Скачати 99.8 Kb. |
ЛЕКЦІЯ ІІ. Загальна характеристика історії рабовласницької держави і права У ІУ-ІІІ тисяч, до н.е. виникли перші держави, які засвідчили про своєрідний перехід людства від первісного суспільства до цивілізації. У межах держави склалась складна організаційно-управлінська система, яка здійснювала управління суспільством, виступала формою соціальної обумовленості поведінки людини. Відбувається процес поділу населення на різні соціально-класові угрупування, результатом якого стала заміна первіснообщинного ладу рабовласницьким типом держави і права. Рабовласницька соціально-економічна формація стала першою сходинкою на шляху поділу суспільства на два основні класи, вільних і рабів, хоча соціальний склад суспільства був набагато строкатішим. Для даного періоду характерні різноманітні форми рабської залежності. Суть рабства полягала в експропріації його особи, перетворенні раба у чужу власність, зведенні його до рівня засобів виробництва ("Раб є в певній мірі живою части власності"; або "Раб - живе знаряддя, а знаряддя - бездушний раб"). Раби могли перебувати як в приватній, так і в колективній власності (держави, храмів, общини і т.д.). Рабство впливало на становище різних груп вільного населення, наприклад, на статус підвладних членів сім'ї (домашнє рабство), боржників (кабальне рабство), навіть селян-общинників, робочою силою котрих в ряді країн могла розпоряджавсь держава (іригаційне господарство і т.п.). Рабство залишало глибокий слід в політичні правовій свідомості стародавнього суспільства. Основним завданням рабовласницької держави є не лише утримання рабів у покорі, а також керівництво загальносуспільними справами, забезпечення порядку серед вільного населення. Поряд із соціальними привілеями (майновими, релігійними становими, кастовими і т.д.) з'являється нова - можливість приймати участь в державному управлінні, здійсненні правосуддя та законотворчості. Період існування рабовласницької держави і права охоплює декілька тисячоліть (ІУ-ІІІ тис. до н.е. - У ст. н.е.). Але не всі держави у своєму історичному розвитку пройшли через дану стадію, хоча рабство пізнали всі народи на різних стадіях родового ладу. Рабовласницькі держави справили великий вплив на розвиток навколишніх первіснообщинних територій (Галлія, Англія, ін.). Історію рабовласницької держави і права можна поділити на історію держави і права країн Стародавнього Сходу та історію держави і права античного світу, які з часом утворили дихотомію Схід - Захід. ^ Перші державні утворення виникли на Сході у УІ-ІІІ тис. до н.е. Це були країни, розташовані на схід і південний схід від греко-римського світу, а саме: держави та народи Південної Азії (Вавилон та Ассирія (раніше Шумер та Аккадія), Хетська держава, Фінікія, єврейські царства, Іран Урарту та ін.), частково Північної Африки (Єгипет), а також Індії та Китаю. Поняття Сходу тут використовується не тільки як географічне, а як історико-культурне, цивілізаційне поняття. Саме тут вперше в історії людства склались соціальні та політичні інститути, держава, право, зародились світові релігії, виникла писемність. Тому недооцінювати місце Сходу у всесвітньому історичному процесі можна. Основною причиною утворення перших держав саме в цьому регіоні було те, що основну частину території цих країн становлять долини великих повноводних рік (наприклад, у долині р.Ніл розташувався Єгипет, у межиріччі Тігру і Єфрату – Шумер та Аккадія) і лише на периферії простяглися гірські хребти та плоскогір'я. Східні країни швидко скористалися вигодами свого географічного положення. Адже природні умови (родючість грунтів, можливість їх зрошення, наявність корисних рослин і руди сприяли загальному розвитку продуктивних сил і в кінцевому рахунку визначили політичні форми та культуру цих країн. У курсі Історії держави і права зарубіжних країн вивчають державно-правові системи стародавнього Єгипту, Вавилону, Індії та Китаю. Кожна з цих країн має свої специфічні, лише їй властиві, ознаки та закономірності утворення та розвитку. Але ряд ознак, не лише географічних, що дозволяє об'єднати їх в єдину групу країн Стародавнього Сходу. Серед них можна виділити три групи ознак.
Ознаки, що стосуються соціальної форми еволюції давньосхідних суспільств
^ 1. Основної формою державної організації давньосхідних держав була деспотія (від грецького слова "despotos" - хазяїн, пан), хоча їм були властиві також і республіканські форми правління, в яких значну роль відіграли традиції примітивної родової демократії (наприклад, республіки в містах-державах – Фінікії, Месопотамії). Ще від "батька історії" Геродота (У ст. до н.е.) бере свій початок концепція "східної деспотії". Поняття "східна деспотія" характеризується рядом ознак: по-перше, це необмежена форма правління з необмеженою владою спадкового монарха; по-друге, обоготворення його особи та зосередження в його руках релігійної влади; по-третє, визнання монарха верховним власником землі, єдиноособовим законодавцем та вищим суддею; по-четверте, централізована держава з тоталітарним режимом та розгалуженим чиновницьким апаратом. Тому деспотичну владу можна визначити як систему трьох принципів: єдиновладдя. єдинобогство, єдинодумство. 2. Головними функціями країн Стародавнього Сходу були організація громадських робіт, стягування податків, будівництво іригаційних споруд, забезпечення оборони від зовнішніх ворогів, захоплення інших народів (звідси і три основні відомства, які існували в цих країнах): відомство внутрішніх справ; відомство військових справ; відомство публічних робіт. 3. Влада над підлеглими утримувалась не за посередництвом закону, а шляхом залякування. 4. Державний примус підкріплювався панівною ідеологією. Держава підтримувала культ богів: споруджувались колосальні культові споруди, утримувався великий штат жерців. Високе становище служителів культу привів до того, що вони брали активну участь в здійсненні правосуддя. ^
Казуїстика, консерватизм та формалізм права свідчать про низький рівень юридичної техніки у країнах Стародавнього Сходу. Тому всі високорозвинені правові культури, які передували римському праву, включаючи і давньосхідні, називають ще архаїчними або стародавніми. Надмірна централізація управління, архаїзм правових норм, безправ'я народу, застій у розвитку суспільних відносин вели до стагнації процеси історичного розвитку країн Стародавнього Сходу. З часом східна цивілізація втратила свою роль лідера, вона перейшла до західної цивілізації. ^ Нова сходинка світової цивілізації пов'язана з розвитком античного (від лат. antiquus - стародавній), греко-римського, суспільства, яке сформувалось на Півдні Європи в басейні Середземного моря і досягло свого апогею у І тис. до н.е. початку І тис. н.е. Саме в цей час античність подарувала людству шедеври літературі мистецтва, досягнення науки і філософії, унікальні зразки демократичної державності. Античні держави, як і країни Стародавнього Сходу, мають свої специфічні ознаки, які дозволили виділити їх в окрему групу рабовласницьких держав. Розглянемо їх. ^ 1. Швидкий темп розпаду первіснообщинного ладу, якому сприяло природно-географічні фактори. Греція, наприклад, представляла собою гірську країну, де не було земель, що вимагали іригаційних та інших громадських робіт. Тому в античному світі не могла зберігатись сільська община східного типу. Навпаки, тут великого розвитку набули металообробка та ремесло.
^
^
|
![]() | Лекція ІІІ. Історія держави І права Стародавнього Вавилону. Утворення, розвиток та загибель Вавілонської держави Перші держави виникають в долинах великих річок (Ніл, Тигр, Євфрат), там, де можна було будувати ірригаційні споруди | ![]() | Паспорти спеціальностей галузь “Юридичні науки” Загальна характеристика теорії держави і права, проблеми методології та методів дослідження держави і права, загальнотеоретичні поняття,... |
![]() | Президія вищої атестаційної комісії україни Загальна характеристика теорії держави І права, проблеми методології та методів дослідження держави І права, загальнотеоретичні поняття,... | ![]() | Пояснювальна записка щодо проведення фахових вступних іспитів для осіб Держава. Сутність та основні ознаки держави. Теорії походження держави. Форми держави. Внутрішні та зовнішні функції держави. Механізм... |
![]() | Пояснювальна записка щодо проведення фахових вступних іспитів для осіб Держава. Сутність та основні ознаки держави. Теорії походження держави. Форми держави. Внутрішні та зовнішні функції держави. Механізм... | ![]() | Вступні випробування з основ держави І права та державного управління питання з основ держави І права Ознаки та загальна характеристика громадянського суспільства та правової соціальної держави |
![]() | Тема Загальна характеристика теорії права та держави План Андрусяк Т. Г. Теорія держави І права. — Львів: Фонд „Право для України”, 1997. – 197 с | ![]() | Тема Загальна характеристика теорії права та держави План Андрусяк Т. Г. Теорія держави І права. — Львів: Фонд „Право для України”, 1997. – 197 с |
![]() | Загальна характеристика права та держави. №101, 1, 1, 1, 60 Об’єктом теорії права І держави є Сукупність певних теоретичних принципів, логічних прийомів І конкретних способів дослідження предмету науки — це… | ![]() | Змістовно-діяльнісна структура модулів навчальної дисципліни Предмет історії держави І права зарубіжних країн як науки І навчальної дисципліни. Місце історії держави І права зарубіжних країн... |