І.І. Мечникова окремі питання сценічного мовлення в умовах білінгвізму
Скачати 104.25 Kb.
|
|
О  ксана НаконечнаВикладач кафедри культурології Одеського Національного університету ім. І.І.Мечникова ОКРЕМІ ПИТАННЯ СЦЕНІЧНОГО МОВЛЕННЯ В УМОВАХ БІЛІНГВІЗМУ Одним з найбільш актуальних напрямів розвитку сучасної особистості є проблема мовлення. Не підлягає сумніву той факт, що культура мовленнєвого спілкування є одним з найвпливовіших показників ступеню розвитку загальної культури людства. Особливе місце посідає ця проблема в галузі освіти студентів-гуманітаріїв, оскільки їх майбутня професійна діяльність передбачає провідну роль мовленнєвого спілкування. Тому навчання основам сценічного мовлення являє собою одну з фундаментальних професійно орієнтованих навчальних дисциплін для студентів-гуманітаріїв вузів культури та мистецтва за багатьма спеціальностями, як-от: «Культурологія», «Філософія», «Театральне мистецтво», «Музичне мистецтво», «Кіно- і телемистецтво», «Журналістика», «Судова справа» тощо. Тому беззаперечну актуальність має проблема адекватних посібників з цієї дисципліни, яких на сьогоднішній день, на жаль, в системі професійної освіти дуже бракує. Більшість з існуючих сучасних посібників зі сценічного мовлення орієнтовані на дослідження певних мовних феноменів, тобто охоплюють лише конкретні аспекти проблеми розвитку мовлення: в основному, це питання техніки та культури мовлення. З власного досвіду можна зазначити, що найбільшим попитом користується навчальний посібник з техніки мовлення А.П.Овчинникової «П’ять кроків до гарної мови» [1]. Також існують сучасні посібники з риторики, наприклад, М.Шахиджанян «Учитесь говорить публично» [2], Львов М.Р. «Риторика. Культура речи» (російською мовою) [3], Кропивко І.В. «Риторика» [4] (українською мовою). Практичні вправи, наведені в більшості підручників та посібників, за рідким виключенням, російськомовні: мусимо констатувати, що деякі класичні вправи з техніки мовлення досі не знайшли адекватного перекладу державною мовою. Враховуючи вищенаведене, автор прийняла рішення про написання і видання навчального посібника з основ сценічного мовлення, орієнтованого на умови білінгвізму, актуальні для більшості регіонів України. Цей навчальний посібник буде побудований насамперед за принципом інтегральності та системності навчання: він спрямовується на забезпечення потреби практичного засвоєння курсу сценічного мовлення в усіх його аспектах – техніки, культури, логіки та виразності мовлення, особливостей озвучення різних мовних жанрів, методики публічного виступу, теорії та практики віршування тощо. Окремі частини посібнику (наприклад, орфоепія, культура мовлення тощо) будуть виписані в двомовному варіанті. Особлива увага буде приділена перекладу класичних вправ з техніки мовлення українською мовою, а також запропонування деяких власних, апробованих на різних категоріях учнів – студентах ОНУ імені І.І.Мечникова, учнях спеціалізованого театрального класу ОЗОШ № 37, слухачах кіно школи імені Віри Холодної, акторах Одеського театру іноземної п’єси «Встреча». Вашій увазі пропонуються зразки такого перекладу з майбутнього посібника. В розділі «Техніка мовлення» важливе місце займатиме глава, присвячена постановці фонаційного (мовного) подиху. З вправ, спрямованих на розвиток подиху, однією з найуживаніших є вправа О.В.Прянішнікова [1, 27] - рекомендації з правильної техніки мовлення, викладені у формі гекзаметру: ^ Следует клетку грудную расширить слегка и при этом Низ живота подобрать для опоры дыхательной звуку. Плечи во время дыханья должны быть в покое, недвижны. ^ И последи, чтобы грудь не сжималась в течение речи, Так как при выдохе движется только одна диафрагма. Чтенье окончив строки, не спеши с переходом к дальнейшей: ^ Воздуха часть добери, но лишь пользуясь нижним дыханьем, Воздух сдержи на мгновенье, затем уже чтенье продолжи. Чутко следи, чтобы каждое слово услышано было: ^ Рот не ленись открывать, чтоб для голоса звук был свободен, Голоса звук не глуши придыхательным тусклым оттенком - Голос и в тихом звучании должен хранить металличность. ^ Нужно вниманье направить на ровность, устойчивость звука: Пристально слушать, чтоб голос нигде не дрожал, не качался, Выдох вести экономно, с расчетом на каждую строчку: ^ Вот что внимательным слухом сначала ищи в упражненье. Пропонується переклад цієї вправи, який, за задумом автора, мав зберегти не тільки її зміст, а і віршований розмір: ^ Маєш клітину грудну ти розширити злегка; при цьому Черева низ підбери, щоб створити для звука опору. Плечі, як дихаєш, мають у спокої бути, недвижні. ^ Стеж, аби протягом мовлення груди твої не стискались, Адже на видиху рухатись має лише діафрагма. Як прочитаєш рядок, не женися читати наступний: ^ Трохи повітря додай, та лише тільки подихом нижнім, Стримай повітря на мить, а тоді вже читання продовжуй. Пильно вистежуй, аби кожне слово ставало почутим: ^ Рот відкривай, не лінуйся, щоб голосу вихід був вільний, Голос і в тихому мовленні хай збереже металевість. Перш, ніж почати вправлятись на темп, висоту чи на гучність, ^ Слухати пильно, щоб голос ніде не дрижав, не хитався. Видих ощадливо розрахувати на кожний рядочок: Зібраність, дзвінкість, польотність, повільність, і стійкість, і плинність – ^ Також однією з «класичних» є вправа для відпрацювання керування фонаційним подихом у русі «Скакалка». Її треба промовляти, імітуючи стрибання на скакалці, щоб відтворити фізичне навантаження і в такий спосіб тренувати подих під час руху: СКАКАЛКА
Наводжу її переклад українською: СКАКАЛКА
Використання при опануванні техніки мовлення текстів Гомера є загальноприйнятим, при цьому найчастіше використовується переклад їх російською мовою [1, 38-39, 80-82]. Ми вважаємо доречним використовувати і український переклад цих текстів, зроблений Лесею Українкою [5, 156], адже в ньому збережений розмір гекзаметру, плинність і співучість мовлення, зміст уривків. Все це робить цілком правомірним використання цих текстів для тренування українського сценічного мовлення. Дикційні вправи спрямовані на правильну вимову окремих звуків, складів та складо- і звукосполучень, тому побудовані на складних випадках їх використання. Робота над скоромовками є невідємною складовою постановки дикції. К.С.Станіславський писав: «…Рідко можна почути гарну скоромовку, витриману в темпі, чітку за ритмом, ясну за дикцією, за вимовою і передачею думки. Скоромовки треба виробляти через дуже повільну, перебільшено чітку вимову» [6, 174]. Арсенал українських скоромовок досить широкий, тому викладач має простір у виборі для запропонування учням. Досить докладний перелік українських скоромовок буде наведений в майбутньому посібнику. Крім звичайних, використовуються також і складні скоромовки – короткі, наївні за змістом тексти, побудовані з простих скоромовок. Ось декілька прикладів: 1.Ротмістр із ротмистршею, Сашко із сушінням та Маланья-балакуха зупинилися побалакати. Маланья-балакуха балакала, що їй горила говорила, присуджувала, що на дворі-подвір'ї погода размокропогодилася, а на зорі озеро порозовіло. А ротмістр із ротмистршею розповіли, як вони їли, їли линьків у ялини, їх ледве-ледве у ялини доїли. А потім Сашко шапкою шишку зшиб, потрапив у колиску перепелиці, і перепелиця перепеленя ледве переповила. 2.Вчора у чотири вечора Костянтин констатував, що відбувся інцидент з інтендантом: у нього яшма в замші замшіла, а чапля чахла, чапля сохла, чапля здохла; на що підпрапорщик з подпрапорщицею відповіли, що Карл у Клари украв корали, а Клара в Карла украла кларнет, і необхідно провести попереджувальні протизлодійські заходи проти настільки скорботної події. 3. Гнилі кислиці висіли на осиці, спілі кислиці рясніли на осиці, прийшли лисиці, натрусили кислиці в спідниці. Лисиці пильно поле пильнували, перепілок полювали. Прилетіли перепелиці та й ну дзьобати кислиці. Перепел піпадьомкує, перепелиха перепелу перепідпадьомкує, перепелята перепелу, перепелиці переперепідпадьомкують. А маленька перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась. Також в якості дикційних вправ використовуються вірші, побудовані на повторенні складних звукосполучень, наприклад, шиплячих, свистячих, проривних, сонорних звуків. Наводжу текст такої вправи «Сімейна історія» (за англійською пісенькою у перекладі С.Маршака) і її власний переклад українською. Вправа спрямована на відпрацювання проривного звуку [б].
Також пропоную дві вправи російською мовою, спеціально створені автором для відпрацювання свистячого [с], сонорних [л], [м], [н] та шиплячих [ч], [ш], [щ].
Автор виражає надію, що майбутній посібник принесе неабияку користь багатьма категоріям сучасних людей, для яких мовлення є інструментом для вирішення різноманітних життєвих задач: як студентам, що оволодівають професіями, для яких обов’язкове володіння мистецтвом живого слова, так і широкому колу читачів. Видання навчального посібника заплановане на початок 2009 року. Література:
Ключові слова: білігвізм, сценічне мовлення, техніка мовлення, фонаційний подих, дикція. Відомості про автора Наконечна Оксана Васильевна Кандидат мистецтвознавства Старший викладач кафедри культурології філософського факультету Одеського національного университету імені І.І.Мечникова Домашня адреса: 65076 Україна, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, д.50, кв. 199. Телефон: 8-068-25-67-420 |
Схожі:
 | І.І. Мечникова окремі питання сценічного мовлення в умовах білінгвізму move to 1064-20622 | | Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика Стилістика мовлення вивчає окремі реальні тексти, розглядаючи, яким чином вони передають зміст, не тільки відповідно до норм граматики... |
| В. П. Пасько > Н. С. Прокопенко Пояснювальна записка Крім того, окремі питання курсу можуть вивчатися лише в режимі ознайомлення, без комп’ютера | | «Основи культури І техніки мовлення» (4 курс) Зміст курсу Основи культури І техніки мовлення дати стислу інформацію про культуру мовлення як навчальну дисципліну, удосконалити навички володіння... |
| Програма Курсу екологія екосистем Особливо важлива роль належить цій екологічній дисципліні в сучасних умовах, коли вплив господарської діяльності людини на окремі... | | Робоча програма з навчальної дисципліни Основи культури І техніки мовлення для студентів IІI курсу факультету початкового навчання (за вимогами кредитно-трансферної системи навчання) Предметом курсу є культура І техніка мовлення основи літературної норми на різних мовних рівнях, в усній та писемній формі мовлення;... |
| Олександр Колтунов, Ольга Сікорська, Таїса Оладько Проблема викладання української мови як іноземної в ситуації білінгвізму за кредитно-модульної | | Програмні питання для складання кандидатського іспиту зі спеціальності 19. 00. 09 – «Психологія діяльності в особливих умовах» Психологія діяльності в особливих умовах як наука. Основні її розділи та напрямки досліджень |
| Міністерство освіти І науки україни Мета курсу: Особливості порушення темпо ритмічної сторони мовлення. Порушення писемного мовлення та його попередження | | 2 год. Тема 2 Курс передбачає засвоєння основ ділового мовлення, фахової термінології; підвищення культури мовлення, загального рівня володіння... |