Міністерство освіти І науки україни icon

Міністерство освіти І науки україни




НазваМіністерство освіти І науки україни
Дата24.06.2012
Розмір258 Kb.
ТипМетодичні рекомендації


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ





ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА




МЕНЕДЖМЕНТ В ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

(для студентів 5 курсу денної і заочної форм навчання

спеціальності 6.092103, 7.092103, 8.092103 –

Міське будівництво та господарство“

спеціалізації 6.092103, 7.092103, 8.092103

Технічне обслуговування, ремонт та реконструкція будівель“)


Харків ? 2008


МЕНЕДЖМЕНТ В ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ: Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи (для студентів 5 курсу денної і заочної форм навчання спеціальності 6.092103, 7.092103, 8.092103 - „Міське будівництво та господарство“ спеціалізації 6.092103, 7.092103, 8.092103 - „Технічне обслуговування, ремонт та реконструкція будівель) / Укл. Висоцька Г.В., Фесенко Т.Г. – Харків: ХНАМГ, 2008. – 27 с.


Укладачі: к.екон. н., доц. Г. В. Висоцька

ас. Т. Г. Фесенко


Рецензент: к.т.н., проф. О. І. Юдін


Рекомендовано кафедрою управління проектами в міському господарстві і будівництві, протокол № 5 від 28 січня 2008 р.


ВСТУП


Самостійна робота студентів – органічна і невід’ємна частина навчального процесу, значення, якої полягає в тому, що вона формує потребу й навички систематичного і обґрунтованого вивчення теоретичного матеріалу, дозволяє напрацювати навички наукового пошуку. У структурі дисципліни „Менеджмент в експлуатації будівель” приділено особливу увагу самостійній роботі, що має сформувати у студентів знання та уміння для самостійного вирішення таких професійних завдань і проблем:

  • вибирати оптимальну організаційно-управлінську структуру;

  • застосовувати принципи і методи проектування раціональних структур управління експлуатацією будівель і споруд;

  • синхронізувати зусилля, розподіляти діяльність у часі й просторі, забезпечувати впорядкованість організаційної системи, підтримання її у стані динамічного розвитку й адаптації.

^ ЗМ 1.1. МЕНЕДЖМЕНТ ЯК МЕТОДОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЄЮ БУДІВЕЛЬ


УНЕ 1.1. Організаційні системи управління експлуатацією будівель.

УНЕ 1.2. Моделі організаційних структур.

УНЕ 1.3. Системна концепція управління.

УНЕ 1.4. Принципи організації системи управління виробничою діяльністю.

УНЕ 1.5. Управлінська діагностика експлуатаційного підприємства


Методичні вказівки до вивчення

Можна стверджувати, що основною метою менеджменту як методології управління експлуатацією будівель є досягнення високого рівня ефективності виробництва, якості продукції та послуг при постійному розширенні й обновленні їх асортименту.

Розгляд УНЕ 1.1 слід почати з визначення терміну „організаційна структура управління”. Створення організаційної структури передбачає розподіл та групування завдань проекту, їх виконавців, встановлення взаємопідпорядкованості й координації груп і підрозділів, поділ праці залежно від спеціалізації персоналу.

Структуру можна характеризувати: за функціональною ознакою (по функціями проектування, планування, контролювання тощо); за предметною оцінкою (виконання спеціальних розділів проекту або спеціальних видів робіт); за територіальною ознакою (керівництво об'єктів, розташованих в різних районах).

Опрацьовуючи матеріал УНЕ. 1.2, слід звернути увагу на специфіку ієрархічної та адаптивної організаційної структури.

Перед кожним підприємством постає завдання створення такої структури управління, що забезпечувала б не тільки його існування, а й розвиток. Незважаючи на передумови до кардинальних змін у процесі управління будівельним виробництвом, для багатьох підприємств будівельної галузі характерна ієрархічна система управління. Як правило, вона має ознаки і лінійної, і лінійно-функціональної та лінійно-штабної структури управління.

До переваг такої структури, як правило, відноситься висока виробнича реакція компанії завдяки вузькій спеціалізації виробництва і вузькій кваліфікації спеціалістів. Крім того, така структура покращує координацію роботи підрозділів за рахунок більш чіткого узгодження діяльності, виключення подвійного (а часом потрійного і більше) підпорядкування, що суперечить принципу єдиноначальства.

Незважаючи на поширення і розповсюдження лінійно-функціональних структур, у них є ціла низка недоліків. Підрозділи структури ієрархічного типу отримали неофіційну назву „лисячі нори менеджерів”, бо внутрішні інтереси окремих підрозділів часто йдуть врозріз з корпоративними інтересами. Один з недоліків лінійно-функціональної структури менеджери назвали ефектом „склянкового горла”, суть його в тому, що розвиток переважно вертикальних зв’язків у рамках функціонального підходу піднімає вирішення проблем, що виникають на різних рівнях організації, до головного керівника. У результаті – спроби керівників сконцентруватися на вирішенні стратегічних завдань „тонуть” в оперативній роботі. І це є не провиною керівника, а провиною організаційної системи, що використовується.

Успішно реалізовувати складні проекті й вирішувати складні проблеми можна за рахунок формування додаткових органів управління – проектних команд. Така нова організаційна структура створюється на певний час для вирішення конкретної проблеми. Команда здатна зростати, змінюватися і адаптуватися з урахуванням нових вимог. Вона може зберігатися чи виникати знов, якщо її залишать певні члени або зміняться стартові завдання. Команда існує тому, що її потенціал є вищим за індивідуальні зусилля. Діяльність команди – більш ефективна, ніж робота інших соціальних груп, що існують у організаціях.

У підсумку самостійного вивчення теми мають бути визначені переваги адаптивного типу організаційної структури для розвитку експлуатаційного підприємства.

Розгляд УНЕ 1.3 слід почати із сучасного розуміння менеджменту, а саме з того, що всі організації є соціально-технічними системами.

В основі соціально-технічних систем лежить засновок про те, що кожна організація складається з людей з різними здібностями (соціальна система), які застосовують інструменти, машини й методи (технічна система) для виробництва товарів або надання послуг, які користуються попитом клієнтів. Таким чином, соціальні й технічні системи необхідно будувати у взаємозв’язку і з урахуванням вимог усіх зацікавлених, які складають внутрішнє середовище. Значною мірою цей метод побудови роботи визначає ефективність організації. Всі організації є соціально-технічними системами, але не всі вони відображають принципи, покладені в основу цього підходу.


Мета соціально-технічної системи - інтеграція технічної і соціальної системи організації на основі ретельної оцінки середовищних сил, які діють в організації.

Опрацьовування УНЕ 1.4 починається з конструювання роботи. Традиційні засоби промислової інженерії дозволяють спростити роботу з метою підвищення її ефективності (тобто впроваджувати нові знання, технології тощо) і розширити роботи і ротацію, щоб різноманітити рутинну роботу.

Взаємозалежність завдань - це ступінь, до якого для виконання роботи необхідно задіяти двох чи більшу кількість працівників для прийняття рішення та співпраці. Так, при монтажі сталевого каркаса висотної будівлі необхідна взаємозалежність завдань як керівника, так і бригад будівельників-монтажників.

Три основні типи взаємозалежних зв’язків між завданнями включають: об’єднаний, послідовний і перехресний. Об’єднана взаємозалежність – це така взаємозалежність, при якій працівник (або команда) діє незалежно від інших при виконанні завдання чи завдань.

Важливо не тільки знати, що треба зробити, а й коли будуть прийняті ці дії, хто їх буде здійснювати і які ресурси для цього необхідні. Для аналізу конкретних вимог споживача послуг розробник має розглянути відносне значення таких критеріїв проектування:

  1. Вартість.

  2. Економічність експлуатації.

  3. Якість.

  4. Елементи розкоші.

  5. Розмір, потужність або міцність.

  6. Термін придатності (використання).

  7. Надійність в експлуатації.

  8. Вимоги до обслуговування, його простота.

  9. Універсальність використання.

10. Безпека експлуатації.

Розгляд УНЕ 1.5 слід почати з визначення терміну „управлінська діагностика” – це дослідницька діяльність, спрямована на встановлення, аналіз та оцінку проблем підвищення ефективності й розвитку системи менеджменту підприємства, а також виявлення головних напрямків їх рішень.

Основні напрями діагностування:

^ Процесний аналіз управління – аналіз ефективності й результативності діяльності менеджменту (процесів планування, організації, координації, контролю).

^ Функціональний аналіз управління – аналіз результативності управління за окремими функціями, відповідними функціональними підрозділами.

Оцінка структури управління підприємством. Для оцінки формальної структури у статистиці встановлюється її тип, діючий розподіл прав і обов’язків у ній. З урахуванням стратегічних завдань підприємства оцінюється оргструктура в динаміці, відповідно до поставлених цілей. Особливу роль в оцінці оргструктури відіграє вивчення формальних каналів комунікацій.

^ Оцінка якості управління персоналом. Визначити ступінь кадрової політики і практики управління персоналом як сьогоднішнім, так і довгостроковим цілям.

^ Діагностика зв’язків підприємств із зовнішнім середовищем. Зовнішні зв’язки підприємства аналізують у територіальному розрізі. Підприємство, розміщене в певному регіоні, перебуває в тісному взаємозв’язку з органами місцевої влади і самоврядування, іншими підприємствами регіону. Аналіз взаємозв’язків в межах існуючої системи управління з різними факторами й компонентами зовнішнього середовища (SWOT-аналіз, аналіз стратегічної позиції, яку займає підприємство, позиційний аналіз).

^ Оцінка загальних результатів діяльності підприємства.

У разі діагностування підприємства за методом самооцінки Tito Conti підприємство оцінюється за наступними параметрами: результати, процеси системні фактори.

У процесі діагностики виявляють слабкі місця (симптоми) існуючої системи управління (зокрема, відносини з клієнтами; управління фінансами; ефективність внутрішніх бізнес-процесів; інновації і розвиток інфраструктури; навчання та розвиток персоналу), аналізують і виявляють причини їх виникнення. Складають структурований опис проблемного стану підприємства, виражений через фактори успіху та показники ефективності бізнесу.

Для оцінки ефективності треба розглянути два стани системи управління. Перший з них – початковий (стана „як є”) – характеризується набором показників ефективності системи управління. Другий – кінцевий (стан „як має бути”) – має той самий набір показників ефективності системи управління, для яких слід розрізняти цільові значення показників ефективності, яких можна досягти в результаті проекту.

Питання для самостійного вивчення

  1. Зовнішнє і внутрішнє середовище організації, яка займається експлуатацією та процесу управління.

  2. Функції менеджменту в експлуатації будівель та їх взаємозв’язок.

  3. Стратегічне планування експлуатаційного підприємства та його реалізація.

  4. Організаційна структура експлуатаційного підприємства: принципи побудови.

  5. Якість експлуатаційної праці й механізми стимулювання і контролювання.

  6. Комунікаційні процеси в експлуатаційній організації.

  7. Методологія розробки й прийняття управлінського рішення в експлуатаційному проекті.


Рекомендована література [1,2,3,7,14,15,16,17,18,36,41,44]


Запитання для самоконтролю


  1. Охарактеризуйте організаційну систему управління експлуатаційним підприємством.

  2. Проаналізуйте принципи побудови організаційної структури експлуатаційного підприємства.

  3. Визначте сутність підходів до проектування процесів експлуатації будівель.

  4. Як «класичні» функції менеджменту застосовують для експлуатації будівель?

  5. Проаналізуйте моделі організаційних структур, характерні для експлуатаційних підприємств.

  6. Які існуючі методи управлінського діагностування використовують для експлуатаційних підприємств?

  7. Проаналізуйте зовнішнє і внутрішнє середовище організації, яка займається експлуатацією будівель.

  8. Виділіть складові соціо-технічної системи для експлуатаційного підприємства.

  9. Опишіть сутність процесного аналізу управління експлуатаційною діяльністю.

  10. Які механізми стимулювання і контролювання застосовують для підвищення якісних показників експлуатаційної праці?



Тестові завдання

1. Менеджмент:

а) вміння досягати поставленої мети, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей;

б) те саме, що і керівництво;

в) професія, що виражає особливий різновид управління діями найманого персоналу підприємств та інших суб'єктів економіки;

г) підхід до побудови роботи з урахуванням людського фактора.


2. Коли була теоретично сформована управлінська думка про організацію як відкриту систему, що адаптується до середовища?

а) в 50-60-ті роки;

б) в 70-ті роки;

в) в 90-ті роки.


3. П.Друкер вважає, що єдина справжня мета бізнесу:

а) створити споживача;

б) подолати бюрократію;

в) збільшення прибутків;

г) вимушене виконування законів.


4. Департаменталізація – це:

а) процес розділення організації на окремі блоки (відділи);

б) процес взаємодії в організації окремих блоків (відділів);

в) організаційна структура компаній, що працюють на міжнародних риках.

5. Визначити оргструктуру, в межах якої право приймати рішення передбачає участь управлінських структур середньої і нижчої ланок управління:

а) децентралізаційна;

б) механістична;

в) адаптивна;

6. Визначити тип організації, для якої характерним є спеціалізований розподіл праці, чітка управлінська ієрархія, правила й стандарти, показники оцінки роботи, принципи найму, що ґрунтуються на компетенції робітника:

а) бюрократія;

б) інтеграція;

в) децентралізація.

7. Згідно з дослідженням Елбіна на організацію впливають фактори середовища

1) прямого впливу; 2) побічного впливу

Встановіть відповідність у вигляді комбінації цифр та букв:

а) постачальник;

б) трудові ресурси;

в) закони;

г) стан економіки;

д) науково-технічний прогрес;

є) установи державного регулювання;

ж) соціокультурні зміни;

з) споживач;

и) політичні зміни;

і) конкуренти;

к) вплив групових інтересів;

л) події в інших країнах.

1) ____________________ ; 2)____________________


^ ЗМ 1.2. УПРАВЛІННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИМИ Й БУДІВЕЛЬНИМИ ПРОЕКТАМИ: МЕТОДОЛОГІЯ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ


УНЕ 2.1. Проект і система. Підходи до проектування процесів експлуатації будівель.

УНЕ 2.2. Групи процесів управління будівельними проектами.

УНЕ 2.3. Основи планування експлуатаційних та будівельних проектів.

УНЕ 2.4. Методологічні підходи до складання плану проекту.

УНЕ 2.5. Розробка ієрархічної структури робіт.


Методичні вказівки до вивчення тем

Опрацювання УНЕ 2.1 слід почати з визначення термінів „проект” і „система”.

Система - комплекс вибірково залучених компонентів, в яких взаємодія і взаємовідношення набувають характеру взаємовідношення набувають характеру взаємосприяння компонентів, спрямованих на одержання фіксованого корисного результату

Проект - унікальний набір скоординованих робіт заданого змісту з визначеними початковою і кінцевою датами, обмеженою вартістю і часом реалізації, що спрямовані на досягнення запланованих цілей у характеристиках тривалості, вартості й задоволення учасників проекту

^ Проекту як системі властиві наступні характеристики:

  • Складність та ієрархічність внутрішньої структури;

  • Перебування під постійним впливом об'єктивних і суб'єктивних чинників, що взаємодіють;

  • Динамічність та багатофункціональність складових, що мають найрізноманітніший характер;

  • Цілісність системи, наявність таких властивостей, які не характерні її окремим елементів;

  • Складність інформаційної взаємодії, що обумовлена необхідністю підтримки чисельних взаємозв'язків між складовими;

  • Множинність цілей, які можуть не збігатися з цілями окремих елементів.

Методологія системного аналізу спрямована на дослідження і вирішення різних проблем, у тому числі проблем розробки й реалізації проектів. Перший етап системного аналізу – формування і аналіз проблеми проекту, що вимагає обґрунтованої оцінки поточної ситуації. Метою аналізу поточної ситуації є визначення недоліків системи, чинників і причин виникнення проблеми проекту, що розв'язується.

Опрацьовуючи УНЕ 2.2, слід звернути увагу, що будь-який проект складається з процесів. Процес - це сукупність дій і процедур, пов'язаних з реалізацією функцій управління, націленої на отримання результату.

Процеси управління проектами:

  1. Ініціація

  2. Планування

  3. Виконання

  4. Аналіз

  5. Контроль

  6. Завершення

Процеси управління проектами накладаються однин на одного й відбуваються з різною інтенсивністю на всіх стадіях проекту.

Розгляд УНЕ 2.3 починають з визначення сутності планування, розробки й обґрунтування цілей, визначення найкращих методів і способів їх досягнення при ефективному використанні всіх ресурсів, необхідних для виконання поставлених завдань, і встановленні їх взаємодії.

Основні процеси планування:

  1. Планування цілей.

  2. Декомпозиція цілей.

  3. Визначення операцій.

  4. Визначення взаємозв'язків операцій (робіт, завдань).

  5. Оцінка тривалості операції.

  6. Планування ресурсів

  7. Складання розкладу виконання проекту.

  8. Оцінка вартості.

  9. Розробка бюджету.

10. План управління якістю.

11. Планування організації.

Результатом процесу планування є план проекту - це формальний та затверджений документ, що використовується для управління виконанням проекту.

Опрацьовуючи УНЕ 2.4, слід звернути увагу на те, що в методології управління проектами проект має такі фундаментальні рівні управління:

  • Концептуальний;

  • Стратегічний;

  • Тактичний, який поділяється на поточний та оперативний.

До загальних принципів планування проектів можна віднести такі:

  • Цілеспрямованість;

  • Комплексність;

  • Збалансованість по ресурсах;

  • Системність;

  • Гнучкість;

  • Багатофункціональність;

  • Оптимальність;

  • Адаптивність;

  • Несуперечність;

  • Безперервність;

  • Стабільність.

Разом з лінійними графіками й табличними розрахунками, сіткові методи планування знаходять широке застосування при розробці перспективних планів і моделей створення складних виробничих систем та інших об’єктів довгострокового використання.

Сіткове планування – одна з форм графічного відображення змісту робіт і тривалості виконання планів і довгострокових комплексів проектних, планових, організаційних та інших видів діяльності підприємства, яка забезпечує подальшу оптимізацію розробленого графіка на основі економіко-математичних методів та комп’ютерної техніки.

Опрацьовуючи УНЕ 2.5, слід звернути увагу на методологію розробки ієрархічної структури робіт. Ієрархічна структура робіт (Work Breakdown Structure) орієнтована на результат структура операцій проекту, що визначає загальні цілі проекту. Кожен елемент WBS (пакет робіт) – це певний обсяг робіт для оцінки й виміру виконання та витрат, пов'язаних з досягненням цілей проекту.

Декомпозиція – поділ основних результатів проекту, визначених у констатації цілей, на окремі компоненти для того, щоб підвищити точність вартісних, часових та ресурсних оцінок, визначити основу для вимірювання і управління виконанням й забезпечити чітку систему відповідальності.

Ієрархічні структури проекту:

WBS – робоча структура робіт,

ОBS – організаційна структура робіт, що визначає, які операції проекту виконуються різними підрозділами в організаційній структурі,

RBS – ієрархічна структура ресурсів.


Питання для самостійного вивчення

  1. Послідовність проектного аналізу будівельного і експлуатаційного проекту.

  2. ТЕО інвестиційного будівельного і експлуатаційного проекту: критерії і методи оцінки.

  3. Структура інвестиційного бізнес-плану в експлуатації будівель.

  4. Управління інтеграцією будівельного і експлуатаційного проекту.

  5. Планування і аналіз ресурсів експлуатації будівель.

  6. Розробка бюджету будівельного і експлуатаційного проекту.

  7. Методи й засоби реагування на ризики будівельного і експлуатаційного проекту.

  8. Структури організації будівельного і експлуатаційного проекту.

  9. Управління комунікаціями будівельного і експлуатаційного проекту.

10. Управління якістю будівельного і експлуатаційного проекту.


Рекомендована література [5,11,14,15,17,24,25,26,28,33,37,41,43]


Запитання для самоконтролю

  1. Назвіть основні принципи планування будівельних і експлуатаційних робіт.

  2. Які основні етапи і напрямки планування експлуатаційних та будівельних проектів?

  3. Визначте сутність планування. Методологічні підходи до складання плану будівельного проекту.

  4. Обґрунтуйте необхідність планування і аналізу ресурсів для експлуатації будівель.

  5. Проаналізуйте сутність управління інтеграцією будівельного і експлуатаційного проекту.

  6. Охарактеризуйте методи календарного планування експлуатацією будівель і споруд.

  7. Визначте критерії і методи оцінки ТЕО інвестиційного будівельного і експлуатаційного проекту.

  8. Проаналізуйте сутність проектного підходу в будівельній і експлуатаційній діяльності.

  9. Визначте поняття „проект” і „система”. Проаналізуйте підходи до проектування процесів експлуатації будівель.

  10. Проаналізуйте методологію проектного менеджменту в експлуатації будівель.


Тестові завдання

1. Термін „проект” (лат.projectus) у буквальному перекладі означає:

а) „кинутий вперед”;

б) „відкинутий назад”;

в) „кинутий до гори”;

г) „кинутий вниз”.

2. Управління проектами – це:

а) привнесення додатково до робіт з проекту знань, навичок, методів і засобів для задоволення вимог, що висуваються до проекту, і очікувань учасників проекту;

б) комплекс проектів, пов’язаних між собою ресурсами, строками і виконавцями, що забезпечують досягання мети значного ступеня складності;

в) серія взаємозалежних робіт і заходів, відносно незалежних щодо основної частини проекту;

г) завдання з повними вхідними даними й необхідними результатами, цілями, що обумовлюють спосіб його розв’язання, і як особливим чином організований комплекс робіт, спрямований на вирішення цього завдання, що має певні обмеження у власному виконанні за часом, фінансами, персоналом.

3. Вибір постачальників і контроль контрактів відповідає процесу:

а) ініціації;

б) виконання;

в) контролювання.

4. Управління ресурсами , цілями, якістю відповідає процесу:

а) ініціації;

б) виконання;

в) контролювання.

5. На якій фазі управління будівельними й експлуатаційними проектами складається бізнес-план і попереднє техніко-економічне обґрунтування проекту?

а) доінвестиційний;

б) інвестиційній;

в) експлуатаційній.

6. Диверсифікація – це:

а) експертна оцінка;

б) заміна застарілого обладнання;

в) збільшення випуску продукції;

г) випуск нових видів продукції.

7. Визначить послідовність етапів раціонального вирішення проблем:

□ діагностика проблеми;

□ оцінка альтернатив;

□ виявлення альтернатив;

□ формування обмежень;

□ остаточний вибір.

8. Методи оцінки ефективності ТЕО будівельного і експлуатаційного проекту:

а) метод дисконтування періоду окупності;

б) метод чистого теперішнього значення доходу;

в) метод впливу інфляції на оцінку інвестицій;

г) метод внутрішньої норми прибутковості.

9. Призначення координаційної ради:

а) складати посадові інструкції;

б) контролювати змінами проекту;

в) стимулювати команду;

г) описати ієрархічну структуру робіт.

10. Основними положеннями концепції системного управління якістю проектів є:

а) кожен учасник проекту причетний (у певних межах) до якості проекту загалом;

б) комплексне управління якістю проекту;

в) відповідальність за стан якості проекту несе лабораторія підприємства;

г) проект є цілісною системою, якою необхідно керувати.

^ ПИТАННЯ ДЛЯ ЗАЛІКУ

1.

Менеджмент як методологія управління в експлуатації будівель

2.

Системна концепція управління експлуатаційним підприємством

3.

Підходи до проектування процесів експлуатації будівель

4.

Зовнішнє і внутрішнє середовище організації, яка займається експлуатацією, та особливості процесу управління

5.

Експлуатаційна організація як соціо-технічна система

6.

Функції менеджменту в експлуатації будівель та їх взаємозв’язок

7.

Стратегічне планування експлуатаційного підприємства та його реалізація

8.

Організація системи управління експлуатаційною діяльністю

9.

Моделі організаційних структур експлуатаційних підприємств

10.

Організаційна структура експлуатаційного підприємства: принципи побудови

11.

Якість експлуатаційної праці та механізми стимулювання і контролювання

12.

Комунікаційні процеси в експлуатаційній організації

13.

Методологія розробки і прийняття управлінського рішення в експлуатаційному проекті

14.

Основні напрямки управлінського діагностування експлуатаційного підприємства

15.

Існуючі методи управлінського діагностування експлуатаційних підприємств

16.

Методологія проектного менеджменту в експлуатації будівель

17.

Середовище управління будівельними і експлуатаційними проектами

18.

Системний підхід в управлінні будівельними і експлуатаційними проектами

19.

Послідовність проектного аналізу будівельного і експлуатаційного проекту

20.

ТЕО інвестиційного будівельного і експлуатаційного проекту: критерії і методи оцінки

21.

Основи планування будівельних і експлуатаційних робіт

22.

Календарне планування експлуатацією будівель і споруд: методи і засоби

23.

Структура інвестиційного бізнес-плану в експлуатації будівель

24.

Управління інтеграцією будівельного і експлуатаційного проекту

25.

Планування і аналіз ресурсів експлуатації будівель

26.

Розробка бюджету будівельного і експлуатаційного проекту.

27.

Методи і засоби реагування на ризики будівельного і експлуатаційного проекту

28.

Структури організації будівельного і експлуатаційного проекту

29.

Управління комунікаціями будівельного і експлуатаційного проекту

30.

Управління якістю будівельного і експлуатаційного проекту

^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. – М.,1990.

  2. Андреев В.Н.Саморазвитие менеджера. – М.,1995

  3. Афанасьєв М.В., Білоконенко Г.В. Економічна діагностика: навчально-методичний посібник. – Харків, 2007.

  4. Бережнов І.О., Шульга М.О. Улаштування і експлуатація теплових і газових мереж. – К.: Вища школа, 1982.

  5. Бабаєв В.М. Управління проектами: Навч. посібник – Харків: ХНАМГ, 2006.

  6. Бойко М. Д. Техническое обслуживание и ремонт зданий и сооружений. – М.: Стройиздат, 1993.

  7. Бурега В.В. Социально-адекватный менеджмент: В поисках новой парадигмы. – К.,2001.

  8. Вачугов Д.Д., Кислякова Н.А. Практикум по менеджменту: деловые игры: Уч. пособие – М. 1998.

  9. Витальев В.П., Николаев В.Б., Сельдин Н.Н. Эксплуатация тепловых пунктов и систем теплоподготовки. Справочник. – М.: Стройиздат, 1988.

  10. Внутренние санитарно-технические устройства. Водопровод и канализация / Под ред. И.Г. Староверова. – М.: Стройиздат, 1992.

  11. ДБН 360-92* Містобудування. – К.: НДІ містобудування, 1993.

  12. Душкин С.С., Ярошенко Ю.В., Коваленко А.Н., Благодарная Г.И. Эксплуатация канализационных сетей: Уч. пособие. – Харьков: ХНАМГ, 2004.

  13. ЕНиР. Сборник –Е9. Вип.1 Санитарно-техническое оборудование зданий и сооружений / Госстрой СРСР. – М.: Стройиздат, 1987.

  14. Казанцев А.К., Подлесных В.И., Серова Л.С. Практический менеджмент. – М.,1998.

  15. Какой руководитель нам нужен. – М.,1993.

  16. Лафта Дж.К. Менеджмент. – М., 2005.

  17. Менеджмент в експлуатації будівель: методичні рекомендації з підготовки до практичних занять (для студентів 5 курсу денної і заочної форм навчання спеціальності 6.092103, 7.092103, 8.092103 - „Міське будівництво та господарство“ спеціалізації 6.092103, 7.092103, 8.092103 - „Технічне обслуговування, ремонт та реконструкція будівель) / Укл. Фесенко Т. Г. – ХНАМГ, 2008.

  18. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджмента: Пер. с англ.-М., 1992.

  19. Методичні вказівки до дипломного проектування (для студентів 5 курсу спеціальності 7.09.2103 – „Технічне обслуговування, ремонт і реконструкція будівель”) / Укл.: Шульга М.О., Деркач І.Л., Болотських О.М. та інші – Харків: ХДАМГ, 2002.

  20. Рагозин А.С. Бытовая газовая аппаратура, эксплуатация и ремонт. – Л.: Недра, 1971.

  21. Наладка и эксплуатация систем вентиляции и кондиционирования воздуха: Краткий справочник / П.М. Енин и др. – К.: Будівельник, 1984.

  22. Наскрізна програма практичної підготовки студентів із спеціальності 6.092100, 7.092103, 8.092103 „Технічне обслуговування, ремонт і реконструкція будівель”. Укл.: Шульга М.О., Абєлєшов В.І., Окуневский Л.М., та інші – Харків: ХНАМГ, 2004.

  23. Норми й вказівки з нормування витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні. КТМ 204 України 244-94.

  24. Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будівель в містах і селищах України / КДП-204/12-Україна 193-91.

  25. Порывай Г.А. Организация, планирование и управление эксплуатацией зданий: Уч. пособие. – М.: Стройиздат, 1983.

  26. Порывай Г.А. Техническая эксплуатация зданий. – М.: Стройиздат, 1990.

  27. Правила оценки физического износа жилых зданий ВСН 53-86 (р). – М.: Госгражданстрой, 1988.

  28. Правила утримання житлових будинків та придомових територій. Наказ №76 від 17.05.05. Держжитлокомунгоспу України.

  29. Савйовский В.В., Болотских О.Н. Ремонт и реконструкция гражданских зданий. – Харьков: ВАТЕРПАС, 1999.

  30. Санитарная очистка и уборка населенных мест. Справочник / под ред. А.К.Мирного – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1990.

  31. Системы вентиляции и кондиционирования. Теория и практика – М.: Евроклимат, 2000.

  32. Содержание городских улиц и дорог. Справочник / З.И. Александровская и др. – М.: Стройиздат, 1990.

  33. Тарасюк Г.М. Управління проектами: Навч. посібник – К., 2004.

  34. Технология строительного производства / Под ред. Атаева С.С. – М.: Стройиздат, 1977.

  35. Технология строительного производства / Под ред. Литвинова О.О., Белякова Ю.И. – К.: Вища школа, 1985.

  36. Тренев Н.Н. Предприятие и его структура: Диагностика. Управление. Оздоровление: Уч. пособие. – М.,2002.

  37. Указания по технологии ремонтно-строительного производства и технологические карты на работы при капитальном ремонте жилых домов. Книга II. Отделочные и санитарно-технические работы». – М.: Стройиздат, 1978.

  38. Хаксевер К., Рендер Б., Рассел Р., Мердик Р. Управление и организация в сфере услуг, 2-е изд. / Пер. с англ. под ред. В.В.Кулибановой. – СПб.: Питер, 2002.

  39. Хикиш Л. Ремонт и эксплуатация жилых зданий. – М.: Стройиздт, 1992.

  40. Шульга Н.А. Ремонт инженерных систем зданий: Уч. пособие. – К.: Вища школа, 1991.

  41. Шутенко Л.Н. Технологические основы формирования и оптимизации жилищного цикла городского жилого фонда. – Харьков: Майдан, 2002.

  42. Чистяков Н.Н., Грудзинский М.М., Личак В.И. и др. Повышение эффективности работы систем горячего водоснабжения. – М.: Стройиздат, 1998.

  43. Эталон проекта технической эксплуатации жилых образований. РДП 204 УССР 008-79. – К.: НИКТИГХ МЖКХ УССР, 1979.

  44. Якокка Ли. Карьера менеджера. – М.,1991.

ЗМІСТ


Вступ……………………………………………………………………..3

ЗМ 1.1. Менеджмент як методологія управління експлуатацією

будівель………….……………………………………………..4

Методичні вказівки до вивчення………………………………….4

Питання для самостійного вивчення.. ……………………………9

Запитання для самоконтролю …………………………………11

Тестові завдання ………………………………………………11

ЗМ 1.2. Управління експлуатаційними та будівельними проектами:

методологія системного аналізу …………………………….15

Методичні вказівки до вивчення …………………………….15

Питання для самостійного вивчення ………………………19

Запитання для самоконтролю …………………………………..19

Тестові завдання ……………………………………………....20

Питання для заліку ………………………………………………23

Список літератури …………………………………………………….25

Навчальне видання

МЕНЕДЖМЕНТ В ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ: Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи (для студентів 5 курсу денної і заочної форм навчання спеціальності 6.092103, 7.092103, 8.092103 - „Міське будівництво та господарство“ спеціалізації 6.092103, 7.092103, 8.092103 - „Технічне обслуговування, ремонт та реконструкція будівель)


Укладачі: Галина Василівна Висоцька,

Тетяна Григорівна Фесенко


Редактор: М. З. Аляб’єв


План 2008 , поз. 416 М

____________________________________________________________________

Підп. до друку 29.01.08. Формат 60*84 1/16 Папір офісний

Друк на ризографі Умовн. друк.арк. 1,0 Обл.-вид. арк. 1,8

Тираж прим. 50 Зам №

____________________________________________________________________


ХНАМГ, 61002, Харків, вул. Революції,12.

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ


Схожі:

Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "А. С. Макаренко" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Василь Сухомлинський" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Софія Русова" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерства освіти і науки України від 17. 04. 2009 року №341 «Про затвердження Плану дій щодо вдосконалення викладання дисципліни...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Петро Могила" Міністерства освіти І науки України
Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської І севастопольської міських...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи