Тема поняття, предмет, метод І система конституційного права зарубіжних країн. Джерела конституційного права у зарубіжних країнах
Скачати 102.81 Kb.
|
|
Тема 1. ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН. ДЖЕРЕЛА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ.
Термін К.П. вживається в трьох значеннях:
Конституційне право зарубіж. країн є головною галуззю права кожної зарубіж. країни, що являє собою сукупність юридичних норм, які закріплюють економічну основу держави, форму правління і форму держ. устрою, визначають організацію, компетенцію і порядок діяльності вищих органів державної влади, місц. самоврядування, права, обов’язки і свободи громадян, виборче право і виборчу систему. Конституційне право визначає основи інших галузей права. Норми К.П., які регул. відносини виконавчо-розпорядчої влади – основа адм.і фін.права. Норми, які регул.віднос.власності – основа цив.права. Вживаються терміни ^ і Держ.право. Суттєвої відмінності між ними немає, але слід вказати, що в країнах, де основними цінностями є демократія, конституціоналізм, галузь наз.К.П. А в країнах, де осн.акцент не на конституції, а ставиться на державу, галузь наз.держ.право. Отже, поняття К.П.з/к не означає, що існує особлива галузь права. При вживанні даного терміну мова йде про відгалуження від єдиної науки К.П., про порівняльне вивчення К.П. різ.країн, а також про учбову дисципліну. В прав.с-мі б/я кр-ни є своє К.П. як сук-сть к/п норм, діючих на тер-рії даної держави. К.П.з/к прийнято ділити на Заг.ч.і Особл.ч. В заг.ч.подається цілісне уявлення про понят., принципи соц./ек., політ.і тер.устрою окрем.д-в, про ос-ви теорії к-ції, інс-ти К.П. Особл.ч.вміщує аналіз досвіду конст.(держ.) п-ва окрем.д-в з врахуванням багатоманітності форм політ.устрою і специфіки конст.з-ва. Мож.сказати, що в заг.ч.вивч.держ./прав.інс-ти, а в особл.ч.- ос-ви К.П.конкрет.д-ви.
Основним критерієм поділу на галузі права є предмет прав.регул-ня. Предмет регулювання – це певна сфера суп.віднос., врегульована галуззю права. Предмет К.П. визначити не просто. В різ.кр-нах норми К.П. регул. неоднакову коло сусп.віднос. Найчастіше під предметом К.П.розуміють сусп.віднос.,які складають ос-ву, головні устої сус-ва та д-ви і безпосередньо зв’язані із реалізацією держ.вл. Отже, галузь К.П.регул.: 1) сусп.віднос., які складають ос-ви прав.статусу людини (закріпл.не всі п-а і об-ки, а лише осн. (конст.); 2) сусп.віднос., що складають держ/тер.устрій, тобто прав.статус д-ви, склад д-ви, взаємовідносини д-ви із її складовими частинами, прав.статус складових частин д-ви; 3) сусп.віднос., які склад.в процесі орг-ції і здійс-ня держ.вл.та місц.самоврядування (сюди віднос.сусп.віднос., які виник.в процесі формув-ня органів держ.вл.і місц.самоврядування, віднос., що складаються в процесі д-сті представниц.ор-нів законодавчої вл.і місц.самоврядування, сусп.віднос., які виник.в процесі визначення с-ми принципів орг-ції і д-сті вик.та суд.держ.влади) . Таким чином К.П.має власний предмет регулювання. В л-рі до предмету К.П.права відносять такі групи віднос.(Мелещенко): 1) віднос., які складають засади народовладдя і нар.суверинітету; 2) віднос., які розкривають побудову, устрій д-ви, як орг-цію влади народу для народу; віднос., які формують політ.режим; віднос., пов’яз.із використанням символів д-ви; віднос., які формують територіальну орг-цію д-ви; 3) віднос., які визнач.основоположні засади функціонування д-ви; 4) віднос., які визнач.х-р зв’язків між ос.і д-ою.
Метод – це с-ма прийомів, сп-бів за доп.яких норми конкрет.галузі п-ва вплив.на конкрет.сусп.віднос.впорядковані відповідно до цілей прав.регул-ня. Як і в ін.галузях права, в К.П.застос.методи заборони (не здійс.певні дії), зобов’язання (здійс.певні дії), а також дозволу (дозволи здійс.певні дії). Останній метод найб.характерний для К.П. Одним із осн.методів К.П.є метод імперативно-владного впливу. Він передбачає не рівність сторін, а пряме здійснення влади, так як один суб’єкт – д-ва – реалізує свою владу, зобов’язуючи ін.суб-тів виконувати її владні приписи. До методів, властивих.лише конст.п-ву відносять:
Метод к/п регул-ня хар-зується натупними рисами:
^ Сис-ма К.П. – це таке розміщення норм К.П. по інститутах, яке дозволяє функціонувати їм як єдиному цілісному утворенню. К.П. складається з різ.структур.підрозділів, підсистем та елементів. До осн.елементів належать такі поняття як принципи К.П., конст/прав.інс-ти і норми К.П. ^ – керівні ідеї, начала, які визначають осн.суть і х-ку даної галузі п-а. Принципи в ряді випадків закріплені в к-ціях, іноді вони є заг/людс.цінностями, в д-і є як пр-ло визначений перелік принципів, які складають ос-ву с-ми К.П. Найбільш заг.принципи закріпл.в к-ціях (напр..принцип нар.сув-ту, нар.представництва, поділу влади, свободи особистості, суд.захисту п-в і свобод, рівноправності гр.-н ...). Принципи подають заг.спрямованість всій галузі конст.права. Інститути К.П. – це певна сукуп-сть норм, яка регул.подібні, суміжні, однорід.сусп.відносини, тобто такі, які можна позначити одним заг.поняттям. Інс-ти К.П. легко визначити, звернувшись до б/я к-ції, оск.в б-сті випадків стр-ра к-ції і є переліком найважливіших інс-тів К.П. Часто ці інс-ти відрізняються складною стр-рою, тобто поділяються на субінститути. Напр..інс-тут особис.п-в і свобод, інс-тут гр.-ва охоплюються більш широким поняттям – прав.статус особи. Мех.-зм держ.вл.включ.такі інс-ти як глава д-ви, уряд, парл-нт, суд.с-ма. Зміни, які стаються у сусп.ж-ті ведуть до змін у К.П., тому можливими є поява нових інститутів К.П. Напр..в останні роки значного поширення набув інс-тут омбудсмена – уповноваженого з прав л-ни. Конс/прав.норми мають свою специфіку, оск.їх стр-ра як пр-ло не співпадає із класичною тріадою (гіпотеза, диспозиція, санкція), тому що вони мають більш узагальнений х-р. часто відсутніми є гіпотеза і санкція, а вся норма являє собою лише диспозицію (напр..«парл-нт складається з двох палат», «уряд відповідальний перед парламентом». Інколи гіпотези складають суттєву частину конст/прав.норми, напр..«законопроект вважається одобрений, якщо він прийнятий в ідентичній редакції кожною із палат парламенту». Санкції за порушення конст/прав.норм як пр-ло поміщені в інших галузях п-ва (напр..адм, крим.). Конст/прав.норми поділ.на норми матер.і процес.х-ру. За функціональною направленістю вони поділ.на регулятивні, установчі і охоронні, за сп-бом дії на суб-тів п-а: на управомочуючі і забороняючи. Є й ін.критерії класифікації конст/прав.норм, на пост.і тимчас.
А) поняття джерел К.П.з/к. Під джерелами права розуміють зовнішні форми виразу права. ^ – це писані та неписані норми, які регул.к/п відносини. Також можна розрізняти джерела п-а у соц.та юр.аспектах. Зокрема у соц.аспекті дж-ла К.П. – це сукуп-сть конст/ек., політ.та ідеологіч.факторів, що обумовлюють суть і зміст к/п норм. А у юр.аспекті – це норм.юр.акти, які оформляють держ.волю народу. ^ (К-ція, конст.з-ни, органічні з-ни, звичайні з-ни, надзвичайне з-во, акти глав д-в, урядів, ор-нів конст.контролю) та неформалізовані (конст.угоди, юр.і політ.звичаї). Ріниця між формаліз.і неформаліз.дж-лами п-ва полягає у мех-змі нормоутворення. У першому випадку мова йде про автономний, спеціалізований правотворчий процес, що здійс.держ.ор-нами, а в другому випадку як не завжди передбачений і узгоджений підсумок практичної д-сті, що має обов.х-р В кож.д-ві своя нац.с-ма джерел п-а, тому не мож.говорити про дж-ла К.П.з./к як єдине ціле. В федеративних д-ах джерела п-а відрізняються своєю різноманітністю, так як наприклад штати в США приймають свої К-ції, місц.з-ни видаються і ор-нами ряду автономних утворень, які існ.в рамках унітарних д-в. Так само такі дж-ла п-а, як суд.прецеденти характерні не для всіх д-в. Тобто множинність дж-л п-а – явище характерне для роз-ку різ.за соц/політ.змістом прав.систем, але ця множинність разом з тим і відображає протилеж.соц.тенеденції, активну роль п-а у здійс.різ ф-цій д-и, принцип демократичного централізму (нормотворчість вищ.і місц.ор-нів держ.вл., зростаючу роль і об’єм нормотворчої д-сті ор-нів вик.вл. (Фр., Великобрит., США)). ^
^
Суд.прецедент – це ріш.суду, яке є основою для застос-ня при розгляді ін.судами аналогічних справ чи має х-р заг/обов’яз.норми. Напр..у Великобрит.суд прецеденти визначають ряд прав підданих, повноваження монарха, в США та Індії особл.знач.мають ріш.Верх.Суду по тлумаченню к-ції. Судові прецеденти нерідко ніби доповнюють з-во, напр..у процесі тлумач.з-ва, коли виник.розбіжності між намірами зак-давців, втілених у законах та поглядами суддів, відображу.у відповідних прецедентах, ці розбіжності можуть бути усунені тільки новим з-ном, який відмінить суперечний судовий прецедент, тобто прецедент підлеглий з-ну, який може відмінити суд.прецедент. Суд.практика діє в рамках, які встановл.зак-давець. Крім того норма, створена суд пактикою не має того авторитету, як норма з-ну. Першу з них можна змінити при розгляді наступної справи, суд практика не зв’язана нормами, які сама створила, але суд.ріш.має бути вмотивоване. Суд.прецеденти викладаються в суд публікаціях і таким чином набувають фіксованої писаної форми. В країнах романо-германської (континентальної) с-ми права прецедент має ін.знач. Тут існ.ор-ни конст.контролю, які вплив.на правотворчість, ріш.цих ор-нів мають вирішальне знач.при встановленні відповідності окрем.з-нів положенням к-ції і навіть при тлумаченні самої к-ції. І хоч за цими ріш.далеко не у всіх кр-нах визнається юр.сила, їх. практичне знач.не слід переоцінювати.
Деякі звичаї як пр-ло носять не політ., а церемоніальний, обрядовий х-р. Особливо багато таких звичаїв у Великобрит., Новій Зеланд., Австралії. Напр..члени брит.Парламенту голосують не шляхом підняття рук, а проходячи у спец.двері. Серед важливих конст.звичаїв мож.наз.такий, відповідно до якого Прем’єр міністром Великобрит.стає лідером партії, яка перемогла на виборах в Палату Общин. Існ.концепц.соціологіч.п-а, які надають перевагу звичаю, але до застос.звичаїв потріб.півдходити з обереж.ів не застос.їх автоматично. Звичай це доповнення до з-ну, понять, які викор.зак-давець.
|
Схожі:
 | П лан семінарського заняття №1 на тему: поняття, предмет, метод І система конституційного права зарубіжних країн. Джерела конституційного права у зарубіжних країнах Гураль П. Ф., Левицька Г. Р. Конституції та конституціоналізм в зарубіжних країнах. Львів, 1997. с. 4-14 | | Іспит з Конституційного права зарубіжних країн (форма проведення, критерії оцінювання знань студентів) Навчальна дисципліна Конституційне право зарубіжних країн передбачає отримання студентами комплексу знань з теорії конституційного... |
| Питання підсумкового контролю з конституційного (державного) права зарубіжних країн | | Зміст навчальної дисципліни Лекція Загальні положення цивільного права. Основні поняття Загальні положення цивільного права. Основні поняття: Поняття, предмет І метод цивільного права. Функції та принципи цивільного права.... |
| Змістовно-діяльнісна структура модулів навчальної дисципліни Предмет історії держави І права зарубіжних країн як науки І навчальної дисципліни. Місце історії держави І права зарубіжних країн... | | Змістовно-діяльнісна структура модулів навчальної дисципліни Предмет історії держави І права зарубіжних країн як науки І навчальної дисципліни. Місце історії держави І права зарубіжних країн... |
| Програма Курсу історія держави І права зарубіжних країн Методи науки історії держави І права зарубіжних країн (конкретно-історичний, порівняльно-правовий (синхронний І діахронний), системний... | | Програма Курсу історія держави І права зарубіжних країн Методи науки історії держави І права зарубіжних країн (конкретно-історичний, порівняльно-правовий (синхронний І діахронний), системний... |
| Тема парламент в зарубіжних країнах Поняття та етапи розвитку парламенту І парламентаризму. Місце І роль парламентів у системі влади в зарубіжних країнах | | Лекція №1 Тема Поняття, предмет, метод, система кримінально-виконавчого права. Поняття, предмет та методи кримінально-виконавчого права. Завдання кримінально-виконавчого права Кримінально-виконавче право відповідно закріплює основні положення політики держави у сфері виконання кримінальних покарань |