Екзистенція Світла
Скачати 45.02 Kb.
|
|
Екзистенція Світла Сергій Савченко, безсумнівно, є одним з найяскравіших сучасних мистців українського нефігуративізму. Українського – не тільки в значенні географічної чи національної належності, і навіть не тільки з точки зору можливості загальнонаціонального масштабу визначення доробку цього талановитого майстра. А ще й в сенсі чітко проявленої етнічної характерності, що розкривається і у знаково-пізнаваній кольоровій гаммі, яку метафорично порівнюють із палахкотінням стрічок у вінках українських дівчат (І.Божко), і у свідомому авторському зверненні до культурних витоків власного народу та підсвідомому підкоренню їхній дії у творчому процесі, нарешті, у специфічному виявленні українського необароко – із його драматизмом, контрастністю, динамізмом, почуттєвою надмірністю і водночас потужним зв’язком з сакральним світом. З іншого боку, на окрему розмову заслуговує постать і місце С.Савченка в контексті абстракціонізму, зокрема вітчизняного. Сьогодні майстра справедливо вважають одним з найвідоміших і оригінальних мистців нефігуративної творчості не тільки в Одесі і в нашій країні. Ближньо- і дальньозарубіжні виставки (персональні і групові), фестивалі, конкурси, у яких автор брав участь, де був відзначений преміями і лауреатством, свідчать про гідне визнання його художньої індивідуальності у вельми широкому діапазоні і на вищому професійному рівні. Проте яким складним був шлях до цієї поваги і шанування... Треба було йти, не відступаючись ані на крок, власним шляхом, відстоюючи право на свою мистецьку правду всупереч майже постійним офіційним перепонам, що більш-менш мали місце впродовж усіх цих багатьох років. В період навчання в училищі ім.Грекова саме за це, за бажання не підкорятися загальним правилам, які були затверджені на той час у викладанні, за прагнення експериментувати та шукати нові форми образотворчості, юнака двічі виганяли із стін alma mater. В той час, продираючись самотужки через бар’єри залізної завіси, купляючи книжки з західноєвропейського мистецтва, особливо ХХ століття, розпочинаючи творче спілкування з поодинокими однодумцями ( з самого початку, наприклад, зі старшими товаришами В.Стрельніковим, В.Маринюком, В.Цюпком) і на початку 80-х років органічно приєднується до гурту нонконформістів, стійко та внутрішньо переконано торуючи дорогу для незвичного і тоді мало кому прийнятного абстракціонізму. Вірність обраному напряму і концентрування уваги саме на нефігуративному мистецтві продовжується вже понад три десятки років, і це, звісно, обумовлює рівень, фахові якості образотворчості майстра і його вплив на розвиток тенденцій абстрактного експресіонізму. Взагалі, колір, лінія, світло, пропорції, ритм – колізії цих складових живопису визначають кожний твір, гідний на назву “малярський”. Але, як відомо, художник-абстракціоніст робить “ставку” тільки на ці чинники, зрікаючись від домінанти предметного зображення і його асоціативної супроводі будь-якими вимірами соціальних чи літературних конотацій. Як саме визначається мистецтво нефігуративістом Сергієм Савченко, чим воно виявляється для нього в творчому акті? Це певний засіб виходу в позабуденний стан існування людини, своєрідна можливість причетності до переживання містичного досвіду. В певному сенсі художник виступає як жрець, посередник між цим повсякденним фізичним світом і вищим, духовним. Особлива оформленість мистецького твору дозволяє здійснити вихід до Світла, тобто дає шанс індивідуального переживання Божественного саме завдяки силі естетичного впливу. Думаю, що таке розуміння художньої творчості є адекватним до власної концепції С.Савченка і, головне, воно відповідає художньому досвіду мистця та рецепції його робіт. Серед підвалин, що спрямували самобутній творчий шлях, майстер виокремлює глибоке, уважне знайомство з іконописом і давньоруським храмовим зодчеством ХІІ-ХІV століть, з іншого боку, з досвідом кубізму. Конструктивна і естетична довершеність об’ємно-просторових архітектурних рішень та розписів у церковних будівлях домонгольської доби, ікона з її мажорністю, кольоровою насиченістю барв як специфічний площинний “знак” чи символ, що вводив в інший вимір буття, та сучасний кубізм з його кардинальними ідеями структурування простору зійшлися і замкнулися у єдине ціле нового творчого синтезу С.Савченка. Його живопис, графіка, скульптура, монументальне мистецтво виокремлюються піднесеністю свята, вони завжди охоплені аурою яскравої потужної емоційності. Надзвичайно різноманітні за конфігураціями і кольорами, формотворчі елементи (овали, риски, плями, хрести або риба, птах, хвиля, зірка) у його роботах начебто вирують у бурхливих потоках життя, складаються у невимушені візерунки або підхоплюються динамічним ритмом танку (“Версії білого”, “Синій простір”, “Блакитна хвиля”, “Весняний мотив”, “Композиції”). Знайдені і обрані художником структури, будь то у малярських композиціях, чи то у поліхромній дерев’яній скульптурі або в улюблених ним таракуцах, є органічно живими і вільними, що дуже характерно для авторської ходи майстра. Їм притаманна відокремленість і ясність “знаку” чи “образної формули”, але в той же час – творчо-художня спонтанність, непередбаченість, рухливість і динамічна незавершеність. Це по суті мистецтво “потоку”, руху, становлення і процесійності. Воно може виступати переконливим візуально-образним втіленням відомого ствердження: “Рух – це все, зупинка – смерть”. Багато в чому образотворчість С.Савченка бере наснаги від народного мистецтва, плекається мальовничим розмаїттям рідної природи, що для нього сповнені нашаруваннями і переживаннями багатотисячолітньої культури. Звідси, зокрема, мабуть, оці сміливо-яскраві контрасти барв, що дивують колористичною надзвичайністю і поважно-ретельною опрацьованістю матеріалу, проте, що не заважає авторові проявляти чарівну легкість та маестрію вільного мазка. Будь-які його роботи живляться духом життя, його безперервною зміною і водночас є сповненими просвітленого піднесення, так би мовити, святково-сакрального перетворення звичайного в надбуденне і вічне. Замінюючи слова – “поезія” на “живопис” – своє відчуття від творів митця можна афористично висловити за допомогою рядків Ліни Костенко: Поезія – це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі. У невичерпному розмаїтті фігуративних контраформ і кольорових вибухів він щоразу дивовижно новий. “А як, – запитує він, – можна повторити експресіоністичний твір?” І новизна в нього є завжди, якщо скористатися формулюванням Юрія Єгорова, змістовно і емоційно сплаченою; це надає роботам особливої ваги і значущості. Інакше кажучи, зовнішня природність і ніби довільність виконання (немов фарби та рухи підкорюються не волі автора, а законам свого власного, автономного перебування у просторі) пов’язується в нерозривний вузол з глибинним виміром його абстракцій – визначеністю граничною напругою екзистенційного досвіду автора. Ймовірно, тому, знаходячись серед творів Сергія Савченка, можна іноді відчути себе наче у перехресті променів Світла, що, як сяйво кольорових вітражів у храмі, просякає і підносить тебе до безмежної радості та гармонії. Ніка Кіпіані |
Схожі:
 | Екзистенція Світла move to 1064-20599 | | Л. Д. Гуракова Теплові джерела світла: Конспект лекцій з курсу “Джерела світла” / для студентів 4 курсу денної І заочної форм навчання спеціальності... |
| Районний методичний кабінет Мета уроку: навчальна навчити характеризувати кольорову гаму світла, утворення білого світла | | Питання для підготовки до модульного контролю з фізики Когерентність І монохроматичність світлових хвиль. Інтерференція світла. Умови посилення й ослаблення світла |
| Формат опису модуля Моделі кольору та використання кольору. Властивості світла, моделі світла, стандартні основні кольори та діаграми світла. Включення... | | Фізичні основи джерел світла Методичні вказівки до самостійного вивчення курсу І завдання для контрольних робіт «Фізичні основи джерел світла» (для студентів... |
| Лабораторна робота №35 Вивчення обертання площини поляризації світла І визначення концентрації цукру в розчині Ознайомитись з явищами обертання площини поляризації світла оптично активними речовинами І штучного обертання площини поляризації... | | Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства л. Д. Гуракова програма та робоча програма навчальної дисципліни джерела світла «Джерела світла» (для студентів 3,4 курсів денної І заочної форм навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямом підготовки... |
| Лабораторна робота 61 біпризма френеля 61 Мета роботи Вивчити інтерференцію світла, що виникає при використанні біпризми Френеля, визначити довжину світлової хвилі І показника заломлення... | | Лабораторна робота №3 Вивчення явища поляризації світла Ознайомитись з явищем поляризації світла, експериментально перевірити закон Малюса І закон Брюстера |