Міністерство освіти І науки україни icon

Міністерство освіти І науки україни




Скачати 444.67 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки україни
Сторінка1/2
Дата08.06.2012
Розмір444.67 Kb.
ТипДокументи
  1   2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ




ХАРКІВСЬКА НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ




для самостійного вивчення

дисципліни «Економіка і організація інноваційної діяльності» і виконання практичних завдань



(для студентів 4 курсу спеціальності 6.050100 - „Економіка підприємства”)


ХАРКІВ – ХНАМГ – 2007

Методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни «Економіка і організація інноваційної діяльності» і виконання практичних завдань (для студентів 4 курсу спеціальності 6.050100 - "Економіка підприємства")/ Укл. Бубенко П.Т., Покуца І.В. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 40 с.




Укладачі: П.Т. Бубенко,

І.В. Покуца


Рецензент: В.О. Костюк


Рекомендовано кафедрою міської і регіональної економіки,

протокол № 8 від 23.01.2007р.


ЗМIСТ

Загальні положення..................................................................................

4

Зміст дисципліни.......................................................................................

5

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ЗАСВОЄННЯ ДИСЦИПЛІНИ....................................................................................................


8

^ ТЕМА 1. МЕТА, ЗАВДАННЯ І ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ:

"ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ".....


11

ТЕМА 2. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС - ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.......................................................................


15

ТЕМА 3. Управління ІННОВАЦІЯМИ - НОВИЙ НАПРЯМОК

У МЕНЕДЖМЕНТІ...........................................................................................


18

^ ТЕМА 4. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС

ЯК ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ....................................................................


22

^ ТЕМА 5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ І ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ

НОВОВВЕДЕНЬ.......................................................................................


26

основні приклади задач до самостійного вирішення.............................................................................................


30

критерії оцінки для визначення якості засвоєння дисципліни..........................................................................................


36

Список літератури.....................................................................................

38






^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Центром економічної діяльності в умовах ринкових економічних відносин є основна ланка економіки – підприємства - незалежно від їх підпорядкування і форм власності, оскільки на цьому рівні створюється необхідна для суспільства продукція, виконуються необхідні послуги.

На підприємствах зосереджені висококваліфіковані кадри, вирішуються питання економного витрачання матеріально-сировинних ресурсів, використання високопродуктивної техніки та технології, розробляється бізнес-план, застосовується маркетинг, здійснюється ефективне управління -менеджмент, забезпечується випуск конкурентноздатної продукції. Від діяльності підприємств залежать екологічний стан довкілля і регіональний соціально-економічний розвиток.

Все це вимагає глибоких економічних знань і ефективної організації інноваційної діяльності в умовах підприємства. Ці питання і висвітлюються в дисципліні - «Економіка і організація інноваційної діяльності».

^ Мета дисципліни — вивчення економічної теорії і практики інноваційної сфери діяльності підприємств та організацій різних форм власності для досягнення ними технологічного і товарного лідерства; вивчення основних засад інноваційної політики і стратегії фірми, організації управління інноваційною діяльністю; визначення найефективніших напрямків оновлення техніко-технологічної бази підприємства та її продукції, з'ясування особливостей організаційних форм забезпечення і методів впровадження результатів інноваційної діяльності; висвітлення систем регулювання і стимулювання інноваційних процесів, обґрунтування організаційно-економічного механізму та оцінка соціально-економічної ефективності результатів наукових досліджень.

Вивчення курсу допоможе студентам орієнтуватися в питаннях інноваційної діяльності підприємств у ринкових економічних умовах, розуміти роль інноваційної політики як засобу підвищення ефективності підприємницької діяльності й виробництва конкурентноздатної продукції; уміти виявляти найефективніші напрямки оновлення техніко-технологічної бази підприємства та її продукції, розробляти інноваційні заходи і управляти інноваційними процесами на своєму підприємстві, в галузі, країні.

Зміст дисципліни


Розділ 1. Цілі й напрямки інноваційної діяльності підприємства

1.1. Сутнісна характеристика інноваційних, процесів і мета курсу

«Економіка і організація інноваційної діяльності».

1.2. Циклічна концепція розвитку інновацій і поняття інноваційного

циклу.

1.3. Основні етапи та стадії інноваційного процесу.

1.4. Інноваційна діяльність підприємств.

1.5. Вплив інноваційних процесів на розвиток виробництва.


Розділ 2. Інноваційна політика підприємства і методичні принципи її формування

2.1. Загальна характеристика і місце інноваційної політики в загальній стратегії підприємства.

2.2.Складові елементи і чинники впливу на формування інноваційної політики.

2.3. Недоліки й переваги великих і малих підприємств в розробці й впровадженні тієї чи іншої інноваційної політики.

2.4. Прогнозування і планування інноваційної діяльності підприємства .

2.5. Економічний аналіз інноваційної діяльності підприємства.


Розділ 3. Менеджмент інновацій

3.1. Інноваційна стратегія фірми і менеджмент інновацій їх суть і взаємозв'язок з загальною стратегією розвитку.

3.2. Етапи розробки інноваційної стратегії і оцінка ефективних можливостей підприємства.

3.3. Вибір стратегічних програм і проектів, процес впровадження інноваційних стратегій.

3.4. Організація і управління інноваційною діяльністю.

3.5. Оперативний менеджмент інновацій.


Розділ 4. Оновлення техніко-технологічної бази підприємства та його продукції

4.1. Техніко-технологічний стан підприємства.

4.2. Оціночні показники техніко-технологічного стану підприємства.

4.3. 3датність підприємства до технологічних змін.

4.4. Оновлення продукції і оцінювання ринкових і виробничих можливостей створення нової продукції. Функціонально-економічне обґрунтування оновлення асортименту продукції.


Розділ 5. Організаційні форми забезпечення і впровадження результатів інноваційної діяльності підприємства

5.1. Особливості організаційних форм забезпечення інноваційної діяльності.

5.2. Венчурний бізнес і нові форми інтеграції науки і виробництва.

5.3. Засоби ефективного впровадження інновацій і формування нових центрів: технопарки, технополіси, фірми-інкубатори, науково-промислові консорціуми, кластери.


Розділ 6. Система регулювання і стимулювання інноваційної діяльності підприємства

6.1. Макроекономічне регулювання інноваційної діяльності і державна

інноваційна політика.

6.2. Правові аспекти інноваційної діяльності.

6.3. Регулювання і стимулювання інноваційної діяльності на рівні підприємства. Форми і методи її організації.


Розділ 7. Система фінансування інноваційних процесів

7.1. Стратегія фінансування інноваційної діяльності.

7.2. Організаційно-економічний механізм фінансування інновацій. Джерела і

види фінансування інноваційної діяльності.

7.3. Фінансування та його особливості.

7.4. Інноваційний проект як об'єкт інвестування.


Розділ 8. Особливості ціноутворення на науковомістку і науково-технічну продукцію

8.1. Особливості формування ціни інновацій.

8.2. Розрахунок базової ціни нововведень.

8.3. Вартість ліцензії та методи її розрахунку.

8.4. Моделі цін та інжинірингові послуги


Розділ 9. Комплексна оцінка ефективності інноваційної діяльності підприємства

9.1. Суть і основні принципи вимірювання ефективності інновацій.

9.2. Критерії та показники ефективності інноваційної діяльності.

9.3. Соціальні результати технологічних змін.

9.4. Шляхи підвищення ефективності інноваційної діяльності.


^ КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ЗАСВОЄННЯ ДИСЦИПЛІНИ


  1. Інтереси й рушійні мотиви інноваційної діяльності.

  2. Рушійні сили конкуренції на ринку новацій.

  3. Економічні методи регулювання ринка новацій.

  4. Форми інноваційного підприємництва.

  5. Інноваційний клімат й фактори, що його визначають.

  6. Оцінка економічної ефективності інноваційних проектів:

  • абсолютна і відносна ефективність;

  • результати і витрати в інноваційній діяльності;

  • принципи оцінки ефективності інновацій;

  • показники ефективності інноваційних проектів;

  • фактор часу і його вплив на оцінку ефективності інновацій: приведена вартість;

  • дисконт і методи його оцінки.

  1. Фінансове забезпечення процесу розробки і реалізації інноваційного проекту:

  • оцінка можливих варіантів співвідношення фінансових ресурсів і

фінансових потреб у процесі інноваційної діяльності;

  • принципова логістична крива руху фінансових ресурсів при розробці й реалізації інноваційного проекту;

  • фінансові (грошові) потоки організації і їхня класифікація;

  • принципова схема фінансових потоків організації.

  1. Види інвестицій і можливості їхнього використання для інноваційної діяльності.

  2. Фактори ризику й невизначеності і методи їхнього обліку при фінансуванні інноваційних проектів.

  3. Форми фінансування інноваційних проектів: короткострокові, середньострокові, довгострокові.

  4. Основні фінансові документи, їхня відповідність GААР і аналіз:

  • баланс організації і його аналіз;

  • аналіз звіту про прибутки і збитки;

  • аналіз обсягів і динаміки виробництва і реалізації продукції ( товарів,

  • робіт і послуг);

  • аналіз виконання зобов'язань по договорах і постачанням продукції;

  • аналіз продукції, що випускається, (товарів, робіт і послуг) по номенклатурі й асортименту;

  • аналіз якості продукції, що випускається, (товарів, робіт і послуг);

  • аналіз ритмічності виробництва і реалізації продукції;

  • аналіз факторів, що впливають на виробництво і реалізацію продукції;

  • фінансові засоби організації і їхня характеристика;

  • аналіз складу і структури витрат організації;

  • оцінка витрат організації по інвестиційній і фінансовій діяльності;

  • класифікація витрат організації і задачі їхнього аналізу;

  • аналіз утворення і використання прибутку;

  • задачі адаптації даних бухгалтерського обліку у фінансовому аналізі.




  1. Економічна рентабельність і її використання для оцінки

ефективності інноваційної діяльності:

  • взаємозв'язок показників при оцінці економічної рентабельності;

  • аналіз комерційної маржі й коефіцієнта трансформації;

  • іммобілізовані активи і фактори, що впливають на них;

  • фінансово-експлуатаційні потреби і фактори, що впливають на них.




  1. Політика фінансування інноваційної діяльності організації: мета, завдання, зміст:

  • брутто- і нетто-результати експлуатації інвестицій, сфери використання показників;

  • оцінка вільних засобів організації і можливості фінансування інноваційної діяльності;

  • аналіз власних і позикових засобів організації;

  • рентабельність власних засобів організації і її оцінка;

  • види позикових засобів організації й оцінка ефективності їхнього використання;

  • використання ефекту фінансового важеля при розробці фінансової політики організації;

  • результати основної (господарської) діяльності організації і їхня оцінка;

  • аналіз результатів фінансової діяльності організації;

  • ліквідно-експлуатаційні потоки організації і їхня оцінка.



^ ТЕМА 1. МЕТА, ЗАДАЧІ І ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ: "ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ"


1. Мета і завдання досліджуваного курсу.

2. Сутність науково-технічного прогресу. Основні поняття.

3. Головні напрямки НТП.

4. Сутність інноваційної діяльності.


Необхідність і актуальність даної дисципліни визначається тим, що в сучасному світі при будь-якій суспільній формації розвиток господарства й економічному росту держави завжди базується на прискореному впровадженні в усі сфери суспільної діяльності нової техніки, технології і організації.

Незважаючи на величезні труднощі перехідного періоду від централізованої до ринкової економіки, який переживає наша країна в теперішній час, роль науково-технічного прогресу залишається незмінною.

Економіка і управління НТП мають свою специфіку, що відрізняє їх від економіки виробництва промислових підприємств і фірм, тому вони й виділені в окрему дисципліну.

Де б ми не працювали в майбутньому - на великих підприємствах, чи у невеликих комерційних структурах, - скрізь будемо зустрічатися з різними формами економіки розробки і організації різних науково-технічних новацій. І хоча тепер, під час кризового періоду в цій сфері також спостерігається спад, світовий досвід свідчить, що після економічних депресій починається бурхливий підйом економічного розвитку. При цьому він спирається на кардинальне прискорення НТП у самому широкому розумінні даного терміну. Це винятково цікава, складна й багатогранна сфера людської діяльності. У її ефективному рішенні на перше місце виступає уміння органічно з'єднувати науку і виробництво. Знаходження найкращих організаційних форм об'єднання зусиль науково-дослідних, проектно-конструкторських і технологічних організацій (іменованих далі загальним поняттям - "наукові" організації) з промисловим виробництвом багато в чому буде визначатися економікою і управлінням науково-технічною діяльністю. При цьому в даній сфері діяльності провідне місце займає інтенсифікація виробництва.


^ Метою курсу „Економіка і організація інноваційної діяльності” є оволодіння основами управління інноваційними процесами як сучасним підходом до управління науково-технічним прогресом в цілому в усіх сферах промислової, господарської й адміністративної діяльності.


^ Предметом вивчення є об'єктивні основи економіки взаємодії науки з виробничою і невиробничою сферами діяльності в умовах переходу України до ринкових відносин.

Основними завданнями курсу „Економіка і організація інноваційної діяльності є:

1. Формування у студентів чіткого уявлення про науково-технічний прогрес і основні його прояви в Україні.

2. Формування знань про особливості інноваційної і наукової діяльності, її економічний механізм і управління.

3. Одержання практичних навичок використання засвоєних знань в області управління інноваційною і науковою діяльністю.

Слід зазначити, що сучасний зміст діяльності будь-якого менеджера закордоном і в Україні носить творчий характер. Дана дисципліна покликана розвивати у фахівця ці риси характеру й озброїти його відповідним інструментами управління.

Передусім треба чітко обумовити, що розуміється під "науково-технічним прогресом" і "науково-технічним обслуговуванням" виробничої діяльності.

У загальному вигляді поняття “науково-технічний прогрес” (НТП) охоплює складний і динамічний процес розширення меж досліджень, отримання нових даних про закони і закономірності об'єктивного світу і створення на цій основі нової техніки і технології, удосконалювання існуючих засобів і предметів праці, форм її організації і управління.

Під організацією науково-технічного обслуговування промислової і непромислової сфер діяльності розуміється організація роботи наукових установ у тісному економічному зв’язку з інтересами розвитку різних сфер людської діяльності.

Науково-технічне обслуговування має дні головні цілі:

1. Забезпечення прискорення науково-технічного прогресу у всіх сферах виробничої і невиробничої діяльності.

2. Забезпечення підтримки науково-технічного потенціалу виробничої та невиробничої сфери на певному рівні.

Головними напрямками науково-технічного прогресу є:

1. Пошук і освоєння нових видів енергії.

2. Створення і впровадження у виробництво нових, більш досконалих конструктивних матеріалів.

3. Перехід на безвідходні, ресурсозберігаючі технології, що забезпечують повне і комплексне використання сировини, економію трудових, енергетичних та матеріально-технічних ресурсів.

4. Комплексна механізація, автоматизація, комп'ютеризація і електронізація виробництва, включаючи створення систем машин, роботів і управління виробничими процесами.

5. Швидкий розвиток біотехнологій.

6. Реалізація принципів наукового управління на всіх рівнях суспільного виробництва.

Науково-технічний прогрес припускає єдність у системі взаємодії "наука - техніка - виробництво". Наука виступає вихідною позицією інтенсифікації розширеного суспільного виробництва. Тому пошук організаційних шляхів з'єднання науки з виробництвом і невиробничою сферою є стратегічним довгостроковим напрямком економічної політики в країні.

На початку нашого століття в США з'явився термін "інновація". Цей термін і цілий напрямок діяльності, що стояв за ним наприкінці 70-х- початку 80-х років одержав нове тлумачення. Інновація сьогодні в загальному виді розуміється як створення нововведень, цінностей всередині організацій та підприємств. Інновація має на увазі створення нових технічних і технологічних ідей, підходів, методів у будь-якій сфері діяльності і повинна бути орієнтована на ринок, а не на продукт.

У даний час розроблена ціла система управління науково-технічною й інноваційною діяльністю. Суть цієї системи полягає в тому, що інноваційна організація представляє групу людей, організованих для постійної і продуктивної роботі задля створення нововведень.

Інноваційні організації мають загальні принципи і характеристики:

1. Завдання, цілі, плани та вимір інноваційної діяльності відрізняються від аналогічних понять у стаціонарному науково-технічному бізнесі.

2. Інновації мають свою динаміку.

3. Інновації мають свою стратегію.

4. Інноваційна організація структурується інакше, ніж інші

організаційні форми промислових і непромислових підприємств.

Таким чином, у розвинутих країнах світу за останні 12-15 років управління інноваціями як дисципліна відокремилась в окрему область знань. В усіх навчальних планах, пов’язаних зі спеціальністю економіста - від економіки сільського господарства до економіки авіабудування - вона тепер досконально вивчається.


^ ТЕМА 2. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС - ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ


1. Сутність інтенсифікації економічного розвитку. Два напрямки.

2. Етапи наукової підготовки інтенсифікації виробництва.


Головним у розвитку економіки України на подальшу перспективу є її перехід на шлях інтенсивного розвитку, неухильне підвищення ефективності суспільного виробництва.

Безумовно, спочатку повинні бути створені передумови для стабілізації економіки країни. Вони мають включають наступні пріоритетні цілі:

1). Розвиток паливно-енергетичного комплексу.

2). Вирішення задач продовольчої проблеми.

3). Всебічна підтримка науки.

4). Житлове будівництво і соціальний захист населення.

Насамперед треба розглянути, що таке інтенсифікація? Які її напрямки й етапи розвитку?

Із загальної точки зору під інтенсифікацією економічного розвитку слід розуміти одержання найбільшого корисного результату з одиниці виробничих ресурсів. При цьому існують два напрямки інтенсифікації економіки:

- інтенсифікація поточної виробничої діяльності;

- інтенсифікація відтворення.

Перший напрямок характеризується тим, що основний наголос робиться на використанні існуючого потенціалу й одержанні максимальної віддачі від вже створених елементів виробництва: від наявних засобів і предметів праці існуючої робочої сили.

Другий напрямок інтенсифікації полягає в тому, що в ході кожного відтворювального циклу повинні відбуватися заміна застарілих елементів продуктивних сил на більш ефективні. У цьому випадку інтенсифікація виробництва обумовлюється і збігається з науково-технічним прогресом. Фактично обидва ці напрямки існують одночасно і тісно переплітаються між собою, але все-таки треба підкреслити, що головним в інтенсифікації економічного розвитку, його опорою, є науково-технічний прогрес.

У даний час важливим, все більш зростаючим за своїм значенням фактором, стає умова ефективної організації взаємодії науки і виробництва в інтересах всебічної інтенсифікації останнього. Це визначається тим, що наука стає вихідною позицією інтенсифікації.

У загальному вигляді процес впровадження нового наукового знання у виробництво складається з таких п'яти стадій:

1. Наукова підготовка інтенсифікації виробництва.

2. Створення спеціальних чи диверсифікація існуючих підприємств для виготовлення нових засобів і предметів праці.

3. Впровадження нової техніки і технології на основі переозброєння підприємств і будівництва нових.

4. Організація випуску нової продукції цими підприємствами.

5. Широке використання (споживання) виробленої продукції.

Тепер розглянемо, з яких етапів повинна складатися вихідна стадія - "наукова підготовка інтенсифікації".

Аналіз свідчить, що вона містить наступні етапи:

- ФД - фундаментальні дослідження;

- ПД - прикладні дослідження;

- Р- інженерні розробки (конструкторські, технологічні, експериментальні);

- О - освоєння виробництва нової техніки;

- ШП - широке поширення в народному господарстві.

Сучасною проблемою номер один у загальній організації взаємодії науки і виробництва є необхідність скорочення в часі циклу "дослідження - виробництво", який у СНД, за деякими даними, складав у 1991р. 12 років. Однак це питання далеко не просте: по-перше, далеко не кожна теоретична ідея доходить до практичної реалізації, тому що не завжди в цьому є необхідність і можливість.

Так, співвідношення витрат на теоретичні дослідження, прикладні розробки і на практичне впровадження виражається пропорцією: 1: 10 : 100.

Тому з огляду на величезне зростання витрат на стадії впровадження, найважливішим елементом політики науково-технічного прогресу є необхідність проведення попередньої строгої економічної оцінки кожної ідеї, що запропонована наукою. Потрібний ретельний добір найефективніших ідей. Світовий досвід свідчить, що для відшукання найбільш ефективного науко- технічного варіанта треба перебрати і проаналізувати від 100 до 500 наукових ідей. Такий аналіз і відсів варіантів здійснюється на кожному етапі наукової підготовки інтенсифікації того чи іншого науково-технічного інноваційного заходу.

Інструментом, що дозволяє проводити такий відсів варіантів, є техніко-економічний аналіз і техніко-економічні обґрунтування, де одне з провідних місць займають питання визначення економічної ефективності науково-технічних рішень.

Таким чином, ми коротко розглянули теоретичну, глибинну сутність інтенсифікації виробництва і роль науково-технічного обслуговування в її реалізації. Це важливо для кращого розуміння організації та економічного механізму науково-технічного обслуговування виробництва різних галузей господарства України.


  1   2

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "А. С. Макаренко" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Василь Сухомлинський" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Софія Русова" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерства освіти і науки України від 17. 04. 2009 року №341 «Про затвердження Плану дій щодо вдосконалення викладання дисципліни...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Петро Могила" Міністерства освіти І науки України
Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської І севастопольської міських...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи