Міністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України icon

Міністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України




Скачати 402.7 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України
Сторінка1/3
Дата01.06.2012
Розмір402.7 Kb.
ТипДокументи
  1   2   3


Міністерство освіти і науки України

Національна металургійна академія України





РОБОЧА ПРОГРАМА

методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни

«Автоматизація виробничих процесів, мікропроцесорна техніка»

для студентів заочного факультету,які навчаються за напрямом

6.0904– Металургія





Дніпропетровськ НМетАУ 2009

Робочий план дисципліни

Розподіл навчальних годин (денна та заочна форма навчання)








денна форма

заочна

форма

Усього годин за навчальним планом

144

144

у тому числі:
^

Аудиторні заняття



48


20

з них:

лекції


32


12

лабораторні роботи

16

8

практичні заняття

-

-

семінарські заняття

-

-
^

Самостійна робота


96

124

у тому числі при :

підготовці до аудиторних занять


24


10

підготовці до модульних контрольних робіт


36


-

виконанні курсових проектів (робіт)

-

-

виконанні індивідуальних завдань

-

40

опрацюванні розділів програми, які не викладаються на лекціях


36


74
^

Підсумковий контроль


д.зал.

зал.



Характеристика дисципліни



Навчальна дисципліна "Автоматизація виробничих процесів, мікропроцесорна техніка" є нормативною і входить до циклу дисциплін професійно-практичної підготовки бакалаврів за напрямом 0904 – «Металургія».

Мета вивчення дисципліни – засвоєння основ побудови автоматичних та автоматизованих систем управління (САУ та АСУТП) на базі мікропроцесорних контролерів та промислових комп’ютерів.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

знати:

  • причини, що викликають необхідність автоматизації та передумови щодо їх застосування;

  • основні принципи автоматизованого управління, їхні достойності та недоліки;

  • принцип дії, характеристики та можливості основних вимірювачів технологічних параметрів;

  • загальну структуру, функціональні можливості та межі застосування мікропроцесорних контролерів;

вміти:

  • висувати вимоги до САУ та АСУТП;

  • читати функціональні схеми автоматизації;

  • оцінювати доцільність використання певних технічних засобів, зокрема вимірювачів технологічних параметрів, для реалізації локальних САУ;

  • робити висновки щодо ефективності використання САУ в металургійному виробництві.

Критерії успішності – отримання позитивної оцінки при складанні екзамену у тестовій формі.

Зв’язок з іншими дисциплінами – вивченню дисципліни передує вивчення дисциплін “Вища математитка”, “Фізика”, “Електротехніка”, “Основи металургійних процесів”.Набуті знання та вміння використовуються при вивченні дисципліни професійно-практичного циклу “Оптимізація металургійних процесів”, “Алгоритмізація і управління металургійними процесами” та ін.


^ Зміст дисципліни

№№

тем

Назва розділу/теми та її зміст

Тривалість (годин)

1

Історія розвитку автоматизації виробничих процесів. Причини автоматизації та її передумови

Вступ: мета, задачі та логічна структура дисципліни.

Автоматизація як об’єктивна закономірність розвитку суспільного виробництва та її соціальне значення. Причини, що викликають необхідність автоматизації. Умови, які мають передувати впровадженню автоматизації.



1г.лекц.

4г.

самост.

роботи


[1,2,3]

2

Принципи побудови систем автоматичного управління (САУ)

Сутність та особливості принципів управління за відхиленням, збурюванням та комбінованого управління. Основні пристрої САУ та їх класифікація за призначенням. Типова функціональна схема САУ.


1г.лекц.

4г.

самост.

роботи


[1,2,3]

4

Класифікація САУ

Класифікація САУ за методом управління, характером використання інформації. Різновиди математичних моделей САУ.


^ 4г.

самост.

роботи

[1,2]

5

Статичні та динамічні характеристики лінійних САУ.

Поняття про статичний та динамічний стан САУ. Математичний опис лінійних САУ із зосередженими параметрами. Перехідна функція. Функція передачі. Частотні характеристики.


1г.лекц.

4г.

самост.

роботи

[1]

6

Типові динамічні ланки

Поняття про типову динамічну ланку. Динамічні характеристики типових ланок різного порядку, ланок, що інтегрують і диференціюють, ланки чистого запізнення.

2г. лекц.

8г.

самост.

роботи

[1]

[5]


7

Функції передачі замкнених САУ.

Алгоритмічні (структурні) схеми АСУ та правила їх перетворення. Пошук функцій передачі замкнених САУ за керуючим та за збурюючим впливами.

1г. лекц.

4г.

самост.

роботи

[1]

8

^ Поняття про якість САУ. Типові закони регулювання

Показники якості перехідних процесів регулювання.

П-, І-, ПІ- та ПІД-закони регулювання та особливості їх застосування.


2г. лекц.

8г.

самост.

роботи

[1,2]

[5]

9

Основи вимірювальної техніки

Основні поняття метрології та вимірювальної техніки. Похибки вимірювань. Клас точності вимірювальних приладів. Класифікація вимірювальних приладів та систем автоматичного контролю.



^ 4г.

самост.

роботи

[1,4]

10

Вимірювання технологічних параметрів металургійного та прокатного виробництва

Принципи дії та побудова вимірювачів температури, тиску, витрати, ваги, складу газів.

Вимірювання специфічних параметрів прокатного виробництва: швидкості прокатки, геометричних розмірів прокату, натягнення та ін.



^ 14г.

самост.

роботи


[1,4]

11

Загальні відомості про мікропроцесорну техніку

Представлення інформації в цифрових обчислювальних машинах. Логічна структура та модульний принцип побудови мікропроцесорної системи управління (МП-системи). Призначення та функції основних модулів МП-систем: ЦПУ, пам’яті, введення/виведення сигналів тощо.


1 г. лекц

8г.

самост.

роботи


[5]

12

Основи прямого цифрового управління (ПЦУ) технологічними процесами на базі мікропроцесорних контролерів

Основні операції, що виконуються під час ЦПУ. Спрощена структурна схема типового контура регулювання.

Регулюючі мікропроцесорні програмно-логічні контролери РЕМІКОНТ та ЛОМІКОНТ, їхня структура, функції, можливості, області застосування.


1 г. лекц


8г.

самост.

роботи


[5]


Лабораторні роботи


№№

занять

Тема роботи

Тривалість (годин)

1

Дослідження роботи та повірка первинних перетворювачів та вторинних контрольно-вимірювальних приладів


4

2

Типові регулятори та їхній вплив на показники якості регулювання.


4



Рекомендована література

Основна

  1. Контроль и автоматизация металлургических процессов: Учебник для вузов. / Г.М. Глинков, и др. – М.: Металлургия, 1989. – 332 с.

  2. Г.С. Щербина, О.Ю. Потап, О.П. Єгоров Автоматизація виробничих процесів. Принципи побудови систем автоматизації: навчальний посібник.-НМетАУ, 2008.- 47с.

  3. Щербина Г.С., Потап О.Е. Основы автоматизации: Учебное пособие. – Днепропетровск: ГИПОпром, 2003. – 56 с.

  4. Глинков Г.М., Маковский В.А. АСУТП в черной металлургии: Учебник для вузов. 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Металлургия, 1999. – 310 с.

  5. Методические указания для изучения основ проектирования систем регулирования, технологического программирования и выполнения лабораторных работ на базе Ремиконта-130 по дисциплине «Автоматизация производственных процессов, микропроцессорная техника» для студентов всех специальностей / Сост.: В.В. Кирсанов, Б.А. Литвинов, В.Ф. Сапов, В.И. Шибакинский – Днепропетровск, ГМетАУ, 1999. – 98 с.


Додаткова

  1. Автоматическое управление металлургическими процессами: Учебник для вузов.2-е изд./ под ред. А.М. Беленького. – М.: Металлургия,1989. – 384 с.

  2. Глинков Г.М., Климовицкий М.Д. Теоретические основы автоматического управления металлургическими процессами: Учебное пособие. – М.: Металлургия, 1985. – 304 с.

  3. Основы теории и элементы систем автоматического регулирования: Учебник для вузов. / под ред. Г.М. Глинкова. – М.: Металлургия, 1987. – 270 с.



Методичні вказівки по вивченню дисципліни


Принципи побудови систем автоматичного управління. Функції АСУТП.

Починаючи вивчення дисципліни «Автоматизація виробничих процесів, мікропроцесорна техніка» необхідно перш за все уяснити для себе основні принципи побудови автоматичних та автоматизованих систем регулювання (АСР), управління – САУ та АСУТП.

Регулювання–більш вузьке поняття порівняно з поняттям управління. Метою автоматичного регулювання є підтримка на заданому рівні одної або кількох величин – вихідних параметрів, які характеризують стан технологічного об’єкту управління (ТОУ). Цим терміном визначають сукупність технологічного обладнання та реалізованого на ньому технологічного процесу виробництва.

Регулювання здійснюється без участі людини – оператора, роль котрого –встановити бажану величину завдання автоматичному регулятору або мікропроцесорному контролеру і в подальшому вести спостереження за ходом технологічного процесу, щоби в разі потреби змінити завдання.

^ При автоматизованому управлінні найважливіша функція – встановлення оптимального в даних обставинах завдання передається від людини–оператора системи до автоматичних пристроїв вищого рівня ієрархії – управляючим обчислювальним комплексам (УОК). Для визначення оптимального завдання регуляторам, які працюють на нижньому (локальному) рівні управління, УОК використовують всю доступну інформацію про технологічний процес та адекватні процесу математичні моделі. Можлива також побудова автоматизованих систем прямого цифрового управління в котрих функції локальних регуляторів виконують УОК верхнього рівня. Системи автоматизації складних технологічних об’єктів з використанням засобів обчислювальної техніки (як правило) становлять клас АСУТП.

АСУТП- автоматизована система управління технологічним об’єктом – людсько–машинна система управління призначена для автоматизованого збору та обробки інформації необхідної для оптимального управління тех– нологічним об’єктом у відповідності до вибраного критерія оптимальності.

^ Функції АСУТП :

1. Інформаційні, результатом їх виконання є представлення оператору системи або зовнішньому одержувачу інформації про стан об’єкту управління.

До цих функцій відносяться:

- контроль параметрів процесу та видача результатів безперервно, періодично або за викликом оператора;

-передача, перетворення, обробка, зберігання інформації та її представлення на табло, мнемосхемах, моніторах та інш.;

- реєстрація параметрів безперервно або періодично (на принтерах);

- друкування звітної документації про технологічний процес та його результати;

- розрахунки комплексних показників технологічного процесу, які неможливо виміряти безпосередньо;

-виявлення та сигналізація небезпечних ситуацій;

-передача інформації на верхні рівні АСУ,суміжним системам та отримання від них необхідної інформації.

2. Управляючі:

- ручне дистанційне керування виконавчими механізмами системи;

-автоматична стабілізація параметрів ТОУ;

-програмна зміна параметрів процесу за наперед відомим законом (програмою), який задається регулятору програмним задатчиком;

- програмно – логічне керування дискретними процесами;

- формування та реалізація управляючих впливів на процес, які забезпечують досягнення або дотримання режиму, оптимального за технологічними чи тех–

ніко – економічними критеріями (ця функція і є, власне, управлінням);

-захист обладнання та персоналу від аварій.


^ Структура та режими роботи АСУТП

1. Децентралізована структура.

Ця структура використовується при побудові САУ відносно простими процесами. Представлена кількома не зв’язаними між собою автоматичними системами регулювання (АСР) без використання обчислювальної техніки. Основні функції:

-контроль параметрів об’єкту, як правило, аналоговими вимірювальними приладами, розташованими на щиті;

-стабілізація процесу на заданому режимі, який встановлює людина-оператор;

- програмно–логічне управління;

-захист обладнання та персоналу від аварій.

Всі управляючі рішення приймає оператор, керуючись показаннями приладів, наглядом за процесом та власним досвідом. Перевагою децентралізованих систем є їх висока живучість – при відмові одного приладу оператор переходить на ручне управління і технологічний процес не переривається. Однак, децентралізовані системи дорогі, громіздкі, консервативні щодо модернізації.

^ 2. Централізована структура.

Характерна для початкового періоду використання УОК в АСУТП.

Вся інформація про об’єкт концентрується та обробляється на одному потужному обчислювальному комплексі, який обслуговує всі контури управління по черзі з урахуванням пріоритетів тієї чи іншої задачі.

Системи з такою структурою працюють, як правило, в інформаційному режимі або в режимі «радника оператора».

Людина–оператор системи:

  • аналізує інформацію, отриману від УОК, або поради обчислювального комплексу у вигляді конкретних розрахунків;

  • приймає рішення щодо виду та величини управляючого впливу на технологічний об’єкт;

  • здійснює управляючий вплив через локальні системи автоматизації.

Оператор може реалізувати пораду УОК чи відхилити її в залежності від влас-ного розуміння ситуації, що склалася на об’єкті. В цьому недоліки режиму

«радник оператора» і в той же час його переваги у зв’язку з можливістю захисту ТОУ від помилок через недостовірність інформації, неадекватність

використаної математичної моделі реальному процесу, або через збої в УОК.

Недоліком централізованої структури є також її низька живучість– при збоях

в УОК процес управління переривається.


^ 3. Розподілена структура АСУТП.

Реалізація розподіленої структури стала можливою у зв’язку з появою нових технічних засобів автоматизації – мікропроцесорних контролерів (РЕМІКОНТ, ЛОМІКОНТ, програмно–технічного комплексу УНІКОНТ та інших).

Вона базується на трьох основних принципах:

-задачі управління складним об’єктом розділяються між кількома (або кількома десятками) мікропроцесорних контролерів та УОК, кожен з котрих обслуговує порівняно автономну зону технологічного процесу;

-представлення інформації ієрархічно централізується (по агрегату,цеху, під–

приємству); інформація представляється переважно на екранах дисплеїв в компактній, наглядній формі без використання громіздких щитів для розміщення приладів контролю та автоматизації;

-для зв’язку технічних засобів між собою використовується цифрова мережа,

інформація в котрій передається в послідовній формі (ІРПС).

Розподілені АСУТП працюють переважно в режимі супервізорного або прямого цифрового управління.

При супервізорному режимі роботи УОК включається в замкнутий контур автоматичного управління і виробляє управляючі впливи у вигляді сигналів

завдання локальним регуляторам. Оператор здійснює лише загальний нагляд

за ходом процесу. Втручання в управління потрібне тільки в разі виникнення

непередбачених ситуацій. Залишається також необхідність вносити корективи

в управління процесом при змінах умов виробництва (сировини, продукції що

виробляється та інш.), тобто уточняти математичні моделі процесу, їх коефіцієнти.

^ В режимі прямого цифрового управління локальні регулятори взагалі виключаються із системи або використовуються як резерв. Їх роль виконує безпосередньо УОК, тобто на обчислювальний комплекс покладаються додаткові функції по формуванню законів регулювання та управління виконавчими механізмами АСУТП. Очевидний недолік концепції ПЦУ проявляється при відмовах УОК– повна втрата управління об’єктом.


^ Статичні та динамічні характеристики лінійних САУ. Типові динамічні

ланки

Якість перехідних процесів, які виникають в САУ в результаті взаємодії

збурювання з одного боку та керуючих впливів регуляторів з іншого боку, залежить від її структури та характеристик елементів, що складають систему. Статичною характеристикою елемента САУ називають зв'язок між його вихідною та вхідною величинами в сталому стані. Якщо статична характеристика елемента САУ представляє пряму лінію, такий елемент називається лінійним, а система управління що зібрана з лінійних елементів–лінійною САУ. В інших випадках елемент системи є нелінійним або має релейну статичну характеристику.

^ Динамічна характеристика елемента (ланки) САУ описує, як змінюється його вихідна величина якщо на вхід ланки подано будь–який сигнал (вплив).

Зазвичай типовий вхідний вплив – одиничний стрибок, імпульс або гармонічний сигнал з постійною амплітудою та змінною частотою.

При цьому поведінка вихідної величини лінійних ланок в динаміці описується математичним апаратом лінійних диференційних рівнянь з постійними коефіцієнтами або функціями комплексної змінної (частотні характеристики ланки).

Домовилися ділити складну САУ на динамічні ланки таким чином, щоби динаміка окремої ланки описувалась диференційним рівнянням не вище другого порядку. За таких умов велике різноманіття функціональних елементів САУ зводять до кількох так званих типових динамічних ланок.

З деякими спрощеннями це:

  • ланка нульового порядку (підсилювач, ланка без інерції );

  • ланка першого порядку ( інерційна ланка);

  • ланка другого порядку ( аперіодична та коливальна);

  • інтегруюча ланка ( ланка пропорційної швидкості);

  • диференціатор;

  • ланка чистого запізнення.

Визначивши теоретично або експериментом динамічні властивості окремих ланок, з яких складається САУ, можливо дослідити поведінку системи управління будь – якої структури. Для цього використовують

особливу форму описання динаміки окремих ланок, їх сполучень та САУ в цілому – за допомогою функцій передачі, які можливо отримати, записавши диференційні рівняння динаміки в операторній формі.

Більш детально поняття передаточних функцій буде розкрито на лекціях.

Ефективним способом дослідження перехідних процесів в реальних САУ є математичне моделювання динаміки систем на сучасних комп’юте- рах з використанням пакетів прикладних програм (зокрема системи структурного моделювання SIMULINК ). Моделювання дозволяє з мінімальними витратами часу визначити як умови стійкості системи, так і конкретні показники якості управління.
  1   2   3

Схожі:

Міністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України iconІнформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника Замовник: > Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України Ідентифікаційний код за єдрпоу
Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Міністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України iconІнформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника Замовник: Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України Ідентифікаційний код за єдрпоу
Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Міністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України iconІнформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника Замовник: > Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України Ідентифікаційний код за єдрпоу
Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Міністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України iconІнформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника Замовник: > Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України
Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Міністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України iconІнформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника Замовник: > Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України
Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Міністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України iconІнформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника Замовник: > Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України
Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Міністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України iconІнформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника Замовник: > Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України
Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Міністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України iconІнформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника Замовник: Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України
Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Міністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України iconІнформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника Замовник: > Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України
Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Міністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України iconІнформація про застосування процедури закупівлі в одного учасника Замовник: > Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти І науки, молоді та спорту України
Найменування. Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Міністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України iconМіністерство освіти і науки України Національна металургійна академія України Кафедра

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи