Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» icon

Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»




Скачати 136.92 Kb.
НазваБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Дата24.06.2012
Розмір136.92 Kb.
ТипДокументи


БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра гігієни та екології


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді кафедри

гігієни та екології

«____»__________ 2006 року

Протокол №_____


Завідувач кафедри

д.м.н., професор Л.І.Власик


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для організації самостійної роботи студентів

Тема: «Вплив наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на стан здоров’я

населення в Україні»


(6 годин)






Навчальний предмет:

Гігієна у фармації з основами екології







2 курс фармацевтичного факультету,

спеціальність - фармація,

ОКР - бакалавр,

кваліфікація - фармацевт-бакалавр, заочна форма навчання







Методичну розробку склала

доцент кафедри гігієни та екології

Прунчак І.Ф.



ЧЕРНІВЦІ-2006

^ 1.Актуальність теми.

Інтенсивний розвиток атомної енергетики у всьому світі приводить до збільшення аварійних ситуацій на АЕС. Це в певній мірі є ризиком забруднення довкілля радіоактивними речовинами. Аварії, що сталися на Чорнобильській АЕС (1986 р.), має планетарне значення і її наслідки ще тривалий час будуть негативно впливати на здоровя населення. Крім цього певний внесок у забруднення довкілля радіоактивними речовинами вкладає видобування, переробка та збагачення уранових руд.

За рахунок указаних джерел, а також природного опромінення та опромінення під час медичних обстежень населення в деяких випадках отримує дози, які перевищують допустимі і негативно впливають на стан здоровя.

Викладене зумовлює актуальність вивчення вказаної теми.


^ 2. Навчальна мета:

2.1.Студент повинен знати:

  1. екологічні та гігієнічні аспекти Чорнобильської катастрофи;

  1. основні положення та принципи Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97).


^ 2.2.Студент повинен вміти:

  1. користуватись нормативними документами з радіаційної безпеки.


3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

  1. Базові знання, вміння, навички,необхідні для вивчення теми.

^ Міжпредметна інтеграція:

Назва дисципліни та відповідної кафедри

Знати

Вміти

Попередні дисципліни

Фізика (кафедра медичної фізики)

  1. види іонізуючого випромі-нювання та їх фізична характеристика




Паталогічна фізіологія (кафед-ра паталогічної фізіології)

  1. біологічна дія іонізуючого випромінювання




Рентгенологія, радіологія (кафедра онкології, променевої діагностики та радіаційної медицини)

  1. використання радіоактивних речовин та іонізуючого випромінювання у медицині




Внутрішньопредметна інтеграція

Комунальна гігієна

  1. природні джерела іонізую-чого випромінювання






  1. ^ Зміст теми.

Природні джерела іонізуючого випромінювання поділяються на зовнішні і внутрішні. Зовнішнє випромінювання може бути космічного і земного походження. Космічне випромінювання буває первинне і вторинне. Первинне /в основному це протони високих енергій, іони гелію, частки/ діє на людину за межами земної атмосфери /космонавти/.

Потрапляючи в атмосферу, первинне космічне випромінювання взаємодіє з атомами хімічних речовин, що знаходяться в повітрі. При цьому утворяться нейтрони, протони, мезони, що у свою чергу взаємодіють з азотом і киснем і утворяться нові іони. Усі ці елементи діють на біологічні об'єкти Землі.

Земні природні джерела випромінювання знаходяться в гірських породах, ґрунті, воді, атмосферному повітрі /радій-226, калій-40, рубідій-87, лютецій-176, радон-219, 220, 222 і ін./ Найбільша частка земного випромінювання припадає на радон /40%/. Підвищений зміст радіоактивних елементів останнім часом виявлено в будівельних матеріалах.

Внутрішнє природне іонізуюче опромінення відбувається за рахунок тих же природних радіонуклідів. Вони надходять в організм із повітрям, водою, їжею.

^ Антропогенне радіоактивне забруднення навколишнього середовища в зв'язку з розвитком атомної енергетики і ядерних вибухів.

Розвиток атомної енергетики привело до збільшення видобутку урану. При цьому із шахт в атмосферне повітря попадає радон і продукти його розпаду. На заводах, де переробляються уранові руди, можливе попадання у воду, що використовується в технологічному процесі, радію-226.

На самих атомних станціях найбільшу небезпеку представляють операції по витягу і збереженню радіоактивних відходів. До складу цих відходів входить тритій, вуглець-14, йод-129, цезій-137, плутоній-239.

Проведені до 70-х років ядерні вибухи привели до забруднення навколишнього середовища йодом-131 і продуктами ядерного вибуху. Визначену частку в загальну дозу опромінення населення Землі вносить медичне обстеження. При цьому найбільше значення мають рентгенівські обстеження, як найбільш масові /збільшується популяційна доза/.


^ Основні дозоутворюючі радіонукліди і їхня характеристика /стронцій, цезій, йод/. Шляхи надходження в організм і виведення. Радіонукліди можуть надходити в організм різними шляхами: 1.через легені у виді радіоактивного пилу 2. через травний канал /з водою і їжею/ 3. через шкіру /частково йод-131, тритій/.

Основні дозоутворюючі радіонукліди.

1. Стронцій-90. Період напіврозпаду 28,8 року. У навколишнім середовищі накопичується в злакових. Через корми - в організмі тварин і, наприклад, з молоком тварин попадає в організм людини. Також стронцій, потрапляючи у водойми, накопичується в організмі риб і потім надходить в організм людини.

В організмі стронцій-90 вибірково накопичується в кістах, особливо в зростаючому організмі. Інкорпорований у кістах стронцій важко виводиться з організму. Період напіввиведення - 150-500 доби.


2. ^ Радіоактивний цезій-137. Період напіврозпаду - 30 років. На відміну від стронцію він більш-менш рівномірно розподіляється в тканинах організму. Найбільша концентрація цезію відзначається в м'язах. Внутрішньому опроміненню піддаються кістковий мозок і статеві залози.

Цезій відносно легко виводиться з організму нирками. Період напіввиведення - 65-120 доби.

3. ^ Радіоактивний йод-131. Період напіврозпаду - 8,1 доби. Надходить в організм респіраторним шляхом, аліментарним, частково через шкіру. Вибірково накопичується в щитовидній залозі, випромінюючи гама- і бета-проміння. З огляду на короткий період напіврозпаду, йод швидко виводиться з організму.

Доза зазначених радіонуклідів залежить від їхньої концентрації, здатності до кумуляції, періоду напіврозпаду і періоду напіввиведення з організму.

^ Категорії зон радіоактивного зараження територій у результаті аварії на ЧАЕС.

У перші дні після аварії на ЧАЕС найбільшу небезпеку для людей представляв радіоактивний пил. У її склад входили радіоактивний стронцій, цезій, плутоній і інші радіонукліди. Більше всього до складу пилу входило радіоактивного йоду-131.

Потім радіоактивний пил разом з опадами і самостійно випадав на землю. У результаті виникли радіоактивні провінції з перевагою по цезії, стронцієві і трансурановим елементам. У зв'язку з коротким періодом напіврозпаду йоду-131 /8,1 доба/ через 3 місяці після аварії його практично не залишилося в навколишнім середовищі.

У залежності від змісту в ґрунті цезію, стронцію, плутонію визначені категорії зон таких територій.

1. З о н а в і д ч у ж е н н я - 30 км, територія, з якої евакуйоване населення в 1986 р.

2. З о н а обов'язкового відселення - територія, де забруднення ґрунту по цезії 15,0 Ки/км2 і вище, по стронції 3,0 Ки/км2 і вище, по плутонії 0,1 Ки/км2 і вище.

3. З о н а гарантованого добровільного відселення - територія з забрудненням цезію від 5,0 до 15,0 Ки/км2, по стронції від 0,15 до 3,0 Ки/км2, по плутонії від 0,01 до 0,1 Ки/км2.

4. З о н а посилено радіоекологічного контролю - забруднення цезієм від 1,0 до 5,0 Ки/км2, стронцієм від 0,005 до 0,01 Ки/км2.

Особливості проживання населення на цих територіях регламентуються двома документами:

1. Концепція проживання населення на території з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення. Ціль її - зменшити негативний вплив радіоактивного випромінювання на здоров'я населення. Головний принцип - неперевищення доаварийного рівня опромінення більш ніж на 0,1 бер за рік /7 берів за все життя/.

2. Закон про правовий режим територій - забрудненими вважаються такі території, де можливо стійке забруднення об'єктів навколишнього середовища, що вимагає спеціальної обробки для зменшення дози опромінення і забезпечення нормальної життєдіяльності населення.


^ Сучасна концепція /1999/ радіоактивного захисту населення.

З доручення Верховної Ради національна комісія радіаційного захисту населення розробила проект нової концепції захисту громадян України в зв'язку з Чорнобильською катастрофою.

Ціль нової концепції - визначення основних наукове обґрунтованих принципів і шляхів практичної реалізації дій, спрямованих на створення системи всебічного захисту населення: радіоекологічного, медичного, психологічного, екологічного і правового. Визначення категорій осіб з підвищеним ризиком втрати здоров'я і їхнього права на адекватне лікування.

Відповідно до цієї концепції, прийнята в 1991 році середньорічна ефективна доза опромінення в 1 мзв, залишається діючої і відповідає міжнародним вимогам. А зміст радіонуклідів у ґрунті, продуктах харчування й в об'єктах навколишнього середовища розглядається тільки як спосіб контролю ефективності впровадження заходів, спрямованих на зниження дози.

Змінено підходи до зонування забруднених територій. Передбачається виділення таких зон:

1. З о н а пільгового режиму господарювання - сумарна середньорічна ефективна доза опромінення людини може перевищувати 1 мзв, але не більш 5 мзв.

2. З о н а добровільного проживання - сумарна середньорічна ефективна доза опромінення може перевищувати 5 мзв.

3. З о н а відчуження й обов'язкового відселення - територія, де проведена евакуацію населення в 1986 р. і повне відселення населення на момент прийняття концепції.

4. Передбачається на територіях, де доза опромінення коливається в межах від 0,5 до 1 мЗв, проводити заходи посиленого радіоекологічного контролю, медичного й екологічного захисту населення.


^ Норми радіаційної безпеки України НРБУ-97/ і їхні основні положення.

В основу НРБУ-97 покладені: а/ рекомендації Міжнародної комісії з радіаційного захисту /МК-РЗ/, що базуються на концепції лінійної безпороговости залежності ефекту від сумарної ефективної дози;

б/ досвід вітчизняних і закордонних учених; у/ окремі положення НРБ 76/87.

НРБУ-97 базується на 3-х основних принципах радіаційної безпеки:

1. П р и н ц и п обґрунтованості опромінення - будь-яка робота, зв'язана з опроміненням не повинна проводитися, якщо вона не приносить користі для людей, що опромінюються, або суспільства в цілому, у порівнянні зі шкодою, що приносить дане опромінення. На використання джерел опромінення повинне бути дозвіл Державного санітарного нагляду.

2. П р и н ц и п оптимізації захисту - величина індивідуальних доз і кількість опромінених осіб повинні бути настільки малими, наскільки вони реально можуть бути досягнуті з обліком економічних і соціальних факторів.

3. П р и н ц и п неперевищення основних дозових лімітів - опромінення індивідуумів від комбінації всіх джерел випромінювання не повинне перевищувати розроблені основні дозові ліміти. Дозові ліміти встановлюються на рівнях, менше порога виникнення всіх можливих шкідливих ефектів опромінення.

НРБУ-97 визначають наступні категорії опромінення людей.

Категорія А - персонал, що працює з джерелами іонізуючого випромінювання. Річна доза опромінення для них складає 20 мзв/рік.

Категорія Б - особи, що не працюють безпосередньо з іонізуючим випромінюванням, але знаходяться в суміжних приміщеннях і можуть додатково опромінюватися. Припустима доза опромінення для них - 2 мзв/рік.

Категорія В - інше населення. Річна доза - 1 мЗв/рік.


^ ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР, ПОВЯЗАНІ З

ЧОРНОБИЛЬСЬКОЮ КАТАСТРОФОЮ

(прийняті на третій сесії ВР УРСР 27-28.02.1991 р.)


  1. Концепція проживання населення на територіях з підвищеним рівнем радіоак­тив­ного забруднення:

Базовий принцип Концепції -

Для критичної групи населення (діти 1986 р.н.) величина дози додаткового опро­­мінення, повязаного з Чорнобильською катастрофою, не повинна переви­щу­вати 1,0 мЗв (0,1 Бер) за рік і 70 мЗв (7,0 Бер) за життя понад дозу, яку одержувало населення у доаварійний період.

^ Поетапне відселення населення:

І етап - безумовне (обовязкове) відселення.

З територій із щільністю забруднення ізотопами цезію від 15,0 Кі/км2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2, де проживання населення може призвести до додаткової ЕЕД опромінення 5,0 мЗв (0,5 Бер) за рік, що є небезпечним для здоровя.

ІІ етап - гарантоване добровільне відселення.

З територій із щільністю забруднення ізотопами цезію від 5,0 Кі/км2 до 15 Кі/км2 , або стронцієм від 0,15 Кі/км2 до 3,0 Кі/км2, або плутонієм від 0,01 Кі/км2 до 0,1 Кі/км2, де проживання може призвести до додаткового опромінення населення 1,0 мЗв/рік (0,1 Бер), що є шкідливим для здоровя.


Категорії зон радіоактивного забруднення територій

І - зона відчуження (територія, з якої евакуйоване населення в 1986 році).

ІІ - зона безумовного (обовязкового) відселення - це територія, що зазнала інтен­сив­ного забруднення довгоживучими радіонуклідами:

цезій - від 15 Кі/км2 та вище

або стронцій - від 3 Кі/км2 та вище

або плутоній - від 0,1 Кі/км2 та вище

де ЕЕД може перевищити 5,0 мЗв/рік (0,5 Бер)

ІІІ - зона гарантованого добровільного відселення - це територія з щільністю заб­руд­нення грунту:

цезій - від 5 Кі/км2 до 15 Кі/км2

або стронцій - від 0,15 Кі/км2 до 3,0 Кі/км2

або плутоній - від 0,01 Кі/км2 до 0,1 Кі/км2

де ЕЕД може перевищити 1,0 мЗв/рік (0,1 Бер)

На територіях, де грунти сприяють високій міграції радіонуклідів у рослини, щільність забруднення ізотопами складає:

цезій - від 1,0 - 5,0 Кі/км2

або стронцій - від 0,02- 0,15 Кі/км2

або плутоній - від 0,005 - 0,01 Кі/км2

ІV - зона посиленого радіоекологічного контролю - це територія з щільністю забруднення грунту ізотопами:

цезій - від 1,0 - 5,0 Кі/км2

або стронцій - від 0,02- 0,15 Кі/км2

або плутоній - від 0,005- 0,01 Кі/км2

Для легких грунтів допустима щільність забруднення по цезію в 5 разів нижча.

Промислові та сільськогосподарські підприємства, що розташовані в ІІІ і ІV зонах, звільняються від оподаткуваня. Для них встановлюються пільгові умови фінансування, гарантоване матеріально-технічне забезпечення.


У І та ІІ зонах забороняється:

1. постійне проживання населення

  1. діяльність з метою одержання товарної продукції

  2. залучення до роботи осіб віком до 35 років без їх згоди

  3. вивезення за межі зон будівельних матеріалів, кормів, лікарських рослин, ягід

  4. випасання худоби, полювання, рибальство

  5. будівництво підприємств


ІІІ зона - з метою зменшення радіоактивного опромінення гарантується державою:

  1. добровільне переселення людей із зони

  2. випуск екологічно чистої продукції

3. постійний дозиметричний контроль

  1. щорічна медична диспансеризація населення

  2. забезпечення населення медпрепаратами, чистою питною водою та продуктами харчування, у тому числі такими, що мають радіопротекторні властивості

  3. газифікація населених пунктів, будівництво доріг з асфальтованим та бетонним покриттям


ІV зона

Забороняється:

  1. будівництво санаторіїв, баз відпочинку, підприємств, що шкідливо впливають на довкілля

  2. будь-яка діяльність, що погіршує радіоекологічну ситуацію (внесення в грунт отрутохімікатів) тощо

  3. залучення школярів та студентів до робіт, які негативно можуть вплинути та стан їх здоровя.

Гарантується державою:

  1. перепрофілювання виробництв на випуск екологічно чистої продукції

  2. дозиметричний контроль

  3. медична диспансеризація населення

  4. забезпечення населення питною водою, продуктами, медикаментами

  5. газифікація

  6. пільги для населення


Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

  1. учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

  2. потерпілі від катастрофи на ЧАЕС

  1. евакуйовані з І, ІІ, ІІІ зон

  2. ті, що постійно проживають в ІІ, ІІІ, ІV зонах

  3. діти, які народилися після 26 квітня 1986 р. від одного з батьків, який є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілим від аварії, за умови, що вони зазнали впливу радіоактивного опромінення.


Категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

І категорія - учасники ліквідації та потерпілі від Чорнобильської катастрофи, які втратили повністю або частково працездатність; хворі на променеву хворобу та особи, захворювання яких повязане з наслідками аварії на ЧАЕС.

ІІ категорія - учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, які працювали у І зоні у 1986-87 рр., а також особи, які евакуйовані з І зони.

ІІІ категорія - учасники ліквідації наслідків аварії, які працювали в І зоні у 1988-90 рр; особи, які працюють (працювали), живуть (проживали) в ІІ та ІІІ зонах.

ІV категорія - особи, які проживають на території ІV зони.



  1. Рекомендована література:

1. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. - Вища школа, 1983. - С.43-45.

2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - Київ.: Здоров’я, 1999. - С.135-150.

3. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.112.97 №62 /Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних і протиепідемічних питань. К., 1998, Т.7, Ч.1, С.153-271

4. Пивоваров Ю.П., Гоева О.Э., Величко А.А. Руководство к лабораторным знятиям по гигиене. - М.: Медицина, 1983. С.114-116.

5. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни /За ред. Є.Г.Гончарука/. - К.: Вища школа, 1995 .- С.254-277.

Додаткова

1.Радіаційна медицина /За ред. О.В.Ковальського. - К.: Вища школа, 1993. - 121 с.

2.Радиация. Дозы, эффекты, риск. - М.: Мир, 1988. - 80 с.

3. Кириллов В.Ф., Черкасов Е.Ф. Радиационная гигиена. - М.: Медицина, 1982. - С. 17-102, 141-148, 158-167.


^ 3.4. Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:

1. Природні джерела іонізуючого випромінювання:

1.2. Космічне випромінювання (первинне та вторинне).

1.3. Джерела зовнішнього та внутрішнього опромінення земного походження.

1.4. Радон - як джерело іонізуючого випромінювання.

2. Антропогенне радіоактивне забруднення навколишнього середовища у звязку з розвитком атомної енергетики.

3. Радіоактивне опромінення в результаті ядерних вибухів та при медичних обстеженнях.

4. Основні дозоутворюючі радіонукліди та їх характеристика (стронцій, цезій, йод).

4.1.Шляхи надходження радіонуклудів в організм, їх розподіл та виведення.

5. Особливості Чорнобильської катастрофи, її гігієнічні та медичні аспекти.

6. Категорії зон територій, що піддалися радіоактивному забрудненню та їх характеристика:

6.1. Зона відчуження.

6.2. Зона безумовного (обовязкового) відселення.

6.3. Зона гарантованого добровільного відселення.

6.4. Зона посиленого радіоекологічного контролю.

7. Нова концепція радіаційного захисту населення (1999).

8. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) та їх основні принципи.

8.1. Принцип обгрунтування опромінення.

8.2. Принцип оптимізації захисту.

8.3. Принцип неперевищення основних дозових лімітів.



Схожі:

Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Перспективи екологічної конверсії промислового та сільськогосподарського виробництв»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Безпека життєдіяльності в умовах повсякденного життя, у побуті та на виробництві»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Техніка безпеки при виробництві синтетичних хіміко-фармацевтичних препаратів»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Вплив навколишнього середовища на здоров населення. Наслідки аварій на аес.»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Охорона праці І техніка безпеки у виробництві синтетичних хіміко-фармацевтичних препаратів»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Правові основи щодо захисту населення І територій від надзвичайних ситуацій»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Теоретичні основи та методика гігієнічного нормування вмісту шкідливих речовин у ґрунті»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Вплив наслідків аварії на Чорнобильській аес на стан здоров’я населення в Україні»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Медико-соціальні проблеми, значення та засоби профілактики шкідливих звичок І наркоманій»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Гігієнічна характеристика засобів індивідуального захисту від шкідливих факторів виробничого середовища»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Охорона праці І техніка безпеки при роботі з отруйними лікарськими речовинами в аптечних закладах»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи