Скачати 138.58 Kb.
|
Зміст Аналіз останніх публікацій.Мета роботи |
Гвоздюкова С. М. Науковий керівник: к.е.н., доц. Бурденко І. М. Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України» ОБЛІК ПОХІДНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ Постановка проблеми. Світовий ринок похідних фінансових інструментів – невід’ємна частина глобального фінансового ринку, який почав розвиватися особливо швидкими темпами с початку 70-х років ХХ століття. Для України більш прискорений розвиток похідних інструментів міг би бути одним з чинників стимулювання товарного й фінансового ринків, що сприяло б формуванню ринкових інструментів управління ризиком та механізмів біржової торгівлі, створенню сучасного ринкового механізму ціноутворення, підвищення інвестиційної привабливості України. Проте виконання цього завдання ускладнюється відсутністю розвинутого ринку деривативів в Україні, недостатньою психологічною підготовленістю суб’єктів господарювання до здійснення операцій з деривативами, а також низькою зацікавленістю банків виступати у ролі фінансових посередників на даному ринку. ^ Дослідження строкових ринків на сучасному етапі проводять багато зарубіжних фахівців, серед них: Дж. Гоффман, П. Вільмонт, Р. МакДональд, О. Дегтярьова, А. Фельдман, Роберт У. Колб інші. В Україні дослідженням становлення ринку деривативів займаються В.В. Гоффе, В. Б. Гордон, О. О. Бакаєв, Л. О. Примостка, О. М. Сохацька інші. ^ полягає у дослідженні ринку похідних фінансових інструментів та методичні основи його обліку в Україні. Виклад основного матеріалу. Функціонування ринкової системи ґрунтується на функціонуванні різноманітних ринків. Ринок за своєю сутністю передбачає формування певної рівноваги між покупцем та продавцем [10]. На думку Маркова М. А. при побудові моделі загальної рівноваги слід користуватися моделлю, яка будується на аналізі трьох ринків: ринку поточного споживання (спот ринку), ринку майбутнього споживання та ринку строкових контрактів [3]. Оскільки виконання строкових угод за своєю сутністю передбачається у майбутньому, то, доцільно розглядати ринок майбутнього споживання в рамках строкового ринку. Особливістю строкового ринку є те, що угода на ринку укладається сьогодні, а виконується у майбутньому на затверджених умовах – наявна ознака строковості. Тобто, строковий ринок – це ринок на якому обертаються контракти в основі яких є базовий актив та існує впевненість в неспівпаданні моментів укладання угод і їх виконанні. Базовим активом називається актив, який складає основу контракту – товари, цінні папери, індекси, валюта, засоби та їх характеристика [2]. У цьому контексті багато авторів почали ототожнювати ринки фінансових деривативів та строкові ринки. На нашу думку, таке ототожнення не повинно мати місця, оскільки у структурі строкового ринку необхідно окремо виділяти ринок фінансових деривативів. На сьогодні в світі застосовується різні види, типи похідних фінансових інструментів. Проте питання класифікації даних інструментів залишається відкритим. Більшість науковців і практиків виділяють такі основні похідні фінансові інструменти: форвардні та ф’ючерсні контракти, опціони та cвопи [1, 9, 2]. Похідні фінансові інструменти у сучасному світі мають досить значну роль. Макро- та мікроекономіна роль похідних фінансових інструментів проявляється через властиві їм функції, що знаходяться у певній ієрархії [9]. Основні з них наведені у таблиці 1. Таблиця 1 – Ієрархія функцій похідних фінансових інструментів
У світі характерними являються тенденції до збільшення обсягів використання похідних фінансових інструментів та розробка ефективних методів їх використання, для України залишається нагальною проблема в формуванні ринку похідних фінансових інструментів (таблиця 2). Таблиця 2 – Динаміка укладених угод на похідні фінансові інструменти в Україні та на світовому фінансовому ринку за період з 2005 по 2009 рік
Джерело: 1. http://www.ssmsc.gov.ua/ShowPage.aspx?PageID=12 2. . http://www.bis.org/publ/qtrpdf/r_qa1009.pdf Отже, згідно з таблицею, темпи росту укладених угод на світових ринках похідних інструментів та на ринку України суттєво відрізняються. Якщо на світовому ринку відсоток росту склав більше ніж 200%, то український ринок похідних фінансових інструментів є нерозвиненим. У 2008 році, під час фінансової кризи кількість укладених угод знизилась до 1 тис. шт. Така реакція українських ринків похідних фінансових інструментів може свідчити про те, що українська економіка є чутливою щодо зміни міжнародних фінансових ринків. Позитивним є той факт, що незважаючи на різкий спад у 2008 році у 2009 році спостерігається різка зміна ситуації, що дозволяє отримати приріст обороту за укладеними угод порівняно з 2005 роком на 15%. На нашу думку, це свідчить про те, що українська економіка поступово набирає обертів в рамках глобальних інтеграційних процесів. Український ринок похідних фінансових інструментів сьогодні представлений у біржовій формі. Така тенденція відрізняється від загальносвітової, де перевагу надають саме небіржовій торгівлі. Сьогодні український фондовий ринок представляють 10 фондових бірж (таблиця 3). Таблиця 3 – Фондові біржі України
Джерело: http://www.smida.gov.ua/reestr/smreestr.php?info=Birgi Практичні питання обігу похідних фінансових інструментів реалізуються на основі Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вiд 23.02.2006 № 3480-IV [8] Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів» та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 [7]. Основним недоліком П(С)БО 13 є невизначеність стосовно саме похідних фінансових інструментів. Впровадження в умовах світової глобалізації та інтеграції методичних основ оцінки та обліку похідних фінансових інструментів на базі МСБО 32, МСБО 39 та МСФЗ 7 дозволить удосконалити облік похідних фінансових інструментів. Згідно з П(С)БО 13, МСБО 32, МСБО 39 та МСФЗ 7 нами було виокремлено певні етапи обліку похідних фінансових інструментів (таблиця 4). Таблиця 4 – Облікові етапи похідних фінансових інструментів
Особливе місце серед вищеназваних етапів займає етап первісної оцінки, що повинен ґрунтуватися, виходячи з економічної класифікації похідного фінансового інструменту. Розглянемо приклад відображення операцій в обліку. Підприємство уклало опціону угоду на купівлю 1000 акцій за ціною 30 грн. за штуку. Премія за опціоном становить 500 грн. Після деякого часу ринкова вартість цих акцій склала суму 35000 грн., що означає, що ціна спот зросла на 5 грн. отже, власник цього опціону повинен сплатити зафіксовану суму 30000 грн. Виконання даного виду угоди можливе у двох варіантах: коли акції придбаваються для виконання угоди; коли акції придбаваються з метою їх перепродажу. Таблиця 5 – Відображення в обліку операцій реалізацію опціон
Отже, в Україні сьогодні не існує загальновизнаних підходів до обліку операцій з похідними фінансовими інструментами. План рахунків бухгалтерського обліку не пристосований до обліку операцій з деривативами, а тому потребує певної адаптації та удосконалення. Висновки. Таким чином, ринок похідних фінансових інструментів – це складна структура з великою кількістю учасників, які оперують з різноманітними похідними фінансовими інструментами, яка потребує подальшого розвитку. Розвиток ринку похідних фінансових інструментів сприятиме виконанню покладеної на нього суспільної ролі на макро та мікроекономічному рівні, що зумовить формування ринкових інструментів управління ризиком та механізмів біржової торгівлі, створення сучасного ринкового механізму ціноутворення, підвищення інвестиційної привабливості України. Література
|
![]() | Операції з похідними фінансовими інструментами як об’єкт фінансового обліку Така ситуація стосується, в першу чергу, фінансових ринків, у зв’язку з чим на перший план виходять дві основні функції похідних... | ![]() | Основні етапи розвитку світового ринку похідних фінансових інструментів Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи нбу» (м. Суми) |
![]() | Ірина Миколаївна Бурденко, доцент, кандидат економічних наук, доцент кафедри бухгалтерського обліку та аудиту Української академії банківської справи фінансові інструмети: особливості їх класифікації У статті висвітлені проблеми, пов’язані з особливістю класифікації фінансових інструментів. Розглянуто основні класифікаційні ознаки... | ![]() | І. М. Бурденко ліквідність ринку похідних фінансових інструментів: підходи до її сутності Надано характеристику основним ознакам ліквідності ринку: швидкість укладання угоди, обсяг угод, мінімальний ефект впливу на ціни,... |
![]() | Матвєєв В. В. Національний авіаційний університет м. Київ Інструменти оцінки якості відносин власності авіакомпаній Постановка проблеми Вивчення та вдосконалення основних інструментів оцінки відносин власності сьогодні є назвичайно актуальним, адже саме розуміння та... | ![]() | Постановка проблеми Тому для усвідомлення функціональної наповненості діяльності центрального банку, необхідним є дослідження історичної трансформації... |
![]() | Стан дослідження проблеми формування професійної готовності майбутніх вчителів інформатики до оцінювання навчальних досягнень учнів постановка проблеми Постановка проблеми. Одним з основних шляхів, запланованих державою в програмі реформування освіти, є підготовка нової генерації... | ![]() | Аналіз змісту екологічних знань інженерів-електромеханіків у професійній діяльності постановка проблеми Постановка проблеми. Для України пріоритетною складовою є загальносистемна екологізація промисловості, економіки, суспільства |
![]() | Естетичне виховання у підготовці майбутніх інженерів (історико-педагогічний аспект) Постановка проблеми Постановка проблеми. Сучасний етап демократичного розвитку українського суспільства спрямовано на інтеграцію в Європейське та світове... | ![]() | Неперервній професійній освіті – педагогічні кадри нової генерації постановка проблеми Постановка проблеми. На початку ХХІ століття доля системи професійно-технічної освіти в нашій державі залежить від сукупності багатьох... |