Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки icon

Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки




Скачати 204.39 Kb.
НазваХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки
Дата09.06.2012
Розмір204.39 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


до виконання розрахунково-графічної роботи “Розрахунок параметрів хвостосховища”

з курсу “Основи утилізації відходів”

(для студентів 4 курсу денної і 5 курсу заочної форм навчання бакалаврів спеціальності 8.070800 – “Екологія і охорона навколишнього середовища “)


ХАРКІВ - ХНАМГ - 2007


Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи: “ Розрахунок параметрів хвостосховища” з курсу “ Основи утилізації відходів” (для студентів 4 курсу денної і 5 курсу заочної форм навчання бакалаврів спеціальності 8. 070800 – “Екологія і охорона навколишнього середовища”). Укл. Бригінець К. Д. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 24 с.


Укладач: К. Д. Бригінець


Рецензент: доц. кафедри ІЕМ, канд. техн. наук В. М. Ладиженський


Рекомендовано кафедрою ІЕМ, протокол № 2 от 03. 10. 2007 р.








ЗМІСТ


1.Загальні положення ……………………………………………………………... 4

2. Класифікація хвостосховищ …………………………………………………… 5

3. Гідравлічне складування відходів ……………………………………………... 7

4. Огороджувальна дамба ……………………………………………………....…. 9

5. Розрахунок ємкості хвостосховища ………………………………………….. 10

6. Обсяг і склад роботи ……………………………………………………………11

7. Приклад розрахунку і оформлення завдання ………………………………... 15

Список літератури ……………………………………………………………... 23


Метою цих вказівок є удосконалення теоретичних знань і надбання практичних навичок в області гідравлічного складування твердих відходів.


^ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


При збагаченні руд на гірничозбагачувальних комбінатах або збагачувальних фабриках утворюється значна кількість дрібнодисперсних відходів – хвостів, що складаються в основному з пустої породи.

У більшості випадків при переробці руд використовують мокрі способи збагачення і хвости одержують в суміші з водою у вигляді пульпи. У зв’язку з цим переміщення хвостів до місця складування здійснюють гідравлічним способом по трубопроводах за допомогою насосів. Для складування хвостів використовують штучні споруди – хвостосховища, які створюють шляхом перегородження ярів чи балок або обгородження понижених ділянок земної поверхні огороджувальними дамбами.

Скид пульпи у хвостосховище здійснюють за допомогою випусків або торцевим способом. При цьому завдання зводиться до виділення з пульпи твердої складової і освітлювання води, яка потім відводиться в оборотну систему підприємства.

Комплекс споруд і обладнання для гідравлічного транспортування і складування хвостів називають хвостовим господарством. Хвостове господарство - одна з найбільш вартісних дільниць збагачувального комплексу. Для зниження витрат на складування відходів при спорудженні огороджувальних дамб максимально використовують хвости збагачення.

Гідравлічний спосіб транспортування і складування використовують і для інших дисперсних відходів, що утворюються в насиченому стані, наприклад, для пилу, золи ТЕС, що уловлюють мокрим способом, осадку стічних вод тощо.


^ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ХВОСТОСХОВИЩ


Залежно від рельєфу місцевості розрізняють такі типи хвостосховищ (рис.1.) :


а) балочні, які розміщують в балках або в ярах, перегороджених дамбами;

б) рівнинні, які розміщують на рівній місцевості шляхом огородження дамбами по всьому периметру;

в) заплавні, які розміщують в заплавах річок шляхом огородження з двох або трьох сторін залежно від рельєфу місцевості;

г) косогірні, які розміщують на ділянках, огороджених з трьох сторін дамбами, а з четвертої – самим косогором;

д) котлованні, які розміщують в котлованах старих кар’єрів і відходи складають без спорудження дамб.


Хвостосховища залежно від способу спорудження розділяють на:

а) наливні, в яких огороджувальну дамбу будують з природних матеріалів відразу на повну висоту, що вимагає значних капітальних витрат;

б) намивні (поступового заповнення), в яких спочатку споруджують з природних матеріалів первинну дамбу невеликої висоти, а потім поступово відсипають вторинні дамби з хвостів у процесі експлуатації хвостосховища.

До комплексу хвостосховища входять огороджувальна дамба, надводний пляж, ставок-відстійник, пульповоди, водоскидні, дренажні та інші споруди.





Рис. 1- Типи хвостосховищ:


а) балочне; б) рівнинне; в) заплавне; г) косогірне;

1 – дамба; 2 – надводний пляж: 3 – ставок-відстійник; 4 – водоскидний колодязь; 5 – водоспускний колектор; 6 – збірна канава; 7 – плавуча насосна станція.


^ 3. ГІДРАВЛІЧНЕ СКЛАДУВАННЯ ВІДХОДІВ


У даний час при складуванні хвостів збагачення найбільше розповсюдження одержав гідравлічний спосіб, який полягає в подачі пульпи по пульповодах до місця складування і випуску її в хвостосховище.

Пульпа - це суміш твердих відходів з водою. Основними характеристиками пульпи є її консистенція, щільність частинок і гранулометричний склад хвостів.

Консистенція пульпи – співвідношення маси твердих відходів Т до маси води Р (Т : Р).

Щільність частинок пульпи ?п - відношення маси пульпи до її об’єму визначають за формулою




де ? ч.хв – щільність частинок хвостів, т/м3; ?в – щільність води, що дорівнює 1 т/м3.

Консистенція пульпи (Т : Р) для різних видів хвостів змінюється у великому діапазоні (від 1 :1 до 1:30 і більше) і залежить від щільності частинок хвостів, відстані транспортування, діаметру пульповодів, напірного обладнання та інших факторів.

Трубопроводи, які призначені для транспортування пульпи від підприємства і для розподілу її по хвостосховищу, називають пульповодами. Розподільчі трубопроводи розміщують по гребенях первинної і вторинних дамб і при заповненні хвостсховища переносять на наступний ярус.

При випуску пульпи в хвостосховище відбувається безперервне осадження твердих частинок хвостів на надводному пляжі, а вода для освітлювання поступає в ставок – відстійник.

Надводним пляжем називають ділянку між огороджувальною дамбою і ставком-відстійником. На надводному пляжі відбувається фракціонування частинок хвостів за розміром і щільністю. На початку випуску відкладаються найбільш великі й важкі частинки відходів ( які використовують далі для спорудження вторинних дамб), а в ставок – відстійник попадають найдрібніші й легкі частинки. Розміри ставка – відстійника повинні бути достатніми для освітлювання води.

Відведення освітленої води за межі хвостосховища здійснюють за допомогою водоскидних споруд. У зв’язку з безперервним підвищенням гребеня дамб обвалування у процесі експлуатації хвостосховища, конструкція водоскидних споруд повинна забезпечити відведення води з різних відміток.

Заповнення хвостосховища може бути одностороннім або кільцевим (рис. 2). При односторонньому заповненні скид пульпи здійснюють від дамби до берегів (балочне хвостосховище), при кільцевому – по периметру дамби (рівнинне хвостосховище).





Рис. 2- Схеми заповнення хвостосховища:

а) одностороннє заповнення балочного хвостосховища; б) кільцеве заповнення рівнинного хвостосховища;

1 – первинна дамба; 2 – вторинна дамба; 3 – розподільчій пульповод; 4 – випуск; 5 – надводний пляж; 6 – ставок-відстійник; 7 – водоскидний колодязь; 8 – водоспускний колектор; 9 – збірна канава; 10 – плавуча насосна станція.

^ 4. ОГОРОДЖУВАЛЬНА ДАМБА


У поперечному перерізу профіль дамби має вигляд трапеції, бокові сторони якої називають укосами. Укіс з боку хвостосховища називають верховим, із зовнішнього боку – низовим (рис. 3).





Рис. 3 - Поперечний переріз огороджувальної дамби:


1 – первинна дамба; 2 – вторинна дамба; 3 – низовий укіс первинної дамби; 4 – верховий укіс первинної дамби; 5 – гребінь первинної дамби; 6 – низовий укіс вторинних дамб; 7 - верховий укіс вторинних дамб; 8 – гребінь вторинних дамб; 9 – вісь первинної дамби;10 – осі вторинних дамб;

в1 – ширина по гребеню первинної дамби; h1 – висота первинної дамби; с1 – закладання низового укосу первинної дамби; с2 – закладання верхового укосу первинної дамби; с3 – ширина нижньої основи первинної дамби; в2 – ширина по гребеню вторинних дамб; h2 – висота вторинних дамб; с4 – закладання низових укосів вторинних дамб; с5 – закладання верхових укосів вторинних дамб; с6 – ширина нижньої основи вторинних дамб; hзап – перевищення гребеня дамби над рівнем заповнення.


Нахили укосів ( відношення висоти до закладання укосу ) залежать від висоти і матеріалів дамби та її основи.

Закладання укосу - це проекція довжини укосу на горизонтальну площину. Верховий укіс споруджують, як правило, більш пологим тому що він насичений водою майже на повну висоту.

Горизонтальну площину, яка обмежує тіло дамби зверху, називають гребенем дамби. Ширина дамби по гребеню визначається з урахуванням розташування розподільчіх пульповодів і улаштування дороги для проїзду машин і будівельних механізмів.

Гребінь первинної і вторинних дамб зменшує середній нахил укосу, що підвищує його стійкість.

Первинна дамба - це насип з природного матеріалу або з вскришної породи висотою 5 – 10 м, призначений для утворення хвостосховища першої черги.

Вторинні дамби після заповнення хвостосховища першої черги, споруджують поярусно з намитих хвостів за допомогою будівельної техніки (бульдозерів, скреперів та інших механізмів). Висота вторинних дамб складає 2,5 – 3 м. Основою вторинних дамб служать намиті хвости надводного пляжу.

Перевищення гребеня дамби над рівнем заповнення хвостосховища приймають з урахуванням вітрового хвилеутворення, але не менше 0,5 м.

Основні вимоги до огороджувальних дамб зводяться до забезпечення стійкості укосів від зсувів і опливання. Вибір конструкції огороджувальної дамби обгрунтовується техніко – економічними розрахунками.


^ 5. РОЗРАХУНОК ЄМКОСТІ ХВОСТОСХОВИЩА

Ємкість хвостосховища складається з об’ємів заскладованих хвостів і освітлювального ставка – відстійника.

Об’єм хвостосховища повинен бути достатнім для вміщення хвостів на період проектного терміну експлуатації, який визначають за залежністю

W =  , м3 , (2)

де Gхв. – вихід хвостів за рік, т; tе – число років експлуатації хвостосховища; ?с. хв.- середня щільність сухих хвостів у хвостосховищі, т/м3; кзап. - коефіцієнт заповнення хвостосховища, що характеризує практичну можливість заповнення його геометричного об’єму.

Повне заповнення хвостосховища не можливе, тому що потрібно залишити об’єм ставка – відстійника, який забезпечить необхідне освітлення води. Рекомендується приймати коефіцієнт заповнення хвостосховища рівним 0,75 – 0,85.


Геометричний об’єм хвостосховища визначають за даними топографічного знімання місцевості і закладання укосів дамби шляхом схематизації його форми близько до тієї чи іншої геометричної фігури (зрізаний конус, зрізана піраміда, призма і т. ін.).


^ 6. ОБСЯГ І СКЛАД РОБОТИ


6.1. Для виконання курсової роботи необхідно:


а) визначити річний вихід хвостів на гірничозбагачувальному комбінаті;

б) розрахувати необхідний об’єм хвостосховища на заданий термін його експлуатації;

в) побудувати поперечний переріз огороджувальної дамби, схематичний розріз і план хвостосховища, розрахувати всі необхідні для розрахунків розміри і нанести їх на креслення;

г) розрахувати об’єми хвостосховища першої черги і наступних ярусів, а також терміни їх експлуатації;

д) визначити об’єми вторинних дамб кожного ярусу;

ж) розрахувати загальний об’єм вторинних дамб і хвостосховища, висоту огороджувальної дамби, яка забезпечить його експлуатацію на проектний термін.


6.2. Матеріали до звіту


На міліметровому аркуші паперу формату А-2 показати:

а) схематичний план хвостосховища з нанесеними на ньому осями первинної і вторинних дамб (рис.4);

б) поперечний переріз огороджувальної дамби в масштабі 1:200 ( рис. 5 );

в) схематичний розріз хвостосховища ( рис. 6);


Розрахунково-пояснювальна записка повинна містити титульний аркуш, усі розрахунки, їх опис і пояснення. До записки додаються вихідні дані до курсової роботи.





Рис. 4 - Схематичний план хвостосховища:

1 – вісь первинної дамби; 2 – 6 – осі вторинних дамб.





^ 7. ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ І ОФОРМЛЕННЯ ЗАВДАННЯ

Вихідні дані:


Гірничозбагачувальний комбінат віддаляє хвости збагачення в хвостосховище гідравлічним способом.

Витрата пульпи Qп = 15000 м3/год.

Консистенція пульпи Т : Р = 1 : 15.

Щільність частинок хвостів ?ч. хв..= 3 т/м3.

Щільність води ?в= 1т/м3.

Хвостосховище намивне (поступового заповнення) рівнинного типу в плані має форму квадрата.

Площа земельної ділянки, що відведена під хвостосховище, S=300 га.

Термін експлуатації хвостосховища tе = 10 років.

Первинну дамбу споруджують з природних суглинків. Висота первинної дамби h1=10 м; закладання верхового укосу 1:2,5; низового – 1:2; ширина по гребеню b1=8м.

Вторинні дамби споруджують поярусно з хвостів. Висота вторинних дамб h2=3м; закладання верхового укосу 1:3; низового - 1:2,5; ширина по гребеню b2=6 м.

Перевищення гребеня дамб над рівнем заповнення хвостосховища hзап. = 0,5 м.

Середня щільність укладання сухих хвостів, які намиті в хвостосховище і відсипані у вторинні дамби ?с.хв. = 1.85 т/м3.

Коефіцієнт заповнення хвостосховища кзап.= 0,8.


7.1.Розраховують річний вихід хвостів у такій послідовності:


1. Визначають щільність хвостової пульпи за виразом (1) :


? п =  =  =1,043 т/м3.


2. Розраховують витрату пульпи за масою:

Qп за масою = Qп ?п = 15000 х 1,043 = 15645 т/год.


3. Розраховують вихід хвостів :


Gхв. = Qп за масою / ( Т + Р ) = 15645 / ( 1 +15 ) = 977,8 т/год.


4.Визначають річний вихід хвостів, враховуючи, що гірничо–збагачувальний комбінат працює цілодобово 365 днів у році:


Gхв = 977,8 х 24 х 365 = 8565528 т/рік.


7.2.Визначають об’єм хвостосховища, необхідний для

прийому хвостів протягом десяти років, за залежністю (2):


W = W =  = 57875189 м3.


7.3.Розрахунок висоти огороджувальної дамби, об’ємів вторинних

дамб, об’ємів хвостосховища по ярусах і термінів їх експлуатації


7.3.1. Методика розрахунку

Для виконання розрахунків попередньо треба побудувати поперечний переріз огороджувальної дамби, схематичний план і розріз хвостосховища , визначити необхідні для розрахунку розміри і нанести їх на креслення.

Довжину однієї сторони земельної ділянки, яку займає хвостосховище, визначають за співвідношенням


, м , (3)


де S – площа земельної ділянки, м2.

Розрахунок геометричного об’єму хвостосховища виконують поетапно, тобто спочатку визначають об’єм хвостосховища першої черги (перший ярус), потім кожного наступного ярусу, а загальний об’єм - як їх суму.

Для спрощення розрахунків з достатньою точністю можна прийняти , що кожний ярус хвостосховища має форму зрізаної піраміди.У такому випадку об’єм кожного ярусу хвостосховища визначають за формулою


, м3 , (4)


де Ні – висота кожного ярусу, м; Sн і і Sв і - площа нижньої і верхньої основи кожного ярусу відповідно, які визначають за залежностями


Sн і = В2н і , м2; (5)

Sв і = В2в і , м2, (6)


де Вн і і Вв і – розміри сторін нижньої і верхньої основи кожного ярусу хвостосховища відповідно.


При розрахунку об’ємів ярусів хвостосховища, які огороджені вторинними дамбами, враховують ті обставини, що для спорудження вторинних дамб використовують хвости з надводних пляжів. Це призводить до збільшення ємкості і терміну експлуатації кожного ярусу хвостосховища.Тому сумарний об’єм кожного ярусу Wсі складається з його геометричного об’єму і об’єму вторинної дамби цього ярусу.

При схематизації форми вторинної дамби як правильної призми, об’єм її визначають за виразом


Vі = F Lд і , м3, (7)


де F – площа поперечного перерізу вторинної дамби, м2; Lд і – довжина вторинної дамби кожного ярусу по осі, яку визначають за формулою

Lд і = 4 Aі, м , (8)


де Аі – довжина однієї сторони дамби по її осі (див. рис. 5).


Отже Wс і = Wі + Vі , м3. (9)


Термін експлуатації кожного ярусу встановлюють за залежністю (2)

tі =  , років. (10)


Розрахунки загального об’єму хвостосховища Wз, загального об’єму вторинних дамб Vз, повного терміну експлуатації хвостосховища t і висоти огороджувальної дамби H визначають відповідно за такими залежностями













де n – кількість ярусів.

Одержані значення загального об’єму порівнюють з необхідним (п.7.2.), повного терміну експлуатації t – з потрібним за завданням, при цьому мають бути виконані наступні умови:

Wз ? W; (15)


t ? tе. (16)


7.3.2.Розрахунок хвостосховища першої черги (першого ярусу)


1. Визначають розмір сторони ділянки, яку займає хвостосховище за залежністю (3):


м .


2. Розраховують геометричний об’єм хвостосховища першої черги за залежністю (4):


W1 = 1/3 H1 ( Sн 1 + Sв 1 + ) =

=1/ 3 х 9, 5 ( 16262 + 1673,52 + ) =25857699,3 м3,


де Н1 = 9,5 м; Sн 1 = В2н 1 ; Вн 1 = А – 2 с; с = 10 х 2 + 8 + 10 х 2,5 = 53 м;

Вн 1 = 1732 – 106 = 1626 м; Sв 1 = В2в 1; Вв 1 = Вн 1 + 2 с1; с1 = 9,5 х 2,5 = =23,75 м; Вв 1 = 1626 + 2 х 23,75 = 1673,5 м.


3. Визначають термін експлуатації хвостосховища першої черги за виразом (2) :


tі =  . = (25857699,3 х 1,85 х 0, 8) / 8573850 = 4,46 років.


7.3.3.Розрахунок другого ярусу хвостосховища


1.Визначають геометричний об’єм другого ярусу хвостосховища за залежністю (4):


W2 = 1/3 Н2 ( Sн 2 + Sв 2 + ) =

=1/3 х 2,5 ( 1628,52 + 1643,52 + ) =6691286,9 м3,


де Н2 = 2,5 м; Sн 2 = В2н 2 ; Вн 2 = Вв 1 – 2 с2 ; с2 = 3 х 2,5 + 6 + 3 х 3 = 22,5 м ; Вн 2 = 1673,5 – 2 х 22,5 = 1628,5 м ; Sв 2 = В2в 2; Вв 2 = Вн 2 + 2 с3;

с3 = 2,5 х 3=7,5м ; Вв 2 = 1628,5 + 7,5 х 2 = 1643,5 м.


2. Розраховують об’єм вторинної дамби за залежністю (7):

V2 = F Lд2 = 42,75 х 6610 = 282577,5 м,

де F – площа поперечного перерізу вторинної дамби, що дорівнює

F = ( в22 ) h2 / 2 = 42,75 м; Lд2 = 4 А2; А2 = А – 2 а2 ;

а2 = 2 х 10 + 8 + 0,5 х 2,5 +3 х 2,5 + 3 = 39, 75 м;

А2 = 1732 – 39,75 х 2 = 1652,5 м ; Lд2 = 1652,5 х 4 = 6610 м.

3.Розраховують сумарний об’єм другого ярусу хвостосховища за рівнянням (9):


Wс 2 = W2 + V2 = 6691286,9 + 282577,5 = 6973864,4 м3.
4. Визначають термін експлуатації другого ярусу хвостосховища за залежністю (2):

t2 = 6973864,4 х 1,85 х 0,8 / 8573850 = 1,2 року.


7.3.4 Розрахунки наступних ярусів хвостосховища

Їх виконують аналогічно п.7.3.3, і причому доцільно це робити в табличній формі (зведена розрахункова таблиця).

7.3.5. Розрахунки загальних параметрів хвостосховища

Їх виконують в наступній послідовності :


1. Визначають загальний об’єм хвостосховища за залежністю (11):

Wз = 25857699,3 + 6973864,4 + 6725584,4 + 6481804,4 + 6242524,4 + +6007744,4 = 58289221,3 м3 .

2. Розраховують загальний об’єм вторинних дамб за виразом (12):


Vз = 282577,5 + 277447,5 + 272317,5 + 267187,5 + 262057,5 = 1361587,5 м3.

3.Визначають повний термін експлуатації хвостосховища за залежністю (13):

t = 4,46+1,20 + 1,16 + 1,12 + 1,08 + 1,04 = 10,06 років.

4. Розраховують висоту огороджувальної дамби за залежністю (14):


Н = 9,5 + 2,5 х 5 + 0,5 = 22,5 м.


5.Порівнюють одержані значення загального об’єму хвостосховища з необхідним і повного терміну експлуатації – з потрібним за завданням за залежностями (15) – (16):


58289221 >57875189 м3;


10,06 ~ = 10 років.


Таким чином, хвостосховище, що розташоване на ділянці площею 300 га, при висоті огороджувальної дамби 22,5 м, забезпечить його експлуатацію з терміном 10 років.

Зведена розрахункова таблиця



 







Номер ярусу







 

1

2

3

4

5

6

Висота ярусу хвостосховища Ні, м

9,5

2,5

2,5

2,5

2,5

2,5

Довжина однієї сторони нижньої основи ярусу Вн і, м

1626

1628,5

1598,5

1568,5

1538,5

1508,5

Довжина однієї сторони верхньої основи ярусу Вв і м

1673,5

1643,5

1613,5

1583,5

1553,5

1523,5

Об`єм ярусу хвостосховища Wі, м

25857699,3

6691286,9

6448136,9

6209486,9

5975336,9

5745686,9

Площадь перерізу вторинної дамби F, м

-

42,75

42,75

42,75

42,75

42,75

Довжина однієї сторони вторинної дамби Аі, м

-

1652,5

1622,5

1592,5

1562,5

1532,5

Довжина вторинної дамби одного ярусу Lі, м

-

6610

6490

6370

6250

6130

Об’єм вторинної дамби одного ярусу Vі, м3

-

282577,5

277447,5

272317,5

267187,5

262057,5

Сумарний об‘єм одного ярусу хвостосховища Wc і , м3

25857699,3

6973864,4

6725584,4

6481804,4

6242524,4

6007744,4

Термін tі експлуатації одного ярусу, років

4,46

1,2

1,16

1,12

1,08

1,04



^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Экология города: Учебник / Под ред. Ф.В. Стольберга. – К.: Либра, 2000. – 464 с.

  2. Евдокимов П.Д. Проектирование и эксплуатация хвостових хозяйств обогатительних фабрик. – М.: Госгортехиздат, 1980. – 420 с.

  3. Гидротехнические сооружения: Справочник проектировщика / Под общ. ред. В.П.Недриги. – М.: Стройиздат, 1983. – 543 с.

  4. Рекомендации по проектированию и строительству шламонакопителей и

хвостохранилищ металлургической промышленности / ВНИИ ВОДГЕО. – М.: Стройиздат, 1986.-128 с.


Навчальне видання


Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи “Розрахунок параметрів хвостосховища” з курсу “ Основи утилізації відходів” (для студентів 4 курсу денної і 5 курсу заочної форм навчання бакалаврів спеціальності 8. 070800 – “Екологія і охорона навколишнього середовища”)


Укладач: Катерина Данилівна Бригінець


Редактор: М.З. Аляб’єв


План 2007 (додаткова)

Підп. до друку2007 г.

Формат 60*80 1/16

Папір офісний

Друк на ризографі

Умовн. – друк. арк..1,7

Обл. вид.. арк. 2,2

Тираж 100 прим.

Замовл. №














ХНАМГ, 61002, Харків, вул. Революції, 12

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ

61002, Харків, вул. Революції, 12


Схожі:

Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки до виконаня контрольньної роботи
Методичні вказівки до виконаня контрольньної роботи з дисципліни «Охорона праці» (для студентів заочної форми навчання напряму підготовки...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Пожежна профілактика в будівництві” (для магістрів 5-го курсів денної форми навчання напряму підготовки 0921 060101) – «Будівництво»...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Безпека на транспорті” (для студентів 2 курсу денної форми кваліфікаційного рівня бакалавр галузі знань 1702 “Цивільна безпека” напряму...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Охорона праці ” (для бакалаврів 4-го курсів заочної форми навчання напряму підготовки 060101 – «Будівництво» спеціалізації “Охорона...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки до проведення практичних занять
Безпека на транспорті” (для студентів 2 курсу денної форми кваліфікаційного рівня бакалавр галузі знань 1702 “Цивільна безпека” напряму...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни ”Особливості економіки підприємств міського господарства” (для студентів...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки

Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства о. О. Воронков, Т. Б. Воронкова
Харківська національна академія міського господарства, вул. Революції, 12, Харків, 61002 Електронна адреса: rectorat@ksame kharkov...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства писаревський Ілля Матвійович
...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства а. І. Усіна, І. С. Баландіна Методичні вказівки
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи