Характеристика теорії права та держави План Поняття, завдання І система науки. Правознавство. Юриспруденція. Система І функції юридичної науки. Об’єкт І

Назва	Характеристика теорії права та держави План Поняття, завдання І система науки. Правознавство. Юриспруденція. Система І функції юридичної науки. Об’єкт І
Дата	25.09.2012
Розмір	80.29 Kb.
Тип	Документи

Зміст

Поняття, завдання і система науки. Правознавство. Юриспруденція. Система юридичної науки.
Юриспруденція складається з цілого ряду наук.
Галузеві юридичні науки
Спеціальні (прикладні) юридичні науки
Науки, які вивчають міжнародне та закордонне право
Визначення понять „методологія”, „метод”. Характеристика методів, які використовуються у теорії права та держави.
До спеціальних методів теорії держави і права належать
Поняття та характеристика функцій, які виконує теорія права та держави.

Тема 1.

Загальна характеристика теорії права та держави

План

Поняття, завдання і система науки. Правознавство. Юриспруденція. Система і функції юридичної науки.
Об’єкт і предмет науки. Об’єкт і предмет теорії права та держави. Визначення теорії права та держави. Значення і місце теорії права та держави серед юридичних та інших суспільних наук.
Визначення понять „методологія”, „метод”. Характеристика методів, які використовуються у теорії права та держави.
Поняття та характеристика функцій, які виконує теорія права та держави.

^ Поняття, завдання і система науки. Правознавство. Юриспруденція. Система юридичної науки.

Наука — це система теоретичних знань про об’єктивні явища світу.

Головним завданням науки є пізнання об'єктивних законів дійсності, а пізнані закони служать основою цілеспрямованої діяльності людей. Наука має складну структуру. Перш за все, вона поділяється на природничі та суспільні науки. Якщо природничі науки вивчають закономірності розвитку й існування природи, то сферу інтересів суспільних наук складають людське суспільство, суть тих явищ і процесів, які відбуваються у цьому суспільстві. Оскільки суспільство являє собою надзвичайно складне, багатогранне та багатоаспектне явище, то наука про суспільство, єдина і цільна за своєю суттю, поділяється на цілий ряд окремих самостійних наук, кожна з яких вивчає певну групу суспільних явищ та їхніх специфічних закономірностей.

Необхідною умовою нормального розвитку і функціонування суспільства є його внутрішня організованість, певний рівень впорядкованості існуючих у ньому відносин. Це й обумовлює появу та існування держави і права. Ці два суспільні феномени підпорядковуються загальним законам розвитку суспільства, проте для них характерні і свої специфічні, тільки їм притаманні, закономірності. Саме тому, і виникає юриспруденція.

Юриспруденція — система юридичних наук, які вивчають специфічні властивості держави і права, а також мають своїм завданням вивчення, переосмислення та отримання нових знань про різноманітні державно-правові явища і процеси. (Вона належить до соціальних наук, оскільки право й держава є соціальними явищами.)

Юридична наука, вивчаючи певну сторону суспільного життя, користується своїми власними поняттями та категоріями, в яких знаходять своє закріплення здобуті нею знання.

^ Юриспруденція складається з цілого ряду наук. Їх можна поділити на наступні групи:

Загальнотеоретичні та історичні науки (теорія права і держави, історія держави і права, історія політичних та правових вчень). Предметом їхнього дослідження є загальні і специфічні особливості виникнення, розвитку і функціонування держави і права, а також історичний процес розвитку держави і права та зародження і розвиток вчень про державу і право на різних історичних етапах розвитку людства.
^ Галузеві юридичні науки. (конституційне, цивільне, кримінальне, адміністративне, процесуальне право тощо). Предметом їхнього дослідження є закономірності правового регулювання певної сфери суспільних відносин.
^ Спеціальні (прикладні) юридичні науки (судова психологія, судова психіатрія, криміналістика тощо). Їхня специфіка полягає у тому, що вони виникли на стику юридичних і неюридичних наук. Завдання цих наук — використання досягнень інших наук у вирішенні правових проблем.
^ Науки, які вивчають міжнародне та закордонне право (міжнародне публічне право, міжнародне приватне право, конституційне право зарубіжних країн, порівняльне правознавство тощо).

Об’єкт і предмет науки. Об’єкт і предмет теорії права та держави. Визначення теорії права та держави. Значення і місце теорії права та держави серед юридичних та інших суспільних наук.

Об'єкт науки — це об'єктивна реальність явища, що вивчається. Іншими словами, це — відносини та явища, що реально існують у світі, і на які спрямовується пізнавальна діяльність людей. Наприклад, об’єктом медичних наук є здоров’я людини.

Предметом науки є сукупність закономірностей та особливостей явищ об'єктивної дійсності чи теоретичних знань про них, які вивчаються цією наукою. Відмінність цих двох понять полягає в тому, що об’єкт науки — це реально існуючі явища, а предмет — це результат теоретичного обґрунтування при дослідженні цих явищ. Під терміном „закономірності” мається на увазі стійкі, характерні зв'язки, які виражають сутність даних соціальних явищ.

Об’єктом теорії права і держави є право і держава, як самостійні, але органічно взаємопов'язані між собою важливі сфери суспільного життя.

Предметом теорії права і держави є загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування права і держави, їхніх окремих елементів, а також органічно пов'язані з ними інші соціальні явища і процеси.

А сама теорія права і держави як юридична наука є системою об'єктивних знань про ці загальні та специфічні закономірності, їхні окремі елементи та органічно пов'язані з ними соціальні явища і процеси.

Теорія права та держави, хоч і входить до групи загальнотеоретичних та історичних наук, посідає в системі юридичних наук особливе місце як провідна методологічна наука. Зумовлено це тим, що:

теорія права і держави вивчає не окремі суспільні закони, що стосуються окремих сторін функціонування права і держави, а вивчає всю систему цих законів, взятих у комплексі в найбільш узагальненому вигляді. Тому, вона має змогу оволодіти найширшими за обсягом і найглибшими за змістом знаннями порівняно з іншими юридичними науками, які вивчають лише окремі аспекти державно-правових явищ.
знання, здобуті теорією права та держави використовуються галузевими юридичними науками як важливі з методологічного аспекту вихідні пункти дослідження, що дозволяють уникнути однобокості у вирішенні галузевих наукових проблем;
теорія права та держави розробляє понятійний апарат (систему юридичних термінів), який використовується іншими науками;
теорія права та держави розробляє методологію досліджень державно-правових явищ, яку використовують інші юридичні науки;
виходячи зі свого предмету теорія права та держави визначає актуальні та перспективні напрями досліджень для інших юридичних наук.

^ Визначення понять „методологія”, „метод”. Характеристика методів, які використовуються у теорії права та держави.

Методологія — це сукупність певних теоретичних принципів, логічних прийомів і конкретних способів дослідження предмету науки.

Якщо методологія є вихідним у механізмі юридичного пізнання, то метод можна розглядати, як вихідну, базисну категорію методології.

Метод — це спосіб побудови і обґрунтування системи знання; сукупність прийомів і операцій практичного і теоретичного освоєння дійсності.

Методи, які застосовуються у теорії держави і права, можна поділити на загальні і спеціальні. До загальних належать методи, які застосовуються в усіх або в більшості суспільних наук (наприклад, діалектичний метод, який розглядає будь-яке соціальне явище в його взаємозв'язку з іншими явищами та у процесі історичного розвитку). Разом з тим, для відповіді на конкретні питання теорії держави і права як науки необхідно застосовувати спеціальні методи дослідження. Спеціальні методи — це методи, які застосовуються лише в юриспруденції.

Спеціальні методи юридичної науки і, зокрема, теорії держави і права обумовлені специфікою предмету вивчення. Вони розмаїті, а межі і можливості їхнього використання різноманітні і залежать від рівня процесу дослідження. Деякі з цих методів використовуються, переважно, на емпіричному (чуттєвому) рівні, на якому відбувається процес збору й узагальнення різноманітних фактів, даних, інформації про певні державно-правові явища. Інші спеціальні методи використовуються на теоретичному рівні, при розробці, створенні наукової теорії, в якій на основі узагальнення всієї багатоманітності фактів виявляються їхні стійкі, глибинні співвідношення і зв'язки, тобто виявляються певні закономірності.

^ До спеціальних методів теорії держави і права належать:

спеціально-юридичний, який застосовується на емпіричному рівні. Його суть полягає в описі державно-правової практики, юридичних норм. За його допомогою встановлюються зовнішні ознаки правових явищ, їхні відмінності між собою, виробляються поняття, їхні визначення у коротких формулах. Його завдання — аналіз змісту чинного законодавства і практики його застосування;
догматичний, суть якого полягає у дослідженні, описі та узагальненні норм чинного права, об'єктивних ознак держави чи інших державно-правових явищ;
історичний метод розглядає будь-яке державно-правове явище в історичному контексті і з позицій історичної обумовленості (детермінізму). Кожен правовий інститут, будь-яке державно-правове явище мають свій початок у минулому і органічно пов'язані якщо не з суспільними відносинами минулого, то з його ідеологічною спадщиною;
історично-порівняльний метод. Цей метод дає можливість простежити появу і розвиток певних правових інститутів у різних народів і таким чином виявляти те загальне, що є характерне для цього інституту у теоретичному плані;
порівняльний, або порівняльно-правовий. За допомогою цього методу виявляються спільності і відмінності у певних державно-правових об'єктах. У числі основних об'єктів порівняння можна назвати системи і галузі права, інститути держави і права, організаційні форми державно-правового управління тощо. Порівняння здійснюється у формі співставлення або протиставлення;
системно-функціональний метод. Оскільки і право, і держава є системами, які, у свою чергу, містять інші системи, а також входять до інших систем, тобто є відкритими системами, то при їхньому вивченні необхідним є системно-функціональний підхід;
статистичний метод, суть якого полягає у вивченні кількісних змін у державно-правовому житті та узагальненні цих даних для теоретичних і практичних цілей.

Є також інші методи, наприклад логічний, статистичний, метод сходження від абстрактного до конкретного.

При аналізі державно-правових явищ значне місце посідає абстракція, яка являє собою мисленний образ певного предмету чи явища, їхнього окремого аспекту. У процесі абстрагування застосовуються різноманітні засоби, які дозволяють отримувати знання про даний предмет. Це, зокрема, спостереження, порівняння, аналіз і синтез, індукція і дедукція.

^ Поняття та характеристика функцій, які виконує теорія права та держави.

Функції науки — це основні напрямки її впливу на соціальні явища, які є предметом її вивчення.

Теорія держави і права виконує наступні функції:

гносеологічну (пізнавальну), яка полягає у пізнанні та поясненні державно-правових явищ, які досліджуються теорією права і держави.
методологічну, яка полягає у використанні положень теорії держави і права в інших юридичних науках;
ідеологічну, результатом теоретичних досліджень є продукування нових ідей, поглядів, суджень, наприклад “правова держава”;
евристичну функцію, яка полягає у відкритті, формуванні нових державно-правових закономірностей, характеристик держави і права, тобто продукування нового знання;
системотворчу функцію. Саме теорія права та держави об'єднує всі юридичні науки в єдину систему правознавства, визначає їхню інтегральну єдність;
практично-прикладну, яка полягає у формулюванні рекомендацій, пропозицій щодо удосконалення тих чи інших державно-правових інститутів;
інтерпретаційну, яка полягає у поясненні сутності державно-правових явищ, причин їхнього виникнення і зміни, їхніх структури та функцій;
комунікативну, яка полягає в осмисленні та адаптації для потреб юридичної науки досягнень інших наук, виведенні юриспруденції на загальний рівень розвитку всієї науки;
прогностичну, яка полягає у виробленні гіпотез, шляхів подальшого розвитку держави і права, окремих їхніх інститутів;
навчальну функцію, яка полягає у тому, що теорія держави і права дає необхідні першоосновні знання для освоєння інших юридичних наук.

Схожі:

	Перелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, магістра зі спеціальності «Правознавство» Поняття, структура, предмет юридичної науки. Функції юридичної науки. Поняття і склад методології юридичної науки. Предмет, методологія...		Цивільне право ● Господарське право Поняття, структура, предмет юридичної науки. Функції юридичної науки. Поняття і склад методології юридичної науки. Предмет, методологія...
	Цивільне право ● Господарське право Поняття, структура, предмет юридичної науки. Функції юридичної науки. Поняття І склад методології юридичної науки. Предмет, методологія...		Паспорти спеціальностей галузь “Юридичні науки” Загальна характеристика теорії держави і права, проблеми методології та методів дослідження держави і права, загальнотеоретичні поняття,...
	Тема № основи теорії права. Правовідносини план практичного заняття Система права І система законодавства. Поняття системи права І її галузеве ділення		Президія вищої атестаційної комісії україни Загальна характеристика теорії держави І права, проблеми методології та методів дослідження держави І права, загальнотеоретичні поняття,...
	Тематичний план Поняття, завдання, функції, принципи кримінального права. Система кримінального права. Наука кримінального права		Загальна характеристика права та держави. №101, 1, 1, 1, 60 Об’єктом теорії права І держави є Сукупність певних теоретичних принципів, логічних прийомів І конкретних способів дослідження предмету науки — це…
	Пояснювальна записка щодо проведення фахових вступних іспитів для осіб Держава. Сутність та основні ознаки держави. Теорії походження держави. Форми держави. Внутрішні та зовнішні функції держави. Механізм...		Пояснювальна записка щодо проведення фахових вступних іспитів для осіб Держава. Сутність та основні ознаки держави. Теорії походження держави. Форми держави. Внутрішні та зовнішні функції держави. Механізм...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи

База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації