антисептики, правил поведінки у операційній дозволить запобігати виникненню ускладнень, не пов’язаних з технічним виконанням оперативного втручання.


^ 2. Тривалість заняття: 2 год.


3. Навчальна мета

а) знати:

  • будову та обладнання операційного блоку;

  • методи обробки рук хірурга;

  • принципи догляду за шкірою рук хірурга;

  • підготовку операційного поля до операції;

  • методи обробки операційного поля;

  • вимоги до зовнішнього вигляду у операційній;

  • правила одягання стерильної білизни;

  • правила поведінки в операційному блоці;

  • будову операційного стола;

  • визначення терміну “асептика”;

  • визначення терміну “антисептика”;

  • методи асептики, що застосовуються в операційному блоці;

  • методи зупинки кровотеч (тимчасові, кінцеві);

  • техніку переливання крові та кровозамінників;

  • види пов’язок, правила та техніку їх накладання;

  • види положень хворого на операційному столі;

  • види швів, способи їх накладання;

  • деонтологічні аспекти поведінки у операційному блоці.


б) вміти:

  • визначати небезпеку зовнішньої інфекції;

  • визначати вид інтраопераційної кровотечі;

  • визначати метод тимчасової та кінцевої зупинки кровотечі;

  • визначати етапи обробки операційного поля;

  • виділяти етапи миття рук щітками з милом;

  • визначати загальноприйняті методи обробки рук;

  • визначати етапи оперативного втручання;

  • визначати терміновість операції;


в) опановувати навички:

  • використовувати весь спецодяг для переходу "червоної риси" в операційній;

  • техніка одягання стерильних халатів та масок;

  • техніка обробки операційного поля (м-д Гроссіха-Філончикова);

  • техніка обробки рук хірурга (Спасокукоцького-Кочергіна, Альфельда, С-4, та ін.);

  • техніка різних видів тимчасової зупинки кровотечі;

  • техніка різних видів кінцевої зупинки кровотечі;

  • техніка внутрішньовенної ін’єкції;

  • техніка фіксації хворого на операційному столі;

  • техніка застосування діатермоелектрокоагуляції;


^ 4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навички

1. Хімія


2. Мікробіологія


3.Фармакологія


Ідентифікувати та класифікувати хімічні речовини за будовою та особливостями впливу на мікро- та макроорганізм, зобразити формули неорганічних та органічних речовин.

Класифікувати збудників інфекційних захворювань, володіти методами бактеріологічного дослідження матеріалу та ідентифікувати збудників інфекційних захворювань.

Класифікувати основні антимікробні речовини за механізмом дії на збудників інфекції, вміти розраховувати дози хіміотерапевтичних речовин, вміти виписувати рецепти на основні хімічні антисептики.


^ 5. Поради студенту.

5.1. Зміст теми:

Доопераційна підготовка операційного поля. Напередодні операції хворий приймає гігієнічну ванну або душ (якщо немає протипоказань), йому замінюють постільну та натільну білизну; за кілька годин до операції ділянку операційного поля голять (найкраще сухим методом) і обробляють спиртом.

У передопераційній хворий надягає шапочку і бахили.

На операційному столі операційне поле обробляють за способом Філончікова-Гроссіха, який полягає в дворазовому змащуванні його 5% спиртовим розчином йоду. Оскільки цей розчин у дітей та дорослих з тонкою, ніжною шкірою може спричинити опік, рекомендуються йодофори. Операційне поле послідовно протирають двома стерильними ватними або марлевими кульками, змоченими в 5 мл одного з розчинів: 1% йодпірон-йоду; 1% йодонату йоду або 0.8 % йодонату йоду.

Обробка операційного поля розчином хлоргекседину біглюконату. Шкіру операційного поля обробляють дворазовим змащуванням стерильними тампонами, змоченими розчином хлоргексидину біглюконату. Спиртовий розчин йоду як антисептик неефективний.

Для обробки операційного поля використовують й інші антисептичні засоби (1% розчин дегміциду, 1% розчин роккалу або катаміну А-Б, 2.4% розчин первомуру). для дезінфекції слизових оболонок використовують 1% розчин брильянтового зеленого, 3% розчин перекису водню, 1% розчин йодонату і йодопірону, а також 0,5% спиртовий розчин гібітану.

Для ізоляції шкіри операційного поля використовують спеціальні плівки.

^ Зовнішній вигляд осіб, що присутні в операційній, має відповідати належним вимогам: правильно надягнутий халат, волосся, заправлене під ковпак або косинку, на ногах мають бути бахіли; обов’язково треба користуватися маскою.

Присутні в операційній мають зайняти відведене для спостереження за перебігом операції місце, не ходити по операційній. не розмовляти. Запитання під час операції ставити не слід, бо це відволікає хірурга від роботи.

Операцією називається механічна дія на тканини та органи хворого, що нерідко супроводжується їх роз’єднанням для огоління хворого органу, що проводиться з ціллю лікування або діагностики.

Всі операції діляться на криваві, при яких порушується цілісність шкіри або слизових оболонок, та безкровні, при яких зовнішні покриви не порушуються (наприклад, вправлення вивиху). Крім цього, розрізняють лікувальні та діагностичні операції. Лікувальні операції проводяться найбільш часто і носять різноманітний характер в залежності від задач, які ставить перед собою хірург. Так, розрізняють радикальні операції, за допомогою яких захворювання виліковується шляхом видалення патологічного чинника або органу (наприклад, апендектомія, холецистектомія), та паліативні операції, що мають задачу полегшати страждання хворого в випадках, коли вилікування неможливе (наприклад, гастростомія при запущеному раку стравоходу). До діагностичних операцій відносять біопсію, проколи плеври, суглобів та ін., а також діагностичні лапаротомія, торакотомія та ін.. Верифікація діагнозу за допомогою того чи іншого оперативного прийому передбачає обов’язкове використання всіх інших діагностичних методів. Діагностичні операції в тому чи іншому ступеню небезпечні для хворого, тому їх слід примінять тільки як завершальний діагностичний прийом.

По терміновості розрізняють екстрені, термінові та планові (не термінові) операції.

Екстрені операції необхідно виконувати миттєво: затримка їх виконання на декілька годин, а іноді й хвилин загрожує життю хворого або різко погіршує прогноз. Прикладом являються операції при асфіксії, внутрішній кровотечі, гострих хірургічних захворюваннях (перфорації порожнистих органів) та ін..

Терміновими рахуються операції, які не можна відкласти на довготривалий термін в зв’язку з незупинним розвитком хвороби. Так, не можна на довгій час відкладати операцію при злоякісних пухлинах, бо продовження росту може привести до утворення метастазів. При таких захворюваннях можливе відкладання операції на термін, необхідний для уточнення діагнозу та підготовці хворого до втручання.

Планові операції можуть бути проведені в любий час без загрози для здоров’я пацієнта (видалення підшкірної ліпоми, та ін.).

Операції можуть бути одно-, двохмоментні та багатомоментні. Більшість операцій одномоментні. В зв’язку зі слабкістю хворого, особою важкістю оперативного втручання або особливістю протікання патологічного процесу інколи, одномоментне оперативне втручання збільшує ризик негативного протікання післяопераційного періоду, що змушує хірурга проводити операцію в два і більше етапи. Класичним прикладом багато етапного оперативного втручання є пересадка шкіри мігруючим стеблем по Філатову.

Велике значення має розміщення хірурга та його помічників біля операційного столу. Так при операціях на органах черева хірург становиться з правої сторони від хворого, а при операціях в дільниці малого мисника йому зручніше знаходитись зліва.

При ампутаціях хірург знаходиться зі сторони оперуємої кінцівки.

При внутришньогрудних втручаннях хірургу зручніше знаходитись з тої сторони, на якій проводиться операція.

Перший асистент в типовій ситуації знаходиться напроти хірурга, другій асистент, в залежності від звички хірурга, стоїть поруч з ним або з першим асистентом.

Варіантів розміщення хірурга, його асистентів та операційної сестри у операційного стола так багато, що їх практично не можливо систематизувати. Розміщення залежить від місця на якому проводиться втручання, а також від звичок оперуючого хірурга.

Правильний вибір оперативного доступу відіграє важливу роль в закінченні операції, так як забезпечення широкого, вільного доступу до хворого органу значно спрощує та полегшує виконання операції. Нерідко оперативний доступ не представляє труднощів, наприклад при розкритті поверхнево розташованого гнійника. При розташуванні гнійника в піддіафрагмальному просторі вибір оперативного доступу різко ускладнюється. При деяких операціях на виконання оперативного доступу нерідко приходиться втрачати до 90% всього часу, в той час як оперативний прийом займає всього декілька хвилин (трепанація черепу, торакотомія).

^ Оперативний доступ – має забезпечувати достатнє широке відкриття патологічного чиннику, зміненого органу та бути анатомічним, тобто супроводжуватись мінімальним пошкодженням тканин.

^ Оперативний прийом – головний етап операції, під час якого виконується хірургічна дія на патологічний чинник або на хворий орган.

Завершення операції – останній етап, який по суті складається з встановлення цілісності органів та тканин. Ретельне виконання всіх деталей під час даного етапу операції має велике значення для попередження ускладнень та забезпечення благоприємного закінчення втручання.

Загальноприйнятий наступний порядок виконання оперативного втручання:

  1. укладка хворого на операційний стіл;

  2. обробка операційного поля та обмеження його стерильними простирадлами;

  3. знеболення;

  4. оперативний доступ;

  5. оперативний прийом;

  6. завершення операції;

Студенти заходять в операційну перед початком операції. В процесі підготовки та проведення операції вони знайомляться:

  1. з поведінкою персоналу в операційній;

  2. підготовкою рук хірурга до операції і одягнення стерильної білизни;

  3. організацією роботи лікаря-анестезіолога і сестри-анестезистки;

  4. беруть участь в доставці хворого в операційну, вкладенні, фіксації його на операційному столі, підготовці системи для переливання крові, накладанні пов’язки на рану, доставці хворого з операційної в палату, організації ведення найближчого післяопераційного періоду;

  5. одним із видів загального або місцевого знеболення;

  6. роботою операційної сестри (одягання стерильної білизни, накриття стола з перев’язочним матеріалом і хірургічним інструментами, підготовка столика, -хірурга, інструментування під час операції та ін.);

  7. елементами антисептики і асептики під час операції (обробкою операційного поля, обкладання його стерильною білизною, користування стерильними інструментами і перев’язочним матеріалом, повторною обробкою рук хірургів в ході операції, ізоляція інфікованих органів і тканин);

  8. методикою тимчасової і кінцевої зупинки кровотеч під час операції (накладання кровоспинних затискачів, перев’язка, прошивання, електрокоагуляція, закручування кровоточивих судин, використання серветок з гарячим фізіологічним розчином, кровоспинних губок, підшивання живої тканини, накладання еластичного джгута при операціях на кінцівках та інше);

  9. загальною методикою оперування (проведення розрізу шкіри, бережне відношення до тканин, накладання швів, зав’язування вузлів, адаптація країв рани, дренування рани та ін.).


^ 5.2. Теоретичні питання до заняття:

  1. Правила одягання операційної білизни, бахіл, халату, маски.

  2. Правила підготовки до роботи "малого" та "великого" операційного столу

  3. Вимоги до рук хірурга.

  4. Способи стерилізації хірургічного інструментарію.

  5. Способи стерилізації рукавичок та перев’язочного матеріалу.

  6. Методи зупинки кровотеч.

  7. Методи обробки рук хірурга перед операцією.

  8. Методи обробки операційного поля.

  9. Види швів, техніка їх накладання.

  10. Які втручання відносяться до діагностичних операцій.

  11. Як, по терміновості, розрізняють оперативні втручання.

  12. Етапи загального порядку в виконанні операції.

  13. Деонтологічні аспекти поведінки в операційному блоці.

  14. Способи тримання скальпелю, техніка проведення розрізу.

  15. Види знеболення, техніка місцевої анестезії.


^ 5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

  1. одягання хірургічного одягу при переході "червоної риси" в операційній;

  2. техніка одягання стерильного халату та рукавичок;

  3. обробка операційного поля (м-д Гроссіха-Філончикова);

  4. обробки рук хірурга (Спасокукоцького-Кочергіна, Альфельда, С-4, та ін.);

  5. проведення тимчасової зупинки кровотечі;

  6. проведення кінцевої зупинки кровотечі;

  7. проведення внутрішньовенної ін’єкції;

  8. техніка фіксації хворого на операційному столі;

  9. застосування діатермоелектрокоагуляції;

  10. участь у переливанні крові.


5.4. Задачі для самоконтролю:

Задача №1 .В операційній іде підготовка до оперативного втручання під загальною анестезією. Анестезистка підключає хворому систему для інфузій, лікар-анестезіолог готує апаратуру для інгаляційного наркозу, хірург обробляє операційне поле, пояснюючи студентам можливі ускладнення при проведенні втручання. Операційна сестра подає хірургу тампони з антисептиком для обробки поля та робить зауваження студентам, що знаходяться в операційній без бахіл. Санітарка проводить вологе прибирання в приміщенні. Які грубі порушення роботи в операційному блоці? Назвіть вірні відповіді.



А. операційне поле обробляється тільки після загального знеболення;

Б. систему для ін фузій має підключати лікар-анестезіолог;

В. пояснення, що стосуються пацієнта, можливі тільки при виключенні йому свідомості;

Г. прибирання приміщення проводиться до та після операції;

Д. без бахіл та певного одягу в операційній знаходитись заборонено.

Вірні відповіді: В, Г, Д


Задача №2. При обробці рук за методом Спасокукоцького-Кочергіна, хірург двічі помив їх щітками з милом в теплій воді, а потім серветками в 0,5% розчині нашатирного спирту в двох стерильних тазах по 3 хвилини. Після цього ретельно витер руки стерильною серветкою та на протязі 5 хв. обробив 960 розчином спирту. Нігтьові ложа обробив 5% спиртовим розчином йоду. Який з наведених етапів не вірний або не має достатньої основи й може бути виключеним?


А. обробляють в тазах по 5 хвилин;

Б. не треба мити руки з милом;

В. треба обробляти спиртом 3 хвилини;

Г. не треба обробляти нігтьові ложа йодом;

Д. треба обробляти нігтьові ложа водним розчином йоду;

Вірна відповідь: Б.

Задача №3. При обробці рук за методом Альфельда, хірург двічі помив їх щітками з милом в теплій воді, а потім серветками в 0,5% розчині нашатирного спирту в двох стерильних тазах по 3 хвилини. Після цього ретельно витер руки стерильною серветкою та на протязі 5 хв. обробив 960 розчином спирту. Нігтьові ложа обробив 5% спиртовим розчином йоду. Які з наведених етапів не вірні?


А. обробляють в тазах по 5 хвилин;

Б. не треба мити руки з милом;

В. треба обробляти спиртом 3 хвилини;

Г. не треба обробляти нігтьові ложа йодом;

Д. треба обробляти нігтьові ложа водним розчином йоду;

Вірні відповідь: А, Б, В, Д

Задача №4. При обробці рук за методом С-4 хірург двічі помив їх щітками з милом в теплій воді, а потім серветками в розчині первомуру в двох стерильних тазах по 3 хвилини. Після цього ретельно витер руки стерильною серветкою та на протязі 5 хв. обробив 960 розчином спирту. Нігтьові ложа обробив 5% спиртовим розчином йоду. Які з наведених етапів не вірні?


А. обробляють в одному тазі впродовж 1 хвилини;

Б. треба мити руки з милом без щіток;

В. треба обробляти спиртом 3 хвилини;

Г. не треба обробляти нігтьові ложа йодом;

Д. треба обробляти нігтьові ложа водним розчином йоду;

Вірні відповіді: В, Д.


Задача №5. Хворому зі стенозом вихідного відділу шлунку планується виконати оперативне втручання. Напередодні хворий з‘їв печиво з чаєм. Увечері була блювота з‘їденою їжею, з‘явився нежить, кашель, підвищилась температура тіла до 380 С. Що з наведеного є протипоказом до проведення оперативного втручання у даного хворого?

А. вживання їжі;

Б. блювота;

В. нежить;

Г. кашель;

Д. підвищення температури тіла;

Вірні відповіді: В, Г, Д.


Задача №6. До хірургічного відділення лікарні швидкої медичної допомоги поступили одночасно троє хворих. Діагнози: 1. гострий деструктивний апендицит. 2. гострий калькульозний холецистит. 3. закрита травма живота з ознаками гемоперітонеуму. Всім хворим необхідне оперативне лікування. В якому порядку слід оперувати даних хворих?

А. 1, 2, 3;

Б. 3, 2, 1;

В. 2, 1, 3;

Г. 3, 1, 2;

Д. 1, 3, 2;

Вірна відповідь: Г.


Задача №7. З хірургічного відділення транспортували хворого в операційну. Під час перекладання хворого з каталки на операційний стіл у хворого виникла блювота. Яка тактика лікаря?

А. відмінити операцію;

Б. заспокоїти хворого;

В. ввести хворому протиблювотні засоби;

Г. повернути голову хворого на бік, обробити ротову порожнину;

Д. ввести зонд у шлунок;

Вірні відповіді: Б, Г, Д.


Задача №8. Під час ввідного наркозу у хворого на операційному столі виникло апное. Свідомість відсутня. Шкірні покриви бліді з ціанотичним відтінком. Пульс 92/ хв., ритмічний, слабкого наповнення. АТ 90/60 мм рт. ст. Введення якого препарату могло спричинити це явище?

А. каліпсол;

Б. тіопентал натрію;

В. рефортан;

Г. атропін;

Д. омнопон;

Вірна відповідь: Б.


Задача №9. Під час ввідного наркозу у хворого на операційному столі виникло апное. Свідомість відсутня. Шкірні покриви бліді з ціанотичним відтінком. Пульс 92/ хв., ритмічний, слабкого наповнення. АТ 90/60 мм рт. ст. Яка тактика лікаря?

А. ШВЛ за допомогою маски;

Б. інтубація трахеї;

В. підключення до апарату ШВЛ;

Г. непрямий масаж серця;

Д. введення наркотичних анальгетиків;

Вірні відповіді: А, Б, В.


Задача №10. Під час операції на органах черевної порожнини хірург помітив у себе пошкодження рукавички. Що необхідно зробити хірургу?

А. заклеїти місце пошкодження стерильним пластирем;

Б. продовжити операцію, в кінці операції обробити руки 1% розчином йодонату;

В. обробити руки 1% розчином йодонату і продовжити операцію;

Г. обробити руки 1% розчином йодонату, замінити пошкоджену рукавичку і продовжити операцію;

Д. обробити руки 1% розчином йодонату, продовжити операцію, в кінці знову обробити 1% розчином йодонату;

Вірна відповідь: Г.


Задача №11. Після операції на органах черевної порожнини хірург помітив у себе пошкодження рукавички та поріз на пальці. Хворий у минулому переніс вірусний гепатит А. Що необхідно зробити хірургу?

А. заклеїти місце пошкодження стерильним пластирем;

Б. обробити руки 1% розчином йодонату;

В. ввести вакцину проти вірусного гепатиту;

Г. провести превентивний курс антибіотикотерапії;

Д. відсмоктати кров з пальця;

Вірна відповідь: Б.


Задача №12. Під час виконання етапу основного оперативного прийому на органах черевної порожнини у хворого виникла кровотеча з паренхіми печінки? Які найбільш доцільні заходи для зупинки кровотечі слід застосувати хірургу?

А. заклеїти місце пошкодження стерильною колагеновою плівкою;

Б. накласти затискач на місце пошкодження;

В. притиснути тампон, змочений гарячим ізотонічним розчином хлориду натрію;

Г. підвести тампон із гемостатичною губкою;

Д. накласти шов Кузнєцова-Пенського;

Вірна відповідь: В, Г, Д.


5.5. Тести для самоконтролю:

1. До діагностичних оперативних втручань відносяться:

А. апендектомія;

Б. грижевисічення;

В. біопсія лімфовузлів;

Г. вправлення вивиху плеча;

Д. розкриття панарицію;

Правильна відповідь: В


2. По терміновості розрізняють операції:

А. екстрені, термінові, паліативні;

Б. планові, екстрені, багатоетапні;

В. екстрені, термінові, планові;

Г. радикальні, планові, паліативні;

Д. діагностичні, нетермінові, одноетапні;

Правильна відповідь: В


3. До планових оперативних втручань відносять:

А. апендектомія;

Б. грижевисічення;

В. видалення ракової пухлини;

Г. вправлення вивиху плеча;

Д. розкриття панарицію;

Правильна відповідь: Б


4. До екстрених оперативних втручань відносять:

А. апендектомія;

Б. грижевисічення;

В. видалення ракової пухлини;

Г. видалення ліпоми;

Д. видалення врослого нігтя;

Правильна відповідь: А


5. До термінових оперативних втручань відносять:

А. апендектомія;

Б. грижевисічення;

В. видалення ракової пухлини;

Г. видалення ліпоми;

Д. видалення врослого нігтя;

Правильна відповідь: В


6. Профілактика нагноєння операційної рани:

А. часті шви на рану;

Б. розсмоктуючи шви на рану;

В. дренування рани;

Г. лікувальна фізкультура;

Д. герметична пов’язка;

Правильна відповідь: В


7. В загальному порядку виконання операції виділяють наступні етапи, крім:

А. операційної пози (укладки);

Б. обробки операційного поля та знеболення;

В. оперативного доступу та оперативного прийому;

Г. завершення операції;

Д. виведення з наркозу;

Правильна відповідь: Д


8. З якого моменту починається передопераційний період?

А. з початку захворювання;

Б. з моменту установки діагнозу;

В. з моменту поступлення хворого у стаціонар;

Г. з моменту установлення показів до операції.

Вибрати правильну відповідь: В.


9. При оцінці операційного ризику враховують наступні фактори, крім:

А. Оцінка загального стану хворого;

Б. Оцінка анамнезу хворого;

В. Оцінка об‘єму та характеру операції;

Г. Оцінка характеру анестезії;

Д. Оцінка спадкової схильності.

Вибрати правильні відповіді: Б, Д.


10. При оцінці операційного ризику у хворого сума балів склала 1,5. Яка ступінь операційного ризику?

А. I (незначний);

Б. II (помірний);

В. III (значний);

Г. IV (високий);

Д. V (дуже високий).

Вибрати правильні відповіді: А.


11. При оцінці операційного ризику у хворого сума балів склала 2,5. Яка ступінь операційного ризику?

А. I (незначний);

Б. II (помірний);

В. III (значний);

Г. IV (високий);

Д. V (дуже високий).

Вибрати правильні відповіді: Б.


12. При оцінці операційного ризику у хворого сума балів склала 5. Яка ступінь операційного ризику?

А. I (незначний);

Б. II (помірний);

В. III (значний);

Г. IV (високий);

Д. V (дуже високий).

Вибрати правильні відповіді: В.


13. При оцінці операційного ризику у хворого сума балів склала 8. Яка ступінь операційного ризику?

А. I (незначний);

Б. II (помірний);

В. III (значний);

Г. IV (високий);

Д. V (дуже високий).

Вибрати правильні відповіді: Г.


14. При оцінці операційного ризику у хворого сума балів склала 11. Яка ступінь операційного ризику?

А. I (незначний);

Б. II (помірний);

В. III (значний);

Г. IV (високий);

Д. V (дуже високий).

Вибрати правильні відповіді: Д.


15. Які основні завдання безпосередньо передопераційної підготовки хворого?

  1. уточнення діагнозу;

  2. виявлення супутніх захворювань;

  3. визначення показів до операції;

  4. боротьба з ендогенною інфекцією;

  5. встановлення гіповолемії та гіпопротеїнемії.

Вибрати правильну комбінацію відповідей: А) 1,2,3; Б) 2,3,4; В) 3,4,5; Г) 3,4; *Д) 4,5.


16. У чому заключається підготовка хворого до планової операції безпосередньо в день операції?

  1. загальна гігієнічна ванна;

  2. гоління шкіри у ділянці операційного поля;

  3. премедикація;

  4. переливання крові;

  5. промивання шлунку.

Вибрати правильну комбінацію відповідей: А) 1,2,3; Б) 2,3; В) 3,4; *Г) 2,3,5; Д)1,3.


17. Які види клізм застосовуються безпосередньо перед операцією?

А. гіпертонічна;

Б. сифонна;

В. очисна;

Виберіть правильну відповідь: В


18. У чому заключається профілактика раньової інфекції у передопераційному періоді?

1) санація порожнини роту;

  1. гігієнічна ванна;

  2. обробка операційного поля;

  3. зміна білизни;

  4. лікування піодермії.

Вибрати правильну комбінацію відповідей: А) 1,2,3,4; Б) 2,3,4,5; В) 1,2,4,5; Г)1,4,5; *Д) всі відповіді правильні.


19. Укажіть етапи хірургічної операції:

  1. хірургічний доступ;

  2. укладка хворого на операційний стіл;

3) оперативний засіб;

4) зупинка кровотечі;

  1. ушивання рани.

Вибрати правильну комбінацію відповідей: А) 1,2,3,4,5; Б) 1,2,3; *В) 1,3,5; Г) 1,3,4,5.


20. Що з перерахованого відноситься до методів профілактики контактного інфікування?

1) стерилізація білизни;

2) стерилізація інструментів;

  1. стерилізація шовного матеріалу;

  2. обробка рук хірурга;

  3. обробка операційного поля.

Вибрати правильну комбінацію відповідей: А) 1,2,3,4; Б) 1,3,4,5; В) 1,2,3,5; Г) 2,3,4,5; *Д)1,2,4,5.


Література:

Основна:

  1. Гостищев В.К. Общая хирургия. М., “Медицина”, 1997.- С. 326 – 342, 116 – 121.

  2. Загальна хірургія / За ред. С.П.Жученка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. Київ, "Здоров'я", 1999.- С. 235 – 240.

  3. Петров С.П. Общая хирургия. СПб., 2004. – С. 188-211.

  4. Хірургія. Т.1. / За ред. Я.С. Березницького, М.П. Захараша, В.Г. Мішалова. Дніпропетровськ, „Дніпро-VAL”, 2006. – 443 с.

  5. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. Київ, "Здоров'я", 2004.- С. 208 – 216.


Додаткова:

    1. Гостищев В.К. Руководство к практическим занятиям по общей хирургии. М., “Медицина”, 1987.- С. 33-42.

    2. Методика обстеження хірургічного хворого / За ред. М.О.Ляпіса. Тернопіль, 2000.

    3. Мокшонов И.Я. Врачебная деонтология. Минск, 1998.

    4. Мокшонов И.Я., Гарелин П.В., Дубовин О.И. и др. Хирургические операции. Минск, 2004. – С. 413.

    5. Хирургия в вопросах и ответах. / Под ред. И.А. Ерюхина. С.-Пб., 1999. – 218с.

    6. Чен Г., Соннендэй К.Дж., Лилремо К.Д. Руководство по технике врачебных манипуляций (2-е издание) перевод с английского. Москва: Медицинская литература, 2002. - 384 с.



Схожі:

Практичне заняття в поліклініці. Актуальність теми iconПлани проведення практичних (семінарських) занять Практичне заняття 1
Практичне заняття Основи організації банківського кредитування фізичних осіб – 2 год
Практичне заняття в поліклініці. Актуальність теми iconРани І рановий процес. Профілактика розвитку інфекції в рані. Лікування чистих ран. Актуальність теми
Актуальність теми: Рана є одним з основних проявів травматичного чи хірургічного впливу на тканини та органи
Практичне заняття в поліклініці. Актуальність теми iconАбсцес, флегмона, парапроктит, фурункул, карбункул, бешиха, гідраденіт. Актуальність теми
Актуальність теми: Гнійна інфекція проявляється запальним процесом у тканинах внаслідок проникнення І розмноженняв них гноєтворних...
Практичне заняття в поліклініці. Актуальність теми iconВступ актуальність теми
Актуальність теми. В сучасних умовах ринкових реформ та інтеграції України у світовий економічний, культурний І інформаційний простір...
Практичне заняття в поліклініці. Актуальність теми iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів офтальмологів Ι циклу за темою
Актуальність теми. Актуальність досліджуваної теми полягає в тім, що вчасно не діагностований І не коригований астигматизм може бути...
Практичне заняття в поліклініці. Актуальність теми iconРегламент відпрацювання пропущених практичних занять з судової медицини студент, який пропустив практичне заняття, має його
Студент, який пропустив практичне заняття, має його відпрацювати впродовж найближчих 2-х тижнів після фактичної дати пропуску
Практичне заняття в поліклініці. Актуальність теми icon29. основи клінічної онкології актуальність
В зв'язку з цим вивчення даної теми має важливе практичне значення. Можливість порівняти класичні клінічні ознаки з проявами захворювання...
Практичне заняття в поліклініці. Актуальність теми iconЗагальна характеристика роботи актуальність теми
Актуальність теми. Генерування штучного світла є одним із найбільш важливих досягнень людства. Через зір люди одержують більше 80%...
Практичне заняття в поліклініці. Актуальність теми iconВступ вступ розкриває сутність І стан наукової проблеми. У вступі стисло подається загальна характеристика роботи у такій послідовності: Актуальність теми
Актуальність теми: сутність проблеми, її значущість, роботи відомих науковців над розглядуваним питанням, обґрунтування необхідності...
Практичне заняття в поліклініці. Актуальність теми iconТематика практичних занять з курсу „Банківські операції” Практичне заняття 1 економічні та правові основи банківської діяльності (4 год.)
Практичне заняття 1 економічні та правові основи банківської діяльності (4 год.)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи