Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб icon

Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб




Скачати 253.05 Kb.
НазваБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Дата24.06.2012
Розмір253.05 Kb.
ТипДокументи




Буковинський державний медичний університет

Кафедра пропедевтики дитячих хвороб



„ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

„__” ______________ 20 р.

протокол № _______

Зав. кафедри, професор

____________ Ю.М. Нечитайло






Методична вказівка для організації самостійної роботи студентів

„ОЦІНКА НЕРВОВО-ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ

ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ.

^ ШКАЛИ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНКИ.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ.

БІОЛОГІЧНИЙ ВІК ТА МЕТОДИ ЙОГО ОЦІНКИ






Навчальний предмет:

„Дитячі хвороби

з дитячими інфекційними хворобами”

Курс 6

Факультет медичний № 2

Спеціальність „Лікувальна справа”

Кількість навчальних годин – 5

Методичну вказівку склав

доцент кафедри, к.мед.н. Безрук В.В.



Чернівці 2008

^ 1. Актуальність теми.

Рівень нервово-психічного розвитку дитини з перших днів життя є найбільш чутливим показником стану здоров'я дитини, зокрема розвитку центральної нервової системи. Різноманітні шкали та тести дозволяють дати кількісну характеристику та оцінку нервово-психічного розвитку. Вони дуже широко застосовується в педіатрії та практичній психології. Одна з перших процедур, що відбувається після народження нової людини - це оцінка її неврологічного статусу і, відповідно, стану нервової системи. Найбільш серйозні захворювання часто діагностуються саме після встановлення негативних неврологічних та психометричних змін.

^ 2. Навчальна мета заняття.

Мати уявлення про значення нервово-психічного розвитку як показника стану здоров'я дитини, ознайомитись з основними факторами, які впливають на нього(?=І). Знати динаміку показників нервово-психічного розвитку за основними його напрямками (?=П). Знати клінічний неврологічний та психометричний методи обстеження в педіатрії (?=ІІ). Вміти визначити за критеріями оцінки показників нервово-психічного розвитку відставання дитини у ньому (?=П). Оволодіти методиками психометричних вимірювань у дитини (?=ІІІ). Вміти оцінити показники психічного розвитку за всіма основними напрямками розвитку, визначити його варіації (?=ІІІ). Вміти розрахувати коефіцієнт розвитку (?=ІV).

^ Вимоги до засвоєння матеріалу: Студент повинен знати: загальні підходи до оцінки стану здоров'я дітей; групи здоров'я: сутність валеологічного підходу при оцінці здоров'я дітей; особливості огляду дітей різних вікових груп; послідовність загального огляду та показники, що визначаються. Студент повинен вміти: оцінити загальний стан здоров'я дитини, визначити групу здоров'я, провести загальний огляд дітей в залежності від віку.

^ 3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи:

3.1. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліна

Знати

Вміти

1.Попередні (забезпечувальні) дисципліни (нормальна фізіологія, загальна психологія пропедевтика внутрішніх хвороб, медична психологія, дитяча неврологія, госпітальна педіатрія)

Основні нервово-психічні показники, методики їх оцінки та їх значення при визначенні функціонального стану організму. Фактори, які впливають на нервово-психічний розвиток. Варіабельність нервово-психічного розвитку та методи його оцінки. Принцип побудови шкал розвитку

Визначати показники нервово-психічного розвитку за відповідними методиками. Провести оцінку чотирьох напрямків нервово-психічного розвитку у дитини за відповідними методиками

Користуватися таблицями і шкалами (Денверська, Векслера) для оцінки рівня розвитку.

2.Внутрішньопредметна інтеграція

Критерії оцінки нервово-психічного: розвитку Оцінити показники розвитку, визначити його варіації.

Оцінити показники нервово-психічного розвитку за сучасними психометричними стандартами

^ 3.2. Зміст заняття:

Процес нервово-психічного розвитку відрізняється багаточисельними індивідуальними відмінностями. Загальний його рівень відзеркалює дозрівання центральної нервової системи дитини. Становлення нервово-психічних функцій має чітку послідовність і відбувається за певними напрямками.

Напрямки нервово-психного розвитку дитини

1. Розвиток грубої моторики.

2. Розвиток дрібної моторики.

3. Розвиток мови.

4. Соціалізація особистості.

Розвиток грубої моторики - це послідовність розвитку статичних функцій і загальних рухів, під якими розуміється вміння дитини утримувати різні положення тіла й пересуватися. Крім генетичних факторів, які в більшій мірі визначають темпи дозрівання нервової системи, на якість загальних рухів та їх своєрідність також впливають стан здоров'я й умови життя дитини.

У здорової дитини основні статичні функції та рухові вміння формуються на 1 - му році життя (таблиця 1).

Таблиця 1

Розвиток грубої моторики у дитини 1-го року життя

Назва рухової функції

Приблизний вік появи (у місяцях)

Лежачи на животі, трохи піднімає голову

1-2

Тримає голову

3

Сидить з підтримкою

4

Перегортається зі спини на живіт

4-5

Перегортається з живота на спину живота на спину

5-6

Сидить без підтримки підтримки

6

Починає повзати на животі

8-9

Стоїть з підтримкою

9

Стоїть без підтримки

10-11

Починає ходити

12

Встає з підлоги без підтримки

12-14


Розвиток дрібної моторики тісно пов'язаний з роботою основних аналізаторів (зорового, слухового) і полягяє у формуванні координації м'язів очей. цілеспрямованих рухів руками та дії з предметами, відчуття їх ваги. форми і якості. Послідовність розвитку рухів руками (з приблизним віком появи) представлена у таблиці 2.

Таблиця 2

Розвиток дрібної моторики у дитини 1-го року життя

Назва рухової реакції

Приблизний вік появи (у місяцях)

Ізольовані хаотичні рухи руками

1-2

Рефлекторний захват предмету, який торкається долоні або пальців

0-3

Тягнеться руками за предметом, но, як правило, промахується

3

Тягнеться руками за предметом і ощупує його


4

Захват рукою предмета (перша цілеспрямована дія) і утримує в руці

5-6

Перекладає предмет із руки в руку

5-6

Піднімає предмет обома руками

7-8

Плескає в долоні

7-8

Бере мілкий предмет двома пальцями («пінцетний» захват)

8-10

Намагається малювати каракулі

11-12


Надалі координація рухів рук у дитини помітно вдосконалюється, посилюється контроль з боку зору. Рухи стають цілеспрямованими, чіткими, У 5-6 років дитина оволодіває навичками малювання, конструювання, письма.

Слуховий аналізатор у доношеної дитини анатомічне і функціонально сформований настільки, що вона може сприймати звукові подразнення одразу після народження. Новонароджені реагують на звуки здриганням, зміною дихання, пульсацією тім'ячка, кліпанням очима, закриттям їх тощо. Поступово у дитини розвивається увага до звуків, здатність до локалізації джерела звуку. У віці 1 місяця в неї з'являється слухову зосередження, в 2 місяці розвивається здатність розпізнавати сигнали. В цілому, до 6 місяців слухова чутливість досягає рівня дорослих.

Розвиток слухової пам'яті. В 1,5-2,5 місяця дитина впізнає голос матері, виділяє певну музику. В 3-6 місяців - починає впізнавати звуки рідної мови. У віці 10-12 місяців вона вже володіє великим набором мовних і немовних асоціацій, які полегшують її орієнтацію в навколишньому середовищі. У 14-18 місяців в її пам'яті може зберігатися декілька коротких віршиків. У 18-24 місяці дитина знає декілька сотен слів та словосполучень, розуміє прості речення. В 3 роки дитина в загальних чертах засвоює граматичну будову рідної мови.

Зоровий аналізатор при народженні ще не має ознаки повного розвитку. В перші 2-3 тижні життя у дитини спостерігається фізіологічна світлобоязнь, ністагм. Наприкінці першого місяця вона вже затримує погляд на блискучих предметах на 2-5 сек. слідкує за рухомою високо піднятою іграшкою, повертаючи голову, що вже свідчить про початок розвитку координації рухів шийних м'язів. У віці 1 місяця у дитини зникає фізіологічний ністагм, вона плавно простежує рухомий предмет. У віці 3 місяців з'являється зорове зосередження, відзначається стійкий зоровий рефлекс на годування груддю. В 4-5 місяців дитина розрізняє основні спектральні кольори, віддає перевагу об'ємним іграшкам, дивиться на своє відображення у дзеркалі, розглядає оточення на вулиці. Вміння розглядати візерунки, малюнки, фотографії, мілкі предмети з чіткими контурами проявляється у 10-12 місяців.

Розвиток мови - це формування II сигнальної системи, розвиток мовлення. Розрізняють розвиток моторної та сенсорної мови. На стадії моторної мови відбувається готування апарату, який виконує певні звуки та їх поєднання у вигляді складів і слів. Сенсорна мова означає розуміння вмісту слів та абстрактних понять.

Етапи розвитку моторної мови:

І - підготовчий етап. на якому у дитини простежується певна послідовність звукових реакцій (гудіння, свірель, лепет, модульований лепет).

• Гуління спостерігається з 1.5-2 місяців життя у вигляді монотонних немодульованих голосних звуків (а-а. е-е, у-у), можливо у поєднанні з приголосною «г».

• Свірель вислуховується з 3-х місяців у вигляді гучніших, тихіших. вже різних по модуляції голосних звуків, які починають поєднуватись із приголосними.

• Початок лепету приходиться на 4-й місяць життя. Дитина намагається вимовляти окремі склади (ба-ба. да-да-да).

• У модульованому лепеті, який з'являється у 7-8 місяців, відчувається емоційне забарвлення звуку, дитина повторює склади з різноманітними інтонаціями. II - етап зв'язної моторної мови, на якому дитина починає вимовляти окремі слова і речення.

З 7-8 місяців починається розвиток сенсорної мови. який передбачає розуміння вмісту слів. абстрактних понять, поява здатності дитини поєднувати слово з певним предметом, тобто формування II сигнальної системи. Проявляється пошуковою реакцією дитини на питання "де мама?", "де лампа?" і т.п.. розумінням слів «треба», «не можна».

Надалі моторний і сенсорний періоди поєднуються. Перші слова дитина починає вимовляти в 10-11 міс. До 1 року більшість дітей вимовляє 10-12 слів. кількість яких до 2 років значно збільшується (до 200-300). Строки розвитку мовлення індивідуальні, що не відображує особливостей дитячого інтелекту. У дівчат мова розвивається звичайно раніше, ніж у хлопців.

Період від 2-х до 3-х років відповідає початку оволодіння фразовою мовою. Довжина речень та грамотність їх побудови удосконалюються дуже швидко. Використовується вже понад 1000 слів.

У дошкільному віці в основному завершується тривалий і складний процес оволодіння мовою, дитина опановує всіма формами усного мовлення, які властиві дорослій людині. Інтенсивно зростає словниковий склад мови - в 6 років дитина активно використовує понад 2500 слів. Розвивається граматична будова мови, діти засвоюють тонкі морфологічні і синтаксичні закономірності. У 7 років мова є засобом спілкування і мислення дитини, а також предметом свідомого навчання.

Стадії інтелектуального розвитку (за Ж. Піаже):

1) Сенсомоторний інтелект (0-2 роки) - розвиток базується на існуючих безумовних та формуванні умовних рефлексів. На цій стадії за допомогою рефлекторної діяльності та функціонування органів чуття відбувається накопичення інформації.

2) Передопераційна стадія (2-7 років) - період репрезентативного інтелекту (мислення за допомогою образних уявлень при недостатньому розвитку мовного мислення, що веде до своєрідної дитячої логіки). Мислення базується на таких специфічних для цього віку явищах, як реалізм і егоцентризм. Дитина вже виділяє себе із простору, але оцінює дії та предмети тільки зі своєї точки зору, не розуміє суті відносин з іншими людьми. Сприйняття предметів безпосереднє, мислення конкретними явищами, категоріями. відсутність здатності до узагальнення понять. Наприкінці цього періоду дитина починає розуміти простір, відтінки кольорів, величину і об'єм тіл. категорію часу, проміжні зв'язки між предметами.

3) Стадія конкретних операцій (7-11 років) - початок розуміння сутності предметів, їх класифікації. Здатність до логічних операцій, які однак потребують спирання на наочність, конкретні образи. Гіпотетичне мислення ще не розвинуто.

В цей період відбувається активний процес соціалізації, здатність до розуміння багатьох точок зору.

4) Стадія формальних операцій (1.2-15 років) - здатність до розуміння символів, абстрактних суджень, побудови гіпотез (гіпотетико-дедуктивне мислення). Спостерігається ідеалістично-максималістський підхід до речей.

Психоемоційний розвиток.

Емоції новонародженої дитини виключно негативні за своїм характером. одноманітні (в основному це крик) і завжди раціональні, як сигнали будь-якого неблагополуччя у її внутрішньому та зовнішньому середовищі. Приблизно в 1 місяць життя дитина, побачивши маму, зупиняє погляд на її обличчі, починає рухати руками, видає голосні звуки, посміхається. Така бурна емоційна реакція була названа «комплексом пожвавлення». Цей комплекс знаменує появу першої соціальної потреби - потреби у спілкуванні. Взагалі ця лінія розвитку безпосередньо залежить від спілкування з близькими дорослими людьми.

У різні вікові періоди у дітей проявляються різноманітні емоційні стани:

• перші 3-4 місяці - позитивна емоційна реакція на матір, доброзичлива реакція на будь-яку людину, здивування у відповідь на несподіваність, тривожність при фізичному дискомфорті, розслаблення при задовільненні потреби;

• вік 5-6 місяців - позитивна емоційна реакція на знайомих людей, ніяковіння перед незнайомими, голосний сміх на емоційне звернення до неї;

• вік 7-8 місяців - неспокій при появі незнайомої людини, «страх розлучення» при зникненні мами, активна пізнавальна діяльність, зацікавленість новими предметами. відповідні емоційні реакції на знайомі слова;

• 9-12 місяців - диференціованість реакцій на різних людей, прояви робкості та незручності, розуміння запретів. Період кінця 1-го - початку 2-го років називають кризою 1-го року. яка пов'язана із сплеском самостійності, появою афективних реакцій на запрети;

• 1-3 роки - початок формування самосвідомості (дитина впізнає себе у дзеркалі, починає називати себе по імені - спочатку у третьому лиці, потім у першому), первинна, сугубо емоційна, завжди підвищена самооцінка («я хороший»). На цей період припадає криза 3-х років, для якої властиві негативізм, упертість, непокірність, свавілля, протест-бунт, деспотизм, ревнощі.

• 3-7 років - відносно врівноважена емоційність, відсутність сильних афективних спалахів та конфліктів одночасно при дуже насиченому емоційному житті, емоції, пов'язані не з конкретними предметами, а з уявленнями та образами.

• 7-11 років - розвиток емоційно-мотиваційної сфери приводить до виникнення внутрішнього світу дитини, диференціації його від зовнішнього світу, поява раціональної та емоційної оцінки дій та поведінки.

• 11-15 років - бурхливе емоційне життя, емоційна нестабільність, тісна залежність психічного «Я» від фізичного у вигляді важких емоційних реакцій на свою зовнішність, легка невротизація, виникнення ситуацій підвищеного ризику (сексуальна активність. депресивні стани, суїцідальні спроби, нещасні випадки). Формування особистості та її соціалізація

Формування особистості людини найбільш інтенсивно відбувається в дитячому та юнацькому віці. Особистість, в широкому розумінні цього слова, включає в себе індивідуальні психічні властивості, які традиційно об'єднуються в декілька груп: темперамент, здібності, контроль поведінки, інтереси, цінності.

На особистість, як і на людський організм взагалі, поширюється поняття «зрілість». Рівень зрілості особистості, як правило, визначається сформованістю окремих її компонентів, до яких психологи відносять мотивацію досягнень, самооцінку, відношення до суспільства, конструювання образу життя, здатність до психологічної близкості з іншими людьми (емпатія). почуття гумору. Як правило, чим старше дитина, молода людина, тим вище й рівень її особистісної зрілості. Однак остання не є функцією одного лише віку. а багато в чому залежить від конкретних умов. в яких зростала і виховувалась конкретна дитина, а також від генетичних даних і індивідуальних рис. Розвиток особистості (Еріксон):

1) Період довіри - 0-12 місяців.

2) Період автономії - 1-3 роки.

3) Період ініціативи - 3-7 років.

4) Період продуктивності - 7-12 років.

5) Період самовизначення (ідентифікації) - 12-18 років. Моральний розвиток:

1) Передумовна стадія - розвиток базується на розумінні конкретних понять «добре»-«погано». Більш глибока оцінка поведінки дитини оточуючими її не цікавить, вона підкорюється наказам. В цей період у дитини відсутнє внутрішнє відчуття вдячності, справедливості.

2) Умовна стадія - розвиток людини базується на тому, як її дії та поведінка оцінюється оточуючими.

3) Автономна стадія - розвиток самосвідомості, на якій базується законослухняність, повага до інших людей.

Контроль за динамікою нервово-психічного розвитку здійснюється в певні строки. як правило, одночасно з оцінкою фізичного розвитку та стану здоров'я. Чим молодша дитина, тим частіше проводять контроль нервово-психічного розвитку, оскільки інтенсивність її розвитку більш швидша, ніж у дітей старшого віку. На першому році житія оцінку нервово-психічного розвитку проводять щомісяця, на другому році - раз за квартал. на третьому - раз за півріччя (в дні, близькі до дня народження).

Рівень розвитку дітей першого року життя оцінює лікар-педіатр на прийомі в кабінеті здорової дитини, а за дітьми, що виховуються в дитячих колективах, спостерігає вихователь під контролем лікаря-педіатра та педагога. При спостереженні за нервово-психічним розвитком дитини педіатром використовуються різні більш-менш складні методики та шкали: пред'явлення дитині нескладних задач, відповідних його віку. денверська шкала оцінки основних напрямків розвитку, проективні тести, шкала Векслера. Для оцінки розвитку дитини повинен бути підібраний матеріал, аналогічний використовуваному в самостійній діяльності.

Напрямки контролю нервово-психічного розвитку дітей в різні вікові періоди:

• до 6 місяців життя - конролюються виникнення і формування слухових і зорових орієнтовних реакцій, позитивних емоцій, рухів кінцівок, загальних рухових навичок. підготовчих етапів активного мовлення й умінь в процесі годування:

• у віці від 6 до 12 місяців оцінюють розвиток загальних рухів, розуміння мовлення. активного мовлення, дії з предметами, уміння й навички, які виявляються у процесі спілкування;

• на 2-му році життя оцінюють розвиток розуміння та активного мовлення, сенсорний розвиток, гру та дії з предметами, подальше становлення рухової активності та вмінь;

• від 2 до 3 років оцінюють активне мовлення, сенсорний розвиток, участь у грі. конструктивну та образотворчу діяльність, рухову активність;

• для оцінки нервово-психічного розвитку дітей від 3 до 7 років користуються даними спостережень за поведінкою дитини під час різних режимних моментів, при проведенні поглиблених лікарських обстежень, а також характеристикою педагога у ДДУ. При цьому основними показниками є: моторний розвиток і зорова координація (рівновага при ходьбі, статична рівновага, тощо), розвиток мовлення (звукова культура мовлення. граматичне мовлення, читання віршів та інш.). пізнавальна діяльність (орієнтування в просторі, рахунок, значення і відчуття кольорів, конструювання та ін.), соціально-культурний розвиток (культурно-гігієнічні навички, самостійність і працелюбство, ігрова діяльність, взаємостосунки з оточуючими, тощо).

Послідовність дій при оцінці нервово-психічного розвитку можна представити

наступним чином:

1. Визначення календарного (хронологічного) віку дитини.

2. Виявлення умінь даної дитини з урахуванням головних показників розвитку. характерних для даного вікового періоду,

3.Зіставлення виявленого рівня нервово-психічного розвитку дитини з показниками розвитку дітей даного віку. визначення психічного віку дитини та коефіцієнту розвитку (QD).

4. Виявлення відхилень у нервово-психічному розвитку дитини порівняно з показниками для дітей даного віку та формулювання висновків.

Коефіцієнт розвитку (QD) є інтегральною оцінкою рівня нервово-психічного розвитку дитини. Визначається через календарний (хронологічний) і психічний вік дитини аналогічно способу визначення коефіцієнта розумовою розвитку (IQ) за шкалами Станфорд-Біне (Stanford-Віnet Іtеlligence Sса1е, 1972) та Д. Векслера (D.Wechsler. 1965):


ВПР

КВ

QD = Ч 100


де ВПР - вік психічного розвитку; КВ - календарний (хронологічний) вік дитини.

Календарний (хронологічний) вік - це реальний вік дитини на момент обстеження, який визначається різницею між датами народження і обстеження. На першому році життя він визначається тижнями, а у дітей старше 1 року - в місяцях, причому залишок 15 і більше днів береться за 1 місяць. Вік психічного розвитку відображає рівень психічного розвитку дитини і визначається здатністю при дослідженні виконувати певні навички, характерні для даного вікового періоду. Загальний психічний вік є середньою арифметичною величиною вмінь і навичок дитини по кожному показникові головних ліній розвитку.

Шкала оцінки рівня нервово-психічного розвитку дитини

Величина QD

Рівень розвитку

130 і більше

Дуже високий розвиток

120-129

Високий розвиток

111-120

Нормальний високий розвиток

90-110

Середній нормальний розвиток

80-89

Слабкий нормальний розвиток

70-79

Межові випадки

69 і менше

Дебільність


За норму розвитку дитини першого року життя приймають оволодіння уміннями та навичками в межах -15 днів від паспортного віку. Раннім, або прискореним вважається розвиток, якщо дитина оволоділа уміннями у більш ранні вікові строки (більш, ніж на 15 днів). Сповільнений розвиток, або затримка у розвитку відмічається при формуванні умінь у більш пізні вікові строки, тобто більше, ніж 15 днів (епікрізовий строк). На другому році життя за нормальний розвиток приймають формування умінь та навичок у межах кварталу (епікрізовий строк), а на третьому році - у межах півріччя (епікрізовий строк).

У дітей шкільного віку для визначення розумового розвитку використовують різні тести, анкети на виявлення особливостей мозкової діяльності. Вивчаються особливості основних нервових процесів (сила збудження, гальмування, рухливість, лабільність. розвиток 5 та II сиггальних систем), темп розумової діяльності та розумова працездатність дитини (коректурна проба), можливості операціональної діяльності (сприйняття. збереження та переробка інформації).

Для оцінки інтелектуального розвитку використовується «Інтелектуальна шкала Векслера для дітей». Вона складається з 12 субтестів. кожний з яких вимірює певну розумову здібність або комплекс здібностей. Субтести розподіляються на дві групи:

вербальні, побудовані виключно на словесному матеріалі («Загальна обізнаність». «Загальна тямущість», арифметичний субтест. «Словник», знаходження схожості, відтворення цифрових рядів) і невербальні, наочно-маніпулятивні (завершення картинок, встановлення послідовності картинок, складання орнаментів із кубиків, складання фігур, «Кодирування». «Лабіринт»). По кожній групі субтестів вираховується окремий коефіцієнт інтелектуальності (вербальний і невербальний КІ), а на їх основі - повний КІ.

Психодіагностичне обстеження дитини як особистості включає в себе такі методи. як спостереження, розмова, використання психометричних методик (тести Г.Айзенка. Р.Кеттела, вибору кольорів Люшера та інш.).

Для визначення швидкості та точності переробки зорової інформації у учнів всіх вікових категорій використовується перевірка швидкості читання та коректурна проба. Швидкість читання визначається традиційно кількістю прочитаних мовчки слів за хвилину. Для її перевірки беруться групи з 8 - 10 учнів, щоб можна було їх бачити і контролювати початок та кінець виконання завдання. Тексти були підбираються відповідно віку і віддруковуються на окремих листах.

Коректурна проба використовується як методика оцінки темпу психомоторної діяльності, працездатності та здібності до виконання монотонної роботи, що потребує постійної концентрації уваги. Дослідження проводиться за допомогою спеціальних бланків з рядами розташованих у випадковому порядку символів, серед яких викреслюються певні їх поєднання. Результати проби оцінюються по кількості правильно та неправильно закреслених знаків (або по кількості пропущених знаків). Це бланковий тест швидкості, який виконується за певний інтервал часу. Методика Бурдона пропонує інструкцію - уважно продивлятися рядки слів і підкреслювати в них певне буквосполучення. Проби застосовуються з урахуванням вікових особливостей досліджуваних. Для дітей молодшого шкільного віку (8-9 років) проба включає 50 слів. слова прості, зрозумілі для дітей цього віку. Для кожної наступної вікової категорії досліджуваних школярів - підліткового віку та старшокласників - кількість слів збільшується, слова ускладнюються. Коректурна проба пропонується на початку психометричного обстеження, на 2-3-му уроці, щоб виключити можливу додаткову втому зорового аналізатора.

При цьому визначаються два показники:

• показник точності роботи (А) - характеристика якості виконання завдання. Якщо не допущено жодної помилки або пропуску, цей показник дорівнює 1.0. В іншому випадку А<1,0.

• показник продуктивності роботи (Е) - визначає одночасно якість та темп виконання. враховуючи об'єм проробленого матеріалу. Якщо по тексту не спостерігається помилок (А=1,0). цей показник виражається цілим числом. При наявності А<1.0 Е - число дрібне

Особистісна методика Айзенка (Е.Р.1.) пріппачена для виявлення та виміру таких рис характеру особистості, як екстраверсія та нейротизм. На основі теорії особистості Г.Айзенка були створені декілька варіантів опитувальників. які неодноразово вдосконалювались. Опитувальник містить в собі 57 питань, на які слід відповідати "так" або "ні". 24 питання з них спрямовані на з'ясування наявності у людини якостей "екстраверсія— інтроверсія", 24 питання — емоційної лабільності - емоційної стабільності ("нейротизм -сталість"), а за допомогою 9 питань визначається тенденція давати неправдиві відповіді (шкала неправди). Робота з опитувальником не потребує багато часу (8—10 хвилин). При цьому кожному учню пропонується бланк з інструкцією та списком питань та аркуш відповідей, в якому він повинен позначити варіант власної думки. Заповнений аркуш відповідей обробляється за допомогою шаблону з ключем. Кількісні значення показників, що вивчаються, представляються у балах (від 0 до 24) або у відсотках. Дитячий варіант тесту Айзенка має повну назву 'Мипіог Еуаепск: Регзопаїііу Іпу'епїогу - }.Е.Р.І.". Він був розроблений автором на основі модифікації тесту Е.Р.І. для дорослих і адаптований для дітей віком від 7 до 15 років. Тест складається з 56 питань, з яких відповідно 22, 22 і 12 питань визначають кожний фактор, що вимірюється.

Особистісний опитувальник "16 РР" Р.Кеттела був розроблений на основі фундаментальних психологічних досліджень і призначений для одержання найбільш повного уявлення про особистість за найкоротший час. Він дозволяє отримати об'єктивні кількісні показники. Адаптація тесту проведена І.Н.Гільяшевою і Е.М.Александровською (1985, Ленінград). Подана форма опитувальника містить 120 питань, які стосуються найрізноманітніших аспектів особистості і життя дитини: риси темпераменту, характеру, деякі особливості мотивації, взаємовідносини з однокласниками, відношення до сім'ї. поведінка. Він включає також шкалу, яка визначає ступінь сформованості інтелектуальних функцій. Кожний фактор Р. Кеттела відображає деяку реальну систему узагальнених рис особистості. Питання методики сформульовані нейтрально і збалансовані так, щоб однакове число позитивних і негативних відповідей давало рівний вклад в рахунок кожної шкали. Ці виміри є суттєво незалежними (ортогональними), тобто кореляція між ними достатньо мала. Таким чином, кожна з 12 шкал дає повністю нову інформацію про особистість, що не має місця в багатьох багатомірних шкалах. Методика сконструйована таким чином, щоб питання були зрозумілі як для молодших школярів (8 років), так і для дітей більш старшого віку (12 років). Опитувальник розділено на 2 ідентичні частини по 60 питань, кожна шкала містить в собі 10 питань (по 5 в кожній частині). Значуща відповідь на запитання оцінюється в 1 бал. Сума балів по кожній шкалі за допомогою спеціальних таблиць переводиться в стандартні оцінки — "стени". Оцінки в 1 і 10 стенів, які практично рідко зустрічаються, являють собою крайні діаметрально протилежні значення однієї двополюсної властивості особистості. Як показало проведене дослідження, запропонована методика дозволяє адекватно судити про вікові і статеві особливості школярів і володіє достатньо широкими можливостями оцінки їх особистості.

«Тест особистісної зрілості». Для оцінки особистісної зрілості старших школярів можна використовувати тест, запропонований групою київських психологів. Оцінка рівня особистісної зрілості проводиться за чотирма рівнями: дуже високий, високий, задовільний і незадовільний. Рівень визначається алгебраїчною сумою балів, зібраною за всіма 33 питаннями тесту. Крім того, користуючись тими ж рівнями, можна оцінити зрілість людини і за окремими її аспектами, тому що дана методика містить п'ять шкал, які визначають їх. Авторами виділені наступні аспекти: мотивація досягнень, відношення до свого "Я" ("Я -концепція"), почуття громадянського обов'язку, життєва установка, здатність до психологічної близькості з іншими людьми.

Таким чином, існує багато специфічних психометричних методик, які дозволяють визначити практично всі риси характер) - особистості. рівень розумових здібностей, а також виявити дітей з певними відхиленнями від норми.

^ 3.3. Рекомендована література

Навчальна:

Основна:

  1. Дитячі хвороби / За ред. В.М. Сидельникова, В.В. Бережного. — К.: Здоров'я, 1999.—734с.

  2. Майданник В.Г. Педиатрия (2-е изд.). — X.: Фолио, 2002. — 1125 с.

  3. Сміян І.С. Педіатрія (Цикл лекцій). — Тернопіль: Ук-рмедкнига, 1999. — 712 с.

  4. Шабалов Н.П. Детские болезни: Учебник (5-е изд.). — СПб.: Питер, 2002. — Т.1-832 с.;Т.2.-736с.

  5. Педиатрия/ Под ред. Дж. Грефе.- М.: Практика, 1997.- 912с.

  6. Шабалов Н.П. Неонатология.- СПб.: Специальная литература, 1996.- Т.Г- 494 с.;Т.2.-505с.

  7. Возианов А.Ф., Майданник В.Г., Бидный В.Г., Багдасарова Й.В. Основы нефрологии десткого возраста.- К.: Книга плюс. 2002.- 348 с.

  8. Белоусов Ю.В. Гастроэнтерология детского возраста.- X.: Консум, 2000.- 528 с.

Додаткова:

  1. Наказ № 149 від 20.03.2008 «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років».

  2. Бочков Н.П. Клиническая генетика.- М.: Гэотар-мед, 2001.- 447 с.

^ 3.4. Матеріали для самоконтролю:

Контрольні запитання по темі:

1. Нервово-психічний - як показник здоров'я дитини.

2. Критерії оцінки нервово-психічного розвитку.

3. Принципи оцінки рівня нервово-психічного розвитку.

4. Розвиток грубої та тонкої моторики.

5. Етапи розвитку мови.

6. Розвиток особистості.

7. Оцінка інтелектуального розвитку у дітей старшого віку.

8.Поняття про тести і тестування.

^ 4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи:

4.1. Студент повинен знати: загальні підходи до оцінки стану здоров'я дітей;

групи здоров'я; сутність валеологічного підходу при оцінці здоров'я дітей;

особливості огляду дітей різних вікових груп; послідовність загального огляду та показники, що визначаються.

Студент повинен вміти: оцінити загальний стан здоров'я дитини, визначити групу здоров'я,

провести загальний огляд дітей в залежності від віку.

4.2. Професійні алгоритми для оволодіння вміннями та навичками – додається.

4.3. Навчальні задачі, тести 3 рівня, довідкові матеріали додаються.

^ 5. Матеріали для післяаудиторної самостійної роботи – додається.


Тести для самоконтролю:

1. Дитина у віці 1 року 6 місяців, як правило, не може:

1. переступати через перепону

2. ловити кинутого їй м’яча

3. самостійно вдягатися*

4. проводити олівцем лінії

5. вільно брати пальцями предмет

2. Перша посмішка у дитини з’являється:

1. на 1-му тижні життя

2. на 1-му місяц *

3. на 2-му місяц

4. протягом 1-го півріччя

5. протягом 1-го року

3. Дитина самостійно може стояти в ... місяців:

1. 8-10*

2. 12-14

3. 14-16

4. 17-18

5. 19-20

4. Дитина в 2 роки, як правило, може:

1. самостійно їсти

2. Частково роздягатися

3. Говорити речення

4. все вище перелічене*

5. нічого з вищепереліченого

5. Оцінку величини коефіцієнту QD проводять за методикою:

1. Айзенка

2. Кеттела

3. Векслера*

4. Фрейда

5. Люшера

6. Усвідомлення своєї статі та “я” у вигляді гри в батьків відповідної статі починає проявлятися в... років:

1. 1-2

2. 3-4*

3. 11-12

4. 9-10

5. 7-8

7. В 1 рік дитина, як правило, може вимовити...слів:

1. 2-3

2. 4-6

3. 10-12*

4. 15-20

5. 20-30

8. У новонародженої дитини найбільш розвинутим аналізатором є:

1. слуховий*

2. Смаковий

3. Зоровий

4. Нюховий

5. всі недорозвинені

9. У віці 6-9 років природна необхідність у сні складає, як правило, ... годин:

1. 6

2. 8

3. 10*

4. 15

5. 20

10. У якому віці у дитини відмічається стійкий зоровий рефлекс на годування груддю:

1. на 1-му тижні життя

2. на 1-му місяці

3. на 3-му місяці*

4. на 5-му місяці

5. на 7-му місяці


Задачі:

1. Дівчинка 12 місяців самостійно тримає голову, захвачує іграшки, сидить при підтримці. Впізнає мати, гулить (а-гу), емоційно реагує на інтонації. Ковтає при годуванні з ложечки.

^ Оцініть психомоторний розвиток дитини.

2. Хлопчик 5,5 місяців самостійно сидить, захоплює предмети руками, перекладає їх із руки в руку, впізнає маму, вимовляє склади ба-ба, да-да, слухає музику і емоційно на неї реагує, їсть з ложечки.

^ Дайте оцінку психомоторному розвитку дитини.

3. Хлопчику 11 місяців. Самостійно сидить, повзає, стоїть без опори. Самостійно грається, ставить кубики один на другий. Вимовляє слова „ма-ма", „ба-ба". П'є з чашки. Виконує прості вимоги дорослих.

^ Оцініть психомоторний розвиток дитини.

4. Дівчинці 1,5 року. Самостійно ходить, присідає, переступає через перешкоду. Грає з ляльками (причісує їх, годує з ложечки). Вимовляє 40-50 слів. Проситься на горщик. Самостійно їсть з ложки, п'є з чашки. Оцініть психомоторний розвиток дитини.

5. Дівчинка 3 років самостійно ходить, переступає через перешкоду, називає 4 основних кольори, говорить складні речення, використовує 1000 слів, самостійно їсть, вдягається, грається ляльками, говорить „я-мама". Оцініть психомоторний розвиток дитини.

6. Хлопчик 5 місяців. Самостійно тримає голівку, перевертається зі спини на живіт, цілеспрямовано захвачує предмет, лепече (ба-ба), емоційно реагує на знайомих, їсть з ложечки.

^ Дайте оцінку нервово-психічному розвитку дитини.

7. Дівчинці 7 місяців. Самостійно сидить, повзає. Перекладає іграшки з руки в руку, піднімає предмет обома руками. Повторює склади з різноманітними інтонаціями. На питання „де?" знаходить предмет. П'є з чашки, яку тримає дорослий.

^ Оцініть нервово-психічний розвиток дитини.

8. Хлопчику 4 місяці. Тримає голівку 1-2 хв., лежачи на животі. Посміхається на мову дорослого, слідкує поглядом за рухом іграшки. Хаотичні рухи кінцівками. Гулить у вигляді монотонних голосних звуків а-а, е-е.

^ Оцініть психомоторний розвиток дитини.

9. Хлопчику 3 місяці. Самостійно тримає голову 1хв., лежачи на животі, затримує погляд на блискучих іграшках, не посміхається, робить хаотичні рухи кінцівками, почав гулити у вигляді монотонних голосних звуків а-а, е-е.

Оцініть психомоторний розвиток дитини.

10. Хлопчик у віці 12 місяців самостійно ходить, бере дрібні предмети двома пальцями, розглядає малюнки, намагається малювати каракулі, вимовляє 10-12 слів. Самостійно бере чашку та п'є з неї.

Дайте оцінку психомоторного розвитку дитини.


Підготував методичну вказівку

доцент, к.мед.н. Безрук В.В.


Рецензія позитивна доцент, к.мед.н. Ковтюк Н.І.

Схожі:

Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconМiнiстерство охорони здоров'я україни буковинський державний медичний університет кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб
Державний випускний іспит з дитячих хвороб з дитячими інфекційними хворобами – XII семестр
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Неревматичні ураження серцево-судинної системи у дітей. Діагностика. Диференційна діагностика. Використання інструментальних методів...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Поняття про здоровя дітей. Критерії його оцінки, групи здоровя. Диспансеризація дітей разного віку. Методологія побудови діагнозу...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Цнс, кишкових інфекціях. Захворюваність пневмонії підвищується в період епідемії грипу в холодну пору року, спостерігаються також...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Захворювання шлунково-кишкового тракту у дітей неінфекційного ґенезу. Диференційна діагностика органічних та функціональних захворювань....
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
У 10-20% хворих на інфекцію свш локалізувати рівень ураження не вдається. При рецидивах гострої сечової інфекції та хронічному перебігу...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Одна з перших процедур, що відбувається після народження нової людини це її антропометричне дослідження. Найбільш серйозні захворювання...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Порушення діяльності ендокринних залоз призводить нерідко до різких змін в обміні речовин, що в свою чергу є причиною серйозних захворювань...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Особливо це необхідно для дитячого організму. Харчування дітей це процес позаутробного дозрівання дитини І процес виховання. Враховуючи...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Особливо це необхідно для дитячого організму. Харчування дітей це процес позаутробного дозрівання дитини І процес виховання. Враховуючи...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи