Довідник для студента icon

Довідник для студента




Скачати 345.95 Kb.
НазваДовідник для студента
Дата24.06.2012
Розмір345.95 Kb.
ТипДокументи

Довідник для студента


з дисципліни “Лабораторна та функціональна діагностика”

на 2008-2009 навчальний рік


Факультет

Спеціальність

Кафедра


Курс

Семестр

Лекції

Практичні заняття

Самостійна підготовка

Іспит

Виробнича практика:

робота в лабораторії

самостійна робота


Всього :

- фармацевтичний

- клінічна фармація

- догляду за хворими та вищої мед­сестринської освіти

- ІІІ

- VI

- 18 акад. годин

- 36 акад. години

- 27 акад. годин


VI семестр

1 тиждень - 54 год

  • 36 год

  • 18 год


- 81 акад. год.


Робоча навчальна програма складена у відповідності до “Програми з лабораторної діагностики для студентів коледжів за спеціальністю “Лабораторна діагностика” (МОЗ України. –К, 1998. – 28 с.).

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ З дисципліни “ЛАБОРАТОРНА ТА ФУНКЦІОНАЛЬНА ДІАГНОСТИКА ” для студентів ііІ курсу ФАРМАЦЕВТИЧНОГО факультету за СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “КЛІНІЧНА фармація” на 2008-2009 навчальний рік


№№

ТЕМА


^ К-ть годин

1

Стислий історичний нарис розвитку лабораторної служби та функ­ціональної діагностики. Внесок вітчизняних вчених. Основні методи лабораторних та інструментальних досліджень в клініці внутрішніх хвороб. Короткі анатомо-фізіологічні особливості органів дихання.

2

2

Інструментальні методи дослідження органів дихання. Рентгенологічні методи. Дослідження функції зовнішнього дихання. Класична і комп’ютерна спірографія. Основні показники. Виставлення функціонального діагнозу.

Лабораторні методи дослідження хворих із патологією органів дихання. Дослідження мокротиння, плеврального випоту. Діагностичне значення, тлумачення результатів.

2

3

Короткі анатомо-фізіологічні особливості органів кровообігу. ЕКГ. Додаткові методи електрокардіографічного дослідження. Тривале моніторування за Холтером. Додаткові методи рентгенологічного дослідження. Ехокардіографія, фонокардіографія. Неінвазивні та інвазивні методи дослідження артеріального та венозного відділів системи кровообігу.

2

4

Методи лабораторної та функціональної діагностики захворювань шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи. Гастроінтестинальні гормони. Дослідження шлункової секреції: зондові та беззондові методи. Метод визначення внутрішньошлункової рН-метрії. Уявлення про методи виявлення Helicobacter pylori, діагностичне значення. Дослідження калу. Поняття про методи виявлення мікробної контамінації кишечника.

2

5

Порушення пігментного, білкового, вуглеводного, жирового, мінерального обміну, видільної та знешкоджувальної функції печінки. Біохімічні синдроми. Дуоденальне зондування, мета проведення, діагностичне значення. Методи інструментальної діагностики. Зовнішньосекреторна функція підшлункової залози, методики вивчення, діагностичне значення. Рентгенологічні дослідження стравоходу, шлунка, кишечника, жовчного міхура, печінки. Гастродуоденоскопія. УЗД.

2

6

Короткі відомості про структуру та функції нирок. Теорія утворення сечі. Порогові і непорогові речовини. Кліренс. Значення пункційної біопсії нирок. Протеїнурія, причини і види (ниркова, надниркова, позаниркова). Зміни в сечі при хворобах нирок. Діагностика прихованого процесу в нирках. Основні лабораторні та інструментальні методи дослідження при патології нирок, сечовидільних шляхів і передміхурової залози.

2

7

Регуляція кістково-мозкового кровотворення. Схема гемопоезу. Зміни в аналізах крові при патології органів кровотворення. Визначення парапротеїнів у сироватці крові та білка Бенс-Джонса в сечі. Пункція кісткового мозку, лімфатичних вузлів, селезінки. Патологічні елементи пунктатів. Рентгенологічні дослідження

2

8

Лабораторні та інструментальні методи дослідження хворих із ендокринною патологією та захворюваннях нервової системи. Добове моніторування при проведенні інтенсивної терапії.

2

9

Основні лабораторні та інструментальні методи дослідження у хворих із патологією кістково-м’язової системи. Остеопенія, остеопороз. Основні денситометричні показники.

2
^
Всього 18 акад. годин


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З дисципліни “лабораторна та функціональна діагностика” для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету за СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “клінічна фармація” на 2008-2009 навчальний рік


п/п

Назва теми

К-сть годин

1.

Основні методи лабораторної діагностики і функціональних методів у клініці внутрішніх хвороб. Організація роботи клінічної лабораторії, відділення функціональної діагностики. Охорона праці та техніка безпеки. Види обліково-звітної документації. Чинні накази та інструктивні листи МОЗ України, обласного управління охорони здоров'я.

2

2-3.

Правила забору і техніка проведення загального аналізу крові. Уявлення про сучасні гематологічні аналізатори. Інтерпретація результатів дослідження. Взяття і підготовка крові для біохімічних досліджень. Стандартний набір біохімічних показників. Методи визначення кислотно-лужної рівноваги. Особливості взяття крові. Базисні методи дослідження судинно-тромбоцитарного, коагуляційного гемостазу. Імунологічні дослідження. Загальні уявлення про імунні реакції організму. Інтерпретація результатів дослідження.

4

4.

Дослідження мокроти: макроскопічне, мікроскопічне, мікробіологічне. Види плеврального випоту. Визначення фізико-хімічних властивостей, мікроскопічне та мікробіологічне дослідження. Діагностичне значення, тлумачення результатів. Інструментальні та функціональні дослідження, які застосовуються у пацієнтів із патологією органів дихання.

2

5-6.

Методика реєстрації та аналіз електрокардіограми. Зміни при стенокардії, інфаркті міокарда, порушеннях ритму. Аналіз та інтерпретація ехокардіограми. Оцінка функціонального стану шлуночків, клапанного апарату. Нормальна фонокардіограма. Зміни тонів серця при патології. Вимірювання артеріального тиску. Інтерпретація результатів.

4

7.

Підсумкове заняття. Лабораторна та функціональна діагностика захворювань органів дихання, серцево-судинної системи.

2

8-9.

Дослідження фізичних, хімічних властивостей шлункового вмісту, ферментоутворювальної функції, мікроскопічне дослідження. Метод визначення внутрішньошлункової рН-метрії. Виявлення Helicobacter pylori, діагностичне значення. Фізичні властивості, хімічне, мікроскопічне дослідження калу. Підготовка хворих до рентгенологічних досліджень, ГДФС, УЗД, шлункового зондування.

4

10-11.

Методики визначення білірубіну та його метаболітів. Дуоденальне зондування: техніка класичного і багатофазного методів. Фізичні властивості, хімічне, мікроскопічне, бактеріологічне дослідження жовчі. Основні рентгенологічні, ендоскопічні та ультразвукові методи діагностики жовчного міхура, жовчних шляхів, печінки, підшлункової залози.

4

12-13.

Вимоги до збирання сечі на дослідження. Загальний клінічний аналіз сечі: фізичні властивості, хімічні дослідження, мікроскопія осаду. Методи кількісної оцінки числа лейкоцитів, еритроцитів, циліндрів у сечі і ступеня бактеріурії: проба за Нечипоренко, бактеріологічне дослідження. Проба за Зимницьким. Методи визначення парціальних функцій нирок: швидкість клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції, секреторна функція нирок.

4




п/п

Назва теми

К-сть годин




Діагностичне значення показників. Рентгенологічні, радіонуклідні, ультразвукові методи дослідження. Підготовка хворих до обстеження.




14.

Підсумкове заняття. Лабораторна та функціональна діагностика захворювань шлунково-кишкового тракту, гепатобіліарної системи та нирок.

2

15.

Зміни в аналізах крові при анеміях, гемобластозах, мієломній хворобі, лімфогрануломатозі. Методики визначення парапротеїнів у сироватці крові та білка Бенс-Джонса в сечі. Діагностичне значення. Проби на резистентність стінки капілярів: симптом джгута, симптом щипка, молоточковий симптом. Інтерпретація результатів рентгенологічних, радіонуклідних методів дослідження, УЗД, сканування.

2

16.

Основні методи дослідження хворих із цукровим діабетом. Інтерпретація результатів лабораторних та функціональних досліджень. Порушення вуглеводного і жирового обміну, їх взаємозв'язок. Основні методи діагностики. Інтерпретація результатів.

2

17.

Лабораторні методи дослідження (визначення ревматоїдного фактора, С-реактивного протеїну, антинуклеарних антитіл, LE-клітин, визначення антигенів системи НLA). Дослідження синовіальної рідини. Інтерпретація результатів. Підготовка хворих до інструментальних методів дослідження. Основні денситометричні показники. Інтерпретація результатів дослідження.

Онайомлення з основними методиками лабораторних досліджень в реанімації. Фукнціональні методи дослідження. Добовий моніторинг. Інтерпретація результатів дослідження.

2

18.

Підсумкове заняття. Лабораторна та функціональна діагностика захворювань органів кровотворення, ендокринної патології, захворювань нервової системи, невідкладних станів.

2

Всього: 36 годин


^ Перелік тем, які виділені для самостійного вивчення

з дисципліни “ЛАБОРАТОРНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ” для студентів ііІ курсу ФАРМАЦЕВТИЧНОГО факультету за спеціальністю “КЛІНІЧНА фармація” на 2008-2009 навчальний рік


№№

Назва теми

К-ть год

1

Уявлення про методи дослідження фібринолізу: дослідження часу і ступеня лізису згустків крові, визначення концентрації плазміногену, його активаторів і інгібіторів. Інтерпретація результатів дослідження.

2

2-3

Неспецифічна гуморальна система захисту. Гуморальний специфічний імунітет. Клітинний специфічний імунітет. Неспецифічна клітинна система імунітету. Неспецифічна гуморальна система захисту. Гуморальний специфічний імунітет. Клітинний специфічний імунітет. Неспецифічна клітинна система імунітету.

4

4-5

Уявлення про томографічні дослідження, рентгенівську комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію, цифрову обчислювальну ангіографію, які застосовуються в кардіології. Уявлення про артеріальну осцилло- і тахоосциллографію, сфігмографію. Визначення венозного тиску. Флебографія. Реографія. Ультразвукове дослідження серця і судин. Поняття про інвазивні та радіонуклідні методи дослідження.

4

6-7-8

Поняття про методи виявлення мікробної контамінації кишечника.

Визначення маркерів вірусів гепатиту.

Поняття про парацентез, дослідження асцитичної рідини.

6

9-10

Проба за Аддис-Ка­ковським, преднізолоновий тест, дво- і трисклянкові проби. Визначення здатності нирок до осмотичного розведення та концентрування сечі: проба на розведення і концентрацію сечі, методи визначення осмотичної концентрації.

Причини і види гематурії. Гемоглобінурія, гемосидеринурія, порфиринурія, міоглобінурія, меланінурія. Діагностичне значення показників.

4

11

Лабораторно-інструментальні дослідження в педіатрії.

2

12

Лабораторно-інструментальні дослідження, що застосовуються в хірургічній практиці.

2

13-14

Лабораторна та функціональна діагностика вагітних і жінок з гінекологічною патологією.

3


^ Всього 27 години


ПЕРЕЛІК практичних навичок З дисципліни “ЛАБОРАТОРНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ” для студентів Ііі курсу ФАРМАЦЕВТИЧНОГО факультету за СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “КЛІНІЧНА фармація” НА 2008-2009 НАВЧАЛЬНИЙ РІК


  1. Забір крові для загального аналізу.

  2. Визначення концентрації гемоглобіну. Тлумачення результатів.

  3. Визначення кількості еритроцитів, показники в нормі та при патології.

  4. Визначення кольорового показника.

  5. Підрахунок кількості лейкоцитів, визначення лейкоцитарної формули (процентного співвідношення різних видів лейкоцитів), показники в нормі та за різних патологічних станів.

  6. Визначення швидкості осідання еритроцитів. Інтерпретація результатів.

  7. Взяття і підготовка крові для біохімічних досліджень.

  8. Визначення вмісту загального білку. Показники в нормі та при патології.

  9. Дослідження білкового спектру плазми крові.

  10. Визначення фібриногену.

  11. Визначення сечовини, креатиніну, сечової кислоти. Інтерпретація результатів дослідження.

  12. Дослідження рівня глюкози у крові. Показники в нормі.

  13. Взяття крові для визначення кислотно-лужної рівноваги крові.

  14. Визначення часу кровотечі.

  15. Підрахунок кількості тромбоцитів.

  16. Визначення часу згортання крові.

  17. Кількісне визначення Т-, В-лімфоцитів.

  18. Збирання мокроти і доставка у лабораторію.

  19. Макроскопічне, мікроскопічне, мікробіологічне дослідження мокроти. Інтерпретація результатів.

  20. Пункція плевральної порожнини.

  21. Визначення фізико-хімічних властивостей плевральної рідини.

  22. Мікроскопічне та мікробіологічне дослідження плеврального випоту.

  23. Підготовка хворих до рентгенологічних досліджень органів дихання, бронхографії, спірографії.

  24. Проведення класичної спірографії. Основні показники.

  25. Проведення комп’ютерної спірографії. Основні показники.

  26. Постановка функціонального діагнозу за результатами спірографії.

  27. Реєстрація електрокардіограми у стандартних і грудних відведеннях, за Небом.

  28. Оцінка регулярності серцевих скорочень, серцевого ритму і провідності.

  29. Визначення положення електричної вісі.

  30. Аналіз ЕКГ при порушеннях ритму, провідності, автоматизму.

  31. ЕКГ- заключення.

  32. Діагностика змін ЕКГ при стенокардії, інфаркті міокарда, порушеннях ритму.

  33. Накладання електродів при тривалому моніторуванні за Холтером.

  34. Аналіз ехо- і фонокардіограм. Основні показники.

  35. Вимірювання артеріального тиску.

  36. Дослідження шлункового вмісту.

  37. Підготовка хворих до проведення ГДФС, ректороманоскопії, колоноскопії, комп'ютерної томографії, УЗД дослідження.

  38. Визначення білірубіну крові та сечі, жовчних пігментів, уробіліну в сечі.

  39. Проведення класичного та багатомоментного дуоденального зондування.

  40. Дослідження дуоденального вмісту, інтерпретація отриманих результатів.

  41. Визначення -амілази в крові, сечі, дуоденальному вмісті.

  42. Копрологічне дослідження калу, оцінка результатів.

  43. Підготовка хворих до рентгенологічних досліджень печінки, жовчного міхура, жовчних шляхів, підшлункової залози.

  44. Підготовка хворих до УЗД гепатобіліарної системи, підшлункової залози.

  45. Проведення парацентезу.

  46. Дослідження асцитичної рідини.

  47. Забір сечі для лабораторних досліджень.

  48. Загальний аналіз сечі.

  49. Дослідження сечі за Нечипоренко, Аддис-Каковським. Інтерпретація результатів.

  50. Бактеріологічне дослідження сечі.

  51. Проба за Зимницьким.

  52. Визначення швидкості клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції. Діагностичне значення показників.

  53. Підготовка хворих до рентгенологічного та ультразвукового дослідження сечовидільної системи.

  54. Визначення парапротеїнів у сироватці крові. Діагностичне значення.

  55. Визначення часу згортання крові, тривалості кровотечі.

  56. Визначення білка Бенс-Джонса в сечі

  57. Дослідження рівня глюкози в крові.

  58. Забір крові для визначення гормонального складу.

  59. Дослідження мазку із піхви.

  60. Визначення ступеня чистоти піхви.

  61. Мікробіологічне дослідження мазку із піхви.

  62. Проведення ехо- та електроенцефалографії. Інтерпретація результатів.

  63. Добовий моніторинг діяльності серцево-судинної, дихальної систем, функціонального стану нирок, печінки.


^ ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ ПЕРЕВІДНОГО ІСПИТУ З дисципліни “ЛАБОРАТОРНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ” для студентів ііІ курсу фармацевтичного факультету за СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “клінічна фармація” на 2008-2009 навчальний рік


  1. Організація роботи КДЛ і відділення функціональної діагностики, їх функції.

  2. Чинні накази та інструктивні листи МОЗ України.

  3. Клінічний аналіз крові. Правила взяття крові.

  4. Основні показники клінічного загального аналізу крові: еритроцити, гемоглобін, ретикулоцити, лейкоцити, швидкість осідання еритроцитів.

  5. Забір крові для біохімічного аналізу та підготовка її для дослідження.

  6. Білки, небілкові азотисті компоненти.

  7. Визначення креатиніну крові та сечі. Методики. Діагностичне значення.

  8. Методики визначення сечовини. Діагностичне значення.

  9. Сечова кислота. Методи визначення. Інтерпретація результатів.

  10. Визначення калію, натрію, хлоридів, заліза сироватки крові. Показники в нормі та при патології.

  11. Визначення загального білка крові. Нормальні показники.

  12. Визначення активності ферментів.

  13. Визначення амілази в крові та сечі.

  14. Визначення кислотно-лужного стану. Основні показники, методи оцінки.

  15. Дослідження системи гемостазу: судинно-тромбоцитарний, коагуляційний гемостаз, фібриноліз. Значення для діагностики.

  16. Загальні уявлення про імунні реакції організму.

  17. Неспецифічна гуморальна система захисту: реакція зв’язування комплементу, С-реактивний протеїн.

  18. Гуморальний специфічний імунітет: визначення різних класів імуноглобулінів,

  19. Визначення специфічних антитіл, циркулюючих імунних комплексів, діагностичне значення.

  20. Визначення антитіл до ДНК, еритроцитів.

  21. Значення визначення ревматоїдного фактору, антистрептолізину-О.

  22. Клітинний специфічний імунітет. Основні показники.

  23. Визначення кількості Т-, В-лімфоцитів.

  24. Реакція бласттрансформації лімфоцитів. Діагностичне значення.

  25. Неспецифічна клітинна система імунітету.

  26. Фагоцитарний індекс, фагоцитарне число. Інтерпретація результатів дослідження.

  27. Дослідження мокроти: макроскопічне, мікроскопічне, мікробіологічне.

  28. Діагностичне значення патологічних елементів мокротиння, тлумачення результатів.

  29. Зміни в мокроті при бронхіальній астмі, хронічному бронхіті.

  30. Види плеврального випоту.

  31. Визначення фізико-хімічних властивостей, мікроскопічне та мікробіологічне дослідження плевральної рідини.

  32. Електрокардіограма. Основні показники в нормі.

  33. Зміни ЕКГ при стенокардії, інфаркті міокарда.

  34. Зміни ЕКГ при порушеннях серцевого ритму, автоматизму, провідності.

  35. Додаткові методи електрокардіографічного дослідження.

  36. Тривале моніторування за Холтером.

  37. Додаткові методи рентгенологічного дослідження в кардіології.

  38. Ехокардіографія. Основні показники.

  39. Нормальна фонокардіограма. Зміни тонів серця при патології.

  40. Неінвазивні та інвазивні методи дослідження артеріального та венозного відділів системи кровообігу.

  41. Застосування радіонуклідних методів діагностики в кардіології.

  42. Вимірювання артеріального тиску.

  43. Поняття про інвазивні та радіонуклідні методи дослідження.

  44. Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту.

  45. Дослідження шлункової секреції: зондрові та беззондові методи.

  46. Дослідження фізичних, хімічних властивостей шлункового вмісту.

  47. Дослідження ферментоутворювальної функції, мікроскопічне дослідження.

  48. Метод визначення внутрішлункової рН-метрії.

  49. Уявлення про методи виявлення Helicobacter pylori, діагностичне значення.

  50. Дослідження калу. Діагностичне значення.

  51. Зміни випорожнень при патології підшлункової залози.

  52. Методи виявлення мікробної контамінації кишечника.

  53. Рентгенологічні дослідження стравоходу, шлунка, кишечника.

  54. Гастродуоденоскопія.

  55. Ректороманоскопія, підготовка хворих.

  56. Колоноскопія. Підготовка хворих.

  57. Порушення пігментного обміну. Основні показники.

  58. Порушення білкового обміну. Основні показники.

  59. Порушення білкового обміну. Основні показники.

  60. Порушення жирового обміну.

  61. Видільна функція печінки. Методи визначення.

  62. Знешкоджувальна функція печінки. Методи визначення.

  63. Біохімічні синдроми при ураженнях печінки.

  64. Дуоденальне зондування, мета проведення, діагностичне значення.

  65. Дуоденальне зондування: техніка класичного методу.

  66. Дуоденальне зондування: багатофазний метод.

  67. Фізичні властивості жовчі.

  68. Хімічне дослідження жовчі.

  69. Мікроскопічне дослідження жовчі.

  70. Бактеріологічне дослідження жовчі.

  71. Зовнішньосекреторна функція підшлункової залози.

  72. Методики вивчення зовнішньосекреторної функції підшлункової залози. Діагностичне значення.

  73. Методики визначення білірубіну та його метаболітів.

  74. Методи визначення маркерів вірусів гепатиту.

  75. Парацентез, дослідження асцитичної рідини.

  76. Основні рентгенологічні методи дослідження жовчного міхура, жовчовивідних шляхів, печінки.

  77. Ультразвукове дослідження жовчного міхура, жовчних шляхів, печінки, підшлункової залози. Підготовка хворих.

  78. Структура і функції нирок.

  79. Теорія утворення сечі.

  80. Порогові і непорогові речовини. Кліренс.

  81. Пункійна біопсія нирок.

  82. Протеїнурія, причини і види (ниркова, надниркова, позаниркова).

  83. Зміни в сечі при інфекційно-запальних процесах у сечовому міхурі, сечовипускному каналі, передміхуровій залозі.

  84. Зміни в сечі при пієлонефриті.

  85. Зміни в сечі при туберкульозі нирок.

  86. Зміни в сечі при гломерулонефриті.

  87. Зміни в сечі при нефротичному синдромі.

  88. Зміни в сечі при гострій нирковій недостатності.

  89. Зміни в сечі при сечокам'яній хворобі.

  90. Загальний клінічний аналіз сечі. Основні показники.

  91. Методи кількісної оцінки числа лейкоцитів, еритроцитів, циліндрів у сечі.

  92. Методи визначення ступеня бактеріурії.

  93. Дослідження сечі за Нечипоренко. Інтерпретація результатів дослідження.

  94. Проба за Зимницьким. Інтерпретація результатів дослідження.

  95. Дослідження мазку із уретри. Діагностичне значення.

  96. Визначення здатності нирок до осмотичного розведення та концентрування сечі.

  97. Методи визначення швидкості клубочкової фільтрації. Діагностичне значення.

  98. Методи визначення канальцевої реабсорбції. Діагностичне значення.

  99. Причини і види гематурії.

  100. Гемоглобінурія, методи визначення. Діагностичне значення.

  101. Гемосидеринурія, методики визначення. Діагностичне значення показників.

  102. Порфиринурія, методики проведення. Діагностичне значення показників.

  103. Міоглобінурія, методики визначення. Діагностичне значення показників.

  104. Меланінурія, методики визначення. Діагностичне значення показників.

  105. Рентгенологічні, радіонуклідні, ультразвукові методи дослідження сечовидільної системи (нирок, сечового міхура, сечоводів). Підготовка хворих.

  106. Регуляція кістково-мозкового кровотворення.

  107. Схема гемопоезу.

  108. Зміни в аналізах крові при анеміях.

  109. Зміни в аналізах крові при гемобластозах.

  110. Зміни в аналізах крові при мієломній хворобі.

  111. Зміни в аналізах крові при лімфогрануломатозі.

  112. Визначення парапротеїнів у сироватці крові.

  113. Визначення білка Бенс-Джонса в сечі.

  114. Пункція кісткового мозку, лімфатичних вузлів, селезінки. Діагностичне значення.

  115. Проби на резистентність стінки капілярів: симптом джгута, симптом щипка, молоточковий симптом.

  116. Глюкозурія: причини і види (патологічна і фізіологічна).

  117. Зв'язок вуглеводневого обміну з жировим: кетонемія і кетонурія.

  118. Методи визначення глюкози в крові та сечі. Діагностичне значення.

  119. Дослідження гормонів Т3, Т4, діагностичне значення при захворюваннях щитовидної залози.

  120. Дослідження наднирників.

  121. Феохромоцитома. Лабораторна діагностика.

  122. Основні рентгенологічні, радіоізотопні та радіоімунні методи дослідження, сканограма, УЗД, комп'ютерна томографія, термографія щитовидної залози.

  123. Основні лабораторні та інструментальні методи дослідження у хворих із патологією кістково-м’язової системи.

  124. Дослідження хворих з поліартритичним, міопатичним сндромами (РА, остеоартроз, системна склеродермія, системний червоний вовчак, хвороба Уіппла тощо).

  125. Остеопенія, остеопороз. Зміни в аналізах крові.

  126. Визначення ревматоїдного фактора, С-реактивного протеїну. Діагностичне значення.

  127. Визначення антинуклеарних антитіл, LE-клітин, визначення антигенів системи НLA. Діагностичне значення.

  128. Артроскопія.

  129. Дослідження синовіальної рідини. Інтерпретація результатів.

  130. Підготовка хворих до інструментальних методів дослідження хворих з патологією кістково-м’язової системи.

  131. Поняття про денситометрію. Основні денситометричні показники.

  132. Ехо- та електроенцефалографія.

  133. Комп'ютерна томографія, магнітно-ядерна резонансна томографія.

  134. Добовий моніторинг.

  135. Дослідження виділень з піхви. Основні показники.

  136. Визначення ступеня чистоти піхви. Діагностичне значення.

  137. Мікроскопічне дослідження виділень з піхви.

  138. Мікробіологічне дослдіження мазку із піхви.

  139. Методики виявлення гонококів.

  140. Методики виявлення трихомонад.

  141. Методики виявлення хламідій.

  142. Особливості дослідження виділень з піхви у дівчаток.

  143. Забір крові для дослідження статевих гормонів

  144. Підготовка хворих до ультразвукового дослідження матки, яєчників.

  145. Підготовка хворих до ультразвукового дослідження передміхурової залози.

  146. Маммографія. Мета проведення.

  147. Діагностичне значення маммографії.



^ КРИТЕРІЇ ОЦІНОК ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ З дисципліни “лабораторні та функціональні дослідження” для студентів ІіІ курсу фармацевтичного факультету за СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “клінічна фармація” (СПЕЦІАЛІСТ)


Знання і вміння студента оцінюються викладачем за загальноприйнятою 4-х бальною системою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”) з виставленням оцінки в журнал відвідування та успішності.


Оцінку "відмінно" отримує студент, який показав глибокі знання теоретичного матеріалу, передбаченого програмою, досконало володіє практичними навичками.


Оцінку "добре" отримує студент, який показав добрі знання теоретичного матеріалу по темі заняття, оволодів практичними навичками згідно програми і виконує їх самостійно.


Оцінку "задовільно" одержує студент, який показав задовільні знання теоретичного матеріалу, оволодів більшістю практичних навичок по програмі, не проявляв ініціативи і старання при освоєнні практичних навичок.


Оцінка "незадовільно" виставляється студенту, якщо він показав незадовільні знання теоретичного матеріалу, не володіє більшою частиною передбачених програмою практичних навичок і не може їх виконувати самостійно, систематично порушував виробничу дисципліну.


^ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ НА ІСПИТІ З ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ З "ЛАБОРАТОРНОЇ ТА ФУНЦІОНАЛЬНОЇ

ДІАГНОСТИКИ" ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІІ КУРСУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “КЛІНІЧНА фармація”

^ (СПЕЦІАЛІСТ) НА 2008-2009 НАВЧАЛЬНИЙ РІК



  1. Оцінка “ВІДМІННО” ставиться студенту, який правильно і глибоко відповів на питання екзаменатора, показав відмінне володіння передбаченими програмою практичними навичками, проявив творче володіння учбовим матеріалом, вмінням логічно мислити, чітко і ясно викладати відповіді на поставленні питання, бездоганно володіє практичними навичками.

  2. Оцінка “ДОБРЕ” ставиться студенту, який правильно відповів на питання екзаменатора, але деякі з відповідей були неповними або нечіткими, показав добре володіння передбаченими програмою практичними навичками.

  3. Оцінка “ЗАДОВІЛЬНО” ставиться студенту, який правильно відповів на питання екзаменатора, але відповіді на питання були неповними і неглибокими, показав задовільне володіння, передбаченими програмою, практичними навичками.

  4. Оцінка «НЕЗАДОВІЛЬНО» ставиться студенту, який дав відповіді лише на частину питань екзаменатора, відповіді на запитання були поверхневі, нечіткі, показав незадовільне володіння, передбаченими програмою практичними навичками.


МЕТОДИКА

^ ПРОВЕДЕННЯ ІСПИТУ З дисципліни "ЛАБОРАТОРНА ТА ФУНЦІОНАЛЬНА ДІАГНОСТИКА" ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІІ КУРСУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “КЛІНІЧНА фармація” (СПЕЦІАЛІСТ) НА 2008-2009 НАВЧАЛЬНИЙ РІК


До іспиту допускаються студенти, які не мають академічної заборгованості і виконали навчальну програму в повному об”ємі про що ставиться відмітка “зараховано” в залікову книжку. Іспит проводиться в два етапи.


І етап

Контроль практичних навичок, передбачає оцінку, тлумачення результатів досліджень крові, сечі, мокротиння, калу, біохімічних досліджень крові, випотних, спиномозкової рідин, ЕКГ досліджень, заключень, гастродуоденоскопії, колоноскопії, рентгендосліджень органів грудної порожнини, серцево-судинної системи, ШКТ, опорно-рухового апарату.


ІІ етап

Співбесіда за екзаменаційною білетною програмою. Кожний білет складається з 3-х питань. Питання додаються.

Оцінка виставляється згідно критеріїв оцінки, затверджених на засіданні наради кафедри та предметній методичній комісії з медсестринської справи та лабораторної діагностики.


^ ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ

ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ дисципліни "ЛАБОРАТОРНА ТА ФУНЦІОНАЛЬНА ДІАГНОСТИКА" ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІІ КУРСУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “КЛІНІЧНА фармація”

Основна


  1. Абдулаев РЯ., Атьков О.Ю., Соболь Ю.С. Атлас ультразвуковой диагностики. В 2 Т.- Харьков: Прапор, 1993. - 112 с.

  2. Аронов ДМ., Лупаноа В.П. /Функциональные пробы в кар­диологии. Лекция VIII. Фармакологические пробы. - Кардиология, 1996, №8, С. 94-102.

  1. Битти А.Д. Диагностические тесты в гастроэнтерологии: Пер. с англ. - М.: Медицина, 1995. - 221 с.

  2. Бышеаский А.Ш., Терсенаа ОА. Биохимия для врача. - Ека­теринбург: Уральский рабочий, 1994. - 383 с.

  3. Воробьев А.И., Дризе Н.И., Чертков ИЛ. Схема кроветворе­ния: 1995 // Проблемы гематологии. - 1995. - 1. - с. 7-14.

  4. Дабровски А., ДаброоскиБ., ПиотроаичР. Суточное мониторирование ЭКГ: Пер. с польск. - М.: Медпрактика, 1998. -208с.

  1. Капустин С.В., Лиманов С.И. Ультразвуковое исследование мочевого пузыря, мочеточников и почек. - Витебск: Бел-медкнига, 1998.122

  2. Клинический диагноз - лабораторные основы / Под ред. В.В. Меньшикова. - М.: Лабинформ, 1997.- 246 с.

  3. Справочник по гематологии / Под ред. А.Ф. Романовой. - К.: Здоров'я, 1997.

  4. Руководство по клинической лабораторной диагностике / Под ред. М.А. Базарновой, А.Й. Воробьева. -К.: Вища школа, 1991.- 424 с.

  5. Руководство по практическим занятиям по клинической лабораторной диагностике / Под ред. М.А. Базарновой, В.М. Морозовой. - К.: Вища шк., 1998.-376 с.

  6. Клиническая гематология / Под ред. Берчану. - Бухарест: Медицинское издательство, 1985.- 520

  7. Клиническая оценка биохимических показателей при забо-леваниях внутренних органов / Под ред. В.Г.Передерия,Ю.В.Хмелевекого. - Киев: Здоровье, 1993. - 190 с.

  8. Данилова Л.А. Анализы крови и мочи. Спб.: Салит-Мед.книга, 2000. – 128 с.

  9. Долгов В.В. Клинико-диагностическое значение лабораторных показателей. М.:Лабинформ; Центр, 1995. – 215 с.

  10. Мазуров В.И., Климко Н.Н. Клиническая гематология. Спб., 1993. –199 с.

  11. Медведев В.В., Волчек Ю.З. Клиническая лабораторная диагностика: Справочник для врачей / Под ред. В.А.Яковлева. Спб.: Гиппократ, 1995. – 208 с.

ДОДАТКОВА


  1. Исследование системы крови в клинической практике / Под ред. Г.И.Козинца, В.А.Макарова, М.: Триада-Х, 1997. – 480 с.

  2. Ошибки в лабораторной диагностике / Под. ред. Л.Л. Громашевской. К.: Вища школа, 1990.- 136 с.

  3. Козловская Л.В., Мартынова М.А. Учебное пособие по клиническим лабораторным методам исследования. М.: Медицина, 1989. - 351 с.

  4. Тодоров Й.Клинические лабораторные исследования в педиатрии. -София, 1968. -294 с.

  5. Руководство по клиническим лабораторним исследованиях / Под ред. Л.Г. Смирновой, Е.А. Кост. -М.: Медгиз, 1960.- 421 с.

  6. В.Е. Предтеченский. Руководство по клиническим лабораторным исследованиям./ Под ред. Л.Г. Смирновой, Е.А. Кост. - М.: Медгиз, 1960.- 253с.

  7. Руководство по гематологии: В 2 т. / Под ред. А.И. Воробьева.-М.:Медицина, 1985.-432 с.

  8. Комаров ФМ„ Коровкин Б.Ф., Меньшиков ЪБ. Биохимические исследования в клинике. - Элиста: Джангар, 1998. - 250 с.

  9. Любина М.Я., Ильичева А.П., Кассонова Т.В., Петросова С.М. Клинические лабораторное исследования. - М.: Медицина, 1984. - 387 с.

  10. М Г. Абрамов. Гематологический атлас. - М.: Медицина, 1985. - 210 с.

  11. В.Я Краепскин Атлас микроскопии осадков мочи.- М.: Медицина,1976. - 152 с.

  12. Макаров А.Ю. Клиническая ликворология. –Л.: Медицина, 1984. – 216 с.

  13. Де Луна А.Б. Руководство по клинической электрокардиог­рафии: Пер. с англ. - М.: Медицина, 1993. - 703 с.

  14. Мурашко В.В., Стритынский А.В. Электрокардиография. - М.: Медпресс, 1998'. -311 с.

  15. Циммерман Ф. Клиническая электрокардиография: Пер. с англ. - М. - СПб.: Бином - Невский Диалект, 1997. - 441 с.


виробнича практикА з дисциплІни “ лабораторна ФУНКЦІОНАЛЬНА діагностика” для студентів ІіІ-го курсу ФАРМАЦЕВТИЧНОГО факультету за спеціальністю “КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ” на 2008-2009 навчальний рік


Метою і завданням виробничої практики є формування професійних навичок і умінь майбутнього спеціаліста (згідно з кваліфікаційною характеристикою), перевірка та закріплення знань і практичних навичок, одержаних при вивченні основних клінічних і теоретичних дисциплін, та їх подальше поглиблення й удосконалення під час роботи в лікувально-профілактичних закладах, а також ознайомлення з організацією лікувально-діагностичної та протиепідемічної роботи. Вдосконалення техніки виконання лабораторних досліджень, підготовка до майбутньої самостійної роботи.

Виробнича практика передбачена на IІІ курсі у VІ семестрі. Тривалість - 1 тиждень: 2 дні в кабінетах функціональної діагностики, 3 дні в клінічній лабораторії.


^ Розподіл часу на практиці:


№№ з/п



Види практики



Тижні


Години



Вид контролю


Загальна кількість


Робота в лабораторіях


Самостійна робота

1.

Переддипломна практика (ІV семестр) робота в клінічній лабораторії




1




54



34



18


диф.залік


2


Програмою практики повністю враховано весь теоретичний і практичний курс, який передбачено навчальним планом.

Бази практики повинні забезпечити реалізацію програм практики, мати кваліфікований персонал, сучасне обладнання.

Умовою якісної підготовки студентів під час проходження практики є дотримання єдиних вимог до техніки виконання інструментальних та лабораторних досліджень як вимагає навчальна програма, на базах лікувально-профілактичних закладів, що забезпечується співпрацею, загальних і безпосередніх керівників.

Тривалість робочого тижня становить 36 год.

^ Після проходження переддипломної практики студент повинен знати:

  • роль клінічного провізора як фахівця в системі охорони здоров'я, його основні завдання, права та обов'язки;

  • принципи санітарно-протиепідемічного режиму;

  • чинні накази та інструктивні листи МОЗ України, обласного управління охорони здоров'я, що стосуються його діяльності;

  • правила техніки безпеки під час роботи з кислотами, лугами, вибухонебезпечними, отруйними і мутагенними речовинами, електрообладнанням;

  • правила взяття матеріалу для дослідження і доставки його в лабораторію;

  • нормальні кількісні показники периферійної крові;

  • фізичні, мікроскопічні дослідження мокротиння і методи його дослідження;

  • вимоги до збирання сечі на дослідження, склад сечі у нормі, фізико-хімічні властивості сечі у нормі і зміни при патології, тлумачення змін в сечі;

  • методи дослідження секреторної функції шлунка;

  • методи отримання жовчі, фізичні, хімічні властивості жовчі;

  • склад фекалій у нормі, взяття матеріалу на дослідження:

  • дослідження калу на приховану кров;

  • локалізацію та механізм утворення випоту, методи отримання матеріалу і його дослідження;

  • методи отримання цереброспінальної рідини, особливості її дослідження;

  • дослідження виділень із піхви на ступінь чистоти, її характеристику; морфологію клітин плоского епітелію;

  • вплив змін гормонального дзеркала на епітелій стінки піхви;

  • принципи роботи ЕКГ, УЗД, рентген апаратів,

Студент повинен уміти:


  • дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки, особистої гігієни, виробничої санітарії, асептики та антисептики під час роботи в профільних лабораторіях;

  • обробляти лабораторний посуд, проводити його дезинфекцію, стерилізацію, знезаражувати відпрацьований матеріал;

  • забезпечити якісний забір матеріалу, проб для різних лабораторних досліджень (кров, сеча, кал, жовч, шлунковий сік, випітна рідина);

  • дати трактування всіх загальноклінічних, гематологічних, цитологічних, санітарно-гігієнічних, бактеріологічних досліджень;

  • трактувати морфологію елементів в різному біологічному матеріалі;

  • оцінювати та трактувати результати досліджень в залежності від патології, віку, та статі пацієнта;

  • надавати першу медичну допомогу при нещасних випадках і гострих станах.

  • самостійно знімати стандартні відведення на ЕКГ апараті та дати загальну характеристику електрокардіограмі;

  • проводити інтерпретацію результатів рентгендосліджень при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, сечокам"яній та жовчокам"яній хворобах, ушкодження кісток.

  • підготовлювати хворих до УЗД досліджень досліджень та вміти трактувати отримані результати досліджень ШКТ, ССС, сечо-статевої системи;

  • підготовка хворих до ендоскопічних досліджень та приймати участь в проведенні цих маніпуляціях;

  • трактувати (загальні положення) результати гастрофіброскопії, колоноскопії, ректоманоскопії.


Перелік практичних навичок, які повинен засвоїти студент при проходженні виробничої практики з дисциплІни “ лабораторна ФУНКЦІОНАЛЬНА діагностика” для студентів ІіІ-го курсу ФАРМАЦЕВТИЧНОГО факультету за спеціальністю “КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ” на 2008-2009 навчальний рік


  1. Надання першої допомоги при опіках кислотами та лугами;

  2. Обробка та знешкодження відпрацьованого матеріалу, лабораторного посуду;

  3. Взяття матеріалу для лабораторних досліджень:

  4. Визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ);

  5. Визначення вмісту гемоглобіну уніфікованими методами за Салі.

  6. Визначення кількості еритроцитів та лейкоцитів у камері Горяєва.

  7. Дослідження груп крові за допомогою стандартних сироваток.

  8. Визначення фізичних властивостей мокротиння, тлумачення отриманих даних;

  9. Визначення фізичних властивостей сечі: кількості, кольору, прозорості, запаху, реакції, відносної густини;

  10. Проведення проби Зимницького;

  11. Визначення кількості глюкози методом Альтгаузена та калориметричним на ФЕК;

  12. Мікроскопія нативних препаратів сечі;

  13. Визначення фізичних властивостей шлункового вмісту;

  14. Визначення хімічних властивостей шлункового соку: розрахунок показників кислотності

  15. Визначення фізичних властивостей жовчі;

  16. Визначення фізичних властивостей калу;

  17. Визначення фізико-хімічних властивостей випітних рідин, кількості білка, р-ці Рівальта;

  18. Зняття ЕКГ (12 стандартних відведень).

  19. Готувати хворих до ендоскопічних, УЗД, рентгендосліджень.


Перелік питань, винесених на диференційований залік при проходженні виробничої практики з дисциплІни “ лабораторна ФУНКЦІОНАЛЬНА діагностика” для студентів ІіІ-го курсу ФАРМАЦЕВТИЧНОГО факультету за спеціальністю “КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ” на 2008-2009 навчальний рік


  1. Принципи обстеження пацієнта, значення спеціальних і лабораторних методів дослідження, показання та протипоказання до їх призначення.

  2. Принципи і норми медичної етики і деонтології.

  3. Принципи санітарно-епідемічного режиму в клініко-діагностичній лабораторії.

  4. Правила техніки безпеки та протипожежної безпеки, виробничої санітарії під час роботи в лабораторії, особистої гігієни, асептики та антисептики.

  5. Особливості підготовки до лабораторного дослідження, правила взяття матеріалу, доставки його до лабораторії.

  6. Сучасні методи досліджень в загальноклінічних, гематологічних, цитологічних лабораторіях.

  7. Приготування і мікроскопія нативних та забарвлених препаратів.

  8. Визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ).

  9. Визначення вмісту гемоглобіну уніфікованими методами за Салі.

  10. Визначення кількості еритроцитів та лейкоцитів у камері Горяєва.

  11. Вікові зміни складу крові;

  12. Підрахування лейкоцитарної формули здорової людини.

  13. Тривалість кровотечі за Дуке.

  14. Визначення кількості ретикулоцитів.

  15. Визначення осмотичної резистентності еритроцитів.

  16. Дослідження груп крові за допомогою стандартних сироваток.

  17. Визначення фізичних властивостей мокротиння.

  18. Знезараження відпрацьованого матеріалу, лабораторного посуду.

  19. Визначення фізичних властивостей сечі: кількості, кольору, прозорості, запаху, реакції, відносної густини.

  20. Проведення проби Зимницького.

  21. Визначення вмісту білка в сечі за методом Робертса-Стольнікова.

  22. Визначення показників кислотності шлункового соку.

  23. Розрахунок дебіту соляної кислоти.

  24. Внутрішньошлункова Рh-метрія, її переваги.

  25. Визначення фізичних властивостей жовчі.

  26. Цитологічне дослідження пунктатів печінки.

  27. Визначення фізичних властивостей калу.

  28. Визначення хімічних властивостей калу: прихованої крві в калі амідопіриновою, бензидиновою пробою та експрес-методами.

  29. Визначення фізико-хімічних властивостей випітних рідин, кількості білка.

  30. Проведення реакції Рівальта..

  31. Цитологічне долслідження спиномозкової рідини.

  32. підготовка хворих до рентгендосліджень ШКТ, сечовивідних шляхів.

  33. Підготовка хворих до УЗ досліджень.

  34. Підготовка хворих до ендоскопічних досліджень.

  35. Результати Лабораторно-інструментальних досліджень при:

  • виразковій хворобі:

  • сечокам"яній та жовчокам"яній хворобі;

  • патології органів дихання;

  • патології серцево-судинної системи;

  • ураження рухово-опорної системи.


Взірець

ЩОДЕННИК

з практики в лабораторної та функціональної діагностики студента ______ групи ІІІ курсу фармацевтичного факультету (спеціальність

клінічна фармація")

___________________________________________________________________________

(прізвище, ініціали)

База практики ______________________________________________________________

Керівник (від бази) __________________________________________________________

Керівник (від навчального закладу) ___________________________________________

Термін проходження практики з _________ 2006 р. до __________ 2006 р.


Дата, години роботи


Зміст виконаної роботи


Об"єм виконаної роботи




Був присутній на інструктажі з техніки безпеки, який провів інженер з ТБ. Ознайомлена з правилами внутрішнього розпорядку лікувального закладу, режимом роботи, функціональними обов’язками клінічного лаборанта.

Виконав упродовж дня:

  1. Забір крові на клінічний загальний аналіз .

  2. Визначила швидкість зсідання еритроцитів

  3. Підраховувала лейкоцитарну формулу крові

  4. Визначала гемоглобін крові (вказати якою методикою) – 2.

  5. Проводила дослідження сечі за Зимницьким – 7.

  6. Визначала білок сечі – 3.

  7. Визначала добову глюкозурію.



9

5

5


4

7

3

2




Підпис студента _________________________

Підпис керівника від бази

Підпис керівника від навчального закладу


^

ПІДСУМКОВИЙ ЗВІТ


виробничої практики з лабораторної та функціональної діагностики студента______групи ІІІ курсу фармацевтичного факультету_______________

База практики____________________________________________________

Керівник (від бази)________________________________________________

Керівник (від навчального закладу)

Термін проходження практики: з _______ 200 р. до ___________200 р


№ п/п

Практичні навички

Мінімум

Виконано



Обробка та знешкодження відпрацьованого матеріалу, лабораторного посуду;

10






Взяття матеріалу для лабораторних досліджень:

10






Визначення швидкості зсідання еритроцитів (ШЗЕ);

10






Визначення вмісту гемоглобін)' уніфікованими методами за Салі

5






Визначення кількості еритроцитів та лейкоцитів в камері Горяєва, за допомогою автоматичних лічильників;

2






Підрахування лейкоцитарної формули здорової людини;

2






Визначення груп крові

2






Визначення глюкози пробою Альтгаузена ;

2






Дослідження мокроти.

5






Розрахунок дебіту соляної кислоти.

1






Клінічне дослідження жовчі;

2






Клінічне дослідження калу;

5






Визначення фізичних властивостей ліквору, його клінічне дослідження, : постановка реакції Нонне-Апельта та Панді, визначення кількості білка; ;

1






Зняття ЕКГ

5




М.П.


Підпис студента _________________________

Підпис керівника від бази

Підпис керівника від навчального закладу

Схожі:

Довідник для студента iconДовідник для студента
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з мікробіології, вірусології та імунології для студентів...
Довідник для студента iconДовідник для студента IV v курсу зі спеціальності ”педіатрія”
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «акушерство та гінекологія»...
Довідник для студента iconДовідник для студента IV vі курсу зі спеціальності ”лікувальна справа”
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «акушерство та гінекологія»...
Довідник для студента iconДовідник для студента IV vi курсу зі спеціальностей “лікувальна справа”, ”педіатрія”
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «акушерство та гінекологія»...
Довідник для студента iconДовідник для студента з вивчення дисципліни “Анестезіологія та інтенсивна терапія”
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни ” Анестезіологія та інтенсивна...
Довідник для студента iconДовідник для студента з вивчення дисципліни “Анестезіологія та інтенсивна терапія”
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни ” Анестезіологія та інтенсивна...
Довідник для студента icon«Довідник студента» Права студента
move to 0-16348080
Довідник для студента icon«Довідник студента» Права студента
Донецькою міською Радою, а також на забезпечення гуртожитком у порядку, передбаченому Положенням про студентські гуртожитки Донецького...
Довідник для студента iconДовідник для студента
Робоча навчальна програма складена у відповідності до «Програми з медсестринського процесу» для студентів факультетів медсестринської...
Довідник для студента iconДовідник для студента
Тематичний план лекцій з дисципліни “догляд за хворими терапевтичного профілю” для студентів 2-го курсу медичного факультету за спеціальністю...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи