Історія держави І права зарубіжних країн програма курсу
Скачати 250.63 Kb.
|
|
Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет ім. Івана Франка Правничий коледж ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН програма курсу Львів 2010  Історія держави і права зарубіжних країн є однією з правових дисциплін, яку вивчають на І курсі денної та заочної форм навчання. Вона є фундаментальна дисципліна, яка вивчається у всіх юридичних закладах України. Головним предметом цієї навчальної дисципліни є вивчення у часових і просторових рамках процесу виникнення, зміни і розвитку типів та форм держави і права, а також конкретних державних органів і правових інститутів.. Курс Історія держави і права є своєрідним вступом до спеціальних юридичних дисциплін. Метою навчального курсу є оволодіти необхідними знаннями для кращого пізнання сутності, функцій і соціального призначення держави, її правової системи, перспективи і можливості їх розвитку Вимоги до знань та умінь студентів: - володіти учбовим програмним матеріалом з історії держави і права; - вміти аналітично мислити, самостійно систематизувати та узагальнювати матеріал з історії держави і права; - робити висновки, давати оцінки фактам і подіям, нормативним актам тощо; - орієнтуватись у нормативному матеріалі, вміти знайти у хрестоматіях і збірниках відповідний нормативний акт, статтю. Знати зміст найважливіших нормативних актів; вміти з’ясовувати основні закономірності та особливості суспільно-політичних явищ в історії різних країн та їх груп у цілому; вміти дати характеристику важливих державно-правових і політичних інститутів як в цілому, так і окремих важливих країн; вміти давати порівняльний аналіз різних державно-правових явищ та інститутів. Тематичний план
ВступПредмет і метод науки. Методологія викладу і вивчення. Завдання історії держави і права зарубіжних країн, мета її вивчення, значення як науки. Місце в системі юридичних дисциплін, взаємозв’язок з ними. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн. Джерела та література. ^ Первіснообщинний лад, його характерні риси, стадії розвитку. Розклад первіснообщинного ладу. Зародження приватної власності. Виникнення соціальної нерівності, поява класів. Суспільні поділи праці. Розподіл населення по території. Виникнення держави і права, їх визначення, суть, ознаки. Формування публічної влади, державного апарату. Їх соціальне призначення. ^ Джерела знань. Природне середовище, його особливості. Населення, матеріальне виробництво. Зародження державності і права, збереження сусідсько-територіальної общини. Відсутність приватної власності на землю. Домашній, патріархальний характер рабства. Східна деспотія. Три галузі управління. ^ Природні умови Месопотамії, населення. Шумерійці і аккадяни. Стан екеноміки. Особливості виникнення і періоди розвитку держави. Виникнення права. Утворення Вавилонської держави. Правління царя Хаммурапі. Правове становище різних груп вільного населення (авілум, мушкену, жерці, тамкари, общинники). Джерела, суть та особливості рабства. Державний устрій: царська влада, центральне і місцеве управління; суд; збройні сили. Загибель Вавилонської держави. Джерела права. Закони царя Хаммурапі. Причини їх появи та система. Характеристика основних галузей та інститутів вавилонського права. Пережитки первіснообщинного ладу. Судочинство, процес, докази. ^ Утворення і розвиток держави в Єгипті, періодизація. Суспільний лад та його еволюція. Вплив общинної організації на державно-політичний устрій та соціально-економічні відносини. Державний устрій: форма правління; фараон; центральне та місцеве управління. Роль жерців в державному апараті. Суд. Збройні сили. Джерела та основні риси права. Судовий процес, докази. Причини загибелі Єгипетської держави. ^ Виникнення держави і права. Імперія Маур’ів. Особливості суспільного ладу та правового становища населення: збереження общини, система варн (каст). Своєрідність форм і організації державної влади. Центральні і місцеві органи управління. Суд. Збройні сили. Основні джерела права. Артхашастра. Закони Ману, причини їх видання, система та характеристика. Зв’язок релігії і права. Основні галузі та інститути права. Судовий процес, докази. ^ Виникнення держави і права, їх розвиток та періодизація. Суспільний лад. Збереження общини. Державний устрій, його еволюція. Виникнення імперії. Влада імператора. Центральне і місцеве управління. Судова система. Збройні сили. Джерела та характерні риси права. Судовий процес, докази. ^ Гомерівський період. Соціально- економічні і політичні відносини. Органи і порядок управління суспільством. Розклад родо-племінної організації. Держави-поліси. Виникнення права. АфіниЗародження державності. Архонти і ареопаг. Реформи Тезея, їх оцінка. Поглиблення соціальної диференціації. Реформи Солона (-594 р.), їх значення. Дальший розвиток Афінської державності. Тиранія. Реформи Клісфена (-509 р.), їх зміст, оцінка. Греко-перські війни. Утворення Афінського морського союзу. Демократизація суспільно-політичного устрою. Реформи Ефіальта і Перікла. Оцінка процесу виникнення і суть Афінської держави. Правове становище населення. Громадяни, метеки, раби. Державний устрій: народні збори, рада 500, геліея, ареопаг, колегія архонтів, колегія 10 стратегів, службові особи. Суд. Збройні сили. Джерела права (Закони Драконта та ін.). Характеристика основних галузей та інститутів. Причини загибелі Афінської держави. СпартаВиникнення держави і права, особливості цього процесу. Суспільний лад Спарти: громадяни, періеки, ілоти. Державний устрій: народні збори, царі, ефори, герусія, службові особи. Суд. Збройні сили. Джерела права, загальна характеристика його основних галузей та інститутів. Закони Лікурга. ^ Загальна характеристика. Країна і населення. Періодизація історії Римської держави. Зародження Римської державності. Суспільний лад: патриції, плебеї, клієнти, раби. Органи управління (народні збори, сенат, рекс). Жрецькі колегії. Реформи Сервія Тулія. Утворення аристократичної республіки, особливості цього процесу. Правове становище населення (громадяни, латини, перегрини, раби). Державний устрій: народні збори; сенат; магістратура; суд; збройні сили; управління провінціями. Криза і падіння республіки. Зміни в суспільному ладі та економіці. Нобілі і вершники. Утворення латифундій, розорення селянства. Реформи братів Гракхів. Військова реформа Марія. Диктатура Сулли. Повстання рабів. Перехід до монархії. Принципат. Зміни в суспільному ладі та державному устрої в період принципату. Колонат. Домінат. Суспільний лад та державний устрій. Роль армії. Реформи Діоклетіана та законодавство Константина. Поділ імперії на Західну і Східну. Падіння Римської імперії. Історичне значення Римської держави. Римське право, етапи розвитку. Джерела римського права в період республіки (звичаї; звичаєве право; сакральне право; закони XII таблиць; сенатусконсульти; едикти магістратів; преторські едикти; право народів; діяльність юристів). Джерела римського права в період імперії. Перші кодифікації. Кодифікація Юстиніана. Основні галузі та інститути римського права. Публічне і приватне право. Право власності. Володіння. Захист права власності і володіння. Речове право. Зобов’язальне право. Сервітути. Шлюбно-сімейне і спадкове право. Кримінальне право. Судовий процес: легісакційний, формулярний, екстраординарний. Загальноісторичне значення римського права. Рецепція римського права. ^ Криза рабовласницької системи господарства і зародження феодальних відносин. Феодальний спосіб виробництва, його характерні риси та особливості у різних народів. Ієрархічна структура суспільства, стани і класи. Відносини сюзеренітету- васалітету. Виникнення та етапи розвитку феодальної держави (утворення та період феодальної роздрібленості; станово-представницька монархія; абсолютна монархія). Етапи розвитку та джерела права. ^ Причини та особливості виникнення держави у Франків. Розвиток феодальної власності на землю (аллод, бенефіцій, феод). Суспільний лад. Комендація і прекарій. Імунітети. Королівська влада при Меровінгах. Центральне і місцеве управління. Реформи Карла Мартелла (земельна, військова). Державний устрій у VIII - IX ст. при Каролінгах. Судова система. Збройні сили. Імперія Карла Великого. Верденський договір 843 р. і розпад Франкської держави. Джерела права. Салічна правда. Характеристика основних галузей та інститутів права. Пережитки первіснообщинного ладу. Судовий процес, ордалії. ^ Розвиток феодальних відносин. Період феодальної роздрібленості. Правове становище різних верств населення. Королівська влада в IX-XII ст. Початок боротьби за державну єдність і централізацію. Реформи Людовіка IX (XIII ст.). Формування станів. Утворення станово-представницької монархії. Жакерія. Зміни у правовому становищі населення. Королівська влада. Генеральні штати, їх структура, компетенція та роль. Великий березневий ордонанс 1357 р. Центральне і місцеве управління. Паризький парламент та інші судові органи. Виникнення прокуратури. Абсолютна монархія. Зміни в економіці та суспільному ладі. Державний устрій в період абсолютизму. Реформи Рішельє та Людовика XIV. Необмежений характер королівської влади. Виникнення міністерств. Створення бюрократичного апарату і постійної армії. Судова система. Джерела та характерні риси права. Кутюми та їх збірники. Рецепція римського права. Канонічне право. Міське право. Торговельний ордонанс 1673 р. Великий кримінальний ордонанс 1670 р. ^ Розвиток феодальних відносин у Британії. Утворення англосаксонських держав. Їх суспільний лад та державний устрій. Джерела та характерні риси права. Нормандське завоювання та його вплив на суспільно-політичний устрій Англії в XI-XII ст. Реформи Генріха ІІ. Центральні органи влади. Управління на місцях. Суд. Виникнення суду присяжних. Збройні сили. Велика Хартія Вольностей 1215 р. Зміни в економіці та суспільному устрої Англії в XIII-XIV ст. Виникнення “нового” дворянства- джентрі. Союз джентрі і буржуазії. “Обгороджування” селянських та общинних земель. Утворення станово-представницької монархії. Державний устрій. Виникнення парламенту, його структура, компетенція та роль. Формування органів місцевого самоврядування. Судова система. Суди загального права і суди “справедливості”. Виникнення та особливості англійського абсолютизму. Зміни в суспільному ладі, війна Роз. Державний устрій (королівська влада; таємна рада; зоряна палата та ін.). Місцеве управління. Судова система. Збройні сили. Т. Мор та його “Утопія”. Характерні особливості джерел права. “Загальне право” та “право справедливості”. Судовий прецедент. Статутне право. “Криваве законодавство”. ^ Утворення і розвиток феодальної держави в X-XII ст. “Священна римська імперія німецької нації”. Суспільний лад. Політична децентралізація. Влада князів та курфюрстів. Виникнення та особливості станово-представницької монархії. Імперський сейм, його структура, компетенція. Ландтаги. Імперський суд. Поліція. Збройні сили. Становлення князівського абсолютизму. Селянська війна 1525 р. Реформація. Тридцятирічна війна та Вестфальський мир 1648 р. Економічна та політична роздрібленість. Особливості розвитку феодального права в Німеччині. Джерела права. Саксонське і Швабське зерцала. Магдебурзьке право. Золота булла 1356 р. Кароліна (1532 р.). Рецепція римського права. Прусія. Суспільний лад та державний устрій. Пруський поліцейський абсолютизм. Центральні та місцеві органи управління. Суд та збройні сили. Джерела та основні галузі й інститути права. Пруське громадянське (земське) уложення 1794 р. Австрія. Утворення Австрійської держави, її розвиток. Станово-представницька монархія. Суспільний лад. Державний устрій: імператорська влада; центральні і місцеві органи управління; суд; збройні сили. Абсолютна монархія в Австрії. Освічений абсолютизм. Зміни в суспільному ладі і державному устрої. Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ (XVIII ст.). Джерела та характерні риси права. Терезіана (1776 р.), Йозефіана (1787 р.). ^ Виникнення християнства та римо-католицької церкви. Організаційна структура церкви і її роль у феодальному суспільстві. Світська влада церкви. Церковні суди і канонічне право. Інквізиція. Релігійні війни та їх значення. Реформація. ^ Виникнення і розвиток міст в добу середньовіччя. Боротьба за міське самоврядування. Міські республіки. Роль міст в утворенні станово-представницьких монархій. Міські стани. Цехи і гільдії. Братства. Суд. Міське право. Рецепція римського права. ^ Утворення держави. Особливості розвитку соціально-економічних та політичних відносин у Візантії у V-VII ст. Суспільний лад та державний устрій. Реформи Юстиніана. Еволюція суспільно-політичного устрою у VIII-XI ст. Імператор і центральний державний апарат. Місцеве управління, його особливості. Судова система. Збройні сили. Зміни у суспільному та державному ладі XII-XV ст. Влада імператора. Центральні і місцеві органи управління. Зростання ролі збройних сил та “воєнізація” системи управління. Основні джерела права (Еклога. Землеробський, військовий, морський закони. Номоканони. Прохірон. Хрисовули. Базиліки і ін.). Характеристика основних галузей та інститутів права. Судовий процес, докази. Вплив Візантійської державності і права на державно-правовий розвиток слов’янських народів. Падіння та історичне значення Візантійської держави. ^ Виникнення держави та її розвиток. Прийняття християнства. Реформи Мєшка І. Суспільний лад. Магнати та шляхта, їх боротьба за привілеї. Закріпачення селянства. Німецька колонізація. Державний устрій. Станово-представницька монархія, її особливості. Діяльність Казимира ІІІ. Захоплення Галицько-Волинського князівства. Кревська унія 1386 р. Люблінська унія 1569 р. Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад. Державний устрій: королівська влада, її слабкість; вальний сейм; органи центрального і місцевого управління; суд і судочинство; збройні сили. Брестська церковна унія 1596 р. Перехід від дворянської демократії до магнатської олігархії. Крах Речі Посполитої, її поділи. Джерела та основні галузі і інститути права. “Польська правда”. Кошицький привілей 1374 р., Нешавські статути 1454 р., Петраковський статут 1496 р. і ін. ^ Передумови утворення Російської централізованої держави, розвіяння міфу про “третій Рим” як імперської ідеології. Суспільний лад. Феодали. Духовенство. Селяни. Розвиток кріпосного права. Холопи. Міське населення. Державний лад. Посилення влади великого князя. Боярська дума. Двірцево-вотчинна система управління. Створення перших приказів. Місцеві органи управління. Система кормління. Губні, земські і судові реформи 30-50-х років XVI ст. Джерела права. Князівське законодавство. Двінська і Білозерська уставні грамоти. Цивільне право. Спадкове право. Сімейне право. Кримінальне право. Процесуальне право. ^ Соціально-економічний і політичний розвиток Росії. Суть станово-представницької монархії та її особливості порівняно із західноєвропейськими країнами. Суспільний лад, посилення позицій дворянства. Селяни та їх повне закріпачення. Посадські (міські) люди. Державний лад. Дальше зміцнення центральної влади. Реформи Івана IV та їх дворянський характер. Царська влада. Боярська дума. Земські собори. Система приказів. Місцеве управління. Заміна системи кормління системою губного і земського самоврядування. Заснування воєвод. Розвиток права. Джерела права. Судебник 1550 р. Стоглав 1551 р. Уставні і указні книги приказів. Соборне уложення 1649 р. Новоуказні статті. Новоторговий статут. Розвиток права феодальної власності. Вотчини і помістя. Зобов’язальне право. Спадкове право. Сімейне право. Види злочинів і система покарань. Процесуальне право. Посилення інквізиційного процесу. Вотчинна юстиція. ^ Поява і суть капіталістичного способу виробництва та буржуазних політико-правових теорій. Економічні і політичні передумови буржуазних революцій. Виникнення та характерні риси нової держави і права. Їх періодизація. АнгліяПередумови буржуазної революції в Англії. Скликання парламенту. “Петиція про право” 1628 р. Етапи та особливості революції. Зародження буржуазної державності. “Довгий” парламент, його діяльність. “Трирічний акт” 1641 р. Громадянська війна. Проголошення республіки, її державний устрій. “Навігаційний акт” 1651 р. та “Знаряддя управління” 1653 р. Реставрація монархії, її суть та конституційне оформлення. Торі і віги. “Habeas corpus act” 1679 р. “Славна революція” 1688 р. “Біль про права” 1689 р. та “Акт про престолоспадкування” 1701 р. Посилення парламенту. Розвиток конституційної монархії і парламентаризму в XVII-XIX ст. Державний устрій Англії в цей час: королівська влада; парламент; кабінет міністрів; місцеве самоврядування; судова система. Аграрний і промисловий переворот у кінці XVIII ст. Зміни у соціальній структурі суспільства. Виборча реформа 1832 р. Утворення партій консерваторів і лібералів. Чартистський рух. Виборча реформа 1867 р. Посилення влади уряду. Послаблення королівської влади. Органи центрального і місцевого управління у першій половині XIX ст. Створення колоніальної імперії. Управління колоніями і залежними територіями. Англія в кінці XIX ст.- на початку XX ст. Зміни в державному устрої. Дальше посилення ролі кабінету міністрів. Виборча реформа 1884-1885 рр. Реформи місцевого управління. Утворення лейбористської партії (1906 р.) Акт про парламент 1911 р. Британська імперія кінця XIX- початку XX ст. Домініони. Імперські конференції. Основні джерела і риси права. Зміни в основних галузях та інститутах права після буржуазної революції. Англосаксонська система права та її вплив на право інших країн. Судова реформа 1875 р. ^ Виникнення та економічне і політичне становище північноамериканських колоній Англії. Організація управління. Революційна війна за незалежність. “Декларація незалежності” 1776 р. Створення конфедерації і “Статті конфедерації” 1781 р. Причини переходу від конфедерації до федерації. Конституція 1787 р., її структура, зміст та оцінка. Перший цикл поправок до конституції: “Біль про права” 1791 р. Ордонанс 1787 р. Закон про судоустрій 1789 р. Територіальне розширення США. Економічний і політичний розвиток США в кінці XVIII -першій половині XIX ст. Проблема рабства. Причини та хід громадянської війни 1861-1865 рр. Законодавство періоду війни. Її економічні та політичні наслідки. Другий цикл поправок до конституції. Реконструкція Півдня. “Чорні кодекси” та інше расистське законодавство. Виникнення Ку-клукс-клану та суду Лінча. Виникнення і оформлення двопартійної системи. Зміни в державному устрої США в кінці XIX- на початку XX ст. Дальші поправки до Конституції (XVI, XVII). Зміни в становищі президента, конгресу, верховного суду. Організація управління у штатах. Виборче право. Джерела та характерні риси права. ФранціяПричини та суть буржуазної революції 1789-1794 рр., її основні етапи та значення. Утворення буржуазної держави. “Декларація прав людини і громадянина” 1789 р. Конституція 1791 р. Національний конвент. Ліквідація монархії і проголошення республіки 1792 р. Жирондисти і якобінці. Конституція 1793 р. Диктатура якобінців, її державний устрій (конвент, комітети суспільного порятунку і громадської безпеки, комісари конвенту, революційні комітети, суд, збройні сили) та законодавство. “Декларація прав людини і громадянина” 1793 р. та конституція 1793 р. Переворот 9 термідора, організація властей та конституція 1795 р. Директорія. Державний переворот 1799 р. Встановлення консульства. Конституція 1799 р. Проголошення імперії Наполеона Бонапарта в 1804 р. Законодавча і виконавча влада. Організація місцевого управління. Армія і поліція. Органічні сенатусконсульти 1802 і 1804 рр. Бонапартизм. Внутрішня і зовнішня політика імперії. Падіння імперії Наполеона Бонапарта. Реставрація монархії Бурбонів. Хартія 1814 р. Революція 1830 р. Липнева монархія і хартія 1830 р. Революція 1848 р. Проголошення Другої республіки. Конституція 1848 р. Державний устрій республіки. Державний переворот 1851 р. Друга імперія. Конституція 1852 р. Державний устрій і політичний режим Другої імперії, її суть. Революція 1871 р. у Парижі. Проголошення Паризької Комуни. Її державний устрій та характерні риси права. Соціально-економічні та політичні перетворення. Проголошення Третьої республіки 1870 р. Конституційні закони 1875 р. Державний устрій та політичний режим. Французька колоніальна система. Джерела і основні риси французького права. Цивільний кодекс Наполеона 1804 р. Торговельний кодекс 1807 р. Кримінальний кодекс 1810 р. Вплив французького права на право інших країн. Подальші зміни в основних галузях права. НімеччинаНімеччина після Віденського конгресу 1814 р., політична роздрібленість країни. Митний союз. Революція 1848 р. і її вплив на розвиток німецьких держав. Франкфуртська конституція 1849 р. Пруська монархія. Конституція 1850 р. Державний устрій та політичний режим Прусії. Реформи О. Бісмарка. Північнонімецький союз. Конституція союзу 1867 р. Утворення Німецької імперії. Гегемонія Прусії. Фіктивний федералізм. Політичні партії. Конституція 1871 р. Державний устрій Німеччини та політичний режим. Утворення колоніальної імперії. Джерела та характерні права. Кримінальний (1871) та кримінально-процесуальний (1877) кодекси. Виключні закони проти соціалістів. Німецьке цивільне уложення 1900 р. ^ Загальна характеристика соціально-політичної ситуації, епоха революцій. Основні риси і тенденції розвитку держав та політично-партійних систем після першої світової війни, у міжвоєнний період, та другої світової війни. Виникнення двох антигоністичних соціально-політичних та державно-правових систем. Криза колоніальної системи. Утворення незалежних держав в Азії, Африці, Латинській Америці. Зміни у правових системах. Соціальне законодавство. ^ Основні тенденції та суть розвитку держави і права в кінці XIX – на початку XX ст. Розширення території. Виникнення профспілкового руху та монополій. Закон Шермана 1890 р. Перша світова війна та її вплив на державу і право. Економічна і політична криза 1928-1932 рр. “Новий курс” президента Ф. Д. Рузвельта, його характеристика. Закон Вагнера 1935 р. Результати та оцінка “нового курсу”. Централізація державної влади. Зміни конституції-XVIII, XIX, XX, XXI поправки. Друга світова війна. Основні тенденції державно-правового розвитку країни після другої світової війни. Період “холодної” війни. Закон Сміта 1940 р. Профспілкове та антикомуністичне законодавство 40-50- х років (закони Тафта-Хартлі 1947 р., Маккарена-Вуда 1950 р., Хемфрі-Батлера 1954 р., та Лендрама-Гріффіна 1959 р. і ін.). Посилення влади президента, його правове положення. Роль конгресу. Верховний суд та його роль в політичній системі країни. Централізація управління державою. Управління штатів. Системи федеральних судів та судів штатів. Характеристика виборчого права США на сучасному етапі. Боротьба за його демократизацію. Закони про виборчі та громадянські права 1964-1971 рр. Перерозподіл виборчих округів. Поправки до конституції-XXII-XXVII. Партійна система. Роль партій в державно-політичному житті країни. Характеристика основних джерел, галузей та інститутів права. Розвиток державного устрою і політичного режиму США на сучасному етапі. ВеликобританіяОсновні зміни та тенденції розвитку в економіці, політичній системі та державному устрої у першій третині XX ст. Делеговане законодавство. Демократизація виборчого права (реформи 1918, 1928, 1949, 1969 рр.). Королівська влада. Кабінет міністрів. Парламент. Реформа парламенту 1949 р. Правоохоронні органи. Місцеві органи влади і управління. Судові органи. Партійна система, її еволюція. Криза Британської колоніальної імперії після 1-ї та 2-ї світових воєн. Вестмінстерський статут 1931 р. Британська співдружність націй. Основні джерела та риси права, їх особливості. Держава і право Великобританії на сучасному етапі. ФранціяЗміни в державному устрої та політичному режимі між двома світовими війнами. Виборчі закони 1919 р. і 1927 р., посилення влади уряду. Багатопартійна система. Організація профашистських сил. Народний фронт. Падіння Третьої республіки. Франція у другій світовій війні. Держава Віші. Визволення Франції від фашистів. “Тимчасовий режим”. Відновлення політичних партій. Боротьба навколо проекту конституції. Конституція 1946 р. Державний устрій та політичний режим Четвертої республіки. Зміни конституції в період 1947-1957 рр. Конституція 1958 р. Державний устрій та політичний режим П’ятої республіки. Французький союз. Розвиток політичної системи в 60-90-ті рр. Партійна система. Зміни в державному устрої. Основні джерела та риси права. НімеччинаПоразка Німеччини у першій світовій війні. Версальський мирний договір. Листопадова революція 1918 р. Проголошення республіки, її суть. Зміни в державному ладі, політичному режимі та партійній системі. Діяльність уряду Ф. Еберта. Веймарська конституція 1919 р. Державний устрій та політичний режим Веймарської республіки. Партійна система. Виникнення та програма НСРПН (фашистської) партії. Соціально-політична боротьба в Німеччині в 20-х роках. Економічна криза 1928-1932 рр. Встановлення фашистської диктатури в Німеччині, її характерні риси. Зміни в державно-правових установах Веймарської республіки. Ліквідація посади президента. Чистка чиновницького апарату. Ліквідація автономії земель та верхньої палати парламенту. Місцеве управління. Каральні органи фашистської диктатури (СА, СС, СД, гестапо, концтабори, поліція та ін.). Збройні сили. Зміни в судовій системі. Надзвичайні суди і судочинство. Фашистський політичний режим. Ліквідація багатопартійної системи й конституційних прав і свобод громадян. Одержавлення фашистської партії. Зміни у праві. Ломка буржуазно-демократичної законності. Реакційне законодавство. Агресивна зовнішня політика німецького фашизму та його крах. ^ Тегеранська (1943 р.) і Кримська (1945 р.) конференції. Потсдамські угоди. Окупаційний механізм в Німеччині. Відновлення політичних прав і свобод. Утворення політичних партій. Розкол Німеччини. “Бізонія і Тризонія”. Проголошення ФРН. Окупаційний статут. Боннська конституція 1949 р. Державний устрій та політичний режим ФРН. Надзвичайне законодавство 50-60-х років. Дальший розвиток державно-політичної системи. Основні джерела та риси права. ^
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
 | Програма Курсу історія держави І права зарубіжних країн Методи науки історії держави І права зарубіжних країн (конкретно-історичний, порівняльно-правовий (синхронний І діахронний), системний... | | Програма Курсу історія держави І права зарубіжних країн Методи науки історії держави І права зарубіжних країн (конкретно-історичний, порівняльно-правовий (синхронний І діахронний), системний... |
| Міністерство освіти І науки України Сумський державний університет Тестові завдання з курсу «історія держави І права зарубіжних країн» Тестові завдання з курсу “Історія держави І права зарубіжних країн” / Укладач В. А. Нестеренко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2008. – 156... | | Історія держави та права зарубіжних країн” (для студентів спеціальності “історія”) Сходу. Причому, наукову значущість цього курсу створює та обставина, що на протязі його вивчення розкриваються питання виникнення,... |
| Змістовно-діяльнісна структура модулів навчальної дисципліни Предмет історії держави І права зарубіжних країн як науки І навчальної дисципліни. Місце історії держави І права зарубіжних країн... | | Змістовно-діяльнісна структура модулів навчальної дисципліни Предмет історії держави І права зарубіжних країн як науки І навчальної дисципліни. Місце історії держави І права зарубіжних країн... |
| Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Правничий коледж Додаткові плани семінарських занять та контрольні питання курсу „Історія держави І права зарубіжних країн”. Розклад первіснообщинного ладу та виникнення держави І права. Держава І право країн Стародавнього Сходу. Держава І право Стародавнього... | | Міністерство освіти І науки України Сумський державний університет Тестові завдання з курсу «історія держави І права зарубіжних країн» move to 0-16886025 |
| Вступна лекція поняття та предмет історії держави І права зарубіжних країн Однією з суспільних наук, яка вивчає одну з сторін суспільного життя, є історія держави І права. Вона досліджує виникнення, розвиток... | | Модуль 1 Історія держави і права зарубіжних країн вивчає Доповніть твердження : „Найвищим державним сановником у Стародавньому Вавилоні був ” |