Скачати 350.53 Kb.
|
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Аерокосмічний інститут Механіко-енергетичний факультет Кафедра електроенергетичних системІндекс Р 01-8.090603-12 ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор з навчальної роботи __________________ М.Кулик “_____”______________2005р. РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМАнавчальної дисципліни “Технічна експлуатація електроенергетичних систем” (за кредитно-модульною системою) Напрям: 0906 „Електротехніка”Спеціальність: 8.090603 “Електротехнічні системи електроспоживання” Курс – 5 Семестр – 10 Лекції – 36 Диференційований залік – 10 семестр Лабораторні заняття – 18 Самостійна робота – 98 Індивідуальна робота – 10 Усього – 162 Курсова робота – 10 семестр Київ 2005 Робоча навчальна програма складена на основі робочого навчального плану № РСМ – 3 – 603/01, напряму 0906 “ Електротехніка”, спеціальності 8.090603 “Електротехнічні системи електроспоживання”, навчальної програми дисципліни “Технічна експлуатація електроенергетичних систем”, індекс Н-3-8.090603-12, затвердженої 25.02.2003, “Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)” та “Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання”, затверджених наказом ректора від 15.06.2004 №122/од. Робочу навчальну програму склав: професор кафедри електроенергетичних систем __________ В. Козлов Робоча навчальна програма обговорена на засіданні кафедри електроенергетичних систем, протокол №_____ від “_____”____________2005р. Завідувач кафедри __________________________________ В.КазакРобоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні науково-методично-редакційної ради аерокосмічного інституту, протокол №_____ від “_____”____________2005р. Голова НМРК _____________________________________ С. ДмитрієвЗгоден Декан МЕФ_______________ В. Панін“_____”_____________2005р. ЗМІСТ
ВСТУП Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність робочої навчальної програми з кожної дисципліни, виконаної за модульно-рейтинговими засадами і доведеної до відома викладачів та студентів. Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою робочої навчальної програми і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System). ^ 1.1. Мета викладання навчальної дисципліни Основна мета навчальної дисципліни “Технічна експлуатація електроенергетичних систем” полягає в формуванні у майбутніх фахівців сталих знань та вмінь з проведення і організації технічної експлуатації вказаних систем, підтримання потрібного рівня їх надійності і працездатності. ^ Завданнями вивчення навчальної дисципліни є: - вивчення методів і приладів, які використовуються в процесі технічної експлуатації електроенергетичних систем для контролю їх стану та підтримання працездатності; - проведення регламентних та ремонтних робіт, набуття вмінь робити з контрольно-вимірювальним обладнанням і технічною документацією; - використання прогресивних методів і стратегій технічного обслуговування. ^ Дана дисципліна є теоретичною основою сукупності знань та вмінь, що формують фахівця в області технічної експлуатації електроенергетичних систем. ^ У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен: Знати:
Вміти:
^ Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з двух навчальних модулів. Окремим другим модулем є курсова робота, яка виконується в десятом семестрі. 1.5.1. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №1 „Технічна експлуатація електроенергетичних систем т повинен: Знати: - стратегії технічного обслуговування електроенергетичних систем;
Вміти: - визначити ступінь зволоження ізоляції за допомогою мегомметру та інших приладів неруйнівного контролю;
1.5.2. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №2 „Курсова робота”: Знати: - методи розрахунку показників надійності електропостачання;
Вміти:
1 ![]() .6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни Знання та вміння, отримані під час вивчення даної навчальної дисципліни, будуть використані під час професійної та практичної підготовки фахівця. ^ 2.1. Тематичний план навчальної дисципліни
^ 2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг
2.2.2. Лабораторні заняття, їх тематика і обсяг
^ Мета та організація технічної експлуатації електричних систем - 4 години; Агрегати та елементи електроенергетичних систем, особливості побудови, область використання, основні параметри і характеристики. Показники працездатності - 4 години; Надійність електроенергетичних систем, вимоги, способи забезпечення - 2 години; Усього – 10 годин. ^
^ Курсова робота (КР) з дисципліни виконується у десятому семестрі, відповідно до затверджених в установленому порядку методичних рекомендацій, з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та вмінь, набутих студентом у процесі засвоєння всього навчального матеріалу дисципліни. Виконання КР є важливим етапом у підготовці до виконання дипломного проекту (роботи) майбутнього фахівця. В курсовій роботі необхідно підрахувати показники надійності електропостачання одного з електроприймачів аеропорту з визначенням тривалості відмови, розробити схему захисту від помилкових дій з роз’єднувачем на проектування підстанції, розрахувати обсяг регламентних робіт на підстанції, розробити річний план проведення регламентних робіт на електроустаткуванні аеропорту, розробити паспорт кабельної лінії, заповнити бланк – наряд на виконання роботи, скласти послідовність робіт, що необхідно провести для ліквідації аварій в електроустаткуванні, розробити алгоритм перевірки працездатності і пошуку відмови одного з об’єктів електроустаткування аеропорту і накреслити один лист для демонстрування останнього питання. Виконання, оформлення та захист КР здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій. Час, потрібний для виконання КР, – до 36 годин самостійної роботи. ^ 3.1. Основна та додаткова література Основна література 3.1.1. ГРУДИНСКИЙ П. Г., МАНДРЫКИН С. А., УЛИЦКИЙ М. С. Техническая эксплуатация основного электрооборудования станций и подстанций. - М.: «Энергия», 1974. - 576 с. 3.1.2. ФЕДОРОВ А.А., ПОПОВ Ю.П. Эксплуатация электрооборудо-вания промышленных предприятий. – М.: “Энергоиздат”, 1986. – 280 с. 3.1.3. МАНДРЫКИН С. А., ФИЛАТОВ А.А. Эксплуатация и ремонт электрооборудования станций и сетей. – М.: «Энергоатомиздат», 1983. -344 с. 3.1.4. Нормы випробування електрообладнання. ГКД 34.20.302-2002. – К.: ОЕП ГРІФРЕ, 2003. – 216 с. 3.1.5. ПРАВИЛА технічної експлуатації електроустановок споживачів. Держенергонагляд України: - К.:”Дисконт”, 1995, - 260 с. 3.1.6. ПРАВИЛА безпечної експлуатації електроустановок споживачів. ДНАОП 0.00- 1.21- 98. – К.: „Основа”, 1998. – 379 с. 3.1.7. Посібник з правил технічної експлуатації електричних станцій і мереж. Под заг. ред. Є. І. Удода. – К.: ДП НТУКЦ „Аселенерго” 2004 – 800 с. 3.1.8. ШУСТЕРМАН В. Ю., КОЗЛОВ В. Д. Техническая эксплуатация электрооборудования аэропортов. Лабораторные работы № 1 - 4 для студентов специальности 0621.- К.: КИИГА, 1982 – 52 с. 3.1.9. ШУСТЕРМАН В. Ю. Техническая эксплуатация электрообору-дования аэропортов. Лабораторные работы № 5 - 9 для студентов специальности 0621. - К.: КИИГА, 1984 - 64 с. Додаткова література 3.2.1. Селивахин А. И. Сагутдинов Р. Ш. Эксплуатация электрических распределительных сетей. – М.: «Высшая школа», 1990.- 239 с. 3.2.2. ПРАВИЛА устройства электроустановок (ПЭУ) 6-е изд. Перераб. и доп.-М.: Энергоиздат, 1985. –640 с. 3.2.3. СИНЯГИН Н.Н., АФАНАСЬЕВ Н.А., НОВИКОВ С.А. Система планово – предупредительного ремонта оборудования и сетей промыш-ленной энергетики. – М. “Энергоиздат”, 1984. – 448 с 3.2.4. СПРАВОЧНИК по наладке электроустановок и электроавто-матики. Е.И. Забокрицкйй и др.- К.: Наукова думка, 1985.-708 с. 3.2.5. МУСАЭЛЯН Э.С. Наладка и испытание электрооборудование электростанции и подстанций. - М.: Энергоатомиздат, 1986.-504с. 3.2.6. КОРОТКОВ Г.С. и др. Эксплуатация подстанций 6-10 кВ городского типа. - М.: Энергия", 1983. - 254с. 3.2.7. ГОСТ 28.001-81 Система технического обслуживания и ремонта. Основные положения. Госстандарт. М.: - Введ 01.09.81 3.2.8. НАСТАВЛЕНИЕ по электросветотехническому обеспечению полетов в гражданской авиации СССР (На ЭСТОП ГА-86). -М.: Воздушный транспорт, 1987.- 128 с. ^
^ СТУДЕНТОМ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ 4.1 Основні терміни, поняття, означення 4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу. З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не розповсюджується на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною (комбінованою) формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців з дозволу проректора з навчальної роботи. 4.1.2. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо). Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо. 4.1.3. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх. 4.1.4. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю. 4.1.5. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу. 4.1.6. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань. 4.1.7. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS. РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок. 4.1.7.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо. 4.1.7.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля. 4.1.7.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля. 4.1.7.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів. 4.1.7.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань. 4.1.7.6. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру. 4.1.7.7. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS). ^ 4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1. Таблиця 4.1 Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента
4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою відповідно до табл. 4.2. Таблиця 4.2 Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи у балах оцінкам за національною шкалою
4.2.3. Якщо студент виконав та захистив лабораторні роботи та КР з позитивними (за національною шкалою) оцінками у встановлені терміни, то до його поточної модульної рейтингової оцінки додаються заохочувальні бали за кожен такий вид навчальної роботи: модуль №1 – до 8 балів, модуль №2 – до 3 балів. Ще один бал може бути доданий до підсумкової модульної рейтингової оцінки модуля №1, якщо студент взяв участь (доповідь, повідомлення) у роботі щорічної студентської або іншої науково-технічної конференції. 4.2.4. Якщо студент виконав та захистив курсову роботу поза встановлений термін з неповажних причин, то максимальна величина рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент за результатами захисту, дорівнює 16 (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на два бали у порівнянні з наведеною в табл. 4.2. 4.2.5. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю. 4.2.6. Якщо студент успішно (з позитивними за національною шкалою оцінками) виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то від допускається до модульного контролю з цього модуля. 4.2.7. Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин. 4.2.8. Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3. Таблиця 4.3 Відповідність підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою
4.2.9. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (табл. 4.2) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 4.3). Увага! Якщо студент виконував навчальну роботу протягом семестру з порушенням встановлених термінів і не отримав (отримав мало) заохочувальних додаткових балів, то наявність у нього навіть позитивних (за національною шкалою) рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи та позитивної контрольної модульної рейтингової оцінки не гарантує, що його підсумкова модульна рейтингова оцінка буде позитивною. У цьому випадку студент повинен виконати додаткове індивідуальне завдання за узгодженою з викладачем темою і захистити його з позитивною (за національною шкалою) оцінкою (табл. 4.2), яка має бути додана до поточної модульної рейтингової оцінки. 4.2.10. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”. При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість. Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку. 4.2.11. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку. 4.2.12. При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює семи (оцінці “Добре” за національною шкалою), тобто зменшується на один бал у порівнянні з наведеною в табл. 4.2. 4.2.13. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється. 4.2.14. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка переховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.4). Таблиця 4.4 Таблиця 4.5 Відповідність підсумкових семестрових Відповідність екзаменаційної модульних рейтингових оцінок у балах рейтингової оцінки в балах оцінці оцінкам за національною шкалою за національною шкалою
4.2.15. Сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка переховується в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS (табл. 4.6). Таблиця 4.6 Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS
4.2.16. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в семестрі, в якому передбачений диференційований залік (у даному випадку – у десятому семестрі), дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та залікової рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок (для “Відмінно” – 11 балів, для “Добре” – 9 балів, для “Задовільно” – 7 балів). 4.2.17. Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється. 4.2.18. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента. 4.2.19. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка заноситься до залікової книжки та навчальної картки студента, наприклад, так: 92/Відм./А, 87/Добре/В, 79/Добре/С, 68/Задов./D, 65/Задов./Е тощо. 4.2.20. Підсумкова модульна рейтингова оцінка, отримана студентом за результатами захисту курсової роботи, окрім відомості модульного контролю, заноситься також до навчальної картки та залікової книжки студента, наприклад, так: 17/Відм., 16/Добре, 11/Задов.. |
![]() | Паспорт спеціальності Режими роботи та процеси в електричному та електротехнічному обладнанні електричних станцій, електроенергетичних систем | ![]() | Статті у журналах І збірниках праць Оптимізація режимів електроенергетичних систем на основі комбінаторного принципу з використанням матриці чутливості |
![]() | Паспорт спеціальності 05. 14. 02 Електричні станції, мережі І системи Режими роботи, процеси в електроенергетичному й електротехнічному обладнанні електричних станцій, електроенергетичних систем | ![]() | 1. Данилюк О. В., Батюк Н. Б., Зуєва Н. В. Математичне моделювання усталених режимів електроенергетичних систем у фазних координатах на основі методу балансу потужностей. // Технічна електродинаміка. Київ. 1998. С. 36-41 Данилюк О. В., Батюк Н. Б., Зуєва Н. В. Математичне моделювання усталених режимів електроенергетичних систем у фазних координатах... |
![]() | Код модуля: ес 6032 С01 Тип модуля: обов’язковий Семестр Числові методи розвязання систем лінійних скінчених рівнянь. Числові методи розв’язання систем нелінійних скінчених рівнянь. Математичні... | ![]() | Навчально-методичні роботи Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи студентів електроенергетичних спеціальностей з дисципліни “Оптимізація... |
![]() | Опис модуля назва модуля Назва модуля: Функціональні властивості елементів електроенергетичних систем (курсова робота) | ![]() | 1. Назва модуля: Автоматика електроенергетичних систем Теорія автоматичного керування. Теоретичні основи електротехніки. Промислова електроніка та перетворювальна техніка. Електричні машини.... |
![]() | 1. Назва модуля: Регулювання режимів електроенергетичних систем Теорія автоматичного керування. Теоретичні основи електротехніки. Промислова електроніка та перетворювальна техніка. Електричні машини.... | ![]() | Код модуля: ес 6031 С01 Тип модуля: обов’язковий Семестр Математичні моделі аналізу усталених режимів електроенергетичних систем. Методи вузлових напруг та контурних струмів, балансу потужностей.... |