Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана франка геологічний факультет Кафедра геології корисних копалин icon

Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана франка геологічний факультет Кафедра геології корисних копалин




Скачати 135.62 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана франка геологічний факультет Кафедра геології корисних копалин
Дата11.10.2012
Розмір135.62 Kb.
ТипВитяг



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Геологічний факультет

Кафедра геології корисних копалин


ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан геологічного ф-ту,


проф. М.М. Павлунь

”____” _____________ 2009 р.




РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


Дисципліна: ”Основи термобарогеохімії”


Галузь знань

^ 0401 Природничі науки

Напрям підготовки

6.040103 Геологія

Форма навчання: денна

Розроблена згідно вимог галузевого стандарту вищої освіти для спеціальності та навчального плану, затвердженого Вченою Радою геологічного факультету 15 березня 2007 року протокол № 37/3

^ Витяг з навчального плану

Семестр

240кред.

148кред.

Г о д и н и

ЕСТS

Україна

з них

^ Всього, год.

Кредити

Всього, год.

Кредити

Всього

Лекцій

Лабораторні

Практичні

Індивідуальні

240кред.

148кред.

Звітність

Аудиторні

Самостійна робота

VIII

146

4,1

135

2,5

48

32

16







98

87

залік




Склали:

проф. Попівняк І.В.

доц. Ціхонь С.І.




Розглянуто на засіданні кафедри

пр. № від ” ”___________2009 р.

Завідувач кафедри геології

корисних копалин


проф. М.М. Павлунь

Рекомендовано Методичною радою

геологічного факультету

пр. № від ” ” __________ 2009 р.

Голова Методичної ради


доц. Л.З. Скакун


2009 р.


Дисципліна "^ Основи термобарогеохімії" є однією з головних у формуванні сучасних уявлень про фізико-хімічні процеси, що відбуваються у надрах Землі. Викладається в VІІІ семестрі в обсязі 146 год, з яких відведено на лекції – 32 год, лабораторні заняття16 год та самостійну роботу – 87 год. Закінчується заліком після VІІІ семестру. За умови успішного опанування дисципліни студенту присвоюється 4,1 кредита ECTS.

Сучасна термобарогеохімія (ТБГХ) досягла такого рівня розвитку, при якому можна говорити про чітко виражені її напрямки: загальнотеоретичний, аналітичний, генетичний, прикладний, що мають свої цілі і завдання. Об`єктом досліджень в межах кожного з названих напрямів є флюїдні включення в мінералах. Однак характер і масштаб геологічного тіла, в об`ємі якого такі включення досліджують, різний – це окремий мінерал, парагенезис, рудне тіло, родовище, рудна формація, формаційний ряд.

Об`єкт вивчення теоретичної ТБГХ – включення мінералоутворювального середовища, їхня природа, механізм утворення.

Включення мінералоутворювальних середовищ в мінералах дають можливість отримувати достовірну інформацію про склад, концентрацію, агрегатний стан, рН розчинів, їхню температуру і тиск, які були під час мінералоутворення. За допомогою включень можна реконструювати історію мінералогенезу – від зародження мінералів, через їхній ріст і перетворення, до остаточного завершення формування у вигляді тих чи інших мінеральних комплексів.


^ Зміст програми

  1. Поняття про включення в мінералах. Загальна характеристика включень у мінералах. Стисла історія вивчення включень у мінералах. Поняття про мінералоутворювальне середовище та системи мінералоутворення. Інформативність включень рідких і газоподібних середовищ. Інформаційні ряди включень.

  2. ^ Класифікація включень за агрегатним станом і фазовим складом. Способи утворення і перетворення включень у мінералах. Загальні причини і час утворення включень відносно "мінералу-господаря".

  3. Генетична класифікація включень мінералоутворювального середовища. Діагностика генетичного типу включень в зернистих агрегатах. Процеси і ознаки перетворення включень у мінералах.

  4. ^ Агрегатний стан і однорідність середовища мінералоутворення за включеннями у мінералах. Фізико-хімічні моделі і параметри процесів мінералоутворення. Включення-індикатори хімічного складу мінералоутворюва­льного середовища. Фазові перетворення включень мінералоутворювального середовища під час їхнього нагрівання та охолодження.

  5. ^ Методи термобарогеохімічних досліджень. Геологічна і мінералогічна термометрія.

  6. Метод гомогенізації включень. Теоретичні основи та техніка методу гомогенізації. Типи і види гомогенізації. Температура гомогенізації флюїдних включень. Головні чинники впливу на точність визначень температури мінералоутворення способом гомогенізації включень. Характер залежності температури мінералоутворення від тиску і сольової концентрації флюїдних фаз. Порядок введення температурної поправки до температур гомогенізації включень.

  7. ^ Метод декрепітації включень. Теоретичні основи та фізична сутність методу. Апаратура, техніка та технологія декрептометричних досліджень. Головні чинники, що впливають на температуру декрепітації включень. Особливості інтерпретації.

  8. ^ Допоміжні методи термометрії. Обчислювальний метод Сорбі. Метод емпіричних кривих Єрмакова. Переваги та недоліки методів термометрії за включеннями в мінералах.

  9. Методи барометрії. Теоретичні основи та особливості визначення тиску за включеннями в мінералах.

  10. ^ Визначення тиску в системі мінералоутворення за сингенними істотно водними і вуглекислотними включеннями гомогенного захоплення (за включеннями з СО2). Теоретичні основи методу. Підбір сингенних включень СО2 і Н2О. Послідовність визначення тиску. Головні недоліки методу.

  11. ^ Визначення тиску в системі мінералоутворення за істотно газовими включеннями. Теоретичні основи методу. Послідовність визначення тиску. Головні недоліки методу.

  12. Визначення тиску в системі мінералоутворення за водно-сольовими багатофазними включеннями з галітом (за включеннями з NаСІ). Теоретичні основи методу. Головні недоліки методу.

  13. ^ Методи дослідження хімічного складу включень мінералоутворювального середовища. Методи дослідження складу окремих включень. Методи валового дослідження складу включень. Визначення концентрації розчинних компонентів у включеннях. Кріометрія включень. Перспективні методи визначення складу і концентрації флюїдів у включеннях.

  14. ^ Термобарогеохімічне опробування. Опробування для різних видів аналізів і системи опробування.

  15. Прикладні аспекти термобарогеохімічних досліджень в геології. Вивчення рудних об'єктів та ореолів пропарювання. Визначення вертикального розмаху зруденіння та відносної глибини ерозійного зрізу за даними вивчення включень. Визначення температурного інтервалу кристалізації мінералів. Визначення оптимального температурного інтервалу кристалізації корисних компонентів. Визначення вертикального палеотемпературного градієнта. Моделювання та прогнозування ендогенного зруденіння за результатами термобарогеохімії.

  16. Термобарогеохімічне прогнозування і оцінка зруденіння на різних стадіях геологорозвідувального процесу.



^ ПРИКЛАД ЗАПИТАНЬ КОНТРОЛЬНОГО ТЕСТУВАННЯ ІЗ

ОСНОВИ ТЕРМОБАРОГЕОХІМІЇ”

  1. Хто вперше виявив у мінералах включення мінералоутворювального середовища (ВМС) і як їх використовував?

  2. Яку інформацію дають ВМС?

  3. Що таке вакуолі включення і фазова межа?

  4. Хто перший довів, що ВМС є самореєструвальними термометрами?

  5. У чому полягає суть дослідів Г.К. Сорбі?

  6. Хто вперше виділив існування різновікових груп ВМС?

  7. Що таке включення і які їхні інформаційні ряди Вам відомі?

  8. Яка генетична інформація сингенетичних твердих включень (мінерали-супутники)?

  9. Що таке негативний кристал, які є ВМС правильної форми?

  10. У чому полягають принципові відмінності між систематиками ВМС, які запропоновані М.П. Єрмаковим та В.А. Калюжним?

  11. Що таке “наповнення” ВМС?

  12. Як відрізняються за фазовим складом газово-рідинні включення від рідинно-газових і суттєво газові від включень сухих газів?

  13. Як Ви називаєте включення, у яких за об’ємом переважає рідка фаза (Р) над газовою (Г), тобто включення типу Г–Р і Р–Г?

  14. Про що свідчить у гідротермальних включеннях наявність кристалів легкорозчинних солей? Як серед них відрізнити мінерали-в’язні від мінералів-супутників?

  15. Чи можуть рідинно-газові і газово-рідинні включення мати одну й ту ж сумарну густину? Чому?

  16. Чим відрізняються первинні від первинно-вторинних ВМС?

  17. Чим відрізняються первинно-вторинні від вторинних ВМС?

  18. Включення яких генетичних груп належать до тріщинних?

  19. За якими ознаками ВМС поділяють на первинні, первинно-вторинні і вторинні?

  20. Який темп охолодження мінералоутворювального середовища сприяє ограненню вакуолі включень – швидкий чи сповільнений?

  21. Що таке “розшнурування” включень, які його причини і наслідки?

  22. Про який темп охолодження середовища свідчать тріщини включень (вкрай неправильний, амебоподібний з розшнуруваннями вакуолі чи кристаломорфологічно завершеної форми)?

  23. Що таке індукційна поверхня кристала? Яка інформативність приурочених до неї ВМС?

  24. Що таке перенаповнення вакуолі?

  25. Як визначити типоморфізм ВМС та їхню відповідність конкретним мінеральним генераціям?

  26. Сімейство сингенетичних включень якого типу може свідчити про гомогенний рідкий стан середовища, про гомогенне газоутворення, гомогенне розплавне (на великих і малих глибинах)? Які докази закипання (конденсації) розчинів; магматичної дистиляції (на великих і малих глибинах)?

  27. Для яких розчинів (газоподібних чи рідких) характерне значне підвищення температури з підвищенням тиску (тобто ΔР>>ΔТ)?

  28. В чому полягає суть методу гомогенізації?

  29. Назвіть головні постулати методу гомогенізації.

  30. Назвіть причину появи газового пухирця у вакуолі включення мінералоутворювального середовища.

  31. Які Ви знаєте типи і види гомогенізації ВМС?

  32. Що таке гомогенізація ВМС з критичними явищами?

  33. Як відбувається гомогенізація ВМС з точкою інверсії?

  34. Які Ви знаєте термокамери для гомогенізації ВМС?

  35. По яким металам чи солям здійснюється градуювання термокамери?

  36. Що таке гетерогенізація ВМС?

  37. Які співвідношення температур гомогенізації з температурою гетерогенізації ВМС?

  38. Яка критична температура гомогенізації ВМС з Н2О?

  39. Яка критична температура гомогенізації ВМС з СО2?

  40. Яка критична температура гомогенізації ВМС з NaCl?

  41. Хто вперше застосував метод декрепітації для визначення температури утворення мінералів?

  42. Яка суть методу декрепітації?

  43. Які співвідношення температур гомогенізації ВМС, декрепітації і мінералоутворення? Чи можуть вони бути однаковими? Чому?

  44. За якого вмісту СО2 (об. %) температура гомогенізації розчину дорівнює температурі декрепітації його включень у мінералах?

  45. Чи має метод декрепітації переваги над методом гомогенізації ВМС? Які?

  46. Які головні недоліки методу декрепітації?

  47. Які мінеральні фракції використовують у методі декрепітації і як їх готують?

  48. Назвіть три відомі способи реєстрації розтріскування включень у мінералах.

  49. Як відрізнити температуру декрепітації від поліморфного перетворення, дегідратації і повного розкладу мінералу?

  50. Які методи застосовують для оцінки тиску в системі мінералоутворення?

  51. Які головні умови визначення тиску за включеннями з СО2 гетерогенного походження (гомогенного захоплення)?

  52. Як відрізнити родини включень гомогенних гідротерм і тих, що закипали?

  53. Чи можна однозначно судити про кипіння гідротерми лише за даними про спільну наявність у мінералі газово-рідинних і рідинно-газових включень, якщо вони гомогенізуються за однакової температури? Якщо температури однакові, але є в різних зонах одного кристала?

  54. За якими показниками визначають густину СО2 гетерогенних гідротерм? Чому і в яких випадках вводять поправку на Н2О?

  55. Чим за фазовим складом відрізняються включення високо- і низькогустинних гідротерм вуглекислотно-водного складу? Намалюйте їх?

  56. Як підібрати сингенні включення з CO2 і H2O.

  57. Яка послідовність визначення тиску за включеннями з СО2.

  58. Головні недоліки методу визначення тиску за включеннями з СО2.

  59. Які флюїдні включення вважають істотно газовими? Нарисуйте таке включення?

  60. Головні недоліки методу визначення тиску за істотно газовими включеннями?

  61. У яких випадках утворюються істотно газові включення?

  62. Чи може тиск всередині істотно газового включення в момент його гомогенізації прийматися за тиск у системі мінералоутворення?

  63. Яке наповнення істотно газових включень?

  64. Згадайте відомі газові закони Бойля-Маріотта та Гей-Люссака і обґрунтуйте підстави їхнього застосування для визначення тиску за істотно газовими включеннями. Покажіть це графічно.

  65. Яка математична модель об’єднує закони Бойля-Маріотта, Шарля та Гей-Люссака і описує стан ідеальних газових систем?

  66. Яка послідовність визначення вихідних даних за істотно газовими включеннями для з’ясування величини тиску в системі мінералоутворення? Покажіть це за допомогою рисунків.

  67. Назвіть вихідні дані для з’ясування значення тиску, у системі мінералоутворення за істотно газовими включеннями.

  68. Виведіть кінцеву формулу для визначення тиску за істотно газовими включеннями.

  69. Як визначити об’єм вакуолі включення?

  70. Як розкрити істотно газове включення для визначення тиску в системі мінералоутворення за істотно газовими включеннями?

  71. Як визначити об’єм газу у включенні після розкриття вакуолі?

  72. Нарисуйте РТ-діаграму для чистої води назвіть значення критичної температури та тиску та визначте парціальний тиск води у включенні під час його гомогенізації.

  73. Чи можна оцінювати тиск за газово-рідинними включеннями з фазою галіту, що відіграє роль мінералу-супутника і мінералу-в'язня? Як їх відрізнити і яке це має значення для барометрії?

  74. У якому випадку тиск всередині багатофазового включення вищий: у момент розчинення його твердої фази, до зникнення газової фази чи після?

  75. Які початкові параметри потрібні для оцінки тиску за газово-рідинним включеннями з фазою галіту? Чи будь-яка РТХ-діаграма прийнятна в цьому випадку? Яке вона має значення?

  76. Яка концентрація солей у розчинах, за багатофазовими включеннями яких можлива оцінка тиску? Який тип діаграм використовують? Істинні чи занижені значення тиску в цьому випадку визначають?

  77. Перерахуйте відомі Вам методи вивчення складу ВМС. Які переваги й недоліки аналітичних, фізико-хімічних методів?

  78. Який із напрямів фізико-хімічного вивчення складу ВМС, на Вашу думку, найперспективніший?

  79. У чому суть методу водної витяжки?

  80. Що таке міліграм-еквівалент?

  81. У чому суть методу газової хроматографії?

  82. Назвіть відомі Вам види опробування?

  83. Яка мінімальна кількість ТБГХ схарактеризованих точок спостереження необхідна для побудови й оцінки ТБГХ градієнтів?

  84. У чому суть градієнтного аналізу ТБГХ моделей? Його практичне значення?

  85. Чи правильно, що зі збільшенням глибини зруденіння зростає його вертикальний розмах за зменшення середніх вмістів корисного компонента?

  86. Які генетичні і морфологічні типи ТБГХ зональності Вам відомі?

  87. Як відрізнити ТБГХ зональність пульсаційного походження від фаціальної?



Література


    1. Базарова Т.Ю., Бакуменко И.Т., Костюк В.П. и др. Магматогенная кристаллизация по данным изучения включений расплавов. Новосибирск: Наука, 1975. - 126 с.

    2. Бакуменко И.Т. Закономерные кварц-полевошпатовые срастания в пегматитах и их генезис. М.: Наука. 1966. - 172 с.

    3. Долгов Ю.А. Фундаментальные и прикладные проблемы термобарогеохимии // Прикладная термобарогеохимия. Алма-Ата, 1988. Т.1.

    4. Ермаков Н.П. Исследования минералообразующих растворов. Х., 1950.

    5. Ермаков Н.П. Геохимические системы включений в минералах. М., Недра, 1072.

    6. Ермаков Н.П., Долгов Ю.А. Термобарогеохимия. М., Наука, 1979.

    7. Калюжний В.А. Методи вивчення багатофазових включень у мінералах. К., 1960.

    8. Калюжный В.А. Основы учения о минералообразующих флюидах. Киев, Наукова думка, 1982. –240 с.

    9. Кормушин В.А. Метод гомогенизации газово-жидких включений в минералах. Алма-Ата, 1982.

    10. Лазько Е.М., Ляхов Ю.В., Пизнюр А.В. Физико-химические основы прогнозирования постмагматического оруденения. М., Недра, 1981.

    11. Лазько Є.М., Ляхов Ю.В., Павлунь М.М., Пізнюр А.В., Попівняк І.В. Термобарогеохімія в прикладній геології (пошуки, розвідка та експлуатація родовищ). – Мінерал. зб. Львів. ун-ту, 1992, с. 28-36.

    12. Лесняк В.Ф. Основы анализа физико-химических свойств минералообразующих растворов по включениям в минералах. Львов, 1964.

    13. Ляхов Ю.В. Погрешности при определении давления минералообразования по газово-жидким включениям с галитом, их причины и пути устранения // ЗВМО. 1973. № 4.

    14. Ляхов Ю.В., Павлунь М.М., Пізнюр А.В. Методичні вказівки до курсу “Основи термобарогеохімії” (визначення ерозійного зрізу та вертикального розмаху зруденіння). Львів, 1990.

    15. Ляхов Ю.В., Павлунь Н.Н., Пизнюр А.В., Попивняк И.В. Термобарогеохимия золота. Львов, Свит, 1995.

    16. Москалюк А.А. Исследование минералообразующих растворов водных вытяжек (Методическое руководство). Л., 1970.

    17. Мязь Н.И., Симкив Б.А. Методические разработки анализа водных вытяжек // ЗВМО. 1975. № 4.

    18. Наумов В.Б., Балицкий В.С., Хетчиков Л.Н. О соотношении температур образования, гомогенизации и декрепитации газово-жидких включений // ДАН СССР. 1966. Т. 171. № 1.

    19. Наумов В.Б., Малинин С.Д. Новый метод определений давления по газово-жидким включениям // Геохимия. 1968. № 4.

    20. Наумов Г.Б., Салазкин А.Н., Миронова О.Ф., Савельева Н.И. Методы изучения флюидных ореолов при поисках гидротермальных руд. М.. 1983.

    21. Осоргин Н.Ю. Хроматографический анализ газовой фазы в минералах (методика, аппаратура, метрология). Новосибирск, 1990.

    22. Пизнюр А.В. Основы термобарогеохимии. Львов, 1986. – 200 с.



    23. Реддер Э. Флюидные включения в минералах: в 2-х томах. М., Мир, 1987: т.1. Природа включений и методы их исследований. – 560 с.; т.2. Использование включений при изучении генезиса пород и руд. – 632 с.

    24. Реддер Э. Флюидные включения в минералах. М., 1987. Т. 1.

    25. Рябчиков И.Д. Термодинамика флюидной фазы гранитоидных магм. М., 1975.

    26. Такеноучи С., Кеннеди Дж. К. Система Н2О-СО2 при высоких температурах и давлениях // Термодинамика постмагматических растворов. М., 1968.

    27. Томиленко А.А., Чупин В.П. Термобарогеохимия метаморфических комплексов. Новосибирск, 1983.




Схожі:

Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана франка геологічний факультет Кафедра геології корисних копалин iconЛьвівський національний університет імені івана франка геологічний факультет Кафедра загальної та регіональної геології
Розроблено згідно вимог галузевого стандарту вищої освіти для спеціальності та навчального плану, затвердженого Вченою Радою геологічного...
Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана франка геологічний факультет Кафедра геології корисних копалин iconМіністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет кафедра теорії та історії політичної науки
Рекомендовано до друку Вченою радою філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана франка геологічний факультет Кафедра геології корисних копалин iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка кафедра екологічної та інженерної геології І гідрогеології
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри екологічної та інженерної геології І гідрогеології
Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана франка геологічний факультет Кафедра геології корисних копалин iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка кафедра екологічної та інженерної геології І гідрогеології
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри екологічної та інженерної геології І гідрогеології
Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана франка геологічний факультет Кафедра геології корисних копалин iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка кафедра екологічної та інженерної геології І гідрогеології
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри екологічної та інженерної геології І гідрогеології
Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана франка геологічний факультет Кафедра геології корисних копалин iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський національний університет імені івана франка кафедра екологічної та інженерної геології І гідрогеології
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри екологічної та інженерної геології І гідрогеології
Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана франка геологічний факультет Кафедра геології корисних копалин iconМіністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана Франка юридичний факультет кафедра адміністративного та фінансового права

Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана франка геологічний факультет Кафедра геології корисних копалин iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Юридичний факультет Кафедра трудового, аграрного
Правові форми використання земель в Україні. Завдання для проведення практичних занять. – Львів: юридичний факультет Львівського...
Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана франка геологічний факультет Кафедра геології корисних копалин iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Юридичний факультет Кафедра трудового, аграрного
Право приватної власності на землі в Україні та його гарантії. Завдання для проведення практичних занять. – Львів: юридичний факультет...
Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана франка геологічний факультет Кафедра геології корисних копалин iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Факультет іноземних мов Кафедра іноземних мов для
«Магістр» на природничих факультетах Львівського національного університету імені Івана Франка
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи