Положення про науково-методичну раду з питань освіти міністерства освіти І науки україни загальні положення icon

Положення про науково-методичну раду з питань освіти міністерства освіти І науки україни загальні положення




Скачати 220.25 Kb.
НазваПоложення про науково-методичну раду з питань освіти міністерства освіти І науки україни загальні положення
Дата02.06.2012
Розмір220.25 Kb.
ТипДокументи

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО НАУКОВО-МЕТОДИЧНУ РАДУ З ПИТАНЬ ОСВІТИ

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. Науково-методична рада з питань освіти Міністерства освіти і науки України (далі - Науково-методична рада) є дорадчо-консультативним органом, який покликаний сприяти реалізації державної політики у галузі освіти, зокрема з питань науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу в навчальних закладах України.

  2. Головною метою діяльності Науково-методичної ради с:




  • вироблення стратегічних напрямів розвитку та удосконалення змісту навчання і виховання молоді для всіх освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів;

  • встановлення відповідності державних стандартів освіти сучасним вимогам до загальноосвітньої, професійної і фахової підготовки учнівської і студентської молоді, а також оцінка якості навчально-методичного забезпечення щодо їх реалізації;

  • визначення перспективних потреб науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу на різних рівнях освіти;

  • експертиза освітніх технологій і навчальної літератури, дидактичних засобів і програмних продуктів та навчального обладнання щодо можливості надання їм рекомендаційних грифів міністерства.

  1. Науково-методична рада діє згідно з чинним законодавством України, у своїй роботі керується цим Положенням, нормативними документами та інструкціями Міністерства освіти і науки України, що стосуються сфери її діяльності.

^ 2. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РАДИ

2.1. На Науково-методичну раду відповідно до її головної мети покладаються такі завдання:

2.1.1. Визначення перспективних напрямів розвитку змісту освіти в Україні, аналіз напрямів підготовки робітників і спеціалістів за різним професійним спрямуванням і на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях та вироблення пропозицій щодо впорядкування відповідного Переліку спеціальностей і робітничих професій.

2.1.2. Аналіз стану розробки та експертиза державних стандартів освіти для різних освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів, вироблення пропо­зицій щодо удосконалення та впорядкування їхніх складових.

2.1.3. Вироблення пропозицій щодо удосконалення змісту і структури освіти на різних освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнях, впровадження нових педагогічних технологій, методів навчання і виховання молоді.

2.1.4. Аналіз науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу в усіх ланках системи освіти та підготовка пропозицій щодо поліпшення навчально-методичного, програмного та інформаційного забезпечення навчальних закладів різних рівнів освіти.

2.1.5. Експертиза запропонованих нових концепцій освіти, навчальних планів і програм, заявок на проведення педагогічних експериментів та впро­вадження інновацій на державному (всеукраїнському) рівні та оцінка їх ре­зультатів за підсумками апробації; аналіз передового педагогічного досвіду і вироблення пропозицій щодо його запровадження у практику і форм поширення.

2.1.6. Вироблення рекомендацій щодо змісту і форм роботи з обдарованою молоддю, організації науково-дослідної роботи студентів, участь у проведенні відповідних практичних заходів (олімпіад, конкурсів, турнірів, студентських конференцій тощо).

2.1.7. Проведення експертизи підручників, навчальних і наочних посібників, іншої навчально-методичної літератури, дидактичних і програмних засобів та підготовка висновків про надання їм рекомендаційних грифів Міністерства освіти і науки України; вироблення пропозицій щодо висунення і присудження підручникам Державних премій України.

2.1.8. Проведення в окремих випадках за дорученням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України незалежної експертизи навчальної, наукової та методичної роботи викладачів, які представлені до присвоєння вчених звані, доцента і професора.

^ 3. СТРУКТУРА НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РАДИ

  1. Керівним органом Науково-методичної ради с Президія, яка здійснює загальне керівництво діяльністю Науково-методичної ради та її відділень і координує їхню роботу з наскрізних проблем освіти.

  2. Президію Науково-методичної ради очолює за посадою Міністр освіти і науки України. До її складу, крім голови ради, входять керівники відділень Науково-методичної ради як його заступники за напрямами роботи, вчений секретар, інші представники відділень.

Склад Президії Науково-методичної ради затверджується колегією Міністерства освіти і науки України.

  1. Основним структурним підрозділом Науково-методичної ради с відділення, напрям діяльності якого визначається відповідним освітнім чи освітньо-кваліфікаційним рівнем, а саме:

  • відділення дошкільної і загальної середньої освіти;

  • відділення професійно-технічної освіти;

  • відділення вищої освіти.

Відділення можуть поділятися на сектори, які об'єднують комісії за певним напрямом діяльності чи іншим принципом.

3.4. Відділення Науково-методичної ради складаються з предметних і фахових комісій, до роботи в яких на добровільних засадах залучаються провідні фахівці системи освіти, науковці Національної академії наук України, Академії педагогічних наук України, вчителі і методисти, інші спеціалісти системи освіти га інших галузей.

Склад комісій Науково-методичної ради затверджується наказом Міністра освіти і науки України за поданням керівника відповідного відділення.

3.5. Відділення Науково-методичної ради очолюють заступники міністра, які за своїми функціональними обов'язками ведуть відповідні напрями роботи міністерства. Керівники відділень мають заступників, як правило, з числа начальників департаментів чи управлінь міністерства, функції яких пов'язані з відповідним напрямом діяльності відділення.

Керівники відділень у межах своєї компетенції приймають рішення відносно всіх питань діяльності відділення.

  1. Для організації і планування поточної роботи відділень і координації роботи комісій створюється Бюро відділення, до якого крім керівника відділення входять його заступники, голови комісій, вчений секретар, делеговані до Бюро представники комісій. Кількісний склад Бюро відділення визначає його керівник.

  2. Учені секретарі відділень здійснюють організаційне забезпечення діяльності відділення і координацію роботи комісій. Посади вчених секретарів відділень можуть бути введені до штатного розпису науково-методичних центрів. Міністерства освіти і науки України, на які покладається організація роботи відповідних відділень.




  1. Комісії Науково-методичної ради формуються за галузями знань (навчальними предметами чи дисциплінами) або напрямами підготовки спеціалістів. При необхідності вони можуть мати підкомісії або секції.

Комісія Науково-методичної ради складається з працівників Міністерства освіти і науки України, науковців НАМ і АПН України, провідних, фахівців освіти, представників педагогічної громадськості (асоціацій вчителів, творчих спілок педагогів тощо), співробітників відповідного науково-методичного центру. Їх очолюють провідні вчені і фахівці в даній галузі знань. Для організації роботи комісії запроваджується посада вченого секретаря.

При комісіях діють групи експертів, до роботи в яких на добровільних, засадах залучаються провідні фахівці і науковці з відповідної галузі знань, кафедри вищих навчальних закладів, наукові підрозділи НАН і АПН України. Експерти науково-методичної комісії за її дорученням подають висновки щодо якості рецензованого матеріалу, доцільності його запровадження в навчально-виховний процес, формують пропозиції щодо удосконалення науково-методичного забезпечення освіти на відповідному освітньому або освітньо-кваліфікаційному рівні тощо. Експертизу поданих на розгляд комісії матеріалів можуть здійснювати також її члени.

3.10. У випадку розв'язання Науково-методичною радою комплексних проблем, що вимагають висновку кількох комісій, можуть створюватися науково-методичні об'єднання з цих питань. У таких випадках науково-методичні об'єднання створюються за рішенням керівника відділення і до них входять визначені ним комісії в поїзному складі або делеговані відповідними комісіями члени, які мають повноваження приймати рішення.

^ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РАДИ

4.1. Для вироблення перспективних напрямів і планування своєї діяльності, підведення підсумків роботи і вирішення стратегічних питань розвитку системи освіти Науково-методична рада щорічно скликається на пленарне засідання. Його представництво визначає Президія Науково-методичної ради.

4.2. Президія Науково-методичної ради і {лоро відділень діють відповідно до своїх планів роботи і збираються на свої засідання щоквартально, розглядаючи завдання на перспективу та інші поточні питання.

4.3. Комісії Науково-методичної ради планують свою роботу відповідно до завдань, що покладені на них, і збираються на свої засідання в міру необхідності. Вони зобов'язані випести свої рішення не пізніше двомісячного терміну з дня отримання матеріалів, поданих на їх розгляд, або в інші терміни за погодженням сторін.

  1. Міністерство освіти і науки України може покладати обов'язки щодо організації роботи Науково-методичної ради на підпорядковані йому науково-методичні центри або інші організації та установи.

Планові та оперативні заходи Науково-методичної ради (експертизи, організація експериментів, проведення нарад, конференцій і семінарів тощо) організовують і проводять науково-методичні центри, на які Міністерство освіти і науки України покладає обов'язки щодо організації її роботи, або базові навчальні заклади і установи, які визначені наказом міністерства. Відрядження членів Науково-методичної ради на засідання комісій здійснюються за рахунок коштів організації чи установи, де вони працюють.

4.6. З метою уникнення ситуацій необ'єктивного розгляду питання і упередженого прийняття рішення, коли у членів комісії або експертів існує певна зацікавленість у результаті (як фінансова, так і моральна) або в його оцінці виявлятиметься їхня суб'єктивна позиція (дружні стосунки, посадова підлеглість тощо), вони повинні перед засіданням заявити про це і не брати в ньому участі з зазначеного питання.

4.7. Робота в комісіях та експертних групах Науково-методичної ради фіксується в індивідуальних планах викладача та наукового співробітника в у розділі "Науково-методична робота" і враховується навчальним закладом чи науковою установою у плануванні їх навантаження.


^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

м. Київ


27.06.2008 р. № 588


(зміни до Наказу №588 від 27.06.2008 р. затверджені Наказом МОН №11 від 10.01.2009 р.)


Щодо видання навчальної літератури

для вищої школи


На виконання рішення підсумкової колегії Міністерства освіти і науки “Вища освіта України – європейський вимір: стан, проблеми, перспективи” (№ 3/1-4 від 21 березня 2008 року) та з метою підвищення якості навчальної літератури для вищих навчальних закладів, уніфікації вимог до змісту, обсягу навчальної книги, упровадження прозорих процедур у практику надання грифів підручникам і навчальним посібникам НАКАЗУЮ:


1. Затвердити Методичні рекомендації щодо структури, змісту та обсягів підручників і навчальних посібників для вищих навчальних закладів та тимчасовий Порядок надання навчальній літературі грифів Міністерства освіти і науки України (додатки 1, 2).


2. Рекомендувати ректорам (директорам) підвідомчих вищих навчальних закладів:

2.1 Розробити та запровадити порядок попереднього розгляду навчальної літератури, яку пропонується видати з відповідним грифом міністерства, обґрунтуванням доцільності видання та визначенням офіційних рецензентів.


3. Головам науково-методичних комісій з вищої освіти при проведенні експертизи і прийнятті рішення про доцільність видання навчальної книги з відповідним грифом міністерства керуватися такими критеріями:

- відповідність сучасним педагогічним технологіям і вимогам до навчальної книги;

- науково-методичний рівень і оригінальність;

- забезпеченість навчальної дисципліни відповідною сучасною україномовною літературою.


4. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Завалевський Ю.І.):

4.1 Забезпечити дієвий контроль за прозорістю процедури проходження та якістю матеріалів, наданих вищими навчальними закладами і видавництвами для отримання грифів.

4.2 Запровадити до 1 вересня 2009 року єдиний реєстр навчальної літератури, якій надані грифи “підручник”, “навчальний посібник”.

Регулярно публікувати в газеті “Освіта України” перелік навчальних книг, яким надані відповідні грифи.

4.3 При формуванні річних планів видання навчальної літератури, визначати ті книги, що мають бути видані першочергово.

Затверджені міністерством плани видань навчальної літератури доводити до відома навчальних закладів, науково-методичних комісій, видавництв та розміщувати на сайті міністерства.


5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра В.Д. Шинкарука.





Міністр




І.О.Вакарчук



Додаток 1

до наказу МОНУ № 588 від 27.06.2008


^ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО СТРУКТУРИ, ЗМІСТУ ТА ОБСЯГІВ ПІДРУЧНИКІВ І

НАВЧАЛЬНИХ ПОСІБНИКІВ ДЛЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ


Методичні рекомендації розроблені з урахуванням законів України “Про видавничу справу” , “Про вищу освіту”, Державного стандарту України “Видання. Основні види. Терміни та визначення”, якими необхідно керуватися під час підготовки підручників та навчальних посібників.


  1. Загальні положення


Підручники та навчальні посібники – основні книги для навчальної діяльності студентів. Підручник – навчальне видання, що містить систематизоване викладення навчальної дисципліни, відповідає програмі дисципліни та офіційно затверджене як такий вид видання. Навчальний посібник - навчальне видання, що частково або повністю замінює або доповнює підручник та офіційно затверджене як такий вид видання. Вони затверджуються Міністерством освіти і науки як нормативні видання з відповідним грифом. Присвоєння грифа означає, що підручник або навчальний посібник відповідає встановленим вимогам, зокрема, змісту навчальної програми дисципліни, дотримання умов щодо обсягу, належне технічне оформлення.

При створенні підручників та навчальних посібників необхідно враховувати наступне:

  • навчальні книги повинні мати високий науково-методичний рівень, містити необхідний довідковий апарат;

  • підручники та навчальні посібники мають бути написані в доступній формі, навчальний матеріал має бути пов’язаний з практичними завданнями, в книзі повинні просліджуватися тісні міжпредметні зв’язки;




  1. Структура навчальної книги


Структура підручників та навчальних посібників:

  • зміст (перелік розділів);

  • вступ (або передмова);

  • основний текст;

  • питання, тести для самоконтролю;

  • обов’язкові та додаткові задачі, приклади;

  • довідково-інформаційні дані для розв’язання задач (таблиці, схеми тощо);

  • апарат для орієнтації в матеріалах книги (предметний, іменний покажчики).




    1. Зміст


Зміст – це перелік заголовків рубрик у книзі. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки у тексті. Скорочувати заголовки у змісті або давати їх в іншій редакції порівняно із заголовками у тексті не дозволяється.

До змісту, як правило, необхідно включати всі заголовки рукопису, за винятком підзаголовків, розташованих у підбір з текстом.

Позначення ступенів прийнятої рубрикації (“частина”, “розділ”, “параграф” та їхні порядкові номери) пишуться в один рядок з відповідними заголовками і відділяються від них крапкою.

Всі заголовки у змісті починаються з прописної літери без крапки на кінці. Останнє слово кожного заголовка з’єднують крапками з відповідним номером сторінки у правому стовпчику змісту.

Номери сторінок у змісті рекомендується проставляти простим олівцем.


    1. Вступ (передмова)


Вступ (передмова) у навчальній книзі повинен відповідати таким основним вимогам: характеризувати роль та значення дисципліни (виду занять) у підготовці фахівця, показувати місце даного курсу (його частин) серед інших дисциплін, містити формулювання основних задач, що стоять перед студентом при вивченні навчальної дисципліни. Обсяг передмови – 0,1-0,2 авт.арк.


    1. Основний текст


Основний текст підручника (навчального посібника) – це дидактично та методично оброблений і систематизований автором навчальний матеріал.

Викладання матеріалу в навчальній книзі повинно відрізнятися об’єктивністю, науковістю та чіткою логічною послідовністю. Композиція підручника, подання термінів, прийоми введення до тексту нових понять, використання засобів наочності повинні бути направлені на те, щоб передати студентові певну інформацію, навчити його самостійно користуватися книгою, захопити його, викликати інтерес до предмета, що вивчається.


    1. Питання, тести, задачі, завдання


Питання та завдання (для самоперевірки та контролю засвоєння знань) у навчальній книзі дозволяють забезпечити більш ефективне опрацювання студентом навчального матеріалу у процесі самостійної роботи. Такі контрольні питання та завдання, що розміщуються наприкінці кожної структурної частини книги (глави, параграфа), мають сприяти формуванню практичних прийомів і навичок логічного мислення.

Необхідно пам’ятати, що методично вірно поставлені питання та завдання є запорукою того, що процес засвоєння знань у ході самостійної роботи з книгою приведе до їх практичного застосування. У ході виконання контрольних завдань бажано передбачити використання обчислювальної техніки, аудіовізуальних засобів навчання, забезпечити умови обов’язкового використання нормативної та довідкової літератури.

Під час написання навчальних книг необхідно орієнтувати студента на активну пізнавальну діяльність, самостійну творчу працю та вміння розв’язувати задачі. У кожному підручнику, посібнику мають бути приклади, питання, задачі.


    1. Ілюстрація у навчальній книзі

Вибір виду ілюстрацій залежить від мети, яку ставить перед собою автор.

Можна сформулювати такі загальні рекомендації авторам по ілюструванню навчальних книг:

- ілюстрації мають використовуватися тільки у тих випадках, коли вони розкривають, пояснюють або доповнюють інформацію, що міститься у книзі. Наявність їх дозволяє авторам передати більш чітко, точно та образно програмні матеріали, що викладаються;

- вигляд ілюстрацій має відповідати ступеню підготовленості студентів. Так, у підручниках для студентів молодших курсів ілюстрації мають відрізнятися більшою образністю, ніж ілюстрації для студентів старших курсів, які можуть вільно читати креслення та складні схеми;

- під час підготовки ілюстрацій слід враховувати можливості відтворення їх типографією та інші фактори. Ось чому на цьому етапі важливою є спільна робота автора та редактора. Автор повинен чітко уявляти, як буде виглядати майбутнє видання;

- ілюстрації у вигляді схем не повинні повторювати матеріалу основного тексту або містити зайву інформацію, що відволікає читача від засвоєння теми;

- подані в підручниках та посібниках технічні креслення, що пояснюють устрій та принципи роботи машин, їх механізмів та вузлів, не повинні містити малозначущих подробиць;

- однотипні ілюстрації у підручнику мають бути виконані однією технікою;

- при поданні статистичних даних доцільно використовувати графіки та діаграми, які є ефективним засобом передачі інформації між величинами і явищами, що вивчаються;

- доцільно використовувати кольорові ілюстрації, які не тільки збагачують інформацію, а й акцентують увагу читачів на основних ідеях ілюстрованого матеріалу.


    1. Бібліографічний опис

У підручниках (навчальних посібниках) мають бути приведені джерела, з яких отримано фактичний матеріал, що вказуються у відповідних посиланнях та у бібліографічному списку.

У підручниках (посібниках) необхідно використовувати лише дані, допущені до опублікування у відкритому друці.

У розділі “Бібліографічний список” підручника (посібника) необхідно вказати основну використану та рекомендовану літературу для поглибленого вивчення курсу.

Основними елементами бібліографічного опису є прізвище автора, назва твору, місце випуску, назва видавництва, рік випуску, кількість сторінок. Бібліографічні посилання необхідно давати на останнє видання даного твору або зібрання творів.


    1. Покажчики

Покажчики мають стати обов’язковим структурним елементом підручників та навчальних посібників. Вони полегшують користування книгою. До предметного покажчика необхідно включати основні терміни і поняття, що зустрічаються у книзі, а до іменного – прізвища та ініціали тих осіб, відомості про яких можна знайти в книзі. Поруч з терміном у предметному покажчику або прізвищем у іменному покажчику через кому проставляються номери сторінок, на яких цей термін або прізвище зустрічаються.

Терміни у предметному покажчику та прізвища в іменному покажчику пишуться в один стовпчик та розташовуються строго в алфавітному порядку.

Групу термінів або прізвищ, що починаються з однієї літери, відділяють від наступної групи пробілом.


    1. Додатки

Додатки є важливим засобом збагачення змісту навчальної книги. У вигляді додатків доцільно давати різні матеріали, що доповнюють або ілюструють основний текст. Додатки за своїм характером та змістом повинні стосуватися всієї книги в цілому або її окремих частин, а не окремих часткових питань.Не допускається включати додатки, що не мають безпосереднього відношення до теми книги.


  1. Обсяг навчальних видань

Обсяг навчальної книги визначається в авторських аркушах.

Авторським аркушем називається одиниця обсягу літературного твору, що дорівнює 40 тис. друкованих знаків. Друкованими знаками вважаються всі видимі друковані знаки (літери, розділові знаки, цифри тощо) та кожен пробіл між словами.

У практичній роботі на попередньому етапі автор може брати за один авторський аркуш 22 сторінки комп’ютерного тексту, надрукованого через 1,5 інтервали шрифтом Times New Roman № 14 на стандартному аркуші формату А4.

Обсяг підручників та навчальних посібників повинен визначатися кількістю годин за навчальним планом, що відводиться на вивчення дисципліни, реальним бюджетом часу студента для самостійного вивчення навчального матеріалу та продуктивністю засвоєння інформації студентом.


Обсяг навчального видання рекомендується визначати за формулою:


^ V п/нп/ = К п/нп/ * 0,14 ( Ta + T cpc),

де V п/нп/ - обсяг підручника (навчального посібника) в авторських аркушах;

К п/нп/ - коефіцієнт виду видання:

підручника /К п/, навчального посібника /^ К нп/.

Для підручника К п=1, а для навчального посібника

0,5 < К нп < 1. Величина К нп визначається тією часткою навчальної програми, яку замінює або доповнює навчальний посібник.

Наприклад, автори планують написати навчальний посібник, який на їхню думку, буде замінювати приблизно 50% існуючого підручника. У цьому випадку К нп= 0,5. Якщо підручника немає, а автори створюють навчальний посібник, що забезпечує 70% програми, то К нп = 0,7 і т.д.

0,14 /авт.арк./год/ - коефіцієнт, що враховує продуктивність засвоєння 1 авт.арк. навчальної інформації студентом за одну годину самостійної роботи з літературою, розв’язання задач, прикладів тощо.

^ Ta - кількість годин у навчальному плані, відведених на дисципліну для аудиторних занять;

T cpc – кількість годин у навчальному плані, відведених для самостійної роботи студентів.

При наявності підручників з дисципліни навчальні посібники слід випускати для доповнення або заміни на основі нових методичних підходів будь-якої частини підручника, не допускаючи його дублювання.

Підготовка та випуск навчальних книг, які орієнтовані на активізацію самостійної творчої роботи студента, на формування професійно значущих умінь дозволяють створити необхідні умови для успішної навчальної діяльності.


Додаток 2

до наказу МОНУ

588 від 27.06.2008

^ ТИМЧАСОВИЙ ПОРЯДОК

надання навчальній літературі

грифів Міністерства освіти і науки України


Цей Порядок визначає систему організаційної та науково-методичної ро­боти Міністерства освіти і науки України щодо оцінки науково-методичного рівня навчальних видань, офіційного підтвердження доцільності їх використання у навчально-виховному процесі в навчальних закладах України. Він ґрунтується на положеннях і нормах Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про видавничу справу", "Про нау­кову і науково-технічну експертизу", "Про авторське право і суміжні права" та інших нормативно-правових актах, що регламентують діяльність Міністерства освіти і науки України щодо науково-методичного забезпечення системи освіти України.


^ 1. Загальні положення

1.1 Офіційне визнання відповідності навчальної і навчально-методичної літератури вимогам державних стандартів освіти, навчальних планів і програм, інших нормативних документів, що регламентують зміст освіти, реалізується через процедуру надання Міністерством освіти і науки України відповідного Грифа (далі - Гриф).

1.2 Гриф Міністерства освіти і науки України надається таким навчальним виданням.

1.2.1 Підручникам - навчальним виданням, які систематизовано відтворюють зміст навчальної дисципліни відповідно до офіційно затвердженої навчальної програми;

1.2.2 Навчальним посібникам - навчальним виданням, які доповнюють або частково замінюють підручник у викладі навчального матеріалу з певної дисципліни;

1.2.3 Навчально-наочним посібникам - навчальним виданням, які містять ілюстративно-наочні матеріали, що сприяють вивченню і викла­данню дисципліни, засвоєнню їх змісту.

1.2.4 Навчально-методичним посібникам - навчальним виданням з методики викладання навчальних дисциплін;

1.2.5 Хрестоматіям - навчальним виданням літературно-художніх, історичних, наукових, мистецьких чи інших творів або їх частин, які є об'єктом вивчення певної навчальної дисципліни відповідно до офіційно затвердженої навчальної програми;

1.2.6 Словникам, енциклопедіям і довідникам -навчальним виданням довідкового характеру, які містять упорядкований перелік відомостей про певну галузь знань або мовні одиниці (слова, словосполучення, фрази, терміни, поняття тощо);

1.3. Міністерство освіти і науки України встановлює два види Грифів:

- “Затверджено Міністерством освіти і науки України”;

- “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”.

1.4 Гриф "Затверджено Міністерством освіти і науки України" надають за результатами експертизи підручникам, які попередньо були видані як навчальні посібники і отримали схвальні відгуки фахівців.

1.5 Гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» надається підручникам, гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» надається усім іншим видам навчальної і навчально-методичної літератури. Рішення про надання грифів «Затверджено» і «Рекомендовано» ухвалює Міністр на підставі висновків відповідних комісій Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України.

(п.1.5 затверджено Наказом МОН № 11 від 10.01.2009 р.)

1.6 Текст Грифа містить також таку інформацію про призначення навчального видання: вид навчального видання, адресацію використання (тип навчального закладу відповідно до освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня, напрям підготовки або спеціальність). Він зазначається на титульному аркуші під назвою навчального видання. На звороті титульного аркуша вказують вихідні дані документа, на підставі якого прийнято рішення про надання Грифа (номер і дата листа мі­ністерства, а також номер і дата протоколу комісії НМР міністерства, на підставі якого було прийняте рішення про надання Грифа).

1.7 До Планів випуску навчальної літератури Міністерства освіти і науки України за державне фінансування можуть уноситися лише навчальні видання, які отримали відповідний Гриф.


^ 2. Організація експертизи навчальної літератури

2.1 Для одержання Грифа вищий навчальний заклад, видавництво або інша установа чи організація, яка здійснюватиме видання книги звертається з листом-клопотанням про проведення експертизи до Міністерства освіти і науки України;

2.2 У листі-клопотанні зазначають: повну назву навчальної книги, автора (авторів), вид та адресацію навчального видання (кому адресована книга. тип навчального закладу відповідно до освітнього чи освітньо-кваліфікаційного рівня, спеціальність), відповідність навчальній програмі із зазначенням дисципліни, для якого призначене видання, джерела фінансування видання, навчальної книги. До листа додають:

- попередньо відредагований рукопис, підготовлений державною мовою;

- рецензії на рукопис двох-трьох фахівців;

- відповідь автора (авторів) на зауваження рецензентів;

- висновок фахового редактора (якщо рукопис подає видавництво), у якому дається оцінка якості рукопису, його відповідність навчальній програмі, зазначається актуальність та оригінальність навчальної книги;

- витяг з протоколу рішення Вченої ради навчального закладу з рекомендацією рукопису підручника (навчального посібника) до друку, програма дисципліни, копія навчального плану;

- відомості про авторів (прізвище, ім'я, по батькові, науковий ступінь, учене звання, місце роботи, посада, контактний телефон);

- обгрунтування доцільності видання навчальної книги.

2.3 Після реєстрації поданих матеріалів в Інституті інноваційних технологій і змісту освіти їх надсилають у тижневий термін до відповідної комісії Науково-методичної ради міністерства, яка протягом одного місяця проводить експертизу рукопису (в окремих випадках термін експертизи може бути продовжений керівником відділення НМР, до якого належить комісія) і виносить рішення про доцільність його видання з відповідним грифом.

2.4. Після прийняття комісією рішення щодо поданого рукопису голова комісії у тижневий строк повертає до Інституту інноваційних технологій і змісту освіти розглянуті матеріали разом із випискою з протоколу засідання комісії. У разі прийняття комісією негативного рішення подається вмотивований висновок із зазначенням причин відмови в наданні Грифа. У таких випадках на вимогу замовника може призначатися додаткова незалежна експертиза. Розгляд її матеріалів повторно здійснює комісія Науково-методичної ради під контролем Бюро відповідного відділення, її рішення є остаточним.


^ 3. Порядок скасування Грифа

3.1 У разі неякісної редакційної підготовки навчального видання або його поліграфічного виконання, переробки тексту оригіналу, недостовірного перекладу, що призвело до пониження його наукового і науково-методичного рівня та якості, наданий Гриф може бути скасований.

3.2 Відмова автора, видавця доопрацювати рукопис відповідно до зауважень експертів або висновку комісії дає підстави на скасування наданого раніше Грифа.

3.3 Редакція Грифа не може самочинно змінюватися видавцем чи автором книги. У разі спотворення тексту Грифа він скасовуються Міністерством освіти і науки України. Порядок скасування наданого Грифа такий самий, як і його надання. Скасування здійснюється за рішенням Міністерства освіти і науки на підставі висновку комісії Науково-методичної ради або бюро відповідного відділення.

3.4 Усі спірні питання щодо надання Грифа розглядає бюро відповідного відділення Науково-методичної ради або спеціально створені комісії.


^ 4. Термін дії Грифа

4.1 Термін дії наданого Грифа Міністерства освіти і науки України – 5 років з дня прийняття відповідного рішення. Якщо за цей час навчальна книга не видавалася, то Міністерство освіти і науки України обов'язково має підтвердити раніше нада­ний Гриф.

4.2 Дія наданого Грифа не поширюється на доповнені або перероблені більш як на 25 відсотків перевидання навчальної літератури, якщо вони здійснюються навіть у термін дії Грифа. У такому разі підготовленому до перевидання рукопису необхідно знову пройти експертизу комісії Науково-методичної ради і під­твердити раніше наданий Гриф.

4.3 Після завершення терміну дії Грифа навчальному виданню необхідно пройти нове затвердження з метою встановлення відповідності вимогам державних стандартів освіти, навчальних планів і програм.

Схожі:

Положення про науково-методичну раду з питань освіти міністерства освіти І науки україни загальні положення iconПоложення про науково-методичну раду факультету (інституту) з метою удосконалення організації навчального процесу в університеті згідно вимог кредитно-модульної системи наказую
Затвердити “Положення про науково-методичну раду факультету (інституту)”(додаток 1)
Положення про науково-методичну раду з питань освіти міністерства освіти І науки україни загальні положення iconПоложення про Науково-методичну раду Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманов 2011 Загальні положення
Науково-методичну раду Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманов
Положення про науково-методичну раду з питань освіти міністерства освіти І науки україни загальні положення iconПоложення про експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Про затвердження і Переліку наукових спеціальностей
Положення про науково-методичну раду з питань освіти міністерства освіти І науки україни загальні положення iconПоложення про Науково-методичну раду інституту Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова 2011 Загальні положення
Науково-методичну раду інституту Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
Положення про науково-методичну раду з питань освіти міністерства освіти І науки україни загальні положення iconПоложення про відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства освіти І науки України загальні положення
Відомчою заохочувальною відзнакою нагороджуються особи, які пропрацювали в галузі освіти і науки не менше 5 (п’яти) років
Положення про науково-методичну раду з питань освіти міністерства освіти І науки україни загальні положення iconПоложення про науково-дослідну лабораторію фізіології кровообігу І. Загальні положення
Діяльність лабораторії регламентується нормативними актами, постановами, що діють в системі Міністерства освіти та науки України,...
Положення про науково-методичну раду з питань освіти міністерства освіти І науки україни загальні положення iconПоложення про організацію наукової, науково-технічної діяльності у Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені К. Д. Ушинського Загальні положення
Це Положення регламентує наукову, науково-технічну діяльність (далі – ннтд) Південноукраїнського національного педагогічного університету...
Положення про науково-методичну раду з питань освіти міністерства освіти І науки україни загальні положення iconПоложення про науково-дослідну лабораторію психофізіології І. Загальні положення науково-дослідна лабораторія психофізіології створена наказом
Діяльність лабораторії регламентується нормативними актами, постановами, що діють в системі Міністерства освіти та науки України,...
Положення про науково-методичну раду з питань освіти міністерства освіти І науки україни загальні положення iconРішення щодо присудження наукового ступеня доктор а (кандидата) наук
...
Положення про науково-методичну раду з питань освіти міністерства освіти І науки україни загальні положення iconПоложення про Вчену раду Черкаського державного технологічного університету I. Загальні положення
Черкаського державного технологічного університету є колегіальним органом, який здійснює загальне керівництво діяльністю університету...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи