Н.І. Методична вказівка icon

Н.І. Методична вказівка




Скачати 78.87 Kb.
НазваН.І. Методична вказівка
Дата01.06.2012
Розмір78.87 Kb.
ТипДокументи
„Затверджено”

на методичній нараді

кафедри психології та соціології

„__” _____________ 2006 р.

Протокол №

Завідувач кафедри, доцент

Зорій Н.І.


Методична вказівка

для організації самостійної позааудиторної роботи студентів І курсу фармацевтичного факультету (спеціальність – “фармація”, кваліфікація – бакалавр, заочна форма навчання)


Політика і мораль. Засоби масової інформації в політиці. Соціально-політичні доктрини сучасності


Навчальна дисципліна:

політологія;

Тривалість заняття: 6 годин.

Методичну розробку склав

викладач Безаров О.Т.


Чернівці – 2006


І. Актуальність теми:


Вивчення політичної діяльності – одна з основних проблем політології і має велике значення у формуванні особистості. Особливого значення та актуальності ця тема набула сьогодні, коли все більше і більше громадян, у тому числі і студентська молодь, з головою поринає у суспільно-політичне життя. Опанування цієї теми дозволить не тільки посилити політико-гуманітарне мислення студентів, а й допоможе оволодіти методами, виробити навики їх використання в процесі політичної і громадської діяльності.


ІІ. Навчальна мета:


Студент повинен знати зміст понять політика, мораль, засоби масової інформації, головні суспільно-політичні доктрини сучасності.


^ Студент повинен вміти розрізняти типи партійних систем, самостійно оволодіти поняттями і термінами, аналізувати партійну та виборчу систему України, оцінити місце і роль України в сучасних міжнародних відносинах, визначити характер зовнішньої політики української держави.


ІІІ. Матеріали позааудиторної самостійної роботи


1. Міжпредметна інтеграція:



^

Назва дисципліни


Знати

Вміти

1.

Філософія

Цінності духовного життя людини

Самостійно давати визначення головним поняттям.

2.

Соціологія

Соціологія засобів масової інформації, соціологія особистості

Самостійно давати визначення головних понять і термінів з теми

3.

Історія України

Історія політичної думки

Розуміти сутність права на свободу совісті


^ 2. Зміст теми.

Засоби масової інформації – періодичні друковані видання та інші форми розповсюдження інформації, спрямовані на охоплення необмеженого кола осіб, соціальних груп, держав з метою оперативного інформування їх про події і явища у світі, конкретній країні, певному регіоні, а також на виконання спеціальних соціальних функцій.

Політичне життя неможливе без інформаційного процесу, матеріально-духовним компонентом якого виступають засоби масової інформації (ЗМІ). І, власне. Вони являють собою спосіб передачі, збереження, виробництва і розповсюдження політико-економічних, духовних цінностей в суспільстві. ЗМІ – це своєрідна система, яка охоплює періодичні друковані видання, радіо-, теле-, відео програми, кіно хронікальні програми, інші форми періодичного поширення масової інформації.

Згідно із законодавством України, друкованими ЗМІ є періодичні друковані видання (преса): газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем: аудіовізуальними ЗМІ є: радіомовлення, телебачення. Звукозапис, відеозапис тощо. При цьому їх ядро все ще складають газетні і журнальні редакції, видавництва, студії радіо- і телебачення з їх різноманітною продукцією. Але до ЗМІ по праву належать вже й інформаційні служб (телеграфні агентства, агентства преси, рекламні бюро, прес-служби, агентства паблік рілейшнз, професійні та журналістські клуби й асоціації.

Таким чином, система ЗМІ у структурному плані сьогодні представлена кількома групами засобів інформації: преса, аудіовізуальні ЗМІ, інформаційні служби, різного роду “периферійні утворення”.

У зв’язку з інформаційними потребами суспільства стрімко розширюється мережа рекламних кампаній, прес-служб при державних, комерційних, громадських, конфесійних організаціях.

^

В Україні набули поширення клуби асоціацій журналістів, які сприяють обміну і розповсюдженню важливих повідомлень, соціально значущої інформації.

На думку деяких учених, в останні роки технічні засоби соціальної комунікації окреслюють три великих групи: ЗМІ, телекомунікації, інформатика. Об’єднання цих галузей під загальним терміном “масова комунікація” не нівелює їх принципові відмінності як у концептуальному, так і в антропологічному плані.

У надрах ЗМІ намічається ще один, поки остаточно не оформлений сектор, який, очевидно, найближчим часом буде автономно виділений – це “комунікаційний менеджмент”, що включає в себе, крім стосунків із громадськістю, рекламу, внутрішні комунікаційні та інформаційні служби. При цьому, скажімо, реклама є складовою частиною маркетингу, що має за мету збути вироблену і заплановану до виробництва продукцію, водночас вона ж є складником ЗМІ і широко використовується у передвиборних та інших політичних кампаніях, у справі поширення гуманітарних і соціальних цінностей.

За прогнозами фахівців, домашні ЗМІ – відеомагнітофони, відео диски, лазерні програвачі, телевізори високої чіткості, мікро ЕОМ із вмонтованим модемом, телепатичні термінали тощо – будуть об’єднані у нову сукупність, причому деякі з них зможуть підключатися до полівалентних і взаємодіючих громадських джерел, що дасть їм вихід одночасно на класичні канали ТБ, на передплатні телевізійні й музичні програми, що передаються через супутниковий зв’язок.

Як записано в Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.

Не допускається використання ЗМІ для пропаганди війни, розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі, а також для поширення передач, що пропагують порнографію, культ насильства і жорстокості.

Що ж стосується змістовного аспекту, то, насамперед, відзначимо, що сучасна українська журналістика функціонує в суспільстві. Що переживає перехідний період, який мало чим відрізняється від аналогічних періодів в історії багатьох сучасний країн. Ця ситуація характеризується переходом від однієї політичної системи до іншої, що передбачає демократичний розвиток, утвердження свободи преси, плюралізм думок, наявність справжніх суспільно-правових ЗМІ.

Українська держава після проголошення незалежності в 1991 р. відчула нагальну потребу у формуванні власного інформаційного простору, яки до того функціонував відповідно до інформаційної та ідеологічної політики, що вироблялася в єдиному центрі – Москві.

Чільною темою багатьох періодичних видань стала тема національного відродження, конституційного будівництва демократичної держави, розвиток правових, економічних і духовних засад незалежності України.

Неоднозначні процеси відбуваються і у сфері книговидання. Якщо до 1991 р. в Україні книжки впускалися тільки державними та відомчими видавництвами, а їх було не більше трьох десятків, то сьогодні видавничою діяльністю займається понад 750 видавництв і форм власності. Незважаючи на таке бурхливе кількісне зростання видавництв, кількість книг за тиражами зменшилася більш ніж утричі. У загальному книжковому потоці останніх років переважає так звана комерційна, тобто розважальна, продукція.

У демократичній державі люди мають право висловлювати свої погляди, переконання. Але відстоювати їх можна, не затіваючи словесних бійок, не вдаючись до мітингових мотивів, а інтелігентними способом спів розмови. І, звичайно ж, кожен виступ журналіста, які б іде він не сповідував, повинен бути спрямований не на роз’єднання, а на згуртування людей. Це можливо, логічний, естетичний і прагматичний рівні ЗМІ. Уся система масової комунікації, незважаючи на різні платформи і напрями, мусить виражати засади загальнолюдських вартостей, політичного плюралізму, сприяти розкриттю творчого потенціалу громадського суспільства.

Журналістика має формувати громадську думку конкретними фактами, об’єктивно. І чесною інформацією, за допомогою яких читач зможе краще побачити й оцінити дійсність. У світовій практиці політичного життя демократичних суспільств, існує приблизно така схема інформації, яка наведена нижче:

  • ^

    Об’єктивність;

  • Конкретність;

  • Неупередженість;

  • Правдивість;

  • Урівноваженість;

  • Доречність;

  • Нейтральність викладу.

ЗМ повинні бути в потенційній конструктивній опозиції до влади, щоб помилки і перекоси не залишались непоміченими. Але це не означає, що ЗІ мусять концентрувати увагу лише на негативному, нагнітаючому підозрілість і невпевненість, вдаючись до необґрунтованої критики, грубої полеміки. Тому в нових умовах їм має бути властива конструктивна творча позиція.

Ось чому серед головних соціально-політичної взаємодії особистості і держави, всіх суб’єктів і об’єктів політичного життя важливого значення набувають ЗМІ. Вони є потужним засобом управління економічними, політичними і духовними сферами суспільного життя.





  1. Рекомендована література

Основна:

  1. Молчанов М. Політична культура України: радянська чи пострадянська. Сучасність. №10, 1995.

  2. Основи політології (за ред. Ф.М. Кирилюка). – К., 2000.

  3. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. – К., 1999.

  4. Політологія (за ред. О.В. Бабкіної). – К., 1998.

  5. Цимбалістий Б. Політична культура українців. – Сучасність. №3, 1994.


Додаткова:

. Дзюбко І.С., Циганков ПА. До питання про предмет політології. //

Український історичний журнал. ~ 1991. -№ 7. - С. 48-56.

2. Шмачкова Т.В. Из основ политологии Запада. // Полис. - 1991. - №. 2.

3. Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального

розвитку на 2000-2004 роки (Послання Президента України до Верховної

Ради) // Урядовий кур'єр. - 23 лютого 2000 року, 34. - С. 5-12.

4. Ильин И.А. Аксиомы власти. // Новое время. — 1990. - №.10

5. Краснов Б.И. Власть как явление общественной жизни. К.,1991.-143с.

6. Проблемы политического лидерства в современном обществе. //

Общественньїе науки. -1990. 1.

7. Ильин М.В., Коваль В.Й. Личность в политике: кто играет короля? // Полис. – 1991. -№ 6.

8. Бебик В.М. Еліта, елітарність, лідерство II Віче 1993. -№ 7.

9. Вовчканич С. Еліта - найбільш конвертована валюта // Віче. — 1997. - №.5.

10. Херманн М.Дж. Стили лидерства и формирование внешней политики //

Полис. -1991.-№ 1.

11. Татенко В. Як стати і бути лідером: поради психолога.- К., 1996.-265с.

12.Якушик В.М. Політична система і політичний режим / Україна

посткомуністична: суперечності та перспективи соціально-політичного

розвитку // Політична думка. -1993.-№1.

13.Сікора І. Проблема легітимності політичної системи і державності в

перехідних суспільствах // Політологічні читання. - 1992. -№ 1.

14.Якущик В. Типологізація держави // Політологічні читання.- 1995.- № 2.-

С.275-281.

15. Штика О. Ідеологія та держава як чинники творення нової Україні //

Політологічні читання. - 1995. - № 2. -С. 109-139.

16. Ігнатьєв М. Про громадянське суспільство.-Львів,1996.-217с.

17. Шмачкова Т.В. Мир политических партий // Полис. - 1992. - № 1-2. - С. 226-233.

18.Шеркович Ю. Психология избирателя. Что нужно знать политикам? // Народньїй депутат. — 1991. - № 18.

19. Сучасні політичні партії та виборчі блоки. Чернівці: Вид-во: “Прут” 1998.

20. Литвин В. Ліві, праві і центр // Політика і час. - 1992. - № 4. - С. 65-71.

Схожі:

Н.І. Методична вказівка iconМетодична вказівка
Студентам IV курсу медичного факультету для самостійної підготовки до практичного заняття
Н.І. Методична вказівка iconВ. Е. Методична вказівка №1
Тема: Організація І форми проведення статистичного аналізу в лікувально-профілактичних закладах
Н.І. Методична вказівка iconМетодична вказівка
Вияснення теоретичних знань інтернів, формування навиків клінічного мислення, засвоєння діагностики та лікування флегмони
Н.І. Методична вказівка iconМетодична вказівка практичного заняття
...
Н.І. Методична вказівка iconМетодична вказівка для організації самостійної позааудиторної роботи студентів
Етіологію І патогенез гострих та хронічних запальних захворювань жіночих статевих органів
Н.І. Методична вказівка iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
Частота екстрагенітальної патології (егп) у вагітних, за даними різних авторів, становить 30—70% І не має тенденції до зниження
Н.І. Методична вказівка iconЮ. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття
Нутріціологія дитячого віку. Види вигодовування. Переваги природного вигодовування
Н.І. Методична вказівка iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
...
Н.І. Методична вказівка iconМетодична вказівка
...
Н.І. Методична вказівка iconМетодична вказівка для організації самостійної позааудиторної роботи студентів
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи