Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» icon

Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»




Скачати 151.67 Kb.
НазваБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Дата24.06.2012
Розмір151.67 Kb.
ТипДокументи


БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра гігієни та екології


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді кафедри

гігієни та екології

«____»__________ 2006 року

Протокол №_____


Завідувач кафедри

д.м.н., професор Л.І.Власик


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для організації самостійної роботи студентів

Тема: «Класифікація та характеристика екологічних факторів. Гранично допустимі екологічні навантаження (ГДЕН). Побічний вплив лікарських засобів на екологію»


(6 годин)






Навчальний предмет:

Гігієна у фармації з основами екології







2 курс фармацевтичного факультету,

спеціальність - фармація,

ОКР - бакалавр,

кваліфікація - фармацевт-бакалавр, заочна форма навчання







Методичну розробку склала

старший викладач кафедри гігієни та екології Грачова Т.І.



ЧЕРНІВЦІ-2006

  1. ^ Науково-методичне обгрунтування теми: Здоров’я людини формується під впливом природних та соціально-економічних чинників навколишнього середовища. Разом з тим, своєю виробничою діяльністю людина часто негативно впливає на екологію довкілля.

Тому для студента важливо знати класифікацію та характеристику екологічних факторів, нормативно-правові основи охорони навколишнього середровища.

  1. Навчальна мета:

 закріпити знання студентів про екологію як науку, значення екологічних знань у підготовці спеціалістів фармацевтичної галузі;

 поняття про ГДК, ГДР, ГДД, ГДЕН.

2.1.Студент повинен знати:

  1. визначення екології як науки, її мету й завдання;

  1. нормативно-правові основи охорони навколишнього середовища

  1. характеристику факторів довкілля, що впливають на здоров’я людини;

^ 2.2.Студент повинен вміти:

  1. розрахувати гранично допустиме екологічне навантаження (ГДЕН).

  1. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

^ 3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.

Міжпредметна інтеграція:

^ Назва дисципліни та відповідної кафедри

Знати

Вміти

Попередні дисципліни

Біологія (кафедра медичної біології)



  1. поняття «біосфера», її складові, значення для людини






Внутрішньопредметна інтеграція

Основи екології

  1. нормативно-правові основи охорони навколишнього середовища;

  1. природоохоронні закони в Україні





^ 3.2. Зміст теми:

Екологія - це наука про взаємодію живих істот між собою і з навколишньою неорганічною природою; про взаємозвязки в надорганізмових системах, структуру і функціонування цих систем. У дослівному перекладі (oikos - з грец. означає дім).

Біосфера розміщена в межах атмосфери, гідросфери та частини літосфери. У ній підтримується необхідне для життєдіяльності організмів середовище, та й самі організми суттєво змінюють параметри інших сфер Земної Кулі в межах біосфери. Біосфера не тільки охоплена життям, але й певним чином організована за рахунок діяльності живих організмів. У межах біосфери здійснюється біогенний кругообіг речовин та спрямований потік енергії.

«Навколишнє середовище - це середовище проживання і виробничої діяльності людини. Воно охоплює умови праці, побуту, відпочинку і харчування» - таке визначення дає академік РАМН Г.І.Сидоренко.

Поняття навколишнього середовища є більш широким. Навколишнє середовище не індивідуальне, а загальне для цілої популяції. У процесі тривалої еволюції людина пристосувалася до певної якості природного навколишнього середовища. Вплив навколишнього середовища на людину нерозривно повязаний з її внутрішнім середовищем.

Зовнішнє середовище - це є частина навколишнього середовища, яка в даний момент безпосередньо впливає на людину. З точки зору фізіології людини як внутрішнє, так і зовнішнє середовища дуже індивідуальні і динамічні для кожної людини. Отже, кожній людині притаманні свої особливості зовнішнього середовища, які постійно змінюються, безпосередньо контактують з пограничним шаром, що розмежовує умовно внутрішнє і зовнішнє середовища людини, які є для неї з точки зору її життєдіяльності єдиним цілим.

Внутрішнє середовище - це те живе середовище організму, яке відмежоване від зовнішнього середовища роговим шаром шкіри, епітелієм слизових оболонок органів дихання, сечостатевої і травної систем та ендокринних залоз, а також екстеро- та інтерорецепторами і сукупністю тканин, у тому числі рідких (крові, лімфи і тканинної рідини), які омивають клітини і міжклітинні структури. Внутрішнє середовище бере участь у здійсненні обміну речовин, забезпечує нервові, гуморальні механізми регуляції та гомеостаз організму.

У навколишньому середовищі розрізняють такі поняття, як середовище проживання і виробниче середовище.

Середовище проживання (помешкання) - комплекс взаємоповязаних абіотичних і біотичних чинників, що знаходяться поза організмом і визначають його життєдіяльність. У середовищі проживання діяльність людини не повязана зі створенням матеріальних, духовних чи громадських цінностей. Середовище проживання - це житловий будинок, місце відпочинку, транспортний засіб, лікарня і т.п. Діяльність людини у середовищі проживання відбувається поза виробництвом.

Виробниче середовище - частина середовища, що оточує людину, утворена природно-кліматичними умовами та професійними (фізичними, хімічними, біологічними, соціальними) чинниками, які впливають на неї в процесі трудової діяльності. Таким середовищем є, наприклад, цех для робітника, місце роботи сільського працівника, клас чи аудиторія для учня.

Соціальне середовище - частина навколишнього середовища, що визначає суспільні, матеріальні, духовні умови його формування, існування та діяльності. Поняття соціального середовища обєднує сукупність підсистем соціальної інфраструктури суспільства: житло, побут, сімя, виробництво, освіта, наука, мистецтво, охорона здоровя, спорт, соціальне забезпечення і т.п. Соціальне середовище впливає на людину опосередковано через абіотичні та біотичні чинники, змінені внаслідок діяльності людини і суспільства в цілому.

Розрізняють ще такі поняття навколишнього середовища: незмінене природне (натуральне) середовище; змінене (денатуроване) природне, або забруднене, середовище і штучне.

Незмінене природне (натуральне) навколишнє середовище - це незмінена внаслідок прямого чи опосередкованого впливу людини або суспільства частина навколишнього природного середовища, що відрізняється здатністю до саморегуляції без коректуючого впливу людини. Природне середовище забезпечує нормальну життєдіяльність організму людини.

Під зміненим (денатурованим) природним навколишнім середовищем слід розуміти середовище, змінене нерозумним використанням його людиною в процесі діяльності, внаслідок чого зявляється негативний вплив його на здоровя людини, її діяльність, умови життя.

Штучне навколишнє середовище - це середовище, прямо чи опосередковано, навмисно чи ненавмисно створене людиною для тимчасового підтримання свого життя і діяльності в штучно створених замкнених просторах (кабіна космічного корабля, міжпланетні орбітальні станції, підводні човни, кесони тощо).

Численні природні і штучні чинники (фактори) ділять на групи: біотичні і абіот ичні.

Біотичні - чинники живої природи; поділяються на фітогенні (рослинні організми), зоогенні (тваринні), мікрообіогенні (віруси, бактерії, найпростіші, рикетсії) та антропогенні (обумовлені діяльністю людини).

Абіотичні - поділяють на хімічні (хімічний склад атмосфери, морських і прісних вод, грунту, харчових продуктів тощо), фізичні, або кліматичні (температура, вологість повітря, атмосферний тиск, вітер, течія води, радіаційний режим), орографічні (характер рельєфу) та едафічні (грунтові). Вони впливають переважно на чисельність (біомасу) та поширення тварин і рослин у межах ареалу.

Здоровя людини формується під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів, які мають сприятливу або шкідливу дію на організм.

Фактори навколишнього середовища (НС) поділяються на природні та антропогенні.

К л а с и ф і к а ц і я природних факторів:

^ 1. За природою фактору.

  1. Фізичні - кліматогеографічні ( t, рух повітря, атмосферний тиск, вологість, інтенсивність сонячної радіації, геомагнітні поля, іонізація повітря і т.д.).

  2. Хімічні - хімічний склад повітря, води, грунту, харчових продуктів.

  3. Біологічні - природний бактеріальний склад повітря, води, грунту, шкіри.

  1. За ступенем важливості для життєдіяльності організму.

  1. Речовини, без певної кількості яких життя неможливе.

  2. Речовини, без яких існування живої матерії можливе.

  1. За здатністю викликати захворювання.

  1. Природні передумови трансмісивних та паразитарних хвороб.

  2. Група хвороб, виникнення яких пов­язане з нестачею або надлишком в природному середовищі хімічних біогенних елементів.

  3. Група хвороб, що повязані з впливом фізичних компонентів НС (надлишок або нестача інсоляції, t, вологості, вітрового режиму, радіоактивного фону Землі і т.п.

К л а с и ф і к а ц і я антропогенних факторів:

  1. Хімічні

  2. Фізичні

  3. Біологічні

  4. Психогенні

Хімічні речовини, що забруднюють навколишнє середовище, класифікують:

а) за джерелами надходження (промислові, побутові, транспортні, сільсь­ко­гос­подарські).

б) за забруднюваними середовищами (атмосферне повітря, вода, грунт, продукти харчування, побут, виробниче середовище).

в) за характером токсичної дії (загальнотоксична, специфічна).

г) за ступенем небезпечності. Небезпечність речовини - ймовірність виникнення під її впливом в реальних умовах шкідливих для здоровя ефектів. Всі хімічні речовини поділяють на 4 класи:

  1. надзвичайно небезпечні - І клас

  1. високонебезпечні - ІІ клас

  1. помірно небезпечні - ІІІ клас

  1. мало небезпечні - ІV клас

Види дії факторів навколишнього середовища на організм

  1. Пряма

  2. Непряма - коли за рахунок факторів навколишнього середовища погіршуються санітарні умови життя населення (порушення самоочищення водойм, загибель рослинності, зниження УФО).

  3. Поєднана - одночасні дія на організм факторів різної природи (хімічних, фізичних, біологічних).

  4. Комплексна - дія речовини при її одночасному попаданні в організм різними шляхами (інгаляційним, пероральним, перкутанним і т.д.).

  5. Комбінова дія - дія декількох речовин при їх сумісному попаданні в організм одним і тим же шляхом. Комбінова дія характеризується як:

1. Синергізм

а) сумація (аддитивна дія) - коли ефект дії речовин дорівнює сумі ефектів кожної зокрема.

б) потенціювання - коли ефект дії кількох речовин більший, ніж при їх простій сумації.

  1. Антогонізм - послаблення ефекту (реакція організму буде меншою від ефекту, викликаного кожною речовиною).

  2. Незалежна дія - коли реакція організму відповідає дії кожної окремої речовини.

Для оцінки якості НС використовують кількісні показники, в основу яких

покладено їх порівняння з ГДК.

^ Віддалені наслідки дії хімічних та фізичних факторів навколишнього середовищ

Під віддаленим ефектом слід розуміти розвиток патологічних процесів, які проявляються після (і внаслідок) дії шкідливих факторів в віддалені терміни після зупинки їх дії:

  1. Гонадотоксична дія - проявляється в порушенні оваріально-менструальної функції, сперматогенезу та функціональної здатності статевих клітин;

  2. Бластомогенна (канцерогенна) дія. Виділяють також канцерогенну дію, коли речовини сприяють проникненню канцерогену до клітин мішеней або прискорюють його взаємодію з ДНК;

  3. Вплив на серцевосудинну систему (прискорення розвитку атеросклерозу, гіпертонічний синдром);

  4. Мутегенна дія - спадкові зміни генетичного матеріалу (мутації), які приводять до мертвонародженості, вроджених вад розвитку, спадкових захворювань.

Мутації бувають генними (заміна, вставка або делеція пар основ в структурі гена), геномними (зміна числа хромосом) і хромосомними (зміна структури хромосом).

Мутації можеть виникати в статевих і соматичних клітинах. Мутації в статевих клітинах приводять до спонтанних абортів, мертвонароджень, вроджених вад розвитку, спадкових захворювань і т.д. Мутації в соматичних клітинах приводять до вроджених вад, канцерогенозу, скорочення тривалості життя;

  1. Ембріотоксична дія - загибель ембріону на різних стадіях ембріогенезу, скорочення тривалості життя;

  2. Тератогенна дія - аномалії розвитку плоду.

Важливим завданням гігієни є обгрунтування гігієнічних нормативів НС, тобто оптимальних або допустимих параметрів факторів.


^ Загальні принципи та основні обєкти гігієнічного нормування

Гігієнічні норми оточуючих факторів необхідно для попередження їх негативного впливу на організм людини і профілактики розвитку захворювань.

Обєкти гігієнічного нормування:

  1. Гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих хімічних домішок у повітрі, воді, грунті, продуктах харчування.

  2. Гранично допустимі рівні і дози (ГДР і ГДД) шкідливо діючих фізичних факторів середовища (шум, вібрація, електромагнітна енергія, радіоактивні ізотопи).

  3. Оптимальні і допустимі параметри мікроклімату, освітлення, сонячної радіації, атмосферного тиску.

  4. Оптимальний і допустимий склад добового харчового раціону та питної води.

^ Гранично допустима концентрація (ГДК) - це максимальна концентрація шкідливої речовини, яка при щоденній дії на протязі необмеженого проміжку часу не викликає будь-яких патологічних змін в організмі і негативних спадкових змін у нащадків.

^ Гранично допустимий рівень (ГДР) - нормативне значення надходження та вмісту радіоактивної речовини, її концентрація у воді та повітрі, розраховане на підставі ГДД.

^ Гранично допустима доза (ГДД) - найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за рік, яке при рівномірному впливу протягом 50 років не спричинює в стані здоровя персоналу несприятливих змін, що виявляються сучасними методами дослідження.

^ Гранично допустимі екологічні навантаження (ГДЕН) - це сукупність окремих впливів, які або не впливають на якість середовища, або змінюють її в допустимих межах, тобто не руйнують екосистем і не викликають несприятливих наслідків для найважливіших популяцій.

Екологічні стандарти - єдині й обовязкові для всіх обєктів даного виду та рівня системи норм і вимог щодо ставлення до навколишнього природного середовища.


Загальні принципи гігієнічного нормування

  1. Першочерговості медичних показань - при нормуванні фактично беруться до уваги тільки особливості його впливу на здоровя людини та санітарні умови життя.

  2. ^ Диференціації біологічних відповідей на дію фактора, коли розглядати спектр усіх можливих реакцій організму на хімічний вплив залежно від його дози, то можна розрізнити такі види біологічних відповідей:






1




2



3



4



5





1. смертність;

2. захворюваність;

3. фізіологічні та біологічні ознаки хвороби;

4. зрушення в організмі невідомої етіології;

5. накопичення забруднювальної речовини в органах і тканинах.

Нормативи встановлюються з розрахунку на найбільш чутливі групи населення, а сила впливу повинна бути нижчою 4-го рівня, тобто нижчою захисно-пристосувальних реакцій з розрахунку на ці групи.


  1. ^ Розподіл обєктів санітарної безпеки. Через специфічність і мінливість фізико-хімічних властивостей води, грунту, атмосферного повітря, харчових продуктів тваринного і рослинного походження, особливості їх впливу на організм людини і тривалість контакту гігієнічні нормативи встановлюються окремо для кожного обєкту.

  2. ^ Урахування всіх можливих несприятливих впливів. Враховуються всі можливі види несприятливого впливу на середовище і на організм людини.

  3. Принцип пороговості є відображення законів діалектичного матеріалізму (перехід кількісних змін у якісні), основою методології гігієнічного нормування. (Кожна хімічна речовина має свій поріг дії. ГДР, ГДД, ГДК встановлюється на підпороговому рівні, коли ще відсутні зміни).

  4. Принцип залежності ефекту від концентрації (дози) і часу. Для гострих впливів, що реєструються практично негайно, ефект залежить відконцентрації (дози), тому для їх опису використовують криву концентрація - ефект. Для хронічних впливів, прояв яких повязаний з функціональною або матеріальною кумуляцією діючого початку, ефект залежить від концентрації (дози), а також від тривалості впливу. Тому хронічні ефекти описують кривою концентрація - час.

  5. Принцип лабораторного експерименту за всіма показниками шкідливості проводяться в лабораторних.

  6. Принцип агравації випливає з попереднього принципу. З усього різноманіття чинників відбирають лише ті, що відіграють вирішальну роль під час впливу на організм людини, і моделюють такі умови експеременту, які максимально сприяють впливу чинника.

  7. Принцип відносності ГДК. Будь-який норматив не є абсолютною істиною. Якщо нові наукові дані, одержані внаслідок використання більш досконалих методів, свідчать про зниження порога шкідливого впливу або коли епідеміологічні спостереження за станом здоровя населення, що піддається впливу чинника на рівні нормативу, свідчать про його шкідливий вплив, то постає питання про перегляд ГДК.


^ 3.3. Рекомендована література:

1. Ю.А.Злобін. Основи екології. К.: «Лібра», 1998. - С. 31-34.

2. В.П.Кучерявий. Екологія. Львів: «Світ», 2000. - С. 395-406.

3. Загальна гігієна /За ред. Є.Г.Гончарука. - К.: Вища школа, 1995. - С. 118-123

4. Загальна гігієна: Навчальний посібник до практичних занять для студентів медсестринських

5. факультетів /Власик Л.І., Проданчук М.Г., Жуковський О.М., Фундюр Н.М., Прунчак І.Ф.


^ 3.4. Матеріали для самоконтролю.

А. Контрольні питання:

1. Навколишнє середовище та його понятійний апарат.

2. Характеристика факторів навколишнього середовища, що впливають на здоровя людини:

 біотичні та абіотичні;

 природні та антропогенні.

3. Загальні принципи та основні обєкти гігієнічного нормування:

 Обєкти гігієнічного нормування.

 Загальні принципи гігієнічного нормування.

4.Побічний вплив лікарських засобів на екологію.



  1. Рішення ситуаційних задач

Розрахунок гранично допустимого екологічного навантаження.

Ситуаційні задачі.

1. Упродовж доби людина, масою 70 кг, вживала наступні харчові продукти:


№ п/п

Назва продукту

Вага

(гр)

Вміст нітратів

1.

сир звичайний

200,0

20 мг/кг

2.

сметана

150,0

15 мг/кг

3.

сир твердий

20,0

10 мг/кг

4.

картопля

200,0

45 мг/кг

5.

молоко

200,0

20 мг/дм3

6.

вода

1500,0

60 мг/дм3

7.

огірки

100,0

70 мг/кг

8.

помідори

100,0

60 мг/кг


Гранично допустима добова доза нітратів складає 5 мг/кг маси тіла людини з усіх джерел надходження, а всього не більше 350 мг.


Розрахувати та оцінити екологічне навантаження - добову дозу надходження нітратів в організм людини з вказаних джерел.



Схожі:

Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Перспективи екологічної конверсії промислового та сільськогосподарського виробництв»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Безпека життєдіяльності в умовах повсякденного життя, у побуті та на виробництві»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Техніка безпеки при виробництві синтетичних хіміко-фармацевтичних препаратів»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Вплив навколишнього середовища на здоров населення. Наслідки аварій на аес.»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Охорона праці І техніка безпеки у виробництві синтетичних хіміко-фармацевтичних препаратів»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Правові основи щодо захисту населення І територій від надзвичайних ситуацій»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Теоретичні основи та методика гігієнічного нормування вмісту шкідливих речовин у ґрунті»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Вплив наслідків аварії на Чорнобильській аес на стан здоров’я населення в Україні»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Медико-соціальні проблеми, значення та засоби профілактики шкідливих звичок І наркоманій»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Гігієнічна характеристика засобів індивідуального захисту від шкідливих факторів виробничого середовища»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Охорона праці І техніка безпеки при роботі з отруйними лікарськими речовинами в аптечних закладах»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи