З дисципліни «туристичні ресурси україни» icon

З дисципліни «туристичні ресурси україни»




Скачати 446.98 Kb.
НазваЗ дисципліни «туристичні ресурси україни»
Сторінка1/2
Дата28.07.2012
Розмір446.98 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

З ДИСЦИПЛІНИ


«ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ»


(для студентів ІІІ курсу денної форми навчання за напрямом підготовки 6.050400 - «Туризм» кваліфікація «Бакалавр з туризму»,

за напрямом підготовки 6.140101 - «Готельно-ресторанна справа»

кваліфікація «Бакалавр з готельно –ресторанної справи»)


Харків – ХНАМГ – 2007

УДК 338.48(072)

ББК 65.433р30-2

О- 64


Методичні рекомендації до написання курсової роботи з дисципліни «Туристські ресурси України» / ХНАМГ, Уклад.: М.М. Поколодна. – Х.: ХНАМГ, 2007. – 28 с.


Укладач: к. геогр. наук, доцент М.М. Поколодна


Рецензент: кандидат географічних наук, доцент кафедри соціально-економічної географії та регіонознавства геолого-географічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Редін Володимир Іванович.


Рекомендовано кафедрою туризму і готельного господарства,

протокол № 1 від 31.09.2007 р.


© Харківська національна академія міського господарства, 2007 р.

© М.М. Поколодна





ВСТУП


У системі підготовки бакалаврів дисципліна “Туристичні ресурси України” посідає провідне місце, оскільки виконує декілька важливих завдань:

  1. Знайомить студентів з потенціалом різноманітних туристичних ресурсів України.

  2. Дає оцінку розвитку туристичної інфраструктури галузі.

  3. Висвітлює проблемні питання щодо раціоналізації використання наявного туристсько-ресурсного потенціалу держави.

У ході вивчення дисципліни студенти, згідно з освітньо-кваліфікаційною характеристикою бакалавра повинні знати:

  • особливості структури, географії розповсюдження, потенційні запаси та сучасний рівень використання різноманітних видів природних туристських ресурсів;

  • особливості структури, географії розповсюдження, потенційні запаси та сучасний рівень використання антропогенних туристських ресурсів;

  • класифікацію туристських територій України (Основні схеми рекреаційно-туристичного районування території України);

  • особливості туристських ресурсів окремих туристських регіонів держави.

Вміти:

  • аналізувати існуючий рекреаційний потенціал територій щодо здійснення того чи іншого виду рекреаційної діяльності, користуючись статистичною та плановою документацією та стандартними методиками;

  • складати перспективні програми турів з метою подальшої апробації їх на ринку та виявлення рівня відповідності запитам туристів.

Для закріплення отриманих знань та відпрацювання вмінь з дисципліни «Туристичні ресурси України» передбачено написання курсової роботи, яка є обов’язковою частиною роботи студента при опануванні дисципліни.

Мета написання курсової роботи полягає у вивченні, аналізі й комплексній оцінці різноманітних видів туристичних ресурсів України ( або окремих її туристичних регіонів), для створення конкурентоспроможного національного турпродукту.

Написання кросової роботи, зокрема, і вивчення дисципліни в цілому, сприяє патріотичному вихованню студентів, спонукає їх з більшою повагою відноситися до досягнень українського народу, високо цінити й охороняти національні природні та історичні багатства, орієнтує студентів спрямовувати свою майбутню професійну діяльність на активне пропагування і розвиток в’їзного і внутрішнього туризму, розвивати новітні види туризму і освоювати інноваційні туристичні програми, що цілком відповідає основним стратегічним напрямкам розвитку галузі, засвідченим в Указі Президента України «Про Основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року», Законі України «Про туризм», інших документах та сучасним вимогам до підготовки кваліфікованих фахівців.

Дисципліна «Туристичні ресурси України» має тісні міждисциплінарні зв’язки з дисциплінами циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки: «Історія України», «Релігієзнавство», «Культурологія»; циклом дисциплін прироничо-наукової та загальноекономічої підготовки: «Рекреаційна географія», «Рекреалогія», «Туристське країнознавство»; циклом дисциплін професійної підготовки «Технологія туристської діяльності», «Правове регулювання туристичної діяльності», «Організація туризму», «Організація рекреаційних послуг» та ін.


^ ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ


  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ




    1. Рекомендована тематика курсової роботи з дисципліни «Туристські ресурси України» - дослідження туристсько-ресурсного потенціалу окремих регіонів України.

Відповідно до тематики студент за номером у списку в журналі академічної групи обирає адміністративно - територіальну область або туристський регіон України. Перелік областей і туристських регіонів наведений в Додатку А.

1.2 Назва курсового проекту повинна бути короткою, відповідати обраній темі та суті досліджуваної проблеми (завдання). У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію. Треба уникати назв, що починаються зі слів «Дослідження питання...», «Дослідження деяких шляхів...», «Деякі питання...», «Матеріали до вивчення...», «До питання...».

Наприклад, формулювати тему можна наступним чином: Туристські ресурси Харківської області або Характеристика історико-культурних ресурсів України.

    1. При написанні курсового проекту студент повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати.

    2. Загальний обсяг курсового проекту має бути не менше 40 сторінок тексту (вступ, основна частина, висновки). Максимальна кількість сторінок не встановлюється. Вступна частина (ВСТУП) складає 2-3 сторінки, заключна частина (ВИСНОВКИ) 2-3 сторінки. Кількість сторінок з додатками не лімітується.




  1. ^ СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ


Курсова робота повинна містити такі структурні частини:

титульний аркуш;

зміст;

перелік умовних позначень (за необхідності);

вступ;

основну частину;

висновки;

список використаних джерел;

додатки (за необхідності).


^ 3. ВИМОГИ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ


3.1. Титульний аркуш


Титульний аркуш курсової роботи містить найменування МОН України, факультету, кафедри де виконувалася курсова робота; прізвище, ім'я, по батькові автора; найменування дисципліні та тему курсового проекту; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові викладача, який керує виконанням курсового проекту; місто і рік виконання (Додаток Б).


3.2. Зміст


Зміст подають на початку курсового проекту. Він містить найменування й номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків, додатків, списку використаних джерел. Приклад оформлення змісту проекту наведено в Додатку В.


    1. Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів (за необхідності)


Якщо в курсовому проекті вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і т. ін., то їх перелік може бути поданий в у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа - їх детальне розшифрування.

Наприклад:

ТР- туристські ресурси;

ХО – Харківська область;

І-К Р – історико-культурні ресурси;

3.4. Вступ

Розкривають сутність і стан досліджуваної теми, її значущість, підстави та вихідні дані для розроблення теми, необхідність проведення дослідження.

Далі подають загальну характеристику курсового проекту в рекомендованій нижче послідовності.

^ Актуальність теми.

Обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку туризму та диверсифікації туристичного продукту для підприємств України. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання.

^ Мета і завдання дослідження.

Формулюють мету курсового проекту та завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Наприклад: Мета курсового проекту полягає у всебічній характеристиці туристських ресурсів Харківської області.

Для досягнення поставленої мети в роботі обов’язково вирішуються декілька основних завдань.

Наприклад: Для досягнення поставленої мети в курсовому проекті вирішувалися наступні завдання:

  1. Виявлення та характеристика окремих видів туристських ресурсів;

  2. Дослідження сучасного розвиту туризму в регіоні.

  3. Характеристика крупних туристських центрів.

  4. Визначення подальших перспектив розвитку туризму в даному регіоні.

Об'єкт дослідження — це процес або явище, що породжує необхідність дослідження, обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дослідника, оскільки предмет дослідження визначає тему курсового проекту, винесеної на титульний аркуш як її назва.

Наприклад: Об’єктом дослідження в курсовому проекті виступають туристські ресурси Харківської області, а предметом особливості їх структури, географії розповсюдження, потенційні запаси, сучасний та перспективний рівень використання.

^ Методи дослідження.

Наявність теми та завдань стає передумовою для обґрунтованого вибору методів дослідження (спостереження, порівняння, експеримент, аналіз, синтез, моделювання та ін.), потрібних для дослідження засобів (тестів, приладів та ін.), методів обробки результатів дослідження і, нарешті, способів, за допомогою яких результати дослідження будуть інтерпретовані і відповідальним чином оформлені. Перераховувати методи треба не відірвано від змісту роботи, а коротко й змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності й прийнятності вибору саме цих методів.

^ Аналіз джерел.

Важливу частину вступу складає аналіз джерел. До них належать літературні джерела, законодавчі та нормативні акти, інтерактивні джерела, рекламна продукція та ін. у курсових роботах огляд дослідницької літератури повинен включати найбільш цінні, актуальні праці (5-10 робіт). Цей огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної методичної і практичної новизни, значущості, переваг та недоліків розглянутих робіт. Закінчити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітлення в літературі основних аспектів теми.

^ Структура курсового проекту.

Вступна частина також передбачає розкриття структури курсової роботи і стислий зміст окремих її розділів (або глав).

Наприклад: Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Перший розділ присвячений…. У другому розділі подається розгорнута характеристика …. У третьому розділі викладено… . Результати дослідження в систематизованому й узагальненому вигляді представлені у заключній частині.


    1. Основна частина


Основна частина курсового проекту – це змістовна частина. Вона поділяється на розділи, яких у курсовому проекті не повинно бути менш двох. В свою чергу, розділи складаються з підрозділів, пунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Всі розділи роботи завершуються короткими висновками, які, в свою чергу, в переробленому та більш систематизованому й узагальненому вигляді увійдуть в заключну частину.

Готуючись до викладення тексту курсової роботи, доцільно ще раз уважно перечитати її назву, що містить проблему, яка повинна бути розкрита. Проаналізований й систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів та підрозділів (глав, параграфів). Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ – окрему частину цього питання.

Тема повинна бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому, починаючи працювати над розділом, треба відмітити його головну ідею, а також тези кожного підрозділу. Тези необхідно підтверджувати фактами, думками різних авторів, аналізом конкретного практичного досвіду.

Рекомендується у розділах основної частини курсової роботи з дисципліни «Туристські ресурси України» на тему «Туристські ресурси ...області/регіону» висвітлювати:

Розділ 1.

Шляхом вивчення літератури окреслюють основні особливості географічного положення обраного регіону дослідження. Географічне положення слід характеризувати як по відношенню до природних, так і економіко-географічних об’єктів, а також визначати географічні координати, протяжність, конфігурацію, площі обраних одиниць дослідження. Вивчення географічного положення пропонується проводити за наступним планом відносно положення:

  1. в державі (наприклад, на півдні України, чи в Центральній частині держави);

  2. морів, озер, крупних заток, проливів, островів, річок;

  3. визначних форм рельєфу;

  4. кліматичних зон;

  5. природних зон;

  6. «сусідське положення», тобто з якими іншими регіонами межує;

  7. ресурсне положення;

  8. промислові райони;

  9. сільськогосподарські райони;

  10. транспортно-географічне положення;

  11. розміщення і кількісний склад населення;

  12. еколого-географічне положення;


Обов’язково слід зробити висновок, яким чином географічне положення впливає на розвиток туризму.

У першому розділі роботи слід також провести аналіз сучасного стану розвитку туризму в регіоні, при цьому слід скористатися статистичними матеріалами як мінімум за останніх 3-5 років, виявити тенденції, прослідкувати зміни й визначити їх причини. До основних характеристик розвитку туризму в регіоні належать:


1)Кількість іноземних туристів які в’їжджали в область;

2) Кількість туристів які виїжджали з області за кордон;

3) Кількість внутрішніх туристів;

4) Загальний обсяг туристського потоку;

5) Мета поїздки іноземних туристів до області;

6) Головні напрямки в’їзного туристичного потоку;

7) Головні напрямки виїзного туристичного потоку;

8) Основні показники суб’єктів туристичної діяльності:

- кількість підприємств, що надавали послуги;

- всього обслуговано ними туристів: в тому числі іноземних; в тому числі українських туристів (направлено за кордон, направлено по Україні);

- обсяг наданих туристичних послуг;

- платежі до бюджету;

- чисельність працівників суб’єктів туристичної діяльності;

9) Екскурсійна діяльність;


Кожний показник, який аналізується, слід порівнювати з відповідними максимальними й мінімальними значеннями по Україні, тим самим визначаючи рейтинг досліджуваного регіону з розвитку туризму. Аналіз обов’язково супроводжувати табличними та графічними матеріалами (графіки, діаграми).

Окрім статистичного аналізу обов’язково слід проаналізувати діючі туристські програми, виставки, ярмарки, інші туристські заходи, що сприяють створенню туристського іміджу та загального розвитку туризму в регіоні.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини роботи.


Розділ 2.

Другий розділ роботи присвячується характеристиці якісного і кількісного складу туристичних ресурсів. Характеристику можна проводити двома способами: 1) використовуючи структурний аналіз окремих видів туристських ресурсів. Тобто в якості підрозділів розглядати природні, історико-культурні та інфраструктурні ресурси. Бажано також виділити в підрозділах пункти (Додаток Б); 2) всебічно характеризувати окремі визначні туристські центри (рекреаційні системи, туристські зони, райони, комплекси, ареали) регіонів.

При характеристиці туристських ресурсів можливе виділення трьох основних типів

  • природні;

  • історико-культурні;

  • інфраструктурні (соціально-економічні) .


До природних відносяться об'єкти, а також природні властивості компонентів природного середовища, їх сприятливі поєднання для організації туристської діяльності. До них належать кліматичні, курортні ресурси (бальнеологічні ресурси і лікувальні речовини - лікувальні мінеральні води і грязі, ропа, озокерит), водні (гідрологічні) ресурси (річкові системи, природні і штучні водойми, морські акваторії), пляжні, геоморфологічні ( певні форми рельєфу, типи рельєфу, визначні пам'ятки геології, печери), біологічні (рослинний і тваринний світ, екосистеми) та природні пейзажі та краєвиди, об'єкти природно-заповідного фонду, штучні водойми.


До історико-культурних ресурсів належать об'єкти і явища, які мають суспільно-виховне значення і можуть бути використані для задоволення духовних і пізнавальних потреб рекреантів. До них належать архітектурні і археологічні пам'ятники, і пам'ятні місцевості, самобутні обряди і традиції національної культури місцевого населення, фольклор і т. ін., подієві ресурси.

Інфраструктурні ресурси представлені туристською і загальною інфраструктурою, яка включає матеріально-технічну базу засобів розміщення, частину матеріального виробництва, яка безпосередньо забезпечує потреби рекреації, а також зайняті в рекреаційному господарстві трудові ресурси, сукупність підприємств сфери послуг, підприємств транспорту та зв’язку, наукових та навчальних установ.

Зміст цього розділу ілюструють малюнками, схемами, графіками, фотоматеріалами та картографічними матеріалами. Результатом роботи з цього розділу є складання карти комплексної оцінки туристських ресурсів регіону.


Розділ 3.

Третій розділ роботи складається з двох підрозділів.

У першому підрозділі на основі 1 і 2 розділу курсової роботи необхідно визначити основні проблемні моменти, які стосуються використання туристичних ресурсів в регіоні, намітити можливі шляхи їх вирішення, та описати подальші перспективи розвитку туризму. Другий підрозділ третього розділу - розробка нового виду туристичного продукту (тур по регіону), яка складається з наступних структурних частин: розробка програми туру (опис туру, програма туру), розрахунок економічних показників туру (розрахунок собівартості туру, розрахунок вартості туру, розрахунок маржинального доходу від реалізації туру, розрахунок постійних витрат і прибутку, розрахунки економічної ефективності розробленого туру).

^ Приклад опису туру:

Тур розрахований на драйверів із сертифікатом не менш OWD (Open Water Diver). Тривалість туру 7 днів / 6 ночей. Передбачається 1 - 2 занурення в день, супровід дайв-гіда, 2-х разове харчування в ресторані готелю.

^ Приклад розробки програми туру:


Програма релігійно-пізнавального автобусного туру

«Визначні релігійно-культурні центри України»


День 1.

Виїзд групи з Харкова. Збір групи - 8.00.

Тематична екскурсія «Три світові релігії в Харкові».

Переїзд в Донецьку обл.

Обід (за додаткову плату).

Екскурсія по Святогірській Святоуспенській лаврі.

Святогірська лавра третя на Україні. Була відкрита в 2004 р. проте історія самого монастиря сягає кінця ХVІ ст. Основними об’єктами екскурсії є: комплекс монастирських споруд з печерами: Успенський собор, монастирські стіни з вежами, келії, готель. Печерні церкви Олексіївська, Антонія і Феодосія Миколаївська церква; могила Іонна затворника; пам’ятник Артему (Ф. Сергєєву); пам’ятник установлений на могилі лейтенанта В.Камишева.

Розміщення на туристичній базі «Святогір'я».

Вечеря. Нічліг.

День 2.

Сніданок на туристичній базі «Святогір’я».

Переїзд в Кам’янець – Подільський.

Оглядова екскурсія містом. Відвідання Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», який включено у список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Обід (за додаткову плату)

Переїзд в Тернопіль.

Розміщення на туристичній базі «Галичина».

Вечеря. Нічліг.

День 3.

Сніданок на туристичній базі «Галичина»

Екскурсія в Свято-Успенську Почаївську лавру.

Свято-Успенська Почаївська лавра – друга православна святиня України. Основними об’єктами екскурсії є комплекс споруд Почаївської лаври: Успенський собор, печерна церква, келії, архієрейський будинок, надбрамний корпус, 64-м дзвіниця, Троїцький собор, джерело чудотворної води, яке зцілює віруючих від усіляких хвороб. Серед головних святинь: відбиток стопи Богородиці, Чудотворна ікона пресвятої Богородиці, нетлінні мощі столітнього ігумена Іова.

Обід (за додаткову плату).

Оглядова екскурсія по м. Тернопіль.

Вечеря на туристичній базі «Галичина». Нічліг.

День 4

Сніданок на туристичній базі «Галичина».

Екскурсія до всеукраїнського центру греко-католицької церкви на Україні. Зарваниця - центру греко-католицької церкви, який було збудовано рекордними темпами в непримітно маленькому селищі. Основними об’єктами екскурсії є комплекс споруд Зарваниці, що являють собою цікавий приклад культової архітектури рубежу тисячоліть: величезний собор Зарваницької Матері Божої, 75-метрова чотирьохяруса дзвіниця, архітектурна композиція ікони Матері Божої Зарваницької, надбрамна церква і каплиця на цілющому джерелі.

Переїзд в Київ.

Розміщення в готелі «Голосіївський».

Оглядова екскурсія «Вечірній Київ».

Вечеря в готелі. Нічліг.

День 5.

Сніданок в готелі.

Тематична екскурсія «Київ – духовна столиця України».

Переїзд в Харків.



Економічні розрахунки по організації туру


Сума витрат, що нараховують безпосередньо на кожен тур сановить його собівартість, її структуру досцільно зводити в таблицю.


Таблиця 3.1. – ^ Собівартість туру




Стаття видатків

Сума, грн. на 1 туриста

1

Проживання й харчування




2

Транспортне обслуговування




3

Екскурсійне обслуговування




4

Страховка




5

Видатки на керівника групи




6

Оплата комісійних турагентам (7% від собівартості)




7

Разом:




Рішення по встановленню ціни на конкретний продукт або послугу приймає менеджер. Ціна встановлюється з огляду на дані маркетингових досліджень, розрахункисобівартості продукту, величину постійних витрат фірми за рік, бажаний рівень прибутку на одну послугу й загальний обсяг реалізації турпродукту в плановому періоді або за рік з урахуванням сезонності. Таким чином ціна туру буде визначатися по формулі:


Цод = Сод + Пдодод, (3.1)


де Цод – установлена підприємством ціна на послугу;

Сод – собівартість одиниці продукції, послуги (турпродукту);

Пдодод – припустимий для даної галузі прибуток, що доводиться на одиницю продукції.


Тепер, знаючи продажну ціну, а також обмежену собівартість турпродукту, можна розрахувати маржинальний доход від організації тура.


М = Цтур – Собмод, (3.2)


де М - маржинальний доход з продажу одного туру, грн.;

Цтур - ціна тура, грн.;

Собмод - обмежена собівартість туру на одну одиницю, грн.


При розрахунку маржинального доходу за рік керуємося запланованим обсягом реалізації туру, що розробляєься. Наприклад, планується реалізація даного туру n-ої кількості туристів, якщо це індивідуальні поїздки, або, планується здійснити в літній сезон (травень-сперпень) 10 турів по 40 осіб (400 туристам) та взимку 4 тур ипо 25 осіб (100 туристам), у цілому за рік таким чином буде продано 500 турів.

Вартість турпродукту для кінцевих споживачів визначається згідно з податковим законодавством України, що передбачає збільшення ціни на ставку ПДВ. Ставка ПДВ дорівнює 20%.

Крім врахованих у собівартості туру прямих витрат, фірма несе й постійні витрати по організації й реалізації даного та інших турів. До них належать оренда офісу, фонд заробітної плати, витрати на збут та ін.

Знаючи величину річного маржинального доходу (Мр) і суму постійних витрат за рік (Впост), визначають річний валовий прибуток (Пвал), одержуваний фірмою по даному турпродукту:


Пвал = Мр - Впост


Для визначення чистого прибутку необхідно відняти із валового прибутку податок на прибуток, що в Україні становить 25%.

Оцінити економічну ефективність нового продукту можна за допомогою показників рентабельності й прибутковості продукції.

Показник прибутковості розраховується по формулі:


Ппр = Пвал / Sпр х 100 %, (3.3)


Де Ппр - прибутковість нового продукту, послуги;

Пвал - валовий прибуток компанії, одержуваний від продажів нового продукту, послуги, дол. або грн.;

Snp - сума продажів нового продукту, послуги, дол. або грн.

Коефіцієнт рентабельності розраховується по формулі:


Рпр = Пчист / Sпр (3.4)


де Рпр - коефіцієнт рентабельності нового продукту, послуги по методики компаній США, %;

Пчист - чистий прибуток компанії, одержуваний від продажу нового продукту, послуги, дол. або грн.


В українській практиці для оцінки ефективності нового продукту, послуги застосовується показник рентабельності продукції обчислюваний по формулі:


Рпр = Пвал / Спов × 100 % (3.5)


де Рпр - рентабельність продукції, послуги, %;

Спов - повна собівартість продукції, послуги, грн.


Докладніше про економічні розрахунки по організації туру див. Ладиженська Р.С. Економіка туризму. Навчальний посібник. – Харків: ХДАМГ, 2002. – 222 с.[4].



    1. Висновки


Логічним завершенням курсової роботи є висновки. Головна їх мета – підсумки проведеної роботи. Висновки подають у вигляді окремих лаконічних положень, рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. Викладати зміст висновків можливо в два способи: суцільний текст з абзацами або нумерований список.



    1. ^ Список використаних джерел


Список використаних джерел є “візитною карткою” автора роботи, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з інформаційним джерелами. Цей список повинен містити бібліографічний опис праць, використаних під час роботи над темою. До списку використаних джерел слід вносити лише ті, на які в тексті були зроблені посилання. Кожний бібліографічний запис має свій порядковий номер і записується з нового рядка. Складати список використаних джерел слід таким чином: спочатку законодавчі та нормативно-правові документи, ДСТУ, далі в алфавітному порядку прізвищ авторів та назв праць видання українською та російською мовами, потім – іноземними мовами, картографічні джерела і наприкінці, CD-ROM, адреси інформаційних джерел в мережі Інтернет.


    1. Додатки


Додатки - це бажана частина курсової роботи, що використовується для більш повного висвітлення теми. За змістом додатки дуже різноманітні. Це можуть бути копії документів, таблиці, карти, графіки, схеми, фотоматеріали, ілюстрації, та ін. Додатки оформлюються як продовження курсової роботи на останніх її сторінках.


^ 4. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ


4.1. Загальні вимоги


Текст курсової роботи оформлюють за допомогою комп’ютерного набору і друкуюють на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора World розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. У разі необхідності можна також використати папір форматів у межах від 203 х 288 до 210 х 297 мм і подати таблиці й ілюстрації на аркушах формату АЗ.

Текст друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм, верхнє - не менше 20 мм, нижнє - не менше 20 мм.

Шрифт друку - чорного кольору середньої жирності.

Друкарські помилки, описки, графічні неточності, які виявилися під час написання, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою та нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунка). Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.

Кожну структурну частину проекту треба починати з нової сторінки.


    1. Нумерація


Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсового проекту є титульний аркуш, який підлягає загальній нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних - номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини курсового проекту, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 4. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в курсовому проекті безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, вносять до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка (Рис.2.2 - другий рисунок другого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.


Наприклад: Рис. 2.2. Діаграма прибуття туристів в Київський туристський регіон 2003-2006 рр.


Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка.


Наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу).


При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною-таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл.» і вказують номер таблиці.

Наприклад: Продовж. табл.1.2.


    1. Ілюстрації


Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. Підпис під ілюстрацією зазвичай має три основних елементи:

- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;

- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами;

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;


Наприклад: Рис. 2.1. Туристські ресурси Кримського туристського регіону.

Основними видами ілюстративного матеріалу є: схема, фотографія, діаграма, графік, карта.


    1. Таблиці


Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлюватися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над табли­цею та друкують симетрично до тексту. Назву та слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом.

За логікою побудови таблиці її підмет, (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику (назви показників роботи суб’єктів туристичної діяльності), головці чи в них обох, а не у графах; присудок, таблиці (тобто дані, якими характеризується підмет) - у прографці (фактичні значення показників, кількість осіб, тис. грн.), а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи в головці таблиці мусить бути по можливості коротким. Боковик, як і головка, потребує лаконічності, загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті так, щоб її можна було читати без повороту. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Коли текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а далі лапками. Якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.


    1. ^ Загальні правила посилання на використані джерела


При написанні курсового проекту обов’язково треба робити посилання на:

1) інформаційні джерела зі списку використаних джерел;

2) наведені в тексті курсового проекту ілюстрації;

3) наведені в тексті курсового проекту таблиці;

4) наведені наприкінці курсового проекту додатки.

Посилання в тексті курсового проекту на інформаційні джерела слід зазначати відповідно до порядкового номера джерела у списку використаних джерел і виділяти двома квадратними дужками Коли використовують відомості з джерел з великою кількістю сторінок, в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання.


Наприклад: в роботі [23], у працях [1-7], [18, с. 32].

Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації.


Наприклад: згідно з рис.1.2

На всі таблиці необхідно посилатися в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено.


Наприклад: у табл.1.3

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись»,


Наприклад: див. табл. 1.3, див. рис. 1.2

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авто­ритетне джерело слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точного відтворення цитованого тексту, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.


    1. ^ Загальні вимоги і правила цитування


Загальні вимоги до цитування такі:


1.Текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

2. Цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

3. При непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

4.Цитування не повинно бути ані надмірним, а ні недостатнім, тому, що як те, так і інше не багато знижує рівень наукової праці.

5.Якщо необхідно виявити ставлення автора до наукової роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання (?), (!)

6. Якщо автор курсового проекту, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора дипломної роботи, а весь текст застереження вміщується в круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (підкреслено мною. – М.П.), (розбивка моя. – М.П.).

У курсовій роботі не рекомендується вести виклад від першої особи однини: «Я спостерігав», «Я вважаю», «Мені здається» і т. ін. – чи множини: «Ми отримуємо», «Ми спостерігаємо», «Ми маємо», тощо. Допускаються звороти із збереженням першої особи множини, в яких включається займенник «ми», тобто вживаються означено-особові речення: «спостерігаємо», «встановлюємо», «маємо на увазі» та ін.

В окремих випадках можна використовувати вирази: «на наш погляд», «на нашу думку», або «на думку автора курсової роботи», або «на основі зробленого аналізу можна стверджувати…», або «дають підстави вважати, робити висновки…» та ін.

При згадуванні в тексті прізвищ (вчених, дослідників, діячів галузі) їх ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем.



    1. ^ Оформлення списку використаних джерел


Список використаних джерел є обов’язковим елементом курсового проекту, він містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Відомості про кожне літературне джерело записують відповідно до існуючих правил бібліографічного опису друкованої праці. В Україні залишаються бути чинними правила бібліографічного опису друкованих праць, встановлені стандартом ГОСТ 7.1-84 «Библиографическое описание документа: Общие требования и правила составления» Слід також користуватися і таким и стандартами, як: ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила».Правила бібліографічного опису друкованих праць є обов’язковим для всіх, у кого виникає потреба складати списки використаної літератури. Складають бібліографічний опис кожного джерела мовою на якій його видано.

Складають бібліографічний опис безпосередньо за тим виданням, яке описують. Це забезпечує правильність і вірогідність включених до опису відомостей. Джерелом відомостей для бібліографічного опису може бути титульна сторінка та випускні дані (найчастіше вміщені на звороті титульної сторінки).

Приклади бібліографічного опису різних джерел наведені в Додатку Д.



    1. Додатки


Додатки оформлюють як продовження курсового проекту на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А.

Наприклад:

Додаток А

Динаміка числа туристів, які прибували в Кримський туристський регіон.


^ 5. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ


До захисту курсової роботи допускаються студенти, які у встановлений термін здали на кафедру належним чином оформлену курсову роботу на перевірку керівникові і усунули всі недоліки виявлені після перевірки. У разі відсутності оформленої і захищеної курсової роботи студент не допускається до складання екзамену з дисципліни «Туристські ресурси України».


Процедура захисту включає:


  • доповідь студента про зміст роботи;

  • запитання до автора;

  • відповіді студента на запитання щодо змісту курсового проекту;

  • рішення щодо оцінки проекту

  • виставлення оцінок (відомість, залікова книжка).


Доповідь необхідно готувати заздалегідь у формі усного виступу, в якому доцільно висвітлити такі важливі питання: обґрунтування актуальності теми дослідження; мета, завдання, об’єкт, предмет дослідження; що вдалося встановити, виявити; якими методами це досягнуто; стислі висновки по кожному розділу курсового проекту, пропоновані розробки нових видів туристичного продукту та загальні перспективи подальшого розвитку певного виду туризму. Доповідь студента не повинна перевищувати за часом 5-7 хвилин.

Під час захисту студент зобов’язаний дати вичерпні відповіді на всі питання та зауваження.

Результати захисту курсової роботи визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно» і фіксуються в заліковій відомості групи та заліковій книжці студента.

Для отримання оцінки відмінно 5 (відмінно) студент повинен:


  • вкластися у встановлений термін підготовки курсової роботи;

  • достовірно і повно розкрити всі структурні розділи курсової роботи згідно з запропонованим планом;

  • оформлення роботи повинно відповідати встановленими вимогам;

  • При захисті викладати матеріал чітко, коротко, обґрунтовано та зв’язано;

  • Впевнено відповідати на запитання по роботі.


Для отримання оцінки 4 (добре) студент повинен:


  • вкластися у встановлений термін підготовки курсової роботи;

  • достовірно і з достатнім ступенем повноти розкрити всі структурні розділи курсової роботи згідно з запропонованим планом;

  • оформлення роботи повинно відповідати встановленими вимогам;

  • при захисті викладати матеріалі обґрунтовано та зв’язано;

  • добре відповідати на запитання по роботі.



Оцінка 3 (задовільно) виставляється студентові який:


  • представил на розгляд керівникові роботу з порушенням термінів виконання;

  • не розкрив в роботі всі необхідні структурні розділі;

  • в тексті роботи виявлені значні недоліки в опрацюванні фактично матеріалу, а власні пропозиції і розробки не обґрунтовані;

  • в оформленні роботи виявлені значні розходження, з діючими стандартами;

  • при захисті студент дає недостатньо впевнені і чіткі відповіді, але по суті вони є правильними;


Оцінку 2 (незадовільно) отримують, студенти роботи яких оцінені нижче вимог, що сформульовані для оцінки 3 (задовільно).


^ РЕКОМЕНДОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ДЛЯ НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ


  1. Закон України «Про внесення змін до закону України «Про туризм», від 18 листопада 2003 року, № 1282- IV.

  2. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія районування: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 22001. – 395

  3. Географічна енциклопедія України в 3-х томах. Київ “Українська радянська енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 1989

  4. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 року № 583.

  5. Заставний Ф.Д. Географія України: У 2-х книгах. – Львів: Світ, 1994. – 472 с.

  6. Івченко А.С. Вся Україна. – К.: ДНВН «Картографія», 2006. – 656 с.

  7. Курортні ресурси України. – Київ: ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, “ТАМЕД”, 1999. – 344 с.

  8. Національна система туристсько-екскурсійних маршрутів “Намисто Славутича”.- К., 1997 – 264 с.

  9. Рутинський М.Й. Географія туризму України. Навчально-методичний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 160 с.

  10. Стафійчук В. Реркреалогія. Навч. посібник. – Львів: Знання, 2005. – 259 с.

  11. Туристичні ресурси України / Під ред. О.І. Лугова. – К.: Інститут туризму федерації профспілок України, 1996. – 352 с.

  12. Україна. Туристична карта. Масштаб 1 : 1 250 000. Державне науково-виробниче підприємство “Картографія”, 2002 р.

  13. СD Атлас України. Інститут географії Національної академії наук України, 2000р

  14. http://www.mincult.gov.ua - Офіційний сайт Міністерства культури і туризму України –

  15. http://www. tourism.gov.ua – Офіційний сайт Державної служби туризму і курортів України

  16. http://www.greentour.com.ua - Спілка сприяння сільського зеленого туризму Україні

  17. http:// www.ruraltourism.com.ua - Зелений туризм (сільський відпочинок в Україні)

  18. http:// www.all-kurort.kiev.ua –Санаторно-курортний комплекс України

  19. http:// www.atour.com.ua – Активний туризм в Україні

  20. http:// www.сonference-service.com.ua – діловий туризм в Україні

  21. http:// www.heritage.com.ua - Історико-культурна спадщина України: пам’ятники історії, мистецтво, архітектура. Портал Науково-дослідного інституту пам’ятко-охоронних досліджень)

  22. http:// www.ukrmuseum.org.ua - Музейний простір України

  23. http:// www.7chudes.in.ua - Офіційний сайт  Всеукраїнського проекту «7 чудес України»

  24. http:// www.dikanka-turism.narod.ru- Сайт Туристична Диканщина

  25. http:// www.tourism.crimea.ua - Офіційний Інтернет-сайт Криму “Крим туристичний”

  26. http:// www.tour.crimea.com. - Туристичний сервер Криму

  27. http:// www.tourism-carpathian.com.ua - Рада з туризму Карпатського регіону

  28. http:// www.ko-tourism.gov.ua - Офіційний туристичний сайт Київщини -

  29. http:// www.odessa.ua - Офіційний сайт міста Одеса

  30. http:// www.tourism.rv.ua - Інформаційнo-туристичний центр Рівненщини

  31. http:// www.tourism.lviv.ua - Інформаційно-туристичний центр Львівщини

  32. http://  www.ch-turizm.com.ua - Інформаційно-туристичний центр Чернігівщини

  33. http:// www.transcarpathiatour.ua. Презентаційний туристичний сайт Закарпатської області

  34. http:// www.ternotour.com.ua - Презентаційний туристичний сайт Тернопільщини

  35. http:// www.artkavun.kherson.ua - Регіональний інформаційний портал Херсонщини «АРТКАВУН»

  36. http:// www.crimea-portal.gov.ua - Рада Міністрів АР Крим

  37. http:// www.mintourism.crimea-portal.gov.ua - Міністерство курортів і туризму АР Крим

  38. http:// www.vin.gov.ua - Вінницька ОДА

  39. http:// www.voladm.gov.ua - Волинська ОДА

  40. http:// www.adm.dp.ua - Дніпропетровська ОДА

  41. http:// www.donoda.gov.ua - Донецька ОДА

  42. http:// www.zhitomir-region.gov.ua - Житомирська ОДА

  43. http:// www.carpathia.gov.ua - Закарпатська ОДА

  44. http:// www.zoda.gov.ua - Запорізька ОДА

  45. http:// www.if.gov.ua - Івано-Франківська ОДА

  46. http:// www.kyiv-obl.gov.ua - Київська ОДА

  47. http:// www.kr-admin.gov.ua - Кіровоградська ОДА

  48. http:// www.oda.lg.ua - Луганська ОДА

  49. http:// www.loda.gov.ua - Львівська ОДА

  50. http:// www.city-adm.lviv.ua - Офіційний портал Львівської міської ради

  51. http:// www.mykolayiv-oda.gov.ua - Миколаївська ОДА

  52. http:// www.oda.odessa.gov.ua - Одеська ОДА

  53. http:// www.obladmin.poltava.ua, www.kultura.pl.ua - Полтавська ОДА

  54. http:// www.rv.gov.ua - Рівненська ОДА

  55. http:// www.state-gov.sumy.ua - Сумська ОДА

  56. http:// www.oda.te.gov.ua -Тернопільська ОДА

  57. http:// www.kharkivoda.gov.ua - Харківська ОДА

  58. http:// www.oda.kherson.ua - Херсонська ОДА

  59. http:// www.adm-km.gov.ua - Хмельницька ОДА  

  60. http:// www.oda.ck.ua - Черкаська ОДА

  61. http:// www.oda.cv.ua - Чернівецька ОДА

  62. http:// www.regadm.cn.ua - Чернігівська ОДА

  63. http:// www.kmv.gov.ua - Київська міська державна адміністрація

  64. http:// www.sevastopol-adm.gov.ua - Севастопольська міська державна адміністрація

^ Список використаних джерел


  1. Довідник здобувача наукового ступеня: Зб. Норм. Док. Та інформ. Матеріалів з питань атестації наук. кадрів вищої кваліфікації. – К.: Ред. «Бюл. Вищої атестац. комісії України»: Вид-во «Толока», 2003. – 69 с.

  2. Ефремова М.В. Основы технологии туристического бизнеса: Учеб. пособие –М.: ОСЬ-89, 2001. – 192 с.

  3. Зорин И.В. Энциклопедия туризма: Справ. –М.: Финансы и статистика, 2000. – 368 с.

  4. Ладиженська Р.С. Економіка туризму: Навч. Посібник для студентів економічних спеціальностей. – Х.: ХДАМГ, 2002. – 222 с.

  5. Любіцева О.О. Методика розробки турів: Навч. посібник.-К.: Альтпрес, 2003. – 104 с.

  6. Мальська М.П., Худо В.В, Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 272 с.

  7. Межгосударственный стандарт ГОСТ 28681.1-95 Туристско-экскурсионное обслуживание. Туристские услуги. Проектирование туристских услуг.

  8. Межгосударственный стандарт ГОСТ 28681.2-95 Туристско-экскурсионное обслуживание. Туристские услуги. Общие требования.

  9. Межгосударственный стандарт ГОСТ 28681.3-95 Туристско-экскурсионное обслуживание. Туристские услуги. Требования по обеспечению безопасности туристов и экскурсантов.

  10. Окладникова Е.А. Международный туризм: география туристских ресурсов мира: учеб. пособие. – М.: Омега-Л; СПб.: Учитель и ученик, 2002. – 384 с.

  11. Сапожникова Е.Н. Страноведение: теория и методика туристского изучения стран: Учеб. пособие. – М.: АСАDEMIA, 2004. – 2004 с.



Додаток А


Перелік областей / туристських регіонів України для вибори теми курсового проекту.


№ в списку журналу академічної групи

Назва області/ туристського регіону

1

Автономна республіка КРИМ.

2

Вінницька область.

3

Волинська область.

4

Донецька область.

5

Дніпропетровська область.

6

Житомирська область.

7

Запорізька область.

8

Закарпатська область.

9

Івано - Франківська область.

10

Київська область.

11

Кіровоградська область.

12

Львівська область.

13

Луганська область.

14

Миколаївська область.

15

Одеська область.

16

Полтавська область.

17

Рівненська область.

18

Сумська область.

19

Тернопільська область.

20

Харківська область.

21

Хмельницька область.

22

Херсонська область.

23

Черкаська область.

24

Чернівецька область.

25

Чернігівська область.

26

Поліський туристський регіон

27

Карпатський туристський регіон

28

Подільський туристський регіон

29

Центральний туристський регіон

30

Східний туристський регіон

31

Причорноморсько-Азовський туристський регіон



Додаток Б


^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

  1   2

Схожі:

З дисципліни «туристичні ресурси україни» iconПрограма фахового вступного випробування з «Туристичного обслуговування»
Перелік питань до вступних випробувань з дисципліни "Туристичні ресурси України"
З дисципліни «туристичні ресурси україни» iconПрограма фахового вступного випробування з «Туристичного обслуговування»
Перелік питань до вступних випробувань з дисципліни "Туристичні ресурси України"
З дисципліни «туристичні ресурси україни» iconХарківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи студентів з дидактичним забезпеченням з дисципліни “Туристичні ресурси...
З дисципліни «туристичні ресурси україни» iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет Кафедра теорії та історії культури
«Філософія», «Релігієзнавство», «Історія України», «Психологія», «Соціологія», «Політологія», а також дисциплінами спеціальності:...
З дисципліни «туристичні ресурси україни» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства л. В. Крамаренко конспект лекцій з дисципліни «гідротехнічні споруди»
«Гідротехніка (Водні ресурси)», 0926 «Водні ресурси» спеціальності 092601, 06010108 «Водопостачання та водовідведення»)
З дисципліни «туристичні ресурси україни» iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Кафедра фізичної географії
Ландшафтно-туристичні маршрути Українських Карпат. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів
З дисципліни «туристичні ресурси україни» iconМіністерство Освіти І Науки України
Курс лекцій з дисципліни "Насосні І повітродувні станції" (для студентів 4, 5 курсів денної та заочної форм навчання напряму підготовки...
З дисципліни «туристичні ресурси україни» iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства програма та робоча програма навчальної дисципліни «гідравлічні та аеродинамічні машини»
Для студентів 3 курсу денної І заочної форм навчання напрямів 0926 – «Водні ресурси», 060103 – «Гідротехніка (Водні ресурси)», спеціальності...
З дисципліни «туристичні ресурси україни» iconКонспект лекцій з дисципліни «масопередача»
Водні ресурси”, 060103 – “Гідротехніка (Водні ресурси) ” спеціальності 092600 – “Водопостачання та водовідведення”)
З дисципліни «туристичні ресурси україни» iconРобоча програма навчальної дисципліни
Гідротехніка (Водні ресурси), 0926 – «Водні ресурси» спеціальності 092600 – “Водопостачання та водовідведення”)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи