Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб icon

Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб




Скачати 157.53 Kb.
НазваБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Дата24.06.2012
Розмір157.53 Kb.
ТипДокументи




Буковинський державний медичний університет

Кафедра пропедевтики дитячих хвороб



„ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

„__” ______________ 20 р.

протокол № _______

Зав. кафедри, професор

____________ Ю.М. Нечитайло






Методична вказівка для організації самостійної роботи студентів

„ВИГОДОВУВАННЯ ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИГОДОВУВАННЯ ДІТЕЙ.

^ РОЛЬ ПІДТРИМКИ ЛАКТАЦІЇ У РОЗВИТКУ ЗДОРОВОЇ ДИТИНИ






Навчальний предмет:

„Дитячі хвороби

з дитячими інфекційними хворобами”

Курс 6

Факультет медичний № 2

Спеціальність „Лікувальна справа”

Кількість навчальних годин – 5

Методичну вказівку склав

доцент кафедри, к.мед.н. Безрук В.В.



Чернівці 2008

^ 1. Актуальність теми:

З харчуванням організм дитини отримує необхідні речовини, які забезпечують енергетичні затрати та основний обмін. З їжею надходить пластичний матеріал для побудови тканин. Особливо це необхідно для дитячого організму. Харчування дітей - це процес позаутробного дозрівання дитини і процес виховання. Враховуючи анатомо-фізіологічні особливості травної системи у дітей, слід враховувати не тільки потреби дитини, а й можливості переробити та засвоїти їжу.

^ 2. Навчальні цілі заняття:

2.1. Студент повинен ознайомитися з типами травлення у дітей, кількісним та якісним складом жіночого молока, способами вигодовування дітей 1 року, формулами для визначення кількості їжі для дітей першого року життя, корекцією харчування, видами прикорму та строками його введення (І рівень засвоєння).

^ 2.2. Студент повинен знати переваги природного вигодовування, режим та дієту матері-годувальниці, правила прикладання дитини до грудей, методи профілактики гіпогалактії, класифікація штучних сумішей (II рівень засвоєння).

^ 2.3. Студент повинен оволодіти навичками збирання анамнезу у матері, призначити дієту матері-годувальниці, вміти визначити необхідну кількість їжі для дітей різного віку, скласти меню, призначити дитині корекцію та прикорм відповідно віку (III рівень засвоєння).

^ 2.4. Студент повинен розвивати творчі здібності в процесі складання меню, індивідуальних порад по харчуванню дітей з врахуванням нових рекомендацій по харчуванню дітей першого року життя (IV рівень засвоєння).

^ 3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи:

3.1. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція).

Дисципліна

Знати

Вміти

Попередні (забезпечуючи дисципліни (нормальна анатомія, фізіологія, пропедевтична педіатрія, факультетська педіатрія)

Будову та функції системи травлення, ендокринної та нервової систем

Проводити об'єктивне обстеження хворого, визначати стан живлення, розвиток п/ш клітковини, тургор тканин

Внутрішньо-предметна інтеграція

Знати особливості годування здорових та хворих дітей, формули для розрахунку їжі, методику введення прикорму та корекції

Вміти розрахувати кількість їжі для конкретної дитини, скласти меню відповідно віку, провести корекцію харчування здоровим та хворим дітям, і призначити лікувальне харчування

^ 3.2. Зміст заняття:

Впродовж перших 6 місяців після народження дитина має лактотрофний тип травлення, при якому всі метаболічні та травні механізми розраховані на молоко власної матері. Завдяки цим механізмам, компоненти їжі проходять через стінку травного тракту в незмінному вигляді і безпосередньо використовуються дитячим організмом (пластичні речовини та імуноглобуліни, гормони, ферменти, біологічно активні речовини. У другому півріччі формується перехідний тип травлення і тільки після року починає функціонувати дефінитивний тип травлення, притаманний дорослому організму.

^ ПРИРОДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ

Грудне вигодовування – це таке вигодовування, при якому дитина першого півріччя життя отримує не менше ніж 80% грудного молока.

У процесі лактогенезу жіноче молоко проходить 3 фази:

молозиво (перші 12-24 год після народження)

перехідне молоко (з 4-5 доби)

зріле жіноче молоко (з 2-3 тижня)

Склад зрілого жіночого молока: містить імунні тіла та ферменти – ліпазу, амілазу, азотвміщуючу речовину – таурін, каталазу, пероксидазу та ін. Білки грудного молока складаються переважно із легко засвоюваних альбумінів, що містять незамінні амінокислоти. За своїм складом вони близькі до білків крові і тканин дитини, тому легше засвоюються. Жири жіночого молока знаходяться в добре емульгованому стані, складаються з ненасичених жирних кислот з низькою точкою плавлення. Вони засвоюються майже повністю, тоді як жири коров’ячого молока – тільки на 80%. Жіноче молоко за активністю вуглеводів вдвічі багатше від коров’ячого. Вуглеводи жіночого молока засвоюються краще і складаються переважно з бета-лактози, яка стримує ріст кишкової палички та сприяє розвитку біфідум флори. Співвідношення білків, жирів та вуглеводів у жіночому молоці 1:3:6 створює найкращі умови для перетравлення, всмоктування і засвоєння їх, тоді як у коров’ячому молоці це співвідношення становить 1:1:1,5.

Грудне молоко містить не тільки пластичні речовини, потрібні для побудови органів та тканин, а й інші необхідні елементи – вітаміни, ферменти, гормони, мінеральні речовини. Доцільне для організму дитини співвідношення в жіночому молоці солей кальцію і фосфору (2:1) сприяє кращому засвоєнню їх, що має значення для профілактики рахіту.

У жіночому молоці значно більше заліза і міді, тому при природному вигодовуванні гіпохромні анемії розвиваються значно рідше, ніж при штучному.

Материнське молоко містить різні специфічні і неспецифічні антитіла, які захищають дитину в перші місяці життя від інфекційних захворювань. Сисні рухи при грудному вигодовуванні сприяють правильному формуванню у дитини зубощелепної системи, а також позитивно впливають на матір завдяки фізіологічному масажеві грудних залоз. Переваги грудного вигодовування такі очевидні, що будь-які спроби усунутись від годування дитини груддю треба прийняти поясненням та переконанням.

Проте, бувають випадки, коли годування дитини груддю протипоказані матері за станом її здоров'я.

^ ПЕРШЕ ПРИКЛАДАННЯ ДО ГРУДЕЙ

Використовується принцип раннього прикладання до грудей. Якщо у матері і дитини немає ускладнень, то перше прикладання до грудей проводять у пологовому залі через 20-30 хвилин після народження дитини. Емоційно-тактильний контакт проводиться прикладанням дитини до грудей та живота матері її грудьми. Після цього мати та дитину прикривають теплою стерильною пелюшкою і залишають на 15-20 хвилин.

Раннє прикладання до грудей має певні переваги (профілактика гіпогалактії, формування біоценозу новонародженого, підвищує рівень пролактину, а також впливає на емоційний стан жінки, сприяє відчуттю спокою за дитину.

Взаємозв’язок матері та дитини теж задовільняє мати: вона годує дитину, купає, одягає. Порушення зв’язку з матір'ю у цей період може негативно впливати на нервово-психічний розвиток дитини. Любов є обов'язковою умовою зв’язку між матір’ю та дитиною.

^ РЕЖИМ ГОДУВАННЯ ДІТЕЙ

Режим годування на першому році життя залежить від віку, а також особливостей розвитку і стану здоров’я дитини. З перших днів життя годувати дитину потрібно через певні проміжки часу. Так, для здорових, доношених дітей, які енергійно смокчуть, встановлюють режим годування через 3-3,5 години з нічною перервою 6 годин. Дітей кволих і з низькою масою годують через 3 години 7 разів на день. З 5 місячного віку, після того, як дитина починає отримувати прикорм, годують 5 разів на день через кожні 4 години.

^ КОРЕКЦІЯ ХАРЧУВАННЯ

Для правильного розвитку дитини і профілактики таких захворювань, як рахіт, анемія, розлади харчування і травлення треба своєчасно включати до раціону дитини додаткове харчування. Корекція вітамінів: з віку 1-1,5 місяця дитина повинна одержувати фруктові та овочеві соки, а трохи пізніше – ягідні.

Годування соками починати з кількох краплин, поступово доводячи дозу до 50 мл на день у першому півріччі і до 80-100 мл на кінець року, розподіливши всю кількість соку на 2-3 прийоми. При виборі соку враховують вік дитини. Так, дитині віком до 3 місяців дають яблучний, лимонний, чорносмородиновий соки, з 3,5 місяців – апельсиновий, абрикосовий, моркв'яний, томатний, капустяний. З 8 місяців – вишневий і сливовий. Суничні і полуничні соки, а також сік цитрусових треба давати дитині з обережністю, починаючи з 3-5 краплин, бо вони сприяють виникненню алергічних захворювань шлунково-кишкового тракту, органів дихання і шкіри. Тільки привчивши дитину до одного соку можна дати інший. Соки слід різноманітити. Дають їх після годування. Овочеві соки корисно змішувати, давати їх після годування дитини.

  • З 1,5-2 місяців рекомендується давати дитині сире терте яблуко з Ѕ чайної ложки до 2/3 столових ложок на день. З 3-4 місяців дитині дають гомогенізовані фрукти і овочі.

Корекція білка: з 3-3,5 місячного віку дтині дають яєчний жовток, зварений круто, спочатку 1/8 жовтка через день, поступово збільшуючи доу до цілого жовтка через день, або Ѕ - кожний день.

ПРИКОРМ

Коли дитині виповнюється 4,5-5 місяців молоко матері, незалежно від кількості, вже не може задовільняти всіх потреб організму, який росте. тому в цьому віці всім здоровим дітям вводять прикорм. Його призначає лікар.

Перехід на більш густу їжу є своєрідним рубежем у житті немовляти.

^ ПРАВИЛА ВВЕДЕННЯ ПРИКОРМУ

  1. Перший приком дитина не повинна одержувати в повному обсязі. Спочатку необхідно дати їй тільки 1-2 чайні ложки прикорму і лише поступово збільшувати його кількість, додаючи щодня по 3-4 чайні ложки. Через 7-10 днів дитина може одержувати повну порцію додаткової їжі, тобто 150-180г.

  2. Поки дитина одержує прикорм не в повному обсязі, слід давати їй спочатку ці продукти, а після того догодовувати груддю. Із збільшенням порції прикорму поступово виключається одне годування груддю.

  3. Якщо дитина захворіла на момент призначення підгодовування, то з введенням його слід почекати до дозволу лікаряю

  4. Другий прикорм можна розпочинати через 2-3 тижні після першого, тобто тоді, коли організм дитини достатньою мірою призвичаїться до підгодовування. Не можна одночасно вводити дві нові страви.

  5. До будь-якого нового виду їжі привчати дитину слід поступово.

  6. Прикорм повинен бути гомогенізований, не викликати затруднення при ковтанні.

  7. кількість їжі на один прийом повинна відповідати віковій потребі (з 5 міс до 1 року приблизно 180-20 г). Калорійність підвищують за рахунок концентрації харчових інгредієнтів, особливо вводити ті з них, яких відносно мало у грудному молоці (білки, солі заліза, фосфору, кальцію).

  8. Годувати без насильства, для чого суворо дотримуватись режиму годування, при відмові від данного прикорму через деякий час знов у дати цю страву, незамінюючи іншою.

  9. Починають І прикорм з овочевого пюре, особливо у дітей з надмірною масою тіла, явищами ексудативного діатезу, рахіту, недоношених. Крім того, дитина краще звикає до овочевого пюре перед введенням каші. Добре давати мішане пюре (асорті) з картоплі, моркви, капусти, буряків, ріпи, зеленого горошку.

Починати ІІ прикорм треба з 5% манної каші на овочевому відварі. Через два тижні таку кашу замінюють 10% на незбираному молоці.ІІ прикорм у вигляді каші вводять через три-чотири тижні після пюре, і до 6 місяців життя дитини він поступово витісняє друге грудне годування. Каші слід чередувати, віддаючи переваги вівсяній та гречаній. З 5,5 до 6 місяців в пюре або кашу додають вершкове масло (3-5%).

ІІІ прикорм вводять у віці 7 місяців у вигляді кисло-молочних продуктів (кефір, ацидофільне молоко, ПАМ, ПАДМ). Таким чином, витісняється ще одне годування грудним молоком. Приблизно 4-5 разів на тиждень дитині дають суп на нежирному м’ясному або курячому бульйоні (не більше як 50-80 мл на день), а також перетертий шматок яловичини з 5-10 до 50 г з овочевим пюре, на третє – фруктовий сік.

У віці 8 місяців дитині дають до 30-50 г м'яса, двічі розмолотого на м’ясорубці. З 10 місяців із м’яса роблять фрикадельки, а до одного року – парові котлети. Корисно періодично замість м'яса давати курку, рибу, печінку, іноді мозок.

Таким чином, у 7-8 місяців витісняється 3 грудне годування, 8-10 – четверте, а в 11-12 місяців дитину переводять на ясельну дієту.

Рекомендована схема вигодовування є орієнтовною, вона може бути доповнена або дещо змінена лікарем, коли це необхідно.

^ ЗМІШАНЕ ВИГОДОВУВАННЯ

ВИЗНАЧЕННЯ: якщо дитина першого півріччя життя отримує грудне молоко, яке становить від 20% до 80% добової потреби та адаптовану суміш - вигодовування називається змішаним.

На змішане вигодовування дитину доводиться переводити в тому разі, коли в матері знижена лактація грудного молока (гіпогалактія), або коли стан здоров'я матері потребує зменшення кількості годувань груддю. Показанням до переходу на змішане годування є також деякі захворювання дитини (ексудативний діатез, тяжкі форми анемії та ін.).

Гіпогалактія часто виникає внаслідок недодержання матір'ю режиму і техніки годування дитини, а також в результаті психічних переживань її.

Перш ніж призначити дитині докорм, потрібно протягом 1-2 тижнів спробувати підвищити лактацію матері. Поряд з відповідним режимом годування і створенням психічної врівноваженості матері буває необхідною і медикаментозна терапія, зокрема, кількість молока збільшує никотинова кислота, яку призначають по 30-50 мг два рази на день за 15 хв. до годування, апілак, глутамінова кислота.

Позитивний ефект дає застосування природних концентратів, вітамінів: - горіхів, потрухів, сушених грибів, олії, іноді допомогають фізіотерапевтичні процедури - кварцове опромінення, струми УВЧ, сухе тепло на грудні залози.

Якщо ж ці заходи не приносять успіху, переходять до змішаного вигодовування і вводять докорм.

Докорм відрізняється від прикорму: прикорм вводять для того, щоб витіснити грудне годування, а докорм - для відновлення природного вигодовування. На відміну від прикорму докорм треба давати тільки після прикладання дитини до груді. Це особливо важливо, бо акт смоктання є одним із засобів, які підвищують секрецію молока.

Призначаючи змішане вигодовування, підраховують добову і разову потребу в грудному молоці. Калорійність їжі збільшують на 5-10%. Час і кількість годувань залишаються такими самими як і при природному вигодовуванні. Кількість молока, якої не вистачає, поповнюють адаптованим сумішами.

При змішаному вигодовуванні докорм найкраще давати з ложки або з пляшечки, на яку надівають соску з невеликим отвором, бо інакше дитина перестає брати груди.

При змішаному вигодовуванні треба своєчасно (на 2 тижні раніше, ніж при природному). Проводити корекцію харчування; фруктові, овочеві і ягідні соки, риб'ячий жир і олію, яєчний жовток, гомогенізовані овочі і фрукти. Прикорм починають на 1 місяць раніше, тобто з 4 міс. віку.

Своєчасний контроль за станом дитини і наростанням маси її тіла дає змогу забезпечити правильний розвиток дитини і при змішаному вигодовуванні.

^ ШТУЧНЕ ВИГОДОВУВАННЯ

Вигодовування дитини першого півріччя життя без грудного молока або коли в матері його є тільки 20% добової потреби за допомогою адаптованих сумішей називається штучним. Приступити до штучного вигодовування дозволяється тільки в тому разі, коли в матері зовсім немає молока або коли виникли причини, що перешкоджають годуванню груддю. Загальна калорійність їжі повинна бути на 10-15% вищою, бо вона засвоюється гірше, ніж при грудному вигодовуванні.

Корекція харчування при штучному вигодовуванні призначається з кінця першого місяця, а прикорм - з 5 міс. Порядок і правила введення нових видів їжі такі самі, як і при інших видах вигодовування. При штучному вигодовуванні дитину з 5 міс. треба годувати з більшими інтервалами між годуваннями (5 раз на добу), бо чужорідна їжа довше перетравлюється.

При штучному вигодовуванні треба додержуватись деяких простих, але обов'язкових правил:

- їжу підігрівають до 36-37 єС, гумову соску, яку надівають на пляшечку стерилізують перед кожним годуванням. Зберігати соски потрібно в спеціальній посудині.

- під час годування дитину треба тримати на колінах. При цьому стежать, щоб шийка пляшечки під час годування була весь час заповнена, а розмір отвору в сосці повинен бути таким, щоб харчова суміш із пляшечки витікала краплинами.

Для приготування молочних сумішей для штучного вигодовування найчастіше використовується коров'яче молоко, яке мусить відповідати ряду вимог: мати не менше 35 г/л жиру, не менше 40-45 г/л цукру та кислотність не більше 20 по Тернеру. Загальна кількість бактерій не повинна перевищувати 50 тис./мл, а титр кишкової палички не більше 1:10. Таке молоко носить назву ГАРАНТИЙНОГО.

Всі суміші, що використовуються для штучного вигодовування, діляться на дві групи: І - неадаптовані (з коров'ячого молока та його розведення), II - адаптовані (за складом наближені до жіночого молока).

При змішаному і штучному вигодовуванні дітей краще користуватися сухими сумішами "Малютка" і "Малыш", які за своїм складом наближаються до жіночого молока, смачні, добре засвоюються організмом. Після спеціальної технічної обробки білки коров'ячого молока видозмінюються, що полегшує перетравлювання їх у шлунку дитини. До суміші додають рафіновану олію, що містить ненасичені жирні кислоти, які мають велике значення для ростучого організму дитини. Відомо, що ненасичені жирні кислоти в організмі не утворюються, а надходять тільки з їжею. У грудному молоці їх є досить, тоді як у коров'ячому зовсім немає. Ось чому суміші "Малютка" і "Малыш" дуже корисні для налагоджування правильного обміну речовин в організмі дитини. Суміші містять також спеціальний цукор (солодовий екстракт), який сприяє росту в кишечнику корисних мікробів, збагачені мінеральними речовинами, залізом, вітамінами А, Д, Е, С, РР, В6 у тих же кількостях, що і в жіночому молоці. Співвідношення білків, жирів і вуглеводів у суміші наближається до еталону жіночого молока, що сприяє кращому засвоєнню поживних речовин.

Для приготування суміші беруть 15г порошку і розводять у 100 мл теплої води потім кип'ятять 3 хв., весь час помішуючи. Після охолодження суміш готова до вжитку. Готувати суміш треба безпосередньо перед годуванням дитини.

Суміш "Малютка" призначена дітям від народження до 2 міс. віку, а суміш "Мальїш" у віці від 2 міс. до 1 року.

^ КЛАСИФІКАЦІЯ СУМІШЕЙ ДЛЯ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ:

І група - НЕАДАПТОВАНІ суміші:

Солодкі: Крепиш, Здоров'я, Сонечко, іонітне молоко, нативні суміші з розведень коров'ячого молока /суміш А,Б,В/

КИСЛОМОЛОЧНІ: кефір та його розведення, ацидофільне молоко, пропіоново-ацидофільне молоко /ЛАМ/, Біолакт, Нарине, Балдирган, Балбобек II група - АДАПТОВАНІ суміші:

Солодкі: Малютка, Малыш, Деталакт, Віталакт, Бона, Семілак, Пілті, Тутелі, Нутрілон, Беба, Пребеба, Бонаміл

Найчастіше вживаються для дитячого годування дітей першого року життя АДАПТОВАНІ СОЛОДКІ СУМІШІ, які в свою чергу поділяються на 2 підгрупи:

1 підгрупа /в залежності від методу приготування/:

а/ суміші, які потребують варки - Малютка та Малиш

б/ швидкорозчинні суміші: Бона, Пілті, Беба, Віталакт, Семілак і всі інші адаптовані

2 підгрупа /в залежності від віку дитини/:

Асортимент адаптованих сумішей для природного та штучного вигодовування дітей 1 року життя

І - початкові суміші для дітей перших місяців життя (від 0 до 3 міс.), недоношених та дітей з вагою при народженні нижче 2000,0 г:

Малютки, Пре-Пілті, Рге-ВеЬа, Хіпп-Рге, Ненотал, Алпрем, Пре Семп протеін мінерал.

II - основні суміші для дітей від 0-6 міс:

Формула-1, Беба-1, Хіпп-1, Семпер Бебі-1.

III - наступні суміші для дітей від 6-12 міс:

Нутрілон-2, Формула-2, Хіпп-2, НАН з біфідобактеріями, Семпер Бебі-2, "Малыш" (рисовий, гречаний, толокняний).

IV - універсальні суміші для дітей від народження до 1 року:

Нутрилон, Формула, Пілті, ВеЬа, НАН, Нестожен, Віталак, Семілак, Віталакт-М.

Слід також користуватися спеціальними дитячими консервами, овочевими, плодовими і ягідними пюре та пастами.

Відкривати банки і підігрівати блюда слід безпосередньо перед годуванням згідно з інструкцією.

Застосування сумішей і консервів, додержання режиму годування сприяє задовільному розвитку дитини і при штучному вигодовуванні.

При змішаному та штучному вигодовуванні потреба білку залежить від повноцінності складу молочних сумішей. При використанні адаптованих молочних сумішей вона складає З г при змішаному вигодовуванні і 3,5 при штучному. При використанні неадаптованих сумішей потреба білка відповідно підвищується до 3,5-4 г/кг МТ на добу. Після введення прикорму потреба білка складає при змішаному годуванні 3-3,5 г/кг, при штучному - 3,5 - 4 г/кг МТ на добу.

Потреба в жирі міняється з віком дитини і не залежить від способу вигодовування (7-6-6 - 5,5 г/кг). Потреба у вуглеводах однакова при всіх способах вигодовування і складає 12-14 г/кг МТ.

^ КИСЛОМОЛОЧНІ СУМІШІ

Поряд з прісними застосовують КИСЛОМОЛОЧНІ суміші - ацидофільне молоко, біолакт, ПАМ, кефір та його розведення з відварами та цукровим сиропом. Кислі суміші мають безперечні переваги над прісними. Білок казеїн зсідається ніжними пластівцями. Кисле середовище не сприятливе для патогенної кишкової флори, а молочно кисла закваска збагачує молоко на вітаміни гр. В.

Кисла реакція сумішей сприяє підвищенню засвоювання жирів і вуглеводів. Молочнокислі бактерії (ацедофільна паличка та ін.) згубно впливають на патогенні мікроорганізми. Під їх впливом знижується частота проявів ексудативного діатезу, підвищується опірність організму до інфекцій і місцевий імунітет, затримується ріст мікроорганізмів, які викликають бродильні та гнилісні процеси в кишківнику, стримують розвиток дісбактеріозу. Кислі суміші є добрим подразником підшлункової залози, що дуже важливо для дітей грудного віку. Дітям раннього віку рекомендується давати кефір. Незбираний кефір призначають дітям при змішаному вигодовуванні з 4-5 міс. віку. Проте слід зауважити, що вживання молочнокислих сумішей у великій кількості може викликати накопичення кислих радикалів, підвищення екскреції аміаку та солей (від'ємний баланс Са та ін.), що свідчить про напруження процесів обміну.

^ 3.3. Рекомендована література

Навчальна:

Основна:

  1. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. С.-Петербург: 2000. -С.98-162, 207, 214-215, 827-874.

  2. Медицина дитинства (За ред. П.С.Мощича. Київ: 3доров'я, 1994. - т.1. -С.148-167.

  3. Нутріціологія дитячого віку / за ред. Ю.М.Нечитайла. – Вид. 3-те, переробл. Та допов. – Чернівці, видавництво БДМУ, 2008. – 208 с., іл.

Додаткова:

  1. Наказ № 149 від 20.03.2008 «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років».

^ 3.4. Матеріали для самоконтролю:

Контрольні запитання по темі:

1. Типи травлення у дітей.

2. Склад молозива, перехідного та зрілого грудного молока.

3. Профілактика і лікування гіпогалактії.

4. Потреби дітей першого року життя в харчових інгредієнтах.

5. Корекція харчування дітей першого року життя.

6. Прикорм, порядок та правила його введення.

7. Сучасні штучні суміші та їх класифікація

8. Особливості складання меню для дітей першого року життя при різних видах вигодовування.

^ 4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи :

4.1. Студент повинен знати: загальні підходи до оцінки стану здоров'я дітей;

групи здоров'я; сутність валеологічного підходу при оцінці здоров'я дітей;

особливості огляду дітей різних вікових груп; послідовність загального огляду та показники, що визначаються.

Студент повинен вміти: оцінити загальний стан здоров'я дитини, визначити групу здоров'я, провести загальний огляд дітей в залежності від віку.

4.2. Професійні алгоритми для оволодіння вміннями та навичками – додається.

4.3. Навчальні задачі, тести 3 рівня, довідкові матеріали додаються.

5. Матеріали для післяаудиторної самостійної роботи - додається.


Підготував методичну вказівку

доцент, к.мед.н. Безрук В.В.


Рецензія позитивна

доцент, к.мед.н. Шкробанець І.Д.

Схожі:

Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconМiнiстерство охорони здоров'я україни буковинський державний медичний університет кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб
Державний випускний іспит з дитячих хвороб з дитячими інфекційними хворобами – XII семестр
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Неревматичні ураження серцево-судинної системи у дітей. Діагностика. Диференційна діагностика. Використання інструментальних методів...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Поняття про здоровя дітей. Критерії його оцінки, групи здоровя. Диспансеризація дітей разного віку. Методологія побудови діагнозу...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Цнс, кишкових інфекціях. Захворюваність пневмонії підвищується в період епідемії грипу в холодну пору року, спостерігаються також...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Захворювання шлунково-кишкового тракту у дітей неінфекційного ґенезу. Диференційна діагностика органічних та функціональних захворювань....
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Одна з перших процедур, що відбувається після народження нової людини це оцінка її неврологічного статусу І, відповідно, стану нервової...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
У 10-20% хворих на інфекцію свш локалізувати рівень ураження не вдається. При рецидивах гострої сечової інфекції та хронічному перебігу...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Одна з перших процедур, що відбувається після народження нової людини це її антропометричне дослідження. Найбільш серйозні захворювання...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Порушення діяльності ендокринних залоз призводить нерідко до різких змін в обміні речовин, що в свою чергу є причиною серйозних захворювань...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Особливо це необхідно для дитячого організму. Харчування дітей це процес позаутробного дозрівання дитини І процес виховання. Враховуючи...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи