Методичні рекомендації до самостійної роботи лікарів за темою icon

Методичні рекомендації до самостійної роботи лікарів за темою




Скачати 121.18 Kb.
НазваМетодичні рекомендації до самостійної роботи лікарів за темою
м. М. Горького
Дата26.09.2014
Розмір121.18 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Донецький державний медичний університет ім. М.Горького

Кафедра внутрішніх хвороб, загальної практики – сімейної медицини

Методичні рекомендації

до самостійної роботи лікарів

за темою

«Синдром холестазу. Диференційна діагностика жовтяниць.»



Донецьк-2006

Автори:


  • завідувач кафедри внутрішніх хвороб, загальної практики – сімейної медицини факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член Європейського Кардіологічного товариства, д. мед. н., професор Дядик Олександр Іванович.

  • Доцент кафедри внутрішніх хвороб, загальної практики – сімейної медицини факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім.М.Горького, к.мед.н. Гайдуков Валерію Олеговичу.

  • асистент кафедри внутрішніх хвороб, загальної практики – сімейної медицини факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім. М. Горького Зайцева Оксана Євгенівна.

  • cтарший лаборант кафедри внутрішніх хвороб, загальної практики – сімейної медицини факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім. М. Горького Суліман Юрій Володимирович

«Оновлено та прийнято до використання рішенням методичної наради кафедри (протокол №1 від 27 серпня 2013 року – дата проведення методичної наради кафедри у поточному навчальному році)»

Актуальність теми


У виявлені жовтяниць труднощів не полягає, т.я. жовтяничне забарвлення шкіри та слизистих оболонок являє добре помітний познак. Пошук же причин жовтяниць іноді представляє великі труднощі пов’язані із їх різноманітністю; жовтяниці спостерігаються при інфекційних та неінфекційних захворюваннях. Серед шинників, що визивають жовтявий синдром, ведуче місце займають інфекційні агенти, з яких найчастіше – віруси. На сучасному етапі як у світі так і в Україні спостерігається виражена активація епідемічного процесу вірусних гепатитів. Значний зріст захворювання гепатитами, тривала втрата працездатності, здебільшого ураження молодих осіб, високий рівень хронізації з ісходом до цирозу та первинного раку печінки обумовлюють підвищену увагу до цих захворювань. Своєчасне розпізнання чинників жовтяниць дозволяє лікарю призначити правильну тактику, що здебільше визначає прогноз хвороби.

Все це визначає актуальність проблеми та необхідність її глибокого вивчання.

Загальна мета уміти діагностувати те чи інше захворювання, супроводжуєме синдромом холестазу та вміти призначати хворому диференційне лікування.

Конкретні цілі – уміти:


  1. Виявляти симптоми і синдроми ураження печінки, що супроводжуються холестазом, оцінуючи скарги, данні анамнезу( у тому числі епідемічного), а також дані об’єктивного обстеження хворого.

  2. Скласти схему обстеження хворого з синдромом холестазу та інтерпретувати результати інструментального і лабораторного дослідження хворого

  3. На підставі диференційно-діагностичного алгоритму провести диференційний діагноз захворювань, що супроводжуються синдромом холестазу.

  4. Діагностувати невідкладні стани при захворюваннях з синдромом холестазу та призначати лікування цих станів.

  5. Поставити передчасний діагноз та обгрунтувати тактику ведення хворого з синдромом холестазу

^ Завдання для встановлення початкового рівня знань.

Задача № 1.

Хворий 30 р. скаржиться на загальну слабкість, відсутність апетиту, нудоту, блювоту, темний колір сечі, жовтяничність шкіри та склер, тупий біль у правому підребер’ї. Об’єктивно: збільшення печінки та селезінки.

Яке захворювання наявне у хворого?

  1. Холецистит.

  2. Панкреатит.

  3. Гепатит.

  4. Виразкова хвороба шлунку.

  5. Гастрит.


Задача № 2.

Через тиждень після появи жовтяниці у хворої з встановленим діагнозом цироз печінки спостерігається різке погіршення стану, з’явилась загальмованість, хлопаючий тремор, солодкуватий запах. Розміри печінки за Курловим 8*7*6 см. Діагностували печінкову недостатність.

Гістологічно у печінці на цей час переважають?

1. Некротичні зміни гепатоцитов.

2. Глибки білірубіну у гепатоцита.

3. Проліферація епітелію жовчних протоків.

4. Жирова дистрофія гепатоцитов.

5. Балонна дистрофія гепатоцитов.
При лікуванні цієї хворої слід використовувати:

1. Розчин глюкози.

2. Дуфалак.

3. Препарати кальцію.

4. Антибіотики.

5. Усе перераховане.
Задача № 3.

Додаткові методи дослідження, проведені у хворої з жовтяничним синдромом, показали збільшення загального білірубіну до 200 мкмоль/ л, пов’язаного – 150 мкмоль/ л, вільного 50 мкмоль/ л, зріст АЛТ, АСТ у 5 разів порівняно з нормою, зменшення альбуміно-глобулінового коефіцієнту, холестерину, стеркобіліну, нормальні показники лужної фосфатази, ГГТП, амілази, осмотичної резистентності еритроцитів, при ФГДС виявився поверхневий гастродуоденіт.

Виявлені зміни відображують синдром:

  1. Токсичний.

  2. Мезенхимальний.

  3. Холестатичний.

  4. Цитолетичний + мезенхимальний.

  5. Цитолетичний + холестатичний.


Підвищення білірубіну у хворої зумовлено порушенням:

  1. Захвату білірубіна.

  2. Кон’югації.

  3. Екскреції.

  4. Пасажу по жовчним протокам.

  5. Захвату та екскреції.


Зміст навчання.

Інформацію, необхідну до засвоєння знань – умінь, можна знайти в наступних літературних джерелах:

  1. Циммерман Я.С. / Гастроэнтерология. Руководство // ГЭОТАР – Медиа, - Москва, - 2012, - 800с.

  2. Ивашкин В.Т., Лапина Т.Л. / Гастроэнтерология. Национальное руководство // ГЭОТАР- Медиа,- 2008,- 700с.

  3. Череватская Е.Ю., Майлян Э. А., Чушкин А. М., Гайдуков В. О., Куглер Т. Е., Роттер М. М. Современные неинвазивные возможности диагностики синдрома Жильбера // Зб. ст. «Питання експериментальної та клінічної медицини». – 2012. – Т. 16, № 2. – С.89-94.

  4. Внутренние болезни. Под ред.Е. Браунвальда и соавт.-Москва, «Медицина», 1996, Т. 7, С 8 – 338.

  5. Фармакология / Под ред И. В. Комиссарова.-Донецк, 1996.- С.213-258.

  6. Шерлок Ш., Дули Дж. Заболевания печени и желчных путей: Практич. рук.: Пер. с англ./ под ред. З.Г. Апросиной, Н.А. Мухина.- М.: Гэотар Медицина, 1999.- 864 с.

  7. Гепатит и последствия гепатита 2-е издание, Майер К.-П., Гэотар Медицина, 2004



Додаткова література:


  1. Питер МакНелли. Секрети гастроэнтерологии. – М.- СПБ.: ЗАО «Издательство БИНОМ», « Невский Діалект», 1998.- С 150 – 372.

  2. Казанцев А.П., Зубик Т.М., Иванов К.С., Казанцев В.А. Дифференциальная диагностика инфекционных болезней.- М.: Медицинское информационное агенство, 1999. С. 270-282.

  3. Лекції за темою.

  4. Граф логічної структури (Додаток 3).

  5. Алгоритм диференційної діагностики (Додаток 2).


Теоретичні питання до теми, що повинний засвоїти лікар-курсант:


  1. Клініка захворювань, що перебігають із синдромом жовтяниці.

  2. Морфологічні зміни у печінці при захворюваннях, що перебігають із синдромом жовтяниці.

  3. Методи лабораторної діагностики захворювань, що перебігають із синдромом жовтяниці та інтерпретація отриманих результатів.

  4. Клініка ускладнень при захворюваннях, що перебігають із синдромом жовтяниці.

  5. Диференційна діагностика захворювань, що перебігають із синдромом жовтяниці.

  6. Етіопатогенетичне лікування захворювань, що перебігають із синдромом жовтяниці.


Після засвоєння питань до теми пропонується ознайомитися з діагностичним алгоритмом до теми (див Додаток № 2), після чого можна переходити до рішення навчальних задач.

^ Навчальні задачі

Задача 1.


Хвора 20 років, скаржиться на підвищення температури до 37,5 – 38,20 на протязі трьох днів, біль у горлі при ковтанні та кашлі, закладеність носу з відділенням густої слизи. При обстеженні стан хворої відносно задовільний, активна, помірний переорбітальний набряк, кон’юнктивит, дихання через ніс важке. Слизиста зіву та задньої стінки глотки набрякла, перекровлена з крупною зернистістю. Піднебінні мигдалини рихлі, без нальоту, звеличені до I степені. Лімфовузли шиї до 0,5 – 1 см. Задухи немає. У легенях дихання жорстке з розсіяними сухими та вологими хрипами.

У хворої аденовірусна інфекція.

Який клінічний синдром є у хворого?

А. Рінофаринго-тонзиліт.

В. Рінофарингокон’юнктивіт, бронхіт.

С. Трахеобронхіт, лимфоаденіт.

Д. Лімфоаденіт, бронхіт.

Е. Бронхіт, риніт, кон’юнктивіт.
Задача 2.

У хворого грипом на 3-ю добу захворювання наступило значне погіршення: температура 39,20 С, різка загальна слабкість, головний біль, носова кровотеча, задуха до 24 у хв., ціаноз губів, акроціаноз, двічі була блювота. Виявлена ригідність м’язів шиї, позитивний симптом Керніга та Брудзінського. Виражена загальна шкірна гіперестезія. У легенях дихання жорстке, сухі хрипи. Тахікардія – 102 у хв. АТ – 100/60 мм рт. ст.

Що з’явилось причиною погіршення ?

1. Гіперпіретичний синдром.

2. Токсико-інфекційний шок.

3.Набряк легенів.

4. Геморагічний синдром.

5. Менінгіт.
Задача 3.

У хворого, 18 років, на підставі гострого початку хвороби, вираженого інфекційно-токсичного синдрому з лихоманкою до 390 С та трахеобронхіту на другу добу хвороби запідозрений грип.

Який препарат необхідно призначити для лікування хворого?

А. Аспірин.

В. Арбідол.

С. Парацетамол.

Д. Протигрипозна жива ослаблена вакцина.

Е. Еритроміцин.

Короткі методичні вказівки до роботи лікарів-курсантів

«Діагностика і лікування остеопорозу»


Лікарі-курсанти беруть участь в ранковій конференції. На конференції заслуховується доповідь чергового лікаря. Звертається увага на важких хворих з даною патологією. Підсумок підводить завідувач кафедри.

Потім лікарями-курсантами здійснюється курація хворих за темою заняття: опит, огляд, фізикальне обстеження хворих, ознайомлення та інтерпретація додаткових методів дослідження, постановка діагнозу, призначення лікування, невідкладних заходів, розв'язання питань тактики, профілактики, лікарської трудової експертизи. Лікарі-курсанти працюють самостійно під контролем викладача. Після чого проводиться клінічний розбір хворих, яких самостійно курировали за темою заняття. Куратори докладають результати свого дослідження, свої висновки. Проводиться обговорення в групі лікарів-курсантів під керівництвом викладача. При необхідності обговорюються деякі теоретичні питання.

Далі здійснюється тестовий підсумковий контроль. Підводяться підсумки заняття, оповіщаються результати контролю знань-умінь.

^ ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Етапи

Час

Хвил

Учбові посібники

Місце проведення занять

Засоби навчання

Устаткування

1

Ранкова конференція. Доповідь чергового лікаря. Обговорення хворих, що надійшли і важких хворих

30

Хворі, історії хвороби.

Слайдоскоп.

Конференц-зал.

2

Визначення вихідного рівня знань-умінь

20

Тестові завдання за темою

Навчальна кімната

3

Семінар – клінічний розбір

90

Таблиці, малюнки, схеми, історії хвороб, алгоритми

Навчальна кімната,

палати

4

Курація хворих, клінічний розбір

155

Хворі, історії хвороби, дані лабораторних і інструментальних досліджень

Палати, навчальні кімнати

5

Тестовий підсумковий контроль

15

Тести для підсумкового контролю

Навчальні кімнати

6

Підведення підсумків заняття.

10

Навчальні кімнати.


У зв’язку з тим, що на кафедрі проводиться рубіжний та підсумковий контроль, в якості прикладу, наводимо декілька тестів (додаток № 1).

^ Тестовий контроль.

Тест № 1.

Жінка 28 років, яка перенесла 6 місяців тому лапароскопічну холецистектомію, знову скаржиться на біль у правому підребер’і, жовтяницю, ахолічний стілець, темну сечу, при УЗД – ділятацію жовчних протоків.

Який найбільш ймовірний діагноз?

    1. Обтурація жовчного протока каменем.

    2. Вірусний гепатит.

    3. Дисфункція сфінктера Одді.

    4. Рак жовчного міхура.



Тест № 2 .

У хворого через 3 місяці після операції ушивання виразки 12-перст. кишк. з’явився біль у суглобах, блювота, слабкість, погіршав апетит. У крові виявлено підвищення АЛТ у 5 разів. З’явилась жовтяниця.

Яке захворювання можливо запідозрити у хворого?

  1. Вірусний гепатит.

  2. Стеноз приватника.

  3. Рецидив виразкової хвороби.

  4. Рак печінки.

  5. Жовчокам’яна хвороба.



Тест № 3.

У хворого після погіршення дієти: багато жирної їжі, з’явився колікообразний біль у правому підребер’ї, підвищення температури до 380, на третій день жовтяниця. При УЗД: ехопозитивне утворення до 2,5 см. у воротах жовчного міхура. Встановлений діагноз ЖКХ.

Яка тактика ведення хворого?

    1. Хірургічна операція.

    2. Призначення антибіотиків.

    3. Призначення препаратів урсодезоксіхолевої кислоти.

    4. Призначення спазмолітинів.

    5. Призначення знеболюючих.



Тест № 4.

У хворої з СЧВ з’явилось жовтяниця, лихоманка. В аналізах крові: ШОЕ 60, Ер – 2,9, Нb – 90, ретікулоцити – 16, анізоцитоз, макроцитоз, АЛТ, АСТ – норма, білірубін заг – 92, пр – 36, непр – 58, знижена осмотична резистентність еритроцитів.

Яке ускладнення розвилось у хворої?

  1. Аутоімуна гемолітична анемія.

  2. Люпоїдний гепатит.

  3. Вірусний гепатит.

  4. Синдром Бадда-Кіарі.

  5. Печінковий васкуліт.



Тест № 5.

У хворого 76 р. зі скаргами на жовтяницю, схуднення, нудоту, блювоту, відсутність апетиту, які з’явились за декілька місяців, при УЗД – множинні ехопозитивні утворення печінки.

Який генез синдрому холестаза?

  1. Обтураційний.

  2. Паренхіматозний.

  3. Гемолітичний.

  4. Інтоксикаційний.

  5. Обмінний



Тест № 6.

У хворої 50 р. з’явилось свербіння шкіри, через 4 місяці - жовтяниця, відсутність апетиту. При обстеженні: печінка+6 см., АЛТ - 124, АСТ – 112, лужна фосфатаза – 1600, ГГТП – 198. При УЗД – печінка звеличена, підвищеної ехогеності, дрібнозерниста, оплот жовчних шляхів, холедох – 0,8 см.

Який найбільш ймовірний діагноз?

  1. Біліарний цироз печінки.

  2. Первинний склерозуючий холангит.

  3. Аутоімуний гепатит.

  4. Хронічний алкогольний гепатит.

  5. Рак жовчного міхура.

Тест № 7.

У вагітної у третьому триместрі вагітності з’явилась жовтяниця та блювота. При обстеженні: білірубін непр – 100, АЛТ – 70, АСТ – 80, тромбоцити – 92, АТ – 170/ 100, альбумінурія, набряки обличчя та ніг.

Яке ускладнення найбільш ймовірне?

  1. HELLP – синдром.

  2. Вірусний гепатит

  3. Гостра жирова дистрофія печінки.

  4. Внутрипечінковий холестаз.

  5. Неукротима блювота вагітних.



Тест № 8.

У хворого через 3 роки після операції з приводу раку шлунку, з’явилась жовтяниця, біль у правому підребер’ї, погіршився апетит. При УЗД: множині вогнища підвищенної ехогенності до 2 – 2,5 см, у тому числі у воротах печінки.

Найбільш ймовірний діагноз.

  1. Метастази рака шлунку до печінки, обтураційна жовтяниця.

  2. Вірусний гепатит.

  3. Цироз печінки.

  4. Первинний рак печінки.

  5. Ехінококоз печінки.

Схожі:

Методичні рекомендації до самостійної роботи лікарів за темою iconВнутрішньогоспітальна пневмонія актуальність теми
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні рекомендації до самостійної роботи лікарів за темою iconВібраційна хвороба. Хвороби, викликанні переохолодженням
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні рекомендації до самостійної роботи лікарів за темою iconІмунотропний вплив вірусів та бактерій опортуністичні інфекції. вплив антибактеріальних препаратів на імунну систему методи імунопрофілактики
Методичні вказівки для самостійної роботи лікарів – інтернів терапевтів за темою
Методичні рекомендації до самостійної роботи лікарів за темою iconМетодичні рекомендації щодо самостійної роботи
Методичні рекомендації щодо самостійної роботи з дисципліни „Кредитна система” для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності...
Методичні рекомендації до самостійної роботи лікарів за темою iconМетодичні рекомендації щодо самостійної роботи (для студентів денної форми навчання спеціальності „Психологія ) Львів 2010
Програма, плани семінарських занять та методичні рекомендації щодо самостійної роботи
Методичні рекомендації до самостійної роботи лікарів за темою iconМетодичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів за темою: Захворювання сердцево-судинноi системи у вагiтних
Патологiчнi порушення дiяльностi сердцево-судинноi системи в перименопаузальному перiодi
Методичні рекомендації до самостійної роботи лікарів за темою iconМетодичні рекомендації до самостійної роботи та практичних занять З
Методичні рекомендації до самостійної роботи та практичним заняттям з логіки (для студентів усіх курсів усіх напрямів підготовки...
Методичні рекомендації до самостійної роботи лікарів за темою iconМетодичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів за темою
«Оновлено та прийнято до використання рішенням методичної наради кафедри (протокол №1 від 27 серпня 2013 року – дата проведення методичної...
Методичні рекомендації до самостійної роботи лікарів за темою iconМетодичні вказівки до самостійної роботи лікарів-інтернів терапевтів за темою
Оновлено та прийнято до використання рішенням методичної наради кафедри (протокол №1 від 27 серпня 2013 року – дата проведення методичної...
Методичні рекомендації до самостійної роботи лікарів за темою iconМетодичні вказівки до самостійної роботи лікарів –інтернів терапевтів за темою
«Оновлено та прийнято до використання рішенням методичної наради кафедри (протокол №1 від 27 серпня 2013 року – дата проведення методичної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи