“Затверджено” icon

“Затверджено”




Назва“Затверджено”
Сторінка1/6
Дата28.07.2012
Розмір0.78 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет


Затверджено”


на методичній нараді

кафедри пропедевтики дитячих хвороб

Завідувач кафедри


професор ____________ Нечитайло Ю.М.

“___” ___________ 2010 р.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

студентам 6 курсу спеціальність «Лікувальна справа»

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Модуль 5. ПЕДІАТРІЯ.

Змістовий модуль 17. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів травлення у дітей.

^ Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.

Тема заняття № 45

Диференційна діагностика функціональних та органічних захворювань шлунку та кишківника у дітей.


Навчальна дисципліна:

«Педіатрія, дитячі інфекції»

6 курс

спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»

Кількість годин – 5


Методичну розробку склав:

доцент Попелюк Н.О.


Чернівці – 2010

^ 1. Актуальність теми: Захворювання органів травлення в дітей з урахуванням їх розповсюдженості, особливостей клінічного перебігу, ранньої маніфестації та високого ризику ранньої інвалідизації створюють серйозну медико-соціальну проблему. В останні роки хвороби шлунково-кишкового тракту вийшли на друге місце за частотою серед захворювань дитячого віку.

Серед хронічних захворювань дигестивного тракту в дітей основне місце посідають ураження гастродуоденальної зони. У зв׳язку з чим дитяча гастроентерологія стала одним з найбільш актуальних напрямків педіатрії.

^ 2. Тривалість заняття: 6,5 год.

3. Навчальна мета (конкретні цілі):

  • визначати різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань системи травлення у дітей

  • визначати тактику ведення хворого при найбільш поширених захворюваннях системи травлення у дітей

  • демонструвати вміння ведення медичної документації хворих дітей з патологією системи травлення

  • планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при найбільш поширених захворюваннях системи травлення

  • проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при найбільш поширених захворюваннях системи травлення

  • ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при невідкладних станах, зумовлених захворюваннями системи травлення у дітей

^ 4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

  1. Анатомія людини.

  2. Гістологія.

  3. Фізіологія.

  4. Патологічна анатомія.

  5. Патологічна фізіологія.

  6. Променева діагностика.

  7. Догляд за хворими.

  8. Пропедевтична педіатрія.

  9. Педіатрія.

Знати будову та функції органів травної системи, патологічну анатомію та фізіологію травної системи, правила догляду за дітьми із захворюваннями органів травної системи, правила медичної етики та деонтології.

Оцінити зміни функціонування органів травної системи, що свідчать про порушення стану дитини, проводити об'єктивне обстеження хворої дитини для виявлення симптомів та синдромів, що свідчать про ураження органів травної системи та стан важкості дитини.

Проводити підготовку дітей до інструментальних, функціональних та лабораторних методів дослідження органів травної системи

Вміти проводити інтерпретації результатів додаткових методів діагностики органів травної системи, доглядати за дитиною із захворюваннями органів дигестивного тракту.

^ 5. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

5.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

Послідовність глибокої пальпації за Образцовим-Стражеско:

Сигмовидна кишка, сліпа з апендикулярним відростком, ілеоцекальний кут та термінальний відділ тонкої, висхідний та нисхідний відділ товстої к-ки, шлунок, поперечно-ободова к-ка, печінка, селезінка, ДПК, підшлункова залоза.

„Синдром гострого живота”

Симптомокомплекс при пошкодженнях та захворюваннях органів черевної порожнини та заочеревинного простору.

Виразка шлунку

гостра ерозія шлунка, виразка пілоричної частини, виразка шлунка

Виразка дванадцятипалої кишки

гостра ерозія дванадцятипалої кишки, виразка дванадцятипалої кишки, виразка постпілоричної частини.

Мальдигестія

Порушення перетравлювання

Мальабсорбція

Порушення всмоктування

Дискінезія

Порушення моторики

Дизбіоз, дизбактеріоз

Порушення стану иікрофлори


5.2. Теоретичні питання до заняття:

  1. Провідні клінічні симптоми та синдроми при функціональних та органічних захворюваннях шлунку та кишківника у дітей ( функціональній диспепсії, синдромі подразненого кишківника, функціональному закрепі, рефлюксній хворобі, гастритах, виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки, дісахарідазній недостатності, ексудативній ентеропатії, целіакії, муковісцидозі, хворобі Крона, неспецифічному виразковому коліті).

  2. Клінічні варіанти перебігу виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, неспецифічного виразкового коліту. Тактика ведення дітей при функціональних та органічних захворюваннях шлунку та кишківника.

  3. Діагностика ускладненого перебігу виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки у дітей, тактика лікаря загальної практики, надання невідкладної допомоги.

  4. Клініко - інструментальні дослідження та диференціальна діагностика диспептичного, абдомінального больового синдрому, та синдрому порушення кишкового всмоктування у дітей.

  5. Профілактика функціональних та органічних захворювань шлунку та кишківника у дітей

5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

  1. . Клінічне обстеження дитини з ураженням органів травної системи.

  2. Оцінка загального стану хворої дитини.

  3. Виявлення симптомів та синдромів ураження органів травної системи.

  4. Інтерпретація результатів додаткових методів дослідження органів травної системи.

  5. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань травної системи у дітей.

  6. Тактика ведення хворої дитини при функціональних та органічних захворюваннях травної системи та їх ускладненнях.

  7. Надання невідкладної допомоги при ускладненому перебігу виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки у дітей.


Зміст теми:

Шифр за МКХ-10:

[K00 K14] Хвороби порожнини рота, слинних залоз та щелеп

[K20 K31] Хвороби стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки

K.20. Езофагiт

K.21. Гастро-езофагеальний рефлюкс

K.21.0 Гастро-езофагеальний рефлюкс с езофагiтом

K.21.9 Гастро-езофагеальний рефлюкс без езофагiта

K.22. Iншi хвороби стравоходу

K.22.0 Ахалазiя кардiальної частини шлунку

K.22.1 Виразка стравоходу

K.22.2 Непрохiднiсть стравоходу

K.22.3 Перфорацiя стравоходу

K.22.4 Дискiнезiя стравоходу

K.22.5 Дивертикул стравоходу набутий

K.22.6 Шлунково-стравохiдний розривно-геморагiчний синдром

K.22.8 Iншi уточненi хвороби стравоходу

K.22.9 Хвороба стравоходу неуточнена

K.23. Ураження стравоходу при хворобах, класифiкованих в iнших рубриках

K.23.0 Туберкульозний езофагiт

K.23.1 Розширення стравоходу при хворобi Шагаса

K.23.8 Ураження стравоходу при хворобах, класифiкованих в iнших рубриках

K.25. Виразка шлунку

K.25.0 Виразкова хвороба шлунка гостра з кровотечею

K.25.1 Виразкова хвороба шлунка гостра з перфорацiєю

K.25.2 Виразкова хвороба шлунка гостра з кровотечею та перфорацiєю

K.25.3 Гостра (симптоматична) виразка шлунка

K.25.4 Виразкова хвороба шлунка хронiчна або неуточнена з кровотечею

K.25.5 Виразкова хвороба шлунка з перфорацiєю

K.25.6 Виразкова хвороба шлунка хронiчна або неуточнена з кровотечею та перфорацiєю

K.25.7 Виразкова хвороба шлунка хронiчна або неуточнена без кровотечi та перфорацiї

K.25.8 Виразкова хвороба шлунка неуточнена як гостра або хронічна без кровотечі або перфорації

K.26. Виразка дванадцятипалої кишки

K.26.0 Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки гостра з кровотечею

K.26.1 Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки гостра з перфорацiєю

K.26.2 Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки гостра з кровотечею та перфорацiєю

K.26.3 Гостра виразка дванадцятипалої кишки

K.26.4 Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки хронична або неуточнена з кровотечею

K.26.5 Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки хронична або неуточнена з перфорацiєю

K.26.6 Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки хронична або неуточнена з кровотечею та перфорацією

K.26.7 Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки хронична без кровотечi або перфорації

K.27. Пептична виразка

K.27.0 Пептична виразка анастомозу гостра з кровотечею

K.27.1 Пептична виразка анастомозу гостра з перфорацією

K.27.2 Пептична виразка анастомозу гостра з кровотечею та перфорацією

K.27.3 Пептична виразка анастомозу гостра без кровотечi та перфорації

K.27.4 Пептична виразка анастомозу хронiчна або неуточнена з кровотечею

K.27.5 Пептична виразка анастомозу хронiчна або неуточнена з перфорацією

K.27.6 Пептична виразка анастомозу хронiчна або неуточнена з кровотечею та перфорацією

K.27.7 Пептична виразка анастомозу хронiчна або неуточнена без кровотечi та перфорації

K.28. Рецидивна виразка дванадцятипалої кишки пiсля СПВ

K.28.0 Гастроєюнальна виразка гостра з кровотечею

K.28.1 Гастроєюнальна виразка гостра з перфорацією

K.28.2 Гастроєюнальна виразка гостра з кровотечею та перфорацією

K.28.3 Гастроєюнальна виразка гостра без кровотечi та перфорації

K.28.4 Гастроєюнальна виразка хронiчна або неуточнена з кровотечею

K.28.5 Гастроєюнальна виразка хронiчна або неуточнена з перфорацією

K.28.6 Гастроєюнальна виразка хронiчна або неуточнена з кровотечею та перфорацією

K.28.7 Гастроєюнальна виразка хронiчна або неуточнена без кровотечi та перфорації

K.29. Гастрит та дуоденіт

K.29.0 Гострий геморагiчний гастрит

K.29.1 Iншi гострi гастрити

K.29.2 Алкогольний гастрит

K.29.3 Хронiчний неатрофiчний гастрит

K.29.4 Хронiчний атрофiчний гастрит

K.29.5 Гiпертрофiчний гастрит, неуточнений

K.29.6 Iнший гастрит

K.29.7 Гастрит неуточнений

K.29.8 Дуоденіт

K.29.9 Гастродуоденiт неуточнений

K.30. Диспепсiя

K.31. Iншi хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки

K.31.0 Гостре розширення шлунку

K.31.1 Гастростаз

K.31.2 Стриктура у виглядi пiскового годинника та стеноз шлунку

K.31.3 Пiлороспазм, не класифiкований в iнших рубриках

K.31.4 Дивертикул шлунку

K.31.5 Непрохiднiсть дванадцятипалої кишки

K.31.6 Нориця шлунка та дванадцятипалої кишки

K.31.8 Артерiо-мезентерiальна хронiчна непрохiднiсть дванадцятипалої кишки

K.31.9 Хвороба шлунку та ДПК, неуточнена

K.34.0 Демпiнг-синдром

K.34.2 Рубцова деформацiя та звуження анастомозу

K.34.3 Постваготомічна дiарея

K.34.4 Гастроплегiя пiсля ваготомiї

[K35 K38] Хвороби апендикса

K.35. Гострий апендицит

K.35.0 Гострий апендицит з перитонiтом

K.35.1 Гострий апендицит з перитонеальним абсцесом

K.35.9 Гострий апендицит, неуточнений

K.36. Хронiчний апендицит

K.37. Неуточнений апендицит

K.38. Iншi хвороби апендикса

K.38.0 Гiперплазiя апендикса

K.38.1 Апендикулярнi конкременти

K.38.2 Дивертикул апендикса

K.38.3 Фiстула апендикса

K.38.8 Iншi уточненi хвороби апендикса

K.38.9 Хвороба апендикса, неуточнена

[K40 K46] Грижi

[K50 K52] Неiнфекцiйний ентерит та коліт

K.50. Хвороба Крона (регiонарний ентерит)

K.50.0 Хвороба Крона тонкої кишки

K.50.1 Хвороба Крона товстої кишки

K.50.8 Iншi хвороби Kрона

K.50.9 Хвороба Крона неуточнена

K.51. Виразковий колiт

K.51.0 Виразковий хронiчний ентероколiт

K.51.1 Виразковий хронiчний iлеоколiт

K.51.2 Виразковий хронiчний проктит

K.51.3 Виразковий хронiчний ректосигмоїдит

K.51.4 Псевдополiпоз ободової кишки

K.51.5 Слизовий проктоколiт

K.51.8 Iнший виразковий колiт

K.51.9 Виразковий колiт, неуточнений

K.52. Хронiчний колiт

K.52.0 Радiацiйний гастроентерит та колiт

K.52.1 Токсичний гастроентерит та колiт

K.52.2 Алергiчний та алiментарний гастроентерит i колiт

K.52.8 Iнший уточнений неiнфкекцiйний гастроентерит та колiт

K.52.9 Неiнфекцiйний хронiчний ентероколiт неуточнений

[K55 K63] Iншi хвороби кишок

K.55. Судиннi хвороби кишечника

K.55.0 Гострi судиннi хвороби кишок

K.55.1 Хронiчна абдомiнальна iшемiя

K.55.2 Ангiодисплазiя ободової кишки

K.55.8 Iншi судиннi хвороби кишечнику

K.55.9 Cудинні хвороби кишечника неуточнені

K.56. Гостра кишкова непрохiднiсть

K.56.0 Паралiтичний iлеус

K.56.1 Iнвагiнацiя

K.56.2 Заворот кишок

K.56.3 Жовчнокам`яна непрохiднiсть кишок

K.56.4 Iншi види закупорки кишок

K.56.5 Кишковi спайки (зрощення) з непрохiднiстю

K.56.6 Iнша неуточнена кишкова непрохiднiсть

K.56.7 Iлеус неуточнений

K.57. Дивертикулярна хвороба кишок

K.57.0 Дивертикулярна хвороба тонкого кишечника з перфорацiєю та абсцесом

K.57.1 Дивертикулярна хвороба тонкого кишечника без перфорацiї чи абсцесу

K.57.2 Дивертикулярна хвороба товстого кишечника з перфорацiєю та абсцесом

K.57.3 Дивертикулярна хвороба товстого кишечника без перфорацiї чи абсцесу

K.57.4 Дивертикулярна хвороба тонкого та товстого кишечника з перфорацiєю чи абсцесом

K.57.5 Дивертикулярна хвороба тонкого та товстого кишечнику без перфорацiї чи абсцесу

K.57.8 Дивертикулярна хвороба кишечника, неуточненоъ частини, з перфорацiєю та абсцесом

K.57.9 Дивертикулярна хвороба кишечника, неутоненної частини, без перфорацiї чи абсцесу

K.58. Синдром подразненого кишечника

K.58.0 Синдром подразненого кишечника з дiареєю

K.58.9 Синдром подразненого кишечника без діареї

K.59. Iншi функцiональнi порушення кишечника

K.59.0 Запор

K.59.1 Функцiональна дiарея

K.59.2 Неврогенна збудливiсть кишечника не класифiкована в iнших рубриках

K.59.3 Мегаколон

K.59.4 Спазм анального сфiнктера

K.59.8 Iншi уточненi функцiональнi порушення кишечника

K.59.9 Функцiональне порушення кишечника, неуточнене

K.60. Трiщина та нориця в областi заднього проходу та прямої кишки

K.60.0 Гостра трiщина заднього проходу

K.60.1 Хронiчна анальна трiщина

K.60.2 Епiтелiальний куприковий хiд

K.60.3 Свищ заднього проходу

K.60.4 Свищ прямої кишки

K.60.5 Аноректальний свищ

K.61. Абсцесс в областi заднього проходу та прямої кишки

K.61.0 Анальний абсцесс

K.61.1 Ректальний абсцес

K.61.2 Aноректальний абсцес

K.61.3 Iшiректальний абсцес

K.61.4 Iнтрасфiнктерний абсцес

K.62. Iншi захворювання заднього проходу та прямої кишки

K.62.0 Полiп анального каналу та прямої кишки

K.62.1 Полiп анального каналу

K.62.2 Випадання заднього проходу

K.62.3 Випадiння прямої кишки

K.62.4 Стеноз ануса та прямої кишки

K.62.5 Анальна та ректальна кровотеча

K.62.6 Виразка ануса та прямої кишки

K.62.7 Радiацiйний проктит

K.62.8 Iншi уточненi захворювання заднього проходу та прямої кишки

K.62.9 Хвороби заднього проходу та прямої кишки неуточненi

K.63. Iншi хвороби кишечника

K.63.0 Aбсцес кишечнику

K.63.1 Перфорацiя кишечнику (нетравматична)

K.63.2 Кишковий свищ

K.63.3 Виразка кишки

K.63.4 Ентероптоз

K.63.8 Iншi уточненi хвороби кишечника

K.63.9 Хвороба кишечника, неуточнена

[ред.]

[K65 K67] Хвороби черевної порожини

K.65. Перитонiт

K.65.0 Гострий перитонiт

K.65.8 Абсцеси черевної порожнини

K.65.9 Перитонiт, неуточнений

K.66. Iншi ураження очеревини

K.66.0 Спайкова хвороба органiв черевної порожнини

K.66.1 Гемоперитонеум

K.66.8 Iншi уточненi захворювання очеревини

K.66.9 Ураження очеревини неуточнене

K.67. Ураження очеревини при iнфекцiйних захворюваннях, указаних в iнших рубриках

K.67.0 Хламидiйний перитонiт (A74.8+)

K.67.1 Гонококовий перитонiт (A54.8+)

K.67.2 Cифiлiтичний перитонiт (52.7+)

K.67.3 Туберкульозний перитонiт (A18.3+)

K.67.8 Iншi ураження очеревини при iнфекцiйних захворюваннях, класифiкованих в iнших рубриках

[K65 K67] Хвороби черевної порожини

[K90 K93] Iншi хвороби органiв травлення

K.90. Порушення всмоктування в кишечнику

K.90.0 Целiакія

K.90.1 Тропiчна спру

K.90.2 Синдром слiпої петлi не класифiкований в iнших рубриках

K.90.3 Панкреатична стеаторея

K.90.4 Порушення всмоктування внаслiдок непереносимостi не класифiкованiв iнших рубриках

K.90.8 Хвороба Уiпла

K.90.9 Порушення всмоктування, неуточнене

K.91. Порушення органiв травлення пiсля медичних процедур, не класифiкованих в iнших рубриках

K.91.0 Синдром привiдної петлi

K.91.1 Синдром оперованого шлунку

K.91.2 Пiсляваготомiчна дiарея

K.91.3 Пiсляоперацiйна непрохiднiсть кишки

K.91.4 Синдром скороченої кишки

K.91.5 Постхолецист-ектомiчний синдром

K.91.8 Синдром скороченої кишки

K.91.9 Антибiотикоасицiйована дiарея

K.92. Iншi хвороби органiв травлення

K.92.0 Кров`яна блювота

K.92.1 Mелена

K.92.2 Шлунково-кишкова кровотеча нез'ясованої етiологiї

K.92.8 Рубцева деформацiя та звуження анастомоза

K.92.9 Хвороба органiв травлення неуточнена

K.93. Ураження iнших органiв травлення при хворобах, класифiкованих в iнших рубриках

K.93.0 Туберкульозне ураження кишечника, очеревини та лiмфатичних залоз брижi (18.3+)

K.93.1 Mегаколон при хворобi Шагаса (B57.3+)

K.93.8 Ураження уточнених органiв травлення при хворобах, класифiкованих в iнших рубриках


6.1. К25 Виразка шлунку (гостра ерозія шлунка, виразка пілоричної частини, виразка шлунка).

К26 Виразка дванадцятипалої кишки (гостра ерозія дванадцятипалої кишки, виразка дванадцятипалої кишки, виразка постпілоричної частини).

І. Виразкова хвороба (ВХ) – поліетіологічне захворювання, яке характеризується формуванням виразкового дефекту у шлунку та дванадцятипалій кишці (ДПК), схильне до прогресування, із залученням до патологічного процесу інших органів травлення, з можливим розвитком ускладнень. Формування хвороби обумовлено порушенням рівноваги між факторами “агресії” та “захисту” слизової оболонки органів гастродуоденальної зони, завжди з переважанням “агресивних” компонентів (інфекція H.pylori, кислотна агресія).

ІІ. Критерії діагностики

  1. Клінічні критерії (залежать від стадії і локалізації виразкового дефекту):

Виразка ДПК

Період загострення:

а) І стадія – гостра виразка

  • Ведучий симптом – біль:

  • епігастрій, пілородуоденальна зона;

  • натщесерце або пізні болі (через 2-3 години після їжі);

  • переважно нічні болі;

  • мойнігановський ритм: голод→біль→прийом їжі→полегшення;

  • у вигляді нападу або ниючі;

  • часто ірадіація у спину, у поперек.

  • Диспептичний синдром:

  • печія (ведучий симптом);

  • нудота;

  • кисла відрижка;

  • блювання.

  • Синдром неспецифічної інтоксикації:

  • головний біль;

  • зниження працездатності;

  • підвищена втомлюваність.

  • Вегетативні розлади:

  • емоціональна лабільність;

  • пітливість.

  • Пальпаторно:

  • виражена болючість у пілородуоденальній зоні; в епігастрії;

  • наявність симптому Менделя (при перкусії кінчиками пальців стінки живота виникає біль);

  • локальна напруга м’язів в больовій зоні;

б) ІІ стадія –початок епітелізації:

  • Біль

  • зберігаються пізні болі, як правило, вдень;

  • мойнігановський ритм менш виражений;

  • болі, в основному, ниючого характеру;

  • ірадіація болі зникає.

  • Диспептичні прояви:

  • зменшуються або практично зникають.

  • Пальпаторно:

  • відсутня болючість при поверхневій пальпації;

  • зберігається локальна напруга м’язів в больовій зоні.

в) ІІІ стадія – заживлення виразки:

  • Біль

  • периодичні пізні (через 2-3 години після їжі) болі та болі натщесерце;

  • відчуття голоду, як еквівалент нічної болі.

  • Диспептичні прояви:

  • практично відсутні.

  • Пальпаторно:

  • зберігається помірна болючість в гастродуоденальній зоні при глибокій пальпації.

Період ремісії

Скарги практично відсутні. Пальпація пілородуоденальної зони безболісна.

Виразка постпілоричної частини ДПК

  • тяжкий перебіг, часто – ускладнення (кровотечі), рецидиви.

  • Виражений больовий синдром (голодні, нічні, інтенсивні болі):

  • основна локалізація – верхній правий квадрант живота;

  • часто - ірадіація у спину, у хребет.

  • Диспептичні прояви:

  • печія;

  • гіркота у роті;

  • нудота.

  • Пальпаторно:

  • завжди має місце локальна напруга м’язів;

  • болі в епігастрії;

  • позитивний симптом Менделя.

Виразка шлунка

Критерії діагностики

  1. Клінічні критерії (залежать від стадії і локалізації виразкового дефекту):

  • Біль

  • найчастіше ниюча;

  • у верхній половині живота, за грудиною;

  • зразу після їжі;

  • рідко – нічні болі.

  • Диспептичні прояви:

  • нудота;

  • відрижка;

  • гіркота у роті;

  • зниження апетиту до анорексії;

  • метеоризм.

  • Пальпаторно:

  • локальна болючість в епігастрії;

  • нечасто – в пілородуоденальній зоні;

  • ознаки локальної напруги м’язів.

  1. Лабораторні дослідження:

а) обов’язкові:

  • клінічний аналіз крові – в поодиноких випадках анемія, лейкоцитоз;

  • визначення групи крові і резус-фактору;

  • клінічний аналіз сечі;

  • загальний білок та білкові фракції крові;

  • гістологічне (цитологічне) дослідження (дивись нижче);

  • тести на Helicobacter pylori (швидкий уреазний, бактеріологічний, дихальний тест, при можливості серологічний (ІФА), ІФА аналіз концентрації антигену НР в калі, ПЦР;

  • аналіз кала на сховану кров (реакція Грегерсена);

б) при резистентних до терапії виразках:

  • аналіз крові на рівень гормонів (гіпергастринемія, гіперсоматотропінемія).

3. Інструментальні дослідження та критерії діагностики:

Дослідження шлункової секреції:

- внутрішньошлункова рН-метрія – помірна гіперацидність (рН 1,3 – 1,5);

– виражена гіперацидність (рН 0,9 – 1,2);

  • фракційне дослідження шлункового соку (гіперацидний стан).

^ Фіброезофагогастродуоденоскопія з прицільною біопсією проводиться з метою діагностики та через 3-4 тижні після початку курсу лікування. При необхідності – до повної епітелізації виразки.

При гістологічному дослідженні біоптатів з периульцерозної зони СОШ (при ВХШ) виявляють гостре запалення з інфільтрацією і стазом, атрофію різної виразності; у біоптатах СО ДПК (при ВХ ДПК) – гостре запалення з інфільтацією і повнокров’ям, гіперплазією дуоденальних залоз, розростання сполучної тканини. Гістологічно в біоптаті визначають наявність НР і ступінь обсіменіння (мікробної забрудненості) СО (+,++,+++).

Фаза загострення хвороби

а) І стадія – гостра виразка.

На фоні виражених запальних змін СОШ та ДПК – дефект (дефекти) округлої форми, оточений запальним валом, виражений набряк, дно виразки – з нашаруванням фібріну.

б) ІІ стадія – початок епітелізації.

Зменшується гіперемія, згладжується запальний вал, края дефекту стають нерівними, дно виразки починає очищуватися від фібріну, намічується конвергенція складок до виразки.

Фаза неповної ремісії хвороби

в) ІІІ стадія – заживлення виразки

На місці репарації – залишки грануляції, рубці червоного кольору різноманітної форми, з деформацією або без неї. Зберігаються ознаки активності гастродуоденіта.

Ремісія

Повна епітелізація виразкового дефекту, відсутні ознаки супутнього гастродуоденіту.

Допоміжні методи обстеження:

Рентгенологічне :

Рентгенологічні критерії виразки - синдром “ніші”, конвергенція складок та інші ознаки у дітей зустрічаються рідко. Обстеження використовується для діагностики моторно-евакуаторних порушень, дуоденостаза.

^ УЗД органів черевної порожнини (одноразово):

Дослідження проводиться для скринінг-діагностики супутньої патології.

ІІІ. Основні принципи лікування

Залежать від локалізації виразки (шлунок чи ДПК), фази захворювання, тяжкості перебігу, наявності ускладнень, зв’язку з Helicobacter pylori.

Мета лікування

  1. Купіювати симптоми ВХ і забезпечити репарацію виразкового дефекту.

  2. Усунути контамінацію Н.pylori, у відповідності до Маастрихського консенсусу*.

  3. Попередити розвиток загострень і ускладнень.

^ При загостренні:

Індивідуальне призначення комплексного лікування з урахуванням етіології, ведучих патогенетичних механізмів і клініко-ендоскопічного симптомокомплексу, дієтичне харчування.

Фаза загострення (В): При НР-асоційованій виразці шлунка та ДПК :

  1. Стіл № 5п на протязі 5-7 днів, потім стіл №5 по Певзнеру.

  2. Етіотропна терапія (мінімальна тривалість лікування 14 днів).

Тижнева потрійна терапія з препаратами вісмута

Де-Нол по 120-240 мг 3 рази на день;

Макроліди; кларитроміцин 7,5 мг/кг/день

Напівсинтетичні пеніциліни (амоксицилін 250-500 мг 2 рази на день);

Похідні імідазолу (метронідазол по 250-500 мг 2 рази на день)



При відсутності успіху від призначення терапії першої лінії – наявність больового синдрому персистенції H.pylori показано призначення терапії другої лінії (квадротерапія).

Інгібітори протонної помпи;

Де-Нол по 120-240 мг 3 рази на день;

Макроліди; кларитроміцин 7,5 мг/кг/день

Напівсинтетичні пеніциліни; (амоксицилін 250-500 мг 2 рази на день);

Похідні імідазолу (метронідазол по 250-500 мг 2 рази на день)



При неасоційованій з НР виразці шлунку та ДПК (Д):

  1. Стіл № 5п на протязі 5-7 днів, потім – стіл №5.

  2. Антисекреторні препарати: Н2-блокатори гістамінових рецепторів (4-6 тижнів) або

антациди(4-6 тижнів).

3. Блокатори протонового насосу (у підлітків) – протягом 7-10 днів.

4. Незалежно від етіології виразки при наявності рефлюксів – прокінетики, спазмолітики (антихолінергічні засоби, гангліоблокатори).

5. Колоїдний субстрат вісмуту 120 мг 3 рази на день 2-4 тижні.

Початок епітелізації

До вищенаведенної терапії підключають:

1. Цитопротектори (Смекта, Гліцерам).

Заживлення виразки

1.Препарати, що мають репаративні властивості (Обліпихова олія, альтан).

2.Вітаміни за показанням.

У фазі заживлення виразки (нестійкі больовий та диспептичний синдроми) лікування може бути продовжено у поліклінічних умовах.

Критерії ефективності лікування: відсутність клініко-ендоскопічних проявів хвороби з негативним тестом на Н. Руlori.

Ускладнення виразки шлунка та ДПК:

  • Кровотеча – кровава блювота, дьогтеподібний стілець, бліді шкіряні покрови, запаморочення, холодний піт, прискорення пульсу, падіння АТ;

  • Перфорація язви – гострий “кінжальний” біль, блювота, лице бліде, холодні кінцівки, змушене положення з приведеними до живота колінами, живіт втягнутий, брюшна стінка напружена;

  • Стеноз – інтенсивні стійкі болі, відчуття переповненності після їжі, відрижка, блювота, яка приносить полегшення, зневоднення, зниження маси тіла;

  • Пенетрація в інші органи травлення – посилення больового синдрому, біль не пов’язаний з прийомом їжі, в зоні патологічного ураження виражена пальпаторно болючість, запальний інфільтрат, субфебрільна температура, лейкоцитоз, прискорена ШОЕ.

  • хірургічне лікування в спеціалізованому стаціонарі. Обсяг і термін лікування визначає дитячий хірург. Після хірургічної допомоги хворих переводять до гастроентерологічного соматичного стаціонару для визначення подальшої схеми лікування та диспансерного нагляду.

Клініко-ендоскопічна ремісія (Д):

  1. Дієта №5.

  2. Санаторно-курортне лікування – через 4-6 місяців при досягненні стійкої ремісії.

  3. ГФДС – при НР-асоційованих виразках через 8 тижнів після завершення лікування.

  4. При НР-асоційованих виразках - контроль НР також через 8 тижнів після завершення лікування.

Диспансерний нагляд - можливе зняття з обліку через 5 років стійкої ремісії після стаціонарного обстеження. Консультація гастроентеролога – за показаннями не пізніше 6 міс., ФГС контроль – за показаннями.

Огляд спеціалістів (ЛОР, стоматолог та ін. за показаннями) – 1 раз на рік.

При сприятливому перебігу виразок – проведення протирецидивного лікування в умовах поліклініки (або денного стаціонару) 2 рази на рік (весняно-осінній період). Об’єм та тривалість протирецидивного лікування вирішують індивідуально. Поряд з призначенням режиму та дієти №5 використовують антисекреторні препарати, антациди, цитопротектори.

Санаторно-курортне лікування показано лише при досягненні стійкої ремісії ( через 4-6 місяців після стаціонарного лікування) в санаторіях гастроентерологічного профілю.

6.2. МКБ - К58

^ 1. Синдром подразненого кишечника (СПК) – функціональний кишечний розлад, що проявляється абдомінальним больовим синдромом та/або порушеннями дефекації та/або метеоризмом.

^ 2. Критерії діагностики. Клінічні:

Хронічні та/або рецидивуючі функціональні розлади дистальних відділів кишечника тривалістю не менш 12 тижнів протягом останніх 12 місяців, що проявляється болем та/або дискомфортом у животі, що проходять після дефекації, і супроводжуються змінами частоти і консистенції стільця, що поєднуються протягом 25 % часу захворювання не менш ніж із двома симптомами порушення функції кишечника:

-зміною частоти стільця,

-консистенції калу,

-акту дефекації (імперативні позови, тенезми, потреба у додаткових зусиллях при дефекації, почуття неповного випорожнення кишечника після неї),

-виділенням слизу з калом,

-метеоризмом.

На користь захворювання СПК говорять мінливість скарг, посилення клінічних проявів під дією стресу, наявність зв'язку з функціональними розладами шлунку, жовчовивідних шляхів, дізурією, вегетосудинною дистонією. СПК також може розвиватися вторинно, при інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту: хворобах шлунку, жовчовидільної системи, підшлункової залози.

Початок захворювання поступовий, зазвичай після стресової ситуації; перебіг хронічний або рецидивуючий. Біль у черевній порожнині різну по локалізації й інтенсивності відмічають всі діти з СПК, але в кожного пацієнта вона має звичний перебіг. При всіх формах захворювання з однаковою частотою зустрічаются болі приступообразні і ноючі. Біль частіше локалізується навкруги пупа, а також в правій чи лівій подвздошній області. Найбільш інтенсивний біль спостерігається через 1-1,5 години після прийому їжі. Практично всі діти відмічають зв’язок болі із актом дефекації.

У дітей з перевагою закрепу стілець переважно твердий, “козячий”, 3 рази та меньше на тиждень, потребує додаткових зусиль при дефекації. При перевазі діареї, він, як правило, частий, 3 раза та частіше на день, погано сформований, невеликими порціями, можливе виділення слизу у вигляді смужок, плівок і т.і. У всіх хворих з перевагою діареї ранком, після прийому їжі чи при стресовому стані звичайно спостерігаються термінові позиви до дефекації, що супроводжуються відчуттям неповного випорожнення кишечнику і потребують подальших спроб до евакуації вмісту товстої кишки.Серед дітей з переважно больовим абдомінальним синдромом та метеоризмом можуть бути хворі як з нестійким характером стулу, так і з нормальним по консистенції, з домішками слизу, практично у всіх дітей відмічається метеоризм. Звичайно, відчуття здуття живота підсилюється до кінця дня і слабшає після сну. У всіх дітей із діарейною формою захворювання та у більшості з перевагою болей та метеоризмом спостерігається гастроколітичний синдром (імперативний позив на дефекацію відразу ж після їжі). Можуть відмічатися депресивні, неврозоподібні стани, в зв’язку з чим доцільна консультація психіатра.

Об’єктивно:

-болючість по ходу товстої кишки, або її участків,

-при пальцевому дослідженні прямої кишки хворобливість, особливо в області морганієвих складок.

^ Лабораторно-інструментальна діагностика.

- Загальний та біохімічний аналіз крові – відсутність змін, копрограма, - кашицеподібний або рідкий стілець з першою щільною порцією, слиз +, ++, +++, кров – відсутня,

- Ректороманоскопія (колоноскопія): - болючість при інсуфляції повітрям, слизова оболонка звичайного вигляду, часто гіперемована з підсиленим судинним рисунком, накладення слизу, високі ригідні складки, фізіологічні сфінктери з підвищеним тонусом.

- Іригографія: нерівномірність заповнення кишки, спастичні явища у нисходящому та сигмовидному відділах товстої кишки, ділянки сегментації, глибока, частіша гаустрація, швидкий викид контрасту та появлення симптому «шнура».

- Додатковий метод дослідження - манометрія: при болонному розтяженні прямої кишки змінені показники тиску.

Диференційний діагноз: закрепи та енкопрези органічного генезу, коліти хронічні, алергічні, медикоментозні.

^ 3. Основні принципи лікування (В): Мета лікування:

-купіювати больовий та диспептичний синдроми,

-усунути порушення моторно-евакуаторної функції кишечника,

-корекція психовегетативних розладів.

Дієта: у дітей слід обмежити прийом жирної та газоутворюючої їжі, інколи – надлишкової кількості клітковини, при закрепах – навпаки, збільшити кількість баластних речовин (злаки, хліб, свекла, морква, гарбуз, фрукти, сухофрукти, чорнослив). При вираженому больовому синдромі та метеоризмі їжа повинна поступати тільки в вареному або тушкованому вигляді, в подальшому, сполучення сирих та варених овочів і фруктів підбирається індивідуально. При проносах, виключається молоко, сирі овочі та фрукти, при вираженій діареї їжу перетирають. З їжі виключають продукти, що індивідуально погано переносяться дітьми.

Фармакотерапія.

При СПК переважно з закрепом:

  • препарати, що збільшують об’єм калових мас і полегшують дефекацію (лактулоза, препарати із насіння подорожника) (А)

  • прокінетики (А)

  • ферментативні препарати, що вміщують жовч та геміцелюлозу (Д)

  • пре- та пробіотики (Д)

  • психотерапевтичні засоби (антидепресанти) після консультації психіатра (Д).

СПК переважно з діареєю:

  • засоби, що мають в’яжучі, обволікуючі та сорбентні властивості, а при їх неефективності - препарати, які знижують тонус і моторику кишечника (В)

  • пре- та пробіотики (Д)

  • ферментативні засоби (Д)

  • психотерапевтичні засоби (антидепресанти) після консультації психіатра (Д).

СПК переважно з болями в животі та метеоризмом:

  • селективні спазмолітики (А)

  • засоби, що зменшують метеоризм (В)

  • пре- та пробіотики (Д)

  • психотропні засоби (антидепресанти) після консультації психіатра (Д).

^ 4. Критерії лікування:

-відсутність клінічних проявів хвороби (повна ремісія),

-покращення самовідчуття без суттєвої позитивної динаміки моторних порушень кишечника (часткова ремісія). Лікування проводиться в амбулаторно-поліклінічних умовах (тривалість і обсяг зважуються індивідуально).

^ 5. Диспансерний огляд.

Хворі з обліку не знімаються. Щорічний диспансерний огляд гастроентеролога і педіатра, обстеження в амбулаторно-поліклінічних умовах:

-аналіз крові загальний

-аналіз сечі загальний

-копрограмма

-дослідження калу на дизбактеріоз

-ректороманоскопія (за показаннями).


6.3. К-29 Хронічний гастрит

І. Хронічний гастрит (ХГ) – хронічне рецидивуюче захворювання СОШ запального характеру, яке охоплює також і підслизовий шар шлунку, супроводжується клітинною інфільтрацією, порушенням фізіологічної регенерації, із схильністю до прогресування та поступового розвитку атрофії залозистого апарату, розладами секреторної, моторної та інкреторної функцій шлунка.

ІІ. Критерії діагностики:

Діагноз ХГ є морфологічним і базується на гістологічній оцінці біоптатів.

^ Клінічні критерії:

Клінічні критерії ХГ базуються на аналізі скарг та оцінці основних проявів хвороби – больового абдомінального, диспептичного, неспеціфічної інтоксикації.


^ Хронічний гастрит (період загострення)


З підвищеною (або нормальною) секрецією соляної кислоти

Із зниженою секрецією соляної кислоти

  1. Найбільш частий клінічний варіант:

  • виразковоподібна форма.



  1. Больовий синдром:

  • болі в животі, пов’язані з їжею;

  • часто виникають натщесерце;

  • ранні болі (характерні для фундального гастриту);

  • пізні болі (характерні для антрального гастриту);

  • болі у нічний час.

Відсутній чіткий зв’язок з порою року, порушенням дієти. Больовий синдром інтенсивний і тривалий.

  1. Найбільш частий клінічний варіант:

  • відсутня виразна типова клініка.



  1. Больовий синдром слабовиражений:

  • ниючі болі в епігастрії, найчастіше після їжі;

  • характерне відчуття тиску та переповнення у верхній частині живота;

  • болі виникають і посилюються в залежності від якості та об’єму їжі.



  1. Диспептичний синдром: найбільш характерні:

  • кисла відрижка;

  • відрижка повітрям;

  • печія;

  • нудота;

  • схильність до запору.



4. Синдром неспецифічної інтоксикації:

  • різний ступінь вираженості.



5. Пальпаторно: чітка помірна болючість в епігастрії, пілородуоденальній зоні.



  1. Диспептичний синдром (переважає над больовим –55-60 %) найбільш характерні:

  • відрижка їжею;

  • нудота;

  • відчуття гіркоти у роті;

  • зниження апетиту;

  • метеоризм;

  • нестійкий характер випорожнення.

  1. Синдром неспецифічної інтоксикації:

  • значно виражений,

  • переважає астенія.

5. Пальпаторно: незначна болючість в епігастрії, найчастіше поширена, в проекції больових точок інших органів травлення.


Лабораторно-інструментальні дослідження:

  • ЕГДС (езофагогастродуоденоскопія) для морфологічного підтвердження ХГ та наявності інфекції Helicobacter pylori (гістологія або швидкий уреазний тест) (одноразово). Критерії наведені в таблиці.



  1   2   3   4   5   6

Схожі:

“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
“Затверджено” icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
“Затверджено” iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
“Затверджено” iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
“Затверджено” iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
“Затверджено” iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
“Затверджено” iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
“Затверджено” iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи