Довідник для студент а icon

Довідник для студент а




Скачати 275.13 Kb.
НазваДовідник для студент а
Дата24.06.2012
Розмір275.13 Kb.
ТипДокументи

Довідник для студент а


з дисципліни “Лабораторна діагностика”

на 2008-2009 навчальний рік


Факультет

Спеціальність

кваліфікація

Кафедра


Курс

Семестр

Лекції

Практичні заняття

Самостійна підготовка

Залік

Всього :

- фармацевтичний

- фармація

- бакалавр

догляду за хворими та вищої мед­сестринської освіти

- ІV

- VIІ

- 6 акад. годин

- 34 акад. години

- 68 акад. годин


- VIІ семестр

- 108 годин


Робоча навчальна програма складена у відповідності до “Програми з лабораторної діагностики для студентів коледжів за спеціальністю “Лабораторна діагностика” (МОЗ України. –К, 1998. – 28 с.).

^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

З дисципліни “ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА” для студентів ІV курсу ФАРМАЦЕВТИЧНОГО факультету за СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “ФАРМАЦІЯ”

(ОКР - “бакалавр”) на 2008-2009 навчАЛЬНИЙ рік.


№№

ТЕМА


^ К-ть годин

1

Основні методи лабораторних та інструментальних досліджень в клініці внутрішніх хвороб. Короткі анатомо-фізіологічні особливості органів дихання. Інструментальні методи дослідження органів дихання.

Лабораторні методи дослідження хворих із патологією органів дихання. Дослідження мокротиння, плеврального випоту. Діагностичне значення, тлумачення результатів. Виставлення функціонального діагнозу.

2

2

Короткі анатомо-фізіологічні особливості органів кровообігу. ЕКГ. Додаткові методи електрокардіографічного дослідження. Тривале моніторування за Холтером. Методи дослідження артеріального та венозного відділів системи кровообігу.

Лабораторні та інструментальні методи дослідження хворих із ендокринною патологією та захворюваннях нервової системи. Добове моніторування при проведенні інтенсивної терапії.

2

3

АФО шлунково-кишкового тракту. Дослідження шлункової секреції та внутрішньошлункової рН-метрії. Дуоденальне зондування. Уявлення про методи виявлення Helicobacter pylori, діагностичне значення. Дослідження калу. Гастродуоденоскопія. УЗД.

2




Всього:

6


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З дисципліни “ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА” для студентів ІV курсу фармацевтичного факультету за СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “ФАРМАЦІЯ”

(ОКР - “бакалавр”) на 2008-2009 навчальний рік


п/п

Назва теми

К-сть годин

1.

Основні методи лабораторної діагностики і функціональних методів у клініці внутрішніх хвороб. Організація роботи клінічної лабораторії. функціональної діагностики. Охорона праці та техніка безпеки. Види документації. Чинні накази та інструктивні листи МОЗ України.

2

2-3.

Правила забору і техніка проведення загального аналізу крові. Забір матеріалу на дослідження. Інтерпретація результатів дослідження. Стандартний набір біохімічних показників крові. Базисні методи дослідження судинно-тромбоцитарного, коагуляційного гемостазу.

4

4-5.

Дослідження мокроти: макроскопічне, мікроскопічне, мікробіологічне. Види плеврального випоту. Визначення фізико-хімічних властивостей, мікроскопічне та мікробіологічне дослідження. Діагностичне значення, тлумачення результатів. Інструментальні та функціональні дослідження, які застосовуються у пацієнтів із патологією органів дихання.

4

6-7.

Методика реєстрації та аналіз електрокардіограми. Зміни при стенокардії, інфаркті міокарда, порушеннях ритму. Оцінка функціонального стану шлуночків, клапанного апарату. Нормальна фонокардіограма. Зміни тонів серця при патології. Вимірювання артеріального тиску. Інтерпретація результатів.

4

8-9.

Дослідження фізичних, хімічних властивостей шлункового вмісту, ферментоутворювальної функції, мікроскопічне дослідження. Метод визначення внутрішньошлункової рН-метрії. Виявлення Helicobacter pylori, діагностичне значення. Фізичні властивості, хімічне, мікроскопічне дослідження калу. Підготовка хворих до рентгенологічних досліджень, ГДФС, УЗД, шлункового зондування.

4

10-11.

Дуоденальне зондування: техніка класичного і багатофазного методів. Фізичні властивості, хімічне, мікроскопічне, бактеріологічне дослідження жовчі. Основні рентгенологічні, ендоскопічні та ультразвукові методи діагностики жовчного міхура, жовчних шляхів, печінки, підшлункової залози.

4

12-13.

Вимоги до збирання сечі на дослідження. Загальний клінічний аналіз сечі: фізичні властивості, хімічні дослідження, мікроскопія осаду. Методи кількісної оцінки числа лейкоцитів, еритроцитів, циліндрів у сечі і ступеня бактеріурії: проба за Нечипоренко, бактеріологічне дослідження. Проба за Зимницьким. Методи визначення парціальних функцій нирок: швидкість клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції, секреторна функція нирок.

Діагностичне значення показників. Рентгенологічні, радіонуклідні, ультразвукові методи дослідження. Підготовка хворих до обстеження.

4

14.

Зміни в аналізах крові при анеміях, гемобластозах, мієломній хворобі, лімфогрануломатозі. Методики визначення парапротеїнів у сироватці крові та білка Бенс-Джонса в сечі. Діагностичне значення. Проби на резистентність стінки капілярів: симптом джгута, симптом щипка, молоточковий симптом. Інтерпретація результатів рентгенологічних, радіонуклідних методів дослідження, УЗД, сканування.

2

15-16.

Основні методи дослідження хворих із цукровим діабетом. Інтерпретація результатів лабораторних та функціональних досліджень. Порушення вуглеводного і жирового обміну, їх взаємозв'язок. Основні методи діагностики. Інтерпретація результатів. Дослідження щитоподібної залози.

4

17.

Лабораторні методи дослідження (визначення ревматоїдного фактора, С-реактивного протеїну, антинуклеарних антитіл, LE-клітин, визначення антигенів системи НLA). Дослідження синовіальної рідини. Інтерпретація результатів. Підготовка хворих до інструментальних методів дослідження. Основні денситометричні показники. Інтерпретація результатів дослідження.

Ознайомлення з основними методиками лабораторних досліджень в реанімації. Добовий моніторинг. Інтерпретація результатів дослідження.

2




Всього:

34


Перелік тем, які виділені для самостійного вивчення

з дисципліни “ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА” для студентів ІV курсу ФАРМАЦЕВТИЧНОГО факультету за спеціальністю ”ФАРМАЦІЯ”(ОКР - “бакалавр”) на 2008-2009 навчальний рік



№№

Назва теми

К-ть год

1-2

Уявлення про методи дослідження фібринолізу: дослідження часу і ступеня лізису згустків крові, визначення концентрації плазміногену, його активаторів і інгібіторів. Інтерпретація результатів дослідження.

4

3-5

Неспецифічна гуморальна система захисту. Гуморальний специфічний імунітет. Клітинний специфічний імунітет. Неспецифічна клітинна система імунітету. Неспецифічна гуморальна система захисту. Гуморальний специфічний імунітет. Клітинний специфічний імунітет. Неспецифічна клітинна система імунітету.

6

6-8

Уявлення про томографічні дослідження, рентгенівську комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію, цифрову обчислювальну ангіографію, які застосовуються в кардіології. Уявлення про артеріальну осцилло- і тахоосциллографію, сфігмографію. Визначення венозного тиску. Флебографія. Реографія. Ультразвукове дослідження серця і судин. Поняття про інвазивні та радіонуклідні методи дослідження.

6

9-11

Поняття про методи виявлення мікробної контамінації кишечника.

Визначення маркерів вірусів гепатиту.

Поняття про парацентез, дослідження асцитичної рідини.

6

12-14

Короткі відомості про структуру та функції нирок. Теорія утворення сечі. Порогові і непорогові речовини. Кліренс. Значення пункційної біопсії нирок. Протеїнурія, причини і види (ниркова, надниркова, позаниркова). Зміни в сечі при хворобах нирок. Діагностика прихованого процесу в нирках. Основні лабораторні та інструментальні методи дослідження при патології нирок, сечовидільних шляхів і передміхурової залози.

6

15-17

Регуляція кістково-мозкового кровотворення. Схема гемопоезу. Зміни в аналізах крові при патології органів кровотворення.

6

18-20

Лабораторні та інструментальні методи дослідження хворих із ендокринною патологією та захворюваннях нервової системи. Добове моніторування при проведенні інтенсивної терапії.




21-23

Основні лабораторні та інструментальні методи дослідження у хворих із патологією кістково-м’язової системи. Остеопенія, остеопороз. Основні денситометричні показники.




24-26

Визначення парапротеїнів у сироватці крові та білка Бенс-Джонса в сечі. Пункція кісткового мозку, лімфатичних вузлів, селезінки. Патологічні елементи пунктатів. Рентгенологічні дослідження.

6

27-29

Проба за Аддис-Ка­ковським, преднізолоновий тест, дво- і трисклянкові проби. Визначення здатності нирок до осмотичного розведення та концентрування сечі: проба на розведення і концентрацію сечі, методи визначення осмотичної концентрації.

Причини і види гематурії. Гемоглобінурія, гемосидеринурія, порфиринурія, міоглобінурія, меланінурія. Діагностичне значення показників.

6

30

Лабораторно-інструментальні дослідження в педіатрії.

2

31-32

Лабораторно-інструментальні дослідження, що застосовуються в хірургічній практиці.

4

33-34

Лабораторна діагностика вагітних і жінок з гінекологічною патологією.

4




Всього:

68


^ ПЕРЕЛІК практичних навичок

З дисципліни “ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА” для студентів ІV курсу ФАРМАЦЕВТИЧНОГО факультету за СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “ФАРМАЦІЯ”

(ОКР - “бакалавр”) НА 2008-2009 НАВЧАЛЬНИЙ РІК.


  1. Забір крові для загального аналізу.

  2. Визначення концентрації гемоглобіну. Тлумачення результатів.

  3. Визначення кількості еритроцитів, показники в нормі та при патології.

  4. Визначення кольорового показника.

  5. Підрахунок кількості лейкоцитів, визначення лейкоцитарної формули (процентного співвідношення різних видів лейкоцитів), показники в нормі та за різних патологічних станів.

  6. Визначення швидкості осідання еритроцитів. Інтерпретація результатів.

  7. Взяття і підготовка крові для біохімічних досліджень.

  8. Визначення вмісту загального білку. Показники в нормі та при патології.

  9. Дослідження білкового спектру плазми крові.

  10. Визначення фібриногену.

  11. Визначення сечовини, креатиніну, сечової кислоти. Інтерпретація результатів дослідження.

  12. Дослідження рівня глюкози у крові. Показники в нормі.

  13. Взяття крові для визначення кислотно-лужної рівноваги крові.

  14. Визначення часу кровотечі.

  15. Підрахунок кількості тромбоцитів.

  16. Визначення часу згортання крові.

  17. Збирання мокроти і доставка у лабораторію.

  18. Макроскопічне, мікроскопічне, мікробіологічне дослідження мокроти. Інтерпретація результатів.

  19. Пункція плевральної порожнини.

  20. Визначення фізико-хімічних властивостей плевральної рідини.

  21. Мікроскопічне та мікробіологічне дослідження плеврального випоту.

  22. Підготовка хворих до рентгенологічних досліджень органів дихання, бронхографії. Проведення класичної спірографії. Основні показники.

  23. Постановка функціонального діагнозу за результатами спірографії.

  24. Реєстрація електрокардіограми у стандартних і грудних відведеннях, за Небом.

  25. Оцінка регулярності серцевих скорочень, серцевого ритму і провідності.

  26. Визначення положення електричної вісі.

  27. Аналіз ЕКГ при порушеннях ритму, провідності, автоматизму.

  28. ЕКГ- заключення.

  29. Діагностика змін ЕКГ при стенокардії, інфаркті міокарда, порушеннях ритму.

  30. Вимірювання артеріального тиску.

  31. Дослідження шлункового вмісту.

  32. Підготовка хворих до проведення ГДФС, ректороманоскопії, колоноскопії, комп'ютерної томографії, УЗД дослідження.

  33. Визначення білірубіну крові та сечі, жовчних пігментів, уробіліну в сечі.

  34. Проведення класичного та багатомоментного дуоденального зондування.

  35. Дослідження дуоденального вмісту, інтерпретація отриманих результатів.

  36. Копрологічне дослідження калу, оцінка результатів.

  37. Підготовка хворих до рентгенологічних досліджень печінки, жовчного міхура, жовчних шляхів, підшлункової залози.

  38. Підготовка хворих до УЗД гепатобіліарної системи, підшлункової залози.

  39. Проведення парацентезу.

  40. Дослідження асцитичної рідини.

  41. Забір сечі для лабораторних досліджень.

  42. Загальний аналіз сечі.

  43. Дослідження сечі за Нечипоренко, Аддис-Каковським. Інтерпретація результатів.

  44. Бактеріологічне дослідження сечі.

  45. Проба за Зимницьким.

  46. Визначення швидкості клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції. Діагностичне значення показників.

  47. Підготовка хворих до рентгенологічного та ультразвукового дослідження сечовидільної системи.

  48. Визначення часу згортання крові, тривалості кровотечі.

  49. Дослідження рівня глюкози в крові.

  50. Дослідження мазку із піхви.

  51. Визначення ступеня чистоти піхви.

  52. Добовий моніторинг діяльності серцево-судинної, дихальної систем, функціонального стану нирок, печінки.


^ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ до заліку

З дисципліни “ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА” для студентів ІV курсу фармацевтичного факультету за СПЕЦІАЛЬНІСТЮ ”ФАРМАЦІЯ”

(ОКР - “бакалавр”)на 2008-2009 навчальний рік


  1. Клінічний аналіз крові. Правила взяття крові.

  2. Основні показники клінічного загального аналізу крові: еритроцити, гемоглобін, ретикулоцити, лейкоцити, швидкість осідання еритроцитів.

  3. Забір крові для біохімічного аналізу та підготовка її для дослідження.

  4. Білки, небілкові азотисті компоненти.

  5. Визначення креатиніну крові та сечі. Методики. Діагностичне значення.

  6. Методики визначення сечовини. Діагностичне значення.

  7. Визначення амілази в крові та сечі.

  8. Загальні уявлення про імунні реакції організму.

  9. Гуморальний специфічний імунітет: визначення різних класів імуноглобулінів,

  10. Клітинний специфічний імунітет. Основні показники.

  11. Визначення кількості Т-, В-лімфоцитів.

  12. Дослідження мокроти: макроскопічне, мікроскопічне, мікробіологічне.

  13. Діагностичне значення патологічних елементів мокротиння, тлумачення результатів.

  14. Зміни в мокроті при бронхіальній астмі, хронічному бронхіті.

  15. Види плеврального випоту.

  16. Визначення фізико-хімічних властивостей, мікроскопічне та мікробіологічне дослідження плевральної рідини.

  17. Електрокардіограма. Основні показники в нормі.

  18. Зміни ЕКГ при стенокардії, інфаркті міокарда.

  19. Зміни ЕКГ при порушеннях серцевого ритму, автоматизму, провідності.

  20. Додаткові методи електрокардіографічного дослідження.

  21. Тривале моніторування за Холтером.

  22. Додаткові методи рентгенологічного дослідження в кардіології.

  23. Нормальна фонокардіограма. Зміни тонів серця при патології.

  24. Неінвазивні та інвазивні методи дослідження артеріального та венозного відділів системи кровообігу.

  25. Вимірювання артеріального тиску.

  26. Поняття про інвазивні та радіонуклідні методи дослідження.

  27. Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту.

  28. Дослідження шлункової секреції: зондові та беззондові методи.

  29. Дослідження фізичних, хімічних властивостей шлункового вмісту.

  30. Метод визначення внутрішлункової рН-метрії.

  31. Уявлення про методи виявлення Helicobacter pylori, діагностичне значення.

  32. Дослідження калу. Діагностичне значення.

  33. Зміни випорожнень при патології підшлункової залози.

  34. Рентгенологічні дослідження стравоходу, шлунка, кишечника.

  35. Гастродуоденоскопія.

  36. Ректороманоскопія, підготовка хворих.

  37. Колоноскопія. Підготовка хворих.

  38. Порушення білкового обміну. Основні показники.

  39. Порушення жирового обміну.

  40. Видільна функція печінки. Методи визначення.

  41. Знешкоджувальна функція печінки. Методи визначення.

  42. Біохімічні синдроми при ураженнях печінки.

  43. Дуоденальне зондування, мета проведення, діагностичне значення.

  44. Дуоденальне зондування: техніка класичного методу.

  45. Дуоденальне зондування: багатофазний метод.

  46. Фізичні властивості жовчі.

  47. Хімічне дослідження жовчі.

  48. Мікроскопічне дослідження жовчі.

  49. Бактеріологічне дослідження жовчі.

  50. Зовнішньосекреторна функція підшлункової залози.

  51. Методики вивчення зовнішньосекреторної функції підшлункової залози. Діагностичне значення.

  52. Парацентез, дослідження асцитичної рідини.

  53. Основні рентгенологічні методи дослідження жовчного міхура, жовчовивідних шляхів, печінки.

  54. Ультразвукове дослідження жовчного міхура, жовчних шляхів, печінки, підшлункової залози. Підготовка хворих.

  55. Структура і функції нирок.

  56. Теорія утворення сечі.

  57. Порогові і непорогові речовини. Кліренс.

  58. Пункійна біопсія нирок.

  59. Протеїнурія, причини і види (ниркова, надниркова, позаниркова).

  60. Зміни в сечі при інфекційно-запальних процесах у сечовому міхурі, сечовипускному каналі, передміхуровій залозі.

  61. Зміни в сечі при пієлонефриті.

  62. Зміни в сечі при туберкульозі нирок.

  63. Зміни в сечі при гломерулонефриті.

  64. Зміни в сечі при нефротичному синдромі.

  65. Зміни в сечі при гострій нирковій недостатності.

  66. Зміни в сечі при сечокам'яній хворобі.

  67. Загальний клінічний аналіз сечі. Основні показники.

  68. Методи кількісної оцінки числа лейкоцитів, еритроцитів, циліндрів у сечі.

  69. Методи визначення ступеня бактеріурії.

  70. Дослідження сечі за Нечипоренко. Інтерпретація результатів дослідження.

  71. Проба за Зимницьким. Інтерпретація результатів дослідження.

  72. Дослідження мазку із уретри. Діагностичне значення.

  73. Визначення здатності нирок до осмотичного розведення та концентрування сечі.

  74. Методи визначення швидкості клубочкової фільтрації. Діагностичне значення.

  75. Методи визначення канальцевої реабсорбції. Діагностичне значення.

  76. Причини і види гематурії.

  77. Схема гемопоезу.

  78. Зміни в аналізах крові при анеміях.

  79. Зміни в аналізах крові при гемобластозах.

  80. Зміни в аналізах крові при мієломній хворобі.

  81. Зміни в аналізах крові при лімфогрануломатозі.

  82. і фізіологічна).

  83. Зв'язок вуглеводневого обміну з жировим: кетонемія і кетонурія.

  84. Глюкозурія: причини і види (патологічна та сечі. Діагностичне значення.

  85. Дослідження наднирників.

  86. Феохромоцитома. Лабораторна діагностика.

  87. Основні рентгенологічні, радіоізотопні та радіоімунні методи дослідження, сканограма, УЗД, комп'ютерна томографія, термографія щитовидної залози.

  88. Основні лабораторні та інструментальні методи дослідження у хворих із патологією кістково-м’язової системи.

  89. Дослідження хворих з поліартритичним, міопатичним сндромами (РА, остеоартроз, системна склеродермія, системний червоний вовчак, хвороба Уіппла тощо).

  90. Остеопенія, остеопороз. Зміни в аналізах крові.

  91. Визначення ревматоїдного фактора, С-реактивного протеїну. Діагностичне значення.

  92. Визначення антинуклеарних антитіл, LE-клітин, визначення антигенів системи НLA. Діагностичне значення.

  93. Артроскопія.

  94. Дослідження синовіальної рідини. Інтерпретація результатів.

  95. Підготовка хворих до інструментальних методів дослідження хворих з патологією кістково-м’язової системи.

  96. Ехо- та електроенцефалографія.

  97. Комп'ютерна томографія, магнітно-ядерна резонансна томографія.

  98. Добовий моніторинг.

  99. Дослідження виділень з піхви. Основні показники.

  100. Визначення ступеня чистоти піхви. Діагностичне значення.

  101. Мікробіологічне дослідження мазку із піхви.

  102. Методики виявлення гонококів.

  103. Методики виявлення трихомонад.

  104. Підготовка хворих до ультразвукового дослідження матки, яєчників.

  105. Підготовка хворих до ультразвукового дослідження передміхурової залози.

  106. Маммографія. Мета проведення.

  107. Діагностичне значення маммографії.



^ КРИТЕРІЇ ОЦІНОК ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ З дисципліни “лабораторнА ДІАГНОСТИКА” для студентів ІV курсу фармацевтичного факультету за СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “ФАРМАЦІЯ”

(ОКР - “бакалавр”)


Знання і вміння студента оцінюються викладачем за загальноприйнятою 4-х бальною системою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”) з виставленням оцінки в журнал відвідування та успішності.


Оцінку “відмінно” отримує студент, який показав глибокі знання теоретичного матеріалу, передбаченого програмою, досконало володіє практичними навичками.


Оцінку “добре” отримує студент, який показав добрі знання теоретичного матеріалу по темі заняття, оволодів практичними навичками згідно програми і виконує їх самостійно.


Оцінку “задовільно” одержує студент, який показав задовільні знання теоретичного матеріалу, оволодів більшістю практичних навичок по програмі, не проявляв ініціативи і старання при освоєнні практичних навичок.


Оцінка “незадовільно” виставляється студенту, якщо він показав незадовільні знання теоретичного матеріалу, не володіє більшою частиною передбачених програмою практичних навичок і не може їх виконувати самостійно, систематично порушував виробничу дисципліну.


МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ заліку З дисципліниЛабораторна діагностика” ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІV КУРСУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “фармацІЯ”, ОКР - Бакалавр

на 2008-2009 навчальний рік


До заліку допускаються студенти, які виконали навчальний план та програму (відсутність пропусків практичних занять та лекцій, позитивні оцінки з дисципліни).

Залік проводиться в усній формі шляхом співбесіди і передбачає перевірку рівня засвоєння практичних навичок, передбачених програмою, а також з’ясовуються знання теоретичного матеріалу згідно питань, винесених на залік.

Студент відповідає на три питання (по одному питанню із кожного розділу):

Залік виставляється із врахуванням:

- ступеню засвоєння програмного матеріалу (поточна успішність);

- ступеню засвоєння практичних навичок;

- якості та повноти відповіді на теоретичні питання заліку.

Залік з відміткою “зараховано”, “незараховано” виставляється в залікову книжку.

Студенти, які були не допущенні до складання заліку через наявність академічної заборгованості, та студенти, які не з’явилися своєчасно на залік, складають його в індивідуальному порядку.

^ ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ

ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ дисципліни "ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА" ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІV КУРСУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “ФАРМАЦІЯ

(ОКР - “бакалавр”)

Основна


  1. Абдулаев РЯ., Атьков О.Ю., Соболь Ю.С. Атлас ультразвуковой диагностики. В 2 Т.- Харьков: Прапор, 1993. - 112 с.

  2. Аронов ДМ., Лупаноа В.П. /Функциональные пробы в кар­диологии. Лекция VIII. Фармакологические пробы. - Кардиология, 1996, №8, С. 94-102.

  1. Битти А.Д. Диагностические тесты в гастроэнтерологии: Пер. с англ. - М.: Медицина, 1995. - 221 с.

  2. Бышеаский А.Ш., Терсенаа ОА. Биохимия для врача. - Ека­теринбург: Уральский рабочий, 1994. - 383 с.

  3. Воробьев А.И., Дризе Н.И., Чертков ИЛ. Схема кроветворе­ния: 1995 // Проблемы гематологии. - 1995. - 1. - с. 7-14.

  4. Дабровски А., ДаброоскиБ., ПиотроаичР. Суточное мониторирование ЭКГ: Пер. с польск. - М.: Медпрактика, 1998. -208с.

  1. Капустин С.В., Лиманов С.И. Ультразвуковое исследование мочевого пузыря, мочеточников и почек. - Витебск: Бел-медкнига, 1998.122

  2. Клинический диагноз - лабораторные основы / Под ред. В.В. Меньшикова. - М.: Лабинформ, 1997.- 246 с.

  3. Справочник по гематологии / Под ред. А.Ф. Романовой. - К.: Здоров'я, 1997.

  4. Руководство по клинической лабораторной диагностике / Под ред. М.А. Базарновой, А.Й. Воробьева. -К.: Вища школа, 1991.- 424 с.

  5. Руководство по практическим занятиям по клинической лабораторной диагностике / Под ред. М.А. Базарновой, В.М. Морозовой. - К.: Вища шк., 1998.-376 с.

  6. Клиническая гематология / Под ред. Берчану. - Бухарест: Медицинское издательство, 1985.- 520

  7. Клиническая оценка биохимических показателей при забо-леваниях внутренних органов / Под ред. В.Г.Передерия,Ю.В.Хмелевекого. - Киев: Здоровье, 1993. - 190 с.

  8. Данилова Л.А. Анализы крови и мочи. Спб.: Салит-Мед.книга, 2000. – 128 с.

  9. Долгов В.В. Клинико-диагностическое значение лабораторных показателей. М.:Лабинформ; Центр, 1995. – 215 с.

  10. Мазуров В.И., Климко Н.Н. Клиническая гематология. Спб., 1993. –199 с.

  11. Медведев В.В., Волчек Ю.З. Клиническая лабораторная диагностика: Справочник для врачей / Под ред. В.А.Яковлева. Спб.: Гиппократ, 1995. – 208 с.

ДОДАТКОВА


  1. Исследование системы крови в клинической практике / Под ред. Г.И.Козинца, В.А.Макарова, М.: Триада-Х, 1997. – 480 с.

  2. Ошибки в лабораторной диагностике / Под. ред. Л.Л. Громашевской. К.: Вища школа, 1990.- 136 с.

  3. Козловская Л.В., Мартынова М.А. Учебное пособие по клиническим лабораторным методам исследования. М.: Медицина, 1989. - 351 с.

  4. Тодоров Й.Клинические лабораторные исследования в педиатрии. -София, 1968. -294 с.

  5. Руководство по клиническим лабораторним исследованиях / Под ред. Л.Г. Смирновой, Е.А. Кост. -М.: Медгиз, 1960.- 421 с.

  6. В.Е. Предтеченский. Руководство по клиническим лабораторным исследованиям./ Под ред. Л.Г. Смирновой, Е.А. Кост. - М.: Медгиз, 1960.- 253с.

  7. Руководство по гематологии: В 2 т. / Под ред. А.И. Воробьева.-М.:Медицина, 1985.-432 с.

  8. Комаров ФМ„ Коровкин Б.Ф., Меньшиков ЪБ. Биохимические исследования в клинике. - Элиста: Джангар, 1998. - 250 с.

  9. Любина М.Я., Ильичева А.П., Кассонова Т.В., Петросова С.М. Клинические лабораторное исследования. - М.: Медицина, 1984. - 387 с.

  10. М Г. Абрамов. Гематологический атлас. - М.: Медицина, 1985. - 210 с.

  11. В.Я Краепскин Атлас микроскопии осадков мочи.- М.: Медицина,1976. - 152 с.

  12. Макаров А.Ю. Клиническая ликворология. –Л.: Медицина, 1984. – 216 с.

  13. Де Луна А.Б. Руководство по клинической электрокардиог­рафии: Пер. с англ. - М.: Медицина, 1993. - 703 с.

  14. Мурашко В.В., Стритынский А.В. Электрокардиография. - М.: Медпресс, 1998'. -311 с.

  15. Циммерман Ф. Клиническая электрокардиография: Пер. с англ. - М. - СПб.: Бином - Невский Диалект, 1997. - 441 с.


^ ПЕРЕЛІК ТЕМ ДО НДРС


  1. Біохімічні дослідження функціонального стану печінки за синдромним принципом.

  2. Біохімічні дослідження при порушеннях детоксикаційної функцій печінки.

  3. Сучасні лабораторні дослідження.

  4. Біохімічні дослідження ліквору при патології нервової системи

  5. Лабораторні методи діагностики порушень фосфорно-кальцієвого обміну.

  6. Дослідження регуляції обмін}' води, натрію та калію.

  7. Значення УЗ досліджень при патології шлунково-кишкового тракту.

  8. Комп"ютерна томографія в діагностиці захворювань органів дихання.

  9. Спірографія як метод діагностики ступеня функціональної діагностики дихальної недостатності.

  10. ЕКГ при стенокардії та вогнищевих змінах міокарду.

  11. Електрокардіологічний моніторинг при ІХС.

  12. Велоергометрія, фарм тести для визначення серцевої недостатності.

^ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ З ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ практики з дисциплІни “лабораторна ФУНКЦІОНАЛЬНА діагностика” для студентів ІіІ-го курсу ФАРМАЦЕВТИЧНОГО факультету за спеціальністю “КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ” на 2008-2009 навчальний рік


Оцінку "відмінно" заслуговує студент, який досконало оволодів всіма практичними навичками, передбачених програмою і виконував їх самостійно, показав глибокі знання теоретичного матеріалу стосовно винесених на залік питань, відзначався старанністю, написав реферат по НДРС на "відмінно", відзначався зразковим веденням документації по практиці, приймав активну участь у громадському житті колективу, отримав відмінну характеристику керівників базових відділень лікарні.

Оцінку "добре" отримує студент, який оволодів практичними навичками згідно програми і переважну кількість їх виконував самостійно, показав добрі знання теоретичного матеріалу по винесених на залік питання, відзначався наполегливістю при засвоєнні практичних навичок, написав реферат по НДРС на "добре", відзначався добрим веденням документації по практиці, приймав участь у громадському житті колективу, отримав позитивну характеристику керівників базових відділень лікарні.

Оцінка " задовільно" отримує студент, який оволодів більшістю практичних навичок по програмі практики, але самостійно їх виконував частково, показав задовільні -знання теоретичного матеріалу по винесених на залік питаннях, не проявляв ініціативи та старання при виконанні практичних навичок, написав реферат по НДРС на "задовільно", встановлену документацію по практиці заповнював нерегулярно, отримав задовільну характеристику керівників базових відділень лікарні.

Оцінка "незадовільно" виставляється студенту, якщо він не оволодів більшою частиною передбачених програмою практичних навичок і не може їх виконати самостійно, показав незадовільні знання теоретичного матеріалу з питань, що винесені на залік, проявляв пасивність при виконанні практичних навичок, не підготував реферат по НДРС або виконав його з оцінкою "незадовільно". Відзначався недбайливістю при заповненні, отримав негативну оцінку базових керівників базових відділень лікарні.

^ МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ЗАЛІКУ З ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ з дисциплІни “ лабораторна ФУНКЦІОНАЛЬНА діагностика” для студентів ІіІ-го курсу ФАРМАЦЕВТИЧНОГО факультету за спеціальністю “КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ” на 2008-2009 навчальний рік


При закінченні терміну переддипломної практики студенти звітують про виконання її програми. Вони подають оформлене та підписане керівниками практики від клінічної бази університету свідоцтво (щоденник) практичної підготовки і реферат по НДРС комісії по прийому заліку.

В щоденнику повинні бути віддзеркалені відомості про опанування студентом усіх розділів програми практики, містить підписану керівниками практики характеристику, висновки та пропозиції щодо покращання проходження практики.

Залік по практиці, з виставленням оцінки, приймається комісією, в яку входять керівники виробничої практики від клінічної бази та медичної університету.

Комісія приймає залік у студентів на базі практики або у вищому навчальному закладі в останній день практики.

При прийомі диференційованого заліку члени комісії проглядають щоденник практичної підготовки студента, його реферат з НДРС та цифровий підсумковий звіт, знайомляться з об'ємом виконаної роботи. Особлива увага звертається на засвоєння студентом практичних навичок. У студентів необхідно виявити вміння виконати передбачені програмою маніпуляції, підготовку пацієнта до досліджень, забору матеріалу для досліджень, навички роботи в клінічній лабораторії, по проведенню досліджень, заповнення медичної документації.

Для контролю знань студента проводиться співбесіда по питаннях винесених на диференційований залік (питання додаються).

При виставленні загальної оцінки з виробничої практики враховується дисципліна студента, участь у НДРС та громадському житті бази практики.

Оцінка виставляється згідно критеріїв оцінки затверджених на засіданні кафедри та предметній методичній комісії з ВМО.
Оцінка з виробничої практики фіксується в заліково-екзаменаційній відомості і вноситься в залікову книжку студента за підписами членів комісії.


Список тем для самостійного опрацювання та підготовки НДРС

  1. Психологічні аспекти діяльності лікувальної установи.

  2. Психологічні аспекти професійної діяльності лікаря.

  1. Психологічні аспекти професійної діяльності середнього та молодшого медичного персоналу.

  1. Внутрішня картина захворювання: формування та зовнішні прояви.

  1. Психодіагностичні можливості цілеспрямованого психологічного спостереження за поведінкою хворого.

  1. Психологічні критерії успішності адаптації хворого до умов стаціонару.

  1. Особливості суб'єктивної оцінки пацієнтом власного стану залежно від темпераментно-характерологічних особливостей.

  1. Поведінкові прояви стресу та фрустрації у пацієнтів стаціонару.

  2. Етичні засади ведення психологічного спостереження.

  3. Зовнішні причини психологічного дискомфорту у пацієнтів стаціонару.

  4. Вікові особливості проявів психологічної дезадаптації у пацієнтів стаціонару.

  5. Психологічні особливості комунікації в середовищі медичного персоналу.

  1. Терапевтичне значення ефективного встановлення контакту та довірливого спілкування лікаря з пацієнтом.

  2. Психологічні засади продуктивного розв'язання управлінських конфліктів у колективі медичної установи.

  1. Психологічні ризики професійної діяльності лікаря.

  2. Значення психологічного клімату в сім'ї пацієнта для успішності лікування й одужання.

  3. Проблеми міжособистісної комунікації в середовищі хворих: палата як мала група.

  4. Психологічний вплив авторитета лікаря на пацієнта.

  5. Психологічна допомога пацієнтові стаціонару на стадії адаптації.

  6. Феномен психологічної залежності пацієнта від лікаря.

  7. Санітарна обробка хворих.

  8. Приготування дезінфікуючих розчинів та режим вологого прибирання приміщень.

  1. Правила визначення антропометричних показників та їх значення для оцінки стану здоров'я людини.

  1. Методи транспортування хворих у відділення лікарні.

  2. Організація ліжкового режиму для важкохворих.

  3. Догляд за шкірою та окремими частинами тіла.

  4. Діагностика пролежнів, профілактика їх лікування.

  5. Догляд за хворими при блюванні.

  6. Догляд за хворими при кровохарканні та легеневій кровотечі.

  7. Догляд за хворими при нетриманні сечі та калу.

  1. Дієтичне харчування хворих.

  2. Способи годування важкохворих.

  3. Постановка очисних та сифонних клізм.

  4. Промивання шлунка (покази, протипокази, методики).

  5. Невідкладна допомога при кровотечах.

  6. Біль у серці. Перша медична допомога.

  7. Підготовка хворих до рентгенологічних, ультразвукових та ендоскопічних досліджень.

  8. Основи легенево-серцевої реанімації. Способи штучного дихання та непрямого масажу серця.


^ МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ЗАЛІКУ З ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ З ДОГЛЯДУ та психологічне спостереження ЗА хворими ТЕРАПЕВТИЧНого профілю ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІ КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “медична психологія ”.

При закінченні терміну виробничої практики студенти звітують про виконання її програми. Вони подають комісії оформлений та підписаний керівни­ками практики від клінічної бази щоденник прак­тичної підготовки і реферат по НДРС.

В щоденнику повинні бути віддзеркалені відомості про опанування студентом усіх розділів програми практики. Він повинен містити підписану керівниками практики характеристику, висновки та пропозицій, щодо покращання практики.

Залік по практиці з виставленням оцінки приймаєть­ся комісією, в яку входять керівники виробничої практики від клінічної бази.

Комісія приймає залік у студентів на базі практики або у вищому навчальному закладі на останній день практики.

При прийомі диференційованого заліку члени комісії проглядають щоденник практичної підготовки студента та його реферат по НДРС, знайомляться з об'ємом виконаної роботи.

Диференційований залік проводиться в два етапи.

Перший етап включає перевірку вміння виконати, передбачені програмою маніпуляції, навички по догляду за хворими, проведення інструментальних маніпуляцій, підшкірних, внутрішньом”язових, внутрішньовенних ін”єкцій, вміння заповнювати необхідну медичну документацію.

Другий етап включає відповідь на 3 питання (питання додаються).

При виставленні загальної оцінки з виробничої практики враховується дисципліна студента, участь у НДРС та громадському житті бази практики.

Оцінка виставляється згідно критеріїв оцінки затверджених на засіданні кафедри та предметної методичної комісії.

Оцінка з виробничої практики фіксується в заліково-екзаменаційній відомості і вноситься в залікову книжку студента за підписами членів комісії.


^ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ПО РЕЗУЛЬТАТАХ ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ З ДОГЛЯДУ та психологічного спостереження ЗА ХВОРИМИ ТЕРАПЕВТИЧНОГО ПРОФІЛЮ ДЛЯ СТУДЕНТІВ IІ КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ

^ "МЕДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ”

Оцінку "відмінно" заслуговує студент, який досконало оволодів всіма практичними навичками, передбачених програмою і виконував їх самостійно, показав глибокі знання теоретичного матеріалу стосовно винесених на залік питань, відзначався зразковою виробничою дисципліною та старанністю, написав реферат по НДРС на "відмінно", відзначався зразковим веденням документації по практиці, приймав активну участь у громадському житті колективу, отримав відмінну характеристику керівників базових відділень лікарні.

Оцінку "добре" отримує студент, який оволодів практичними навичками згідно програми і переважну кількість їх виконував самостійно, показав добрі знання теоретичного матеріалу по винесених на залік питаннях, відзначався доброю виробничою дисципліною, наполегливістю при засвоєнні практичних навичок, написав реферат по НДРС на "добре", відзначався добрим веденням документації по практиці, приймав участь у громадському житті колективу, отримав позитивну характеристику керівників базових відділень лікарні.

Оцінка "задовільно" отримує студент, який оволодів більшістю практичних навичок по програмі практики, але самостійно їх виконував частково, показав задовільні знання теоретичного матеріалу по винесених на залік питаннях, порушував виробничу дисципліну, не проявляв ініціативи та старання при виконанні практичних навичок, написав реферат по НДРС на "задовільно", встановлену документацію по практиці заповнював нерегулярно, не приймав участі у громадському житті колективу, отримав задовільну характеристику керівників базових відділень лікарні.

Оцінка "незадовільно" виставляється студенту, якщо він не оволодів більшою частиною передбачених програмою практичних навичок і не може їх виконати самостійно, показав незадовільні знання теоретичного матеріалу з питань, що винесені на залік, систематично порушував дисципліну, проявляв пасивність при виконанні практичних навичок, не підготував реферат по НДРС або виконав його з оцінкою "незадовільно". Відзначався недбайливістю при заповненні свідоцтва, не приймав участі у громадському житті колективу, отримав негативну оцінку базових керівників базових відділень лікарні.


Схвалено на засіданні кафедри догляду за хворими та вищої медсестринської освіти 12.05.2008 року (протокол №15).

Завідувач кафедри догляду за хворими та вищої

медсестринської освіти, доцент І.А. Плеш


Схвалено на засіданні предметної методичної комісії з медсестринської справи та лабораторної діагностики 13.05.2008 року (протокол №5).

Голова предметної методичної комісії з медсестринської справи та

лабораторної діагностики, професор Т.В.Сорокман


Схвалено на засіданні організаційно-методичній комісії

з виробничої практики 11.06.2008 року (протокол № 6 )

Голова організаційно-методичної комісії з виробничої

практики, доцент В.І. Гребенюк

Схожі:

Довідник для студент а iconДовідник для студента
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з мікробіології, вірусології та імунології для студентів...
Довідник для студент а iconДовідник для студента IV v курсу зі спеціальності ”педіатрія”
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «акушерство та гінекологія»...
Довідник для студент а iconДовідник для студента IV vі курсу зі спеціальності ”лікувальна справа”
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «акушерство та гінекологія»...
Довідник для студент а iconДовідник для студента IV vi курсу зі спеціальностей “лікувальна справа”, ”педіатрія”
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «акушерство та гінекологія»...
Довідник для студент а iconДовідник для студента з вивчення дисципліни “Анестезіологія та інтенсивна терапія”
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни ” Анестезіологія та інтенсивна...
Довідник для студент а iconДовідник для студента з вивчення дисципліни “Анестезіологія та інтенсивна терапія”
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни ” Анестезіологія та інтенсивна...
Довідник для студент а iconС. М. Крівіч Словник-довідник з дзюдо
Словник-довідник з дзюдо. Мр до практичних занять з дисциплін «Фізичне виховання» І «Фізична культура» (для студентів усіх спеціальностей...
Довідник для студент а iconПроект магістерської роботи Студент
Студент (уку/лдс) тел
Довідник для студент а iconІмені Володимира Даля
Крім тематичних індивідуальних завдань на кожне практичне заняття, студент отримує комплексне завдання для самостійної роботи, що...
Довідник для студент а iconІнформаційна картка про інноваційну розробку
Крім тематичних індивідуальних завдань на кожне практичне заняття, студент отримує комплексне завдання для самостійної роботи, що...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи