Школа політичної аналітики «поліс» можливі переваги та виклики перед україною після приєднання до світової організації торгівлі icon

Школа політичної аналітики «поліс» можливі переваги та виклики перед україною після приєднання до світової організації торгівлі




Скачати 212.18 Kb.
НазваШкола політичної аналітики «поліс» можливі переваги та виклики перед україною після приєднання до світової організації торгівлі
Дата30.05.2012
Розмір212.18 Kb.
ТипДокументи

ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ АНАЛІТИКИ «ПОЛІС»


МОЖЛИВІ ПЕРЕВАГИ ТА ВИКЛИКИ ПЕРЕД УКРАЇНОЮ

ПІСЛЯ ПРИЄДНАННЯ ДО

СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ


На засіданні 5 лютого в Женеві Генеральна рада на підставі звіту робочої групи і переліку ринкового доступу для товарів і послуг затвердила рішення та схвалила протокол приєднання нашої держави до СОТ. Тепер, щоб стати повноправним членом всесвітнього торгового клубу, Україна повинна ратифікувати угоду про вступ до СОТ. Причому, зробити це до 4 липня 2008 року.

Вступ нашої держави до Світової організації торгівлі є темою гострих дискусій як з боку прихильників так і противників цього процесу. Аргументовано доводячи свою позицію, у багатьох питаннях мають рацію як перші так і другі, а тому ми поставили перед собою завдання виокремити як переваги так і недоліки, які чекають на Україну у різних сферах суспільно-політичного та економічного життя. Та перш ніж безпосередньо перейти до розгляду цього питання, необхідно з’ясувати суть Світової організації торгівлі, мету її створення, структуру, функції та ін.

СОТ – це міжнародна організація, метою якої є розробка системи правових норм міжнародної торгівлі та контроль за їх дотриманням. Головними цілями організації є забезпечення тривалого і стабільного функціонування системи міжнародних торговельних зв’язків, лібералізація міжнародної торгівлі, поступове скасування митних і торговельних обмежень.

СОТ має статус спеціальної організації ООН і являє собою організаційно-правову основу системи міжнародної торгівлі. Вона формує міжнародні правила, яких країни-члени повинні дотримуватися при здійсненні торговельних відносин, а також забезпечує умови для проведення багатосторонніх переговорів, направлених на глобальну лібералізацію торгівлі.

Організація була створена 15 квітня 1994 року, коли у місті Маракеші (Марокко) було підписано відповідну багатосторонню Угоду. СОТ стала правонаступницею ГАТТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі) – організації, яка проіснувала з 1947 по 1994 рік і нараховувала 128 членів. В рамках ГАТТ було проведено вісім раундів багатосторонніх переговорів, спрямованих на лібералізацію торгівлі, скасування тарифних обмежень та зниження митних зборів. В ході останніх переговорів, відомих під назвою «Уругвайський раунд», були досягнуті найважливіші домовленості (28 угод), які сьогодні слугують головною складовою правової бази СОТ.

До основних функції організації, зафіксованих Марракенською угодою належать:

  • нагляд за станом світової торгівлі й надання консультацій з питань управління в галузі міжнародної торгівлі;

  • забезпечення механізмів улаштування міжнародних торговельних спорів;

  • розроблення й прийняття світових стандартів торгівлі;

  • нагляд за торговельною політикою країн;

  • обговорення нагальних проблем міжнародної торгівлі.



Аналізуючи можливі наслідки вступу України до всесвітнього торгівельного клубу, численні експерти та політики стверджують, що позитивні наслідки найяскравіше виявлятимуться у харчовій та легкій промисловості, телекомунікаціях, туристичних послугах, фондових ринка, трубопровідному транспорті, страхуванні, поштовому зв’язку, банківських послугах тощо. Певна ймовірність переважання позитивних наслідків передбачається у літакобудуванні, суднобудуванні, хімічній промисловості, сільському господарстві, залізничному транспорті, ріелторських послугах, освіті, морському транспорті, медичних послугах.

А тепер про ймовірні переваги конкретніше. 

1. Торгівля в рамках СОТ буде потужним стимулом для здійснення макроекономічних, структурних та інституційних реформ. Ринкова конкуренція, породжена зняттям численних обмежень для іноземних товаровиробників та трейдерів, сприятиме зростанню загальної ефективності економіки, підвищенню якості українських товарів та послуг.

Це також призведе до покращення інвестиційного клімату. У першу чергу, внаслідок запровадження стабільних прозорих та передбачуваних правил торгівлі та руху капіталів, а, відтак, до зростання обсягу та покращення структури інвестицій. Зниження обсягів нелегального сектору зовнішньої торгівлі (контрабанди, яка процвітає через високі митні тарифи або заборону ввозу певних груп товарів) сприятиме зростанню податкових надходжень до бюджету.

 

 2. Створення прозорого та передбачуваного ділового середовища, що виключає часту зміну адміністративних процедур, та встановлюватиме обмеження на запровадження заходів державної підтримки на користь окремих підприємств чи галузей (часто необґрунтованої підтримки з певною підозрою на лобіювання інтересів окремих бізнес-груп), спрощення процедур зовнішньоторговельної діяльності в цілому, приведення у відповідність до угод СОТ правил ліцензування і стандартизації виробництва товарів та надання послуг.

 

3. Очікується, що участь України в СОТ збільшить привабливість українських підприємств для іноземних інвесторів завдяки встановленню стабільного прозорого торговельного режиму, чіткого закріплення в національному законодавстві прав інвесторів, що суттєво звузить можливості втручання чиновників у діяльність підприємств. Інвестори зможуть з більшою впевненістю прогнозувати потенційні доходи та видатки.

Так, у країнах Східної Європи відбулося зростання іноземних інвестицій після вступу до СОТ. Наприклад, у Болгарії в наступний після вступу до орагнізації рік іноземні інвестиції виросли майже в 4 рази, у Словенії – майже в 2 рази. В Естонії після вступу до СОТ прямі іноземні інвестиції зросли з 282 млн. дол. США у 1999 році до 594 млн. дол. у 2001 році.

За розрахунками міжнародних експертів, лише в рік вступу країни до СОТ іноземні інвестиції в середньому (при інших рівних умовах) підвищуються на 1,2% ВВП(900 млн. грн.). А це досить таки серйозний фактор, якщо врахувати, що середній рівень прямих іноземних інвестицій у країнах, що розвиваються, складає 1,5% ВВП.

  

4. Однією з найбільших переваг вважається відкриття світових ринків для українських експортоорієнтованих виробництв.

Українські виробники одержать додаткові можливості експорту продукції внаслідок запровадження режиму найбільшого сприяння (РНС) щодо українських товарів у торговельному просторі всіх країн-членів СОТ. Запровадження РНС щодо товарів, які походять з України, означає, що вони будуть постачатися на ринки країн СОТ на не менш вигідних умовах, ніж товари з інших країн.

На даному етапі торговельні партнери України застосовують режим найбільшого сприяння до української продукції добровільно і на тимчасовій основі. Проте немає жодної гарантії, що такі преференції будуть зберігатися і надалі. Для прикладу, США щороку переглядають доцільність поширення режиму найбільшого сприяння на товари, що походять з країн СНД, у т. ч. - з України. У разі вступу до СОТ режим найбільшого сприяння буде поширено на українські товари усіма членами СОТ. Зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинених країн світу сприятиме збільшенню обсягів реалізації української продукції, а, отже, зростанню виробництва в експортоорієнтованих галузях.


 5. Окрім того, відповідно до статей 4, 5, 9 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейським Союзом членство України в СОТ є необхідною передумовою лібералізації режиму торгівлі між Україною та ЄС, започаткування переговорів із створення зони вільної торгівлі та забезпечення поступової інтеграції України до Європейського Союзу шляхом підготовки та укладання Угоди про асоційоване членство України в ЄС. В рамках задекларованого нашою державою курсу на Європейську інтерграцію такі політичні дивіденди теж повинні бути одним з найбільших стимулів прискорення процесу вступу до СОТ.

 

 6. Багато українських виробників самі є споживачами імпортованої продукції. Таким чином, загальне здешевлення ресурсів для виробництва, внаслідок скасування або зменшення ввізних мит, зменшить собівартість вітчизняних товарів, що, безперечно, сприятиме зростанню конкурентноздатності наших підприємств.

 

7. Багато імпортних товарів потрапляє на наш ринок шляхом контрабанди, і мито з них не стягується взагалі. Із вступом до СОТ відповідальність України за боротьбу з тіньовим імпортом зросте, оскільки контрабанда загрожуватиме вже не тільки українському ринку, але і ринкам зовнішньоекономічних партнерів нашої держави. В результаті скорочення нелегального імпорту українські ринки стануть більш захищеними для дешевої низькоякісної продукції.

 

 8. Починаючи з 1992 року, проти української продукції було порушено та проведено більше 90 антидемпінгових, спеціальних та антисубсидійних розслідувань. Антидемпінг – це протидія штучному зниженню цін на товари (роботи, послуги) на зовнішніх ринках для їх завоювання, усунення конкурентів. За цей час орієнтовна вартість ринків, що були закриті (або можуть бути закритими за результатами розслідування) для українських товарів у зв’язку із застосуванням антидемпінгових, спеціальних, компенсаційних заходів, у вартісному виразі становить майже 2 млрд. дол. США. Під загрозою проведення розслідувань або застосування антидемпінгових обмежувальних заходів з боку країн-членів СОТ знаходиться експорт товарів України в обсязі 0,5 млрд. дол. США. При цьому левова частка цієї продукції припадає на гірничо-металургійний комплекс України, що є соціально утворюючим у південно-східних регіонах України і однією з основних складових у структурі експорту нашої держави.

Слід зазначити, що до цього часу (1992 року) ініціатори антидемпінгових розслідувань розглядали Україну як країну з неринковою економікою. Тому санкції впроваджувалися не проти окремих підприємств, а проти цілих галузей. При цьому не бралася до уваги фактична собівартість української продукції, а структура ціни, що використовувалася для встановлення факту демпінгу, штучно моделювалася за аналогами зарубіжних країн.

 

 9. Після набуття Україною членства у СОТ українські виробники отримають можливість захисту своїх інтересів згідно з процедурою розгляду торговельних суперечок в рамках організації. Процедура врегулювання торговельних суперечок СОТ є потужним механізмом захисту прав малих країн-учасників міжнародної торгівлі. Слід зазначити, що ця процедура є набагато тривалішою, ніж процедура розгляду фактів порушень правил торгівлі відповідними компетентними органами окремих країн (досить часто вона триває кілька років). Це дає змогу виробникам, навіть у разі виникнення загрози визнання факту недобросовісної конкуренції та запровадження відповідних обмежувальних заходів, здійснити географічну диверсифікацію ринків збуту своєї продукції або переорієнтувати виробництво на випуск іншої продукції.

 

  10. Зміна економічної кон’юнктури призведе до необхідності вдосконалення національного законодавства, яке виявиться у впорядкуванні законодавства, розбудові сучасної системи технічних стандартів, які, з одного боку, сприятимуть реалізації української продукції на міжнародному ринку, наближатимуть до загальних стандартів життя розвинутих країн, а з другого – перешкоджатимуть виробництву та ввезенню недоброякісної продукції, чим слугуватимуть охороні здоров'я, підтриманню технологічної, санітарно-епідеміологічної, ветеринарної та фітосанітарної безпеки в Україні; модернізацію системи технічного регулювання (стандартизації, підтвердження відповідності, санітарного нагляду тощо); трансформацію механізму підтримки та субсидування сільського господарства з метою збереження допомоги з боку держави та усунення формальних підстав для претензій з боку країн-партнерів, лібералізація основ виробничих відносин у сільському господарстві; прийняття пакету законів, якими впроваджено механізм захисту вітчизняного виробника від недобросовісного імпорту; вдосконаленні митного законодавства з метою полегшення процесів міжнародного обігу товарів, із збереженням інтересів власників прав інтелектуальної власності; модернізація системи кодів товарів та Митного тарифу, розширення відповідних класифікаційних переліків; послідовному усуненні прогалин у законодавчому захисті прав інтелектуальної власності, посилення відповідальності за порушення останніх; скасуванні перешкод іноземним капіталовкладенням у ряді галузей, із певними застереженнями щодо субсидування тощо.

11. Вступ України до СОТ є умовою початку переговорів про створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Крім того, невиконання цієї умови Україною змушує її традиційних торговельних партнерів – країни Центральної Європи та Балтії, які є асоційованими членами ЄС, денонсувати вже укладені двосторонні угоди про вільну торгівлю. Це також певна гарантія захисту від дискримінаційних заходів з боку країн СНД й запорука розвитку експортних відносин з країнами Азіатсько-тихоокеанського регіону й Латинської Америки, які є членами регіональних організацій АSЕАМ та МЕРКОСУР\NАFТА.

12. Членство в СОТ сприятиме зменшенню тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів на найважливіші товарні ринки та одночасному поліпшенню умов торгівлі з 152 країнами, частка яких у світовій торгівлі становить понад 92 %. Вихід на такий широкий ринок посилить також і авторитет України у міжнародній економічній політиці. Членство в СОТ є чинником створення реальних ринкових засад, чиником стимулюваня конкуренції серед вітчизняних товаровиробників, і, як наслідок, підвищення конкурентоспроможності економіки держави. Це також сприятиме демонополізації національної економіки.

13. Вітчизняні споживачі повинні виграти від вступу України до СОТ внаслідок більш ефективної конкуренції на ринку асортименту та якості товарів і послуг, зменшення їхньої ціни. При цьому, прогнозується, що зниження цін стосуватиметься не лише готових імпортних товарів і послуг, а й вітчизняних, у виробництві яких використовуються імпортні компоненти. Водночас, відбудуться відповідні зміни в обсягах і структурі споживання, яке наближатиметься до стандартів розвинених країн. Підвищення платоспроможного попиту позитивно позначатиметься на зростанні виробництва, свідчитиме про поліпшення соціально-економічного становища населення.

14. Для виробників потенційні вигоди будуть пов'язані з отриманням полегшеного доступу до світових ринків товарів, послуг, капіталів, міжнародновизнаних прав для захисту національних економічних інтересів на цих ринках. Відбудеться зниження комерційних ризиків – внаслідок встановлення більш стабільного режиму торгівлі, а також зменшення транспортних витрат – внаслідок гарантування свободи транзиту товарів територією країн-членів СОТ. Усе це загалом сприятиме зниженню рівня собівартості української продукції, і, відповідно, певному підвищенню конкурентоспроможності українських виробників.


15. Через зниження митних зборів на імпортні товари та складники і ресурси вступ до СОТ вплине на збільшення заробітної плати в Україні на 5,7%. Завдяки зниженню торгових бар’єрів українські споживачі одержать доступ до більшого асортименту продукції, що дасть змогу споживати якісніші товари та послуги за нижчою ціною. Міські сім’ї, що користуються телекомунікаційними і фінансовими послугами, після вступу до СОТ значно виграють від зменшення цін на ці послуги завдяки іноземним інвестиціям у сектори комунікацій та фінансових послуг.

Не витримавши конкуренції, ліквідуються українські виробники, продукція яких не відповідає світовим стандартам, тому з українського ринку зникне неякісний промисловий товар і продукти харчування.  Модернізація сільськогосподарського виробництва та збільшення інвестицій у сільське господарство сприятимуть структурним змінам в українському селі, що зараз переживає глибоку кризу.  

Чотирнадцять років Україна прагнула вступити до Світової організації торгівлі. Нарешті цей процес завершився. Україна буде сто п’ятдесят другою державою, котра стане членом Світової організації торгівлі. Звичайно, разом з численними позитивами, на нашу державу, виробників товарів та послуг чекають ряд викликів, відповіді на які необхідно шукати вже зараз.

Отож спробуємо виокремити основні труднощі, які постануть після вступу нашої держави до світового торгівельного клубу.

1. Ряд дослідників відзначає, що СОТ є абсолютно недемократичною організацією. Її політика залишається непрозорою. Постанови СОТ пишуться великими корпораціями для самих себе, з обмеженим доступом до процесу переговорів. Наприклад, торговий представник США має перед собою відчинені двері всіх 17 консультативних комітетів по секторам промисловості СОТ. Але доступ до них представникам громадських та екологічних організацій, профспілок, активістам рухів по захисту прав людини і прав споживачів постійно закритий. Навіть звичайні прохання про надання інформації ігноруються, і вся робота СОТ тримається у таємниці.

2. СОТ встановлює «права» корпорацій отримувати вигоду, певним чином утискаючи права людини, йдучи в обхід трудового законодавства. Організація підтримує «гоніння за пониженням» заробітніх плат, цькуючи працівників один на одного, і зовсім не захищає міжнародні трудові стандарти. В одній із постанов СОТ йдеться про те, що уряди держав не можуть встановлювати заборону на продукцію, виготовлену з використанням дитячої праці. Крім того, організація також прийняла рішення, що уряди не можуть брати до уваги «некомерційні цінності», такі як права людини, або поведінку компаній, що ведуть свій бізнес несправедливим шляхом.

3. СОТ використовується корпораціями для того, щоб зняти здобуті з такими зусиллями стандарти захисту навколишнього середовища, які знищуються як бар’єри на шляху торгівлі. Вже на першому засіданні організації було прийнято рішення, що законопроект США «Чисте повітря», який вимагає від виробників бензину виготовляти більш якісне паливо, є неприйнятним. СОТ оголосила незаконним виконання закону США про захист вимираючих видів. Вона також намагається дерегулювати промисловість, включаючи такі галузі, як заготівля лісу, рибальство, водопостачання, що веде до подальшого підвищення експлуатації природних ресурсів.

4. Організація посилює процес майнової диференціації та нерівності. Як показує досвід, вільна торгівля працює зовсім не на благо більшості населення світу. Під час останнього періоду найбільш швидкого росту світової торгівлі та інвестицій (з 1960 по 1998 рр.) нерівність посилилась як на міжнародному рівні, так і всередині держав. Програма ООН по розвитку повідомляє, що найбагатші 20% населення світу споживають 86% світових ресурсів. В той час як найбідніші 80% населення – всього 14%. Діяльність СОТ посилює ці тенденції. Вільна торгівля відкриває країни для іноземних інвестицій, і таким способом полегшує перенесення виробництва в країни з найдешевшою робочою силою і найменшими обмеженнями на захист навколишнього середовища.

5. СОТ посилює голод на планеті. Сільські господарства виробляють достатньо їжі, щоб прохарчувати все населення Землі, в той же час, через конроль корпорацій за розподілом продовольства, 800 мільйонів людей страждають від хронічного недоїдання. Головний принцип політики СОТ по сільському господарству проголошує, що пріоритет повинен бути наданий ринковим силам, а не намаганню національних урядів гарантувати продовольчу безпеку і забезпечити фермерам достатній рівень життя. Політика СОТ дозволяє великим корпораціям демпінгувати на ринку, підриваючи місцеве виробництво і загострюючи проблему голоду.

6. Організація працює на користь великих і багатих націй, посягаючись на права бідних та малих держав. Згідно із загальною думкою, СОТ працює на основі консенсусу, з рівним правом на участь в прийнятті рішень. В дійсності багато важливих рішень приймається на переговорах, на які представники бідних країн навіть не запрошуються, а потім, виявляється, що рішення було прийняте навіть без їх участі. Багато країн навіть не мають достатньої кількості своїх представників, щоб брати участь в переговорах, чи навіть не можуть мати постійного представництва в СОТ. Це наносить велику шкоду їх інтересам. Більше того, багато країн надто бідні, щоб захищати себе від тих викликів, які кидають їм багаті країни через СОТ, і змушені змінювати своє законодавство замість того, щоб захищати свої інтереси.

7. СОТ підриває прийняті рішення на місцях і національний суверенітет. Одне з положень організації вимагає, щоб всі члени поводились один з одним, як з рівними. І щоб уряди так само будували свої стосунки і з корпораціями цих країн, незалежно від їх державної приналежності та минулої діяльності. Політика місцевої влади, спрямована на стимулювання тих компаній, які створюють робочі місця, використовують місцеву сировину або ведуть здорову природоохоронну політику, в основному розцінюється СОТ як незаконна. Країнам, що розвиваються, забороняється приймати закони, які розвинуті країни вже прийняли (закони про підтримку нових галузей промисловості) до тих пір, поки вони не стануть конкурентноспроможними на міжнародному рівні.

Так, свого часу екс-губернатор Каліфорнії Грей Девіс наклав вето на законопроект, який давав невеликі переваги місцевим виробникам, так як він не сподобався СОТ. У відповідності до вимог організації, в США повинні бути змінені цілі розділи законодавства. Багато країн змінюють свої закони і конституції навіть у передчутті можливих змін в майбутніх постановах СОТ.

В умовах інтеграції України до світової економіки участь нашої країни у багатосторонній системі регулювання торговельно-економічних відносин між країнами-членами Світової організації торгівлі, навіть незважаючи на ряд викликів та загроз, які постануть разом із членством, є безальтернативною.

А тому в умовах процесу вступу України до СОТ слід звернути увагу на розробку механізмів адаптації системи господарювання та пом’якшення негативних соціально-економічних наслідків на регіональному та субрегіональному рівнях. З посиленням процесу децентралізації влади в Україні зростатиме вплив регіональних та місцевих органів влади на прийняття рішень у сфері торгівлі та інвестування.

До основних викликів розвитку зовнішньої торгівлі регіону в умовах приєднання України до СОТ можна віднести наступні:

  • зниження цінових умов торгівлі сировинними товарами області внаслідок несприятливої світової кон’юнктури. Погіршення умов торгівлі сировинними товарами можна простежити і в інших областях України;

  • не повне використання переваг прикордонного розташування (зокрема, прикордонної торгівлі) західноукраїнських областей, які межують із ЄС, через такі причини: недостатній рівень розвитку транспортної інфраструктури; тривалий перетин кордону через застарілі інформаційно-комунікаційні технології, менеджмент та малу пропускну здатності на пунктах перетину кордону; відсутність законодавчо визначених норм і правил транскордонного співробітництва; неадаптованість законодавчих систем країн з обох сторін кордону;

  • слабкість регіональної та місцевої ініціативи у регулюванні зовнішньої торгівлі регіону у сфері застосування технічних стандартів, санітарних і фітосанітарних заходів, у регулюванні торгівлі послугами, у сфері формування списків географічних зазначень (відповідно до правил СОТ);

  • нерозвиненість системи горизонтального субсидування виробництва на регіональному/місцевому рівнях та депресивних регіонів на центральному рівні (відповідно до правил СОТ);


Варто також звернути увагу на суттєві перешкоди щодо реалізації позитивних очікувань вступу. Наприклад:

- вітчизняним товаровиробникам необхідно реально оцінити свій виробничий і науково-технічний потенціал та оволодіти сучасними конкурентними перевагами;

- внаслідок цінової конкуренції, вимог міжнародних стандартів слід очікувати скорочення традиційних ринків збуту для українського експорту;

- існують проблеми неузгодженості українських національних стандартів якості продукції міжнародним нормам;

- існування антидемпінгових процесів проти України є фактично основною метою недопущення небажаних партнерів на ринки збуту;

- зниження рівня тарифного захисту внаслідок зв'язування тарифних ставок;

- визнання України як держави з ринковою економікою не дає певних переваг у перехідний період вступу до СОТ.

Вступ України до цієї організації блокує також деякі традиційні інструменти державного регулювання:

- приєднання до СОТ вимагає скасування надання національним виробникам більшості пільг, звільнень від оподаткування, мита, платежів.

- угода про субсидії і компенсаційні заходи забороняє пряме списання заборгованості державі чи надання коштів для погашення заборгованості.

- угода про державні закупівлі СОТ (1994 р.) запроваджує обмеження щодо державних закупівель, які мають здійснюватися лише на тендерній основі, причому з забезпеченням рівноправної участі у цих тендерах як національних, так і іноземних виробників. Це в свою чергу обмежує можливості стимулювання національних виробників засобами державних закупівель, зменшується дієвість бюджетної політики.

- лібералізація фінансових послуг може призвести до активізації спекулятивного капіталу. Це зменшує контрольованість фінансового сектору. Лібералізація фінансових потоків у комплексі з обмежувальними заходами щодо українських фінансових структур у межах запобігання «відмиванню» грошей (вимоги FATF ) створює несприятливі конкурентні умови для українських банків, страхових компаній, інвестиційних фондів.

- угода ТРІМС (про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи) обмежує висування вимог до іноземних інвесторів щодо використання ними національних комплектуючих, регулювання імпорту комплектуючих та частки експорту у виробленій продукції. Це зменшує підконтрольність діяльності іноземних інвесторів, перешкоджає регулюванню галузевої і регіональної структури іноземних інвестицій.

Отже, держава отримує обмежені інструменти реалізації економічної політики, забезпечення конкурентоспроможності власного виробництва. Зміна регуляторного середовища відчуватиметься на становищі галузей економіки, щодо яких застосовувалися свого часу певні важелі державного сприяння (дотації, зменшення податкового навантаження, держзамовлення тощо),, а після їх скасування збільшуватимуться витрати та зменшуватиметься прибуток. До таких галузей належать сільське господарство, сільське машинобудування, автомобіле-, авіа-, суднобудування, електронна промисловість, легка і деякі підгалузі харчової промисловості та ін.

Зважаючи на вищеперераховані проблеми, економічна політика України щодо мінімізації негативних наслідків приєднання до СОТ має спрямовуватись на:

  • модернізацію системи захисту внутрішнього ринку відповідно до вимог СОТ;

  • підтримку експортних виробництв та вдосконалення структури експорту;

  • структурну перебудову національної економіки та підвищення її конкурентоспроможності відповідно до вимог міжнародної конкуренції.

Для ефективного входження України на міжнародні економічні ринки уряду необхідно терміново розробити систему захисту внутрішнього ринку, вміло використовувати наявний економічний потенціал країни, підвищувати конкурентоспроможність як вітчизняного товаровиробника, так і вітчизняного споживача. Адже відсутність цілісної стратегії підвищення конкурентоспроможності національної економіки не лише обумовлює гальмування національного економічного розвитку, а й призводить до значних ускладнень у міждержавних торговельних стосунках України з іншими державами. Для налагодження рівноправних партнерських відносин з іншими країнами, український уряд у найближчий час повинен:

  • удосконалювати повноцінний ринок факторів виробництва та банківської системи (кредитування, страхування, інвестиційно-інноваційні проекти);

  • поліпшувати інвестиційний імідж країни;

  • здійснити якісні зміни спеціалізації України у світовому поділі праці за допомогою впровадження комплексної експортної стратегії, орієнтованої на підвищення частки в експорті інноваційної та традиційної української продукції з високим рівнем доданої вартості, збільшення надання високотехнологічних послуг;

  • активізувати роль міжнародної науково-технічної кооперації, передусім на стадіях комерціалізації розробок;

  • підвищувати конкурентоспроможність національної економіки на основі формування високотехнологічної економіки;

  • переорієнтувати імпортну стратегію з комплексним вирішенням проблем модернізації національної промисловості та активної політики імпортозаміщення (обмеження ввезення в країну імпортних товарів, які можуть вироблятися в нас);

  • нарощувати експортні можливості вітчизняної транзитної системи.

Ураховуючи існуючі унікальні природно-кліматичні умови України, не можна не використовувати цей потенціал для сучасного розвитку сільського господарства, агропромислового комплексу, «зеленого» туризму.

Практична реалізація орієнтирів зовнішньоекономічної стратегії України вимагає реалізації конкретних заходів державного регулювання вже у коротко- та середньостроковому періодах:

1. Впровадження заходів щодо підтримки експортерів, зокрема, спрощення митних процедур; упровадження спеціалізованої системи експортного кредитування; спрощення процедури надання дозволів на експорт капіталу з метою створення за кордоном збутових та сервісних мереж вітчизняних товарів.

2. Забезпечення інформаційної підтримки експортної діяльності, зокрема посилення практичної роботи торговельно-економічних місій за кордоном щодо розширення можливостей збуту продукції українських виробників, запровадження виробничої кооперації, захисту їхніх інтересів на зовнішніх ринках.

3. Впровадження інструментів заохочення інвестиційного імпорту, зокрема імпорт технологічного обладнання та технологій, що вносяться у статутний капітал підприємств з іноземними інвестиціями та іноземних підприємств не повинен обкладатися податком на додану вартість.

4. Сприяння діяльності стратегічних іноземних інвесторів.

5. Розробка стратегічної програми адаптації та реалізації існуючого потенціалу економіки України до членства в СОТ, зокрема оволодіти інструментарієм захисту внутрішнього ринку, що передбачений документами СОТ; проаналізувати умови та терміни системного захисту пріоритетних галузей економіки, максимально використовуючи механізми, дозволені СОТ; розробити спеціальні заходи, спрямовані на компенсацію очікуваних короткострокових негативних наслідків від вступу до СОТ; підготувати спеціалістів, здатних використовувати правові норми СОТ і діючу систему вирішення суперечок для відстоювання інтересів України на зовнішніх ринках.

Перспектива повноправного членства України у СОТ породила критичні оцінки не лише у середовищі експертів, але й політиків. Соціалістична партія України, наприклад, вважає, що деякі проекти цієї організації небезпечні для переробної галузі. Зокрема, зменшення ставки експортного мита на насіння льону, соняшнику та рижію передбачає збільшення обсягів експорту насіння та, відповідно, зменшення експорту вітчизняної олії, що невигідно Україні. За словами соціалістів, виконання вимог СОТ підвищить вартість вітчизняних автомобілів майже в 1,5-2 рази, погіршає стан вітчизняної металургії, яка забезпечує близько 40% українського експорту та валютних надходжень тощо.

Олександр Голуб, представник фракції комуністів, зрозуміло, є противником вступу в СОТ. «По-перше, позиція, яку уряд займає сьогодні, є абсолютно необґрунтованою. Її нам диктують США і транснаціональні корпорації. По-друге, вважаємо, що швидкий вступ до СОТ є неможливим без гарантій від членів цієї організації, без гарантій з боку уряду вітчизняним товаровиробникам у тих галузях, які фактично є визначальними для нас: ВПК, авіабудування, приладобудування, суднобудування. По-третє, вступ до СОТ означає відкриття наших ринків, а це буде нищівний удар по вітчизняному сільському господарству. Сільське господарство, яке в Україні останніми роками дещо піднялося (а це і виробництво цукру, і птахівництво, і переробка молока та м’яса), фактично знищать, оскільки до нас прийде маса продуктів, дешевших, ніж наші.»

На його думку, вітчизняна продукція буде неконкурентоспроможною, порівняно з імпортною. «Адже вони здатні виділяти десятки мільйонів доларів на підтримку своїх виробників, а в нас таких грошей немає, можемо лише захищати свій ринок певними тарифами. Нині уряд відмовляється від цих тарифів. Для прикладу, маленька Південна Корея, вступаючи до СОТ, отримала 30 мільярдів доларів на адаптацію власного сільського господарства до умов існування за стандартами СОТ. А про жодні компенсації з боку уряду України ми взагалі нічого не чуємо. Зрештою, доведеться закривати фактично 80% шахт – вони стануть нерентабельними, до нас надходитиме вугілля з-за кордону. Уже наступного року такі дії можуть призвести до того, що кількість безробітних зросте приблизно на чотири мільйони осіб і цілі галузі припинять існування.»

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко також негативно оцінює наслідки вступу України до Світової організації торгівлі для економіки країни. «Мене не тішить те, що Україна стала членом СОТ. Скоріше, навпаки. Це також відноситься і до банківського ринку. Ми його «здали». Для чого було вступати до СОТ - не знаю. Український ринок зданий іноземцям» (нагадаємо, що з моменту вступу до СОТ в країні починає діяти норма закону «Про банки і банківську діяльність», згідно з якою в Україні буде дозволено відкриття філіалів іноземних банків).

Підсумки. Таким чином, приєднання нашої країни до всесвітньої торгівельної мережі в рамках СОТ має як переваги, так і недоліки. Україну чекають численні виклики до яких вона повинна бути готовою. Сьогочасні реалії світу однозначно змушують держави приставати на подібні інтегративні проекти. І Україна не може бути винятком з цього правила. Зовсім інше питання: як максимально ефективно використати переваги вступу і звести до мінімуму негативи і загрози. Президент нашої держави Віктор Ющенко вважає, що «кумулятивний ефект від позитивів від вступу України у СОТ значно переважає негативи».



Схожі:

Школа політичної аналітики «поліс» можливі переваги та виклики перед україною після приєднання до світової організації торгівлі iconШкола політичної аналітики «поліс» можливі переваги та виклики перед україною після приєднання до світової організації торгівлі
Сот. Тепер, щоб стати повноправним членом всесвітнього торгового клубу, Україна повинна ратифікувати угоду про вступ до сот. Причому,...
Школа політичної аналітики «поліс» можливі переваги та виклики перед україною після приєднання до світової організації торгівлі iconМіжнародна Асоціація Студентів Політичної Науки (Україна) Національний університет «Острозька Академія» Факультет політико-інформаційного менеджменту Кафедра політології Школа політичної аналітики «Поліс»
До участі запрошуємо студентів, аспірантів та молодих вчених у галузі дослідження політики
Школа політичної аналітики «поліс» можливі переваги та виклики перед україною після приєднання до світової організації торгівлі iconДекларація про торгівлю товарами для інформаційних технологій
Світової організації торгівлі, а також Країни чи окремі митні території, що знаходяться в процесі вступу до сот, які погодилися в...
Школа політичної аналітики «поліс» можливі переваги та виклики перед україною після приєднання до світової організації торгівлі iconВишеградська літня школа у Кракові
Теми дискусій охоплюватимуть сучасні економічні, культурні та соціальні виклики, що стоять перед країнами Вишеградського регіону...
Школа політичної аналітики «поліс» можливі переваги та виклики перед україною після приєднання до світової організації торгівлі iconЗакон україни про видавничу справу Із змінами І доповненнями, внесеними Законами України від 7 лютого 2002 року n 3047-iii
Через п'ять років після вступу України до Світової організації торгівлі до цього Закону будуть внесені зміни згідно із Законом України...
Школа політичної аналітики «поліс» можливі переваги та виклики перед україною після приєднання до світової організації торгівлі iconТези виступу
Основні виклики, які стоять перед фармацевтичною спільнотою в найближчі один-два роки
Школа політичної аналітики «поліс» можливі переваги та виклики перед україною після приєднання до світової організації торгівлі iconРегулювання сільськогосподарських правовідносин в умовах Світової організації торгівлі
Удк: 631: 339. 5 А. В. Духневич – кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права...
Школа політичної аналітики «поліс» можливі переваги та виклики перед україною після приєднання до світової організації торгівлі iconОлександр Шнирков
Передумови та наслідки створення поглибленої зони вільної торгівлі між україною та єс
Школа політичної аналітики «поліс» можливі переваги та виклики перед україною після приєднання до світової організації торгівлі iconЛекція Організація світової системи торгівлі валютами та історія валютного ринку. Правила торгівлі на валютному ринку
Навчально-методичний комплекс з курсу “Вступ до аналізу глобальних ринків” для студентів стаціонарної та заочної форм навчання
Школа політичної аналітики «поліс» можливі переваги та виклики перед україною після приєднання до світової організації торгівлі iconСпецкурс запроваджений для вивчення основ політичної географії і розкриття місця України у державно-політичній системі світу, висвітлення особливостей територіально-політичної організації українського суспільства

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи