Скачати 225.7 Kb.
|
Форма № Н - 3.03 Затверджено наказом МОНМС України від “___” ___________ 20 ___ р. №___ Львівський національний університет імені Івана Франка (повна назва вищого навчального закладу) Кафедра філософії “ЗАТВЕРДЖУЮ” Проректор з навчальної роботи ___________________________ “______”_______________2012 р. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИФ. Шеллінг «Система трансцендентального ідеалізму» (шифр і назва навчальної дисципліни) напряму підготовки 0203 – Гуманітарні науки (шифр і назва напряму підготовки) для спеціальності 6.020301 – Філософія (шифр і назва спеціальностей) філософський факультет (назва інституту, факультету, відділення) ^ організації навчального процесу Ф. Шеллінг «Система трансцендентального ідеалізму» (назва дисципліни) Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 0203 – Гуманітарні науки, для спеціальності 6.020301-Філософія 2012 р. 16 с. Розробник: Лисий Василь Прокопович, професор, доктор філософських наук Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії Протокол № ___ від “____”________________2012 р. Завідувач кафедрою філософії __________________ ( Карась А.Ф. ) (підпис) (прізвище та ініціали) “_____”___________________ 2012 р. Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки: 0203 – Гуманітарні науки (шифр, назва) Протокол № ___ від “____”________________2012 р. “_____”________________2012 р. Голова _____________ ( Мельник В.П.) (підпис) (прізвище та ініціали) Василь Лисий, 2012 Львівський національний університет ім. І. Франка, 2012
Ф. Шеллінг «Система трансцендентального ідеалізму»
Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання 2 : 2
Мета курсу: ознайомити студентів зі змістом трансцендентальної філософії, що викладена в основній праці німецького філософа ХІХ ст. Ф.Шеллінга «Система трансцендентального ідеалізму», виявити специфіку її предмету стосовно його натурфілософії та дати поняття трансцендентального методу творцем якого був Ф.Шеллінг. ^ : забезпечити ґрунтовне опанування студентами змісту «Системи трансцендентального ідеалізму», теоретичного джерела написання мислителем цієї праці та особливості застосованого ним методу «потенціювання». В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: структуру праці Ф. Шеллінга «Системи трансцендентального ідеалізму», принципи її побудови, основні епохи самосвідомості, розкриті філософом в цій роботі, природу методу «потенціювання» та механізм його застосування. вміти: викласти зміст праці «Система трансцендентального ідеалізму» як єдине ціле, як систему філософського знання. Розкрити зв'язок та відмінність між трансцендентальним методом «потенціювання» та діалектичним методом. Органічно поєднати предмет праці та її метод.
Тема 1. Трансцендентальна філософія Ф.Шеллінга і філософія як науковчення Й.Фіхте. Нарис розвитку основних ідей. Негативна і позитивна філософія. Внутрішня суперечність вихідного принципу філософії Й.Фіхте та його критика Ф.Шеллінгом. «Система трансцендентального ідеалізму» Ф.Шеллінга як спроба адекватного тлумачення науковчення Й.Фіхте. Оцінка такого тлумачення з боку Й.Фіхте. Новаторські ідеї трансцендентального ідеалізму Ф.Шеллінга стосовно філософії науковчення Й.Фіхте. Принцип історизму. Природничонаукові дані в системі трансцендентальної філософії. Проблеми методології. ^ Поняття тотожності ідеального і реального, мислення і буття (суб’єкта і об’єкта), абсолюту і абсолютної тотожності. Містичне і реальне в змісті абсолютної тотожності ідеального і реального, мислення і буття (суб’єкта і об’єкта). Природа і дух як форми само здійснення абсолюту. Знання як єдність суб’єктивного і об’єктивного (Я і природи. Роль знання в якості принципу. Первинність і вторинність суб’єктивного і об’єктивного. Основне завдання філософії. Філософія природи (натурфілософія) і трансцендентальна філософія – дві основні необхідні науки, складаючі філософську систему Ф. Шеллінга. Несумісність їх завдань та проблеми їх поєднання (синтезу). ^ Системно побудована традиція в класичній німецькій філософії. І. Кант, Й. Фіхте. Трансцендентальний ідеалізм ф. Шеллінга – «система всього людського знання». Проблема істинності системи, її об’єктивності. Метод викладу трансцендентальної філософії та його призначення. Діалектика та метод потенціювання. Поняття форми трансцендентальної філософії як процесу та його моментів. ^ Філософія як наука про діяльність. І. Кант, Й.Фіхте. Ф.Шеллінг про теоретичну філософії та її основне завдання. Ф.Шеллінг про практичну філософії та її основне завдання. Місце телеології в структурі системи трансцендентальної філософії. Ф.Шеллінг про філософію мистецтва та її основне завдання. Трансцендентальний ідеалізм як спосіб розв’язання суперечності теоретичної і практичної філософії. Естетична діяльність та завершеність трансцендентальної філософії. ^ Поняття принципу. Принцип системи знання як її умова. Самосвідомість – основа, першопочаткове знання. Місце самосвідомості в розгортанні змісту трансцендентальної філософії. Інтелектуальне споглядання як самооб’єктивуюче продукування (самооб’єктивація суб’єктивного). Місце інтелектуального споглядання в осягненні принципу єдності (тотожності) суб’єктивного та об’єктивного, ідеального і реального, мислення і буття. Логічне мислення та інтелектуальне споглядання. ^ Членування і відновлення єдності філософії як внутрішня проблема самої системи трансцендентального ідеалізму. Принцип свободи, доказ обмеженої і необмеженої діяльності – внутрішня умова членування і поєднання в ціле трансцендентальної філософії. Суперечність поняття межі. Універсальний характер свободи. Поняття ідеальної та об’єктивної (реальної) діяльності і завдання теоретичної та практичної філософії. Ідеалізм, реалізм, трансцендентальний ідеал-реалізм. ^ Поняття абсолютного синтезу, що міститься в акті самосвідомості. Ідеальне і реальне. Метод відновлення абсолютної єдності через постійне роз’єднання суб’єкта і об’єкта (суб’єктивного та об’єктивного). Внутрішня суперечність абсолютного синтезу (Я). Творча сила уяви. Об’єктивна (споглядальна) і суб’єктивна (самоспоглядальна) діяльність (відцентрова і доцентрова діяльність). Сутність проміжних ланок абсолютного синтезу. Абсолютний характер суперечності та відносність їх розв’язання. Філософія як історія самосвідомості Епохи, самосвідомості та їх зміст. Індивідуальна і суспільна свідомість в контексті поняття «епоха самосвідомості». ^ Воля як самовизначення інтелігенції. Практичне діяння та його свідома підсистема. Інтелектуальне споглядання та ідеалізація. Свобода і необхідність у контексті філософії історії. Теоретична філософія і природа, практична філософія і історія. ^ Суб’єктивний характер інтелектуального споглядання. Естетичне споглядання як інтелектуальне, що стало об’єктивним. Художня творчість як тотожність свідомої і безсвідомої, практичної і теоретичної діяльності. Безконечність протилежності безсвідомої і свідомої діяльності і зняття їх в кінечному творі мистецтва. Мистецтво як органон філософії. Поняття генія. Наука і мистецтво. «Система трансцендентального ідеалізму» Ф.Шеллінга і сучасна філософія.
8. Самостійна робота
Позааудиторна самостійної роботи студента навчально-дослідницького характеру, яке виконується в процесі вивчення матеріалу курсу «Ф. Шеллінг «Система трансцендентального ідеалізму». Мета: Самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з курсу «Ф. Шеллінг «Система трансцендентального ідеалізму» та розвиток навичок самостійної роботи. Зміст: Завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу «Ф. Шеллінг «Система трансцендентального ідеалізму», яка виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних в процесі лекційних та семінарських занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу «Ф. Шеллінг «Система трансцендентального ідеалізму» в цілому. ^ Навчальна дисципліна «Ф. Шеллінг «Система трансцендентального ідеалізму» оцінюється за модульно-рейтинговою системою, яка складається з 2 модулів. 1 модуль проводиться на 9 тижні 1 семестру 2 модуль – 18 тижні 1 семестру Оцінювання відбувається за такими формами контролю: Поточний контроль, модульний контроль, залік. ^ Поточний контроль: Усна відповідь – 3–5 балів Доповнення – 1–3 бали Домашня письмова робота (реферат, есе тощо) – 5 балів /одна в семестр/ ^
^
^ 1. Авторський курс лекцій (електронний варіант) 2. Оригінальні тексти (електронний варіант). 3. Програма та плани семінарських занять (електронний варіант). 4. Питання заліку (електронний варіант). ^ Базова
Допоміжна
Форма № Н - 3.03 Затверджено наказом МОНМС України від “___” ___________ 20 ___ р. №___ Львівський національний університет імені Івана Франка Кафедра філософії “ЗАТВЕРДЖУЮ” Проректор з навчальної роботи ___________________________ “______”_______________2012 р. ^ Ф. Шеллінг «Система трансцендентального ідеалізму» (шифр і назва навчальної дисципліни) напряму підготовки 0203 – Гуманітарні науки (шифр і назва напряму підготовки) для спеціальності 6.020301 – Філософія (шифр і назва спеціальностей) філософський факультет (назва інституту, факультету, відділення)
Робоча програма складена на основі: освітньо-професійної програми ГСВО напряму 0203– Гуманітарні науки (шифр, назва) варіативної частини освітньо-професійної програми спеціальності 6.020301 – Філософія (шифр, назва) Робоча програма складена Лисим Василем Прокоповичем, професором, доктором філософських наук (вчена ступінь, вчене звання, ім’я та ініціали автора (ів) прграми) Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії) ________________________________________________________________________ Протокол № ___ від “____”________________2012 р. Завідувач кафедрою філософії _______________________ ( Карась А.Ф. ) (підпис) прізвище та ініціали) “_____”___________________ 2012 р. Схвалено методичною комісією напряму 0203 – Гуманітарні науки (шифр, назва) Протокол № ___ від “____”________________2012р. “_____”________________2012 р. Голова _____________ ( Мельник В.П.) (підпис) (прізвище та ініціали) ^
2.1. Лекційний курс
2.5. Самостійна робота студента: (денна форма навчання) Підготовка до семінарських занять, опрацювання теми та оригінальних текстів до теми, підготовка словника термінів до теми, підготовка рефератів та есеїв.
1. Авторський курс лекцій (електронний варіант) 2. Оригінальні тексти (електронний варіант). 3. Програма та плани семінарських занять (електронний варіант). 4. Питання до іспиту (електронний варіант).
Оцінка “відмінно” виставляється за повні, систематичні, логічно викладені знання. Студент повинен розуміти суть філософської парадигми кожної історичної епохи, місце в ній конкретних представників філософської думки, коло їх ідей і суть їх внеску в розвиток філософії. Він повинен володіти категоріальним апаратом, навичками логічного доведення, мати власну позицію по суті поставлених питань. Оцінка “добре” передбачає, що, в цілому володіючи матеріалом, студент допускає незначні неточності та окремі помилки, виклад недостатньо систематизований, розуміння суті понять та категорій не завжди чітке. Оцінка “задовільно” виставляється студенту, який має суттєві недоліки у викладі навчального матеріалу, має прогалини у знаннях, потребує навідних питань і не може самостійно побудувати логіку відповіді. Разом з тим оцінка “задовільно” передбачає засвоєння вузлових питань, розуміння суті основних проблем курсу. Оцінка “незадовільно” виставляється студенту, який не розуміє суті поставлених питань, не має знань основних проблем та понять курсу філософії, не орієнтується в змістові основних епох розвитку філософської думки.
Автор _____________________ ( Лисий В.П.) (підпис) (прізвище та ініціали) |