Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет icon

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет




НазваМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Сторінка1/3
Дата24.06.2012
Розмір0.57 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет


“З А Т В Е Р Д Ж Е Н О”

на методичній нараді

кафедри догляду за хворими та ВМО

протокол №____________

“ “ 200___р.

Зав.кафедри,д.мед.н., доц.

____________ І.А.ПЛЕШ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

студентам ІІІ курсу медичного факультету

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ




МОДУЛЬ 2

ОСНОВНІ ОБОВ’ЯЗКИ ТА ПРОФЕСІЙНІ ДІЇ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ ХІРУРГІЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ.


Змістовний модуль 1

Гемостаз. Переливання крові.

Реанімаційні заходи у хірургічних хворих.


Тема 2

Переливання крові та кровозамінників.


Навчальна дисципліна:

сестринська практика

ІІІ курс медичний факультет

Спеціальність: 7.110101 - “Лікувальна справа”

7.110104 – “Педіатрія”

кількість годин 2


Методичну розробку склав

асистент Паляниця А.С.


Чернівці – 2008

1. Актуальність теми:

Переливання крові та її компонентів є одним з найважливіших досягнень медицини двадцятого сторіччя. Трансфузіологія – розділ клінічної медицини, що вивчає процеси, які виникають при цілеспрямованому зміні складу і фізіологічних властивостей крові та позаклітинної рідини в результаті парентерального введення трансфузійних середовищ. Гемотрансфузійна терапія, що проводиться на сьогоднішній день з урахуванням суворих чинників, за умови виконання усіх вимог, є безпечним методом і поліпшує наслідки оперативного і консервативного лікування хворих з хірургічною патологією, для чого необхідно знати методи визначення груп крові.

Після відкриття в 1940 році резус-фактора Ландштейнером і Вінером стала ясною причина розвитку гемотрансфузійного шоку при переливанні крові, що послужило обов’язковою причиною визначення резус-фактора як у донора, так і у реципієнта, а також проби на резус-сумісність. Визначення проб на групову сумісність, резус-фактор та біологічну сумісність є важливою передумовою виникнення ускладнень, як під час переливання крові, так і після.

Знання показів та протипоказів до переливання крові необхідне для вибору адекватної тактики лікування хворих. Раціональне застосування гемотрансфузії дозволяє не тільки скоригувати порушені життєві функції і врятувати життя пацієнтів у критичних станах. Однак при переливанні крові та її компонентів нерідко бувають випадки ускладнень, які інколи приводять до смерті хворого. Тому й ведеться пошук речовини, які б замінили при переливанні хворому ту чи іншу функцію крові (кровозамінників).


^ 2. Тривалість заняття: 2 год.


3. Навчальна мета (конкретні цілі):

знати:

  • історію переливання крові;

  • визначення придатності гемаглютинуючих сироваток для визначення груп крові;

  • методику визначення груп крові за стандартними сироватками;

  • методику визначення груп крові за стандартними еритроцитами;

  • методику визначення груп крові за допомогою цоліклонів антигенів А і В;

  • можливі помилки при визначенні груп крові;

  • правило Отенберга та виключення із нього;

  • значення резус-фактора в трансфузіології;

  • значення резус-фактора в акушерстві;

  • методи визначення резус-фактора;

  • пробу на групову сумісність;

  • пробу на резус-сумісність;

  • абсолютні та відносні покази до переливання крові;

  • клінічні прояви геморагічного шоку;

  • ступені геморагічного шоку;

  • лікування геморагічного шоку;

  • абсолютні та відносні протипокази до переливання;

  • методи переливання крові;

  • способи введення препаратів крові;

  • оцінку придатності компонентів крові до переливання;

  • методи визначення групи крові (донорської та реципієнта);

  • методи визначення резус-належності крові (донорської та реципієнта);

  • проби на індивідуальну сумісність крові донора та реципієнта за системою АВО, резус та біологічну пробу;

  • можливі ускладнення гемотрансфузії та заходи по їх попередженню;

  • документацію переливання крові;

  • класифікацію компонентів крові;

  • джерела та методику отримання та терміни зберігання компонентів крові;

  • покази до застосування компонентів крові;

  • класифікацію кровозамінників;

  • механізм дії кровозамінників;

  • покази до використання кровозамінників;

  • сучасне уявлення про створення штучної крові.

вміти

  • визначити придатність сироваток (гемаглютинуючих) для визначення груп крові;

  • взяти кров з пальця хворого для визначення групи крові;

  • визначити групу крові за стандартними гемаглютинуючими сироватками;

  • визначити групу крові за стандартними цоліклонами;

  • усунути можливі помилки при визначенні груп крові;

  • визначити групову сумісність (проба Бека);

  • визначити резус-сумісність крові донора та сироватки реципієнта (проба Соловйової);

  • визначити біологічну сумісність крові донора та реципієнта;

  • своєчасно визначити покази до переливання крові хворому;

  • виявити у хворого протипокази до переливання крові;

  • виявити у хворого ознаки геморагічного шоку;

  • визначити ступінь геморагічного шоку у хворого за показниками гемодинаміки та лабораторними даними;

  • скласти алгоритм невідкладної допомоги хворим з геморагічним шоком;

  • визначити тактику ведення хворих з геморагічним шоком залежно від ступеню крововтрати;

  • визначити покази до переливання компонентів червоної крові;

  • визначити покази до переливання лейкомаси та лейкотромбомаси;

  • визначити покази до переливання плазми та її компонентів;

  • оцінити терміни придатності компонентів крові;

  • визначити покази до переливання кровозамінників гемодинамічної групи;

  • визначити покази до переливання кровозамінників дезінтоксикаційної групи;

  • визначити покази до переливання кровозамінників для парентерального живлення;

  • визначити покази до переливання кровозамінників регуляторів водно-сольового та кислотно-лужного станів;

  • визначити покази до переливання кровозамінників комплексної дії;

  • визначити метод і спосіб переливання крові хворому;

  • визначити групу крові донора та реципієнта;

  • виконати пробу на сумісність крові донора та реципієнта за групою;

  • виконати пробу на сумісність крові донора та реципієнта за резусом;

  • виконати біологічну пробу;

  • провести моніторинг стану хворого під час переливання крові;

  • оформити протокол гемотрансфузії в історії хвороби.

практичні навички

  • визначення груп крові за стандартними сироватками;

  • визначити групу крові за стандартними цоліклонами;

  • врахувати результати тієї чи іншої групи крові;

- забір крові із вени хворого;

- провести пробу на групову сумісність;

- провести пробу на резус-сумісність;

- провести пробу на біологічну сумісність.

  • підрахувати пульс хворому;

  • виміряти АТ хворому;

  • записати ЕКГ хворому;

  • інтерпретувати показники гемограми у хворого;

  • оцінити придатність крові або її компонентів до переливання;

  • виконати пробу на індивідуальну сумісність крові донора та реципієнта за групою;

  • виконати венепункцію;

  • заповнити систему для гемотрансфузії;

  • заповнити протокол гемотрансфузії;

  • виконати венесекцію на тренажері;

  • виконати внутрішньовенні ін‘єкції;

  • заправити систему для внутрішньовенної інфузії;

  • виконати внутрішньосерцеву ін‘єкцію на тренажері;

  • виконати внутрішньом’язові ін’єкції;

  • заповнити систему для внутрішньовенної інфузії.

  • здійснити непрямий масаж серця на тренажері;

  • здійснити штучну вентиляцію легень методом „рот в рот”.


^ 3. Виховна мета.

- виховати у студентів почуття відповідальності за точність визначення групи крові хворого та донора;

- вміти переконати хворого про необхідність переливання йому компонентів для покращення стану хворого;

- протягом всього заняття при визначенні груп крові у хворого, викладач повинен подавати приклад своїм зовнішнім виглядом, культурою мови, спілкуванням з хворим та медперсоналом, підтверджуючи, що деонтологія є частиною морально-етичних норм професії лікаря.


^ 4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назва дисципліни та відповідної кафедри

Знати

Вміти

^

Базисні кафедри


Анатомія, топографічна анато-мія (кафедра анатомії людини та топографічної анатомії)

Анатомію та топографію венозної системи


Проведення венепунк-ції, отримання сиро-ватки крові.

Нормальна фізіологія.

Вивчення груп крові по системі АВО. Резус-фактор. Значення резус-фактора при трансфузіології в акушерстві.

Визначення груп крові по стандартним сироваткам та резус-фактора.

Мікробіологія.

Реакція ізогемаглютинації




Фармакологія.

Класифікувати основні кровозамінники за хімічною будовою та механізмом дії.

Вміти виписувати рецепти на основні кровозамінники.

Імунологія.

Класифікувати антигенні системи форменних елементів крові, зобразити реакції взаємодії антигенів з антитілами.



^

Внутрішньопредметна інтеграція


Асептика та антисептика.

Принципи асептики та антисептики.

Дотримуватись правил асептики.
  1   2   3

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Клінічна фармакологія”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Професійні хвороби”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Пропедевтики внутрішньої медицини
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Військова терапія з терапією надзвичайних ситуацій”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Науковий відділ направляє до друку (статтю, тези)
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Догляд та психологічне спостереження за хворими у хірургічному відділенні стаціонару (1 тиждень)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи