Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи icon

Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи




НазваМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи
Сторінка1/3
Дата08.06.2012
Розмір0.55 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3


Міністерство освіти і науки України

Харківська національна академія міського господарства


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


до виконання розрахунково-графічної роботи

«ІНЖЕНЕРНИЙ БЛАГОУСТРІЙ ТЕРИТОРІЇ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ»


з дисципліни “Планування міст і транспорт”

(для студентів 3 курсу денної та заочної форм навчання спеціальності

6.092108 “Теплогазопостачання і вентиляція”)


Харків – ХНАМГ – 2007

Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи «Інженерний благоустрій територій житлових будинків» з дисципліни «Планування міст і транспорт» (для студентів 3 курсу денної і заочної форм навчання спеціальності 6.092108 – «Теплопостачання і вентиляція»). /Укл.: Ляпенко В.О. – Харків: ХНАМГ, 2007 – 36с.


Укладач: В.О. Ляпенко


Рецензент: канд. техн. наук, доц. О.В. Завальний


Рекомендовано кафедрою «Містобудування», протокол №5 від 8 лютого 2007





Зміст


1.

Вступ……………………………………………………………………………

5

2.

Мета і завдання розрахунково-графічної роботи………..…….…………

5

3.

Зміст розрахунково-графічної роботи………………………….……..…...

5

4.

Послідовність виконання розрахунково-графічної роботи……………..

5

5.

Система проїздів мікрорайону………………....…………………………...

6

6.

Схема інженерних мереж…………………………………...……………..…

6




6.1

Газові мережі………………………….…………………..…………….

6




6.2

Теплові мережі…………………….………………………..…………..

7




6.3

Водопровідні мережі……………....……………………………..…….

7




6.4

Каналізаційні мережі…………..………………………………..…......

7




6.5

Електричні мережі...................................................................................

8

7.

Розміщення майданчиків................................................................................

8

8.

Озеленення території……………...…………………………….....………...

9

9.

Оформлення графічної частини…………………………………………....

10

10.

Зміст пояснювальної записки………………...………………………..........

11

11.

Список літератури............................................................................................

12


Додатки:


Додаток 1

Титульній аркуш пояснювальної записки...................................

14

Додаток 2

Класифікація вулиць і доріг............................................................

15

Додаток 3

Поперечні профілі вулиць................................................................

16

Додаток 4

Система проїздів мікрорайону........................................................

17

Додаток 5

Відстані від найближчих підземних мереж до будинків, споруд, бортового каменя вулиці. Табл. 1....................................

18




Відстані між сусідніми інженерними підземними мережами. Табл. 2...................................................................................................

19

Додаток 6

Питомі розміри майданчиків...........................................................

21

Додаток 7

Короткий перелік і характеристика рослин.................................

22

Додаток 8

Відстані від будинків, споруд, об’єктів інженерного

благоустрою до дерев і чагарників.................................................

26

Додаток 9

Умовні позначення………………………..........…….....................

27

Додаток 10

Відстані між деревами й чагарниками за типами посадок........

30

Додаток 11

Зразок компонування креслення....................................................

31

Додаток 12

Експлікація будинків та споруд. Табл. 1......................................

32




Специфікація зелених насаджень. Табл.2……………………….

32

Додаток 13

Проектний баланс території………………..............…………......

33

Додаток 14

Техніко-економічні показники…………………..........………….

34

Додаток 15

Форма кутового штампу…………………………..........................

35


1. ВСТУП


Мета цих методичних вказівок – допомогти студентам спеціальності ТВ при виконанні розрахунково-графічної роботі “Інженерний благоустрій території житлових будинків”.

У вказівках у стислій формі викладено послідовність розробки розрахунково-графічної роботи, наведено довідковий матеріал, рекомендації щодо оформлення графічної частини і складання пояснювальної записки.


^ 2. МЕТА І ЗАВДАННЯ


Виконання розрахунково-графічної роботи допомагає закріпленню знань, одержаних студентами при вивченні теоретичного курсу. При роботі з РГЗ студенти одержують практичні навички з раціонального планування внутрішньо мікрорайонної мережі проїздів, розміщення інженерних комунікацій на вулицях і на території мікрорайону, розміщення майданчиків різного призначення, озеленення території.


^ 3. ЗМІСТ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ


Розрахунково-графічна робота складається з графічної частини і пояснювальної записки. Обсяг графічної частини – аркуш ватману формату А-1. Пояснювальна записка має бути написана чітко, розбірливо від руки або надрукована на аркушах паперу стандартного формату. Оформлення титульного аркушу наведено в додатку 1.


^ 4. ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ


а) підготовка плану групи житлових будинків (копіювання, коригування розміщення будинків);

б) розробка системи проїздів і поперечних профілів прилеглих вулиць;

в) розробка схеми інженерних мереж;

г) розрахунок і розміщення майданчиків різного призначення;

д) підбір деревинно-чагарникових порід і озеленення території;

е) оформлення графічної частини;

є) написання пояснювальної записки;

ж) захист РГЗ.


^ 5. СИСТЕМА ПРОЇЗДІВ МІКРОРАЙОНУ


На генплані треба показати всі елементи прилеглих вулиць (проїзні частини, тротуари, розділювальні смуги між проїзними частинами і тротуарами) і систему проїздів мікрорайону. Розміри цих елементів приймають залежно від категорії вулиць згідно з ДНБ 360 – 92 (див. додаток 2). Варіанти поперечних профілів вулиць наведені у додатоку 3 . Радіус сполучення проїзних частин вулиць на перехресті приймають 12 м.

Основне завдання системи проїздів мікрорайону (кварталу) – забезпечення зручного під’їзду до житлових будинків, установ і підприємств обслуговування та відводу поверхневих вод. Проїзди прокладають по кільцевій, напівкільцевій або тупиковій схемі.

Система проїздів складається з в’їздів, проїздів, майданчиків для роз’їзду, розворотних майданчиків та стоянок (див. додаток 4). В’їзд (частина системи проїздів від лотка проїзної частини вулиці до першого розгалуження) приймається 6,0 м завширшки. Примикання в’їзду до проїзної частини магістральних вулиць повинно бути на відстані не менше 100 м від перехрестя. Проїзди, які ведуть до груп будинків з населенням до 3 тис. жителів повинні бути 3,5 завширшки; проїзди які ведуть к групам будинків з населенням більш 3 тис. жителів – 6.0 м. При довжині проїзду завширшки 3,5 м більше 150 м, через кожні 100 м улаштовують майданчики для роз’їзду завширшки 3,0 і довжиною 15 м. Тупикові проїзди закінчуються розворотними майданчиками 12,0 12,0 м. Стоянки повинні бути карманного типу, розміщувати їх бажано недалеко від в’їзду. Ширину їх приймають 6,0 м. На кожну машину виділяють 25 м2. Радіус закруглень у системі проїздів приймають 6,0 м.

Відстань від будинків до проїздів має бути: для 5ти поверхового будинку – 6,0 м (з урахуванням улаштування каналізаційної мережі), 9ти поверхового – 8 м, 12ти – 9 м, 16ти – 10 м.


^ 6. СХЕМА ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ


6.1. Газові мережі

Розподілюючи трубопроводи середнього тиску прокладають по вулицях (під тротуарами) роздільно від інших інженерних мереж.

Газові мережі мікрорайону проектують низького тиску з будовою одного газорегулюючого пункту (ГРП) на відстані не менш 10 м від ЦТП. До мікрорайонного ГРП (в ньому відбувається очищення газу від пилу і зниження тиску газу до низького) підводять розподілюючий газопровід середнього тиску. Від ГРП природний газ по розвідних мережах низького тиску надходить до внутрішніх систем газопостачання будинків.

Розвідні мережі низького тиску можуть бути прокладені за двома варіантми:

^ 1-й варіант – Газопроводи із сталевих труб зі зміцненою ізоляцією прокладають в землі на відстані 2 м від фундаменту будинку. Вводи в будинки роблять в сходові клітки.

^ 2-й варіант – Газопроводи, пофарбовані масляною фарбою, прокладають по дворових фасадах житлових будинків понад вікнами перших поверхів і частково між будинками у землі. Вводи в будинки роблять безпосередньо у кухні або в сходові клітини, коли кухні знаходяться збоку вуличного фасаду.

Газопроводи середнього і низького тиску не прокладають в колекторах, технічних підвалах і “зчепленнях”. При спільному прокладанню газопроводи розміщують паралельно колектору.


^ 6.2 Теплові мережі

Джерелом теплопостачання в мікрорайоні є центральній тепловий пункт (ЦТП), який одержує перегріту воду с tп = 150°С від ТЕЦ або районній котельній. Його розміщують в центрі теплових навантажень. В будинку ЦТП за допомогою швидкісних або ємкісних бойлерів готують гарячу воду с tгв = 65°С для господарських потреб. Крім цього, ЦТП розподіляє теплоносій с tп = 150°С по індивідуальним пунктам, що розміщуються в технічних підвалах. В ІТП температура знижується до tп = 95°С, після чого гаряча вода надходить до системи опалення будинків. Розподільчі мережі (забезпечують подачу теплоносіїв до ЦТП) по вулицях прокладають під тротуарами. Розвідні мережі (від ЦТП до ІТП будинків) можуть бути прокладені в землі, колекторі, технічних підвалах і зчіпках.


^ 6.3 Водопровідні мережі

При роздільному прокладенню по вулиці розподільчі колодязі водопровідної мережі прокладають в розділювальній смузі на відстані 2 м від проїзної частини. Це дозволяє підключатися пожежним машинам до гідрантів мережі. Між гідрантами повинно бути не більше 150 м. При розміщенні гідрантів в колекторах і зчіпках до них потрібно забезпечити під’їзди для пожежних машин. Водопостачання будинків мікрорайону для забезпечення безперебійного подання води здійснюється по кільцевій схемі від вуличної водопровідної мережі. При наявності висотних будинків для забезпечення підвищення напору води виникає потреба улаштування підвищувальній насосній установці (ПНУ). Устаткування ПНУ розміщують в будинку ЦТП. Прокладання розвідних водопровідних мереж треба виконувати з максимальним використанням технічних підвалів і прохідних зчіпок.


^ 6.4 Каналізаційні мережі

Приймаючі каналізаційні мережі влаштовують з керамічних труб d = 150 – 200 мм. Кожна секція житлового будинку має один боковий випуск з чавунних труб d = 100 мм, який закінчується каналізаційним колодязем на відстані не менш 3 м від будинку. Колодязь з збірних залізобетонних кілець діаметром 1,0 м не повинен розміщуватися на вході в під’їзд секції, тротуарі, проїзді. Враховуючи напрям схилу рельєфу всі колодязі з’єднують між собою з відводом стічних вод до збираючих мереж.

З’єднання приймаючих мереж по ходу руху рідин повинно бути під прямим або тупим кутом. На всіх поворотах і перетинах мережі, а також через кожні 50 м установлюють оглядові колодязі. З’єднання збираючих мереж, що розміщуються по вулиці (під розділювальними смугами) з приймаючими повинно бути під прямим кутом. На збираючих мережах через кожні 50 м також встановлюють оглядові колодязі.


^ 6.5 Електричні мережі

Розподільні електричні мережі W2 прокладають по вулицях міста безканально (між червоною лінією і лінією забудови) при роздільному методі прокладання і в міському колекторі при сполученому методі прокладання.

Від розподільної електричної мережі роблять відгалуження до трансформаторних підстанцій (ТП). Кількість ТП визначають із розрахунку 1 ТП на 3 тис. жителів. До ТП необхідно передбачати під’їзд.

Розвідні електричні мережі W1 від ТП до будинків мікрорайону або до прохідних каналів прокладають у землі паралельно проїзду на відстані 1 м або відразу від ТП перпендикулярно через проїзд до будинку в технічний підвал.

Відстані від найближчих підземних мереж до фундаментів будинків, споруд, бортового каменя вулиці приймають згідно з ДБН 360 – 92* (див. табл. 1 додаток 5).

Відстані між сусідніми підземними мережами приймають також згідно з ДБН 360 – 92* (див. табл. 2 додаток 5).


^ 7. РОЗМІЩЕННЯ МАЙДАНЧИКІВ


Майданчики для сміттєзбиральників (влаштовуються для будинків з поверховістю до 5-ти поверхів) розміщують таким чином, щоб відстань від них до входів в житлові будинки не перевищувала 100 м. Віддалення майданчиків від вікон повинно бути не менш 20 м. Для зручності під’їзду сміттєвозів і виконання вантажних робіт майданчики розташовують біля проїздів або спеціально передбачених відгалужень проїзду.

Майданчики для чищення одягу та вибивання килимів влаштовують на відстані не менше 20 м від вікон житлових будинків або коло глухих торців будинків. Площа майданчиків - 20100 м2.

Майданчики для сушіння білизни розміщуються на добре інсольованих ділянках на відстані не менш 1015 м від проїздів, майданчиків для дітей, сміттєзбиральників і чищення одягу та вибивання килимів. Розмір майданчиків коливається від 15 до 100 м2, оптимальній – 5 8 м.

Дитячі майданчики розподіляють на такі основні типи:

1) майданчики для дітей ясельного віку – дітей до 3 років;

2) майданчики для дітей дошкільного віку – дітей від 3 до 6-7 років;

3) майданчики для дітей молодшого шкільного віку – дітей від 7 до 12 років;

4) Комплексні дитячі майданчики.

В умовах великої щільності забудови майданчики для дітей ясельного віку і дошкільного віку об’єднують в один – дошкільного віку.

Дитячі майданчики розміщують на добре інсольованих і провітрюваних територіях не ближче 15 м від майданчиків для сміттєзбиральників, інших господарських майданчиків і споруд розподілення тепла, газу і струму (ЦТП, ГРП, ТП). Відстань між дитячими майданчиками різних типів повинна бути не менш 5 м, тому що для чіткого розділення в цьому випадку можливе садіння одного ряду дерев і двох рядів живої огорожі з кущів. Розміщення майданчиків, їх обладнання і озеленення повинні забезпечувати безконфліктну ситуацію. Форма майданчиків може бути різної конфігурації (геометричної, живописної, комбінованої), але не повинна мати гострих кутів.

Майданчики для дітей дошкільного віку розміщують якомога ближче до під’їздів (радіус обслуговування – 30 м) і вікон житлових будинків.

Комплексні дитячі майданчики як найбільш шумні розміщують на відстані не менш 30 м від вікон житлових будинків в радіусі доступності 200 м.

Майданчики для тихого відпочинку розміщують на відстані 1015 м від проїздів, господарських і дитячих майданчиків або в спеціальних карманах і відгалуженнях прогулянкових алей.

Елементарними майданчиками для відпочинку літніх жителів є майданчики у входів в будинки. Вони мають невеликі розміри.

Майданчики для настільних ігор розміщують на відстані не менш 20 м від житлових будинків, тому що є такі шумні настільні ігри як доміно та ін.

Розміри майданчиків, найменші відстані від майданчиків до вікон житлових і громадських будинків, радіуси обслуговування приймають за додатком 6.


^ 8. ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРІЇ


Озеленення території ділянки, що проектується поєднується з планувальним рішенням і показується на генплані. Це дозволяє одержати повне уявлення про благоустрій території, контролювати питання правильності розміщення підземних мереж.

Система озеленення може бути вирішена в регулярному, ландшафтному чи змішаному стилі, в залежності від прийнятих планувальних рішень і призначення об’єкту.

Спочатку слід підібрати асортимент дерев і кущів, що відповідають даним кліматичним умовам, існуючим або створюваним ґрунтам, гідрології і режиму освітлення на даній ділянці, цільовому призначенні озеленення, особливостям планування ділянки. Слід проектувати ті насадження, які швидко ростуть. При виборі рослин повинні бути ураховані їх декоративні ознаки: форма крони, структура листя її колір в різні пори року, характер і період цвітіння.

Породи дерев і кущів рекомендується вибирати ті, що знайомі. Якщо приймаються малознайомі породи, то слід вивчити їх якісні характеристики в довідковій літературі. Стислий перелік і характеристика рослин наведені у додатку 7.

Насадження повинні бути пов’язані зо всіма підземними мережами. Тільки так можуть бути достатньо вирішені питання інженерного обладнання і озеленення.

Відстані від будинків, споруд, а також об’єктів інженерного благоустрою до дерев і чагарників треба приймати за табл. . 5.2 ДБН 360 – 92 (див. додаток 8).

Композицію розміщення різних форм насаджень (масивів, груп, лінійних посадок, окремих дерев) показують спеціальними умовними позначеннями (додаток 9).

Слід пам’ятати, що основними композиційними елементами системи озеленення повинні бути масиви, великі групи – санітарно-гігієнічна і мікрокліматична роль їх особливо ефективна. Їх також застосовують для виконання ізолюючих і захисних функцій, для розчленування території, маскування, створення фону для декоративних акцентів.

Зелені насадження повинні відокремлювати ділянки відпочинку для дорослих і майданчики для дітей молодшого і середнього віку один від одного, проїздів, навколишньої забудови.

При розміщенні зелених насаджень треба дотримуватись основних принципів ландшафтної архітектури, для чого в масивах і групах передбачають “бухти”, узлісся з чагарника, на їх фоні висаджують солітери.

На 1 га території рекомендується висаджувати приблизно 150 – 200 дерев і 1200 – 1800 чагарників. При цьому залежно від кліматичних умов, прийнятої архітектурно-планувальної композиції і дендрологічного рішення території вказана кількість дерев і чагарників може змінюватись в межах від 20 – 30%. Крім того слід ураховувати, що в насадженнях загального користування повинно бути дерев у віці 14 – 20 років (садіння з грудкою) – 10 – 15%, саджанців у віці 3 – 5 років – 5 – 15%, хвойних дерев у віці 8 і більше років (садіння з грудкою) – 3 – 5%, хвойних кущів – 5 – 6% від загальної кількості кущів.

При розміщенні зелених насаджень також слід передбачити затінення фасадів будинків, які повернуті на південь, південно-захід і захід (особливо це важливо в південних широтах). Озеленення майданчиків повинно виконувати роль захисника від надзвичайної сонячної радіації (повинно бути притінення 30 – 50% їх площі), шуму, пилу, газу. Слід також притіняти тротуари і пішохідні доріжки.

Відстань між деревами і кущами залежить від багатьох факторів: типу насаджень, біологічних особливостей породи, кліматичних і ґрунтових умов, композиції насаджень та ін. Відстані між деревами і чагарниками за типами посадок наведені у додатку 10.

  1   2   3

Схожі:

Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства краєзнавство методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної
Краєзнавство: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи (для студентів 1 та 3 курсів усіх форм навчання спеціальностей...
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу “Охорона праці при експлуатації І ремонті рс” для студентів...
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
До виконання практичних занять, самостійної роботи та до виконання розрахунково графічної роботи
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи (ргр)
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи (ргр) з дисципліни "Підвалини фундаменти та спецфундаменти" Сост: Бронжаєв...
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Будівельні конструкції» (для студентів 4-го курсу денної...
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до практичних занять, виконання самостійної роботи та графічної роботи з курсу
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи iconХарківська національна академія міського господарства о. Г. Рудь методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисциплін "Підвалини, фундаменти, механіка грунтів" (для студентів...
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи iconХарківська національна академія міського господарства методичні до виконання розрахунково-графічної роботи
Методичні вказівки для виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни „Оцінка нерухомості” для студентів 4 курсу усіх форм...
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни „екологія”
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни „Екологія” (для студентів 1 курсу денної та заочної форми...
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи
Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства а. Г. Солнцев методичні вказівки до виконання графічної роботи з дисципліни «композиція»
Методичні вказівки до виконання графічної роботи з дисципліни «Композиція» (для студентів 1 курсу денної форми навчання напряму 060102...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи