І. Е. Линник інженерна підготовка територій населених місць icon

І. Е. Линник інженерна підготовка територій населених місць




Скачати 207.89 Kb.
НазваІ. Е. Линник інженерна підготовка територій населених місць
Дата28.07.2012
Розмір207.89 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Харківська державна академія міського господарства


І.Е. ЛИННИК


ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТЕРИТОРІЙ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ


НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК


РЕКОМЕНДОВАНО МІНІСТЕРСТВОМ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЯК НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ СТУДЕНТІВ БУДІВЕЛЬНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ


Харків - ХДАМГ - 2003

ББК 39.311

УДК 625.71.8.001


Линник І.Е. Інженерна підготовка територій населених місць: Навчальний посібник.- Харків: ХДАМГ, 2003.- 337с.


У посібнику викладено питання, що розглядаються у навчальних дисциплінах “Комплексне освоєння міських територій” і “Інженерна підготовка територій великих міст”. Наведено принципи й методики інженерної підготовки територій, розглянуто загальні й спеціальні заходи, що проектуються у звичайних і складних умовах територій. Розрахований на студентів будівельних спеціальностей вищих навчальних закладів.


Табл. 27. Іл. 243. Список літ.: 45 найм.


Рецензенти: А.П. Осітнянко, д-р техн. наук, професор (КНУБА,

м. Київ)

Е.В. Гаврилов, д-р техн. наук, професор (ХНАДУ,

м. Харків);

А.В. Гриценко, д-р геогр.. наук, професор (Міністерство екологічної безпеки і природних ресурсів, м. Київ);

Є.Д. Прусенко, канд. техн. наук, професор (Управління науково-технічної політики державної служби автомобільних доріг України („Укравтодор”), м. Київ).


Гриф видано Міністерством освіти і науки України за № 14/18.2-866 від 20.05.2003 р.


ISBN 966-695-044-8

ЗМІСТ


Стор.

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Розділ 1. Інженерна підготовка

територій населених місць та її завдання . . . . . . . . . . .8

    1. Сутність інженерної підготовки територій . . . . . . . . . . . . .8

    2. Природні умови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .9

    3. Інженерна і містобудівна оцінка територій . . . . . . . . . . . 13

    4. Вишукування проектних робіт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

Розділ 2. Вертикальне планування міських

територій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .18

2.1. Загальні положення проектування вертикального

планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

2.1.2. Рельєф і його містобудівне значення . . . . . . . . . . . . . . 18

2.1.2. Принципи і завдання вертикального планування . . . . 22

2.1.3. Методи проектування вертикального планування . . . 22

    1. Вертикальне планування міських вулиць і доріг . . . . . . .26

      1. Проектування елементів вулиць і міських доріг . . . 26

      2. Вертикальне планування міських вулиць і доріг

методом проектних профілів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .38

2.2.3. Проектування міських вулиць методом червоних

горизонталей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .45

2.2.4. Вертикальне планування вулиць з переломами у

поздовжньому профілі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49

2.2.5. Вертикальне планування вулиць на кривих малого

радіуса . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52

2.2.6. Вертикальне планування вулиць з малими ухилами . 54

2.3. Вертикальне планування перехресть вулиць і доріг

в одному рівні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .56

2.4. Вертикальне планування майданів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68

2.5. Проектування транспортних розв'язок у різних рівнях . . . 78

2.5.1. Типи транспортних перехрещень у різних рівнях . . . .78

2.5.2. Проектування горизонтального і вертикального

планування транспортних перехрещень у різних рівнях . . . 88

2.6. Вертикальне планування кварталів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94

      1. Загальні положення вертикального планування

кварталів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94

      1. Вертикальне планування внутрішньоквартальних

проїздів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .96

      1. Вертикальне планування майданчиків різного

призначення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .98

2.6.4. Вертикальне планування тротуарів, алей і

пішохідних доріжок, велосипедних доріжок . . . . . . . . . . . .100

2.6.5. Посадка будівлі на рельєф . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .100

2.6.6. Проектування на складному рельєфі . . . . . . . . . . . . . 105

2.7. Автомобільні стоянки у містах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 108

2.7.1. Класифікація автостоянок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 108

2.7.2. Розміщення стоянок на території міста . . . . . . . . . . . 109

2.7.3. Розрахунок потреби в автостоянках . . . . . . . . . . . . . .112

2.8. Вертикальне планування реконструйованих територій . . 113

2.8.1. Вертикальне планування реконструйованих

сельбищних територій. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .113

2.8.2. Вертикальне планування реконструйованих

міських вулиць . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118

2.9. Проектування територій промислових підприємств . . . . .123

2.9.1. Загальні вимоги до проектування територій

промислових підприємств . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123

2.9.2. Вертикальне планування територій

промпідприємств . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 132

2.10. Вертикальне планування територій зелених насаджень .136

2.10.1. Завдання вертикального планування територій

зелених насаджень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136

2.10.2. Вертикальне планування міських скверів і

бульварів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 138

2.10.3. Вертикальне планування міських парків . . . . . . . . . 138

2.11. Підрахунок об'ємів земляних робіт при

вертикальному плануванні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .141

Розділ 3. Організація стоку поверхневих вод

з міських територій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .148

3.1. Утворення й особливості стоку поверхневих вод

у містах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 148

3.2. Системи водовідводу в містах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .148

3.3. Схеми зливової мережі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .158

3.4. Розміщення дощоприймальних і оглядових колодязів . . .164

3.5. Гідрологічний розрахунок колектора зливової мережі. . . 165

3.6. Гідравлічний розрахунок колектора зливової мережі . . . .172

Розділ 4. Водні басейни міста. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .177

4.1. Водні басейни міста та їхнє містобудівне значення . . . . . 177

4.1.1. Проектування штучних ставків. . . . . . . . . . . . . . . . . . 179

4.1.2. Використання міських ставків як регулюючих

басейнів водостічної мережі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181

4.1.3. Розрахунок регулюючої ємності ставка . . . . . . . . . . .182

4.2. Захист міських територій від затоплення . . . . . . . . . . . . . .183

4.2.1. Фактори, що викликають затоплення міських

територій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 183

4.2.2. Проектування дамб обвалування . . . . . . . . . . . . . . . . 187

4.2.3. Проектування суцільної підсипки міських територій,

що затоплюються . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 191

4.2.4. Регулювання рік у межах міської території . . . . . . . .193

4.2.4.1. Основні завдання регулювання русел рік у

межах міської забудови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .193

4.2.4.2. Регулювання русел струмків і малих річок . . . . 194

4.2.4.3. Регулювання великих рік у межах міста . . . . . . 196

4.2.5. Регулювання стоку і витрат ріки . . . . . . . . . . . . . . . . .199

4.3. Благоустрій берегової смуги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 201

4.3.1. Міські набережні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .201

4.3.2. Укріплення берегових укосів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 211

4.3.3. Міські пляжі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 219

Розділ 5. Захист міських територій від

підтоплення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 222

5.1. Фактори, що викликають підтоплення міських

територій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .222

5.2. Заходи боротьби з підтопленням . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .223

5.3. Особливості застосування і типи міських дренажів . . . . .224

5.4. Спеціальні способи дренування ґрунтів . . . . . . . . . . . . . . .231

5.5. Трасування дренажних споруд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 232

5.6. Проектування і розрахунок дренажних систем . . . . . . . . .234

^ РОЗДІЛ 6. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТЕРИТОРІЙ

В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 242

6.1. Інженерна підготовка заболочених територій . . . . . . . . . .242

6.1.1. Утворення і типи болот . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 242

6.1.2. Заходи інженерної підготовки при освоєнні

заболочених територій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .245

6.2. Інженерна підготовка у посушливих районах . . . . . . . . . .248

6.2.1. Особливості посушливих районів і значення

зрошення для міста . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .248

6.2.2. Зрошувальні системи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 248

      1. Поливні й зрошувальні норми . . . . . . . . . . . . . . . . . . 253

      2. Проектування вулиць і доріг у посушливих

районах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .254

6.3. Боротьба з ярами та яроутворенням . . . . . . . . . . . . . . . . . .255

6.3.1. Процеси утворення і розвитку ярів . . . . . . . . . . . . . . .255

6.3.2. Класифікація ярів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .258

6.3.3. Заходи боротьби з ярами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 259

6.3.4. Використання ярів у містобудуванні . . . . . . . . . . . . . 263

6.4. Зсуви і заходи боротьби з ними . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 265

6.4.1. Причини утворення зсувів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .265

6.4.2. Класифікація зсувів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 269

6.4.3. Основні заходи боротьби із зсувами . . . . . . . . . . . . . 272

6.5. Карст і просадні явища . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 277

6.5.1. Причини утворення карстових явищ і

їхня класифікація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 277

6.5.2. Методи усунення карстових явищ . . . . . . . . . . . . . . . 284

6.5.3. Осідання і просадні явища . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .285

РОЗДІЛ 7. Особливості інженерной

підготовки територій у гірській місцевості . . . . . . . 288

7.1. Особливості гірських районів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .288

7.2. Особливості будівництва на ділянках осипів і обвалів . . .288

7.3. Принципи освоєння територій із селевими явищами . . . .294

7.3.1. Причини утворення селевих потоків . . . . . . . . . . . . . 294

7.3.2. Класифікація селевих потоків . . . . . . . . . . . . . . . . . . .295

7.3.3. Заходи боротьби із селевими потоками . . . . . . . . . . . 295

7.4. Захист територій від лавин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 298

7.4.1. Утворення і класифікація лавин . . . . . . . . . . . . . . . . . 298

7.4.2. Заходи захисту територій від лавин . . . . . . . . . . . . . . 299

7.5. Особливості освоєння територій із сейсмічними

явищами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 302

7.5.1. Загальні положення про сейсмічні явища . . . . . . . . . 302

7.5.2. Особливості інженерної підготовки у

сейсмічних районах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 304

РОЗДІЛ 8 . ПРИКЛАДИ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ . . . . . . . . . . . 306

Завдання 1. Градуювання лінії постійного ухилу . . . . . . . . . . 306

Завдання 2. Градуювання лінії перемінного ухилу . . . . . . . . . 307

Завдання 3. Побудова червоних горизонталей на плані

вулиці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 310

Завдання 4. Гідравлічний розрахунок водовідвідної канави . .314

Завдання 5. Визначення розрахункового горизонту високої

води (РГВВ) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .319

Завдання 6. Визначення висоти (позначки) набережної. . . . . .321

Завдання 7. Розрахунок систематичного дренажу

досконалого типу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .322

Завдання 8. Розрахунок вертикального дренажу . . . . . . . . . . . 323

Завдання 9. Розрахунок стійкості насипу на слабкій основі . .325

Список літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .329

Предметний покажчик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 332


ВСТУП


Інженерна підготовка – один з найважливіших елементів благоустрою територій. Вона є комплексом інженерних заходів і споруд, необхідних для містобудівного освоєння територій, поліпшення їх санітарно-гігієнічного стану і мікроклімату міст. Розробка і здійснення заходів з інженерної підготовки територій нерозривно пов'язані з вирішенням різних архітектурно-планувальних завдань містобудування, а також з питаннями охорони природи і захисту навколишнього середовища.

Питання інженерної підготовки мають суттєве значення як при виборі територій для будівництва нових поселень, так і при реконструкції населених місць.

У посібнику розглянуті питання, пов'язані з впливом різних факторів на вибір території для населених місць, основи вертикального планування і методи її проектування, організація стоку поверхневих вод, захист міських територій від затоплення і розмиву, захист територій від підтоплення підземними водами, осушення і зрошення територій, особливі випадки інженерної підготовки міських територій: будівництво на болотах, боротьба з ярами та яроутворенням, зсувами, карстами, захист обвалів, осипів, селевих потоків, снігових лавин, будівництво у сейсмічних районах.

Метою посібника є вироблення вміння вирішувати питання вертикального планування міських вулиць, доріг, площ, транспортних розв'язок, міських садів, парків, промислових майданчиків та інших елементів населеного місця; ознайомлення з методами проектування і розрахунку систем водовідводу, дренажних систем, проектування і розрахунок інженерних споруд для захисту територій від затоплення, підтоплення, зсувів, ярів, селів, лавин тощо.

Посібник призначений для студентів, що навчаються за фахом «Міське будівництво і господарство» а також інших будівельних спеціальностей.

При підготовці навчального посібника були використані діючі нормативні документи, а також сучасний досвід українських та зарубіжних вчених у проектуванні, будівництві та експлуатації споруд, необхідних для інженерної підготовки територій населених місць.

^ РОЗДІЛ 1. Інженерна підготовка територій населениХ місць та її ЗАвДАння


    1. Сутність інженерної підготовки територій


Інженерна підготовка територій є одним з найважливіших елементів сучасного містобудівного процесу.

До територій, які використовуються для будівництва населених місць, ставлять ряд вимог, насамперед до рельєфу, ґрунтів і гідрогеологічних умов.

Найкращими є ділянки із спокійним рельєфом, сухими ґрунтами і низьким рівнем ґрунтових вод. Заболочені території, ділянки, що затоплюються, підтоплюються, території колишніх смітників і цвинтарів майже не придатні для житлової забудови. Ґрунти території повинні мати достатню несучу спроможність і відповідати вимогам стійкості будівель, а також мають бути придатні для озеленення. Однак, практично неможливо підібрати територію, що цілком відповідає всім цим умовам. Завжди виникає необхідність у виконанні тих чи інших робіт для забезпечення можливості використання цієї території під будівництво.

Комплекс технічних заходів щодо приведення непридатних або обмежено придатних територій у стан, що допускає здійснення на них промислового чи житлового будівництва, називають інженерною підготовкою територій.

Інженерна підготовка пов'язана з інженерним благоустроєм і обладнанням міської території. Окремі заходи і споруди інженерної підготовки одночасно є елементами благоустрою міста, наприклад, організація стоку поверхневих (атмосферних) вод і мережа міських водостічних колекторів, укладання дрібних проток у труби, озеленення ярів, вертикальне планування територій та ін.

Істотне значення інженерна підготовка має в забезпеченні санітарно-гігієнічних умов міста шляхом ліквідації заболоченості, організації стоку поверхневих вод, благоустрою міських водоймищ та ін.

Інженерна підготовка сприяє раціональному використанню забудованих територій, створюючи ймовірні для містобудівних цілей умови на несприятливих за природними умовами ділянках, підвищуючи процентне співвідношення використаної і загальної території міста. При цьому невикористана за несприятливими умовами територія може бути зведена до мінімуму.

Повне використання території сприяє компактності міста, скороченню мережі вулиць і доріг, трас громадського транспорту і підземних комунікацій міста.

При цьому доцільно комплексне проектування і здійснення заходів щодо всіх видів природних умов і фізико-геологічним процесам, властивим конкретній території.

Основними видами будівельних робіт, за допомогою яких здійснюють інженерну підготовку територій, є:

а) земляні роботи, пов'язані з переміщенням мас ґрунту, влаштуванням насипів і виїмок;

б) будівництво відкритих чи закритих систем водовідводу поверхневих вод;

в) будівництво дренажних систем при необхідності зниження рівня ґрунтових вод;

г) будівництво споруд з метою стабілізації поверхні території (підпірні стінки, дамби та ін.);

д) укріплення укосів насипів і виїмок, природних укосів при вертикальному плануванні в ярах і на зсувних ділянках, на берегах рік та ін.

Інженерна підготовка територій поєднує основні заходи:

  1. вертикальне планування;

  2. відвід поверхневих вод;

  3. захист прибережних територій від розмиву, затоплення і підтоплення;

  4. зниження рівня ґрунтових вод;

  5. осушення заболочених місць;

  6. протималярійні заходи;

  7. зрошення міських територій;

  8. боротьбу з ярами, зсувами, карстами;

  9. захист від селевих потоків і гірських лавин;

  10. захист територій у сейсмічних районах.

Планування, забудова та інженерний благоустрій міст складають єдиний комплекс у проектуванні й будівництві. Тільки при строгому дотриманні принципу комплексності можна досягти сприятливих результатів у міському будівництві, створити зручний, красивий і економічний квартал, житловий район і місто в цілому.


    1. Природні умови


Кожній території властиві свої особливості, обумовлені природними умовами місцевості. Фізико-географічне і містобудівельне районування території України показано на рис. 1.1, 1.2.

До природних умов, що повторюються на безлічі територій і мають найбільш істотне значення у містобудівництві, відносять:

а) кліматичні умови, що визначають сукупність різних факторів. Найбільш значущими з них є температурно-вологовий, вітровий,









радіаційний режими і атмосферні опади. Кліматичну характеристику визначають за кліматологічними атласами, описами і довідниками;

б) геоморфологічні умови – природний рельєф території, його походження і закономірності розвитку. Рельєф впливає на планування і забудову міста, організацію стоку поверхневих вод та ін;

в) атмосферні (поверхневі) води, що можуть викликати затоплення знижених місць, заболоченість окремих ділянок, порушення елементарних умов благоустрою;

г) гідрогеологічні умови – це відомості про наявність, тип, потужність, властивості, глибину залягання, умови живлення підземних вод, що викликають підтоплення міських територій і затоплення приміщень, які знаходяться нижче рівня землі;

д) гідрологічні умови вивчають водні простори (моря, озера, ріки, ставки і водосховища), що можуть привести до затоплення територій при паводках, підмиву, розмиву берегів. Основні відомості про водні простори включають інформацію про джерела їхнього живлення, закономірності режиму, основні параметри, хімічний і бактеріологічний склад води, рельєфні й геологічні особливості берегової лінії і дна;

е) геологічні умови – дані про склад, потужність, несучу спроможність ґрунтів, а також наявність і активність геологічних процесів і порушень земної поверхні.

Важливу роль відіграє стабільність поверхні землі, враховуючи фізико-геологічних процеси, що відбуваються у природі, викликані діяльністю поверхневих і підземних вод, вітру, внутрішніх сил у гірських породах. До фізико-геологічних процесів відносять:

а) затоплення міських територій атмосферними водами і паводками рік;

б) підтоплення міських територій підземними водами;

в) яроутворення і розвиток ярів;

г) зсуви, обвали, осипи (переважно на крутих берегах рік морів і в гірських умовах);

д) карсти й осідання;

е) селеві потоки;

ж) сніжні лавини;

з) сейсмічні явища.

Особливі умови будівництва виникають у місцях залягання лесових, засолених, скельних ґрунтів. У таких умовах висувають вимоги не тільки до підготовки території, але й до конструкцій будинків і споруд, розміщення об'єктів міста і дотримання особливих умов технології та організації будівельних робіт.

Природні умови і процеси впливають на функціональне зонування території, вибір поверховості забудови, трасування мережі вулиць, організацію транспортних зв'язків, розміщення зелених насаджень та інші містобудівельні завдання.

Аналіз природних умов може бути вирішальним в архітектурно-планувальному вирішенні міста.


    1. Інженерна і містобудівна оцінка територій


Для правильного рішення при виборі території для забудови необхідно виконати містобудівельну оцінку території. Ця оцінка є основою для визначення обов'язкових заходів щодо інженерної підготовки в даних умовах.

На планах виділяють:

  • ділянки затоплення;

  • території з рівнем ґрунтових вод (РҐВ) на 1 – 2 м від поверхні землі;

  • території з РҐВ на 2 – 5 м від поверхні землі;

  • напрямок поверхневого стоку з визначенням ухилів;

  • вододіли і тальвеги;

  • лінію берегового руйнування;

  • розміщення геологічних профілів;

  • території з ярами;

  • території з карстами;

  • заболочені території.

При оцінці території розглядають у сукупності всі природні умови, що мають містобудівельне значення:

  • рельєф місцевості, напрямок схилів, крутість, перепад вищих і нижчих позначок, ступінь пересіченості;

  • геологічні й ґрунтові умови, несучу спроможність ґрунтів;

  • гідрогеологічні умови (наявність і режим підземних вод);

  • гідрологію водоймищ (морів, рік, озер та ін.);

  • атмосферні опади – середньорічні й максимальні, їхню повторність.

Територія населеного місця повинна задовольняти наступним основним умовам:

  1. Рельєф території має відповідати вимогам забудови, нормального водовідводу та організації міського транспорту.

  2. Територія не повинна бути заболоченою чи затоплюваною паводковими водами.

  3. За своєю несучою спроможністю ґрунти мають відповідати наміченому типу забудови.

  4. Територія житлових кварталів повинна бути розташована з навітряного боку щодо джерел забруднення повітря, а при наявності ріки – вище стосовно підприємств, що викликають забруднення водоймищ.

  5. Територія повинна мати розміри, що забезпечують можливість перспективного розвитку населеного місця.

  6. Територія має бути забезпечена гарними джерелами водопостачання і місцями для скидання стічних вод.

  7. Територія має бути забезпечена зовнішніми автомобільними дорогами чи залізницями (у випадку їх відсутності давати можливість побудови їх без особливих труднощів).

  8. На території, яку відводять під забудову, не повинно бути корисних копалин, що мають промислове значення.

За витратами на інженерну підготовку території поділяють на три категорії:

1. Придатні для капітального будівництва (витрати на інженерну підготовку складають менше 1,5 % від загальної вартості будівництва).

2. Умовно придатні (витрати на інженерну підготовку складають від 1,5 до 3 % від загальної вартості будівництва).

3. Непридатні за інженерно-геологічними і санітарно-гігієнічними умовами, усунення яких склало б більше 3 % від загальної вартості будівництва.

Залежно від ґрунтів території за придатністю також поділяють на три категорії:

1. Придатні, що допускають зведення будинків і споруд без виконання штучних основ, що відповідає ґрунтам з нормативним тиском не нижче 1,5 кг/см2.

2. Обмежено придатні, із слабкими ґрунтами, на яких при спорудженні багатоповерхових будинків необхідно виконувати фундаменти посиленого типу і проводити заходи, що роблять будівництво дорожчим на 5 – 8 %.

3. Непридатні, слабкі ґрунти потужністю більше 2 м і просадні ґрунти 2-го типу, що вимагають особливо складних основ і фундаментів.

Класифікація територій за рельєфом:

  1. Придатні (що мають ухили: для житлового будівництва – від 5 до 100 ‰; для промислового будівництва – від 3 до 30 ‰).

  2. Обмежено придатні (що мають ухили: для житлового будівництва – менше 5 ‰ і до 200 ‰; для промислового будівництва – менше 3 ‰ і до 50 ‰).

  3. Непридатні (що мають ухили: для житлового будівництва – більше 200 ‰; для промислового будівництва – більше 50 ‰ і безухильні).

Залежно від наявності ярів:

  1. Придатні – є положисті яри, що не розвиваються, глибиною менше 3 м.

  2. Обмежено придатні – є круті яри, що не розвиваються чи слабко розвиваються, глибиною від 3 до 10 м.

  3. Непридатні – на території є круті яри, що розвиваються чи стабілізувались, глибиною більше 10 м.

За наявністю заболочених місць:

  1. Придатні – заболоченість відсутня.

  2. Обмежено придатні – є заболочені місця – торфовища потужністю шарів менше 2 м.

  3. Непридатні – є торфовища потужністю шарів більше 2 м.

Залежно від затопленості:

  1. Придатні – незатоплювані чи затоплювані не частіше 1 разу в 100 років.

  2. Обмежено придатні – затоплювані 1 раз у 100 років і 1 раз у 25 років з найвищим горизонтом високих вод не більше 0,6 м над рівнем землі.

  3. Непридатні – затоплювані 1 раз у 25 років і частіше з катастрофічними наслідками.

За наявністю зсувів і зсувних схилів:

  1. Придатні – зсувів немає.

  2. Обмежено придатні – окремі зсувні схили.

  3. Непридатні – численні чи суцільні зсувні схили.

Залежно від наявності карстових явищ:

  1. Придатні – карстові явища відсутні.

  2. Обмежено придатні – є окремі карстові воронки.

  3. Непридатні – є значне число глибоких карстових воронок.




    1. Вишукування проектних робіт


Для складання карт і схем з інженерної підготовки необхідні дані інженерних вишукувань. Обсяг і якість останніх визначають технічну правильність і економічну мету прийнятих рішень.

Комплексні вишукування поєднують: топографо-геодезичні роботи, інженерно-геологічні, гідрогеологічні й гідрологічні вишукування, вишукування характеристик ґрунтів, кліматичні дані, санітарні умови.

На базі цих вишукувань складають карти, схеми, графіки, таблиці і т.п., що дозволяють судити про стан території і визначають її інженерну та містобудівельну оцінку.

Топографо-геодезичні роботи полягають у зйомці місцевості і складанні карт і планів, що служать основою для проектно-планувальних робіт. За цими ж планами виконують інженерно-містобудівну оцінку територій і намічають шляхи її інженерної підготовки.

Інженерно-геологічні вишукування здійснюють способом інженерно-геологічної зйомки, буровими, дослідними і лабораторними роботами. При вишукуваннях пробурюють шпари чи шурфи, за допомогою яких визначають глибину і характер залягання, літологічний склад порід, положення рівня підземних вод.

У складних природних умовах, за наявності фізико-геологічних явищ, вишукування доповнюють стаціонарними спостереженнями протягом тривалого терміну (від року до багаторічних).

Гідрогеологічні вишукування визначають наявність, тип, потужність, властивості, характер залягання, мінералізацію, умови живлення і режим ґрунтових вод. Їх розглядають у тісній взаємодії з літологічною будовою, гідрометеорологічними умовами.

Гідрологічні вишукування вивчають явища і процеси, що відбуваються в поверхневих водоймищах: озерах, ріках, морях, водосховищах, болотах. Основні відомості включають інформацію про джерела живлення, закономірності режиму, їхні основні параметри, хімічний і бактеріологічний склад води, рельєфні й геологічні особливості берегової лінії і дна.

У характеристиці ґрунтів і рослинності приводять відомості про ґрунти, товщину рослинного шару ґрунту, породи дерев, що ростуть у даному районі, у тому числі найбільш розповсюджені. Ці дані необхідні для розробки проектів благоустрою та озеленення освоюваних територій.

^ Кліматична характеристика визначається за кліматологічними атласами, описами і довідниками.

Додатковими даними є відомості санітарно-гігієнічних вишукувань, що характеризують геологічні умови території і відкритих водоймищ щодо малярійної небезпеки і здійснення необхідних протималярійних інженерних заходів.

Дані про природні умови території забудови приведені у будівельному паспорті кожної ділянки, який складають за даними інженерно-геологічних вишукувань. У паспорті приводять коротку інженерно-геологічну характеристику ділянки, а також технічний висновок з інженерної геології, що встановлює структуру і властивості ґрунтів, допустимі навантаження на ґрунт, рівень ґрунтових вод на ділянці та ін. Паспорт є основним технічним документом для проектування і будівництва міських будинків і споруд.


Запитання для самоконтролю


1. Що таке інженерна підготовка міських територій?

2. Які питання вирішує інженерна підготовка міських територій?

3. Які фактори впливають на вибір територій для населених місць?

4. Дати характеристику територій за ступенем придатності для житлового, суспільного і промислового будівництва.

5. Як природні умови впливають на планування, забудову і благоустрій міст?

6. які інженерні вишукування проводять при проектуванні інженерної підготовки територій?



Схожі:

І. Е. Линник інженерна підготовка територій населених місць iconКонспект лекцій з дисципліни "Інженерна підготовка міських територій"
Конспект лекцій з дисципліни "Інженерна підготовка міських територій" (для студентів 4 курсу денної та заочної форм навчання та слухачів...
І. Е. Линник інженерна підготовка територій населених місць iconРозділ інженерна підготовка територій в особливих умовах інженерна підготовка заболочених територій
Болотами називають перебільшено зволожені ділянки земної поверхні, на яких більшу частину року застоюється вода. Залишки рослинності...
І. Е. Линник інженерна підготовка територій населених місць iconМіністерство освіти та науки україни
Програма І робоча програма навчальної дисципліни "Інженерна підготовка міських територій" (для слухачів другої вищої освіти, за напрямом...
І. Е. Линник інженерна підготовка територій населених місць iconІнженерний благоустрій територій та транспорт
«Інженерний благоустрій територій та транспорт» для студентів 4 курсу денної форми навчання за напрямком підготовки 060102 «Архітектура»....
І. Е. Линник інженерна підготовка територій населених місць iconКонспект лекцій з дисципліни «Інженерний благоустрій територій І транспорт»
Конспект лекцій з дисципліни «Інженерний благоустрій територій І транспорт» (для студентів 4 курсу денної форми навчання за напрямом...
І. Е. Линник інженерна підготовка територій населених місць iconМіністерство освіти І науки україни
Навчальна програма дисципліни " Санітарна охорона грунту та очищення населених місць " складена на основі робочого навчального плану...
І. Е. Линник інженерна підготовка територій населених місць iconТематика та календарний план лекцій з гігієни та екології для студентів 3 курсу медичного факультету
Гігієна як наука. Основні закони гігієни. Методи гігієнічних досліджень. Гігієнічне значення погоди і клімату та особливості їх впливу...
І. Е. Линник інженерна підготовка територій населених місць iconПрограма фахового вступного випробування
Підготовка спеціалістів за фахом "Технологія машинобудування" здійснюється на основі базової вищої освіти за напрямом "Інженерна...
І. Е. Линник інженерна підготовка територій населених місць iconКафедра фізичної географії
Роль природоохоронних територій в економічному та соціальному розвитку. Функції природоохоронних систем. Основні категорії природоохоронних...
І. Е. Линник інженерна підготовка територій населених місць iconТематика та календарний план лекцій з гігієни з основами епідеміології для студентів 3 курсу фармацевтичного факультету
Гігієна як наука. Значення гігієнічних знань для клінічного провізора. Вода та здоров’я. Гігієнічне значення води. Гігієнічні основи...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи