Затверджую» Голова приймальної комісії Рівненського державного гуманітарного університету проф. Постоловський Р. М. 2013 р. Програма фахового випробування для
Скачати 334.8 Kb. |
|
Міністерство освіти і науки України Рівненський державний гуманітарний університет «ЗАТВЕРДЖУЮ» Голова приймальної комісії Рівненського державного гуманітарного університету ___________проф. Постоловський Р.М. «_____» ________________2013 р. ПРОГРАМА ФАХОВОГО ВИПРОБУВАННЯ для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» зі спеціальності 8.02030302 «Мова і література*» (німецька) на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» Схвалено вченою радою факультету іноземної філології Протокол № 2від «26» лютого 2013 р. Голова вченої ради факультету іноземної філології проф. Ніколайчук Г.І. Укладачі: к.ф.н., доц. Терещенко Т.В. к.п.н., доц. Середюк Л.А. Рівне – 2013 ЗМІСТ
2. Зміст тем і питань програми 3. Список рекомендованої літератури Вступ Програма фахового випробування складена відповідно до вимог державного освітнього стандарту вищої освіти України за напрямом підготовки 8.02030302 «Мова і література» (німецька), пропонованими до рівня підготовки, необхідної для отримання ступеня магістра, а також з вимогами, що пред'являються до професійної підготовленості випускника за відповідним напрямом підготовки бакалавра. Мета фахового випробування: виявити рівень оволодіння загальнокультурними і професійними компетенціями абітурієнта в теорії і практиці іноземної мови. Завдання фахового випробування: • виявити рівень володіння вступником іноземною мовою (фонетичні, лексичні, граматичні навички, мовленнєві вміння); • встановити ступінь володіння вступником загальномовною та професійною тематикою іноземної мови; • з'ясувати ступінь володіння вступником теоретичною лінгвістичною базою для адекватного аналізу лінгвістичних явищ на всіх рівнях мовної системи із застосуванням адекватних методів і прийомів аналізу. Цілі програми Фахове випробування має на меті перевірити вміння та навички вступників факультету іноземної філології. Вступники повинні: вільно користуватися іноземною мовою у професійних наукових та інших цілях; володіти чотирма видами мовленнєвої діяльності на відповідному рівні; знати синтаксичні, семантичні та фонетичні правила і закономірності іноземної мови; використовувати соціокультурні знання і вміння в іншомовній комунікації; застосовувати культурологічну інформацію у професійній діяльності; реалізовувати наукові дослідження, оцінювати й аналізувати власний навчальний досвід та удосконалювати свої навчальні стратегії; використовувати власний досвід оволодіння іншомовним мовленням у викладацькій діяльності; удосконалювати мовленнєву підготовку шляхом використання автентичних іншомовних матеріалів; демонструвати впевненість і позитивну мотивацію у користуванні іноземною мовою; усвідомлювати роль учителя як у шкільному, так і в позашкільному оточенні. Центральним лінгвістичним курсом є практичний курс іноземної мови. Тому на фаховому випробуванні необхідно передусім виявити теоретичні і практичні навички вступників з цього предмета. Теоретичні і практичні питання з практичного курсу іноземної мови обов'язково включаються в кожен екзаменаційний білет. Програма включає також найважливіші теми з інших мовознавчих дисциплін: теоретичної фонетики, теоретичної граматики, лексикології та історії мови та методики. Вступний іспит має на меті проведення продуктивного підсумкового контролю знань, вмінь та навичок вступників, спрямований передусім на оцінку якості кінцевого продукту та його презентації під час загального обговорення. Цей вид контролю передбачає оцінювання трьох аспектів навчальної діяльності вступників, а саме: • якості професійної підготовки Кінцевий продукт, що має практичне і професійне спрямування, оцінюється з огляду на його змістовність, оригінальність, відповідність майбутнім професійним та навчальним потребам виконавців, ступінь досягнення мети вступного іспиту тощо. • якості презентації Параметри оцінювання усної та письмової презентації результатів навчання іноземної мови є їх відповідність цілям і змісту вступного іспиту, чіткість презентації, її послідовність і логічність, різноманітність застосованих прийомів, сформованість вмінь публічного мовлення, участь вступників в підготовці та проведенні презентації та подальшому обговоренні. • якості мовної підготовки На фаховому випробуванні перевіряються знання вступників лексичного, граматичного матеріалу з іноземної мови, теоретичних курсів тощо; вміння логічно будувати висловлювання та оформлювати їх у завершену за змістом розповідь, розуміти питання та зауваження екзаменаторів та на належному рівні відповідати на них. У програмі подано список основної фахової літератури, якою ж, звичайно, не слід обмежуватися при підготовці і проведенні вступного екзамену; особливо це стосується статей, які зовсім не подаються в списку, а також багатьох монографічних праць з відповідних лінгвістичних проблем. Програма складена з урахування типових програм з мовознавчих дисциплін, програми з німецької мови за редакцією Бориско Н., 2004р. ^ Вступники повинні виявляти такі знання, уміння і навички: 1. Розуміти мовлення співбесідника (у тому числі й носія мови), мовлення диктора в аудіо- і відеозапису, мовлення артистів, а також мовлення дикторів/модераторів німецького радіо і телебачення. 2. Вільно висловлюватися на будь-яку побутову, соціально-політичну, лінгвістичну, літературно-критичну та інші теми. З. Коментувати, реферувати, анотувати, резюмувати прочитаний/прослуханий автентичний текст побутового, літературно-художнього, публіцистичного і країнознавчого характеру. 4. Реферувати німецькою мовою українські/російські тексти соціально-політичного, лінгвістичного і літературознавчого характеру. 5. Вести бесіду на теми, які були вивчені протягом чотирьох років навчання -ставити мотивовані запитання, давати короткі і розгорнуті відповіді, вступати в розмову і цілеспрямовано вести її, виражати своє ставлення до висловленої точки зору, фактів, аргументувати свою точку зору. 6. Правильно викладати свої думки у письмовій формі: писати твір, переказ, статтю, доповідь, резюме з використанням збагачених граматичних структур, ідіоматичних виразів, лексичного і фразеологічного багатства мови. 7. Фонетично, граматично і лексично правильно аналізувати твори художньої літератури з точки зору жанрово-композиційних, ідейно-художніх і мовних особливостей, уміти характеризувати творчий шлях письменника. 8. Проводити лінгвостилістичну інтерпретацію художнього тексту (охарактеризувати відбір лексики, показати, з якою метою автор використовує фонетичні, морфологічні, словотворчі, синтаксичні і художні засоби мови) з метою розкриття авторського задуму і авторського стилю. 9. Уміти перекладати з дотриманням норм німецької/рідної мови усно і письмово німецькі й українські/російські тексти у межах тематики 1-4 курсів. 10. Знати матеріал усіх теоретичних курсів і вміти практично застосовувати інформацію, отриману з них. ^ Допуск до вступного випробування здійснюється за умови наявності екзаменаційного листа та документа, який засвідчує особу(паспорта, свідоцтва про народження, тощо); Вступне випробовування проводиться згідно з розкладом, складеним приймальною комісією РДГУ; Вступникам дозволяється мати при собі ручку з чорнилом, пастою; Вступник отримує тільки один комплект екзаменаційних завдань; зміна завдань не дозволяється; Вступник має право звернутися до екзаменаторів з проханням щодо уточнення умов завдань; Під час вступного випробовування не дозволяється порушувати тишу; спілкуватися з іншими вступниками, користуватися електронними, друкованими , рукописними інформаційними джерелами; Запис відповіді на екзаменаційні завдання здійснюється в аркуші усної відповіді, під якою ставиться підпис вступника та членів екзаменаційної комісії; Вступники, які не з’явилися на вступне випробування без поважних причин у визначений розкладом час, до участі у подальших випробуваннях та в конкурсі не допускаються; за наявності поважних причин , підтверджених документально , вступники можуть бути допущені до пропущеного вступного випробування (випробувань) з дозволу відповідального секретаря приймальної комісії в межах встановлених термінів та розкладу вступних випробувань; Перескладання вступних випробувань не дозволяється. ^ Оцінювання відповіді вступників на вступному випробуванні здійснюється членами екзаменаційної комісії, призначеної згідно з наказом ректора, за шкалою оцінок від 106 до 200 балів. Підставою для формування оцінки є правильність, логічність , глибина відповіді, уміння аналізувати проблеми, які стосуються змісту відповіді, виробляти самостійні оцінки та рішення щодо розв’язання таких проблем. ^
Зміст тем і питань програми Теоретична фонетика Фонетика як важлива складова частина мовознавства: визначення поняття фонетики, відношення фонетики до інших наук, розділи фонетики (загальна фонетика, описова фонетика, історична фонетика, порівняльна фонетика, експериментальна фонетика), фонетичні одиниці (речення, фраза, ритмічна група, склад, фонема). Орфографія і орфоепія; принципи транскрипції; транслітерація; фонетичне членування мови. Звукоутворення: органи мови і їх найважливіші функції; елементи акустики в фонетиці; артикуляційний і фонетичний базис; акустичні та фізіологічні властивості звуків. Вчення про фонеми: що таке фонема; опозиція, ідентичність; сегментація та ідентифікація фонеми; вплив оточення і акценту на фонему; види асиміляції; найважливіші відтінки німецьких фонем. Особливості німецьких голосних: німецькі голосні фонеми в сильній позиції; систематизація німецьких приголосних фонем. Структура складів німецької мови: теорія складів (теорія наповнюваності, теорія аспірації); типи фонетичних складів (відкриті склади, відносно відкриті склади, закриті склади). Типи складів за ступенем ударності: склади з наголосом в реченні, склади з сильним наголосом в слові, в ритмічній групі; склади зі слабким наголосом в ритмічній групі; ненаголошені склади. Типи складів за місцем в мовному такті: склади, що стоять після наголошеного складу в реченні; склади, що стоять безпосередньо перед ударним складом у реченні. Німецький наголос у слові. Види наголосу в слові: динамічний, музичний та кількісний; основні правила німецького наголосу в слові; німецький наголос у слові як фонологічний засіб. Інтонація німецького речення. Компоненти інтонації (поділ речення на фонетичні одиниці і відповідні паузи; наголос у реченні, мелодія речення; темп мови, сила звуку, окрас звучання мови); фонетичне членування речення на мовні такти; фонетичне членування мовного такту на ритмічні групи. Типи інтонації німецького речення: логічний наголос, емфатичний наголос; мелодія розповідного, питального та окличного речення. Лексикологія Лексикологія як складова частина мовознавства: визначення поняття лексикології, предмет і завдання дослідження лексикології. Зв'язок лексикології з іншими лінгвістичними науками. Основні розділи лексикології: загальна лексикологія, порівняльна лексикологія, історична лексикологія, описова лексикологія. Слово як основна одиниця лексичної системи. Слово як єдність звучання і значення. Зв'язок звучання зі значенням. Значення слова. Основні типи лексичного значення слова. Лексичні та граматичні компоненти в значенні слова. Значення слова і поняття. Значення слова і його вживання. Основні типи зміни значення слова. Лексичне значення і структура основи слова. Шляхи розвитку словникового складу. Розвиток словникового складу. Поповнення словникового складу новими словами. Неологізми мовні й авторські. Старіння і відмирання слів. Архаїзми. Склад лексики сучасної німецької мови за її походженням. Класифікація слів за їх походженням. Слова німецькі і слова запозичені. Слова з індоєвропейською і німецькою етимологією. Проблема запозичень у плані лексикології історичної та лексикології сучасної мови. Проблема класифікації слів іншомовного походження. Диференціація лексики за сферами вживання. Професійна і науково-технічна термінологія. Джерела виникнення термінів. Взаємовідношення між термінологічною та загальнонародною лексикою. Загальнонародна та діалектна лексика. Взаємовідношення між діалектною лексикою та лексикою сучасної літературної німецької мови. Словотвір. Основні способи словотворення сучасної німецької мови. Особливості суфіксів і префіксів. Словоскладання (види складних слів, класифікація складних слів). Продуктивні і непродуктивні словотворчі типи. Словотворчі типи і лексичні категорії. Аналіз словникового складу мови. Структурний аналіз лексики. Семантичний аналіз лексики (синоніми, антоніми, омоніми). Фразеологія. Вільні поєднання слів і фразеологічні одиниці. Основні типи характерні для сучасної німецької мови фразеологічних одиниць. Класифікація фразеологічних одиниць за В.В. Виноградовим. Класична класифікація фразеологізмів: парні слова, крилаті слова, ідіоми, прислів'я, приказки. Словники німецької мови. Основні типи словників. Словники двомовні. Основні типи одномовних словників. Етимологічні словники. Історичні тлумачні словники. Тлумачні словники сучасної мови. Синонімічні словники. Тематичні словники. Фразеологічні словники. ^ Граматичний лад мови, що вивчається. Основні розділи граматики - морфологія і синтаксис, їх співвідношення. Методи опису граматичного ладу. Граматичні форми слова. Зовнішні та внутрішні засоби граматичної форми слова. Граматичне значення. Граматична категорія. Морфологія. Основні одиниці морфологічного рівня: словоформа, морфема. Особливості морфеміки досліджуваної мови. Частини мови, визначення поняття «частина мови». Принцип поділу граматичних класів слів. Іменник: визначення іменника, семантико-структурні класи іменників, граматичні категорії іменника (рід, число, відмінок), синтаксична функція іменника. Дієслово: визначення дієслова, семантико-структурні класи дієслова (категорія числа, особи, часу, способу); теорія валентності німецького дієслова. Прикметник: структурно-семантичні види прикметника, польова структура прикметника як частини мови. Ступені порівняння прикметників, способи утворення прикметників. Інші частини мови: прислівник, займенник, їх граматичні категорії; службові слова. Синтаксис. Основні одиниці синтаксису (словосполучення, речення). Речення, проблема визначення поняття «речення», структурна класифікація речення. Комунікативна функція речення, категорія предикативності. Внутрішня структура речення. Члени речення: головні, другорядні. Види підмета і присудка. Актуальне членування речення. Модель речення. Складне речення: складносурядне, складнопідрядне. Види підрядних речень. Порядок слів у реченні. Історія мови Сучасна німецька мова і її форми існування. Предмет історії мови. Національні варіанти німецької літературної мови. Форми існування німецької мови (німецька національна літературна мова, діалекти, міські говори). Діалекти сучасної німецької мови. Періодизація історії німецької мови (староверхньонімецька, середньоверхньонімецька, ранньоверхньонімецька, нововерхньонімецька). Давньогерманські племена і їхні мови. Класифікація давньогерманських племен та їхніх мов. Загальна характеристика давньогерманської мови. Поняття спорідненості мов і мови-основи. Методика порівняльно-історичного аналізу. Загальноіндоєвропейські і загальнонімецькі риси германських мов: наголос, система голосних фонем, система приголосних. Перший пересув приголосних, закон Вернера, граматичне чергування по закону Вернера. Загальноіндоєвропейська і загальнонімецька лексика (запозичення з кельтських та латинської мов). Морфологічна система: морфологічна структура у загальноіндоєвропейському відмінюванні іменника. Основа на голосні, основи на приголосну. Відмінювання прикметників. Морфологічна класифікація дієслів. Аблаут в давньогерманських сильних дієсловах. Слабкі дієслова. Граматичні категорії дієслова. Давньоверхньонімецький період. Становлення німецької нації. Походження слова "Deutsch". Діалекти давньоверхньонімецької. Виникнення писемності на давньоверхньонімецькій. Давньоверхньонімецькі пам'ятки писемності: глоси, язичницькі пам'ятники, прозові християнські пам'ятники, поетичні християнські пам'ятники. Фонетичні зміни: вокалізм (зміна давньогерманських дифтонгів на монофтонги). Умлаут. Діфтонгізація довгих «е» і «о». Консонантизм. Другий пересув приголосних. Лексика і словотвір. Особливості морфологічного ладу: типи відмінювання іменників. Категорії іменника. Поява категорії визначеності / невизначеності. Відмінювання прикметника. Виникнення займенникового типу відмінювання прикметника. Морфологічна структура дієслова. Тематичний голосний. Відмінювання слабких і сильних дієслів в Präsens і Imperfekt. Неправильні дієслова. Претеріта-презентні дієслова. Середньоверхньонімецький період. Загальна характеристика періоду: розвиток письмової німецької мови, виникнення наддіалектних варіантів літературної мови. Класичний період середньонижньонімецької. Героїчний епос. Куртуазний епос. Лірика мінезингерів. Інші літературні жанри. Поширення німецької мови. Середньонижньонімецькі діалекти. Особливості мовного розвитку в середньоверхньонімецький період: розвиток словника. Фонологічна система (ослаблення ненаголошених голосних, фонологізація умлаут). Нові голосні. Виникнення фонеми «∫». Інші зміни в системі приголосних. Становлення граматичних категорій іменників: уніфікація типів відміни. Спрощення структури вербальних форм. Спрощення особових закінчень дієслів. Відмінювання дієслів у Präsens і Imperfekt. Розвиток граматичних категорій дієслова. Категорія часу. Категорія способу. Ранньововерхньонімецький період. Загальна характеристика. Становлення загальнонімецької літературної норми: виникнення територіальних варіантів літературної мови. Література ранньоверхньонімецької: бюргерська література. Нелітературні прозові жанри: розвиток «ділової» німецької. Реформація. Діяльність М. Лютера. Лексика ранньоверхньонімецької: поява нової лексики, зміна значення слів, запозичення в галузі науки, релігії, права. Словотвір (роль словоскладання). Фонетичні зміни. Діфтонгизация довгих голосних високого піднесення, монофтонгізація старих дифтонгів високого підйому. Стислість і довгота. Зміна в системі приголосних (фонеми "s" і "z", зникнення інтервокального "h"). Особливості граматичного ладу. Типи відмінювання іменників, утворення множини, граматичний рід іменників. Зміни в системі дієслівного аблаута. Розвиток майбутнього часу дієслова Konditionalis. Нововерхньонімецький період. Становлення єдиної національної літературної мови. Становлення національної літературної норми. Поширення верхньонімецької літературної мови на півночі Німеччини. Діяльність граматистів. Діяльність мовних товариств. Пуризм. Роль періодичної преси. Проблема мовної норми в другій половині 18 століття. Роль класичної німецької літератури. Нормалізація німецької літературної вимови. Нормалізація німецької орфографії. Подальша нормалізація німецької мови в 18-19 ст. Розширення словника в новий час. 2. Монологічне висловлювання по темі. Висловлювання дозволяє визначити рівень мовної і мовленнєвої компетенції.
3. Приклад тексту для аналізу Novalis ^ Die Eltern lagen schon und schliefen, die Wanduhr schlug ihren einförmigen Takt, vor den klappernden Fenstern sauste der Wind; abwechselnd wurde die Stube hell von dem Schimmer des Mondes. Der Jüngling lag unruhig auf seinem Lager und gedachte des Fremden und seiner Erzählungen. „ Nicht die Schätze sind es, die ein so unaussprechliches Verlangen in mir geweckt haben“, sagte er zu sich selbst; „fernab liegt mir alle Habsucht: aber die blaue Blume sehn ich mich zu erblicken. Sie liegt mir unaufhörlich im Sinn, und ich kann nichts anderes dichten und denken. So ist mir noch nie zumute gewesen: es ist, als hätt ich vorhin geträumt, oder ich wäre in eine andere Welt hinübergeschlummert; denn in der Welt, in der ich sonst lebte, wer hätte da sich um Blumen bekümmert, und gar von einer so seltsamen Leidenschaft für eine Blume hab ich damals nie gehört. Wo eigentlich nur der Fremde herkam? Keiner von uns hat je einen ähnlichen Menschen gesehen; doch weiß ich nicht, warum nur ich von seinen Reden so ergriffen worden bin; die andern haben ja das nämliche gehört, und keinem ist so etwas begegnet. Dass ich auch nicht einmal von meinem wunderlichen Zustande reden kann! Es ist mir oft so entzückend wohl, und nur dann, wenn ich die Blume nicht recht gegenwärtig habe, befällt mich so ein tiefes, inniges Treiben; das kann und wird keiner verstehen. Ich glaubte, ich wäre wahnsinnig, wenn ich nicht so klar und hell sähe und dächte, mir ist seitdem alles viel bekannter. Ich hörte einst von alten Zeiten reden; wie da die Tiere und Bäume und Felsen mit den Menschen gesprochen hätten. Mir ist gerade so, als wollten sie allaugenblicklich anfangen und als könnte ich es ihnen ansehen, was sie mir sagen wollten. Es muss noch viel Worte geben, die ich nicht weiß: wüsste ich mehr, so könnte ich viel besser alles begreifen. Sonst tanzte ich gern, jetzt denke ich lieber nach der Musik.“ Der Jüngling verlor sich allmählich in süßen Phantasien und entschlummerte. Da träumte ihm erst von unansehnlichen Fernen und wilden, unbekannten Gegenden. Er wanderte über Meere mit unbegreiflicher Leichtigkeit; wunderliche Tiere sah er; er lebte mit mannigfaltigen Menschen, bald im Kriege, in wildem Getümmel, in stillen Hütten. Er geriet in Gefangenschaft und die schmählichste Not. Alle Empfindungen stiegen bis zu einer nie gekannten Höhe in ihm. Er durchlebte ein unendlich buntes Leben; starb und kam wieder, liebte bis zur höchsten Leidenschaft und war dann wieder auf ewig von seiner Geliebten getrennt. Endlich gegen Morgen, wie draußen die Dämmerung anbrach, wurde es stiller in seiner Seele, klarer und bleibender wurden die Bilder. ^ Засоби навчання німецької мови. План-конспект уроку з навчання німецької мови. Основні методичні категорії. Підручник ,як головний засіб навчання німецької мови. Методика викладання, як теорія навчання та науки. План – конспект уроку. Навчання говорінню. Навчання читанню. Принципи навчання німецької мови. Основні методи навчання німецької мови. Мета навчання німецької мови у середній загальній школі. Зміст навчання німецької мови у ЗОШ. Навчання фонетики. Навчання граматики. Методи дослідження у методиці навчання німецької мови. Експеримент, як основний метод дослідження. Зв’язок методики викладання німецької мови з суміжними науками. Навчання аудіюванню. Навчання лексики. План –конспект уроку з німецької мови по навчанню читанню. План – конспект уроку з навчання говорінню німецькою мовою. Рекомендована література для підготовки до екзамену.
Міністерство освіти та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет «ЗАТВЕРДЖУЮ» Голова приймальної комісії Рівненського державного гуманітарного університету ___________проф. Постоловський Р.М. «_____» ________________2013 р. ^ для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» зі спеціальності 8.02030302 «Мова і література» (німецька) на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» Схвалено вченою радою факультету іноземної філології Протокол № 2 від « 26 » лютого 2013 р. Голова вченої ради факультету іноземної філології проф. Ніколайчук Г.І. ___________ Укладачі: к.ф.н., доц. Терещенко Т.В. к.п.н., доц. Середюк Л.А. Рівне – 2013 ЗМІСТ
2. Зміст тем і питань програми 3. Список рекомендованої літератури Вступ Програма фахового випробування складена відповідно до вимог державного освітнього стандарту вищої освіти України за напрямом підготовки 8.02030302 «Мова і література (німецька)», пропонованими до рівня підготовки, необхідної для отримання ступеня магістра, а також з вимогами, що пред'являються до професійної підготовленості випускника за відповідним напрямом підготовки спеціаліста. Мета фахового випробування: виявити рівень оволодіння загальнокультурними і професійними компетенціями вступника в теорії і практиці іноземної мови. Завдання фахового випробування • виявити рівень володіння абітурієнтом іноземною мовою (фонетичні, лексичні, граматичні навички, мовленнєві вміння); • встановити ступінь володіння абітурієнтом загальномовною та професійною тематикою іноземної мови; • з'ясувати ступінь володіння абітурієнтом теоретичною лінгвістичною базою для адекватного аналізу лінгвістичних явищ на всіх рівнях мовної системи із застосуванням адекватних методів і прийомів аналізу. Цілі програми Фахове випробування має на меті перевірити вміння та навички - вступників факультету іноземної філології. Вступники повинні: вільно користуватися іноземною мовою у професійних наукових та інших цілях; володіти чотирма видами мовленнєвої діяльності на відповідному рівні; знати синтаксичні, семантичні та фонетичні правила і закономірності іноземної мови; використовувати соціокультурні знання і вміння в іншомовній комунікації; застосовувати культурологічну інформацію у професійній діяльності; реалізовувати наукові дослідження, оцінювати й аналізувати власний навчальний досвід та удосконалювати свої навчальні стратегії; використовувати власний досвід оволодіння іншомовним мовленням у викладацькій діяльності; удосконалювати мовленнєву підготовку шляхом використання автентичних іншомовних матеріалів; демонструвати впевненість і позитивну мотивацію у користуванні іноземною мовою; усвідомлювати роль учителя як у шкільному, так і в позашкільному оточенні. Центральним лінгвістичним курсом є практичний курс іноземної мови. Тому на вступному екзамені необхідно передусім виявити теоретичні і практичні навички вступників з цього предмета. Теоретичні і практичні питання з практичного курсу іноземної мови обов'язково включаються в кожен екзаменаційний білет. Програма включає також найважливіші теми з інших мовознавчих дисциплін: теоретичної фонетики, теоретичної граматики, лексикології та історії мови та методики. Фахове випробування має на меті проведення продуктивного підсумкового контролю знань, вмінь та навичок студентів, спрямований передусім на оцінку якості кінцевого продукту та його презентації під час загального обговорення. Цей вид контролю передбачає оцінювання трьох аспектів навчальної діяльності вступників, а саме: • якості професійної підготовки Кінцевий продукт, що має практичне і професійне спрямування, оцінюється з огляду на його змістовність, оригінальність, відповідність майбутнім професійним та навчальним потребам виконавців, ступінь досягнення мети вступного іспиту тощо. • якості презентації Параметри оцінювання усної та письмової презентації результатів навчання іноземної мови є їх відповідність цілям і змісту вступного іспиту, чіткість презентації, її послідовність і логічність, різноманітність застосованих прийомів, сформованість вмінь публічного мовлення, участь вступників в підготовці та проведенні презентації та подальшому обговоренні. • якості мовної підготовки На фаховому випробуванні перевіряються знання вступників лексичного, граматичного матеріалу з іноземної мови, теоретичних курсів тощо; вміння логічно будувати висловлювання та оформлювати їх у завершену за змістом розповідь, розуміти питання та зауваження екзаменаторів та на належному рівні відповідати на них. У програмі подано список основної фахової літератури, якою ж, звичайно, не слід обмежуватися при підготовці і проведенні вступного екзамену; особливо це стосується статей, які зовсім не подаються в списку, а також багатьох монографічних праць з відповідних лінгвістичних проблем. Програма складена з урахування типових програм з мовознавчих дисциплін, програми з німецької мови за редакцією Бориско Н., 2004р. ^ Вступники повинні виявляти такі знання, уміння і навички: 1. Розуміти мовлення співбесідника (у тому числі й носія мови), мовлення диктора в аудіо- і відеозапису, мовлення артистів, а також мовлення дикторів/модераторів німецького радіо і телебачення. 2. Вільно висловлюватися на будь-яку побутову, соціально-політичну, лінгвістичну, літературно-критичну та інші теми. З. Коментувати, реферувати, анотувати, резюмувати прочитаний/прослуханий автентичний текст побутового, літературно-художнього, публіцистичного і країнознавчого характеру. 4. Реферувати німецькою мовою українські/російські тексти соціально-політичного, лінгвістичного і літературознавчого характеру. 5. Вести бесіду на теми, які були вивчені протягом чотирьох років навчання -ставити мотивовані запитання, давати короткі і розгорнуті відповіді, вступати в розмову і цілеспрямовано вести її, виражати своє ставлення до висловленої точки зору, фактів, аргументувати свою точку зору. 6. Правильно викладати свої думки у письмовій формі: писати твір, переказ, статтю, доповідь, резюме з використанням збагачених граматичних структур, ідіоматичних виразів, лексичного і фразеологічного багатства мови. 7. Фонетично, граматично і лексично правильно аналізувати твори художньої літератури з точки зору жанрово-композиційних, ідейно-художніх і мовних особливостей, уміти характеризувати творчий шлях письменника. 8. Проводити лінгвостилістичну інтерпретацію художнього тексту (охарактеризувати відбір лексики, показати, з якою метою автор використовує фонетичні, морфологічні, словотворчі, синтаксичні і художні засоби мови) з метою розкриття авторського задуму і авторського стилю. 9. Уміти перекладати з дотриманням норм німецької/рідної мови усно і письмово німецькі й українські/російські тексти у межах тематики 1-4 курсів. 10. Знати матеріал усіх теоретичних курсів і вміти практично застосовувати інформацію, отриману з них. ^ Допуск до вступного випробування здійснюється за умови наявності екзаменаційного листа та документа, який засвідчує особу(паспорта, свідоцтва про народження, тощо); Вступне випробовування проводиться згідно з розкладом, складеним приймальною комісією РДГУ; Вступникам дозволяється мати при собі ручку з чорнилом, пастою; Вступник отримує тільки один комплект екзаменаційних завдань; зміна завдань не дозволяється; Вступник має право звернутися до екзаменаторів з проханням щодо уточнення умов завдань; Під час вступного випробовування не дозволяється порушувати тишу; спілкуватися з іншими вступниками, користуватися електронними, друкованими , рукописними інформаційними джерелами; Запис відповіді на екзаменаційні завдання здійснюється в аркуші усної відповіді, під якою ставиться підпис вступника та членів екзаменаційної комісії; Вступники, які не з’явилися на вступне випробування без поважних причин у визначений розкладом час, до участі у подальших випробуваннях та в конкурсі не допускаються; за наявності поважних причин , підтверджених документально , вступники можуть бути допущені до пропущеного вступного випробування (випробувань) з дозволу відповідального секретаря приймальної комісії в межах встановлених термінів та розкладу вступних випробувань; Перескладання вступних випробувань не дозволяється. ^ Оцінювання відповіді вступників на вступному випробуванні здійснюється членами екзаменаційної комісії, призначеної згідно з наказом ректора, за шкалою оцінок від 106 до 200 балів. Підставою для формування оцінки є правильність, логічність, глибина відповіді, уміння аналізувати проблеми, які стосуються змісту відповіді, виробляти самостійні оцінки та рішення щодо розв’язання таких проблем. ^
Зміст тем і питань програми Стилістика Мовностилістичні основи курсу стилістики: відношення лінгвостилістики до інших розділів загального мовознавства, соціолінгвістичні та прагматичні аспекти стилістики. Предмет і завдання курсу стилістики. Визначення та розмежування основних стилістичних понять. Значення і походження слова "Stil"; подвійне значення слова стиль; стиль як комплекс окремих елементів; стиль як вибір серед різних можливостей; суб'єктивно-певна одиниця стилю; об'єктивно-певна одиниця стилю. Функціональні стилі сучасної німецької мови. Стиль мови художньої літератури (проза, поезія, драма). Публіцистичний стиль і його різновиди: короткі повідомлення, заголовки, оголошення, реклама. Стиль наукової прози і його різновиди. Офіційні стиль і його різновиди: документи, акти, протоколи, діловодство, мова офіційних осіб. Розмовний стиль і його різновиди: приватне і сімейне життя, ділове спілкування, повідомлення, розповіді на буденні теми, приватна переписка. Аналіз та інтерпретація текстів різних функціональних стилів. Стилістичне забарвлення: відносини і переходи між стилістичними рівнями, стилістичні порушення; мовні та стилістичні норми; стилістичні функції частин мови. Питання стилістики у зв'язку зі словниковим складом сучасної німецької мови: 1) питання вибору слова: загальні критерії вибору слова, тематичне та синонімічне спорідненість слів; тематичні групи та тематичні ряди; синонімічні ряди; контекстуальні синоніми; 2) стилістична характеристика словникового складу сучасної німецької мови функціонально стилістично нейтральна лексика; функціонально стилістично диференційована лексика; лексичні архаїзми, історизми, неологізми, територіальні дуплети і діалектизми; вульгаризми та соціальні жаргонізми; слова іноземного походження. Експресивно семантично стилістична забарвлення словникового складу сучасної німецької мови. Виразні засоби мови: порівняння, стежки. Засоби опису та виділення ознаки: перифрази на основі виділення ознаки, перифрази на основі різних видів «опису», епітети. Засоби фразеологічного виразу: стилістична класифікація фразеологічних утворень; стилістична значущість експресивної фразеології. Засоби вираження гумору та сатири: нелогічні з'єднання; стилістичні парадокси. Стилістична характеристика граматичного ладу сучасної німецької мови: стилістичні виразні засоби типів речень, порядок слів як стилістичний виразний засіб: стилістичний порядок слів у простому поширеному розповідному реченні, індивідуальні відхилення від норми; порушення рамкової конструкції; зміна конструкції речення, способи з'єднання слів, груп слів, речень і абзаців, перерахування, повтор, параллелілізм і антитеза. Стилістична характеристика фонетичної системи сучасної німецької мови: алітерація; інтонація та її компоненти: ритм, мелодія, сила звуку, положення голосу, забарвлення тону. ^ 1. Die Literatur des Mittelalters: Das frühe Mittelalter. Mündliche Dichtung. Klerikale Literatur. Weltliche Dichtung. Die Literatur des Rittertums. Die Literatur des Bürgertums 2. Die Epoche der Renaissance :Die Literatur der Zeit der Reformation und des Grossen Bauernkrieges. Briefe von Dunkelmännern. Das Schaffen von Ulrich von Hütten. Das Schaffen von Erasmus von Rotterdam. 3. Deutsche Literatur der Aufklärung: Die Literatur Westeuropas des 17 Jh. Die deutsche Literatur des 17 Jh. Das Schaffen von Andreas Gryphius. Das Schaffen von Hans Grimmelshausen. 4. Die Literatur der europäischen Aufklärung im 18 Jh : Die Merkmale der Aufklärung. Die Aufklärung in Deutschland. Die Literatur des Sturm und Drang. Das Schaffen von J. W. Goethe. Das Schaffen von F. Schiller. Die Literatur des Sturm und Drangs. 5. Deutsche Literatur des XIX Jhs. Die deutsche Literatur der 1 Hälfte des 19 Jh. Die Romantik in der europäischen Literatur. Die deutsche Romantik. Die Jenaer Romantik. Die Heidelberger Romantik. Die Berliner Romantik. Das Schaffen von H. Heine. 6. Die deutsche Literatur der 30 er Jahre des 19 Jahrhunderts. Die Vereinigung „Junges Deutschland“. Das Schaffen von Ludwig Börne.Das Schaffen von Georg Büchner. 2. Монологічне висловлювання по темі. Висловлювання дозволяє визначити рівень мовної і мовленнєвої компетенції.
3. Приклад тексту для аналізу Novalis ^ Die Eltern lagen schon und schliefen, die Wanduhr schlug ihren einförmigen Takt, vor den klappernden Fenstern sauste der Wind; abwechselnd wurde die Stube hell von dem Schimmer des Mondes. Der Jüngling lag unruhig auf seinem Lager und gedachte des Fremden und seiner Erzählungen. „ Nicht die Schätze sind es, die ein so unaussprechliches Verlangen in mir geweckt haben“, sagte er zu sich selbst; „fernab liegt mir alle Habsucht: aber die blaue Blume sehn ich mich zu erblicken. Sie liegt mir unaufhörlich im Sinn, und ich kann nichts anderes dichten und denken. So ist mir noch nie zumute gewesen: es ist, als hätt ich vorhin geträumt, oder ich wäre in eine andere Welt hinübergeschlummert; denn in der Welt, in der ich sonst lebte, wer hätte da sich um Blumen bekümmert, und gar von einer so seltsamen Leidenschaft für eine Blume hab ich damals nie gehört. Wo eigentlich nur der Fremde herkam? Keiner von uns hat je einen ähnlichen Menschen gesehen; doch weiß ich nicht, warum nur ich von seinen Reden so ergriffen worden bin; die andern haben ja das nämliche gehört, und keinem ist so etwas begegnet. Dass ich auch nicht einmal von meinem wunderlichen Zustande reden kann! Es ist mir oft so entzückend wohl, und nur dann, wenn ich die Blume nicht recht gegenwärtig habe, befällt mich so ein tiefes, inniges Treiben; das kann und wird keiner verstehen. Ich glaubte, ich wäre wahnsinnig, wenn ich nicht so klar und hell sähe und dächte, mir ist seitdem alles viel bekannter. Ich hörte einst von alten Zeiten reden; wie da die Tiere und Bäume und Felsen mit den Menschen gesprochen hätten. Mir ist gerade so, als wollten sie allaugenblicklich anfangen und als könnte ich es ihnen ansehen, was sie mir sagen wollten. Es muss noch viel Worte geben, die ich nicht weiß: wüsste ich mehr, so könnte ich viel besser alles begreifen. Sonst tanzte ich gern, jetzt denke ich lieber nach der Musik.“ Der Jüngling verlor sich allmählich in süßen Phantasien und entschlummerte. Da träumte ihm erst von unansehnlichen Fernen und wilden, unbekannten Gegenden. Er wanderte über Meere mit unbegreiflicher Leichtigkeit; wunderliche Tiere sah er; er lebte mit mannigfaltigen Menschen, bald im Kriege, in wildem Getümmel, in stillen Hütten. Er geriet in Gefangenschaft und die schmählichste Not. Alle Empfindungen stiegen bis zu einer nie gekannten Höhe in ihm. Er durchlebte ein unendlich buntes Leben; starb und kam wieder, liebte bis zur höchsten Leidenschaft und war dann wieder auf ewig von seiner Geliebten getrennt. Endlich gegen Morgen, wie draußen die Dämmerung anbrach, wurde es stiller in seiner Seele, klarer und bleibender wurden die Bilder. ^ Засоби навчання німецької мови. План-конспект уроку з навчання німецької мови. Основні методичні категорії. Підручник ,як головний засіб навчання німецької мови. Методика викладання, як теорія навчання та науки. План – конспект уроку. Навчання говорінню. Навчання читанню. Принципи навчання німецької мови. Основні методи навчання німецької мови. Мета навчання німецької мови у середній загальній школі. Зміст навчання німецької мови у ЗОШ. Навчання фонетики. Навчання граматики. Методи дослідження у методиці навчання німецької мови. Експеримент, як основний метод дослідження. Зв’язок методики викладання німецької мови з суміжними науками. Навчання аудіюванню. Навчання лексики. План –конспект уроку з німецької мови по навчанню читанню. План – конспект уроку з навчання говорінню німецькою мовою.^ . Засоби навчання німецької мови. План-конспект уроку з навчання німецької мови. Основні методичні категорії. Підручник ,як головний засіб навчання німецької мови. Методика викладання, як теорія навчання та науки. План – конспект уроку. Навчання говорінню. Навчання читанню. Принципи навчання німецької мови. Основні методи навчання німецької мови. Мета навчання німецької мови у середній загальній школі. Зміст навчання німецької мови у ЗОШ. Навчання фонетики. Навчання граматики. Методи дослідження у методиці навчання німецької мови. Експеримент, як основний метод дослідження. Зв’язок методики викладання німецької мови з суміжними науками. Навчання аудіюванню. Навчання лексики. План –конспект уроку з німецької мови по навчанню читанню. План – конспект уроку з навчання говорінню німецькою мовою. Рекомендована література для підготовки до екзамену.
|
