Скачати 1.11 Mb.
|
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Запорізький національний технічний університет Методичні вказівки до контрольної роботи №1 з фізики. Механіка. Молекулярна фізика. Термодинаміка. Електродинаміка. Для студентів інженерно-технічних спеціальностей заочної форми навчання 2010 Методичні вказівки до контрольної роботи №1 з фізики. Механіка. Молекулярна фізика. Термодинаміка. Електродинаміка. Для студентів інженерно-технічних спеціальностей заочної форми навчання./ Укладачі: О. І. Денисова, А.В.Єршов, В.К.Манько.–Запоріжжя: ЗНТУ, 2010. – 66 с. Укладачі: О. І. Денісова, ст. викладач. А.В.Єршов, доцент. В.К.Манько, доцент. Рецензент: В. Г. Корніч, доцент, к. ф.–м. н. Затверджено на засіданні кафедри фізики Протокол № 2 від 25 жовтня 2010 р ВСТУП Вказівки призначені для студентів заочників усіх інженерно-технічних спеціальностей з метою допомоги їм самостійно виконати контрольну роботу. Для цього приводиться коротка теоретична частина і наведені приклади розв’язку типових задач. Крім цього приведена програма теоретичного курсу та задачі для контрольних робіт. Контрольну роботу (КР) потрібно виконувати в окремому зошиті об’ємом близько 20 аркушів. Умову задачі переписувати повністю. Розв’язок задачі супроводжувати вичерпним, але коротким текстовим поясненням. При необхідності потрібно робити малюнок. Розв’язок виконувати в загальному вигляді. Обов’язково перевірити розмірність та зробити необхідний числовий розрахунок. Розв’язок закінчується словом “Відповідь”, після якого вона і записується. Здається (і захищається) КР безпосередньо викладачу, який призначений для даних навчальних груп кафедрою. Захист КР відбувається в процесі індивідуальної співбесіди викладача зі студентом. Необхідний варіант контрольної роботи студент вибирає за останньою цифрою номера своєї залікової книжки. Загальна кількість задач в контрольній роботі 15. Із них 5 задач з механіки, 5 задач з молекулярної фізики та 5 задач з електродинаміки. 1 МЕХАНІКА 1.1 Кінематика поступального руху Головна задача кінематики – визначення аналітичного вигляду функції ![]() ![]() z S A ? ![]() B ![]() ![]() O x y Рисунок 1.1 ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ? ![]() ![]() ![]() Траєкторія – це лінія, яку проводить у просторі кінець радіус-вектора ![]() S – шлях, пройдений тілом, довжина траєкторії від А до В. ![]() ![]() Миттєва швидкість: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() де Vx = dx/dt, Vx = dy/dt, Vz = dz/dt - проекції швидкості V на осі координат. Модуль вектора швидкості: V = ![]() Середня скалярна швидкість: Vср = S/(t2 - t1) = 1/(t2 - t1) . ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Прискорення характеризує зміну швидкості за величиною і за напрямком. Якщо ввести одиничний вектор ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() R – радіус кривизни траєкторії, ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |a| = ![]() ^ Головна задача кінематики обертального руху – визначення ![]() ![]() Рисунок 1.2 ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Зв'язок між кутовими та лінійними величинами: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ^ Рівняння руху матеріальної точки (другий закон Ньютона): d ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() m – маса, ![]() ![]() ![]() N – число сил, діючих на точку. Сили в механіці: Fnp = - kx - сила пружності, k – коефіцієнт жорсткості, х – абсолютна деформація, F = G. m1. m2/r2 – сила гравітаційної взаємодії двох точкових мас, G = 6,67.10-11 Н.м2/кг2 – гравітаційна стала, m1, m2 - маси взаємодіючих тіл, r – відстань між тілами; Fтр = ![]() ![]() N – сила нормального тиску. Закон збереження імпульсу: ![]() Для замкненої системи імпульс може бути представлений: ![]() ![]() де m – сумарна маса системи, ![]() ![]() ![]() Робота змінної сили: A = ![]() Інтегрування ведеться вздовж траєкторії ι. Кінетична енергія (енергія тіла, що рухається): Ек = m.V2/2, ?Ек = А – зміна кінетичної енергії дорівнює виконаній роботі. Потенціальна енергія та сила, що діє на тіло зв'язані співвідношенням: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Потенціальна енергія пружно деформованого тіла: Ep = kx2/2 Потенціальна енергія гравітаційної взаємодії: En = - G.m1.m2 /r Потенціальна енергія тіла, що знаходиться в однорідному полі сил тяжіння: Ep = mgh, де h – відстань від рівня, потенціальна енергія якого приймається рівною нулю, до рівня, на якому знаходиться тіло. Закон збереження енергії в механіці: Ек + En = const, якщо у системі діють тільки консервативні сили (пружності та гравітаційні). ^ Для виводу основного рівняння динаміки обертального руху скористаємося позначеннями, що пояснюються рисунком 1.3. ![]() Рисунок 1.3 ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Якщо система замкнена (тобто сума моментів зовнішніх сил дорівнює нулю), то закон збереження моменту імпульсу має вигляд: d ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() I = ![]() Робота при обертальному русі dA = M.d ![]() Кінетична енергія тіла, що обертається: Ek = I. ![]() Теорема Штейнера: момент інерції тіла відносно довільної осі: I = I0 + m.a2 I0 – момент інерції тіла відносно осі, що проходить через центр мас паралельно до даної, a – відстань між осями. ^ Приклад 1. Рівняння руху матеріальної точки вздовж осі х має вигляд: х = А + Вt + Ct3, де А = 2м, В = 1 м/с, С = - 0,5 м/с3. Знайти координату х, швидкість Vx та прискорення ах точки в момент часу t = 2с. Розв'язок Координату х знайдемо, підставивши в рівняння числові значення коефіцієнтів А, В і С та часу t: х = (2 + 1 .2 - 0,5 .23)м = 0 Миттєва швидкість відносно осі х є перша похідна від координати по часу: Vx = dx/dt = B + 3Ct2 Прискорення - друга похідна від швидкості: ах = d Vx /dt = 6 Ct В момент часу t = 2с: Vx = (1 - 3 .0,5 .22) = - 5 м/с, ах = 6 .(- 0,5) .2 м/с2 = - 6 м/с2 Приклад 2. Тіло обертається навколо нерухомої осі по закону ![]() Розв'язок Повне прискорення точки: ![]() ![]() ![]() де ![]() ![]() ![]() Рисунок 1.4 ![]() ![]() a = ![]() а ![]() ![]() ![]() де ![]() ![]() а = ![]() ![]() Кутова швидкість ![]() ![]() В момент часу t = 4с модуль кутової швидкості ![]() Кутове прискорення ![]() ![]() Підставивши значення ![]() ![]() а = 0,1. ![]() Приклад 3. При пострілі із пружинного пістолета вертикально вгору куля масою m = 20г піднялась на висоту h = 5м. Визначити жорсткість пружини пістолета, якщо вона була стиснута на х = 10см. Масою пружини та силами тертя знехтувати. Розв'язок Використовуємо закон збереження енергії в механіці, тому що в системі пружина-куля діють тільки консервативні сили. Ек1 + Ер1 = Ек2 + Ер2, де Ек1 - кінетична енергія системи до пострілу, Ер1 - потенціальна енергія системи до пострілу, Ек2 - кінетична енергія системи в кінцевому стані, Ер2 - потенціальна енергія системи в кінцевому стані. Ек1 = Ек2 = 0, Ер1 = Ер2 (1.2), Ер1 = kx2/2, Ер2 = mgh. Після підстановки Ер1 та Ер2 в формулу (1.2) одержимо k = 2 mgh/x2. Перевірка на відповідність одиницям вимірювання: [k] = кг.м.м/с2/м2 = кг/с2 = Н/м, k = 2.0,02.9,81.5/(0,1)2 = 196 Н/м. Приклад 4. Куля масою m1, що рухається горизонтально з деякою швидкістю V1, стикається з нерухомою кулею масою m2. Кулі абсолютно пружні. Удар прямий, центральний. Яку частину своєї кінетичної енергії перша куля передала другій? Розв'язок Частина енергії, що передана першою кулею другій, буде визначатися співвідношенням: ![]() ![]() ![]() де Ек1 – кінетична енергія першої кулі до зіткнення, Ек2 – кінетична енергія другої кулі після зіткнення, U2 – швидкість другої кулі після зіткнення. По закону збереження імпульсу: m1V1 = m1U1 + m2U2 (1.4) По закону збереження енергії: m1 ![]() ![]() ![]() Розв'язуємо систему рівнянь (1,4) та (1,5): U2 = 2m1V1/(m1 + m2) Підставляємо цей вираз в формулу (1,3) і одержуємо: ![]() Із одержаного співвідношення видно, що доля переданої енергії залежить тільки від мас взаємодіючих куль. Приклад 5. Маховик у вигляді суцільного диску радіусом R = 0,2м і масою m = 50кг розкручений до частоти n1 = 480 хв-1 . Під дією сил тертя він зупинився через t = 50 с. Знайти момент сил тертя. Розв'язок Скористаємося основним рівнянням динаміки обертального руху у вигляді: dLz = Mzdt, (1.6) де dLz - зміна проекції на вісь z моменту імпульсу маховика, що обертається відносно осі z, яка співпадає з геометричною віссю маховика, за інтервал часу dt; Mz – момент зовнішніх сил (сил тертя), діючих на маховик відносно осі z. Момент сил тертя можна вважати сталим у часі, тому інтегрування рівняння (1.6) приводить до виразу: ?Lz = Mz?t, (1.7) При обертанні твердого тіла відносно нерухомої осі зміна проекції моменту імпульсу може бути записана як: ?Lz = Iz ![]() де Iz – момент інерції маховика відносно осі z, ![]() Прирівнявши праві частини (1.7) і (1.8), одержуємо Mz?t = Iz ![]() Mz = Iz.? ![]() Iz = mR2/2 – момент інерції суцільного диска, ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Підставляючи в формулу (1.9) вирази Iz та ![]() Mz = ![]() Перевірка розмірності розрахункової формули (1.10): [Mz] = кг.м2.с-1/с = кг.м2/с2 = Н.м, Mz = 3,14.50.(0,2)2.(0 - 8)/50 = - 1 Н.м. Знак мінус вказує, що момент сил тертя буде гальмувати маховик. Приклад 6. Платформа у вигляді суцільного диска радіусом R = 1,5м і масою m = 180 кг обертається навколо вертикальної осі, яка проходить через її центр мас, з частотою n1 = 10 хв-1. В центрі платформи стоїть людина масою m = 60кг. Яку лінійну швидкість V відносно підлоги приміщення буде мати людина, якщо вона перейде на край платформи? Розв'язок Скористаємося законом збереження моменту імпульсу. Момент зовнішніх сил відносно осі обертання z, що співпадає з геометричною віссю платформи, можна вважати рівним нулю (за умовами задачі). При цій умові: Lz = Iz ??, (1.11) де Iz – момент інерції платформи з людиною, ![]() Iz = I1 + I2 - в початковому стані, ![]() ![]() ![]() З урахуванням цього рівняння (1.11) приймає вигляд: (I1 + I2) ![]() ![]() ![]() ![]() Момент інерції платформи не змінюється: I1 = ![]() Момент інерції людини змінюється: I2 = 0, ![]() Підставляємо моменти інерції в рівняння (1.12), а також враховуємо, що ![]() ![]() ![]() (m1R2/2 + 0) .2 ![]() V = 2 ![]() Перевіримо розмірність: [V] = с-1.м.кг/кг = м/с ^ x = A ![]() x – зміщення тіла від положення рівноваги, А – амплітуда, максимальне зміщення тіла від положення рівноваги, ![]() ![]() ![]() Т – період коливання (час одного повного коливання, або час, за який фаза змінюється на 2 ![]() ![]() ![]() V = dx/dt = A ![]() ![]() ![]() a = d2x/dt2 = -A ![]() ![]() ![]() При складанні коливань однакового напрямку: x1 = A1 ![]() ![]() ![]() ![]() Aр = ![]() tg ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Рівняння траєкторії точки, що бере участь у двох взаємноперпендикулярних коливаннях з амплітудами А1 та А2 і початковими фазами ![]() ![]() ![]() ^ Диференціальне рівняння гармонічних вільних коливань: m .x'' = - k . x, або x''' + ![]() m – маса тіла, k – коефіцієнт квазіпружної сили, ![]() Повна енергія: E = En + Ek = Enmax = Ekmax En = k . x2/2 = k . A2 . sin2( ![]() Ek = m . V2/2 = m . A2 . ![]() ![]() Enmax = k . A2/2 , Ekmax = m . A2 . ![]() Періоди коливань: пружинного маятника Т = 2 . ![]() ![]() математичного маятника Т = 2 . ![]() ![]() де ι – довжина математичного маятника, фізичного маятника Т = 2 . ![]() ![]() де I – момент інерції маятника відносно його осі обертання, m – маса тіла, а – відстань від центра мас тіла до осі обертання маятника. Диференціальне рівняння загасаючих коливань: m . x'' = - k . x - r . ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Рівняння загасаючих коливань: x = A(t) . cos( ![]() ![]() A(t) = А0. e - ![]() А0 - амплітуда в момент часу t = 0. ![]() ![]() ![]() A(t) та A(t+T) – амплітуди двох послідовних коливань, які відстоять по часу одне від одного на період. Диференціальне рівняння вимушених коливань: m . x'' = - k . x - r . ![]() ![]() або x'' + 2 . ![]() ![]() ![]() ![]() F0 . cos ![]() А = f0/ ![]() ![]() ![]() А рез = f0/(2 . ![]() ![]() Добротність Q = ![]() ![]() Nе – число коливань за час, коли амплітуда зменшується в е разів. ![]() ^ Процес розповсюдження коливань у суцільному середовищі називається хвильовим процесом або, хвилею. Рівняння плоскої хвилі: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() V – швидкість розповсюдження коливань в середовищі (фазова швидкість), V = dx/dt = ![]() k = 2 ![]() ![]() ? ![]() ![]() ![]() Рівняння стоячої хвилі: ![]() ![]() ![]() ![]() Фазова швидкість поздовжніх хвиль в пружних середовищах: - в твердих тілах: V = ![]() де Е – модуль Юнга, ![]() - в газах: V = ![]() ![]() ![]() ![]() R – універсальна газова стала, Т – температура, ![]() Р – тиск. Групова швидкість: U = d ![]() U = V - ![]() ![]() Середня об'ємна густина енергії: ![]() ![]() ![]() Вектор Умова: ![]() j = ?Ф/?S | - густина потоку енергії, ?Ф = ?W/?t – потік енергії, ?W – енергія хвилі, ?S | - площина, перпендикулярна до напрямку розповсюдження хвилі. ^ Приклад 1. Точка виконує гармонічні коливання з частотою ![]() Розв'язок Рівняння гармонічних коливань має вигляд: x = Аsin( ![]() ![]() де А – амплітуда, ![]() t - час, ![]() По визначенню амплітуда коливань: А = xmax, (1.14) ![]() ![]() ![]() Для моменту часу t = 0 формула (1.13) приймає вигляд: xmax = Аsin ![]() Звідки початкова фаза: ![]() або ![]() ![]() Зміна фази на 2 ![]() ![]() ![]() З урахуванням рівнянь (1.14) - (1.17) рівняння коливань приймає вигляд: x = 10-3 sin(20 ![]() ![]() Приклад 2. Плоска хвиля розповсюджується зі швидкістю V = 20 м/с. Дві точки знаходяться на відстанях х1 = 12м та х2 = 15м від джерела коливань, коливаються з різницею фаз ![]() ![]() Розв'язокТочки, що знаходяться одна від одної на відстані довжини хвилі ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() звідки ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Циклічна частота ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Знаючи амплітуду А, циклічну частоту ![]() y = 0,1 cos5 ![]() Щоб знайти зміщення вказаних точок, підставляємо в рівняння (1.20) значення t та x: y1 = 0,1cos5 ![]() ![]() y2 = 0,1cos5 ![]() ![]() Приклад 3. Період загасаючих коливань Т = 4с, логарифмічний декремент загасання ![]() ![]() Розв'язок Рівняння загасаючих коливань має вигляд: x = А0 ![]() ![]() ![]() В нашому випадку ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Амплітуду А0 знайдемо, підставивши в (1) х = 4,5см, t = Т/4 = 1с, а також ![]() ![]() ![]() ![]() 4,5 = А0 ![]() ![]() ![]() А0 = 4,5/ ![]() Таким чином рівняння (1.21) приймає вигляд: x = 6,7 ![]() ![]() Приклад 4. Тіло масою 10 г здійснює загасаючі коливання. Початкова амплітуда А0 = 7 см, початкова фаза ![]() ![]() ![]() ![]() Розв'язок Рівняння власних коливань має вигляд: x = А0 ![]() ![]() Зсув по фазі між власними та вимушеними коливаннями за умовою дорівнює - 3 ![]() tg ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() звідки ![]() ![]() оскільки ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Тоді рівняння власних коливань має вигляд: x = 7 ![]() ![]() Рівняння зовнішньої періодичної сили має вигляд: F = F0 sin ![]() де F0 = A.m ![]() Тоді рівняння зовнішньої періодичної сили буде мати вигляд: F = 72 sin10 ![]() ^ Кількість речовини у молях – визначається як відношення кількості молекул або атомів цієї речовини – N до числа Авогадро – NA = 6,02 ?1023 моль, яке дорівнює кількості молекул у одному молі речовини: ![]() Кількість речовини у молях можна також визначити через співвідношення маси речовини – m до молярної маси – M: ![]() де молярна маса зв’язана з відносною молярною масою речовини ![]() де ![]() ![]() Кількість речовини суміші газів ![]() або ![]() Термодинаміка вивчає зв’язок між макроскопічними параметрами стану системи, такими як тиск – Р, температура – Т та об’єм газу – V. Рівняння стану для ідеального газу відоме під назвою рівняння Менделєєва – Клапейрона має вигляд: pV= ![]() де р – тиск газу, V – об’єм, m – маса; М - молярна маса, R – молярна газова стала, Т – термодинамічна температура. Ідеальним називають такий газ, у якого кінетична енергія молекул значно перевищує потенціальну енергію їх взаємодії. Крім того, в ідеальному газі об’єм молекул повинен бути значно меншим, ніж об’єм простору, який вони займають. Експериментальні газові закони являють окремі випадки рівняння Менделєєва – Клапейрона: а) закон Бойля – Маріотта (ізотермічний процес Т = const m = const) для двох станів газу: ![]() б) закон Гей – Люссака для ізобарного процесу, якщо р = const m = const: ![]() в) закон Шарля для ізохорного процесу, якщо V = const m = const: ![]() г) об’єднаний газовий закон, якщо m = const ![]() Закон Дальтона, для визначення тиску суміші газів: ![]() де ![]() Парціальним тиском називається тиск компоненти газу, якби тільки ця компонента газу знаходилася у посудині, зайнятій сумішшю: ![]() Молярна маса суміші газів: ![]() де ![]() ![]() Концентрація молекул – n визначається як кількість молекул – N в одиниці об’єму - V: ![]() де ![]() ![]() Основне рівняння молекулярно кінетичної теорії газу: ![]() де Е – середня кінетична енергія поступального руху молекули: ![]() де k – стала Больцмана. Повна кінетична енергія молекули, яка враховує і обертальний рух молекули, визначається: ![]() де і – кількість ступенів свободи молекули. Залежність тиску газу від температури та концентрації молекул: P = n k T. Згідно з функцією розподілу Максвела існують три характерні швидкості молекул. Це найбільш ймовірна швидкість: ![]() середня арифметична: ![]() середня квадратична: ![]() де ![]() Питома теплоємність газу при сталому об’ємі: ![]() і при сталому тиску: ![]() Зв’язок між питомою С та молярною теплоємністю – с має вигляд: ![]() ![]() Внутрішня енергія ідеального газу: ![]() ![]() Рівняння Майєра встановлює зв’язок між ![]() ![]() ![]() Перший закон термодинаміки ![]() де Q – кількість теплоти переданої газу; ?U – зміна внутрішньої енергії системи; А – робота, виконана системою проти зовнішніх сил, яка у загальному випадку має вигляд: ![]() При ізобарному процесі: ![]() Для ізотермічного процесу ![]() У випадку адіабатного процесу: ![]() де ![]() Зв’язок параметрів газу в адіабатному процесі дається рівняннями Пуассона: ![]() ![]() Термічний ККД циклу: ![]() де Q1 – кількість теплоти, отриманої від нагрівача; Q2 – кількість теплоти, переданої робочим тілом холодильнику теплової машини. Для циклу Карно термічний ККД визначається за формулою: ![]() де Т1 та Т2 – температури нагрівача та холодильника. Сила поверхневого натягу рідини – F пропорційна коефіцієнту поверхневого натягу - ? та довжині змочувального периметру – l ![]() Робота сили поверхневого натягу – А при зміні величини площі поверхні плівки - ![]() А = ![]() Сила тиску, що утворюється сферичною поверхнею рідини радіусом R визначається формулою Лапласа: ![]() Висота підйому рідини у капілярній трубці радіусом R: ![]() де ![]() ![]() ![]() |
![]() | Методичні вказівки до лабораторних робіт з фізики механіка. Молекулярна фізика Частина 2 Для студентів інженерно-технічних спеціальностей Механіка. Молекулярна фізика. Частина Для студентів інженерно-технічних спеціальностей денної форми навчання / Укладачі: Лоскутов... | ![]() | Методичні вказівки до лабораторних робіт з фізики механіка. Молекулярна фізика Частина 1 Для студентів інженерно-технічних спеціальностей Механіка. Молекулярна фізика. Частина Для студентів інженерно-технічних спеціальностей денної форми навчання / Укладачі: Лоскутов... |
![]() | Методичні вказівки до самостійної роботи студентів інженерно-технічних спеціальностей денної форми навчання з фізики Методичні вказівки до самостійної роботи студентів інженерно-технічних спеціальностей денної форми навчання з фізики. Молекулярна... | ![]() | Методичні вказівки до самостійної роботи студентів інженерно-технічних спеціальностей денної форми навчання з фізики. Механіка. Запоріжжя Методичні вказівки до самостійної роботи студентів інженерно-технічних спеціальностей денної форми навчання з фізики. Механіка. /... |
![]() | Методичні вказівки до лабораторного практикуму з фізики розділ „фізика твердого тіла частина 2 Для студентів інженерно-технічних спеціальностей Методичні вказівки до лабораторного практикуму з фізики. Розділ „Фізика твердого тіла”. Частина Для студентів інженерно-технічних... | ![]() | Методичні вказівки до лабораторного практикуму з фізики розділ „фізика твердого тіла частина 1 Для студентів інженерно-технічних спеціальностей Методичні вказівки до лабораторного практикуму з фізики. Розділ „Фізика твердого тіла”. Частина Для студентів інженерно-технічних... |
![]() | Методичні вказівки до практичних занять з фізики. Розділ: Оптика, фізика атома. Для студентів заочників інженерно технічних спеціальностей Методичні вказівки до практичних занять з Фізики. Розділ: Оптика, фізика атома. Для студентів – заочників інженерно – технічних спеціальностей... | ![]() | Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Фізика" розділ механіка, термодинаміка для студентів технічних спеціальностей заочної форми навчання Методичні вказівки до практичних занять з дисциплини “Фізика” розділ механіка, термодинаміка для студентів заочної форми навчання... |
![]() | Методичні вказівки до лабораторних робіт з фізики оптика Для студентів інженерно-технічних спеціальностей Методичні вказівки до лабораторних робіт з фізики. Оптика. Для студентів інженерно-технічних спеціальностей денної форми навчання... | ![]() | Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни фізика твердого тіла Для студентів інженерно-технічних спеціальностей Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни фізика твердого тіла. Для студентів інженерно-технічних спеціальностей денної... |