В. Г. Мазніченко Інвестиції І інновації з досвіду Луганська icon

В. Г. Мазніченко Інвестиції І інновації з досвіду Луганська




Скачати 112.86 Kb.
НазваВ. Г. Мазніченко Інвестиції І інновації з досвіду Луганська
Дата24.06.2012
Розмір112.86 Kb.
ТипДокументи

В. Г. Мазніченко

Інвестиції і інновації з досвіду Луганська


У розвиток статті «Інновації Земні та Космічні»


Тема залучення інвестицій та впровадження інновацій досить актуальна як в Україні, так і у світовій спільноті. Та корисно не тільки проводити теоретичні дискусії, але і аналізувати власний практичний досвід та робити відповідні висновки.

Метою даної статті є аналіз досвіду впровадження деяких інноваційних та інвестиційних проектів у Луганській області.

Приклади досвіду

Перший. За Указом президента від 16.09.99. за №669/99 та Наказу Міністерства освіти від 24.09.99. за № 337, з метою проведення енергетичних обстежень та впровадження енергоефективних заходів у навчальних закладах, професійно-технічних училищах та інших бюджетних організаціях і установах було утворено спеціалізовані групи з енергетичних обстежень. За десятирічний термін свого існування у СНУ ім. В. Даля такою групою виконувався значний обсяг робіт з енергетичного обстеження енергоспоживаючих об’єктів, проведення енергоаудиту, розробки та впровадження енергоефективних заходів. Не зважаючи на велику актуальність проблем, які вирішувались групою, і значну ефективність діяльності вона припинала своє існування внаслідок відсутності обсягів робіт і фінансування. Пропозицію щодо розвитку діяльності групи у масштабах області обласною адміністрацією не було підтримано.

Ефект. 1. Групою проводилось обстеження визначених об’єктів, здійснювались відповідні розрахунки і надавались замовникам рекомендації щодо впровадження заходів, що значно підвищувало їх ефективність. Реалізація заходів регламентувалась джерелами і обсягами фінансування, а при їх відсутності обстеження об’єктів втрачало актуальність.

2. Впровадження заходів на енергоспоживаючих об’єктах на підставі проведених науково-технічних обстежень і відповідних розрахунків дозволяє визначати оптимальні варіанти використання енергоносіїв.

3. При впровадженні енергетичного моніторингу на енергоспоживаючих об’єктах система енергоспоживання стає не тільки передбачуваною і легко керованою, але і виявляє «тіньові» схеми при їх наявності.


Другий. Наказом ректора СНУ ім. В. Даля від 02.01.2001р. було створено Навчально-науково-виробничий центр. Центром розроблялося і виготовлялось спеціальне обладнання для забезпечення навчального процесу, стенди, учбові меблі, виконувались ремонтно-відновлювальні роботи та інше. Було набуто досвіду, який мав би стати підґрунтям для подальшого розвитку даного напряму діяльності у системі освіти.

Враховуючи стан виробничих баз навчальних закладів в області, відсутність керованої системи взаємодій між виробництвом і навчально-науковими закладами, а також відсутність упорядкованого механізму адаптації студентів до виробничих умов підприємства, Радою ректорів вищих навчальних закладів 18.01.2008 р, було ухвалено пропозицію щодо створення Регіонального навчально-науково-виробничого центру. Пропозиція була направлена на адресу голови облдержадміністрації.

Із даного питання у облдержадміністрації було проведено декілька нарад, у тому числі і за участю керівників підприємств. На всіх нарадах було визнано за доцільне запровадження даної пропозиції, але офіційного рішення так і не було прийнято.

Ефект. 1. Реалізація даної пропозиції надавала можливість отримання студентами певного досвіду у науковій та практичній діяльності в умовах реального виробництва.

2. Навчальний заклад мав можливість виробляти спеціальне устаткування, навчальні меблі, стенди та інші вироби за ціною від 30 до 50% нижчою від ринкової вартості.

3. Впровадження даної пропозиції значно ускладнює застосування «тіньових» схем у системі матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів і бюджетних організацій.


Третій. Від 23 лютого 2004року між Східноукраїнським національним університетом імені Володимира Даля і Московською інвестиційною будівельною компанією було укладено договір про співробітництво. Предметом договору було об’єднання зусиль для вирішення науково-технічних і соціальних проблем, які витікають із «Программы сотрудничества между Правительством г. Москвы и Луганской облгосадминистрацией на 2003-2005 годы», у сфері реалізації інвестиційно-будівельних проектів у м. Луганську та «Програми соціально-економічного розвитку Луганської області на 1999-2010 р.».

Умовами договору було передбачено з боку університету передати інвестору під забудову 8.0 га території університетського парку. З боку інвестора було передбачено будівництво плавального басейну із можливістю користування ним студентами університету на пільгових умовах. На той час це була досить значна подія і вона активно підтримувалась обласною адміністрацією і особисто губернатором, а також мером Москви.

На даний час на переданій інвестору площі збудовано житловий комплекс «Оксфорд», тобто – дві багатоповерхові житлові споруди і дві в процесі будівництва. Інвестором у односторонньому порядку було змінено умови договору щодо черговості виконання етапів робіт. Університет не тільки не отримав басейну, а навіть матеріалу на огорожу науково-дослідного корпусу, який знаходиться майже на території житлового комплексу. Але збудовано великий бетонний паркан між комплексом «Оксфорд» і науковим корпусом університету як символ взаємовідносин бізнесу і науки.

Ефект. 1. Відповідно до умов договору університетом не отримано очікуваного результату.

2 Враховуючи термін з початку забудови, багато порожніх вікон у нових будинках і великі рекламні запрошення на їхніх дахах – інвестор напевно також не отримав бажаного результату.

3. Порожні вікна у нових будинках при наявності житлових проблем у місті свідчать про не ефективність запровадженого заходу і не збалансованість попиту і пропозицій у соціальній сфері.


Четвертий. Уже понад 20 років як у с. Оріхівка Лутугинського району Луганської області оселився громадянин Росії, кандидат філософських наук Іванов Ю. Г. Приводом стало зацікавлення місцевістю - кам’янистими схилами шахтарського поселення Донбасу, де жив колись Порфирій Іванов. Із невеликою командою однодумців заснували громадську організацію «Райское место». На кам’янистому ґрунті висадили 200 саджанців фруктових дерев, 300 кущів, облаштували територію. Свою наукову філософську теорію Ю. Г. Іванов реалізує на практиці. Напрям його діяльності, це педагогіка, валеологія та пропаганда здорового способу життя, яку він здійснює на прикладах власного досвіду та досвіду членів своєї організації. Щорічно проводить авторські науково-практичні конференції, семінари. Створено науково-виробниче агротехнічне підприємство, на 80 га землі вирощують агротехнічні культури та лікарські рослини за екологічно чистими технологіями. Організацію постійно відвідують зацікавлені однодумці різних наукових напрямів і соціальних категорій із України, Росії, Білорусії та інших країн.

Ефект. 1. Комп’ютерна діагностика і реалізація оздоровчо-реабілітаційних заходів.

2. Дослідно-експериментальна діяльність у напрямі раціонального природокористування та адаптації людини до здорового способу життя в умовах природного середовища.

3. Науково-педагогічна діяльність у напрямі культурного та духовного виховання населення.


П’ятий, узагальнений досвід. Розглядати досвід впровадження локальних заходів у Луганській області можна безмежно довго, краще узагальнити його визначенням результатів діяльності у стратегічних напрямах науково-технічного та соціально-економічного розвитку. Результати запровадження інноваційних та інвестиційних заходів за останні два десятки років як у Луганську, так і в області внесли на стільки значні корективи практично у всі напрями діяльності, що немає необхідності вдаватись у спеціальні розрахунки і приводити якісь докази. Досить проїхати по території міста чи області, щоб побачити зруйновані заводи і підприємства, напівпорожні села, розбиті шляхи і звалища сміття. Але можна побачити і окремі досить пристойні і сучасні маєтки, торгівельні комплекси та інші «малі архітектурні форми». У засобах масової інформації можна побачити вияв як негативних явищ, так і інформацію про постійне зростання ВВП, зростання кількості населення із вищою освітою, а також один із найвищих у світі показників по кількості вищих навчальних закладів та фахівців із вченими званнями на душу населення. Розглядати конкретні факти у даній статті немає необхідності, оскільки їх можна знайти у необмеженій кількості як у офіційних виданнях, так і у засобах масової інформації.

Ефект. 1. Зруйновані заводи, підприємства, розбиті шляхи і напівпорожні села дають підставу для висновків про не ефективне використання інвестицій і впровадження інноваційних заходів.

2. Наявність пристойних сучасних маєтків, торгівельних і розважальних комплексів, не велика кількість приватних виробничих підприємств показують, що в окремих випадках при наявності виняткових умов залучення інвестицій та впровадження інновацій, можна досягти певного ефекту.

3. Наявність різкого контрасту між значними деструктивними процесами у науково-технічному і соціально-економічному напрямі і не значними позитивними результатами використання інноваційного та інвестиційного потенціалу надають підставу для висновків щодо наявної проблеми у сфері соціально-політичного та державно-адміністративного управління.


^ Аналіз досвіду.

У класичному розумінні інвестиційні програми і проекти мають бути передбачені і запроваджуватись відповідно до затверджених обласних програм соціально-економічного розвитку. Які у свою чергу мають бути розроблені на підставі відповідних науково-технічних досліджень. Тобто, будь-які серйозні заходи науково-технічного та соціально-економічного розвитку території мають бути заздалегідь сплановані і прогнозовані. Реалізація заходів має бути забезпечена на державному рівні економічною і законодавчою базою. А також відповідною виконавчою інфраструктурою, яка б давала можливість системного підходу до супроводження і координації заходів на всіх етапах – починаючи від проектів і завершуючи вводом у експлуатацію.

Активні дії законодавчого забезпечення цього напряму були розпочаті ще у 2007 р. (із розпорядження кабміну від 06.06.07. за № 381-р про схвалення концепції щодо створення в Україні інноваційної інфраструктури). Вийшла ціла низка нормативних і законодавчих актів і навіть відбулися парламентські слухання. Але що стосується виконавчого забезпечення, то вище приведені приклади досвіду надають підстави стверджувати, що ми не тільки не рушили вперед, а навіть втратили набутий раніше потенціал. Виконання законодавчих актів, хоч далеко і не досконалих, ігнорується виконавчою владою практично на усіх її рівнях.

Аналіз досвіду розвинених країн показує, що там також не все досконале, про що свідчать усе частіші кризові ситуації. Але окрім більш досконалої інноваційно-інвестиційної системи там досить активно здійснюються заходи щодо пошуку і апробації нових форм і механізмів у напрямі збалансування соціально-економічного розвитку. Наприклад, набувають широкого розвитку соціально-громадські інституції у напрямі предпроектних соціологічних досліджень, урбанізації, широкого розвитку волонтерського руху. І усе це відбувається на фоні інформаційної прозорості і громадського обговорення. У країнах Євросоюзу жодного серйозного проекту не може бути реалізовано без громадського обговорення.

У Луганську другий рік підряд проводяться інвестиційні форуми, але багато проектів являють собою комерційну таємницю і на громадське обговорення не виносяться. І це у першу чергу несе великі ризики для інвесторів, оскільки такі «закриті» проекти навіть при наявності досконалих економічних розрахунків, потрапляють на не підготовлене соціально-економічне і соціально-політичне підґрунтя. І це стосується не тільки окремих інвестиційних проектів, а будь яких обласних чи навіть державних проектів програм розвитку. Щоб у цьому впевнитись, досить зайти на сайти Держінвестицій, Держкомінформнауки, або будь якої обласної адміністрації. Окрім інформації де і що відбулось, а також де бувають посадові особи, з ким зустрічаються і про що говорять, важко буде знайти якісь конкретні послідовні заходи щодо реалізації програм розвитку. А ті позитивні заходи, що все ж на щастя мають місце, здебільшого носять локальний характер і мають мало відношення до державної сфери управління.

Аналізуючи наведені приклади у контексті із загальною ситуацією соціально-економічного становища, можна визначити у відповідній послідовності наступне:

^ По першому. Досвід реалізації енергоефективних заходів не набув подальшого розвитку в наслідок не спів-падання інтересів енергопоставяючих компаній і енергоспоживачів, а також не досконалої системи державного управління. Той соціально-економічний ефект, який мав місце при реалізації заходів, не надавав стимулу конкретним адміністративно-посадовим особам, які мали відношення до їх запровадження. Більш того, ці заходи могли стати їм на заваді.

^ По другому. Напрацьований досвід не набув подальшого розвитку внаслідок відсутності механізму системного поєднання інтересів бізнесу, науки і навчального процесу, а також відсутності творчих ініціатив і бажання пошуку конструктивних рішень з боку представників галузевих напрямів діяльності. З боку структур державного управління, як показав досвід, відбувається повне ігнорування впровадження будь яких заходів.

^ По третьому. Слід визначити, що першим варіантом проекту передбачалось не просто будівництво плавального басейну, а басейну у складі аквапарку. Із інформації Асоціації аквапарків України, відповідно до проведених ними маркетингових розрахунків, у Луганській області на той час було за доцільне побудова трьох аквапарків із строком їх окупності 1,5 – 2 роки. Отже, переорієнтація черговості етапів реалізації проекту може бути першою помилкою інвестора. Другим прорахунком може бути розрахунок побудови житла на заможного покупця, як наслідок не достатнього соціально-економічного маркетингового дослідження. Інвестор, університет і держадміністрація прагнули отримати свої дивіденди на взаємовигідних умовах, але результат свідчить про наявні проблеми на стадії предпроектних маркетингових досліджень. При цьому не можна не згадати пережиту кризу, а також безліч «недобудов» по всій Україні. Але криза не є причиною проблем таких проектів, а навпаки, саме не кваліфікований підхід до впровадження інвестиційних проектів провокують кризові явища, оскільки кошти вкладаються, а ефекту не відбувається.

Але не зважаючи на суб’єктивність цих зауважень, оскільки у інвестора мали місце і багато інших факторів, це не надає підстав для виправдання його не кваліфікованих дій. Слід також визначити пасивність державно-адміністративного апарату, для якого даний інвестор став «не цікавим». При розробці проекту із розрахунком на більш широкий спектр покупців з різними фінансовими можливостями, залученні до проекту коштів місцевого бюджету на розбудову соціальної інфраструктури і благоустрій паркової зони, а також залучення коштів потенційних покупців (для чого потрібна прозора фінансова схема і відповідні гарантії), ризики інвестора могли б бути значно меншими, а проект не виглядав би закритою елітною зоною у центрі міста.

^ Четвертий і п’ятий досвід доцільно розглядати під одним кутом зору. Якщо у с Оріхівка Лутугинського району на кам’янистих схилах знівеченої шахтарськими «копанками» семеро ентузіастів під керівництвом одного кандидата наук створили громадську організацію «Райское место» і без інвестицій і державної допомоги активно запроваджують заходи у напрямі сталого розвитку території, то у обласному центрі можна спостерігати протилежну картину. Колись потужне індустріальне місто із найсучаснішими промисловими підприємствами, яке розташоване дійсно у райському місці на берегових схилах р. Лугань із своєрідним багатим ландшафтом, являє сьогодні досить жалюгідне видовище. Зруйновані заводи і підприємства, архітектура міста, із яскравими торговими центрами і окремими приватними забудовами на фоні обідраних багатоповерхівок, нагадують «старих розмальованих проституток із розірваними колготами» (фраза із журналу «А+С»). Околиці міста з лісовими смугами, чорноземами, багатим рослинним і тваринним світом завалені сміттям, поросли бур’янами, вода у річках Лугань і Сіверський Донець не придатна навіть для купання. І все це при наявності більше трьохсот докторів наук, понад півтори тисячі кандидатів і широкої мережі вищих навчальних закладів, а також при наявності інвестицій і державного фінансування. Звісно, що їх не вистачає на соціальний розвиток, але ж вони якось знаходяться на торгівельні центри і приватні забудови.

Пропонується розглянути основні фактори які потрібні для соціально-економічного зростання.

1. Наявність проблемних завдань, потребуючих застосування науково-технічного потенціалу і робочої сили, - маємо зруйновані заводи, підприємства, сільське господарство.

2. Наявність науково-технічного потенціалу, – маємо одні із найкращих показників у Європі по кількості фахівців із вищою освітою на душу населення, але є проблеми із якістю фахівців.

3. Наявність промислово-економічного потенціалу, - певний потенціал маємо, але він потребує переоснащення і розвитку.

4. Наявність робочої сили, - маємо навіть надлишок, близько п'яти мільйонів дієздатного населення України працюють за кордоном, але не вистачає кваліфікованих робочих кадрів.

5. Наявність нормативно-законодавчої бази, - потребує значного удосконалення.

6. Наявність системи управління соціально-економічним розвитком, - потребує корінного реформування.


Висновки

1. Надбання певного позитивного досвіду ще не свідчить про його подальший розвиток і розповсюдження.

2. Інновації навіть із значним соціально-економічним ефектом можуть бути заблоковані не досконалим державно-адміністративним управлінням.

3. Будь який накопичений позитивний досвід, аби набути подальшого розвитку, має потрапити на відповідно підготовлене підґрунтя. Зовнішнє середовище має бути не тільки спроможним до сприяння інновацій, але і готовим для їх подальшого розвитку.


Схожі:

В. Г. Мазніченко Інвестиції І інновації з досвіду Луганська iconВ. Г. Мазніченко Інвестиції І інновації з досвіду Луганська
move to 0-6869001
В. Г. Мазніченко Інвестиції І інновації з досвіду Луганська iconТема : Прямі інвестиції і міжнародне виробництво
Міжнародні інвестиції, їх види та тенденції розвитку. Прямі та портфельні інвестиції
В. Г. Мазніченко Інвестиції І інновації з досвіду Луганська iconІіі міжнародна науково – практична конференція
...
В. Г. Мазніченко Інвестиції І інновації з досвіду Луганська iconТема 5
Міжнародні інвестиції, їх види та тенденції розвитку. Прямі та портфельні інвестиції
В. Г. Мазніченко Інвестиції І інновації з досвіду Луганська iconТема міжнародні інвестиції інвестиції в системі міжнародного руху капіталу
Виробнича кооперація та спеціалізація в міжнародному бізнесі (на самостійний розгляд)
В. Г. Мазніченко Інвестиції І інновації з досвіду Луганська iconЗакон України "Про інвестиційну діяльність" Базові визначення. Залежно від напряму вкладень виділяють : реальні і фінансові інвестиції. Реальні інвестиції
Фінансові інвестиції- вкладання активів у різноманітні грошові(банківськи вклади, депозити, паї) та фондові інструменти((цінні папери(акції,...
В. Г. Мазніченко Інвестиції І інновації з досвіду Луганська iconПояснювальна записка до випускної роботи бакалавра на тему: "Інвестиційна складова міжнародної конкурентоспроможності національної економіки"
«виграшних» секторах. Зараз у світі конкурентоспроможність країни забезпечується чотирма «І» інститути, інвестиції, інфраструктура...
В. Г. Мазніченко Інвестиції І інновації з досвіду Луганська iconНаказ №441 Про підсумки Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасна профільна освіта: традиції та інновації»
«Сучасна профільна освіта: традиції та інновації» 29-30 листопада 2012 року на базі Інституту післядипломної педагогічної освіти...
В. Г. Мазніченко Інвестиції І інновації з досвіду Луганська iconРішення щодо підвищення конкурентоспроможності суб’єктів ресторанного ринку міста Луганська на підставі маркетингу Сущність поняття конкурентоспроможність підприємства
Вивчення проблем та шляхів їх вирішення щодо підвищення конкурентоспроможності суб’єктів ресторанного ринку міста Луганська на підставі...
В. Г. Мазніченко Інвестиції І інновації з досвіду Луганська iconЛ. П. Амбрик // Інвестиції: практика та досвід. 2012. №19. С. 49-54
Амбрик, Л. П. Теоретичні домінанти та дивергенція теорій фіскального регулювання економіки / Л. П. Амбрик // Інвестиції: практика...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи