Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб icon

Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб




Скачати 182.38 Kb.
НазваБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Дата24.06.2012
Розмір182.38 Kb.
ТипДокументи




Буковинський державний медичний університет

Кафедра пропедевтики дитячих хвороб



„ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

„__” ______________ 20 р.

протокол № _______

Зав. кафедри, професор

____________ Ю.М. Нечитайло






Методична вказівка для організації самостійної роботи студентів

„ЗАХВОРЮВАННЯ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ У ДІТЕЙ НЕІНФЕКЦІЙНОГО ҐЕНЕЗУ. ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ОРГАНІЧНИХ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ. МЕТОДОЛОГІЯ ПОСТАНОВКИ ДІАГНОЗУ. ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ДІАГНОЗ. СУЧАСНЕ ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ. ОСНОВНІ ГРУПИ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ ТА ЗАСОБИ НЕМЕДИКАМЕНТОЗНОГО ЛІКУВАННЯ






Навчальний предмет:

„Дитячі хвороби

з дитячими інфекційними хворобами”

Курс 6

Факультет медичний № 2

Спеціальність „Лікувальна справа”

Кількість навчальних годин – 5

Методичну вказівку склав

доцент кафедри,

к.мед.н. Безрук В.В.



Чернівці 2008

^ 1. Актуальність теми: За останні роки розповсюдженість хронічної патології органів травлення серед дітей значно збільшилась. Захворювання кишечнику лишаються серйозною медико-соціальною проблемою, що пов'язано з діагностичними труднощами та негативним впливом цих захворювань на ріст і розвиток дитини. Ось чому проблема вчасної діагностики та лікування хронічних ентеритів та ентероколітів в педіатрії є актуальної та вимагає вивчення диференціального підходу до них.

^ 2. Навчальні цілі заняття:

1. Вдосконалити знання про анатомо-фізіологічні особливості травної системи у дітей (?=1);

2. Вдосконалити уявлення про механізми різних видів травлення та патогенез їх порушень (?=1);

3. Знати класифікацію та клінічні синдроми захворювань з хронічною діареєю (?=2);

4. Знати сучасні методи діагностики захворювань з хронічною діареєю (?=2);

5. Удосконалити вміння диференційної діагностики вищевказаних захворювань (?=3);

6. Вміти призначити диференційоване лікування в залежності від виду порушення процесу травлення у дітей (?=3);

^ 3. Цілі розвитку особистості:

1. Розвинути уявлення про анатомо-фізіологічні особливості органів шлунково-кишкового тракту та механізми травлення у дітей різного віку;

2. Оволодіти вміннями встановлення психологічного контакту з батьками та близькими родичами дітей при збиранні анамнезу хвороби та життя;

3. Визначити у субординаторів рівень теоретичних та практичних знань щодо диференціальної діагностики різних нозологічних форм захворювань кишківнику як спадкового, так і набутого ґенезу.

4. Вміти виявити та прогнозувати наслідки неправильної або несвоєчасної діагностики захворювань, що перебігають з синдромом хронічної діареї та їх ускладнення.

^ 3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи:

3.1. Базові знання, вміння, навички (міждисциплінарна інтеграція)


Дисципліни

Знати

Вміти

1. Попередні дисципліни (нормальна фізіологія, пропедевтика дитячих хвороб, факультетська педіатрія, госпітальна педіатрія)

Механізми різних видів травлення, анатомо-фізіологічні особливості системи травлення у дітей, патогенетичні механізми порушення процесу травлення у дітей раннього віку, клінічну картину, сучасні методи діагностики та лікування ферментопатій шлунково-кишкового тракту у дітей та захворювань з синдромом мальабсорбції

Проводити диференціальну діагностику захворювань, що і перебігають з синдромом хронічної діареї та призначати диференційоване лікування в залежності і від виду порушення процесу травлення у дітей

2. Внутрішньо-предметна інтеграція (теми: "Гострі розлади травлення у дітей раннього віку", "Функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту у дітей", "Хронічний неспецифічний ентерит та коліт у дітей")

Критерії діагностики функціональних та органічних захворювань шлунково-кишкового тракту у дітей різного віку.

Провести клінічне обстеження дитини з хронічним захворюванням шлунково-кишкового тракту. Вміти складати алгоритм диференційної діагностики

захворювання з синдромом мальабсорбції. Оцінити важкість стану хворої дитини.


^ 3.2. Зміст заняття:

Питома вага патології тонкої кишки складає біля 8% в загальній структурі гастроентерологічних захворювань і лишається в середньому стабільною, без чіткої тенденції до зниження.

Найбільш частими формами спадкове обумовленої патології є целіакія, дисахаридазна недостатність, змішана та кишкова форми муковісцидоза, непереносимість фруктози, синдром Швахмана-Даймонда, ентеропатичний акродерматит, кишкова лімфангіектазія. До набутих захворювань тонкої кишки відносяться затяжний і хронічний ентерит постінфекційної, алергічної, пострезекційної та інших патологій.

При хронічній патології тонкого кишківника рано виникають порушення білково-амінокислотного, ліпідного, мінерального метаболізму. Особливо чітко це простежується у дітей молодшого віку, що негативно відображується на морфо-функціональному дозріванні організму в цілому.

Розлади білкового обміну дефіцитного характеру проявляються перш за все прогресуючою втратою маси тіла з розвитком дистрофії по типу гіпотрофії різного ступеня (І, II, III). Хронічні розлади харчування виявляються у хворих з набутою патологією (хронічний ентерит) та у дітей із спадковими захворюваннями (целіакія, муковісцидоз).

Біохімічними критеріями білкового дисбалансу є гіпопротеїн- та гіпоальбумінемія у поєднанні з дисаміноацидемією. Різке зниження вмісту загального білку в сироватці крові (нижче 30-40 г/л) супроводжується появою гіпопротеїнемічних набряків, які нерідко трактуються лікарями як ознака захворювань нирок, серцево-судинної системи.

Зниження маси тіла у дітей, хворих на муковісцидоз, целіакію, особливо завдяки пізній постановці діагнозу та неадекватній терапії, як правило, поєднується з відставанням у зрості (ознака тривалого дефіциту харчування). Такі діти за фізичним розвитком звичайно відстають від своїх ровесників на 2-3 роки. Це свідчить про важливість проведення оцінки антропометричних показників розвитку дитини для правильної трактовки діагнозу за конкретними нозологічними формами.

Клініко-лабораторні ознаки порушення ліпідного обміну виникають рано і відрізняються стійкістю. Про порушення метаболізму ліпідів свідчить стеаторея, яка максимально виражена в гострій фазі захворювання. Стеаторея спостерігається звичайно у кожної третьої дитини, хворої на хронічний ентерит, і практично у всіх дітей з целіакією та муковісцидозом. У ліпідному складі сироватки крові виявляється зниження вмісту загальних ліпідів, холестерину в поєднанні з дисацидемією за рахунок зниження сумарної кількості насичених та поліненасичених (переважно пальмітинової і арахідонової) жирних кислот. Спостерігається тісний взаємозв'язок показників жирно-кислотного спектру ліпідів сироватки крові із ступенем важкості синдрому мальабсорбції.

Порушення обміну вуглеводів при легкому перебігу захворювання звичайно виражені в меншому ступені. При середньо важком і важком ураженні кишківнику знижується гідроліз вуглеводів в результаті пошкодження ферментів. Найбільш часто діагностується вторинна лактазна недостатність, рідше - сахаразна.

Мінеральний дисбаланс при даних патологіях проявляється у порушенні обміну фосфора, кальція, калія, натрія, заліза. Кліничними проявами їх зниженої абсорбції є підвищена збудливість, болі у м'язах, анемія, остеопороз. В ряді випадках спостерігається розвиток судомного синдрому, «немотивованих» переломів кісток, виражених рахітичних змін грудної клітки та кінцівок, що часто розцінюється лікарями як епісиндром, рахітоподібне захворювання.

Вивчення мікронутрієнтних констант інтестінальної мальабсорбції (цинк, рібофлавін, пірідоксін) виявляє патогенетичне значимий дефіцит цинку в організмі хворих целіакією і хронічним ентеритом, а саме в сироватці крові, жовчі, панкреатичному соці, слині. Ступінь зниження рівня цього мікроелементу знаходиться у прямій залежності від важкості і фази захворювання, порушення функціонального стану кишківнику і морфологічних змін його слизової оболонки. У хворих дітей також спостерігається дефіцит піридоксину та рибофлавіну, які приймають безпосередню участь в синтезі гемоглобіну, білковому, енергетичному обміні, імунологічному захисті. Клінічними ознаками недостатності цих вітамінів є явища хейлозу, себорейного дерматиту, глоситу, ангулярного стоматиту, блефариту, які відмічаються майже у всіх хворих целіакією та у більше половини хворих на хронічний ентерит. Недостатня забезпеченість хворих дітей вітамінами групи В має як екзогенний (виключення з раціону продуктів, багатих джерелами піридоксину і рибофлавіну, - злакових, молока і молочних продуктів), так і ендогенний (зниження вітамінсинтезуючої функції кишкової флори у зв'язку з розвитком дисбіотичного стану) характер.

При патології тонкого кишківнику порушення процесів травлення і всмоктування, зниження бар'єрної функції кишківнику (підвищення проникливості слизової оболонки), недостатність місцевих факторів захисту і наявності кишкового дисбактеріозу призводять до накопичення та поступлення в кров продуктів неповного гідролізу, ендотоксинів, з'являються ознаки ендогенної інтоксикації.

Маніфестація окремих симптомів ураження кишківнику (абдомінальний больовий, ентеритний синдроми), а також тривале збереження порушень всмоктувальної функції (проба з 0-ксилозою), низької лактазної активності, цинк дефіцитного стану, порушень кишкової флори у певній мірі пов'язані з наявністю супутньої патології підшлункової залози, гепато-біліарної системи, з порушенням дієти.

Таблиця 1

Диференційний діагноз між муковісцидозом та целіакією

Критерії

Целіакія

Муковісцидоз

Вік

переважно маленькі діти

від народження

Апетит

понижений

задовільний

Непереносимість сполук

глютен

жири, крохмаль

Зріст

нормальний або незначна затримка

відставання

Живіт

великий

великий

Анемія

часто

не визначається

Гідролабільність

виражена

не визначається

Блювота

спочатку часта, нападами

рідко

Випорожнення

Великий об’єм, рідкі, стеаторея, нападами

рідко великий об’єм, кашкоподібні, стеаторея, зловонні

Ферменти

зменшення кількості амілази

зменшення кількості амілази, ліпази, трипсину

Вміст NаСІ в потовому секреті

в нормі

підвищена концентрація

Рентгенологічне дослідження ОГК та черевної порожнини

в нормі рідинно-повітряні рівні

часті бронхоектази рідинно-повітряні рівні


^ 3.3 Рекомендована література

Навчальна:

Основна:

  1. Медицина дитинства / Белоусов Ю.В., Бережний В.В., Богомаз Т.О. та ін.; За ред. П.С.Мощича. - Київ. Здоров'я, 1995. - 760 с.

  2. Н.П.Шабалов. Детские болезни. - Санкт-Петербург: СОТИС, 1997. -С, 224-234,260-263.

  3. Шабалов Н.П. Детские болезни: Учебник. 5-е изд. В двух томах. Т. 1. -СПб: Питер, 2004. - 832 с.

  4. Шабалов Н.П. Неонатология. Учебник: В двух томах. Т. 2. - СПб: Специальная литература, 1996. - 505 с.

  5. Педиатрия: пер. с. англ. доп. // Гл. ред. Н.Н.Володин й др. - М.: ГЕОТАР, 1996.-С. 342-350.

Додаткова:

  1. Белоусов Ю.В. Гастрознтерология детского возраста. - Харьков: Консум,2000. -528 с: ил.

  2. Наказ № 471 від 10.08.2007 року «Про затвердження протоколів лікування дітей за спеціальністю «дитяча гастроентерологія»».

  3. Наказ № 354 від 09.07.2004 року «Про затвердження протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей.

  4. Пайков В.Л., Хацкель СБ., Эрман Л.В. Гастроэнтерология детского возраста в схемах и таблицах: Справочное руководство. - СПб: "Специальная литература", 1998. - 534 с.

^ 3.4. Матеріали для самоконтролю:

Контрольні запитання по темі:

1 .Класифікація захворювань, що перебігають з хронічним діарейним синдромом.

2.Розлади білково-амінокислотного обміну при патології тонкого кишківнику та їх клінічні і біохімічні критерії.

3.Клініко-лабораторні ознаки порушення ліпідного та вуглеводного обміну при хронічних захворюваннях тонкої кишки.

4. Порушення мінерального та вітамінного обмінів при патології кишківнику.

5. Диференційна діагностика муковісцидозу та целіакії.

^ 4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи :

4.1. Студент повинен знати: загальні підходи до оцінки стану здоров'я дітей;

групи здоров'я; сутність валеологічного підходу при оцінці здоров'я дітей;

особливості огляду дітей різних вікових груп; послідовність загального огляду та показники, що визначаються.

Студент повинен вміти: оцінити загальний стан здоров'я дитини, визначити групу здоров'я, провести загальний огляд дітей в залежності від віку.

^ 4.2. Професійні алгоритми для оволодіння вміннями та навичками – додається.

4.3. Навчальні задачі, тести 3 рівня, довідкові матеріали додаються.

Завдання для самоконтролю:

1. Секреція слини значно збільшується у дітей у віці:

1. період новонародженості

2. після року

3. з 3-5 років

4. після 5 років

5. 2-3 місяців*

2. До фізичних методів обстеження дигестивного тракту належить:

1. огляд живота, пальпація жовчного міхура, фракційне дослідження шлункового вмісту

2. рН-метрія, анамнез хвороби, пальцеве дослідження прямої кишки

3. пальпація живота, розширене копрологічне обстеження, УЗД

4. огляд живота, пальпація печінки, ендоскопічне обстеження

5. огляд слизових оболонок рота, огляд живота, перкусія шлунка, аускультація кишечника*

3. У нормальному мікробіоцинозі кишечника дітей першого півріччя домінуючими є:

1. лактобактерії та біфідобактерії *

2. ешеріхії та бактероїди

3. ентерококи та ешеріхії

4. стафілококи

5. цитробактер та клостридії

4. У дітей раннього віку в нормі печінка виходить з-під краю реберної дуги по правій середньо-ключичній лінії:

1. на 0,5-1 см

2. на 2-3 см *

3. на 4-5 см

4. на 6-7 см

5. не виступає

5. Блювання у новонародженої дитини, як правило, свідчить про:

1. вроджений пілоростеноз *

2. виразкову хворобу

3. хронічний гастродуоденіт

4. муковісцедоз

5. целіакію

6. При мікроскопічному дослідженні калу визначають:

1. крохмаль, забарвлення, жири

2. клітковину, жири, забарвлення, консистенцію

3. гній, кров, калове каміння, забарвлення, слиз

4. сторонні тіла, паразитарні елементи, слиз

5. м’язові волокна, жири, клітковину, слиз, еритроцити*

7. При синдромі „гострого живота” визначають позитивний синдром:

1. Грекова-Ортнера

2. Щоткіна-Блюмберга*

3. Лепене

4. Мерфі

5. Кера-Образцова

8. У новонароджених дітей:

1. слабо розвинений кардіальний відділ шлунку та добре розвинений пілоричний *

2. добре розвинені кардіальний та пілоричний відділи

3. добре розвинені дно шлунка та кардіальний відділ

4. добре розвинені дно шлунка та кут Гіса

5. погано розвинені дно шлунка та пілоричний відділ

9. Колоноскопія проводиться дітям при підозрі на:

1. виразковий коліт

2. хворобу Гіршкрунга

3. поліп кишечника

4. кишкову кровотечу

5. все перелічене*

10. Найбільш частою причиною гострого абдомінального болю у дітей є:

1. гострий апендецит *

2. гостра пневмонія

3. набутий пілороспазм

4. калькульозний холецестит

5. ниркова колька

11. Нормальні показники АлАТ у дітей:

1. 0,5-1,0 ммоль/л

2. 0,1-0,68 ммоль/л*

3. 0,9-1,2 ммоль/л

4. 0,5-4,0 ммоль /л

5. 3,48-21,0 ммоль/л

12. При вродженому пілоростенозі, як правило, блювання виникає у віці:

1. після 2 місяців

2. 2-3 тижня*

3. з перших днів життя

4. 1-1,5 місяців

5. 4-5 місяців

13. Характерні особливості калу при панкреатиті:

1. має зеленуватий колір, рідкий

2. жовтого кольору, багато слизу

3. за типом „малинового желе”

4. має сіруватий колір, блищить,великі об’єми *

5. золотистого кольору, має різкий гнилісний запах, збільшений в об’ємі

14. При підозрі на виразку шлунку дитині слід провести:

1. електрогастрографію

2. гастрофіброскопію*

3. колоноскопію

4. ректороманоскопію

5. оглядову ренгенографію

15. До методів дослідження екзокринної функції підшлункової залози належать:

1. проведення гормонального скринінгу, оцінка інсуліноутворюючої функції

2. ендоскопічна панкреатохолангіографія

3. термографія, сканування

4. солянокислий тест, секретиновий тест, дослідження калу, визначення активності трипсину в крові *

5. ультразвукове дослідження, рентгенологічне дослідження

16. Рентгеноплівковий тест використовується для діагностики:

1. холециститу

2. виразки шлунку

3. целіакії*

4. гепатитів

5. муковісцидозу

17. Болючість у дітей в точці Мак-Бернея свідчить про:

1. гострий апендецит*

2. гострий гастрит

3. гострий холецистит

4. гострий панкреатит

5. гострий гепатит

18. Глибока, методична, ковзна пальпація у дітей проводиться за методом:

1. Курлова

2. Грекова-Ортнера

3. Образцова-Стрижеско*

4. Мюсси-Георгієвського

5. Захар’їна-Геда

19. Пронос у дітей грудного віку найчастіше зустрічається при:

1. пухлинах кишечника

2. виразковій хворобі

3. спастичних колітах

4. функціональних розладах травлення*

5. хворобі Гіршпрунга

Задачі для самоконтролю.

Ситуаційна задача №1

Хлопчик 2 міс. Після того, як мати перевела дитину на коров’яче молоко, впродовж тижня вдома був пронос, лікування не отримував. Обєктивно: загальний стан тяжкий, температура тіла 36,0°С, під час огляду дитина лише слабко стогне, значно втратила у вазі, шкіра суха, блідо-сіра, «мармуровий» малюнок, кінцівки холодні, слизові сухі, очі запали, велике тім’ячко значно нижче кісток черепа, пункція периферичних вен значно утруднена. Тургор м’яких тканин та еластичність шкіри значно знижені, м’язова гіпотонія. Пульс 182 на хв., послаблений. АТ 60/10 мм рт ст. Тони серця глухі, чисті. ЧД 46 на хв. Над легенями ясне жорстке дихання, коробковий відтінок перкуторного звуку. Живіт м’який, помірно здутий, активна перистальтика. Випорожнення часті, водянисті, впродовж 8 год не сечився. Загальний аналіз крові: Нb 132 г/л, ер. 3,7 Т/л; КП -0,9; лейкоцити -10 Г/л; нейтрофіли: паличкоядерні - 9%, сегментоядерні - 43%; еозинофіли - 3%; лімфоцити - 42% моноцити -3%; ШЗЕ -17 мм/год.

Дайте відповіді на запитання:

1. Яка система уражена? Які патологічні симптоми, синдроми спостерігаються у дитини?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити пацієнту?

Ситуаційна задача №2

Новонароджений, друга доба життя. Інтенсивна жовтяниця з’явилася на кінець першої доби життя. З анамнезу відомо, що дитина від ІІ вагітності та пологів. Маса при народженні 4100г, довжина 54 см. Об’єктивно: загальний стан дитини середньої тяжкості. Шкіра чиста, жовтого кольору, відмічається іктеричність склер. Тонус м’язів та температура тіла нормальні. Велике тім’ячко не напружене, на рівні кісток черепа, розмірами 3х3 см. Рефлекси ковтання та смоктання виражені, рефлекси Бабкіна, Бабінського, Робінсона та Моро викликаються. Перкуторно над легенями легеневий звук, при аускультації вислуховується пуерильне дихання, частота дихання 42 на хв, пульс ритмічний 146 на хв, тони серця чисті. Живіт м’який, при пальпації неболючий. Печінка виступає на 3 см з-під ребрової дуги, селезінка - на 1 см. Пуповинний залишок у скобці підсихає. Група крові матері - 0 (І), резус-негативна, дитини - 0 (І), резус-позитивна. Загальний аналіз крові: Нb - 124 г/л, еритроцити - 4,0 Т/л, лейкоцити - 16,5 Г/л, паличкоядерні - 6%, сегментоядерні - 38%, еозинофіли - 2%, лімфоцити - 45%, моноцити - 9%, ШЗЕ - 4 мм/год. Аналіз сечі: питома щільність 1005, реакція слабокисла, білок - сліди, глюкоза - не виявлена, лейкоцити - 1-2 в полі зору, еритроцитів немає. Копрограма: консистенція кашкоподібна, колір коричневий, лейкоцити 2-3 в полі зору, харчові залишки в невеликій кількості, нейтральний жир в невеликій кількості. Білірубін загальний 440 мкМ/л, прямий - 15,0, непрямий - 425,0 мкМ/л. Загальний білок крові: 68,3 г/л.

Дайте відповіді на запитання:

1. Яка система уражена? Які патологічні симптоми, синдроми спостерігаються у дитини?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити пацієнту?
^

Ситуаційна задача №3


Дівчина 16 років, що тривалий час хворіє на цироз печінки, госпіталізована у стаціонар з приводу порушення нічного сну, агресивності, дезорієнтації у навколишній обстановці, сплутаності свідомості, що турбують впродовж 3 діб та виникли після тривалої ректальної кровотечі. Вербальний контакт утруднений. З роту солодкуватий запах. При огляді виражена жовтяничність шкіри та слизових, сухість шкіри, „судинні” зірочки, АТ 90/40 мм рт.ст. Пульс 104 на хв, ліва межа серця на 0,5 см досередини від середньоключичної лінії у V міжребер’ї, тони серця приглушені, ритмічні, чисті, над легенями ясний перкуторний звук, легеневе дихання аускультативно. Значне збільшення живота у об’ємі, виражена сітка підшкірних вен, печінка +7 см, край щільний, гострий, селезінка +3 см. Випорожнення іноді знебарвлені. Загальний аналіз крові: Hb 90 г/л, ер. 3,8 Т/л, лейкоцити 15 Г/л, нейтрофіли: паличкоядерні 14%, сегментоядерні 49%; еозинофіли 1%, лімфоцити 24%, моноцити 12%, ШЗЕ 18 мм/год. Кров: натрій 125 мМ/л, калій 3,5 мМ/л. АлАТ 40 Од/л, АсАТ 30 Од/л (в нормі до 20), альбумін крові 35 г/л, протромбіновий час 19 с, білірубін загальний 125 мкМ/л, кон’югований 84 мкМ/л.HbsAg+.

Дайте відповіді на запитання:

1. Яка система уражена? Які патологічні симптоми, синдроми спостерігаються у дитини?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити пацієнту?

Ситуаційна задача №4

Хлопчик 7 років. Скарги на блідість, слабкість, запаморочення, біль та тяжкість у підребер'ях. За тиждень до поступлення перехворів на грип. Об'єктивно: загальний стан дитини середньої тяжкості. Шкіра та видимі слизові бліді, з жовтаво-лимонним відтінком. Пульс 110 на хв, границі відносної серцевої тупості у межах вікової норми, при аускультації - ритмічні тони, ніжний систолічний шум на верхівці. Над легенями - ясний перкуторний звук, везикулярне дихання. Живіт при пальпації м'який, печінка на 2 см нижче реберної дуги по середньоключичній лінії, край гострий, м'яко-еластичної консистенції, селезінка щільна, болюча при пальпації, край на 4-5 см виступає з підребер’я. Стілець щоденно, інтенсивно забарвлений, без патологічних домішок, колір сечі насиченіший за звичайний. Загальний аналіз крові: Нb - 80 г/л, ер. - 3,0 Т/л, КП - 0,8, ретикулоцити - 20%, тромбоцити - 120 Г/л, лейкоцити - 10,6 Г/л, нейтрофіли: паличкоядерні - 11%, сегментоядерні - 59%; еозинофіли - 3%, лімфоцити - 20%, моноцити - 7%, ШЗЕ - 12 мм/год, Ht=0,22 л/л. Біохімічне дослідження крові: білірубін загальний - 43,5 мкМ/л, прямий - 3,6 мкМ/л, непрямий -39,9 мкМ/л, глюкоза- 4 мМ/л, загальний білок - 73,8 г/л. Загальний аналіз сечі - 30 мл, колір -інтенсивно-жовтий, питома вага- 1014, реакція - слабко-лужна, білок, цукор, білірубін - не знайдені, уробіліноїди - ++, епітелій плоский, лейкоцити - 1-2 у полі зору. Осмотична резистентність еритроцитів - мінімальна- 0,65 (норма - 0,40-0,44 % NaCl), максимальна - 0,26 (норма - 0,28-0,32 % NaCl). УЗД: печінка звичайних розмірів, у жовчному міхурі - вміст підвищеної ехогенності, дрібні конкременти, селезінка збільшених розмірів, паренхіма ущільнена.

Дайте відповіді на запитання:

1. Яка система уражена? Які патологічні симптоми, синдроми спостерігаються у дитини?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити пацієнту?

Ситуаційна задача №5

Хлопчик 9 років. Скарги на болі в епігастральній ділянці, вночі від болю дитина іноді прокидалась, при цьому у хлопчика спостерігалась гіперсалівація, періодично - нудота, здуття живота, що супроводжувалось відчуттям дискомфорту в епігастральній ділянці. Хворіє впродовж 2 міс, захворів навесні. Лікування не одержував. Обєктивно: температура тіла 36,2°С, частота дихання 42 на хв, пульс 132 на хв, АТ 80/50 мм рт.ст. Шкірні покриви чисті, бліді. Язик обкладений біля кореня білувато-жовтим нашаруванням, сухий. Живіт правильної форми, мякий. При пальпації пілородуоденальної зони спостерігається больова реакція. Печінка і селезінка не збільшені. Стілець нестійкий, останнім часом темного кольору. Під час огляду – дефекація, випорожнення у вигляді мелени. Загальний аналіз крові: Hb -90 г/л; еритроцити – 2,83 Т/л, КП – 0,95, ретикулоцити – 3%, нейтрофіли: паличкоядерні - 7%, сегментоядерні - 49%; еозинофіли-3%; лімфоцити-38%; моноцити - 3%; ШЗЕ - 12 мм/год. Загальний аналіз сечі - без патологічних відхилень. ЕКГ - варіант норми. В копрограмі - лейкоцити 5-6 в полі зору, позитивна реакція Грегерсена.

Дайте відповіді на запитання:

1. Яка система уражена? Які патологічні симптоми, синдроми спостерігаються у дитини?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити пацієнту?


5. Матеріали для після аудиторної самостійної роботи - додається.


Підготував методичну вказівку

доцент, к.мед.н. Безрук В.В.


Рецензія позитивна

доцент, к.мед.н. Попелюк Н.О.

Схожі:

Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconМiнiстерство охорони здоров'я україни буковинський державний медичний університет кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб
Державний випускний іспит з дитячих хвороб з дитячими інфекційними хворобами – XII семестр
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Неревматичні ураження серцево-судинної системи у дітей. Діагностика. Диференційна діагностика. Використання інструментальних методів...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Поняття про здоровя дітей. Критерії його оцінки, групи здоровя. Диспансеризація дітей разного віку. Методологія побудови діагнозу...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Цнс, кишкових інфекціях. Захворюваність пневмонії підвищується в період епідемії грипу в холодну пору року, спостерігаються також...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Одна з перших процедур, що відбувається після народження нової людини це оцінка її неврологічного статусу І, відповідно, стану нервової...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
У 10-20% хворих на інфекцію свш локалізувати рівень ураження не вдається. При рецидивах гострої сечової інфекції та хронічному перебігу...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Одна з перших процедур, що відбувається після народження нової людини це її антропометричне дослідження. Найбільш серйозні захворювання...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Порушення діяльності ендокринних залоз призводить нерідко до різких змін в обміні речовин, що в свою чергу є причиною серйозних захворювань...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Особливо це необхідно для дитячого організму. Харчування дітей це процес позаутробного дозрівання дитини І процес виховання. Враховуючи...
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб iconБуковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики дитячих хвороб
Особливо це необхідно для дитячого організму. Харчування дітей це процес позаутробного дозрівання дитини І процес виховання. Враховуючи...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи