Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» icon

Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»




Скачати 147.82 Kb.
НазваБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Дата24.06.2012
Розмір147.82 Kb.
ТипДокументи


БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра гігієни та екології


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді кафедри

гігієни та екології

«____»__________ 2006 року

Протокол №_____


Завідувач кафедри

д.м.н., професор Л.І.Власик


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для організації самостійної роботи студентів

Тема: «Особиста гігієна як галузь гігієнічної науки. Здоровий спосіб життя»


(6 години)






Навчальний предмет:

Гігієна у фармації з основами екології







2 курс фармацевтичного факультету,

спеціальність - фармація,

ОКР - бакалавр,

кваліфікація - фармацевт-бакалавр, заочна форма навчання







Методичну розробку склав

старший викладач кафедри гігієни та екології

Грачова Т.І.



ЧЕРНІВЦІ-2006


  1. ^ Актуальність теми.

Дотримання гігієнічних вимог у житті кожної людини завжди було дуже важливим чинником збереження здоровя і підвищення працездатності. За даними ВООЗ, у загальній сукупності чинників, які зумовлюють стан здоровя людини (генетичні фактори, рівень і доступність медичної допомоги, екологічний стан навколишнього середовища та спосіб життя), питома вага способу життя становить понад 50%. Особливого значення набуває здоровий спосіб життя в сучасних екологічних умовах, у ситуації, коли проведення первинної профілактики різноманітних захворювань, необхідність підвищення природного імунітету та опірності до впливу численних несприятливих чинників навколишнього середовища є провідним завданням всієї медичної науки. Ще Сократ казав: «Якщо людина не слідкує за своїм здоровям, то важко знайти лікаря, який би вказав на кращий засіб проти хвороб, аніж вона сама». Тому вивчення даної теми є необхідним і актуальним для студентів любого профілю спеціалізації.

  1. Навчальна мета:

  1. ознайомити студентів з гігієнічними основами здорового способу життя.


2.1.Студент повинен знати:

  1. основні гігієнічні передумови здорового способу життя:

  1. дотримання режиму дня,

  2. заняття фізкультурою,

  3. загартовування,

  4. відсутність шкідливих звичок.

  1. гігієнічні основи догляду за тілом, ротовою порожниною, волоссям;

  1. гігієну одягу та взуття.


^ 2.2.Студент повинен вміти:

  1. оцінювати гігієнічні передумови здорового способу життя.




  1. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

  1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.

^ Міжпредметна інтеграція:

Назва дисципліни та відповідної кафедри

Знати

Вміти

Попередні дисципліни

Біологія (шкільний курс)


ОБЖД (шкільний курс)

  1. основні гігієнічні передумови здорового способу життя:

  1. режим дня;

  2. фізкультура;

  3. загартування.

  1. профілактика шкідливих звичок:

  1. вживання наркотиків;

  2. алкоголю;

  3. тютюнопаління.






  1. Зміст теми.

Психогігієна як галузь сучасної гігієни вивчає стан нервово-психічного здоровя людини, його динаміку у звязку з дією на організм людини природних, виробничих і соціально-побутових чинників та розробляє на основі цих досліджень науково обгрунтовані заходи щодо активного впливу на людський організм та середовище його перебування з метою створення найбільш сприятливих умов для збереження та зміцнення психічного і соматичного здоровя.

Психічне здоровя людини характеризується відсутністю виражених нервово-психічних розладів, певним резервом сил, що дозволяє подолати несподівані стреси або важку ситуацію, а також стійкою рівновагою між організмом та навколишнім світом.

Критерії психічного здоровя слідуючі:

  1. відсутність або наявність виражених форм психічних захворювань та граничних нервово-психічних розладів;

  1. гармонійність психічного розвитку та його відповідність вікові;

  1. рівень розвитку показників стану провідних соціально і професійно значущих психофізіологічних функцій та особливостей особистості, які зумовлюють ефективне виконання різноманітних навчальних, професійних або побутових завдань у повсякденній діяльності.

Залежно від стану психічного здоровя як доросле населення , так і дітей та підлітків розподіляють на 4 групи:

1 група - цілком здорові;

2 група - з легкими функціональними, передусім, астенічними зрушеннями;

3 група - з доклінічними станами і клінічними формами захворювань у стадії компенсації;

4 група - з клінічними формами захворювань у стадії субкомпенсації.

До провідних психогігієнічних принципів оптимізації повсякденної діяльності людини відносяться:

  1. проведення гігієнічного нормування виробничої (навчальної) діяльності людини;

  1. визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів і, насамперед, урахуванням кризових періодів у житті людини, в основі яких лежать зміни психосоціальної орієнтації;

  1. раціональна організація позаробочої діяльності людини, що передбачає вивчення індивідуальних особливостей темпераменту, характеру, мотиваційної спрямованості та нервово-психічних станів людини, урахування вікових закономірностей їх змін;

  1. обгрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації.

Охорона психічного здоровя дітей та підлітків потребує особливої уваги. Забезпечення оптимального функціонального стану їх організму, насамперед, залежить від правильної організації навчального процесу, дотримання санітарних, гігієнічних та психогігієнічних норм навчальної діяльності.

Основними критеріями психогігієнічної оцінки навчального навантаження є його відповідність функціональним можливостям організму учнів на кожному окремому віковому етапі, визначення ступеню ефективності навчальної діяльності, успішності соціальних контактів та емоційного благополуччя.

Серед заходів профілактики нервово-психічних захворювань визначна роль належить і раціональній організації позашкільної діяльності, що спрямована на розвиток творчих задатків та схильностей, художнього смаку, високих моральних принципів, духовного збагачення дітей і підлітків. Існування кожної живої істоти, незалежно від складності її організації, відбувається в нескінченній зміні етапів, що можливе лише за наявності безперервних коливальних процесів усередині організму. Тому ритмічність становить оптимальну форму життєдіяльності, а будь-які зміни біоритмологічної структури організму мають характер пристосування.

Біологічні ритми являють собою самопідтримувальні автономні процеси періодичного чергування станів і коливань інтенсивності фізіологічних реакцій організму. Таким чином, біологічні ритми, з одного боку, виступають як один із найважливіших механізмів пристосування до умов навколишнього середовища, а з іншого - являють собою універсальний критерій функціонального стану організму.

Вивчає біологічні ритми хронобіологія, або як інакше називають цю науку - біоритмологія. Становлення її зумовлене низкою відносно нових явищ, насамперед тих, що повязані з нестримними та бурхливими темпами розвитку соціальних процесів у суспільстві. До головних з них належать розширення часових меж пильнування в добовому циклі людини, передусім за рахунок штучного продовження світлового дня; розвиток безперервних виробничих процесів і запровадження режимів цілодобових чергувань, що, без сумніву, накладає свій відбиток на спосіб життя сучасної людини; почастішання різноманітних стресових навантажень, у тому числі таких, що викликані інтенсифікацією трудової та навчальної діяльності; різкі зміни звичного часового середовища у звязку зі збільшенням трансмеридіанних або трансширотних переміщень. Проте ще в 300 році до н.е. лікарі звернули увагу на те, що значна кількість фізіологічних реакцій організму, зокрема частота серцевих скорочень і температура тіла здорової людини підлягають суттєвим коливанням протягом дня. Нині встановлено, що і багато захворювань характеризуються певною циклічністю. Так, уночі спостерігаються найважчі за перебігом напади бронхіальної астми. Найвища смертність від стенокардії, ішемічна хвороба серця та інфаркту міакарда реєструється в період між 8-ю та 9-ю годинами ранку. Існують численні хвороби, що мають сезонний характер, і це не лише хвороби інфекційної природи. Кількість гіпертонічних кризів значно зростає в травні, липні та вересні; кількість захворювань на ревматизм - восени, загострень виразкової хвороби шлунку - у весняний та осінній періоди, захворюваність на грип та пневмонію спостерігається протягом грудня, січня та лютого.

Отже, медичні, фізіолого-гігієнічні та екологічні дослідження переконливо доводять, що біологічні ритми відіграють суттєву роль у процесах саморегуляції як окремого організму, так і цілих популяцій.

Незаперечною гарантією здоровя та благополуччя прийдешніх поколінь є здоровя дітей. Запобігання захворюванням, збереження та зміцнення здоровя дітей і підлітків завжди були і залишаються одним із пріоритетних завдань будь-якого суспільства. Вікові особливості росту, розвитку та формування здоровя дитини мають певні закономірності. Їм притаманні нерівномірність та морфофункціональні особливості. Характерним проявом такої нерівномірності є розбіжності між періодами інтенсивного росту і періодами диференціювання окремих органів і тканин організму. Нерівномірність і морфофункціональні особливості розвитку притаманні практично всім органам і системам дитини і підлітка. Тому основним фактором, сприяючим фізіологічному розвитку дитини є режим дня. Фактично режим дня являє собою розподіл часу на виконання різних видів діяльності та відпочинку впродовж доби, в основі якого знаходиться умовно-рефлекторна діяльність. Режим дня дітей і підлітків та організація навчального процесу в школі й позанавчальної діяльності мають ураховувати стан здоровя, вікові особливості фізичної і розумової працездатності дитини та рівень розвитку, що досягнутий. Правильним вважається режим дня у тому випадку, якщо передбачає достатній час для виконання дитиною всіх необхідних елементів життєдіяльності та забезпечує високий рівень працездатності.

Щотижневе навчальне навантаження має бути обмежене 24 годинами для учнів 1-3-го класу, 27 - для 4; 29 - для 5-7-го; 30 - для учнів 8 класу; 32 годинами для учнів 9-11 класів. Зважаючи на особливості біоритмологічної структури особистості та закономірності змін працездатності протягом доби, розклад занять необхідно складати таким чином, щоб уроки з найскладніших предметів проводилися після періоду впрацьовування і до появи розумової втоми.

Обовязковим елементом режиму дня є відпочинок (щорічний, щотижневий, щоденний, короткочасний). Найбезпечнішим для здоровя і працездатності є нехтування відпочинком. Обовязковим елементом щоденного відпочинку є 7-8 годинний нічний сон. Його повноцінність забезпечується дотриманням таких вимог:

  1. останнє вживання їжі не пізніше ніж за 2 год до сну;

  1. 20-30 хвилинна прогулянка на свіжому повітрі перед сном;

  1. припинення занять, що потребують сильного розумового і емоційного напруження за 1,5-2 години до сну;

  1. лягати в один і той же час;

  1. спати в добре провітреній кімнаті, взимку - з відчиненою кватиркою;

  1. забезпечити відсутність або максимальне зниження шуму.

Важливим способом зміцнення здоровя є фізична культура, основними компонентами якої є ходьба, біг, плавання, різні види спортивних ігор і занять, а також ранкова гігієнічна гімнастика. РГГ включає комплекси порівняно простих, коригувальних вправ для загального розвитку і формування силових рухів, що впливають на основні групи мязів, не вимагаючи великого фізичного напруження. РГГ слід робити після сну, перед водними процедурами, бажано на відкритому повітрі або в добре провітреному чистому приміщенні. Фізичне навантаження має бути індивідуальним і виходити з реального стану здоровя, віку й підготовленості людини.

Ще одним важливим способом зміцнення здоровя є загартування. Загартування - це підвищення стійкості організму до впливу коливань температури повітря і води, вологості повітря, атмосферного тиску, сонячної радіації та інших фізичних чинників навколишнього середовища. У фізіологічному відношенні загартування розглядається як адаптація, що досягається тривалим тренуванням, впливом того чи іншого загартовуючого чинника, або комплексу чинників.

Основні принципи загартування:

  1. Починаючи з найбільш раннього віку;

  2. Починати, будучи здоровим;

  3. Займатись систематично;

  4. Поступово знижувати температуру фактору (повітря, вода) і збільшувати тривалість процедур;

  5. Починати краще влітку;

  6. Припинити на період будь-якої хвороби, продовжити після одужання з меншою інтенсивністю факторів.

Обовязковою умовою здорового способу життя є відмова від шкідливих звичок, зокрема паління, вживання алкоголю, наркотиків, статевих збочень тощо.

Несприятливий вплив паління на здоровя повязаний, насамперед, із хімічним складом тютюнового диму, що вдихається і його високою температурою. З димом в організм надходять нікотин, синильна кислота, оксид вуглецю, аміак, мишяк, радіоактивні полоній -219 і свинець -210, інсектициди, смолисті речовини та багато інших (близько 100) шкідливих речовин, що утворюються внаслідок сухої перегонки тютюну і паперу за температури 250-3000С. У разі викурювання, наприклад, однієї цигарки в організм надходить від 3 до 8 мг нікотину. Одноразова смертельна доза нікотину для людини становить 60-80 мг. Приблизно така кількість нікотину надходить після викурювання 20-25 цигарок. Дослідження проведені у багатьох країнах світу достеменно свідчать про несприятливі наслідки паління для здоровя. За даними ВООЗ паління пряма або опосередкована причина 20% усіх смертельних випадків, один у провідних чинників ризику щодо розвитку ІХС та злоякісних новоутворень легень. Паління підвищує вміст у крові карбоксигемоглобіну, зумовлює гіпоксію тканин, негативно впливає на функції шлунка та ендокринних залоз, кровоносні судини, зуби, ротову порожнину, погіршує память, увагу, знижує розумову працездатність. Середня тривалість життя тих, хто палить, на 5-7 років коротша, ніж тих, хто не палить.

Зловживання алкоголем та вживання наркотичних речовин негативно впливає на організм на всіх етапах його розвитку, починаючи з внутрішньоутробного.

Тому боротьба з шкідливими звичками є невідємною часткою гігієнічної основи здорового способу життя.


У комплексі питань щодо гігієни тіла людини на перший план висувається догляд за шкірою. Шкіра має складну анатомічну будову. Вона здатна захищати організм від шкідливого впливу навколишнього середовища, бере участь в обмінних процесах, що відбуваються в організмі, здатна утворювати пігмент, тісно повязана з іншими органами і безперервно відновлюється та звільняється від сторонніх частинок та мікроорганізмів. Основними функціями є наступні.

Будучи органом чуття, шкіра має особливі скупчення чутливих клітин, які повязані з доцентровими нервовими волокнами і які сприймають лише певний вид подразнення, а саме: біль, тепло, холод, дотик і тиск.

Важливою є терморегуляторна функція шкіри. За температури шкіри +320 С людина не відчуває ні тепла, ні холоду. Трохи вище цього рівня людина відчуває тепло, а нижче - холод.

Шкіра має сальні залози, які виділяють шкірне сало, до складу якого входять вода, гліцериновий жир, мило, холестерин, білок, жирні кислоти. Упродовж життя шкіра людини виділяє 100-300 г шкірного сала, що зумовлює її еластичність і захищає від вологи і висушування. Шкіра здатна всмоктувати різноманітні хімічні речовини, поглинає кисень і виділяє вуглекислоту, депонує введену в організм воду, бере активну участь у загальному обміні речовин організму. Вона віддзеркалює загальний стан організму і дуже тонко реагує на всі зміни, які в ньому відбуваються. У разі потрапляння на шкіру мікроорганізмів, пилу, інших забруднень можуть виникати різноманітні захворювання, зокрема фурункули, бешиха, дерматити, сверблячка, екзема, гноячкові, грибкові захворювання, шкірний рак тощо.

Догляд за шкірою є необхідною умовою для збереження її чистоти і нормальної функції. Гігієна шкіри передбачає підтримання її в чистоті. Вода, яка добре змиває з поверхні шкіри всі сторонні домішки, не є для неї індиферентною, оскільки різні хімічні речовини, які входять до її складу, можуть мати подразнювальні властивості. Найкращою для миття є мяка дощова або снігова вода, в якій відсутні солі кальцію.

Гігієна волосся, що є також складовою частиною особистої гігієни, потребує окремого розгляду. Волосся захищає голову від шкідливого впливу навколишнього середовища, і його стан тісно повязаний із загальним станом людини. Волосся постійно поновлюється. Людина щоденно може втрачати до 100 волосинок, які замінюються новими. Щодня волосинка відростає приблизно на 0,4 мм. Процес старіння людини прискорює випадіння волосся, що є нормальним фізіологічним процесом.

Волосся захищає шкіру голови від холоду і сонячних променів. Воно є також органом дотику і регулятором тепла, прикрасою людини і впливає на її психоемоційну сферу.

Вода для миття голови повинна бути мякою. У твердій воді мило погано милиться і волосся погано полоскати. Тверда вода залишає на волоссі білий наліт, волосся здається запиленим і погано розчісується. Воду слід змякшити кипятінням або додаванням питної соди з розрахунку півчайної ложки на 1 л води або додаванням декількох крапель нашатирного спирту. Найкраще використовувати чисту дощову воду.

Після миття і полоскання волосся голову треба витирати великим рушником. Не рекомендується сушити волосся на сонці, біля електричної та газової плити, користуватись електрофеном. Це пересушує волосся, воно втрачає блиск, еластичність, ламається і розщеплюється на кінцях. Розчісувати волосся треба обережно рідким і негострим гребінцем або щіткою. Шкідливо впливають при формуванні зачіски підкладки, шиньони, парики, які герметизують шкіру та волосся і утрудняють вентиляцію та тепловіддачу.

Важливою проблемою є запобігання випадінню волосся. До заходів, спрямованих запобіганню облисінню, належать відрегульваний спосіб життя, догляд за волосистою частиною голови, миття голови і масаж голови щіткою.

Окремим питанням в проблемі особистої гігієни є догляд за ротовою порожниною. Зокрема, значення гарних зубів, що є окрасою людини, важко переоцінити. Сприяючи нормальній діяльності травного тракту, зуби мають неоціненне оздоровче значення для організму. При незадовільному стані ротової порожнини створюються сприятливі умови для проникнення інфекції в організм. Найбільш частим захворюванням зубів є карієс. Карієсом зубів уражені майже всі люди планети. Попередити захворювання зубів належить шляхом застосування відповідних гігієнічних засобів. До них належать в першу чергу раціональний режим праці та відпочинку, раціональне харчування, відповідний догляд за ротовою порожниною. Після кожного прийому їжі потрібно полоскати рот водою кімнатної температури, видаляти залишки їжі спеціальними індивідуальними зубочистками. Для механічного очищення зубів від мяких частинок їжі та нейтралізації кислот, що утворюються в ротовій порожнині, застосовують порошки і пасти.

Одяг та взуття захищають людину від несприятливих метеорологічних чинників, від ударів та різних механічних пошкоджень. Самопочуття людини залежить від нормальних фізіологічних процесів в організмі, зокрема і терморегуляторних.

Порушення теплової економії організму в умовах вищих або нижчих температур довкілля веде до неприємних субєктивних відчуттів, а відтак і до патологічних процесів в організмі, навіть до смерті від замерзання або від теплового удару. Створення за допомогою одягу штучного клімату зі сприятливими для людини метеорологічними чинниками в умовах високих або низьких температур забезпечує людині збереження нормального самопочуття. Одяг та взуття, які захищають людину від несприятливих умов навколишнього середовища, повинні відповідати спеціальним гігієнічним вимогам.


  1. Рекомендована література:

3.3.1. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. - К.:Вища школа, 1983. - 320 с.

3.3.2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. - К.: Здоров’я, 1995. - 424 с.

  1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Навчальний посібник. - К.: Здоров’я, 1999. - 694 с.

  2. Загальна гігієна: Навчальний посібник до практичних занять для студентів медсестринських

факультетів /Власик Л.І., Проданчук М.Г., Жуковський О.М., Фундюр Н.М., Прунчак І.Ф. -

Чернівці, 2002. - 100 с.

3.3.5. Литвинова Г.О. Гігієна з основами екології.- К.: Здоровя, 1999. - 368 с.

3.3.6. Литвинова Г.О., Ванханен В.Д. Гігієна. - К.: Здоровя, 1994. - 335 с.

3.3.7. Нікберг І.І., Сергета І.В., Цимбалюк Л.І. Гігігєна з основами екології. - К.: Здоровя, 2001. - 504 с.


^ 3.4. Матеріали для самоконтролю.

  1. Питання для самоконтролю:

  1. Психогігієна як галузь гігієни: зміст, мета, завдання.

  2. Поняття про хроногігієну. Біоритмологічні основи режиму дня.

  1. Особливості режиму дня дітей різного віку.

  1. Гігієна сну.

  1. Фізична культура як важливий спосіб зміцнення здоров’я.

  2. Основні принципи загартовування.

  3. Профілактика шкідливих звичок (вживання наркотиків, алкоголю, тютюнопаління).

  4. Гігієна тіла людини.

  1. гігієнічні основи догляду за шкірою;

  1. догляд за волоссям;

  1. гігієна ротової порожнини.

5.4.1.7. Гігієна одягу.

  1. гігієнічна характеристика основних видів тканин;

  1. основні компоненти одягу, його характеристика за призначенням (повсякденний, побутовий, професійний, спортивний, обрядовий, лікарняний одяг тощо);

  1. гігієнічні вимоги до одягу в залежності від сезонів року.

5.4.1.8. Гігієна взуття.

  1. характеристика взуття за призначенням;

  1. гігієнічна характеристика натуральних і штучних матеріалів, що використовуються для виготовлення взуття;

  1. основні гігієнічні вимоги до взуття.



Схожі:

Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Перспективи екологічної конверсії промислового та сільськогосподарського виробництв»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Безпека життєдіяльності в умовах повсякденного життя, у побуті та на виробництві»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Техніка безпеки при виробництві синтетичних хіміко-фармацевтичних препаратів»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Вплив навколишнього середовища на здоров населення. Наслідки аварій на аес.»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Охорона праці І техніка безпеки у виробництві синтетичних хіміко-фармацевтичних препаратів»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Правові основи щодо захисту населення І територій від надзвичайних ситуацій»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Теоретичні основи та методика гігієнічного нормування вмісту шкідливих речовин у ґрунті»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Вплив наслідків аварії на Чорнобильській аес на стан здоров’я населення в Україні»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Медико-соціальні проблеми, значення та засоби профілактики шкідливих звичок І наркоманій»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Гігієнічна характеристика засобів індивідуального захисту від шкідливих факторів виробничого середовища»
Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» iconБуковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Тема: «Охорона праці І техніка безпеки при роботі з отруйними лікарськими речовинами в аптечних закладах»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи