Молитва івана золотоустого на кожну годину дня І ночі: церковнослов’янський та українські тексти любов федик, Оксана лазор icon

Молитва івана золотоустого на кожну годину дня І ночі: церковнослов’янський та українські тексти любов федик, Оксана лазор




Скачати 302.72 Kb.
НазваМолитва івана золотоустого на кожну годину дня І ночі: церковнослов’янський та українські тексти любов федик, Оксана лазор
Дата12.10.2012
Розмір302.72 Kb.
ТипДокументи

ПРОБЛЕМИ СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВА PROBLEMY SLOV´IANOZNAVSTVA

2007. Вип. 56. С. 174–182 2007. Vol. 56. Р. 174–182





УДК 811.163.1+811.161.2]’36’373’38’42’25-112


МОЛИТВА ІВАНА ЗОЛОТОУСТОГО

НА КОЖНУ ГОДИНУ ДНЯ І НОЧІ:

ЦЕРКОВНОСЛОВ’ЯНСЬКИЙ ТА УКРАЇНСЬКІ ТЕКСТИ


Любов ФЕДИК, Оксана ЛАЗОР

Львівський національний університет імені Івана Франка

вул. Університетська, 1, Львів, 79000

Кафедра слов’янської філології


У статті розглядаються граматичні, лексичні та стилістичні особливості тексту Молитви Івана Золотоустого на кожну годину дня і ночі церковнослов’янською та українською мовою. Робиться акцент на необхідності створення бого­служ­бових та молитовних текстів, спільних для різних християнських конфесій.

^ Ключові слова: історія перекладу, церковнослов’янська мова, українська мова, зіставлення текстів, християнські конфесії.


Мова дає людям можливість спілкуватися між собою та звертатися до Бога, ви­словлюючи йому свої почуття. Позбавлення дару мови трактується у Біблії як кара Господня (Лк 1:20). Мова, за Біблією, є також причиною нерозуміння між людь­ми через гріх, скоєний ними під час будівництва Вавилонської вежі (1 М). На п’ятдеся­тий день після воскресіння Ісуса Христа, коли всі апостоли зібралися разом, “зчинив­ся шум із неба, ніби буря раптова зірвалася і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав” (Дії 2:2–4). Усі ж ті, які були свідками цієї події – “парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії, і Фрігії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, юдеї й нововірці, крітяни й араби” – почули, що розповідають вони про діла Божі їхніми мовами (Дії 2:7–11). Таким чином, Церква від самого свого народження є Церквою Вселенською: вона звертається до людей їхньою рідною мовою й об’єднує їх в єдиній похвалі чудес Господніх (Іс 66:18; Об 5:9, 7:9).

Після офіційного прийняття християнства у 988 р. Церква в Русі-Україні спочатку послуговувалася староцерковнослов’янською, а згодом – церковно­слов’янською мовою. Проте вже у часи Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого мало хто міг зрозуміти сказане чи прочитане цими мо­вами, тому проповіді, на вимогу князів і народу, проголошувалися народною українською мовою, а не грецькою чи церковно­слов’янською, як пропонува­ли візантійські ієрархи і болгарські священики, котрі ві­дігравали помітну роль у Київській митрополії1.

Щодо молитов, то й вони, завчені напам’ять малознайомою мовою, повторюва­ли­ся людиною як щось “чудесне, гіпнозуюче, що вводить у стан легкости та якогось особ­ливого захвату. Відбувається не зустріч з Богом, а щось зовсім инше: самогіпноз. Ось тому Ісус попереджує нас: молячись, не говоріть слів, яких не розумієте”2. Христос пропонує нам просте вирішення – молитись тією мовою, якою говоримо3. Сам Ісус говорив і проповідував лише арамейською. З огляду на це, з часом жива українська мова зазвучала у храмах не лише у проповідях, а й у молитвах та богослужінні.

Канонічні тексти українською мовою першою почала використовувати у 20–30-х роках ХХ ст. Українська Автокефальна Православна Церква, через деякий час – Ук­раїнська Греко-Католицька Церква. У зв’язку з цим з’явилися та почали поширюва­тися молитовники з українськими текстами таких молитов як, наприклад, “Отче наш...”, “Вірую...”, “Богородице, Діво...” та ін. Подавались вони, як правило, паралельно з церковнослов’янськими текстами.

Так, у молитовнику для віруючих греко-католиків, виданому 1937 р. в Ужгороді, Молитва Господня, Символ Віри, Молитва покаянна, Молитви до Пресвятої Богоро­диці надруковані лише церковнослов’янською мовою. Молитовник, що побачив світ приблизно в той самий час у Ставропігійській друкарні під управлінням Михайла Рефця, містить ці ж молитви як церковнослов’янською, так і українською мовами.

Цікаво, що в молитовниках для українців греко-католицького віроспові­дання, котрі проживали на землях, що з певних історичних причин входили до складу інших дер­жав, для передачі українських текстів молитов іноді ви­користовувались різна графіка та різні принципи орфографії. Так, у моли­товнику “Хліб душі або Збірка різних мо­литов … для духовної користі вір­них греко-католицького обряду” використано гра­фіку угорської мови, що базується на латинському алфавіті:

Molitva Szv. Makaria ko Bohu Otcu

Bozse vicznöj, I Carju vszjakaho szozdanija, szpodobivöj mja dazes vo csasz szej doszpiti: proszti mi hrichi, jazse szotvorich vo szej deny, gyilom, szlovom, I pomöslenijem…4

Сьогодні в Україні державну мову використовують Українська Автоке­фальна Пра­вославна Церква, Українська Православна Церква Київського Патріархату, Українська Греко-Католицька Церква, в західних областях нашої держави – також Римо-Като­лицька Церква. До речі, з 1990 р. церковна влада Української Православної Церкви Московського Патріархату офіційно благословила відправи українською мовою за ба­жанням більшості парафіян. В Україні з російської на українську мову поступово пе­реходять також протестанти.

Українська церква усвідомила, що сьогодні вживання української мови в богослу­жіннях, богословському мисленні й писанні, перекладах найкращих творів давньої та сучасної світової християнської літератури сприяє глиб­шому вкоріненню й процві­танню християнства серед українського народу.5 Крім цього, використання рідної мови в Церк­ві було й залишається важливим чинником національно-духовного від­родження.6

На превеликий жаль, в Україні кожна християнська конфесія все ще кори­стується внутрішніми перекладами богослужбових та молитовних текстів, які у різний час в силу певних історичних обставин були здійснені здебільшого за кордоном. Тому інко­ли традиційні молитви з вуст віруючих навіть однієї конфесії можуть звучати по-різ­ному. Наприклад:


^ Видання для парафіян Української Греко-Католицької Церкви

Господня молитва

КХВ

ПП

ВМГ

Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святить­ся ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам довги на­ші, як і ми прощаємо довж­никам на­шим; і не введи нас у споку­су, а ізбави нас від лукавого. Амінь.

Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святить­ся ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам на­шим; і не введи нас у споку­су, але ізбав нас від лукавого. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогод­ні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуват­цям нашим, і не введи нас у спо­ку­су, але визволи нас від лукавого. Амінь.


У пропонованій статті зосередимо увагу на зіставленні текстів однієї з найдавні­ших християнських молитов – Молитви Івана Золотоустого на кожну годину дня і ночі – церковнослов’янською та сучасною українською мовами.

Насамперед, звернемо увагу на лексико-граматичні особливості текстів Молитви і почнемо з розгляду дієслівних форм. Щодо таких граматичних категорій, як особа, число, час, спосіб, то всі вони здебільшого передані правильно:


ЧСЛ

МСЛ

МПС

МР

ПП

ВМГ

РВМ

Теперішній час, ІІ ос. одн., дійсний спосіб

 ,  , 
 ­

Господи,
Ти знаєш,
що робиш, нехай же, з мило­сердя Твого, воля Твоя буде…

Господи,
Ти знаєш,
що чиниш, як Ти волієш

Господи, твори за Твоїм ба­жанням все, що Ти хочеш, і нехай бу­де воля Твоя...

Господи,
Ти знаєш,

що робиш,
як Ти волиш

Господи, Ти все твориш по Своїй волі...

Господи,
Ти знаєш,
що все дієть­ся за го­лосом твого веління...

Аорист, І ос. одн., дійсний спосіб

    

Господи,
як лю­дина,
я згрішив

Господи,
як лю­дина,
я згрішив

Господи,
як людина,
я згрішив

Господи,
я як людина, згрішив

Господи,
я згрішив,
бо я грішна людина…

Господи, згрішив я,
як людина…

ІІ ос., одн, наказовий спосіб

  ї  .

Господи,
в каятті прийми мене.

Господи,
в покаянні прийми мене.

Господи,
прийми

мене в покаянні.

Господи,
в покаян­ні прийми мене.

Господи! Прийми

моє розкаяння.

Господи,
в покаянні моєму прийми мене.

ІІІ ос., одн, наказовий спосіб

 ­      ­ …

нехай же,
з ми­лосердя Твого, воля Твоя буде
і на мені грішнім...

нехай же воля Твоя буде
й на мені, гріш­ному…

нехай
буде


воля Твоя
у мені
грішнім…

Нехай буде во­ля Твоя
й у мені гріш­ному…

… так нехай Твоя во­ля кер­мує
мною грішним.

Хай буде Твоя воля
і на мені, гріш­ному.

Натомість, коротка форма активного дієприкметника теперішнього часу в назив­ному відмінку однини чоловічого роду  у трьох аналізованих виданнях перекладена дієприслівником теперішнього часу, в одному – дієсловом теперішнього часу. І лише в МСЛ використаний дієприслівник минулого часу бачивши, але подібні утворення від дієслів недоконаного виду в сучасній українській мові трапляються рідко.7 На на­шу думку, найвдаліше – підрядним означальним реченням – згадана дієслівна форма відтворена у РВМ:


ЧСЛ

МСЛ

МПС

МР

ПП

ВМГ

РВМ

…­   ­ ­ .

…помилуй мене, бачивши неміч
душі моєї.

…помилуй мене,
бачачи
неміч
ду­ші моєї.

…помилуй мене,
знаючи неміч
моєї ду­ші.

…помилуй мене,
бачачи
мою
не­міч.

Ти знаєш мою
неміч...

...Ти ж, милосердний Боже, що бачиш неміч душі моєї...


Вид дієслова у церковнослов’янському та українському текстах інколи може не збігатися. Особливо це характерне для РВМ:


ЧСЛ

МЛС

МПС

МР

ПП

ВМГ

РВМ

доконаний вид

 ­   .

Господи, врятуй мене од вічних мук.

Господи,
врятуй мене від вічних мук.

Господи, визволи мене від вічних мук.

Господи, захорони мене від вічних мук.

Господи, вибави мене від вічних мук.

Господи, порятуй мене від вічних мук.

   ­,    …

Господи, подай мені сльози каяття, пам’ять про смерть …

Господи,
дай мені сльози, пам’ять про смерть…

Господи,
дай мені сльози каяття, пам’ять про смерть …

Господи,
дай мені сльози, і пам’ять про смерть...

фраза в тексті опущена

Господи,
дай мені сльози жалю і пам’ять про смерть…

доконаний вид

недоконаний вид

   ­ ­  .

Господи,
не позбав мене небесних Твоїх утіх.

Господи,
не позбав мене небесних Твоїх благ.

Господи,
не позбав мене небесних Твоїх благ.

Господи,
не позбав мене небесних Твоїх благ.

Господи,
не позбав мене небесних Твоїх дарів …

Господи,
не позбавляй мене небесних Твоїх благ.

 ­   ­ ­ї …

Господи, врятуй
мене від несвідо­мости …

Господи, врятуй
мене від несвідо­мости …

Господи, визволи
мене від усякого незнання…

Господи, позбав
мене несумлінности ...

Господи, бережи
мене від
(в тексті іменник опущений) …

Господи, охороняй мене від
невігластва ...

доконаний вид

недоконаний вид

докона­ний
вид





недоконаний вид

   

Господи, не по­кинь мене напризволяще.

Госпо­ди,
не покинь мене.

Господи,
не зали­шай
ме­не.

Госпо­ди,
не остав
мене.

в тексті фраза опущена.

Господи,
не по­кидай мене …


В українських текстах Молитви Івана Золотоустого на місці церковно­слов’ян­ського дієслова  можна побачити дві форми наказового способу для ІІ ос. одн. теп. ч. – визволь та визволи, що доволі часто спостерігається також в інших молитвах. Нормам сучасної укра­їнської літературної мови відповідає лише форма визволь, фор­ма визволи, без сумніву, є відображенням впливу церковнослов’янської мови.

На нашу думку, у проаналізованих текстах не завжди вдало передане лексичне значення окремих дієслів. Так, дієслово  у церковносло­в’янській мові мало значення дарувати, обдаровувати, наділяти. Натомість, у МЛС, МПС, МР та ВМГ форму ІІ ос. одн. наказ. способу від цього дієслова передано формою подай, на від­мі­ну від ПП та РВМ – даруй:


ЧСЛ

МЛС

МПС

МР

ПП

ВМГ

РВМ

 ̃ , … ,
    

Господи Ісусе Христе, ..., й добрий кінець мені подай.

Господи Ісусе Христе, ..., й добрий кінець мені подай.

Господи Ісусе Христе, ...,
і по­дай мені кінець благий.

Господи Ісусе Христе, ...,
і да­руй мені кінець добрий.

Господи Ісусе Христе, ...,
і дай мені щасливу смерть.

Господи Ісусе Христе, ...,
і щас­ливу смерть даруй мені.


Що стосується іменників, то у молитві Івана Золотоустого, як і у церковно­слов’ян­ській мові загалом, представлено доволі багато абстрактних лексем середнього роду на -ї, здебільшого віддієслівного походження, що утворені від пасивних дієприкмет­ників минулого часу з суфіксами -- або --: ї, ї, ї, ­ї, ї.

Такі іменники прийшли у церковнослов’янську мову зі старослов’янської, в якій згаданий словотворчий формант активно використовувався при пере­кладі грецьких богослужбових книг як відповідник до суфікса абстрактних понять -ία. У сучасній українській літературній мові віддієслівні іменники з абстрактним значенням утворюються за допомогою суфіксів -нн(я), -енн(я), -анн(я), -інн(я), наприклад: обрізання, одруження, воскресіння, та -тт(я)каяття, буття, причастя:


ЧСЛ

МЛС

МПС

МР

ПП

ВМГ

РВМ

  ї ї .

Господи, в каятті прийми мене.

Господи, в пока­янні прийми мене.

Господи, прийми мене в покаян­ні.

Господи, в пока­янні прийми мене.

Господи! Прийми моє роз­каяння.

Господи, в покаянні моєму
прийми мене.

 ­   ­ ­ї,  ї

Господи, врятуй
мене від несвідомости, за­буття

Господи, врятуй
мене від несвідомости, за­буття

Господи, визволи мене від усякого незнання,
за­буття...

Господи, позбав мене несумлін­ности, забуття ...

в тексті фраза опущена

Господи, охороняй
мене від невігластва і за­буття


У церковнослов’янській мові достатньо продуктивним був також суфікс -, за допомогою якого від прикметників утворювалися абстрактні назви жіночого роду, зокрема, , , . В українській мові їм відповідають утворення жіночого роду на -ість. У Молитві Івана Золото­устого вжито лише один іменник такого типу: . В усіх аналізованих виданнях  перекладається як лагід­ність, хоча й має синоніми: сумирність, покірність, доброта.

У текстах різних конфесій і віддієслівні іменники середнього роду на -ї з абст­рактним значенням передані іменниками жіночого роду на -ість:

На нашу думку, такий перекладацький прийом виправданий, бо збере­ження слово­творчої структури відповідного слова в перекладі може при­звести до зміни первіс­ного лексичного значення слова. Так, ї в цер­ковнослов’янській мові означає не лише терпеливість, а й витривалість, надію, сподівання, очікування. Терпіння в сучасній українській мові – це, передусім, фізичні або моральні страждання, муки, а терпеливість – витримка, спокій та рівновага душі.

ЧСЛ

МЛС

МПС

МР

ПП

ВМГ

РВМ

   ї ї  .

Господи,
дай мені терпеливість, великодушність і лагідність.

Господи,
дай мені терпеливість, великодушність і лагідність.

Господи,
дай мені терпіння, великодушність і лагідність.

Господи,
дай мені терпеливість, великодушність і лагідність.

Господи,
подай терпеливість і лагідність.

Господи, терпеливість, великодушність та лагідність подай мені …

    … ї,   ї

Господи, врятуй
мене від … легкодушности, закам’янілої нечутливости.

Господи,
врятуй
мене від … легкодушности, закам’янілої нечутливости.

Господи, визволи
мене від … легкодухості, закам’янілої нечутливості.

Господи,
позбав мене … легковажности і закам’янілої нечутливости.

Господи, бережи
мене від малодушности й закаменілости серця.

Господи,
охороняй
мене від … малодушності й закам’янілої байдужності.


Трапляються випадки, коли відповідниками церковнослов’янських віддієслівнних іменників середнього роду на -ї з абстрактним значенням у текстах Молитви сучас­ною українською мовою є іменники іншого словотворчого типу: ї – спокуса (МЛС, МПС, МР, ПП, ВМГ, РВМ); ї – думка (МЛС), гадка (МПС), поми­сел (МР), розум (ПП), думка (ВМГ), мисль (РВМ); ї – послух (МЛС, МПС, МР, ПП, ВМГ, РВМ); ї – чистота (МЛС, МПС, МР, ПП, ВМГ, РВМ).

Як показав аналіз синтаксису зіставлених текстів, для слов’янських мов характер­ний вільний порядок слів у реченні. Не є винятком у цьому сенсі церковнослов’янська та українська мови.

Прикладом вільного розташування членів речення у Молитві Івана Золотоустого може слугувати вживання узгоджених означень, як правило – постпозитивних: ,    ,       ,    .   ,       ,      (усього в тексті Молитви ми налічили 22 подібних приклади).

Разом з тим, узгоджене означення доволі часто вживається перед означу­ваним словом: ,      . ,    . ,     ї,  ї  ­ї,   ­ї (усього 9 прикладів).

Подібна ситуація спостерігається і в українських текстах Молитви. Причому по­рівняно зі старшими виданнями Молитви (РВМ, 1994; МСЛ, 1995), у новіших ви­даннях кількість узгоджених означень в препозиції зростає (ВМГ, 2005). Це можна пояснити впливом норм сучасної української літературної мови, згідно з якими уз­годжене означення стоїть переважно у препозиції, хоча й допускається його вживання у зворотному порядку слів для виділення важливої в смисловому відношенні ознаки. Отже, випадки інверсії узгодженого означення в текстах Молитви Івана Золотоустого на кожну годину дня і ночі треба вважати стилістично маркованими.

Що стосується стилю, то в усіх проаналізованих нами текстах спостерігається праг­нення уникнути тавтологій завдяки використанню усіх можливих синонімів:



ЧСЛ

МЛС

МПС

МР

ПП

ВМГ

РВМ


­   .

Господи, врятуй
мене од вічних мук.

Господи,
врятуй
мене від вічних мук.

Господи, визволи
мене від вічних мук.

Господи, захорони мене від вічних мук.

Господи, вибави
мене від вічних мук.

Господи, порятуй
мене від вічних мук.


­   ­ ­ї …

Господи, врятуй
мене від несвідо­мости …

Господи, врятуй
мене від несвідо­мости …

Господи, визволи
мене від усякого незнання…

Господи, позбав
мене несумлінности ...

Господи, бережи
мене від
(в тексті іменник опущений) …

Господи, охоро­няй мене від
неві­гластва ...


­   ­ ­ї.

Господи, визволь
мене від усякої спокуси.

Господи, охорони
мене від
будь-якої спокуси.

Господи, визволь
мене від усякої спокуси.

Господи, охорони
мене від
усіх спокус.

Господи, вибави мене від усякої гріховної спокуси.

Господи,
від усякої спокуси визволи
мене.

...     ­    

... то з милосердя Твого
подай мені
добрий
початок
положити.

... але з благодати Твоєї
дай мені покласти добрий початок.

... але дай
мені з благодаті Твоєї покласти добре починання.

... але дай
мені за благодаттю Твоєю положити початок добрий.

... поможи мені
Своєю ласкою зробити початок доброго.

... але
ласкаво дозволь
мені зробити початок добрий.


Щоправда, принцип уникнення тавтології не завжди послідовно витрима­ний:


ЧСЛ

МЛС

МПС

МР

ПП

ВМГ

РВМ

,     .

Господи,
не дай мені впасти в напасть.

Господи,
не введи мене в напасть.

Господи,
не дай мені впасти у спокусу.

Господи,
не введи мене в напасть.

Господи,
не дай мені по­пасти
в напасть.

Господи,
не покидай мене і не введи мене в напасть.

,       .

Господи, окропи мене і серце моє росою
благодаті Твоєї.

Господи, окропи в серці моїм росу
благодати Твоєї.

Господи, зроси
моє серце росою
Твоєї благода­ті.

Господи, окропи
моє серце росою благодаті Твоєї.

Господи, окропи
моє серце росою
Своєї
ласки.

Господи, серце моє окропи росою благодаті Твоєї.


Інколи при зіставленні церковнослов'янського та українських текстів Мо­литви спостерігається опущення


ЧСЛ

МЛС

МПС

МР

ПП

ВМГ

РВМ

,
 ,  ї, ,
  ,  .

Господи, розумом
чи думкою, словом
чи ділом згрішив я – прости мені.

Господи, розумом
чи гадкою, словом
чи вчинком згрішив я, прости мені.

Господи, розумом
чи думкою, словом
чи ділом згрішив я, прости мені.

Господи, якщо думками, словом
або ділом згрішив я, прости мені.

Господи, прости мені гріхи, що їх
я учинив думкою, словом
і ділом.

Господи,
якщо згрішив я розумом
чи помислами, словом
або ділом, – прости мені.


чи, навпаки, добавлення:


ЧСЛ

МЛС

МПС

МР

ПП

ВМГ

РВМ

,   ,
  ,
 ї.

Господи, дай мені сльози каяття, пам’ять про смерть та упокорення.

Господи,
дай мені сльози, пам’ять про смерть та упокорення.

Господи, дай мені сльози каяття, пам’ять про смерть та упокорення.

Господи,
дай мені сльози, пам’ять про смерть та упокорення.

фраза опущена при перекладі

Господи,
дай мені
сльози жалю, і пам’ять
про смерть,
і розкаяння.

  ,    
  ,
   
.

Господи
Ісусе Христе, запиши мене, раба Твого, до кінця віку мого в книзі життя й добрий кінець мені подай.

Господи

Ісусе Христе, впиши мене, раба Твого,
в книгу життя й добрий кінець мені подай.

Господи

Ісусе Христе, запиши мене, раба Твого,
в книзі життя
і подай мені кінець
благий.

Господи

Ісусе Христе, впиши мене, раба Твого,
в книгу життя і даруй мені кінець
добрий.

Господи

Ісусе Христе, впиши мене, Свого слугу,
в книгу життя і дай мені щасливу смерть.

Господи,

Ісусе Христе, в книгу життя впиши мене, слугу Твого,
і щасливу смерть
даруй мені.


Очевидно, добавлення та опущення в українських текстах Молитви можуть бути спричинені як індивідуальними особливостями стилю пере­кладача, так і тим, що її переклади виконувалися з джерел різними мовами – церковнослов’янською та грець­кою. Цим, а також рівнем володіння перекладачем сучасною українською літе­ратур­ною мовою та основами теорії та практики перекладу можна пояснити гра­ма­тичні, лексичні, стилістичні невідповідності між церковнослов’янським текстом Молитви та її текстами українською мовою.

Отже, сьогодні, коли світ побачили вже два видання (2000, 2001) четвер­того су­часного перекладу Нового Завіту і коли триває праця над підготовкою до апробації і видання перекладу Старого Завіту8, вочевидь, настав час редакції українських бого­службових та молитовних текстів, що використовуються різними християнськими конфесіями в нашій державі. Зрозуміло, вони повинні бути максимально близькі між собою (в ідеалі – однакові) для того, щоб не лише зближати українські Церкви, а й виробляти в українців відчуття єдиного народу.

^ Список скорочень

Лк


1 М


Дії


Іс


Об


КХВ

ЧСЛ

МСЛ

МПС

МР

ПП

ВМГ

РВМ
































Євангелія від св. Луки // Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового За­повіту. Москва, 1989.

Перша книга Мойсеєва: Буття // Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. Москва, 1989.

Дії святих апостолів // Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. Москва, 1989.

Книга пророка Ісаї // Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. Москва, 1989.

Об’явлення св. Івана Богослова // Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. Москва, 1989.

Катихизм християнської віри для молоді і старших. 1989.

. Рим, 1962

Молитвослов. Київ, 1995.

Молитовник з Псалтирем. Харків–Львів, 2003.

Молитви різні на всяку потребу. (Без вихідних даних)

Прийдіте, поклонімся УГКЦ. Львів, 2002.

Вислухай мене, Господи. Львів, 2005.

Ранішні і вечірні молитви. Рим, 1994.

John Chrysostom’s Prayer for every day and night:

Church Slavonic and Ukrainian texts


Lyubov FEDYK, Oksana LAZOR

L’viv Ivan Franko National University

1, Universytets’ka Str., L’viv, 79000

The Chair of Slavonic Philology


The paper deals with grammatical, lexical and stylistical peculiare features of John Chrysostom’s for every day and night Prayer text in the Church Slavonic and the Uk­rai­nian languages. The necessities of the liturgies and prayerful texts, which will be common for different Christian practices, are stressed.

Key words: history of translation, Church Slavonic language, Ukrainian language, comparison of the texts, Christian practices.


Стаття надійшла до редколегії 14.11.2006

Прийнята до друку 28.12.2006

1Жукалюк М., Степовик Д. Коротка історія перекладів Біблії українською мовою. Київ, 2003. С.14.

© Федик Л., Лазор О., 2007

2 Чистяков Г. Над рядками Нового Завіту. Львів, 2005. С. 97.

3 Там само. С. 97.

4 Chlyib dusi ili Szobranije raznöch Molenij, szvjataho Bohoszluzsenija, s Pisznej cerkovnöch szj Pohrebe­ni­jem tyil mertvöch, s szo Parastaszom. Vo dusenuju Polyzu greko-kaftolicseszkaho obrjada virnikov. Po szocsine­niju Alekszandra Duchnovicsa. Ungvar, Izdanije Mavrikija Levai. S. 30.

5 Петрович М. Криза слова в українському богослов’ї і нові пошуки // Єдиними устами. 1997. № 1. С.1.

6 Медвідь Ф., Медвідь А. Духовна основа релігійно-церковного життя // Християнство й українська мова. Матеріали наукової конференції. Київ, 5–6 жовтня 2000 р. Львів, 2000. С.75.

7 Див.,зокрема: Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. Ч. 1. Київ, 1972. С.369.

 Узгоджене означення перед означуваним словом зафіксоване нами у 15 випадках з 31 можливого.

Узгоджене означення перед означуваним словом зафіксоване нами у 17 випадках з 31 можливого.

 Узгоджене означення перед означуваним словом зафіксоване нами у 22 випадках з 31 можливого.

 В українських текстах молитов, що не мають ні грецьких, ні церковнослов’янських першо­дже­рел, знайти узгоджені означення, котрі б стояли після означуваних іменників, практично неможливо. Див., наприклад, текст Молитви Іларіона, митрополита Київського, та текст Молитви митрополита Анд­рея
в ПП.

 Див. також приклади опущень на стор. 6, 7 та 9.

8 Жукалюк М., Степовик Д. Коротка історія перекладів Біблії українською мовою. Київ, 2003. С. 89.


Схожі:

Молитва івана золотоустого на кожну годину дня І ночі: церковнослов’янський та українські тексти любов федик, Оксана лазор iconЛюбов Різник, Оксана Іванова
Реабілітація дітей з обмеженими функціональними можливостями як соціально-педагогічна проблема
Молитва івана золотоустого на кожну годину дня І ночі: церковнослов’янський та українські тексти любов федик, Оксана лазор iconТексти української літератури, рекомендовані для прочитання
Українські народні казки: “Сірко”, “Названий батько”, “Мудра дівчина”, “Про правду І кривду”, “Калинова сопілка”, “Кирило Кожум’яка”,...
Молитва івана золотоустого на кожну годину дня І ночі: церковнослов’янський та українські тексти любов федик, Оксана лазор iconДо 165-річчя з дня народження Івана Пулюя
Огляд документів, наданих нтб тнту імені Івана Пулюя архівом Віденського Університету (Австрія)
Молитва івана золотоустого на кожну годину дня І ночі: церковнослов’янський та українські тексти любов федик, Оксана лазор iconДо 165-річчя з дня народження Івана Пулюя
Огляд документів, наданих нтб тнту імені Івана Пулюя архівом Віденського Університету (Австрія)
Молитва івана золотоустого на кожну годину дня І ночі: церковнослов’янський та українські тексти любов федик, Оксана лазор iconУниверситета Аристотеля Салоник (требует согласования) объявляют конкурс
Черновцах (3 дня), Клюж-Напока (2 дня), Нише (2 дня), Софии (3 дня), Салониках (4 дня). Программу школы составляют лекции, круглые...
Молитва івана золотоустого на кожну годину дня І ночі: церковнослов’янський та українські тексти любов федик, Оксана лазор iconЛюбов Михайлівна Фельбаба-Клушина (двнз «Ужгородський національний університет») «Флора І рослинність боліт І водойм верхів’я басейну р. Тиса (Українські Карпати) та флювіальна концепція
З 19 по 23 вересня 2012 року на базі двнз «Ужгородський національний університет» спільно з Інститутом ботаніки ім. М. Г. Холодного...
Молитва івана золотоустого на кожну годину дня І ночі: церковнослов’янський та українські тексти любов федик, Оксана лазор iconКоваленко А. В., Голтв’янський М. А
Конспект лекцій з дисципліни Ремонт транспортних засобів" для студентів 5 курсу денної форми навчання напряму підготовки (0922) –...
Молитва івана золотоустого на кожну годину дня І ночі: церковнослов’янський та українські тексти любов федик, Оксана лазор iconПлатіжна система та шляхи її вдосконалення
Мілян Оксана Зіновіївна, керівник Клебан Оксана Дмитрівна, Вишнянський коледж лнау
Молитва івана золотоустого на кожну годину дня І ночі: церковнослов’янський та українські тексти любов федик, Оксана лазор iconФлк -11 флс-11
Вступ до слов'янської філології л/п ст вк. Лазор 231 Арабська мова (п) 121б ас. Мартиняк
Молитва івана золотоустого на кожну годину дня І ночі: церковнослов’янський та українські тексти любов федик, Оксана лазор iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка "Затверджую" 15. 07. 2011 р
Ваші відповіді також запишіть у відповідних клітинках талону відповідей. Виправлення відповідей у завданні та в талоні не допускається....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи