Протокол №2 науково-методичного семінару кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка icon

Протокол №2 науково-методичного семінару кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка




Скачати 92.74 Kb.
НазваПротокол №2 науково-методичного семінару кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
Дата09.10.2012
Розмір92.74 Kb.
ТипПротокол


Протокол № 2

науково-методичного семінару

кафедри політології філософського факультету

Львівського національного університету імені Івана Франка

від 4 жовтня 2010 року.


ПРИСУТНІ: завідувач кафедри політології, доцент Поліщук М.В.; доктор політичних наук, професор Романюк А.С. (науковий керівник); доценти: Скочиляс Л.С., Шведа Ю.Р., Шурко О.Б., Мандзій Л.С.; асистенти: к.п.н. Четверікова Л.О., Була С.П., Сліпецька Ю.М. аспіранти: Новик А., Мельнікова Н., Юрдига Б.


СЛУХАЛИ: Доповідь Маркітантова Вадима Юрійовича за матеріалами дисертаційного дослідження «Регіональні політичні еліти України : порівняльний аналіз».


ВИСТУПИЛИ:

Маркітантов В.Ю.: Ознайомив присутніх із темою, актуальністю, метою та новизною дисертаційної роботи. Зокрема, наголосив, що проголошення незалежності означало не лише початок процесу державотворення, але й формування системи політичних інститутів. Одним з них є політична еліта. Час, який пройшла Україна – 19 років, є достатній, щоб оцінити стан сформованості політичної еліти.

Більшість науковців, які досліджують політичну еліту погоджуються, що від її характеристик залежать, в значній мірі, можливості розвитку національної країни.

Значна функціональна завантаженість інституту політичної еліти робить питання її вивчення перманентно актуальним. Її стан, закритий або відкритий характер, способи рекрутування/оновлення вирішальним чином впливають на здатність політичної еліти здійснювати свої суспільні функції.

Перехідний етап у розвитку історії України характеризується тим, що політична система країни поєднує в собі елементи старої пострадянської системи, елементи нової демократичної та окремі симбіози структури, що утворились за останні майже два десятиліття. Відповідно, правляча політична еліта має в собі сукупність елементів пострадянської еліти з усіма характерними для неї ознаками та ознаки, що виникли внаслідок реалізації демократичної. Унаслідок цього політична еліта України має складний комплекс характеристик. Від того, які характеристики будуть переважати, залежатиме лінія розвитку багатьох політичних інститутів і України в цілому.

Саме від діяльності політичної еліти, яка спрямована на розкол або ж на об’єднання, та інструментів, котрі вона використовує, у подальшому залежить доля окремих регіонів, держави в цілому та власне її самої. Відповідно, дослідження вітчизняної політичної еліти, у тому числі й регіональної, залишається актуальним.

Політична еліта є складноструктурованою. Одним з обов’язкових рівнів є регіональний рівень. Його потенціал традиційно оцінюється в політичній науці досить високо. Запровадження пропорційної виборчої системи в межах загальнонаціонального виборчого округу сприяло формуванню закритого характеру політичної еліти на національному рівні. За цих умов наскільки регіональна політична еліта лишилась закритою і який її потенціал щодо майбутнього входження/виходу на національний рівень є відкритими питаннями.

Починаючи з 2004 року в політичному житті України наочно окреслилась проблема політичних відмінностей між окремими регіонами. Більше того ці відмінності набули характер соціо-політичного поділу, оскільки головні політичні партії країни поділились за регіональним позиціонуванням. Ці відмінності також стали об’єктом активних спекуляцій політичних сил, особливо під час виборів, як президентських, так, і парламентських. Оцінка реальності загроз регіоналізації передбачає вивчення стану регіональних політичних еліт.

Актуальним також є підхід до дослідження проблеми, який полягає у проведенні порівняльного аналізу формування та трансформації еліти Львівської та Хмельницької областей, які будуть репрезентувати відповідно західний та центральний регіони у період з 1990 року до наших днів. Дослідження зазначених областей має на меті порівняння не кардинально різних регіонів, а близьких і навіть в дечому схожих між собою.

Аналіз основних характеристик політичної еліти досліджуваних регіонів дозволяє простежити спільні та відмінні риси між західним і центральним районами України уподовж досліджуваного періоду, допоможе у визначенні основних тенденцій та перспектив майбутнього її формування та розвитку.

^ Мета та завдання дослідження. дисертаційної роботи є вивчення існуючого стану політичної еліти регіонального рівня, аналіз процесу її трансформації з 1990 року і до сьогоднішнього дня, визначення спільних і особливих рис регіональної політичної еліти Львівської і Хмельницької областей. Досягнення поставленої мети дослідження обумовлює необхідність розв’язання низки наступних завдань:

  • на підставі аналізу концептуальних характеристик політичної еліти визначити сутність, параметри та головні функції регіональної політичної еліти;

  • з’ясувати тип закрита-відкрита регіональна політична еліта;

  • визначити співвідношення понять регіональна політична еліта – регіональні політичні лідери на концептуальному і фактологічному рівнях;

  • дослідити особливості процесу формування та трансформації регіональної політичної еліти;

  • з’ясувати вплив виборчої системи на формат регіональних політичних еліт, зміни якісних параметрів за результатами політичних виборів;

  • вивчити рівень впливу Помаранчевої революції, політичної реформи та зміни виборчого законодавства на регіональну політичну еліту;

  • визначити стан політичної еліти регіонального рівня на всіх етапах її розвитку, спільні та особливі характеристики;

  • з’ясувати спільні характеристики та особливості у тенденціях розвитку регіональної політичної еліти досліджуваних областей.

^ Об’єктом дослідження є регіональні політичні еліти України (обласного, районного та міського рівнів).

Предметом дослідження є депутатські корпуси рад різного рівня Хмельницької та Львівської областей, як репрезентаторів політичної еліти центрального та західного регіонів країни та їх зміна шляхом регіональних виборів (1990-2006 рр.).

^ Теоретико-методологічна основа та методи дослідження: Дослідження базується на використанні таких методів як історичний, аналізу та синтезу, індукції, структурно-функціональний, порівняльний. Історичний метод дає можливість простежити основні етапи розвитку теорій еліти – від доелітарного до класичного і нарешті сучасного. Методи аналізу та синтезу сприяють уточненню таких понять як “еліта”, “політична еліта”, “регіон” та визначенні поняття “регіональної політичної еліти”; опрацюванню статистичних матеріалів та бібліографічної інформації. Метод індукції, дозволяє встановити з окремих бібліографічних відомостей загальні статистичні данні, виокремити тенденції розвитку еліти регіону в цілому. Структурно-функціональний метод полягає у з’ясуванні функцій політичної еліти та особливостей її структури. Порівняльний метод дозволяє винайти спільні та відмінні риси серед кількісних та якісних показників найбільшого із репрезентаторів політичної еліти досліджуваних регіонів – депутатів місцевих, районних та обласних рад.


^ Доцент Шурко О.Б.: Чи знайшли віддзеркалення в дослідженні гендерні аспекти регіональної політичної еліти? Якщо так, то які спостерігаються тенденції?

Маркітантов В. Ю.: Одним із параметрів, обраних нами для здійснення аналізу спільних і відмінних рис у депутатських складах рад різного рівня була стать. Дослідження за цим параметром передбачало вивчення представленості жінок в регіональних представницьких органах влади. Також передбачалось і з’ясування тенденцій у змінах показників присутності жінок у радах різного рівня досліджуваних областей. Як показує дослідження, частка жінок у досліджуваних радах була надзвичайно малою, однак не без винятків. У деяких районних радах жіноцтво протягом досліджуваного періоду зберігає відносно непогані показники порівняно з радами вищого рівня, що підтверджує загальнодержавну тенденцію – чим нижчого рівня рада, тим більше у ній представників жіночої статі.

Загальні ж тенденції у областях різняться, оскільки спостерігається поступове повільне зростання показника присутності жінок у радах Львівської області, в той час коли в Хмельницькій лише його збереження.


^ Доцент Шведа Ю.Р.: Що дає Вам підстави стверджувати про тенденції до відносної закритості регіональної політичної еліти?


Маркітантов В. Ю.: Про відкритість регіональної політичної еліти на початковому етапі її розвитку свідчать високі показники оновлення регіональних представницьких органів. 90-ті роки засвідчили значне оновлення депутатського складу рад усіх рівнів, винятком були вибори 1994 року, коли зменшення відсотку оновлення спричинене було значним скороченням кількості депутатських мандатів.

На початку третього тисячоліття, попри чисельну стабільність рад, спостерігалося зменшення показника оновленості представницьких органів влади, що дає нам підстави говорити про наближення до завершення процесу оформлення регіональної політичної еліти.

Зміна виборчої системи призвела до росту відсотку оновлення в 2006 році, що свідчить про початок нового процесу формування регіональної політичної еліти в областях та ускладнення доступу до неї через партійні списки.

Проведене дослідження показало, що процес змін у бік відкритості/закритості регіональних політичних еліт відбувався хвилеподібно. Так, протягом 90-х рр. політична еліта регіону характеризувалася відкритістю, пізніше набуває відносно закритого характеру.


^ Доцент Поліщук М.В.: Чому для порівняльного аналізу регіональних політичних еліт були вибрані Хмельницька і Львівська області?


Маркітантов В. Ю.: Для порівняння ми обрали дві області: Львівську як типову для західної України та Хмельницьку, яка за своїми характеристиками наближена до центральної України. Хмельницька область, хоча й географічно розташована в західній частині країни, є порубіжжям західного та центрального регіонів, що увібрала в себе риси обох територій.

Дослідження зазначених областей має на меті порівняння не кардинально різних регіонів (маємо на увазі географічно протилежні області), а близьких і навіть в дечому схожих між собою.

Чи вважаєте Ви, що поняття регіональної політичної еліти обмежується депутатами регіональних представницьких органів влади, чи воно є значно ширшим?

Виходячи з аналізу існуючих поглядів, ми розглядаємо регіональну політичну еліту як диференційовану, відносно привілейовану соціальну групу, члени якої контролюють основні канали впливу в регіоні: адміністративно-правові, фінансово-економічні та інформаційно-ідеологічні, приймають політичні рішення, безпосередньо керують регіоном, прямо чи опосередковано впливають на політичні процеси регіону.

Відповідно, до неї ми відносимо голів та заступників голів обласних, міських, районних рад, депутатів цих рад, голів та заступників голів державних адміністрацій, керівників управлінь та відділів місцевих держадміністрацій, лідерів політичних партій та голів політичних, суспільних та громадських організацій. Відчутний вплив на політичні процеси в регіоні до 2006 року здійснювали також і депутати Верховної Ради України від регіону.

Таким чином, поняття регіональної політичної еліти не обмежується лише регіональними представницькими органами, воно є значно ширшим. Але предметом нашого дослідження є депутатські корпуси рад різного рівня Хмельницької та Львівської областей, як репрезентатори політичної еліти центрального та західного регіонів країни.


^ Доцент Мандзій Л.С.:

Дослідження Маркітантова Вадима Юрійовича присвячене важливій та актуальній проблемі. Слушно вказує автор, що значною мірою поза увагою політологів залишається вивчення важливого компонента політичної еліти – регіональної політичної еліти. З огляду на це, актуальність даної теми не викликає сумніву. Робота має чітку структуру, яка логічно розкриває суть поставлених завдань.

У своїй роботі автор чітко розмежовує відмінності між поняттями "політична еліта", "політичний клас", "правляча еліта", "регіональна політична еліта". Аналізується проблема рекрутування еліт, а саме система гільдій та антрепренерська система, виведені чинники, які впливають на цей процес. Також розглянуті погляди й вітчизняних учених щодо означеної проблеми. Потребують уточнення індикатори політичної еліти.

У другому і третьому розділах автор характеризує регіональні політичні еліти на прикладі Львівської і Хмельницької областей. Виділяє основні етапи формування регіональної політичної еліти та аналізує кожен з вказаних етапів. Використовуючи емпіричні дані Маркітантов В. Ю., виходить на рівень теоретичних узагальнень, виводить якісні характеристики політичної еліти за вказаною періодизацією. В дослідженні можна було приділити більше уваги політичним і правовим факторам рекрутування політичної еліти: зміна виборчої системи, наявність партії влади, особливості владних відносин.


^ Доцент Скочиляс Л.С.:

У роботі Маркітантова В.Ю. “Регіональні політичні еліти України: порівняльний аналіз” обґрунтовується і реалізується актуальна для сьогодення проблема дослідження вітчизняних регіональних політичних еліт, зокрема в аспекті порівняння Львівської та Хмельницької областей. Автор здійснює серйозний огляд історіографії питання, з’ясовуючи основні досягнення дослідженої науковцями проблеми і вказуючи на недостатню увагу з боку учених до вивчення регіональної політичної еліти. Особливий інтерес викликають матеріали, що розкривають тенденції розвитку представницьких органів як репрезентаторів регіональних політичних еліт досліджуваних областей та визначення спільних і особливих рис у цих тенденціях.

Разом з тим, робота може бути покращена у кількох аспектах. Зокрема, на наш погляд, потребує доопрацювання визначення мети, яка має бути сформульована однозначно. Не простежується також тісний зв’язок першого розділу з наступними.


УХВАЛИЛИ: Дослідження Маркітантова В. Ю. на тему «Регіональні політичні еліти України : порівняльний аналіз» при незначному доопрацюванні може бути винесене на засідання кафедри на предмет рекомендації до захисту.


Завідувач кафедрою політології,

кандидат філософських наук

доцент Поліщук М. В.



Схожі:

Протокол №2 науково-методичного семінару кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка iconПротокол №1(12) засідання лінгвістичного семінару «Текст, культура, соціум» кафедри англійської філології факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка
«Текст, культура, соціум» кафедри англійської філології факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана...
Протокол №2 науково-методичного семінару кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка iconВісник Львівського університету. Серія прикладна математика та інформатика. 2008. Випуск 14. 214 с
Яльність заслуженого професора Львівського національного університету імені Івана Франка, доктора фізико-математичних наук, завідувача...
Протокол №2 науково-методичного семінару кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка
«Психологічні проблеми сучасності», яка відбудеться у Львові 29-31 березня 2012 року. Організаторами конференції є кафедра психології...
Протокол №2 науково-методичного семінару кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка iconВ. о завідувача кафедри психології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка професор Гапон Надія Павлівна

Протокол №2 науково-методичного семінару кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет
Микола Поліщук, кандидат філософських наук, доцент кафедри політології Львівського національного університету імені Івана Франка
Протокол №2 науково-методичного семінару кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка iconСорокопуд Олександра Євгеніївна
Дівочий клуб «юнка» юна, незалежна, комунікабельна, авангардна. Протягом 2000 – 2005 була студенткою політології Філософського факультету...
Протокол №2 науково-методичного семінару кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка iconШведа Юрій Романович
Місце праці та посада: Доцент кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету ім. І. Франка
Протокол №2 науково-методичного семінару кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка iconВ м. Нікополь Дніпропетровської обл в 2007 р закінчив філософський факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка, І отримав диплом
В квітні 2010 р захистив кандидатську дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. З 2011 р асистент кафедри...
Протокол №2 науково-методичного семінару кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка iconНавчально-методичний посібник для студентів філософського факультету. Львів. 2008. 48с
Рекомендовано до дурку Вченою радою філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
Протокол №2 науково-методичного семінару кафедри політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка iconНаукові видання філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка за 5 років Монографії
Наукові видання філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка за 5 років
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи