Методичні вказівки icon

Методичні вказівки




НазваМетодичні вказівки
Сторінка1/3
Дата24.06.2012
Розмір0.56 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ
МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОГО СЕМЕСТРОВОГО ЗАВДАННЯ

з курсу „Інженерні рішення з безпеки праці на будівельному майданчику при реконструкції” (“Охорона праці в галузі”)”


(для студентів 5 курсу денної, 3 і 6 курсів заочної форм навчання спец. 7.092101 „Промислове та цивільне будівництво” )


Харків –ХНАМГ - 2005


Методичні вказівки до виконання курсового проекту та індивідуального семестрового завдання з курсу „Інженерні рішення з безпеки праці на будівельному майданчику при реконструкції” (“Охорона праці в галузі”)” (для студентів 5 курсу денної, 3 і 6 курсу заочної форм навчання спеціальності 7.092101 „Промислове та цивільне будівництво”). Укл. Абракітов В.Е.- Харків: ХНАМГ, 2005. - 6 с.


Укладач: В. Е. Абракітов


Рецензент: Ю.І. Жигло


Відповідальний за випуск: Б. М. Коржик


Рекомендовано кафедрою “Безпека життєдіяльності”, протокол № 15 від 2.07.04


Загальні вимоги до виконання та оформлення роботи

Робочою програмою курсу „Інженерні рішення з безпеки праці на будівельному майданчику при реконструкції” передбачено самостійне виконання студентами курсового проекту або індивідуального семестрового розрахунково-графічного завдання, до виконання якого вони приступають після вивчення теоретичної частини курсу. Обсяг самостійної роботи (курсовий проект або індивідуальне семестрове завдання, кількість завдань в ньому) варіюється залежно від форми навчання: (денна – 5 курс, заочна – 3 курс; заочна – 6 курс). Курсовий проект складається з розрахунково-пояснювальної записки, де наводяться відповідні розрахунки; а також загального креслення відповідних рішень (формат А1). Індивідуальне семестрове завдання складається з розрахунково-пояснювальної записки, де наводяться відповідні розрахунки і схеми.

Мета виконання роботи – надати майбутньому фахівцю в галузі промислового та цивільного будівництва теоретичні знання та практичні навички для вирішення проблем організації та технічного забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці на об‘єктах його майбутньої професійної діяльності, тобто створити йому умови та можливість самостійно приймати інженерні рішення з безпеки праці на будівельному майданчику. Потрібно закріпити теоретичні знання студентів на практиці, вирішуючи конкретні питання з безпеки технологічних процесів при виборі такелажної оснастки, забезпеченні стійкості конструкцій, визначенні небезпечних зон та ін. Вирішення цих питань на практиці неможливе без практичних навичок. Для цього необхідно, щоб студент самостійно міг користуватися науково-технічною літературою та довідниками; аналізувати небезпечні ситуації того чи іншого будівельно-монтажного процесу, самостійно вирішувати різноманітні питання безпечних умов праці при будівельних роботах.

У майбутньому дипломному проекті студент самостійно розробляє главу "Охорона праці", органічно зв'язану з темою проекту. При виконанні даної глави застосовуються знання, уміння, навички, здобуті студентами саме при вивченні курсу „Інженерні рішення з безпеки праці на будівельному майданчику при реконструкції” (“Охорона праці в галузі”), та виконанні курсового проекту або індивідуального семестрового завдання.

Робота складається з розв’язання декількох (залежно від форми навчання) інженерних завдань згідно з обраним варіантом.

^ Студенти 3 курсу заочної форми навчання виконують всі завдання курсового проекту, надаючи:

  • необхідні графічні матеріали у вигляді аркуша формату А-1,

  • розрахунково-пояснювальну записку.

Студенти 5 курсу денної форми навчання виконують індивідуальне семестрове завдання, що відрізняється від курсового проекту значно меншим обсягом та оформленням креслень. Вирішенню підлягають завдання № 1, 2, 4, 5, 6. Аркуш формату А-1 не викреслюють; необхідні схеми та інші графічні матеріали розміщують в тексті розрахунково-пояснювальної записки.

^ Студенти 6 курсу заочної форми навчання виконують індивідуальне семестрове завдання найменшого (порівняно з іншими формами навчання) обсягу. Вирішенню підлягають завдання № 1, 2, 5, 6. Аркуш формату А-1 не викреслюють; необхідні схеми та інші графічні матеріали розміщують в тексті розрахунково-пояснювальної записки.

Форма навчання

Необхідний обсяг роботи

3 курс заочної форми

Курсовий проект




Зав-дан-ня 1




Зав-дан-

ня 2




Зав-дан-ня 3




Зав-дан-ня 4




Зав-дан-ня 5




Зав-дан-ня 6




Креслення формату А-1




















































5 курс денної форми













Індивідуальне семестрове завдання




Зав-дан-ня 1




Зав-дан-

ня 2










Зав-дан-ня 4




Зав-дан-ня 5




Зав-дан-ня 6














































6 курс заочної форми






















Індивідуальне семестрове завдання




Зав-дан-ня 1




Зав-дан-

ня 2
















Зав-дан-ня 5




Зав-дан-ня 6











































Варіант курсового проекту або індивідуального семестрового завдання визначають залежно від двох незалежних між собою груп параметрів: передостанньої та останньої цифр номеру залікової книжки виконавця.

Вся сукупність вихідних даних до кожної задачі поділена на дві групи варіативних параметрів та б), частина яких (а) залежить від передостанньої цифри, інша частина (б) - від останньої цифри номеру залікової книжки студента. Таким чином, залежно від сполучення індивідуальних особливих даних (які залежать як від передостанньої, так і від останньої цифр номеру) утворюється досить велика кількість варіантів (від 00 до 99), що практично виключає можливість повторення їх в межах однієї академічної групи.




Індивідуальне семестрове завдання оформляють чітко і розбірливо в учнівському зошиті або на аркушах паперу формату А-4 з полями для зауважень викладача-рецензента. Розрахунково-пояснювальну записку починають з титульного аркуша, далі йдуть завдання на виконання проекту та зміст записки. Закінчується записка списком використаної літератури. На обкладинці роботи студент вказує назву кафедри („Безпека життєдіяльності”), академії та міністерства (освіти та науки), до якого вона відноситься; робить надпис «Курсовий проект» або „Індивідуальне семестрове завдання” із зазначенням дисципліни, по якій вона виконується; вказує групу, рік навчання, номер залікової книжки (передостання та остання цифри якого формують номер варіанту), своє прізвище та ініціали; прізвище та ініціали викладача, під керівництвом якого виконується робота.

Відповіді на запитання і розв’язання задач студенти супроводжують ескізами, схемами і графіками. Текстову частину, формули необхідно супроводжувати посиланнями на використану літературу, перелік якої наводять наприкінці роботи. Там же студент ставить дату її виконання і свій підпис.

Графічна частина (курсового проекту) містить загальне креслення, що відображує прийняті рішення безпеки виконання робіт при виконанні будівельних робіт та монтажі будівельних конструкцій (формат А-1).


^ Завдання 1. Тема «Безпека при роботах «нульового циклу» будівництва»

Розрахувати й графічно зобразити величину небезпечної зони при роботі землерийних та вантажопідйомних машин з урахуванням можливого обвалення ґрунту (під час послідовних технологічних процесів "нульового циклу" будівництва) для таких технологічних процесів:

1.1. Робота екскаватора з прямою лопатою в забої при розробці ґрунту бічною проходкою (грабарства);


Рис. 1.1 - Небезпечна зона при роботі землерийної машини в забої

1.2. Робота стрілового крану, встановленого біля укосу того ж котловану, що вже виритий екскаватором (монтаж елементів фундаментів).


Рис. 1.2 - Небезпечна зона при роботі стрілового крана біля укосу



Роботи проводять при наступних умовних даних, наведених в табл. 1.а. і табл. 1.б


Таблиця 1.а

Вихідні дані за варіантами

Передостання цифра номеру залікової
книжки

Варіативний
параметр а:

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Висота укосу (гли-бина виїмки) Н, м

1,5

3

3

2

3

3,5

1,5

3

2,5

2,5

Радіус копання Rк, м, радіус вивантаження Rв, м

6,5

6,7

7,3

6,7

7,0

5,5

6,7

5,5

6,7

6,7




Таблиця 1.б

^ Вихідні дані за варіантами

Остання цифра номеру залікової
книжки

Варіативний
параметр б:

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Відстань між віссю руху екскаватора і підошвою укосу К, м

4,5

5

5,5

5,5

5

4,5

4,5

5

5,5

5

Вид ґрунту


Насипний не ущільнений

Піщаний

Супісь

Суглинок

Глина

Ліси і лісоподібні

Супісь

Піщаний

Суглинок

Глина


Потрібно:

1.1. Для роботи екскаватора в забої, користуючись [9, с. 66, 67]:

1.1.1. Накреслити розрахункову схему (згідно з рис. 1.1)

1.1.2. Визначити величину закладення ґрунту В [9, табл. 4.1] (див. додаток 1)

1.1.3. Розрахувати відстань від верху забою до лінії нормативної крутості укосу А

1.1.4. Знайти величину небезпечної зони при роботі екскаватора Qэк, м.

1.2. Для роботи стрілового крану біля укосу того ж котловану, користуючись [9, с. 67-68)]:

1.2.1. Накреслити розрахункову схему (згідно з рис. 1.2);

1.2.2. Визначити найменш допустиму відстань по горизонталі від основи укосу виїмки до найближчої опори машини Qт, м ([9, табл. 4.2)] (див. додаток 2);

1.2.3. Зобразити небезпечну зону на кресленні.

Завдання 2. Тема «Безпека при роботі вантажопідіймальних кранів »

Для безпечної організації монтажних робіт провести розрахунок стійкості баштового крана. Визначити розмір небезпечної зони при роботі того ж крана згідно з [15].

Потрібно:

2.1. Перевірити вантажну стійкість баштового крана з урахуванням додаткових навантажень і ухилу шляху при підйомі вантажу вагою Q, кН. (без переміщення крана).

2.2. Визначити величину небезпечних зон при роботі того ж баштового крана при побудові споруди висотою Нбудівлі, м.

Вихідні дані: вага крана G, кН; виліт стріли Lвильоту стрiли, м; довжина колії Lпідкр. колії, м; ширина колії Sпідкр. колії, м; відстань від осі обертання стріли до центра ваги крана с, м; швидкість підйому вантажу v =0,5 м/с; час хиткого режиму роботи крана при пуску і гальмуванні t, с; вітрове навантаження на кран W, Па; вітрове навантаження на вантаж W1, Па; відстань від головки рейки до центра додатка вітрового навантаження на кран ?, м; частота обертання крана навколо вертикальної осі n, хв-1; відстань від головки рейки до оголовка стріли крана h, м; відстань від головки рейки до центра ваги підвішеного вантажу Н, м; кут нахилу шляху крана ?, о; відстань від осі обертання крана до ребра перекидання b, м; відстань від осі обертання крана до центра ваги вантажу, що піднімається, а, м; відстань від центра додатка вітрового навантаження - на вантаж до головки рейки ?1, м; відстань від центра ваги крана до головки рейки h1, м.

Варіативні вихідні дані по варіантах наведені в табл. 2.1.а і 2.1.б.


Таблиця 2.1.а

Вихідні дані за варіантами

Передостання цифра номеру залікової
книжки

Варіативний
параметр а:

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Q, кН

80

100

40

52

100

60

48

40

80

120

n, об/хв.-1

0,2

0,44

0,6

0,2

0,44

0,6

0,44

0,6

0,44

0,6

G, кН

2500

3000

2000

1800

2000

2200

2700

3500

3700

2650

с, м

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

0,3

h1, м

15

15

10

15

10

12

15

15

10

12

v, м/с

0,5

1,2

1,3

2,0

0,5

1,2

1,3

2,0

1,5

1,6

t, с

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

h, м

20

25

30

35

20

25

30

35

20

20

Н, м

20

25

20

25

20

25

20

25

20

25

?, град

0

1

1

2

2

0

1

3

2

2

b, м

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

а, м

23

24

25

26

23

24

25

26

23

22

W, Па

150

200

100

160

160

150

200

100

160

160

?, м

15

15

10

15

10

12

15

15

10

12

W1, Па

50

50

30

50

40

50

50

30

50

40

?1, м

22

20

20

20

20

20

20

20

20

20


Прискорення вільного падіння прийняти стандартним щодо нормальних умов: g = 9,81 м/c2.


Таблиця 2.1.б

Вихідні дані за варіантами

Остання цифра номеру залікової
книжки

Варіативний
параметр б:

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Нбудівлі, м

15

18

20

24

36

45

40

38

19

21

Lвильоту стрiли, м

30

45

24

30

45

30

24

30

30

30

Lпідкранової колії, м

25

37,5

50

62,5

75

87,5

100

50

62,5

37,5

Sпідкранової колії, м

6,0

7,5

6,0

7,5

6,0

6,0

7,5

6,0

7,5

6,0


Вказівки до розв’язання завдання:

2.1. Умови вантажної стійкості крана можна сформулювати таким чином: зазначений і розрахований згідно із завданням коефіцієнт вантажної стійкості баштових кранів Кг повинен перевищувати чи дорівнювати 1.15.



Рис. 2.1. Розрахункова схема стійкості баштових кранів з вантажем


Вантажна стійкість баштового крана повинна відповідати умові

K1Mг  Мп,

де K1- коефіцієнт вантажної стійкості, прийнятий для горизонтального шляху без урахування додаткових навантажень рівним 1,4, а при наявності додаткових навантажень (вітер, інерційні сили) і впливу найбільшого ухилу шляху, що допускається, - 1,15;

Mг - момент, створюваний робочим вантажем щодо ребра перекидання, т•м;

Мп - момент всіх інших (основних і додаткових) навантажень, що діють на кран щодо того ж ребра з урахуванням найбільшого ухилу шляху, що допускається, у т . м.

Величину вантажного моменту Мг визначають за формулою

Mг = Q{a-b},

де Q - вага найбільшого робочого вантажу, кг;

а - відстань від осі обертання крана до центра ваги найбільшого робочого вантажу, підвішеного до гака, при установці крана на горизонтальній площині, м;

b - відстань від осі обертання крана до ребра перекидання, м.

Величину утримуючого моменту Мп, що виникає в крані від дії основних і додаткових навантажень, знаходять з виразу

Мп =М'в - Му Мц.с. - Ми - Мв

де М'в - момент, що відновлює, від дії власної ваги крана:

М'в =G(b+c)cos ;

G - вага крана, кг;

с - відстань від осі обертання крана до його центра ваги, м;

 - кут нахилу шляху крана, град; для пересувних стрілових кранів, а також кранів-екскаваторів a =3° при роботі без виносних опор і  =1,5° при роботі з виносними опорами; для баштових кранів  =2° при роботі на тимчасових шляхах і  =0° при роботі на постійних шляхах;

My - момент, що виникає від дії власної ваги крана при ухилі шляху:

My=Gh1sin ;

h1 - відстань від центра ваги крана до площини, що проходить через точки опорного контуру, м;

Мц.с.- момент від дії відцентрових сил:



n - число оборотів крана навколо вертикальної осі, хв.;

h - відстань від оголовка стріли до площини, що проходить через місця опорного контуру, м;

Н- відстань від оголовка стріли до центра ваги підвішеного вантажу (при перевірці на стійкість вантаж піднімають над землею на 20 - 30 см);

Ми - момент від сили інерції при гальмуванні вантажу, що опускається:



Тут v - швидкість підйому вантажу, м/с (при наявності вільного опускання вантажу розрахункову величину швидкості приймають рівною 1,5м/с);

g - прискорення сили ваги, рівне 9,81 м/с2;

t - час несталого режиму роботи механізму підйому (час гальмування вантажу), с;

Мв - вітровий момент:

Мв = Мв.к + Мв.г = Wс + W1с1,

де Мв.к - момент від дії вітру на кран;

Мв.г - момент від дії вітру на підвішений вантаж;

W - сила тиску вітру, що діє паралельно площини, на яку встановлений кран, на навітряну площу крана, кг;

W1 - сила тиску вітру, що діє паралельно площини, на якій установлений кран, на навітряну площу вантажу, кг;

с=h1 та с1=h відстань від площини, що проходить через місця опорного контуру, до центра додатка вітрового навантаження, м.

Величину коефіцієнта вантажної стійкості крана, не призначеного для переміщення з вантажем, визначають за формулою



Примітки: тиск вітру на кран W визначають за формулою

W = kqF,

де k- коефіцієнт аеродинамічного опору; для суцільних балок формою прямокутного перерізу k =1,49, для прямокутних кабін машиністів, противаг, відтягнень кранів і т.п. k =1,2; для конструкцій із труб діаметром 170 мм k=0,7, а з труб діаметром 140-170 мм k =0,5;

q - розрахунковий напір, кг/м2, за ГОСТ 145165;

F - навітряна поверхня крана і вантажу, м2.

При проведенні розрахунку кранів на вантажну стійкість тиск вітру для більшості районів країни приймають: для самохідних стрілових кранів 25 кг/м2, для високих баштових монтажних кранів 15 кг/м2.

Для кранів висотою (чи встановлюваних на висоті) над поверхнею землі від 20 до 100 м розрахунковий напір визначають інтерполяцією, причому загальну висоту крана розбивають на зони по 20 м, розрахунковий напір у межах кожної зони приймають постійним і визначають за висотою середнього місця зони.

Навітряна поверхня крана визначається площею, обмеженої контуром крана, і ступенем заповнення цієї площі елементами ґрат

F = aF,

де F - площа, обмежена контуром крана, в м2,

а - коефіцієнт заповнення; для суцільних конструкцій а =1, для ґратчастих конструкцій а = 0,3-0,4.

Навітряну площу вантажу визначають за дійсною площею найбільших вантажів, що піднімаються краном.

2.2. Визначення межі небезпечної зони при роботі крана виконують згідно з [15]. При виконанні завдання слід користуватися [9, с. – 69-71], та [10].

При роботі на висоті небезпечною зоною вважається відкрита ділянка, розташована під зоною проведення робіт (рис. 2.2), межі якої визначають за горизонтальною проекцією площі робіт, збільшеної на величину можливого відльоту падаючого предмета (додаток 3) або за формулою

03 = 0,3 . Нробіт,

де Нробіт - висота, на якій виконуються роботи, м.




Рис. 2.2 - Небезпечна зона поблизу споруди, що будується

При визначенні небезпечної зони, що виникає від падіння конструкції при переміщенні краном, можна користуватися формулою, м

Sвідльоту = ,

де S — значення гранично можливого відльоту конструкції в сторону від первинного положення її центра ваги при можливості вільного падіння, м;

h — висота підйому конструкції над рівнем землі, монтажним горизонтом у процесі монтажу, м; m — довжина стропа, м; ? — кут між вертикаллю і стропом, град; n — половина довжини конструкції, м.

Межу небезпечної зони роботи баштових кранів визначають таким чином:

за довжиною підкранового шляху

Sнебезп. зони = Lпідкр. колії + 2(Lвильоту стрiли + Sвідльоту);

за шириною підкранового шляху

Sнебезп. зони = Sпідкр. колії + 2(Lвильоту стрiли + Sвідльоту),

де Lпідкр. колії - довжина підкранового шляху, м;

Sпідкр. колії - ширина колії, м;

Lвильоту стрiли — максимальний виліт стріли, м;

Sвідльоту — відліт вантажу при його падінні з висоти, м.

  1   2   3

Схожі:

Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до проведення семінарських та практичних занять з курсу «Методика викладання у вищій школі» для студентів спеціальності 050201 «Менеджмент організацій» окп «Магістр»
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи спеціаліста: підготовка, написання, захист. Методичні вказівки / Упор. Ґудзь П....
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Міжнародний маркетинг² для студентів напряму...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Менеджмент в енергетиці» для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Менеджмент персоналу² для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка та фінанси підприємства" для студентів...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до вивчення тем, перелік розділів, що виносяться на самостійне опрацювання студентів, варіанти індивідуальних завдань, перелік літератури. Методичні вказівки укладені з урахуванням вимог державного освітнього стандарту
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Страховий менеджмент” для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення тем, передбачених програмою дисципліни «Mенеджмент», завдання до контрольної роботи та методичні вказівки до її виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Mенеджмент» для студентів напрямів 050502 –...
Методичні вказівки icon2765 Методичні вказівки
Методичні вказівки до практичних та самостійних занять з курсу «Методи синтезу та оптимізації» для студентів
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки
С. С. Душкін, Т. О. Шевченко методичні вказівки для проведення практичних занять, лабораторних робіт
Методичні вказівки iconФінанси І кредит методичні вказівки
Методичні вказівки по проведенню практичних занять з дисципліни «Банківські операції»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи