Національний авіаційний університет
Скачати 376.71 Kb.
|
|
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Інститут електроніки і систем управління Факультет систем управління Кафедра електротехніки і світлотехніки Індекс Р01 – 8.090603-39 ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор з навчальної роботи __________________ М. Кулик „____” _____________ 2005 р. РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „ОСНОВИ ЕЛЕКТРОПРИВОДУ” (за кредитно-модульною системою) Напрям: 0906 „Електротехніка” Спеціальність: 6.090600 „Електротехнічні системи електроспоживання” Курс – 4 Семестр – 7 Лекції – 34 Диференційований залік – 7 семестр Лабораторні заняття – 34 Самостійна робота – 94 Усього – 162 Курсовий проект – 7 семестр Київ 2005 Робоча навчальна програма складена на основі робочого навчального плану № РБ-3-603/01 напряму 0906 „Електротехніка” спеціальності 6.090600 „Електротехнічні системи електроспоживання”, навчальної програми дисципліни „Основи електроприводу”, індекс Н-3-8.090600-39, затвердженої 17.02.05 р., „Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)” та „Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання”, затверджених наказом ректора від 15.06.2004 № 122/од. Робочу навчальну програму склав доцент кафедри електротехніки і світлотехніки _______________________М. Попов Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри електротехніки та світлотехніки, протокол № __________ від „____”_______________ 2005 р. Завідувач кафедри _______________________В. Васильєв Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні науково-методично-редакційної комісії і факультету систем управління, протокол № __________ від „____”_______________2005 р. Голова НМРК _______________________ Ю.Безкаравайний ЗГОДЕН Декан ФСУ ___________________ О. Кривоносенко „____”_____________ 2005 р. Зміст
Вступ Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за модульно-рейтинговими засадами і доведеної до відома викладачів та студентів. Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою робочої навчальної програми і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).
Основна мета викладання навчальної дисципліни для студентів спеціальності 8.090603 – дати їм знання структури сучасного електропривода, способів регулювання швидкості обертання, властивостей електроприводу з двигунами різних типів. ^ Головним завданням вивчення дисципліни є: ― надання студентам уявлення про технічні можливості сучасного електроприводу; ― ознайомити студентів з методами регулювання швидкості обертання і гальмування електроприводу різних типів; ― навчити студентів вибирати тип і потужність електроприводу залежно від умов його використання. ^ Дана дисципліна є базовою для вивчення подальших професійних навчальних дисциплін студентів спеціальності 8.090603. Професійні знання, які набуваються при вивченні дисципліни, включають в себе знання принципів дії, методів аналізу і вибору електроприводу. ^ Після вивчення дисципліни «Основи електроприводу » студенти повинні: ― знати принципи дії будь-яких електроприводних систем, вплив параметрів двигунів на їхні електричні показники; властивості і основні характеристики двигунів і методи їхнього експериментального визначення. ― уміти вибирати електричні двигуни для конкретних умов використання; використовувати паспортні і експериментальні дані для визначення характеристик двигунів. ^ Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з трьох навчальних модулів. Окремим третім модулем є курсовий проект. ^ знати: ― основні складові частини будь-якої системи електроприводу та їхнє призначення; ― умови стійкості роботи електроприводу; ― правила приведення моментів опору і моментів інерції до вала двигуна; ― методику вибору потужності електроприводу залежно від умов його використання ; уміти: ― розраховувати механічні характеристики електропривода; ― вибирати тип і потужність електропривода. ^ знати: ― способи регулювання і гальмування двигунів усіх типів; ― методику приведення до валу двигуна моментів опору і моментів інерції; ― механічні і моментні характеристики двигунів незалежного, паралельного і послідовного збудження, а також асинхронного і синхронного двигунів. уміти: ― розраховувати механічні характеристики двигунів; ― розраховувати криві розгону і гальмування двигунів. ^ знати: ― принцип вибору потужності двигунів за діаграмою навантаження; ― способи регулювання асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором. уміти: ― вибирати потужність електроприводу виходячи з умов його використання; ― будувати механічні і гальмові характеристики електроприводу. ^  Вища математика Електричні машини Теоретичні основи електротехніки  2. Зміст навчальної дисципліни ^
^ 2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг.
^
^
^ Курсовий проект (КП) з дисципліни виконується з метою закріплення і поглиблення теоретичних знань та вмінь, набутих студентом у процесі засвоєння всього навчального матеріалу. Конкретна мета проекту міститься у розробці асинхронного електроприводу підіймального механізму, що потребує від студента знань методики вибору потужності двигуна за діаграмою навантаження, способів регулювання і гальмування асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором, розрахунку перехідних процесів у електроприводі. Виконання, оформлення і захист КП здійснюється студентом в індивідуальному порядку. Час, потрібний для виконання КП –54 години самостійної роботи. ^ 3.1. Основна та додаткова література Основна література 3.1.1. Чиликин М.Г., Сандлер А.С. Общий курс электропривода. М.: Энергоиздат, 1981.-576 с. Додаткова література 3.1.2. Андреев В.П., Сабинин Б.А. Основы электропривода. М.-Л.: Госэнергоиздат, 1963.-770 с. 3.1.3. Зимин Е.Н., Чувалов И.И. Электрооборудование промышленных предприятий. Часть 1. Автоматизированный электропривод и электрооборудование промышленных механизмов. М.: Стройиздат, 1977.-432 с. ^
^ 4.1 Основні терміни, поняття, означення 4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу. З метою забезпечення об`єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентом знань та вмінь, семестровий контроль здійснюється в університеті в письмовій формі або з використанням комп`ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи. 4.1.2. Семестровий диференційований залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо). Семестровий диференційований залік не передбачає обов`язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо. 4.1.3. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх. 4.1.4. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально - технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю. 4.1.5. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу. 4.1.6. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань. 4.1.7. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної і самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінку за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS. РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок. 4.1.7.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо. 4.1.7.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля. 4.1.7.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля. 4.1.7.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів. 4.1.7.5. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру. 4.1.7.6. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS). Зазначена підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплома. ^ 4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1. Таблиця 4.1. Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента
4.2.2.Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до табл. 4.2. Таблиця 4.2.
4.2.3. Якщо студент виконав та захистив лабораторні роботи з позитивними (за національною шкалою) оцінками у встановлені терміни, то до його поточної рейтингової оцінки додаються по одному додатковому заохочувальному балу за кожен такий вид навчальної роботи: модуль №1 – до двох балів, модуль №2 – до двох балів. 4.2.4. Якщо студент виконав та захистив курсову роботу поза встановлений термін з неповажних причин, то максимальна рейтингова оцінка в балах, яку може отримати студент за результатами захисту, дорівнює 17 балів (оцінці „Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на два бали (порівняно з табл. 4.2.). 4.2.5. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю. 4.2.6. Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав всі види навчальної роботи даного модуля, то він допускається до модульного контролю з цього модуля. 4.2.7. Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин. 4.2.8. Сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3. Таблиця 4.3. Відповідність підсумкових рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою
4.2.9.Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (табл. 4.2.) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 4.3.) Увага! Якщо студент виконував навчальну роботу протягом семестру з порушенням встановлених термінів і не отримав (отримав мало) заохочувальних додаткових балів, то наявність у нього навіть позитивних (за національною шкалою) рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи та позитивної контрольної модульної рейтингової оцінки не гарантує, що його підсумкова модульна рейтингова оцінка буде позитивною. У цьому випадку студент повинен виконати додаткове індивідуальне завдання за узгодженою з викладачем темою і захистити його з позитивною (за національною шкалою) оцінкою (табл. 4.2.), яка має бути додана до поточної модульної рейтингової оцінки. 4.2.10. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці „Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис „Не з`явився”, а у колонці „Підсумкова модульна рейтингова оцінка ” – „Не атестований”. При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з`явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадах вважається таким, що має академічну заборгованість. Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку. 4.2.11. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку. 4.2.12. При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює п`яти (оцінці „Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на один бал у порівнянні з наведеною в табл.4.2. 4.2.13. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється. 4.2.14. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка переховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.4). Таблиця 4.4. Таблиця 4.5.
4.2.15. Сума підсумкової семестрової модульної та залікової рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка переховується в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS (табл. 4.6). 4.2.16. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в семестрі, в якому передбачений диференційований залік (у даному випадку - у сьомому семестрі), дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та залікової рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок (для "Відмінно" -11 балів, для "Добре" - 9 балів, для "Задовільно" - 7 балів}. 4.2.17. Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється. 4.2.18. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента. 4.2.19. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 92/Відм./А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задов./D, 65/Задов./Е тощо. 4.2.20. Підсумкова модульна рейтингова оцінка, отримана студентом за результатами захисту курсової роботи (у даному випадку - модуль № 3), окрім відомості модульного контролю, заноситься також до навчальної картки та залікової книжки студента, наприклад, так: 18/Відм., 15/Добре,11/Задов. Таблиця 4.6 Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
