Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни icon

Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни




НазваМіністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни
Сторінка2/5
Дата01.06.2012
Розмір0.75 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5

^ 3 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ


3.1 Дослідження впливу рафінування та модифікування

на властивості алюмінієвих сплавів


^ 3.1.1 Мета роботи

Встановити вплив рафінування та модифікування на ливарні властивості алюмінієвого сплаву.


3.1.2 Застосовне обладнання та матеріали

Плавильна піч, модельно-опочне оснащення, формувальний інструмент, формувальна суміш, шихтові матеріали, датчик температурний з реєструючим приладом, металевий “дзвіночок”, лабораторні терези, вимірювальний інструмент.


^ 3.1.3 Загальні відомості

Найбільше розповсюдження у промисловості серед кольорових сплавів одержали алюмінієві ливарні сплави системи Al-Si. За вмістом кремнію вони близькі до евтектичних, тому мають кращі ливарні та технологічні властивості, невелике ливарне зсідання, добру рідкотекучість, не прихильні до утворення тріщин при утрудненому зсіданні, добре обробляються різанням після термічної обробки та мають добру корозійну стійкість. Усі вказані властивості дозволяють виготовляти з цих сплавів деталі для будь-якої галузі промисловості практично усіма відомими способами лиття.

Алюмінієві сплави виплавляють у відкритій атмосфері у печах різного типу. Під час плавлення алюмінієві сплави окислюються та насичуються воднем. Крім того, в алюмінієвих сплавах присутні неметалеві включення у вигляді нерівномірно розподілених по об’єму макроскопічних великих частинок, плин та у вигляді тонкодисперсної зависі розміром 1 мкм, які розподілені відносно рівномірно. Через велику поверхню та малу різницю густини плин та включень від густини розплавів спливання та осадження їх йде повільно, тому велика частина включень і плин утягується у виливок, що може стати причиною негерметичності, осередку корозії, зниження механічних властивостей, концентрації напружень. Коагуляція навкруги неметалевих включень і плин пухирців водню призводить до газової пористості, що ще більше знижує якість внаслідок зменшення перерізу стінки виливка.

Очищення від неметалевих включень і розчиненого водню у промисловості називається рафінуванням і здійснюється такими методами: відстоюванням, продуванням розплаву інертними та активними газами, обробленням хлористими солями та флюсами, вакуумуванням і фільтрацією крізь сітчасті, зернисті фільтри, електрофлюсовим рафінуванням.

Хлористі солі (хлористий марганець MnCl2, гексахлоретан C2Cl6, чотирихлористий вуглець C2Cl4, хлористий цинк ZnCl2 та ін.), які застосовуються для рафінування, через гігроскопічність піддають сушінню. Просушені хлористі солі вводять у розплав за допомогою “дзвіночка”, який занурюють на дно тигля, у кількості 0,02…0,05% хлористого цинку або хлористого марганцю (при температурі 700…730оС), або 0,3…0,7% гексахлоретану (при температурі 740…750оС). Рафінування хлоридами ефективно при малій питомій поверхні розплаву (у глибоких тиглях), при безперервному переміщенні “дзвіночка” по дну тигля до припинення виділення газоподібних продуктів реакції та дальшого устоювання розплаву протягом 5…10 хвилин для видалення дрібних пухирців газу. Хлористі солі взаємодіють з алюмінієм за реакцією


3 MnCl2 + 2 Al = 2 AlCl3 + 3 Mn.


Якість рафінування визначається за макроструктурою проби. Забрудненість оцінюється розмірами крапкових розривів оксидної плівки, яка становить собою сліди пухирців водню, який виділяється під час кристалізації сплаву, а також розмірами макрозерна на поверхні проби. Малому вмісту зависей відповідає крупне зерно злому.

Під час виготовлення сплавів, крім введення легувальних добавок і очищення розплаву, інколи доводиться виконувати модифікування. Операція модифікування припускає вплив на розплав, який, не змінюючи істотно складу сплаву, впливає на структуру затверділого металу. Звичайно добиваються зміни макро- та мікроструктури в такому напрямі, щоб підвищити пластичні та міцностні властивості металу. Модифікування здійснюється шляхом введення до розплаву невеликих кількостей елементів-модифікаторів та впливом на метал при твердінні коливаннями різної частоти. Звичайно внаслідок модифікування спостерігається або подрібнення та змінення внутрішньої будови евтектики або окремих фазових складових. Механізм модифікування в багатьох випадках залишається остаточно невиразним. Із загальноприйнятих пояснень слід згадати про запалювальну дію модифікаторів, яка виявляється з-за того, що модифікатор утворює з компонентом сплаву тугоплавкі ізоморфні частинки, які служать центрами кристалізації для основного розплаву.

Модифікування шляхом введення елемента-модифікатора є звичайною операцією легування сплаву. Через те, що кількість модифікатора невеличка (не більше 0,3%) та він становить собою або надто легкоплавкий, або надто тугоплавкий метал, який дуже окислюється, введення його до розплаву найчастіше здійснюється в результаті обмінних реакцій солей з металом або використання лігатур. За допомогою солей вводять натрій у доевтектичні та евтектичні силуміни для подрібнення евтектики алюміній-кремній. При цьому користуються сумішшю фтористих і хлористих солей натрію. Солі перед використанням повинні бути старанно просушені. У практиці ливарного виробництва застосовують такі сольові композиції: а) подвійний модифікатор, який містить 67% NaF і 33% NaCl, при температурі 780…810оC і б) потрійний модифікатор, який містить 62,5% NaCl, 25% NaF і 12,5% KСl, при температурі 730…750оC. У кількості 1…2% від маси розплаву сольову композицію засипають на поверхню розплаву, витримують 12…15 хвилин, після чого корочку солей січуть та замішують у розплав на глибину 50…100 мм. При цьому має місце взаємодія


6 NaF + Al = Na3 AlF6 + 3 Na.


Після виведення продуктів реакції розплав повинен бути розлитий по формах протягом 50….60 хвилин.

Якість модифікування оцінюється за зломом проб та мікроструктурою. Злом модифікованого сплаву характеризується дрібним зерном ясно-сірого кольору. Довжина частинок кремнію в мікроструктурі немодифікованого сплаву складає 100, добре модифікованого сплаву – 3…5 мкм.


^ 3.1.4 Порядок виконання роботи

3.1.4.1 Розплавити алюмінієвий сплав. Перегріти його до температури 780оС.

3.1.4.2 Заформувати дев’ять ливарних форм для заливання проб на рідкотекучість, об’ємне та лінійне зсідання.

3.1.4.3 Приблизно третю частину алюмінієвого сплаву вилити з печі до ливарного ковша та при температурі розплаву 740…750оС залити три ливарні форми для визначення рідкотекучості, об’ємного та лінійного зсідання сплаву.

3.1.4.4 Приготувати наважку рафінуючої солі: зважити просушений гексахлоретан у кількості 0,3% від маси розплаву, що залишився у печі, розташувати цю наважку, загорнувши її у папір, в підігрітому до 120…150оС металевому “дзвіночку”.

3.1.4.5 Зробити рафінування розплаву: опустити “дзвіночок” на дно тигля з розплавом. Після закінчення барботажу “дзвіночок” вийняти, зняти шлак і зробити видержку протягом 10 хвилин.

3.1.4.6 Приблизно половину розплаву вилити з печі до ливарного ковша та при температурі 740…750оС залити три ливарні проби: на рідкотекучість, об’ємне та лінійне зсідання.

3.1.4.7 Приготувати наважку потрійного модифікатора у кількості 1,5% від маси розплаву, що залишився у печі.

3.1.4.8 Здійснити модифікування розплаву: наважку модифікатора засипати на поверхню розплаву, зробити видержку протягом 12…15 хвилин, після чого корочку солей посікти та замішати на глибину 50…100 мм у розплав, зняти шлак і дати видержку до 5…7 хвилин.

3.1.4.9 Увесь розплав з печі вилити до ливарного ковша та при температурі 740…750оС залити три ливарні проби: на рідкотекучість, об’ємна та лінійна усадка.

3.1.4.10 Зробити усі необхідні виміри та розрахунки. Приготувати зломи зразків вільної лінійної усадки.

3.1.4.11 Одержані результати занести до таблиці 3.1.

Таблиця 3.1- Узагальнені результати дослідження алюмінієвих сплавів



Номер

сплаву

Рафіну-

вання

Моди-

фіку-

вання

Одержані результати

Рідко-

теку-

чість,

мм

Глибина усадкової раковини, мм


Лінійна

усадка,%

Макрострук-

тура

вільна

утруд-

нена

1

-

-
















2

+

-
















3

+

+


















3.1.5 Зміст звіту

3.1.5.1 Назва, мета, стислий опис загальних відомостей та порядок виконання лабораторної роботи.

3.1.5.2 Таблиця узагальнених результатів дослідження.

3.1.5.3 Рисунки зломів зразків.

3.1.5.4 Висновки.


^ 4 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ПРАКТИЧНИХ РОБІТ


4.1 Розрахунок шихти алюмінієвого сплаву


4.1.1 Мета роботи

Опанування навичками розрахунку шихти для плавлення ливарного сплаву з кольорових металів, наприклад, алюмінієвого, в умовах цеху машинобудівного підприємства.

4.1.2 Методика проведення роботи

Заняття проводяться з усією групою студентів.

Робота виконується за індивідуальним завданням кожним студентом самостійно. Завдання видається викладачем згідно з даними таблиці А.1.


4.1.3 Загальні відомості

Шихта - це суміш вихідних матеріалів, яка має бути перероблена в металургійних агрегатах. Ця суміш після завершення переробки в агрегатах має забезпечити одержання сплаву заданого хімічного складу та якості.

При виробництві виливків із кольорових сплавів як вихідні шихтові матеріали використовуються:

  • первинні кольорові метали, які є основою або легуючими компонентами сплавів. Хімічний склад чушкового первинного алюмінію наведено у таблиці 4.1;

- чушки вторинні кольорових металів. Хімічний склад чушкового силуміну наведено у таблиці 4.2;

- лігатури кольорових металів і сплавів (таблиця 4.3);

- відходи ливарних і механічних цехів;

- брухт і відходи, які поступають з боку.


Таблиця 4.1 - Хімічний склад чушкового первинного алюмінію ( мас.%)

за ГОСТ 11069-74

Марка

Кількість алюмінію, не менше

Сума домішок, не більше

Алюміній особливої чистоти

А999

99,999

0,001

Алюміній високої чистоти

А995

А99

А97

А95

99,995

99,99

99,97

99,95

0,005

0,010

0,03

0,05

Технічний алюміній

А85 та ін.

99,85

0,15


Таблиця 4.2 - Хімічний склад силуміну у чушках (мас.%)

за ДСТУ 2839-94

Марка

силуміну

Вміст хімічних елементів, мас.%

Al

Si

Fe

Mn

Ca

Тi

Cu

Zn

АК12оч (СИЛ00)

основа

10…13

0,2

0,03

0,04

0,03

0,02

0,04

АК12пч (СИЛ0)

основа

10…13

0,35

0,08

0,08

0,08

0,02

0,06

АК12ч

(СИЛ1)

основа

10…13

0,50

0,40

0,08

0,13

0,02

0,06

АК12ж (СИЛ2)

основа

10…13

0,7

0,5

0,2

0,2

0,03

0,08


Таблиця 4.3 - Лігатури на основі алюмінію [15]

Лігатура

Компонент

Вміст

компонента, %

Температура

плавлення, оС

Al-Si

Si

20…25

650-700

Al-Mg

Mg

10…12

560-600

Al-Cu

Cu

35…50

575-600


При виплавленні сплавів в ряді випадків безпосереднє введення до розплаву деяких елементів утруднено через велику різницю у температурі плавлення основного металу і легуючої добавки або трудності її розчину у чистому вигляді, а також при високій здатності до окислення або випаровування. У цьому випадку додають лігатури, тобто проміжні сплави, в яких є значна кількість необхідної легуючої добавки.

Для розрахунку шихти необхідні такі дані:

а) розрахунковий хімічний склад сплаву;

б) хімічний склад вихідних шихтових матеріалів;

в) угар окремих компонентів сплаву під час плавлення. При розрахунку необхідно також ураховувати компактність шихти та тип плавильного агрегату. Угар окремих хімічних елементів в ході плавлення алюмінієвих сплавів наведено у таблиці 4.4.


Таблиця 4.4 - Угар окремих хімічних елементів під час плавлення

алюмінієвого сплаву [22]

Тип плавильного

агрегату

Угар (мас.%) при плавленні

Al

Mg

Si

Cu

Тигельна піч

0,8-1,0

2-3

2-3

3-5

1-1,5

2-3

0,5-1,0

1,0-1,2

Відбивна піч

2-3

3-5

3-5

5-10

2-5

5-10

1,0-1,2

1,0-1,5

Примітка. У чисельнику наведені дані щодо компактної шихти, у знаменнику – некомпактної.


^ Приклад розрахунку шихти для варіанта № 30


Розрахувати шихту для сплаву АК5М ДСТУ 2839-94 (розрахунковий хімічний склад сплаву, мас.%: Mg 0,40; Si 5,0; Cu 1,25; Al-основа). Плавка здійснюється у тигельній печі на компактній шихті (домішками, які містяться у вихіднім сплаві, при розрахунку знехтувати).


а) Як шихтові вибираємо матеріали, які містять, мас.%:

- чушковий первинний алюміній марки А99 ГОСТ 11069-74: Al 100;

- чушковий силумін марки АК12пч (СИЛ-0) ДСТУ 2839-94: Al 87, Si 13;

- лігатури: алюміній-магній (Al 90, Mg 10);

алюміній-мідь (Al 50, Cu 50).


б) Угар елементів складає, мас.%: кремнію - 1,0;

міді - 1,0;

алюмінію - 1,0;

магнію - 3,0.

Шихта розраховується на 100 кг сплаву. Для урахування угару хімічних елементів маса шихтових матеріалів повинна бути збільшена:

кремнію на (5 х 1) / 100 = 0,05 кг;

магнію на (0,4 х 3) /100 = 0,012 кг;

міді на (1,25 х 1) / 100 = 0,013 кг;

алюмінію на (93,35 х 1) / 100 = 0,934 кг.


в) Розрахунковий склад шихти подаємо в такому вигляді:


Si Mg Cu Al Усього

Розрахунковий

хімічний склад, мас.% ...... 5,0 0,4 1,25 93,35 100

Маса компонента на

100 кг шихти, кг ............... 5,0 0,4 1,25 93,35 100

Угар, мас.% ...................... 1 3 1 1 -

Угар, кг ............................ 0,05 0,012 0,012 0,933 1,007

Розрахунковий

склад шихти, кг ............... 5,05 0,412 1,262 94,283 101,007


Потім визначаємо кількість чушкового силуміну та лігатур.

До шихти необхідно дати:


- силуміну (5,05 х 100)/13 = 38,85 кг;

- вміст алюмінію в силуміні 38,85 - 5,05 = 33,8 кг;


- лігатури Al-Mg (0,412 х 100)/10 = 4,12 кг;

- вміст алюмінію в лігатурі 4,12 - 0,412 = 3,708 кг;


- лігатури Al-Cu (1,262 х 100)/50 = 2,524 кг;

- вміст алюмінію в лігатурі 2,254 - 1,262 = 1,262 кг.


Маса чушкового алюмінію складає

94,283 - (33,8 + 3,708 + 1,262) = 55,513 кг.


г) Отже для виплавлення розрахункового складу алюмінієвого сплаву марки АК5М ДСТУ 2839-94 необхідні такі масові частки (кг) шихтових матеріалів:

чушкового алюмінію марки А99................... 55,513

чушкового силуміну марки АК12пч............. 38,850

лігатури Al-Mg................................................ 4,120

лігатури Al-Cu................................................. 2,524

Усього 101,007

4.1.4 Порядок виконання роботи

4.1.4.1 Вибрати вихідні шихтові матеріали для плавлення алюмінієвого сплаву.

4.1.4.2 Визначити угар хімічних елементів з урахуванням компактності шихтових матеріалів і типу плавильного агрегату.

4.1.4.3 Визначити розрахунковий склад шихти з урахуванням угару її компонентів (розрахунок шихти вести на 100 кг сплаву).

4.1.4.4 Визначити кількість кожного компонента шихти.

4.1.5 Зміст звіту

4.1.5.1 Назва, мета та порядок виконання роботи.

4.1.5.2 Розрахунок шихти алюмінієвого сплаву заданого хімічного складу.

4.1.5.3 Висновки.

1   2   3   4   5

Схожі:

Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни iconМіністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни
Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни “Металургійні основи легування та модифікування чорних металів”...
Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни iconМіністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни
Програма, методичні вказівки та курсова робота з дисципліни “Виробництво виливків з чавуну” для студентів заочної форми навчання...
Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни iconМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни “Числові методи та моделювання на еом” для студентів...
Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни “Системи технологій” для студентів за напрямом 030601
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни ”Системи технологій” для студентів за напрямом...
Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни iconМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки І контрольні завдання к вивченню дисципліни «Стандартизація, метрологія та контроль»
«Стандартизація, метрологія та контроль» для студентів напряму 050401 – «Металургія»
Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни iconМіністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни
Виробництво виливків зі спеціальними властивостями” для студентів заочної форми навчання за напрямом підготовки 050402 Ливарне виробництво/...
Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни iconМіністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України робоча програма методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни
Робоча програма дисципліни «Комп’ютерна техніка I органiзацiя обчислювальних робіт»
Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни iconМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія»
Робоча програма, методичні вказівки тa індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей...
Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства енергетична електроніка робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання
Енергетична електроніка. Робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання (для студентів заочної...
Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства математичні задачі електроенергетики робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання
Математичні задачі електроенергетики: робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання (для студентів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи