Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» icon

Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»




Скачати 135.24 Kb.
НазваБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Дата24.06.2012
Розмір135.24 Kb.
ТипДокументи


БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра гігієни та екології


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді кафедри

гігієни та екології

«____»__________ 2006 року

Протокол №_____


Завідувач кафедри

д.м.н., професор Л.І.Власик


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для організації самостійної роботи студентів

Тема: « Здоров’я населення України та урбанізація»


(6 годин)






Навчальний предмет:

Гігієна у фармації з основами екології







2 курс фармацевтичного факультету,

спеціальність - фармація,

ОКР - бакалавр,

кваліфікація - фармацевт-бакалавр, заочна форма навчання







Методичну розробку склала

асистент кафедри гігієни та екології

Іфтода О.М.



ЧЕРНІВЦІ-2006



  1. ^ Актуальність теми.

Процес урбанізації став однією з найважливіших сторін поступального руху суспільства завдяки концентрації промисловості, галузей науки і культури у великих містах. Але крім позитивних рис урбанізація водночас веде за собою величезні негативні віддалені наслідки. Науково-технічний прогрес призвів до росту впливу чинників навколишнього середовища на організм і зумовив зміни соціального статусу. Проблема великих міст залишається невирішеною внаслідок стихійного розташування виробничих сил, що призводить до скупчення промислових підприємств і населення. Отже, процес урбанізації породжує складні проблеми, що торкаються умов, які несприятливо впливають настан здоровя населення. Тому вивчення даної теми є необхідним і важливим для студентів будь-якої спеціальності медичного профілю.

  1. Навчальна мета:

  1. Студент повинен знати:

  1. визначення поняття «урбанізація» та «урбоекологія»;

  1. основні екологічні проблеми великих міст;

  1. завдання профілактичної медицини щодо вирішення проблеми «місто-людина».

  1. Студент повинен вміти:

  1. дати орієнтовну гігієнічну оцінку плануванню та забудові населеного пункту.

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

  1. Базові знання, вміння, навички,необхідні для вивчення теми.

^ Міжпредметна інтеграція:

Назва дисципліни та відповідної кафедри

Знати

Вміти

Попередні дисципліни

Географія (шкільний курс)

Поняття про кліматичні умови території України

оперувати термінами: тем-пература, вологість повітря, атмосферний тиск, швид-кість руху повітря, сонячна радіація

Фізика (шкільний курс)

фізична характеристика шуму, вібрації, випромінювання




Валеологія (шкільний курс)

Джерела забруднення навко-лишнього середовища

оперувати термінами: абіо-тичні, біотичні, антропо-генні фактори навколиш-нього середовища

Біологія (шкільний курс)

Хімічний склад атмосферного повітря.

Фізіологія процесу дихання організму




Основи екологічних знань (шкільний курс)

Основні техногенні забрудню-вачі й методи їх контролю.

Правові основи природокористування.

Реакції організму людини на вплив факторів навколишнього середовища.

Антропогенні екологічні катастрофи.

оперувати термінами: урбанізація, урбоекологія

^ 2. Зміст теми.

До найхарактерніших рис розвитку людської цивілізації належить урбанізація (від латин. Urbanus - міський). Урбанізація - це історичний процес збільшення кількості й розмірів міст і зростання їхньої ролі в житті людства. Ця фаза розвитку людства, яку можна назвати індустріально-міською, триває всього 200-300 років. На початку ХХ ст. в містах проживало 13% населення Землі, в середині століття 28%, а на порозі ХХІ ст. - вже близько 50%. Швидко зростає кількість міст - «мільйонерів», а чисельність жителів у найбільших із них - мегаполісах

-сьогодні становить десятки млн. (У мехіко - 27,5 млн.; Шанхаї - 25,8; Пекіні - 22,8; Ньою-Йорку - 19,5 млн.) Ніде суперечність між людиною та природою не досягає такої глибини, як у великому місті. Проблемами міст та міського населення опікується особлива галузь екології - урбоекологія.

Швидкий розвиток міст створив значний комфорт для його мешканців. У великих містах сконцентровано матеріально-технічне виробництво, вони є місцями нагромадження й розподілу речовини, енергії та інформації, центрами духовного життя суспільства. Тут створюються кращі можливості для задоволення індивідуальних матеріальних і духовних запитів, причому чим більше місто, тим ширший спектр послуг, який воно може надати людині. Водночас урбанізація веде за собою величезні негативні віддалені наслідки. Міські урбанізовані райони перетворилися в ареали глибоко зміненої антропогенною діяльністю природи. Докорінні зміни природного середовища в містах призвели до переваг урбанізованого середовища над природним ландшафтом. На території міст утворюються великі площі штучної підстилаючої поверхні та змінюється грунтове покриття. Урбанізація стала процесом антропогенізації природних систем.

Клімат великих міст також суттєво змінюється. Змінюється кількість і спектральний склад сонячної радіації. Особливо негативним є ослаблення УФ-радіації. У великих містах підвищується температура повітря, збільшується число днів з великими туманами, порушується повітряобмін середовища у звязку з гальмуванням природного руху повітря високою забудовою міста. Багато міст терплять температурні інверсії, які перешкоджають вертикальній циркуляції повітря. При цьому збільшується позитивна іонізація повітря, що несприятливо діє на організм людини, підвищується радіоактивність середовища, збільшується кількість канцерогенних речовин, перетворюється і знижується рослинність і це зменшує продукцію кисню.

Наслідками збільшення будівництва багатоповерхових будинків є негативні екологічні та соціальні впливи на людину. В умовах урбанізованого середовища спостерігається порушення психічного здоров. Причиною психічного дискомфорту є скупченість населення. Зростає частота нервово-психічних захворювань, відзначається ріст злочинності, самогубств, алкоголізму та наркоманії.

Внаслідок гіподинамії в людей, що мало рухаються, спостерігається ожиріння, деформація скелета, викривлення хребта, плоскостопість.

Зниження загальної опірності організму призводить до швидкого виникнення захворювань і погіршує перебіг тих захворювань, які вже існують.

Великою проблемою міст є шум, що в умовах урбанізації набуває щоразу більшого значення. Джерелами віличного і житлово-побутового шуму є всі види міського транспорту, промислові обєкти і гучномовне радіо- і телевізійне обладнання. У великих містах рівень шуму на вулицях досягає 90-95 дБА, стійко утримуючись у цих межах 15-18 годин на добу. Шумовий режим у кожному конкретному місті повязаний з плануванням, яке визначає організацію траси руху автотранспорту та можливість зонування території з відповідним розміщенням на ній окремих обєктів. Цим самим створюється певний рівень шуму на вулицях, у зонах відпочинку і в будинках різноманітного призначення. Додатковим джерелом шуму в містах є побутові шуми. Шуми, які створюються роботою інженерного і санітарно-технічного обладнання житлових будинків, до яких належать рух ліфта, нагрівання котла тощо, утворюють шум, рівень якого досягає 65-87 дБА.

Вплив шуму на організм людини полягає в тому, що звукові коливання трансформуються в нервові імпульси, які надходять у підкоркові утворення і слухове поле кори великого мозку. Шум, інтенсивність якого не перевищує 30 дБА, є практично нешкідливим. Шум інтенсивністю 30-65 дБА спричиняє нервово-психічні реакції і порушення. Якщо рівень шуму досягає 65-90 дБА, виникають вегетативні реакції і порушення. Шум у 90-120 дБА порушує функції слуху, а шум понад 120 дБА можу призвести до летального кінця. Надмірний вуличний шум є причиною головного болю у 80% осіб, погіршення памяті і неврозів - у 52%. У 30% мешканців міста шум є причиною старіння. Він скорочує тривалість їх життя на 8-12 років. Шум зумовлює також зміни з боку серцево-судинної системи (зміни атмосферного тиску, пониження пульсового тиску, пониження тонусу судин, сповільнення частоти серцевих скорочень, збільшення швидкості згортання крові). Також шум призводить до порушення функціонального стану шлунка, його секреторної і моторно-евакуаторної функцій. Під дією шуму відбувається швидке зменшення світлового відчуття, зниження стійкості ясного бачення. Боротьба з шумом перетворилася на важливу соціально-гігієнічну проблему. Нормами передбачено гранично-допустимі сумарні рівні шуму для житлових кімнат і помешкань 25 дБА, а для території, що прилягає до житлових будинків, майданчиків відпочинку мікрорайонів і груп житлових будинків - 45 дБА.

Ефективним профілактичним заходом у боротьбі з шумом є:

  1. застосування транспортних засобів із мінімальним рівнем шуму;

  1. правильне планування населених місць, будівництво кільцевих автомобільних доріг, які розвантажують центр міста;

  1. будівельні проекти повинні передбачати максимальний захист мікрорайонів штучними та природними екранами зелених насаджень, перенесенням під землю інженерних споруд.

Крім шуму у містах загострюється проблема інших фізичних чинників навколишнього середовища, а саме вібрації, неіонізуючих та іонізуючих випромінювань. Вібрація спричиняє вібраційну хворобу. Особливо небезпечним є вплив на організм людини радіоактивного випромінювання. Гостра біологічна дія радіації проявляється у вигляді променевої хвороби і здатна призвести до смерті. Хронічна радіаційна дія на людину десятками і сотнями бер щорічно протягом кількох років призводить до виникнення променевої хвороби, до локальних уражень шкіри, кришталика ока, кровотвірного кісткового мозку, пневмосклерозу. Згодом можуть виникати злоякісні пухлини та природжені аномалії, що передаються спадково. Велику загрозу генетичному здоровю нації спричинила Чорнобильська катастрофа. Після катастрофи основним радіонуклідом був радіоактивний йод, що нагромаджується у щитовидній золозі. Радіоактивний цезій потрапляє у мязи. Важкі захворювання спричиняє і дуже небезпечний плутоній.

Мешканці міст потрапляють під вплив забруднених речовин промислового походження. Повітря, насичене відпрацьованими газами, продуктами згоряння палива, димом і пилом, шкідливо впливає на дихальний апарат людини, що небезпечно. Забруднення атмосферного повітря сприяють появі підвищеної кількості запальних захворювань органів дихання та зору; серцево-судинної системи, інфекційних, раку легенів тощо. Захворюваність органів дихання становить у середньому 73,5% від загальної захворюваності. 70-80% усіх випадків раку спричинені дією хімічних канцерогенів. Близько 4% новонароджених відрізняється дефектами, що ведуть до виражених спадкових захворювань.

До багатьох захворювань в населених пунктах може призвести забруднення води. Найбільшою небезпекою поширення захворювань водним шляхом є кишкові інфекції, зокрема холера, черевний тиф, паратифи, дизентерія, лептоспіроз, сибірка, туберкульоз. Нині у світі від захворювань, що передаються внаслідок споживання забрудненої води, щоденно вмирає майже 25 тисяч людей.

Джерелом захворювань може стати і забруднений промисловими та господарсько-фекальними відходами грунт. Внаслідок викидів промислових підприємств і відпрацьованих газів автотранспорту у грунт можуть потрапляти свинець, сірка, залізо, цинк, ртуть тощо і бути причиною різноманітних отруєнь.

Забруднення довкілля у містах у підсумку призвело до грубого порушення екологічної рівноваги з її безпосередніми та віддаленими наслідками, і міста стали некерованими.

Охорона навколишнього середовища населених місць може бути здійсненою лише за умови подолання негативних наслідків урбанізації шляхом використання переваг науково-технічного прогресу. У повноцінному урбанізованому середовищі природні елементи, що оточують урбаністичні утворення, полвинні бути тісно повязані з природним середовищем.

Населені пункти повинні являти собою раціональну комплексну організацію, що забезпечувала б оптимальні умови праці, побуту та відпочинку людей.

Проблеми здоровя необхідно розглядати з широких соціальних позицій. На збереження здоров населення спрямована проблема охорони навколишнього середовища, вирішення якої сприяє зменшенню шкідливого впливу чинників довкілля на організм.

В Україні встановлено і регламентовано обовязкову участь представників санітарного нагляду у забудові міст, на яких покладено контроль за дотриманням гігієнічних норм і санітарно-гігієнічних правил у галузі планування і забудови населених пунктів. Ці правила віддзеркалені в будівельних нормах і правилах (БНіП 2.07.01 - 89 - «Містобудування». «Планування і забудова міських поселень»), Державних санітарних правилах (ДСП), планування та забудови населених пунктів (ДСП 19.06.96, №173).

Міські території розподіляють за функціональним використанням на кілька зон:

  1. селітебну (житлові райони, громадські центри і зелені насадження), промислову;

  1. комунально-господарську (гаражі і транспортне господарство);

  1. зона зовнішнього транспорту.

Території, що прилягають до міст, використовують для організації приміської зони з місцями та обєктами для відпочинку населення. Ці території служать також резервом для подальшого розвитку міста.

Особливого значення у плануванні і забудові населених місць заслуговує зонування промислових територій і виділення територій для санітарно-захисних зон. Дотримання нормативних документів при формуванні територіально-виробничого комплексу дозволяє органічно поєднувати його з природним навколишнім середовищем таким чином, щоб запобігти забрудненню атмосфери, джерел водопостачання і грунту. За санітарною характеристикою промислові підприємства розподіляють на 5 класів. В основі цієї класифікації лежить ширина санітарно-захисної зони, що являє собою територію між межею промислового підприємства і межею селітебної зони і призначена для захисту атмосферного повітря селітебної зони від промислових викидів, ослаблення виробничого шуму, захисту від забруднення грунту і джерел водопостачання.

І клас (заводи чорної та кольорової металургії, підприємства нафтопереробної та хімічної промисловості) - санітарно-захисна зона не менше ніж 1000 м.

ІІ клас (машинобудівні і верстатобудівні, текстильні, підприємства легкої та харчової промисловості) - 500 м.

ІІІ клас (підприємства з незначними виділеннями виробничих шкідливостей - бітуму, кальцинованої соди, мінеральних солей, пластичних мас) - 300 м.

ІV клас (виробництво паперу, мила, органопрепаратів) - 100 м.

V клас (підприємства з виробництва неорганічних реактивів, вулканізації гуми, виробництва вуглекислоти) - 50 м.

У містобудівній практиці слід уникати розташування в одному промисловому вузлі підприємств з різними санітарно-гігієнічними особливостями, оскільки це може сприяти сумації шкідливих впливів на кожне із зазначених підприємств і на прилеглу житлову забудову.

Зони зелених насаджень і відпочинку населення є одним з основних показників благоустрою міста. Загальна площа зелених насаджень комплексної зеленої зони, що включає міську зону прилеглого району, на 1 мешканця в малому місті повинна досягати 1000 м2, а у великому - 2200 м2. Відповідно до ДСТу 17.5.3.01-78 «Склад і розмір зелених зон міст» зелені зони міст за цільовим призначенням повинні поділятися на 2 частини - лісопаркову і лісогосподарську. Лісопаркова частина виділяється з лісів, що входять у зелену зону міста з естетично цінними ландшафтами. Площа зелених насаджень загального користування на селітебній території великих міст на одну людину становить 10 м2 і 11 м2 - для житлових районів.

Середовище проживання людини у великому місті є складною системою соціальних та економічних впливів на організм у різних стадіях його розвитку і тому повинно мати усі необхідні умови для належного функціонування колективу людей. профілактична медицина ставить своїм завданням вивчення умов життя і здоров населення і обгрунтування гігієнічних нормативів у галузі містобудування. Гігієнічні нормативи охоплюють регламентацію параметрів, що характеризують земельну ділянку, яка вибирається під будівництво населеного пункту, типи житлових будинків, різних установ, лікарень, підприємств, а також види зелених насаджень, параметри, що торкаються проблем енергетики, транспорту, водопостачання і каналізації.

^ Запобіжний санітарний нагляд - один з головних видів санітарно-профілактичної діяльності, що передбачає контроль за дотриманням чинних санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних норм і правил при проектуванні, будівництві та введанні в експлуатацію обєктів різного призначення.

Мета його - не допустити будівництва та вводу в експлуатацію обєктів, які не відповідають гігієнічним вимогам.

^ Поточний санітарний нагляд - вид санітарно-профілактичної діяльності, яякий включає контроль за дотриманням санітарно-гігієнічним та санітарно-протиепідемічних норм і правил при експлуатації обєктів різного призначення.

ГДК - це максимальна концентрація шкідливої речовини, яка при щоденній дії на протязі необмеженого проміжку часу не викликає будь-яких патологічних змін в організмі і негативних спадкових змін у нащадків.

ГДВ - гранично допустимий викид забруднюючих речовин в атмосферу, при якому забезпечується дотримання гігієнічних нормативів у повітрі населених пунктів за найбільш несприятливих умов розсіювання, кг/добу.

ГДЕН - це сукупність окремих впливів, які або не впливають на якість середовища, або змінюють її в допустимих межах, тобто не руйнують екосистем і не викликають несприятливих наслідків для найважливіших популяцій.

Екологічні стандарти - єдині й обовязкові для всіх обєктів даного виду та рівня системи норм і вимог щодо ставлення до навколишнього природного середовища.

Стандарти є міжнародні, державні, галузеві та стандарти підприємств.

В Україні контроль за станом природного середовища й виконанням природоохоронних актів здійснюють Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Міністерство охорони здоровя, Державний комітет з гідрометеорології, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, система Державних санітарно-епідеміологічних станцій та ін.

У 1989 році опубліковано міжнародний документ «Правові принципи охорони навколишнього середовища і сталого розвитку», підготовлений на завдання ООН спеціальною Комісією міжнародної групи експертів-юристів. Він являє собою звіт правових принципів охорони довкілля та сталого розвитку людства.

Україна є державою, яка підписала понад 70 міжнародних двосторонніх та багатосторонніх угодах, повязаних з охороною довкілля.

^ 3.3.Рекомендована література:

  1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - Київ: Здоров’я, 1999. - С. 248-289.

  2. Литвинова Г.О. Гігієна з основами екології. - К.: Здоровя, 1999. - С.30-34, 140-148, 166-168, 328-330.

  3. Нікберг І.І., Сергета І.В., Цималюк Л.І. Гігієна з основами екології. - К.: Здоровя, 2001. - С.91-107.

  4. Царик Л.П. Основи екологічних знань. -Т.: Тернопіль, 1994. - С.76-82, 138-140, 460-464, 477-479.


^ 3.4. Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:

  1. Поняття про урбанізацію, її позитивні риси та негативні наслідки. Урбоекологія.

  2. Джерела забруднення навколишнього середовища.

  3. Основні екологічні проблеми великих міст.

  4. Функціональне зонування міста. Значення зони зелених насаджень.

  5. Завдання профілактичної медицини у вирішенні соціально-гігієнічної проблеми «місто-людина».

Б. Тести для самоконтролю:

  1. Що таке урбанізація?

а) перетворення села на місто;

б) зростання і розвиток міст, зміна значення їх у житті біосфери і цивілізації;

в) міграція сільського населення в міста;

г) розвиток техногенної діяльності людини.

  1. Що таке селітебна зона міста?

а) промислова зона;

б) житлова зона;

в) зона гаражів і транспортного господарства;

г) зона зовнішнього транспорту.



Схожі:

Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Перспективи екологічної конверсії промислового та сільськогосподарського виробництв»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Безпека життєдіяльності в умовах повсякденного життя, у побуті та на виробництві»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Техніка безпеки при виробництві синтетичних хіміко-фармацевтичних препаратів»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Вплив навколишнього середовища на здоров населення. Наслідки аварій на аес.»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Охорона праці І техніка безпеки у виробництві синтетичних хіміко-фармацевтичних препаратів»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Правові основи щодо захисту населення І територій від надзвичайних ситуацій»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Теоретичні основи та методика гігієнічного нормування вмісту шкідливих речовин у ґрунті»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Вплив наслідків аварії на Чорнобильській аес на стан здоров’я населення в Україні»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Медико-соціальні проблеми, значення та засоби профілактики шкідливих звичок І наркоманій»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Гігієнічна характеристика засобів індивідуального захисту від шкідливих факторів виробничого середовища»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Охорона праці І техніка безпеки при роботі з отруйними лікарськими речовинами в аптечних закладах»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи