Скачати 143.6 Kb.
|
Зміст Структура програми1. «Художня література як мистецтво слова. Літературний процес». 6. XIX століття». 7. «XX – початок XXI століття». Iv. рекомендована література |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО ФАКУЛЬТЕТ ФІЛОЛОГІЇ ТА ЖУРНАЛІСТИКИ КАФЕДРА СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ЗАТВЕРДЖЕНО РЕКТОР______________В.Д.БУДАК “26” ЛЮТОГО 2013 Р. Програма співбесіди зі світової літератури для вступників спеціальності 6.020303 ФІЛОЛОГІЯ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ «БАКАЛАВР» Миколаїв 2013 Розробники програми кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської філології Меншій А.М. Затверджено на засіданні кафедри протокол № 7 від 06 грудня 2012 р. Затверджено на засіданні вченої Ради факультету протокол № 5 від 19 грудня 2012 р. ^ І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ІІ. ПЕРЕЛІК ЗАВДАНЬ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ ІІІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ IV. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Програма співбесіди абітурієнтів, які вступають до університету на спеціальність «Філологія», базується на навчальній програмі зі світової літератури для загальноосвітніх навчальних закладів та відображає вимоги до знань, умінь, навичок учнів. Мета проведення співбесіди – перевірити теоретичний рівень підготовки абітурієнтів-філологів та оцінити загальний освітньо-кваліфікаційний рівень їх розвитку на основі базових знань. Вступне фахове випробування до університету включає матеріал з усіх напрямків світової літератури. Програмний матеріал розподіляється у такому співвідношенні: 12 питань, з яких 2 питання – «Художня література як мистецтво слова. Літературний процес»; 1 питання – «Античність»; 1 питання – «Середньовіччя»; 1 питання – «Відродження»; 1 питання – «Бароко», «Класицизм», «Просвітництво»; 3 – «XIX століття»; 3 – «XX – початок XXI століття». ІІ. ПЕРЕЛІК ЗАВДАНЬ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ Співбесіда зі світової літератури спрямоване на виявлення знань абітурієнтів зі світової літератури за такими напрямками: ^ Специфіка художньої літератури. Її місце в системі видів мистецтва. Етапи літературного процесу, напрями, течії, роди, жанри літератури. Основні літературознавчі поняття (за чинними програмами зі світової літератури): Тема, ідея, фабула, сюжет (у тому числі «мандрівний сюжет»), композиція, художній образ (у тому числі «вічний образ»), ліричний герой, мотив, символ, портрет, художня деталь, інтер’єр, пейзаж, комічне (в літературі), гумор, іронія, сарказм, сатира, алегорія, контраст, міф, міфологія, міфотворчість, фольклор, роди літератури (епос, лірика, драма), літературний процес, літературний напрям, літературна течія, прислів’я, приказка, байка, билина, езопова мова, казка (фольклорна і літературна), балада (фольклорна і літературна), хоку, оповідання, новела, повість, детектив, героїчний епос, епічна поема, ода, газела, рубаї, бейт, притча, роман (у тому числі історичний, роман у віршах, психологічний, соціально-психологічний, філософський, інтелектуальний, роман-міф, роман-парабола, роман-щоденник та т..), поема, трагедія, комедія, драма (як жанр, у тому числі народна драма), антиутопія, антитеза, епітет (у тому числі постійний епітет), метафора, анафора, епіфора, гекзаметр, терцина, сонет, онєгінська строфа, верлібр, бароко (як літературний напрям), класицизм (як літературний напрям, у тому числі просвітницький класицизм), сентименталізм (як літературний напрям), романтизм (як літературний напрям), реалізм (як літературний напрям, у тому числі просвітницький реалізм, класичний реалізм), натуралізм (як літературний напрям), байронічний герой, психологізм, декаданс, модернізм, імпресіонізм, символізм, неоромантизм, експресіонізм, акмеїзм, футуризм, кубізм, сюрреалізм, екзистенціалізм, сугестія, натуралізм, естетизм, соціально-психологічна проза, інтелектуальна проза, парадокс, авангардизм, «нова драма», епічна драма, зовнішня і внутрішня дія, магічний реалізм, постмодернізм, гротеск, алюзія, ремінісценція, потік свідомості, інтертекстуальність, оригінал, переклад, національний колорит, індивідуальний стиль письменника. 2. «Античність». Міф і література. Поняття про античність, її складники. Цикли давньогрецьких міфів: троянський, т.нський, про аргонавтів. Гомер. «Іліада»: Заспів (пісня 1, вірші 1 – 10), «Щит Ахілла» (пісня 18, вірші 478 – 608), «Двобій Ахілла й Гектора» (пісня 22, вірші 139 – 411), «Пріам у Ахілла» (пісня 24, вірші 469 – 670); «Одіссея»: «Заспів (пісня 1, вірші 1 – 21), «АедДемодок» (пісня 8, вірші 486 – 520), «Одіссей і кіклопПоліфем» (пісня 9, вірші 181 – 566), «Одіссей у Кірки» (пісня 10, вірші 91 – 399). Есхіл. “Прометей закутий”. Розповідь Прометея про його благодіяння людям (епісодій 2, вірші 436–525). Публій Вергілій Марон. “Енеїда”: Заспів (т.. 1, вірші 1–33), “Пророцтво Анхіза в Аїді про майбутню славу Риму” (т.. 6, вірші 752–853), “Щит Енея” (т.. 8, вірші 626–731). 3. «Середньовіччя». Середньовіччя як історична і культурна доба. Лі Бо. «Входжу в річку…», «Печаль на яшмовому ганку…». ДуФу. «При місяці згадую брата», «Пісня про хліб і шовк», «Повертаються дикі гуси». Рудакі. Газелі, рубаї, бейти. Омар Хайям. Рубаї. «Пісня про Роланда». Аліґ’єрі Данте. «Божественна комедія» («Пекло»; «Рай» - пісня XXXIII, вірші 115 – 145). 4. «Відродження». Відродження (Ренесанс) як доба в європейській літературі. Гуманізм. Роль античності. Франческо Петрарка. Із «Книги пісень» («Канцоньєре»): «Благословенні місяць, день і рік…», «Як не любов, то що ж це бути може…», «Щасливі квіти й благовісні трави…», «Де погляд ніжний, де чарівний вид…», «Ні зоряних небес мандрівні хори». Мігель де Сервантес Сааведра. “Дон Кіхот” (І частина). Вільям Шекспір. Сонети № 121, 130; “Гамлет”. 5. «Бароко».Бароко як перший загальноєвропейський художній напрям. Європейське і українське бароко. Педро Кальдерон. “Життя – це сон”.«Класицизм». Класицизм як художній напрям у літературі XVII т.. Філософська основа класицизму. Естетичне підґрунтя класицизму. Роль античності. Основні правила класицизму. Мольєр. “Міщанин-шляхтич”.«Просвітництво». Просвітництво як літературна доба. Художні напрями: просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм. Жанри епохи Просвітництва (трагедія, філософська повість, народна драма та т..). Йоганн Вольфґанґ Ґете. “Фауст” (І частина), останній монолог Фауста (ІІ частина). ^ Специфіка розвитку літератури XIX століття. Романтизм і реалізм як художні напрями, їх основні ознаки. Взаємодія романтизму і реалізму в літературі. Натуралізм і його провідні принципи. Ранній модернізм у літературі XIX століття (символізм, імпресіонізм, неоромантизм). Взаємодія різних художніх напрямів, течій, тенденцій наприкінці XIX – на початку XX століть. Розвиток жанрів у XIX столітті (роман, повість, поема, ліричні жанри, драма та т..). «Нова драма» на межі XIX-XXстоліть, її засадничі принципи. Ернст-Теодор-Амадей Гофман. “Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер”. Генріх Гейне. “Книга пісень” (“Чому троянди немов неживі”, “Коли розлучаються двоє”, “Не знаю, що стало зо мною…”, “Вечірні промені ясні”, “Вмирають люди і роки”, “Хотів би я в слово єдине…”). Джордж Ноел Гордон Байрон. “Мій дух як ніч…”, “Прометей”, “Мазепа”. Адам Міцкевич. “Кримські сонети” (№4 “Буря”, №6 “Бахчисарай”, №8 Гробниця Потоцької”, №14 “Пілігрим”). Олександр Пушкін. “Євгеній Онєгін”, “До моря”, “Я вас любив…”, “Я мить чудову пам’ятаю…”, “Я пам’ятник собі поставив незотлінний…”. Михайло Лермонтов. “І нудно і сумно…”, «На дорогу йду я в самотині…»; “Герой нашого часу”. Микола Гоголь. “Шинель”. Стендаль. «Червоне і чорне». Оноре де Бальзак. «Гобсек». Чарльз Діккенс. «Пригоди Олівера Твіста». Федір Достоєвський. «Злочин і кара». ВолтВітмен. Збірка «Листя трави» («Пісня про себе»). Шарль Бодлер. «Квіти зла» («Альбатрос», «Відповідності», «Вечорова гармонія»). Поль Верлен. «Так тихо серце плаче», «Поетичне мистецтво». Артюр Рембо. «Відчуття», «П’яний корабель», «Голосівки». Оскар Уайльд. «Портрет ДоріанаГрея». Генрік Ібсен. «Ляльковий дім». ^ Розвиток модернізму в літературі XXстоліття. Модернізм і авангардизм. Шляхи реалізму. Постмодернізм. Взаємодія різних художніх напрямів, течій, родів, жанрів, тенденцій, стилів у літературі XX століття. Франц Кафка. «Перевтілення». Джеймс Джойс. «Джакомо Джойс». Михайло Булгаков. «Майстер і Маргарита». Райнер Марія Рільке. «Орфей, Еврідіка, Гермес», «Ось дерево звелось…». Гійом Аполлінер. «Лорелея», «Міст Мірабо», «Зарізана голубка й водограй». Федеріко Гарсіа Лорка. «Балада про чорну тугу», «Гітара», «Газела про темну смерть», «Касида про сон під зорями». Бертольт Брехт. «Життя Галілея». Альбер Камю. «Чума». Ернст Міллер Хемінгуей. «Старий і море». ЯсунаріКавабата. «Тисяча журавлів». А де Сент-Екзюпері «Маленький принц». Г.Белль «Подорожній…». В.Голдінг «Володар мух». Дж.Д.Селінджер. «Ловець у житі». Г.Гарсіа Маркес. «Стариган з крилами». Програма складається з пояснювальної записки, переліку завдань, критеріїв оцінювання знань абітурієнтів та рекомендованої літератури. Програма співбесіди зі світової літератури покликана виявити рівень знань абітурієнтів з дисципліни. Акцентовано увагу на висвітленні теоретико-методологічних проблем, які визначили магістральні напрямки розвитку світової літератури. У програмі подано список основної фахової літератури та електронних ресурсів. Програму складено з урахуванням програми зовнішнього незалежного оцінювання зі світової літератури, чинних програм зі світової літератури для 5–9 класів (лист Міністерства освіти і науки України № 1/11-6611 від 23.12.2004 р.) та програм для профільного навчання учнів 10–11 класів (рівень академічний, наказ Міністерства освіти і науки України № 1021 від 28.10.2010 р.). ІІІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ Критерії оцінювання вступних випробувань зі спеціальності: «Філологія. Мова і література» Оцінка «відмінно» (180 – 200 балів) ставиться, якщо:
Оцінка «добре» (150 – 179 балів) ставиться, якщо:
Оцінка «задовільно» (124 – 149 балів) ставиться, якщо:
Оцінка «незадовільно» ( від 1 до 123 балів) ставиться, якщо:
^ Монографії, посібники, словники, довідники
Періодичні фахові видання
Сайти бібліотек
|
![]() | В. О. Сухомлинського факультет філології та журналістики кафедра слов’янської філології «затверджую» Ректор В. Д. Будак "26" лютого 2013 Р. Програма Розробники програми кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської філології Абламська О. В., доцент кафедри слов’янської... | ![]() | В. О. Сухомлинського факультет філології та журналістики кафедра слов’янської філології "затверджую" Ректор В. Д. Будак "20" лютого 2014 Р. Програма Прийом на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» здійснюється на конкурсній основі за результатами фахових вступних... |
![]() | В. О. Сухомлинського Факультет філології та журналістики Кафедра мовознавства та логопедії «Затверджую» Ректор Будак В. Д. "26" лютого 2013 Р. Програма Розробник програми к п н., доцент кафедри мовознавства та логопедії Рускуліс Л. В | ![]() | В. О. Сухомлинського Факультет філології та журналістики Кафедра мовознавства та логопедії «Затверджую» ректор будак в. Д. "26" лютого 2013 Р. Програма Програма затверджена на засіданні кафедри мовознавства та логопедії. Протокол №6 від 08 січня 2013 р |
![]() | В. О. Сухомлинського факультет іноземної філології "затверджую" ректор в. Д. Будак "20" лютого 2014 Р. Програма Затверджено на засідання Вченої ради факультету іноземної філології Протокол №6 від «22» січня 2014 року | ![]() | В. О. Сухомлинського факультет іноземної філології "затверджую" ректор в. Д. Будак "20" лютого 2014 Р. Програма Затверджено на засідання Вченої ради факультету іноземної філології Протокол №6 від «22» січня 2014 року |
![]() | В. О. Сухомлинського факультет філології та журналістики "затверджую" Ректор В. Д. Будак " 20 " лютого 2014 Р. Програма Романюк Любов Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури і методики навчання | ![]() | План проведення науково-методичних семінарів кафедри слов’янської філології у 2012/2013 н р Мости міжкультурного порозуміння: з досвіду перекладацької практики кафедри слов’янської філології |
![]() | Кафедри слов’янської філології Географічна, етнічна, політична та культурна карта сучасного слов’янства (як її уявляють студенти кафедри слов’янської філології... | ![]() | Факультет філології та журналістики Факультет філології та журналістики – з багатими традиціями та високопрофесійним кадровим складом, один із найстаріших у Миколаївському... |