Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» icon

Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»




Скачати 102.45 Kb.
НазваБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Дата28.07.2012
Розмір102.45 Kb.
ТипДокументи


БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра гігієни та екології


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді кафедри

гігієни та екології

«____»__________ 2006 року

Протокол №_____


Завідувач кафедри

професор Л.І.Власик


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для організації самостійної роботи студентів


Тема: «Гігієнічна характеристика засобів індивідуального захисту від шкідливих факторів виробничого середовища»


(6 годин)






Навчальний предмет:

Гігієна у фармації з основами екології







2 курс фармацевтичного факультету,

спеціальність - фармація,

ОКР - бакалавр,

кваліфікація - фармацевт-бакалавр, заочна форма навчання







Методичну розробку склала

доцент Фундюр Н.М.




ЧЕРНІВЦІ-2006


^ 1. Актуальність теми.

Використання засобів індивідуального захисту є важливою складовою в системі заходів профілактики шкідливої дії виробничих факторів на організм працюючих. Самостійне опрацювання теми дозволить студентам систематизувати знання з дисципліни «Гігієна з основами екології».

Враховуючи наведене, студенти повинні знати види та причини виробничих травм, основні заходи профілактики.

  1. Навчальна мета:

  1. Студент повинен знати:

  • гігієнічну характеристику засобів індивідуального захисту працівників від шкідливих факторів виробничого середовища.

  1. Студент повинен вміти:

  • обґрунтувати рекомендації щодо вибору необхідних засобів індивідуального захисту з урахуванням особливостей виробничого процесу.

^ 3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

  1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.

Міжпредметна інтеграція:

^ Назва дисципліни та відповідної кафедри

Знати

Вміти

Внутрішньо-предметна інтеграція

Загальна гігієна та екологія людини

(кафедра гігієни та екології)

  • Гігієнічна характеристика шкідливих факторів виробничого середовища (шум, вібрація, мікроклімат, пил, токсичні речовини в повітрі робочої зони тощо).






  1. ^ Зміст теми.

Робітники мають бути забезпечені індивідуальними засобами захисту окремих органів і систем від впливу не­сприятливих чинників виробничого середовища.

До індивідуальних захисних пристосувань відносять спеціальні види одягу, рукавиць, взуття, головних уборів, окулярів, респіраторів, протигазів і протишумів.

Спецодяг призначений для охорони тіла робітника від шкідливих чинників навколишнього середовища. Він по­винен надійно захищати від виробничих шкідливостей, забезпечувати нормальну терморегуляцію організму, бути легким і зручним, а також легко очищуватися від забруд­нень.

Вимоги, покладені в основу розробки конструкції одягу, передбачають найбільшу захисну здатність щодо виробничого чинника, найкращі гігієнічні якості і зруч­ність надягання, носіння і роботи в ньому. Крій та якість спецодягу, призначеного для захисту тіла від кислот, от­руйних речовин, пилу, забруднень тощо, регламентується стандартом. Тканини одягу добирають залежно від при­значення. Одяг, призначений для захисту від високих температур і теплового випромінювання, виготовляють із цупких гладеньких бавовняних тканин. Ті частини одягу, які захищають найбільш опромінювані ділянки тіла, ма­ють 3 шари тканин, причому в середину вшивають спеціальні прокладки з пухкої вовняної тканини. Захист від бризків розплавленого металу забезпечується додаткови­ми накладками на костюм з вогнестійких матеріалів. Спецодяг для захисту від кислот шиють із вовняних і гу­мових тканин із поліхлорвініловим покриттям. Захист від отрут забезпечується застосуванням лляних і бавовняних тканин. Спецодяг для захисту від отруйного пилу вигото­вляють із молескіну. Захист від вологи досягається шля­хом застосування брезентових і гумових тканин, а також тканин, оброблених водовідштовхувальними засобами.

Для захисту ніг працівників від травм, перегріву, опі­ків, забруднюючих речовин в умовах виробництва вико­ристовують спецвзуття. Його виготовляють із шкіри і за­мінників шкіри. Взуття, яке в процесі експлуатації зазнає дії ароматичних вуглеводнів і органічних розчинників, повинно мати поліхлорвінілову підошву. Для захисту ніг від термічних чинників у гарячих цехах необхідно вико­ристовувати підошви із пресованої багатошарової прогу­мованої тканини.

До основних гігієнічних характеристик матеріалів для взуття відносять опір розриву, зсуву і розшаруванню, опір багаторазовим деформаціям, зносостійкість, непро­никність для води і гігроскопічність, проникність для по­вітря і теплопровідність.

Під час фізичної праці стопа людини виділяє до 1,5 г вологи за 1 год. Ця волога через пори матеріалу має бути якнайшвидше видалена у навколишнє середовище. Ось чому для взуття використовують спеціальні вкладки, які мають здатність добре поглинати вологу.

Засоби захисту рук від несприятливих чинників ви­робничого середовища виготовляють із тканин, штуч­ної шкіри, полімерних та інших матеріалів. Засоби за­хисту рук від високої температури виготовляють із сукна, азбестових тканин, брезенту та інших тканин із теплоізолюючими прокладками. Якщо робітники не можуть користуватися рукавицями або пальчатками, вони застосовують дерматологічні захисно-профілак­тичні засоби.

Захист голови працівників від механічних ушко­джень, опіків та інших шкідливих чинників набуває особливого значення при добуванні вугілля і корисних копалин у шахтах, роботі в гарячих цехах, в умовах жаркого клімату. Для захисту голови використовують шлеми, що являють собою жорсткий головний одяг рі­зної конструкції, здатний протистояти механічному впливові і амортизувати силу удару. Вони повинні бути легкими, мати достатній надголовний вентиляційний простір і зручно фіксуватися на голові. Шлем не пови­нен деформуватися під впливом променевої енергії. Матеріалами для виготовлення шлемів служать фібра, вулканізований каучук у суміші з текстильними і гумо­вими відходами, пластмаси, сталь, дюралюміній. Для захисту голови від теплового випромінення і опіків служать шапки з грубововняного сукна, повсті або фе­тру. Для захисту голови від бризків хімічних речовин, розпилюваних отрутохімікатів застосовують спеціальні пристосування у вигляді накидок, касок із пелеринами, які виго­товляють із матеріалів, стійких до хімічних речовин.

Важливе значення має захист органів дихання від не­безпечних і шкідливих речовин, що містяться у повітрі робочої зони, і від нестачі в ньому кисню. Для цієї мети служать фільтрувальні прилади, які в разі достатнього вмісту кисню в повітрі відфільтровують забруднення, що містя­ться в ньому. До них належать протипилові респіратори і промислові протигази. Якщо вміст кисню в повітрі ста­новить менше 16%, використовують шлангові прила­ди, які служать для ізоляції органів дихання від такого повітря і подачі чистого повітря від повітродувок або компресорної магістралі. Існують також автономні дихальні апарати, які забезпечують людину дихальною сумішшю з балона зі стиснутим киснем або стиснутим повітрям.

Фільтрувальні прилади поділяють на протипилові, про­тигазові, універсальні (газопилезахисні). Протипилові респіратори складаються з фільтра для очищення забруд­неного повітря і лицевої частини, що дозволяє підключи­ти цей фільтр до органів дихання. Усі прилади повинні відповідати гігієнічним вимогам. Для фільтрів викорис­товують різні фільтруючі матеріали (рослинного походження - бавовняна вата і лігнін, який являє собою деревну целюлозу у вигляді тонкого пухкого паперу; тваринного походження - всі види вовни, в тому числі овеча і верблюжа). Особливу групу складають штучні волокна, зокрема ацетатні, казеї­нові. Пористий картон виготовляють переважно із целю­лози з домішками азбесту. Ефективними є фільтри із су­міші шовку та вовни, просочені олією для зменшення гігроскопічності.

Для оцінки ефективності фільтра слу­жить коефіцієнт захисту, який показує кратність зниження концентрації шкідливої речовини, що забезпечує­ться засобами індивідуального захисту. Коефіцієнт 100 означає І ступінь захисту. Він гарантує надійний захист у разі забруднення повітряного середовища, яке перевищує ГПК більш ніж у 100 разів. Коефіцієнт захисту від 10 до 100 характеризує II ступінь захисту. Він гарантує захист у разі забруднення повітряного середовища, яке не пере­вищує 100 ГПК. Коефіцієнт захисту не вище 1 характе­ризує III ступінь захисту в умовах, коли забруднення по­вітря не перевищує 10 значень ГПК (С.В.Алексеев, В.Р.Усенко, 1988).

Протипилові респіратори можуть бути безклапанними. Це найпростіші респіратори з марлі, вати, лігніну та ін., які дуже легкі і зручні, проте недостатньо ефективні. Більш гігієнічними є клапанні респіратори з вентильова­ним шкідливим простором. Вони мають вдихальні та ви­дихальні клапани. Фільтри для них виготовляють із су­міші шовку й шерсті.

Протигази і газопилозахисні прилади для індивіду­ального захисту органів дихання від парів і газів склада­ються з лицевої частини у вигляді суцільної маски, що закриває все обличчя і вуха, або напівмаски, що закриває рот і ніс, та фільтруючих сорбентів, які мають вибіркову здатність щодо різних газів і парів.

У коробках протигазів, спеціально виготовлених на заводах, містяться різні сорбенти -активоване вугілля, хімічні поглиначі та каталізатори. Активоване вугілля являє собою пористу речовину, виготовлену шляхом відповідної обробки деревини. Воно має високу здат­ність поглинати гази і пари. Хімічні поглиначі вступа­ють у реакцію з газами та парами і утворюють хімічні сполуки. Поглиначі добирають таким чином, щоб уна­слідок хімічних реакцій у них не утворювалися газопо­дібні та пароподібні продукти. Коробки протигазів маркірують відповідно до їх призначення для захисту від певних груп газів.

Кисневі прилади (кисневі респіратори) призна­чені для повної ізоляції органів дихання людини від навколишнього середовища в умовах зменшеного вміс­ту в ньому кисню або великої концентрації шкідливих парів чи газів.

Ці прилади можуть діяти за типом використання кис­ню з балона або кисню, отримуваного внаслідок хімічної реакції. У першому випадку кисень для дихання надхо­дить до системи через автоматично регульований вентиль зі спеціального балона. Вдихуване повітря потрапляє до регенеративного патрона, де поглинаються водяні пари і вуглекислота. Для поглинання вуглекислоти використо­вують їдкий натр або їдке калі, гідроксид кальцію.

Захист очей в умовах виробництва здійснюється за допомогою захисних окулярів. Вони призначені для захи­сту від механічних травм, зумовлених частинками металу, бризок розплавленого металу, від ушкоджень отруйними рідинами, пилом, інфрачервоним і УФ-промінням. Ушкодження очей у виробничих умовах відбуваються внаслідок недотримання правил безпеки, порушень тех­нологічного режиму і нехтування засобами індивідуаль­ного захисту.

Індивідуальні засоби захисту очей включають окуля­ри, напівмаски, щитки спеціального призначення тощо.

Захисні окуляри мають оправу для кріплення скелець великого розміру. Оправи являють собою кільця різного діаметра з тонкого матеріалу. Вони бувають герметични­ми або вентильованими. Захисні окуляри можуть обме­жувати поле зору ока. Полем зору ока називають простір, який охоплюється нерухомим оком за умови фіксації зо­рової (оптичної) осі. Окуляри бувають відкритого і закри­того типу.

Окуляри відкритого типу застосовують для захисту очей від механічних ушкоджень. У таких окулярах можна легко замінити звичайні скельця на корегуючі. До окуля­рів відкритого типу відносять також захисні окуляри, які складаються з двох металевих окулярних коробок із за­кріпленими в них скельцями і з'єднаних на переніссі ба­вовняною тасьмою. Окуляри забезпечені вентиляційними отворами у боковій частині. Різновидами таких окулярів є окуляри для обрубників, працівників сільського госпо­дарства, протидимні окуляри та ін.

Важливе значення має захист очей від шкідливого впливу інтенсивного УФ-випромінювання (джерелом якого є електрозварка, дугові електропечі, світлокопіювальні апа­рати, ртутно-кварцові лампи) та інфрачервоного випромі­нювання (джерелом являється розплавлений метал і термічне обладнання).

Для захисту очей від променевої енергії існують світ­лофільтри у вигляді кольорових скелець, які вибірково поглинають одні промені і пропускають інші. Вибір світ­лофільтра зумовлений конкретними вимогами виробни­чої обстановки. Світлофільтри, які використовують для захисту очей під час електрозварювання, повинні майже повністю поглинати інфрачервоне та УФ-проміння. Для захисту очей від яскравого сонячного світла служать світ­лофільтри, які послаблюють дію сонячного світла і про­пускають УФ-проміння. Окуляри для захисту від соняч­ного світла можуть бути різних конструкцій, в тому числі - відкритого і закритого типів, Їх треба добирати залежно від умов праці. Закриті окуляри служать для одночасного захисту очей від вітру і пилу.

Для захисту очей від інтенсивного теплового випромінювання під час роботи в гарячих цехах застосову­ють світлофільтри із синього кобальтового скла. Для роботи біля печей використовують спеціальні окуляри, які складаються із відкритої металевої рамки на шарні­рах і кріпляться до дашка головного убору за допомо­гою гвинтів. Оправу окулярів виготовляють із дюралю­мінію. Для захисту очей від променевої енергії застосовують також світлофільтри з плексика, зафарбо­ваного органічного скла.

Захист від виробничого шуму здійснюється шляхом використання спеціальних пристосувань, які перешкоджають надходженню звуків через зовнішній слуховий хід. Такі пристосування називають протишумами, або антифонами. Вони повинні забезпечувати добрий захист від шуму і не спричинювати при цьому неприємних або больових відчуттів. Різновиди протишумів:

  • навушники (закривають вушну ракови­ну);

  • вкладиші (перекривають зовнішній слуховий хід);

  • шлеми (закривають частину голови і вушну раковину).

Навушники виготовляють у вигляді двох ко­робок, в яких є прошарки з гігроскопічної вати і які прикривають вушні раковини. Коробки обтягнуті чо­хлами з тканини і з'єднані гумовими стрічками. Вони забезпечені також зав'язками для закріплення на вухах. Існує багато конструкцій навушників і вкладишів. Як­що рівень сили звуку перевищує 115 дБ, рекомендуєть­ся застосовувати шлеми зі спеціальної шкіри на байко­вій підкладці з підшлемником і глушниками з пластмаси. Протишумне обладнання добирають, як правило, на конкретному робочому місці відповідно до спектрального складу виробничого шуму.

Захисту від електроструму здійснюється з використанням взуття, рукавиць, килимків і під­ставок, виготовлених зі спеці­альної діелектричної гуми. Вони не повинні зазнавати дії розчинників гуми, кислот і лугів.


  1. Рекомендована література:

  1. Гігієна праці / За ред. А.М.Шевченка. - К.: Вища школа, 1993. - С. 386-402.



3.4. Матеріали для самоконтролю.

  1. Питання для самоконтролю:

  1. Засоби захисту органів дихання.

  2. Засоби захисту органів слуху.

  3. Засоби захисту органу зору.

  4. Засоби захисту шкіри та обличчя.

  5. Засоби захисту голови.

  6. Спецодяг.

  7. Спецвзуття.



Схожі:

Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Перспективи екологічної конверсії промислового та сільськогосподарського виробництв»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Безпека життєдіяльності в умовах повсякденного життя, у побуті та на виробництві»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Техніка безпеки при виробництві синтетичних хіміко-фармацевтичних препаратів»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Вплив навколишнього середовища на здоров населення. Наслідки аварій на аес.»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Охорона праці І техніка безпеки у виробництві синтетичних хіміко-фармацевтичних препаратів»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Правові основи щодо захисту населення І територій від надзвичайних ситуацій»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Теоретичні основи та методика гігієнічного нормування вмісту шкідливих речовин у ґрунті»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Вплив наслідків аварії на Чорнобильській аес на стан здоров’я населення в Україні»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Медико-соціальні проблеми, значення та засоби профілактики шкідливих звичок І наркоманій»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Охорона праці І техніка безпеки при роботі з отруйними лікарськими речовинами в аптечних закладах»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи