В. Е. Методична вказівка №1 icon

В. Е. Методична вказівка №1




Скачати 165.12 Kb.
НазваВ. Е. Методична вказівка №1
Дата23.06.2012
Розмір165.12 Kb.
ТипДокументи


“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на засіданні (методичній нараді)

кафедри соціальної медицини та ООЗ

“ ” 200 р.

Протокол № .

Зав. кафедри доцент Кардаш В.Е.


Методична вказівка №1



практичного заняття на тему:


Організація і форми проведення статистичного аналізу в

лікувально - профілактичних закладах.”






Навчальний предмет – основи організації охорони здоров’я та страхової медицини


V курс фармацевтичного факультету спеціальність : „клінічна фармація”,

кваліфікація: провізор-клінічний.


Тривалість заняття – 2 години.


Методичну вказівку склав:

Асистент С.І.Понцак




^

Чернівці – 2005


  1. Тема: Організація і форми проведення статистичного аналізу в лікувально-профілактичних закладах.


Науково – методичне обґрунтування теми:

^ Статистичне дослідження - це науково-організаційний процес, в якому
за єдиною програмою проводиться спостереження за певними явищами і
процесами, збір, реєстрація первинних даних, їх обробка та аналіз.

Будь-яке дослідження починається з обліку фактів та збирання первинного
матеріалу, який залежно від мети та завдання роботи може бути різнобічним
за своїм змістом та способами отримання. Наприклад, для вивчення чисельності
та складу населення потрібні переписи населення. Для вивчення поширеності
захворювань потрібен облік та реєстрація окремих захворювань в лікувально-
профілактичних закладах. Отримати систематичну інформацію про діяльність
лікувально-профілактичних закладів можливо лише при організації в них належ-
ного обліку відповідних даних. Отже, завданням статистичного дослідження
є збирання об'єктивної, вірогідної та повної за об'ємом базисної інформації.

Процес статистичного дослідження можна розділити на етапи:

• складання плану статистичного дослідження, розробка його програми;

• реєстрація та збирання статистичного матеріалу;

• розробка та зведення даних;

• статистичний аналіз;

• впровадження результатів дослідження в практику.

^ Перший етап - статистичне дослідження завжди проводиться за певним

планом, який включає як програмні, так і організаційні питання і визначається

завданням статистичного спостереження, яке повинно забезпечити повну і

різнобічну характеристику досліджуваного явища. Таким чином, складання

плану дослідження передбачає вирішення ряду організаційних питань, які

полягають у формулюванні мети, завдань дослідження, виборі об'єкта та одиниці спостереження, місця і терміну проведення дослідження, джерел отримання інформації, форми практичної реалізації, а також методів статис тичного дослідження.

Змістом другого етапу статистичного дослідження є:

• збирання матеріалу;

• поточний контроль реєстрації. -

Поточний контроль реєстрації може проводитись як на етапі заповнення
облікових документів, так і при формуванні комп'ютерної бази даних. Невірно
оформлені облікові документи повертаються на доопрацювання чи вилучаються
з подальшого аналізу.

На третьому етапі дослідження проводиться:

• шифрування матеріалу за ознаками, що підлягають обліку;

• розподіл одиниць спостережень на однорідні групи;

• підрахунок по групах та зведення в таблиці;

• розрахунок похідних величин.

Використання комп'ютерної техніки на сучасному етапі дозволяє автомати-
зувати значну частину процедур третього етапу.

Заключна стадія дослідження - четвертий етап - це аналіз, інтерпретація
та порівняння даних. Аналіз їх в статистичній таблиці доцільно почати з
підсумків, що дає загальну уяву про наведені результати. Потім аналізують
дані рядків і граф та визначають найбільш характерні з них, які є основою
формування статистичних закономірностей. Аналіз проводиться на основі
порівняння даних з контрольною групою, з існуючими нормативами, з середніми
рівнями в регіонах, зі стандартами, з даними інших закладів, оцінюється також
їх динаміка.

Будь-яка аналітична робота завершується літературним оформленням,
формулюванням висновків дослідження та розробленням пропозицій для впро-
вадження результатів дослідження в практику охорони здоров'я.

Таким чином, кожен медичний працівник повинен добре знати теоретичні основи статистики, вміти правильно використовувати статистичні методи та оцінювати отриману інформацію, яка накопичена в різних галузях його діяльності.


^ 2. Тривалість заняття: 2 години


3. Навчальна мета:

Метою будь-якого наукового дослідження є розкриття суті масових явищ, процесів, закономірностей. При виконанні медико-соціальних досліджень необхідним є поєднання знань медичної статистики та соціально-економічних дисциплін. Наприклад, при проведенні медико-соціальних досліджень, вивченні смертності, народжуваності, захворюваності обов'язковим є групування статистичних матеріалів за основними соціально-економічними групами. Оцінка економічної ефективності лікувально-профілактичних заходів базу-
ється на методах економічної науки. В медико-статистичних дослідженнях не повинно бути суттєвих розбіжностей у якісних особливостях об'єкта, а також суб'єктивних прикрас в аналізі зібраних матеріалів. Не можна також виключати поодинокі чи додавати нові спостереження, які більше підходять для дослідження. Не слід вилучати окремі факти для обов'язкового доведення якоїсь суб'єктивної думки. При вивченні дії окремих чинників на організм людини у певній групі осіб необхідно для порівняння використовувати іншу групу, контрольну, по можливості однорідну з першою, за виключенням тих ознак, дія яких вивчається. Такий підхід є найважливішим елементом достовірності подальших висновків. Метою даного заняття є навчити студентів методиці проведення статистичного дослідження та аналізу роботи ЛПЗ.

3.1.Знати:


  • Етапи статистичного дослідження.

  • Основні елементи кожного етапу статистичного дослідження.

  • Основні методи збору статистичного матеріалу.

  • Правила побудови різних видів таблиць:

- простих;

- групових;

- комбінаційних.


3.2. Вміти:

  • Правильно збирати та групувати статистичний матеріал.




  • Шифрувати згрупований матеріал.




  • Будувати різні види таблиць в залежності від отриманих груп ознак.


^ 3.3.Опанувати практичні навички:

  • Засвоїти методи збирання та способи зведення в таблиці статистичних даних за діяльністю ЛПЗ.

4. Поради студенту:

Під час підготовки до практичного заняття по вказаній темі студенти опрацьовують підручник:

  • Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я. - Тернопіль, 2000.- С.23-43.

При цьому слід пам’ятати, що при підготовці дослідження , крім мети, необхідно визначити, що саме підлягає обстеженню - встановити його об'єкт, тобто статистичну сукупність осіб чи явищ. що складається з одиниць, фактів, які підлягають вивченню. Так, наприклад, це може бути сукупність фізичних осіб (хворі, померлі), функціональних одиниць (ліжка в лікарні, стаціонари), контингентів, яким притаманні певні явища (непрацездатні робітники ) та ін.

Об'єкт статистичного спостереження повинен мати межі визначеної для
вивчення сукупності. Так, наприклад, до проведення статистичного дослідження
діяльності лікувально-профілактичних закладів потрібно визначити, діяльність
яких закладів буде вивчатися. Вони регламентуються завданнями дослідження.

При вивченні поширеності захворювань та смертності населення також
необхідно окреслити межі даної сукупності - серед яких груп населення це
явище повинно вивчатися. Якщо не визначити точно об'єкт та межі дослідження, то отримані дані не дадуть повного уявлення про рівень та склад явища. Таким чином, вибір та визначення об'єкта залежить від мети та завдань статистичного спостереження.

Разом з визначенням об'єкта потрібно визначити одиницю спостереження.
^ Одиниця спостереження - це складова частина статистичної сукупності (окрема особа, окреме явище), складовий елемент об'єкта, якому притаманні ознаки, що підлягають реєстрації та вивченню (стать, вік, маса тіла при народженні, стаж, результат лікування, термін перебування у стаціонарі та інше). Вона повинна бути чітко визначена: так. при вивченні захворюваності одиницею спостереження може бути як хвора людина, так і окреме захворювання залежно від визначених завдання та мети дослідження.

Слід також пам’ятати що достовірність дослідження напряму залежить від кількісної та якісної репрезентативності вибіркової сукупності генералній.

5. Контрольні питання:

1. Статистичний метод в аналізі роботи ЛПЗ.

2. Основні етапи статистичного методу.

3. Програма і план статистичного аналізу.

4. Збір статистичних даних, його види.

5. Поняття про групування та шифрування статистичних даних.

6. Види статистичних таблиць та вимоги до їх складання.

^ 6. Матеріали для позааудиторної роботи:

Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я. - Тернопіль, 2000.- С. 120-152


7. Література:

7.1.Основна.

1.Серенко А.Ф. Социальная гигиена и организация здравоохранения.-М.:Медицина. 1984.- С.168-184.

2. Голяченко О.М. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я.-Терношль.1994,- С.1-29.

3. Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я. - Тернопіль, 2000.- С. 23-43.


7.2 Додаткова.


1. Лисицин Ю.П. Руководство к практическим занятиям по социальной гигиене и организации здравоохранения.- М.:Медицина, 1995. – С. 143-156.


“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на засіданні (методичній нараді)

кафедри соціальної медицини та ООЗ

“ ” 200 р.

Протокол № .

Зав. кафедри доцент Кардаш В.Е.


^

Методична вказівка №2



практичного заняття на тему:


Статистичні величини. Абсолютні та відносні величини, їх значення та методика обчислення”






Навчальний предмет – основи організації охорони здоров’я та страхової медицини


V курс фармацевтичного факультету спеціальність : „клінічна фармація”,

кваліфікація: провізор-клінічний.


Тривалість заняття – 2 години.


Методичну вказівку склав:

Асистент С.І.Понцак




^

Чернівці – 2005


  1. Тема: Статистичні величини. Абсолютні та відносні величини, їх значення та методика обчислення


Науково – методичне обґрунтування теми:


Сучасний етап розвитку суспільства характеризується широким впровадженням статистики в різні галузі науки, техніки, народного господарства. За допомогою кількісних характеристик із урахуванням конкретних історичних умов статистика допомагає виявити найважливіші закономірності різних процесів в економічному соціальному житті суспільства.

Медична статистика широко використовується при вивченні питань, які пов’язані з медициною, гігієною, охороною здоров’я. Будучи основним методом соціальної гігієни та організації охорони здоров’я, вона в той же час представляє одну із галузей статистики.

В медичні статистиці розрізняють три основні розділи:

  • Теоретичні і методичні основи медичної статистики.

  • Статистика здоров’я населення.

  • Статистка охорони здоров’я.

До завдань медичної статистики входять:

  • Виявлення особливостей в стані здоров’я населення та чинників, які визначають його.

  • Вивчення даних про мережу діяльності та кадри лікувально-профілактичних закладів, а також даних про результати лікувально-оздоровчих заходів, які використовують під час пошуку шляхів поліпшення здоров’я населення та подальшого удосконалення системи охорони здоров’я.

Крім того, методи медичної статистики застосовують в експериментальних клінічних гігієнічних і лабораторних дослідженнях.

Таким чином, кожен медичний працівник повинен добре знати теоретичні основи статистики, вміти правильно використовувати статистичні методи та оцінювати отриману інформацію, яка накопичена в різних галузях його діяльності.

^ 2. Тривалість заняття: 2 години


3. Навчальна мета:

Абсолютні величини без перетворення їх у відносні показники мають обмежене значення і використовуються частіше всього, коли явище дуже мале, або для заповнення медичної документації, лабораторних документів.

Відносні величини розраховуються шляхом ділення однієї абсолютної величини на іншу. Отриманий результат слід множити, як правило, на 100, 1000, 10.000 і т.д. Відповідно до цього відносні величини можуть бути обчислені у відсотках, промілях, продецемілях і т.д. Тому вони часто застосовуються під час проведення соціально-гігієнічних досліджень.

Метою даного заняття є навчити студентів обчислювати абсолютні та відносні величини та зрозуміти їх значення у медичній статистиці.

3.1.Знати:

  • Порядок отримання абсолютних величин.

  • Порядок обчислення відносних величин:

  • Інтенсивних показників;

  • Екстенсивних показників

  • Показників співвідношення та наочності.


3.2. Вміти:

  • Проводити розрахунок інтенсивного показника:



^

Явище : Середовище х 1000 = ?





  • Проводити розрахунок екстенсивного показника:



^

Частина явища : Явище в цілому х 100 = ?





  • Оцінювати отримані результати в практиці охорони здоров’я.


3.3.Опанувати практичні навички:

  • Обчислення та оцінка відносних величин

4. Поради студенту:

Під час підготовки до практичного заняття по вказаній темі студенти опрацьовують підручник:

  • Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я. - Тернопіль, 2000.- С.23-43.

При цьому слід пам’ятати, що для характеристики сукупності, яка вивчається головним чином при альтернативному розподілі за якісними ознаками використовують так звані відносні величини. Відносні величини дуже поширені і постійно застосовуються в медицині та охороні здоров’я. Вони необхідні, перш за все, для порівняння та співставлення однієї сукупності з іншою.

Відносні величини розраховуються шляхом співвідношення (ділення однієї абсолютної величини на іншу абсолютну величину). Отриманий результат слід множити, як правило, на 100, 1000, 10.000 і т.д. Відповідно до цього відносні величини можуть бути представлені у відсотках, промілях, продецемілях і т.д.

Розрізняють наступні види відносних величин: екстенсивні показники, інтенсивні показники, показники співвідношення та наочності.

В соціально-гігієнічних дослідженнях за “явище” слід приймати народжуваність, смертність, шлюбність та інші види життєдіяльності населення. А за “середовище” може бути чисельність населення, а також чисельність окремих його груп (вікових, статевих, професійних та інших) .

Слід вміти не лише розраховувати інтенсивні та екстенсивні показники, але і правильно визначати для них графічні зображення.

5. Контрольні питання:

1. Поняття про статистичні дані, статистичні величини та статистичні показники.

2. Абсолютні та відносні величини, їх значення в статистичному аналізі.

3. Методика обчислення відносних показників.

4. Поняття про динамічний ряд, методика його обробки та аналізу показників.

5. Графічні зображення статистичних показників.


^ 6. Матеріали для позааудиторної роботи:

Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я. - Тернопіль, 2000.- С.43-52.


7. Література:

7.1.Основна.

1.Серенко А.Ф. Социальная гигиена и организация здравоохранения.-М.:Медицина. 1984.- С.104 – 123.

2. Голяченко О.М. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я.-Терношль.1994,- С.204-241.

3. Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я. - Тернопіль, 2000.- С.120-152.


7.2 Додаткова.


1. Лисицин Ю.П. Руководство к практическим занятиям по социальной гигиене и организации здравоохранения.- М.:Медицина, 1995. – С. 123 – 143.


“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на засіданні (методичній нараді)

кафедри соціальної медицини та ООЗ

“ ” 200 р.

Протокол № .

Зав. кафедри доцент Кардаш В.Е.


^

Методична вказівка № 9



практичного заняття на тему:


Типи лікувально-профілактичних закладів, їх основна медична документація






Навчальний предмет – основи організації охорони здоров’я та страхової медицини


V курс фармацевтичного факультету спеціальність : „клінічна фармація”,

кваліфікація: провізор-клінічний.


Тривалість заняття – 2 години.


Методичну вказівку склав:

Асистент С.І.Понцак




^

Чернівці – 2005



1. Тема: Типи лікувально-профілактичних закладів, їх основна медична документація.

Науково – методичне обґрунтування теми:


Різноманітна діяльність амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних закладів потребує оперативної корекції та планування на основі поточного обліку, аналізу роботи закладу в цілому, окремих підрозділів і медичного персоналу.

Верховна Рада України розробила комплексну програму подальшого поліпшення охорони здоров’я населення України. У всій системі організації охорони здоров’я чільне місце належить лікувально-профілактичній допомозі населенню, яка є основною ланкою здоровоохорони.

Медичну допомогу населенню України надає розгалужена мережа лікувально-профілактичних та санітрно-профілактичних закладів. До яких слід віднести:

1.Лікувально-профілактичні заклади:

  • Лікарняні заклади

  • Лікувально-профілактичні заклади особливого типу

  • Диспансери

  • Амбулаторно-поліклінічні заклади

  • Заклади переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги

  • Заклади охорони материнства та дитинства

  • Санаторно-курортні заклади


2.Санітарно-профілактичні заклади:

  • Санітарно-епідеміологічні заклади

  • Заклади санітарної просвіти


3.Фармацевтичні (аптечні) заклади.

4.Інші заклади.

5.Заклади медико-соціального захисту.

Лікувально-профілактична допомога населенню України базується на загальнодоступності, високій кваліфікації, безоплатності, синтезу лікувальної справи та профілактики, диспансеризації, дільничному принципі обслуговування.

Зміцнення та збереження здоров’я населення забезпечується роботою всіх закладів охорони здоров’я і повинно бути невід’ємною складовою частиною знань майбутніх медичних працівників.


^ 2. Тривалість заняття: 2 години


3. Навчальна мета: Ознайомити студентів із структурою та функціями окремих лікувально-профілактичних закладів, основною медичною документацією поліклініки (амбулаторії, ФАПу) та стаціонару.


3.1.Знати:


  • Поняття про лікувально-профілактичний заклад.

  • Основні типи лікувально-профілактичних закладів: міська лікарня, дитяча лікарня, обласна лікарня, районна лікарня, дільнична лікарня, спеціалізовані лікарні.

  • Диспансери: лікувально-фізкультурний, кардіологічний, шкірно-венерологічний, наркологічний, онкологічний, ендокринологічний, протитуберкульозний, психіатричний, трахоматозний.

  • Амбулаторно-поліклінічні заклади: амбулаторія, міська поліклініка, дитяча міська поліклініка, дитяча стоматологічна поліклініка, стоматологічна поліклініка, фельдшерсько-акушерський пункт, фізіотерапевтична поліклініка, центральна районна поліклініка.

  • Заклади швидкої і невідкладної медичної допомоги та заклади переливання крові: станція переливання крові, станція швидкої та невідкладної допомоги.

  • Заклади охорони материнства і дитинства: дитячі ясла, дім дитини, молочна кухня, пологовий будинок.

  • Санаторно-курортні заклади: дитячий санаторій, санаторій, санаторій-профілакторій, спеціалізований санаторій, курортна поліклініка.

  • Санітарно-профілактичні заклади: дезінфекційна станція, міська СЕС, обласна СЕС, районна СЕС, будинок санітарної просвіти.

  • Заклади судово-медичної експертизи: бюро судово-медичної експертизи.

3.2.Вміти:

  • Вести основну медичну документацію: первинно-облікову, обліково-статистичну та звітну.

  • Дотримуватись основних правил заповнення та реєстрації найбільш поширених медичних документів.

  • Заповнювати всі види медичної документації, що обробляються середніми медичними працівниками.

^ 3.3.Опанувати практичні навички:

Заповнити термінове повідомлення про інфекційне захворювання, харчове отруєння, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення (ф.058/о).

^ 4. Поради студенту:

Під час підготовки до практичного заняття по вказаній темі студенти опрацьовують підручник:

  • Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я. - Тернопіль, 2000.- С.23-43.

  • Посібник для ведення основної медичної документації в поліклініці та стаціонарі під ред. д.мед.н. Ц.В.Ясинського.



При вивченні даної теми слід звернути увагу, що система охорони здоров’я України на сучасному етапі підлягає реформуванню та збільшенню питомої ваги ланки первинної медико-санітарної допомоги населенню.

5. Контрольні питання:

1. Типи лікувально-профілактичних закладів: (загально-соматичні; спеціалі­зовані; для обслуговування дітей та жінок; диспансери, санаторії тощо).

2. Первинно-облікова медична документація поліклініки та стаціонару: (медична карта амбулаторного хворого, історія розвитку дитини, медична карта стаціонарного хворого, індивідуальна карта вагітної, породіллі).

3. Обліково-статистична медична документація (талон на прийом до лікаря, статистичний талон для реєстрації заключних діагнозів, щоденник обліку роботи лікаря, щоденник обліку роботи медичної сестри, контрольна карта диспансерного нагляду, термінове повідомлення про інфекційне захворювання, обов'язкові повідомлення на онкохворих, туберкульоз та шкірно-венеричні захворювання, листок непрацездатності, довідки про тимчасову непрацездатність, карта профілактичних щеплень).

4. Звітна медична документація.


^ 6. Матеріали для позааудиторної роботи:

Посібник для ведення основної медичної документації в поліклініці та стаціонарі. П/ред. проф.Ц.В.Ясинського.- Чернівці, 1997.


7. Література

7.1.Основна.

1.Серенко А.Ф. Социальная гигиена й организация здравоохранения.-М.:Медицина. 1984.- С.168-184.

2. Голяченко О.М. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я.-Терношль.1994,- С.1-29.

3. Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я. - Тернопіль, 2000.- С.23-43.


7.2 Додаткова.


1. Баткис Г.А. , Лекарев Л.Г. Социальная гигиена и организация здравоохранения. – М., 1980, С. 25-47.


Схожі:

В. Е. Методична вказівка №1 iconМетодична вказівка
Студентам IV курсу медичного факультету для самостійної підготовки до практичного заняття
В. Е. Методична вказівка №1 iconН.І. Методична вказівка
Політика І мораль. Засоби масової інформації в політиці. Соціально-політичні доктрини сучасності
В. Е. Методична вказівка №1 iconМетодична вказівка
Вияснення теоретичних знань інтернів, формування навиків клінічного мислення, засвоєння діагностики та лікування флегмони
В. Е. Методична вказівка №1 iconМетодична вказівка практичного заняття
...
В. Е. Методична вказівка №1 iconМетодична вказівка для організації самостійної позааудиторної роботи студентів
Етіологію І патогенез гострих та хронічних запальних захворювань жіночих статевих органів
В. Е. Методична вказівка №1 iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
Частота екстрагенітальної патології (егп) у вагітних, за даними різних авторів, становить 30—70% І не має тенденції до зниження
В. Е. Методична вказівка №1 iconЮ. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття
Нутріціологія дитячого віку. Види вигодовування. Переваги природного вигодовування
В. Е. Методична вказівка №1 iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
...
В. Е. Методична вказівка №1 iconМетодична вказівка
...
В. Е. Методична вказівка №1 iconМетодична вказівка для організації самостійної позааудиторної роботи студентів
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи